Християнські церкви Бога

[110z]

 

 

Висновки

Теорія справедливої війни

Звільнення першого та другого вершників

(Видання 1.0 19950429-19991009)

 

До того часу, поки не прийшла епоха Реформації, римська католицька церква виправдала дану їй цивільну і духовну владу. Внаслідок цього з'явилася низка облудних теорій і філософських доктрин. Подібний тип аргументації здобув назву "теорії справедливої війни".

 

Християнські Церкви Бога

PO Box 369, WODEN ACT 2606, AUSTRALIA

Email: secretary@ccg.org

(Всі права застережені ã 1995, 1999, 2001 Вейд Кокс

Висновки Пієта Михельсона, вид. Вейда Кокса)

Дану статтю можна вільно копіювати і поширювати за умови збереження її цільної структури і виключення всяких змін у ній. При цьому копія повинна мати відповідний надпис. Також необхідно вказати ім'я й адреса видавця. За одержання копії даної статті плата може не стягуватися. Дозволяється приводити короткі цитати в критичних статтях і оглядах у рамках закону про авторське право.

Дана стаття доступна на сторінці всесвітньої мережі інтеренет:
http://www.logon.org та http://www.ccg.org

Теорія справедливої війни

До того часу, поки не прийшла епоха Реформації, римська католицька церква виправдала дану їй цивільну і духовну владу. Внаслідок цього з'явилася низка облудних теорій і філософських доктрин. Винахідники цих напрочуд вишуканих теорій намагалися пояснити те, як слід скористатися силою церкви та її спадщиною в масштабах цілої держави. Церковники зневажили біблійними вказівками і заборонами, що накладає на духівництво також і Новий Заповіт. Подібний тип аргументації одержав назву "теорії справедливої війни".

Взагалі формулювання Теорії справедливої війни бере свій початок у творах Августина Блаженного. Аргументація головного представника західної патристики спочиває на двох основних судженнях. По-перше, він поділяв єресь афанасіан, що не розуміли суть задуму порятунку, і по-друге, конфесія афанасіан (котра нині більш відома під назвами "православна" або ж "католицька") намагалася підвести віру під раціональну основу. Для цього вони уживали всю владу, що вони її спромоглися здобути. Відповідно, чим більше зростав їхній вплив, тим більше міцні позиції посідала теорія, що вони її висунули.

Григорій прийняв раціоналістичну модель Августина Блаженного; він зробив свій внесок, аби відтворити духовну імперію під незаперечним верховенством папи римського. Григорій IX підтвердив цей намір. Саме така модель духовного самоврядування зумовила існуючий стан речей у вищих колах Рима.

Усі феодальні держави Європи думали, що церква не буде мати настільки істотного впливу на роботу державного механізму. Після установи стабільного феодального устрою в межах римської католицької церкви почалися внутрішні безладдя і політичний розлад. З'явилася внутрішня і зовнішня погроза системі, що спромоглася затвердити себе. По-перше, величезну роль відіграв демографічний вибух. По-друге, у той час спостерігався підвищений інтерес до філософії серед населення. Крім того, наука також одержала стрімкий розвиток.

Тодішні центри науки й освіти, філософи й інші мислителі ставили серйозні проблеми і питання філософського й етичного характеру перед церковниками. Багатьох цікавило, чому почалися альбігойські війни, а також причина утворення інквізиції.

Щоб врятувати римську католицьку церкву від того ідейного замішання, у якому вона очутилася, Хома Аквінський, один з ведучих католицьких догматиків того часу, почув раді і поставив ряд питань, що мали відношення до праць Августина Блаженного. Відповіді на питання початого тоді дослідження, зокрема на питання номер сорок про війну вплинули на формування теорії справедливої війни для прихильників афанасіянства, а отже, й усього західного світу. Питання, що поставив Хома Аквінський, зводилися до наступного: 1. Можна вважати, що деякі війни припустимі? 2. Чи може духівництво брати участь у війні? 3. Чи можуть ворогуючі використовувати виверту? 4. Чи можна вести воєнні дії під час свята? (Див. статті за назвою "Теорія справедливої війни" (№ 110)).

Запереченням на ці відповіді можна знайти в словах Ісуса Христа, у Євангелії від Іоанна 18:36, де мова йде про те, що його царство не від світу цього. Таким чином, це положення Хоми Аквінського й Августина Блаженного легко спростувати словами з Біблії. Щоб обійти це заперечення, Григорію було необхідно проголосити Царство Небесне на цій землі, верховним представником якого з'явилася римська католицька церква на чолі з папою, вікарієм Христа.

На основі згаданих робіт у папській буллі Unam Sanctam [від латинського – Єдиний Святої (тобто церква)] була представлена нова кодификація теорії справедливої війни. Основні положення догмата стосуються єдності і необхідності зібрати в лоні церкви якнайбільше людей, готових підкоритися папо. Останній підкреслював необхідність повного підпорядкування йому як верховному представнику Христа і гаранту порятунку на цій землі.

Основні пропозиції, викладені в папській буллі, зводяться до наступного:

По-перше, єдність церкви і необхідність приналежності до неї, на його думку, неминуче виводяться логічно з аналогії єдиного ковчега, у якому усі врятувалися від потопу. Іншою аналогією єдності служив одяг Христа, що не мала швів. Оскільки існує єдність тіла, те повинно існувати також і єдність глави і тих, хто підкоряється йому, правонаступнику св. Петра, тобто того, хто заперечує, що він є ягням Христовим. Це положення украй суперечить доктринам новозаповітної церкви і тих пророцтв, про які мова йде в Новому Заповіті, зокрема, главами Об'явлення 2 і 3.

По-друге, з папської булли випливають чотири основних положення:

1. В владі церкви знаходяться два мечі, тобто дві влади. Відповідно до середньовічного представлення влада мислилася як два мечі влади: духовний і мирський.

2. Обидва мечі повинні були відійти в безроздільне володіння церкви — духовний меч вкладався безпосередньо в руки духівництва, другий меч давався цивільній владі, але під невсипущим контролем духівництва.

3. Один меч повинний підкорятися іншому; цивільні влади повинні підкорятися духівництву, що завжди має право першочерговості та пріоритету через свою велич і височину. Також церква повинна була знайти право керувати мирськими справами, відправляти правосуддя у випадку, коли мирське правосуддя виявляє власну неспроможність. Земна влада може бути засуджена духовною владою, що, у свою чергу, підкоряється верховної духовної влади (папство). Папу ж може судити лише Бог. (Легко бачити, що влади, що ведуть справедливу війну, мають яскраво виражений строгий ієрархічний чи феодальний порядок).

4. Влада, здійснювана людиною є влада, яку він здобув, проте, ці повноваження вважають божественними та дарованими Петрові божественним провидінням із правом успадкування цієї влади. Кожен, хто не сприйматиме цієї дарованої Богом влади, опирається законові Божому, подібно Надь (який заснував дуалістичне навчання про боротьбу добра і зла, світла і пітьми як споконвічних і рівноправних принципів буття). Відтепер ми заявляємо, говоримо, затверджуємо і проголошуємо, що кожна людина задля власного порятунку зобов'язана підкоритися римському понтіфікові.

З вище сказаного ми одержуємо вичерпне представлення про те, що теорія справедливої війни — це цілком догмат римської католицької церкви.

У зв'язку з таким положенням речей багато народів і лідери різних об'єднань починали спроби замістити правляче духівництво Рима мирською владою. У 1986 р. Об'єднане Королівство ратифікувало єдиний європейський акт і передало владу Європейському Парламенту, що скасував права абсолютної монархії (більш докладно про це можна довідатися з книги під авторством T. C Харлі, "Твердження закону про європейське співтовариство", Оксфорд, 1981. Там же ви зможете знайти зведення про підписання Римського Договору і тім, як розвивалися події аж до наших днів). Англія виявилася настільки скованої під тягарем зобов'язань у рамках римської угоди, що реорганізація інфраструктури може бути проведена лише за умови, якщо сама Європа оголосить себе поза законом і зможе виправдати своє зазіхання в догми справедливої війни.

Під впливом доктрин, затверджених у законному порядку збереження світу в усьому світі неможливо, якщо Європа і Рим захоплять владу над усім миром і установлять свою юрисдикцію.

У книзі Об'явлення алегорично оповідується про те, як буде скасоване римське панування.

Теорія справедливої війни так само неспроможна в наші дні, як і в ті часи, коли римське духівництво придумало її, щоб виправдати неприборкану похіть і пристрасть до світового панування і багатства. Бути членом чи тіла світової організації зовсім необов'язково для того, аби здобути порятунок. Доктрина про те, що церква — єдиний спосіб бути врятованим у майбутньому є нічим іншим, як єрессю.

Перший вершник, що про нього йдеться в Об'явленні або ж Апокаліпсисі, що є суть облудна та хибна релігія, був випущений під час соборів ранньої церкви. Внаслідок цього були випущені на волю другий вершник війни. Коли ж минули 1,260 років, псевдорелігійна система зробила світ відкинутим. Світ розділився на збройні табори, тобто була сформована система збройних сил, що стала рушійною силою революції і сучасної зброї. Починаючи з американської громадянської війни, першої із сучасних воєн, ці воєнні дії переросли в серію воєн, що ознаменували двадцяте сторіччя. Третій і четвертий вершники були звільнені; вони підуть за першими двома. У Третій Світовій Війні, що буде, та і під час наступних війн буде убито біля двох третіх усього населення нашої планети. Моліться ж ревно "Хай прийде царство твоє".