E-mail: secretary@ccg.org

Дозволяється безборонне копіювання поданої статті та її розповсюдження за умови зберігання її цільної структури та виключення будь-яких внесень чи змін до неї. При цьому, копія повинна мати відповідний надпис. Також необхідно вказати ім'я й адресу видавця. За отримання копії поданої статті стягнення оплати необов'язкове. Дозволяється наведення коротких виписок або цитат у критичних оглядах без порушення авторського права.

Дана стаття доступна на сторінці всесвітньої мережі интеренет:
http://www.logon.org та http://www.ccg.org

Д-р Джене Джетц — популярний автор, що пише на християнські теми. До того ж, він видав чимало книг щодо Новий Заповіт. Так, його перу належить безліч робіт про те, що являє собою шлюб, материнство, батьківство, церква, обов'язки християн тощо з погляду Біблії. Він чудово знається на питаннях тлумачення Нового Заповіту, взаємин між християнами, та людьми взагалі.

Одним з питань, що задають усі знову і знову, звучить у такий спосіб: "Що таке церква"? На це питання ми могли б відповісти по-різному. Ми могли б дати відповідь, ставши на точку зору людей, що самі є частиною Церкви. Ми могли б відповісти на це питання образно, тобто сказати, що Церква — наречена Христова. Ми могли б відповісти на поставлене запитання з погляду історії. Я б хотів відповісти на це питання з погляду людських відносин: Церква є родина і будинок Божий на землі. Але, будучи дітьми Добродії як брати і сестри в будинку Його, як ми повинні поводитися по відношенню друг до друга? Як ми повинні діяти, будучи групою?

Існує чи ідея тема, що пронизує Новий Заповіт, і яка допоможе нам відповісти на це питання. Суть біблійної теми можна виразити в тім, що називається “принцип кругової поруки”. У Новому Заповіті, фраза “один одного — по-англійському one another — прим. перекл.” неодноразово зустрічається в тих місцях, у яких розглядається сутність Церкви і її роль. Термін, що переводиться “один одного” походить із грецької мови allelõn (видання SGD 240). За винятком Євангелій і Діянь, він зустрічається близько 60 разів у Новому Заповіті і, у більшості випадків уживання, цей термін відноситься до членів громади. Якщо уважно прочитати різні біблійні фрагменти, де має місце це слововживання, і звести всі ідеї до декількох основних пунктів, то ми одержимо десь біля дванадцяти основних ідей, у яких домінує поняття “друг про друга”. Саме ця обставина послужила основою для написання даної статті. Ці ідеї “одне про одного” говорять нам про те, як повинна діяти Церква як Тіло Христа.

Експерти вважають послання до римлян “всесвітнім посланням”. Причиною тому є та обставина, що в посланні містяться всі основні доктрини, необхідні для того, щоб знайти вічне життя. Послання учить закону, оповідає про гріх, покаяння, водохрещення, жертві Христа, призначенні людини і про житіє в Христі. Насправді ж, перших одинадцять глав розглядаються як глави, що містять доктрину. Вони мають справу, головним чином, з питаннями доктрини, у той час як інші глави, по загальному визнанню, носять більш “прикладний” характер. Саме в останньому розділі книги можна знайти повчання про те, як личить сповідати християнство. Перше згадування ідеї “одне про одного” можна знайти в посланні до римлян 12:4-5:

Наступна ідея “одне про одного”, з яким ми маємо справу, зустрічається декількома віршами далі, у тексті послання до Римлянам 12:10.

Третя ідея “одне про одного” зустрічається в другій половині вірша 12:10, що ми вже приводили.

Ця ідея викладена в посланні до римлян 15:5.

Павло викладає нам цю концепцію двома віршами далі (Рим. 15:7).

Наступна ідея “одне про одного” зустрічається декількома віршами далі (Рим.15:14).

Наступна ідея “друг про друга” зустрічається в посланні до римлянам 16. Павло починає свій третій вірш повчаннями про вітання.

Розглянемо ж наступний епізод “одне про одного”. Ми залишимо книгу послання до римлянам і зупинимося на посланні до галатам (Гал. 5:13).

Коли ж ми полюбимо один одного, та й будемо служити один одному як Христос любив нас та виявляв свою любов у служінні. Павло говорить про це в посланні до филип'ян 2.2:3-5.

Наступний приклад ідеї “одне про одного”. Павло говорить про цьому також і в посланні до галатів 6.

Хоча це постулат може показатися аналогічним попередньому, цей принцип, насправді, торкається інший аспект віри. У посланні апостола Павла до ефесянам 4 ми зустрічаємо відповідне повчання.

Про цьому прямо написано в посланні до ефесянам, розділі 5.

Ця ідея зустрічається в першому посланні апостола Павла до фессалоникийцам (1Фес. 5:11)

Християнин повинний утішувати та збудовувати свого ближнього, а не приводити його до зневіри. Наснага не має бути чимось, що ми понуро та з заздрощами щоразу роздаємо людям. Навпаки, ми повинні охоче надихати один одного. Робочі й ті, хто панує над ними, мають піклуватися про своїх підлеглих, завжди надихати їх.

q