(Видання 2.1 19940611-20000620)

В цій статті автор стисло говорить про взаємини між Авраамом та Богом.

Дану статтю можна вільно копіювати і поширювати за умови збереження її цільної структури і виключення всяких змін у ній. При цьому копія повинна мати відповідний надпис. Також необхідно вказати ім'я й адреса видавця. За одержання копії даної статті плата може не стягуватися. Дозволяється приводити короткі цитати в критичних статтях і оглядах у рамках закону про авторське право.

Певний інтерес становлять слова Якова про Авраама, батька правовірних:

Зверніть увагу на те, як саме Яків привертає увагу до того факту, що Авраам був названий другом Божим. Термін "друг" певною мірою передбачає особисті стосунки, позаяк він несе в собі певний відтінок близькості, довіри та турботливого ставлення.

Проте, напрочуд виразним є те, що Авраам був названий другом Божим. Ці слова були промовлені великим, усемогутнім, всюдисущим та всевідаючим Господом. Це не була оцінка його взаємин з Богом, що пролунав з вуст самого Авраама. Це сказав сам Господь:

Яків навів цитату з книги Ісаї 41.

Діти Ізраїлю були рабами Божими і нащадками Авраама, що був другом Бога. Ви тільки подумайте, як важливими і виконаними особливого змісту звучать ці слова! Уявите, що обмежена, плотська, смертна істота може бути другом усемогутнього, безсмертного, Бога Всевишнього, Котрий відає усе. Представте також те, що недосконала людина, створена з пороху земного оточений безперестанною турботою й опікою зробленого Творця, Добродії, пронизаного вічним духом, через який і може бути тепла і довга дружба.

І все-таки слова мій друг цілком відбивають те, які взаємини були в Бога з Авраамом. Так ми розуміємо, що його взаємини з Богом носили характер щирої та глибокої дружби.

Варто звернути увагу, що Бог сказав про Авраама в книзі Буття 26. Тут Бог говорить з Ісаком, підтверджуючи ті обіцянки, що Він дав Авраамові. Потім ці обіцянки перейшли до Ісаку (Бут. 26:3-5).

У чому причина того, що Бог дав Авраамові ці беззастережні обіцянки, а потім передав їх його сину Ісакові? Тому що Авраам був слухняним Господові і дотримував Його заповідей (ст. 5). Авраам був у злагоді та згоді з Богом. Він був слухняним Богові та точно дотримувався усіх вказівок, що їх дав йому Господь понад, навіть тоді, коли він не знав, чим це обернеться для нього.

Пророк Амос постулировал риторичне питання:

У цьому відношенні Ізраїль порушив завіт свого праотця Авраама, що:

• залишив свій будинок і відправився туди, куди вказав йому Бог;
• відкрив природу Бога і вступив в угоду з ним;
• ходив у шляхах закону Божого і відкинув шляху світу цього.

Авраам знаходився в довгій і неухильній угоді з Богом, і це був один з факторів, що обумовив дружбу Авраама з Богом.

Так чи інакше, дійсні друзі вірні і віддані один одному й у горі й у радості:

• Дійсні друзі підтримують один одного.
• Дійсні друзі жертвують друг заради друга.
• Дійсні друзі — ті, на яких завжди можна покластися і ті, котрі завжди прийдуть на допомогу, коли це потрібно.

Та жертва, що Христос приніс за нас, повинна викликати в нас бажання бути вірними і надійними (Іване 15:14).

Коли Христос готувався віддати своє життя за наші гріхи, воно говорив нам, що ми також повинні заради нього йти на всі, бути вірними і відданими йому.

Авраам надійшов так, як сказав йому Бог і він зробив готування до жертви Ісака. Він показав вірність своєму Творцеві. Він показав, що на нього можна покластися, тобто Бог може бути упевненим у тім, що ця людина зможе виконати будь-яке як завгодно важке завдання. Таким чином, Бог рахував Авраама Своїм іншому.

Цей аспект тісно зв'язаний із двома попередніми якостями. Наші найближчі друзі — це ті люди, яким ми можемо вільно довіряти. Вони — ті, кому ми можемо довірити свої самі особисті почуття і погляди. При цьому ми можемо бути точно упевнені в тім, що нас не зрадять.

Подібно тому, як Бог через Христа пропонує свою дружбу, оскільки Він хоче довіряти нам, таким чином, ми повинні повернути йому своя довіра. Ми можемо говорити з ним, виливати Йому свою душу і говорити йому про всі наші нестатки і бажання.