(Видання 2.0 19950902-20000422)

У цій статті автор досліджує тему вічного життя, приділяючи увагу питанню співвічності Месії і Бога, виходячи з біблійних текстів. Крім того, автор висловлює міркування про час, безсмертя і догмат Трійці.

Дуже важливим етапом на шляху до збагнення Бога є усвідомлення того, що означають біблійні терміни, що означають вічне життя.

Існує безліч різних термінів для позначення поняття "вічне життя", і усі вони застосовуються до різних істот.

Одним з термінів, що невірно розуміється християнами, можна змело вважати "співвічність". Християні досить часто говорять, що Христос і Бог співвічні один з одним. Два чоловіки можуть вести дискусію з цього приводу й у результаті прийти до зовсім несхожих представлень про предмет обговорення.

Безсмертя і вічне життя споконвіку притаманні Отцеві; ці якості (властивості) Бог дасть синам Божим, котрих багато (Побут. 6:2.4; Іов 1:6; 2:1; 39:4-7; Ос. 1:10; Рим. 8:14, 19, Гал. 4:5-6, Фил. 2:15; Євр. 12:7; 1Ін. 3:1-20). Обрані були скликані Христом (Ін. 6:70; 15:16,19), під верховенством Бога (1Пет. 2:4), що помазав їх Святим Духом (Дії 22:14).

Існує три основних ідеї вічного життя:

Існують умови, при яких Святий Дух може перебувати в людині. Без Духа Божого ми не можемо ввійти в царство Боже. Порятунок існує тільки в Христі як знаряддя Боже. Бог наш рятівник, а не Ісус Христос. Ісус Христос діяв як Рятівник під невсипущим спостереженням Єдиного Правдивого Бога. Порятунок у Месії, рятівнику нашому, але воно здійснюється через Бога. Усе суще незмінно підлегло волі Єдиного Правдивого Бога. От де тринитарии схибили. Предвечний Отець по свободнейшему і таємному рішенню Своєї премудрості і доброти створив світ, вирішив підняти людей до участі в Божественному житті і не залишив їх, занепалих в Адамі, але завжди подавав їм рятівні засоби заради Христа Искупителя.

Модель часу зустрічається тільки тоді, коли мова йде про відношення між тілами. Так, представлення про день з'явилося в зв'язку з обертанням землі навколо своєї осі стосовно сонця. Сонячний рік мислиться як одиничне звертання землі навколо сонця. Існують "різновиду" років: рік може бути сонячним, галактичним чи зоряної в залежності від того, між якими тілами розглядається взаємозв'язок. У всесвіту є свій темп росту, що співвідноситься з видаленням від первинної крапки. Основна крапка була визначена Пенроузом. Величина може бути чисельно виражена як десять у десятої, а потім у сто двадцять третього ступеня. Таким чином, виходячи зі значення абсолютної зоряної величини, ми розуміємо необхідність існування початкової крапки (відліку) для всесвіту. Усякий рух виражений у моделі часу, прив'язаної до земних систем числення (Ефес. 3:14).

Господь Бог є Альфа, тобто причина буття й Омега, тобто кінцева мета і "заключний пункт" усього сущих (Об’явл. 1:8), коли він стане усім в усьому (Ефес. 1:23).

Усі елохіми суть ранкові зірки перед Богом (Іов 1:6; 2:1). Вони — частина ради Божої (Пс. 89:6-8; Об’явл. Розд. 3 і 4). Христос був помазаний вище співучасників його (Євр. 1:8-9; Пс. 45:6-7). Хоча Христос був створений з цими елохімами разом, він, проте, став первосвящеником, оскільки він смиренно приніс себе в жертву, щоб примирити людину і Сонм із Отцем. Отже, Христос не завжди був вище інших синів Бога, і, звичайно, не був співвічний Богові Отцеві.

Якщо люди не будуть покірними Богу і елохімам, то їм грозить утрата вічного життя. Саме про це говориться в книзі Єзекіїля 28:16. Більш докладно про методи розглядів із занепалим сонмом і земними заколотниками в другому воскресінні ви можете довідатися з наступних статей Суд над демонами (№ 80).

Закон улаштований так, що кінцеву мету його — любов Бога і любов людей. Не люблячого брата свого перебуває в смерті (1Ін. 3:14-15). Так, ми повинні знати, що є лише Єдиний Правдивий Бог, а Ісус Христос — його син (1Ін. 4:15).