(Видання 1.1 19940514-19980513)

Дозволяється безборонне копіювання та розповсюдження поданої статті за умови збереження її цільної структури цієї статті та виключення будь-яких змін у ній. При цьому копія повинна мати відповідний напис. Також необхідно вказати ім'я й адресу видавця. За отримання копії цієї статті плата може не стягуватися. Дозволяється наводити стислі цитати в критичних статтях та оглядах за умови дотримання закону про авторське право.

Мета цієї праці полягає в тім, щоб визначити роль, що її відіграє Ангел ЯХВХ, також відомий як Яхве (Єгова) Старого Заповіту. Біблія вчить всіх нас, що існує тільки один Правдивий Бог.

У двадцятому столітті з'явилося безліч релігійних доктрин, прихильники яких стверджували, що титул ЯХВХ — Єгова, Яхве Старого Заповіту стосується лише Ісуса Христа. До того ж, висловлювалася думка про те, що Ісус Христос прийшов у цей світ, саме для того щоб відкрити існування Отця, проголосити світу Його присутність, наявне буття. У той же час коли ця доктрина поширювалася та набувала свого розвитку де хто з діячів церкви робив заяви про те, що "Слово" завжди існувало "рівнобіжно" з Отцем, — таким чином, Ісус Христос не має а ні початку, а ні кінця, тому що він сам і є словом Божим. Звідси виходить, що одвічно існують саме Дві Божественних Істоти. Втім Святе Письмо, що є незаперечним та непорушним, містить цілком протилежне твердження. Тож завдяки цьому ми знаємо, що є лише один Правдивий Бог (Іван 17:1-3, 1Корин. 8:6, 1Тим. 2:5).

Цілком природнім вважалося положення Нового Заповіту про те, що Бог Отець був Богом Старого Заповіту та Богом Ізраїлю, що саме Він послав до нас, у цей світ, свого раба Ісуса Христа (Дії 2:22-24; 3:13). Напевне, ці люди дуже добре були знайомі з Богом Отцем, бо в іншому разі, подібні твердження не мали б аж ніякого сенсу.

Ісус був Сином Божим (Лука 1:30-35, 9:35), Обранцем Божим (Лука 23:35), Рабом Господнім (Матв. 12:18). Бог говорив через Свого Сина (Євр. 1:1-2).

Зі Старого Заповіту стає цілком зрозумілим те, що ім'я ЯХВХ не може вживатися лише стосовно тієї істоти, що згодом зійшла на землю у вигляді Ісуса Христа. У Святому Письмі є чимало фрагментів, де єврейське ім'я (назва) ЯХВХ перекладається як Господь; таким чином, її не можна вживати тільки стосовно Бога Отця. Саме про це надзвичайно красномовно свідчать, наприклад, фрагменти Повторення 18:1 5, порівн. книгу Дій 7:37, а також Дії, глави 2 і 3, Пс. 2:2,7; 110:1, 45:6,7.

У Пісні над пісні Раба, а також із книги пророка Ісаї 42:1-9; 49:1-13; 50:4-11; 52:13-53:12 стає цілком зрозумілим, що ім'я ЯХВХ безпосередньо стосується Бога Отця. Щоб переконатися в цьому, прочитайте книгу пророка Захарії, зокрема, главу 13:7. Отже, тепер ми переконалися в тому, що було б, щонайменше, безапеляційним заявляти про те, що Христос прийшов у цей світ саме для того, щоб розповісти людям про Бога, про якого вони досі нічого не знали.

Головний принцип Писання як єдиного цілого полягає в тому, що існує тільки Один Правдивий Бог, якого ніхто ніколи не бачив і не чув (Іван 17:3; 1Тим. 6:16; Об’явл. 15:4; Іван 1:18; 1Івана 4:12; Іван 5:37, 6:46).

Тепер ми остаточно з’ясували, що слово "ангел" означає "посланник".

Отже, у Старому Заповіті це слово означає Маl'ак ЯХВХ або ж "Ангел БОЖИЙ", а Маl'ак Елохим "Ангел Божий" — найбільш значуще й релевантне слововживання в межах цієї статті. Саме цей Посланець сповістив людей про присутність Божу. Він приніс і відкрив нам Владу Божу (Вихід 23:20-23), а також ім'я Боже.

Ангел ЯХВХ (Божий) знайшов служницю-втікачку на ім’я Аґар (Буття 16); у цьому епізоді він згадує ЯХВХ у третій особі однини. Так ми бачимо, що Ангел ЯХВХ носить титул ЯХВХ, але, до того ж, він виступає ще й представником ЯХВХ та творить справи на користь ЯХВХ, що надав йому відповідні повноваження (Буття 16:7-13). У книзі Буття 21:17-20 Ангел Божий (елохім) говорить від імені Господа (елохіма).

Зовсім неважко помітити, що ЯХВХ — це титул, що може бути наданий тільки за розсудом Всевишнього. Так, у книзі Буття, главі 18, Авраам оповідає нам про те, що існувало тільки троє ангелів (посланців); Авраам поперемінно називає їх то людьми то ангелами ЯХВХ. У книзі Буття 19:24 ангели, що носять титул ЯХВХ, проливають з небес дощ із сірки й огню від імені ЯХВХ. Таким чином, усупереч вченням деяких церков, титул ЯХВХ не стосується тільки однієї людини, а саме того, кого називають Христом.

Той Ангел, що не дав Авраамові вбити Ісака, вимовив слова: "От, я знаю", — і саме з цього ми можемо зробити висновок про те, що він не здогадувався чим саме закінчиться випробування. Таким чином, не може бути Бога Всевишнього, що знає кінець із самого початку.

Аналогічну ситуацію ми спостерігаємо з Ісусом Христом. Навіть після того, як Він воскрес і піднісся на небеса, Ісус одержав об’явлення від Бога Всевишнього. Саме його Христос дав Іванові, визнаному автору Книги Об’явлення (Об’явл. 1:1). Марк 13:32 говорить нам, що Христос не був наділений даром усевідання коли був людиною.

Надалі Авраам дає нам зрозуміти, що він збагнув різницю між ЯХВХ, Богом, Що на Небесах і чи ангелом Маl'ак ангелом, посланником ЯХВХ (Побут 24:7,40,48). У такий же спосіб, Ісус виконує подібну роль: Він веде нас, захищає, благословляє і виконує волю Божу (Матв. 28:18-20).

Ангел, що прийшов у сні до Якова (Бут. 28:11-21) і який знову з'являється перед нами в книзі Буття 31:11-13, згадується як Маl'ак (HaElohim), посланник БОГА. Крім того, він — Бог Божої Оселі, що у Бет-Елу. Ця небесна іпостась тотожна тому Богу, що служив духовним поводирем Якова протягом усього його життя (Бут. 48:15,16). Ангела цього називають Ангелом Спокути. Христос є нашим визвольником (Гал. 3:13 - 4:5).

Яків також боровся з "людиною"; він говорив: "Я ніколи не бачив Бога (елохіма) віч-на-віч". Тож ця людина несла присутність Бога в собі самому. Христос же доносить до нас "лик Божий" (Іоанн 14:9; 2 Коринт. 4:6; Кіл. 1:15).

Церква Бога в першому сторіччі прийняла на віру той факт, що Ангел, що говорив з Мойсеєм з часів тернового куща, що горить вогнем; Той, хто передав Мойсею десять заповідей на горі Сінай; Той, хто вів Ізраїль у пустелі; Той, хто говорив з Мойсеєм, першим з людей, що його вшановано таким чином, був ніхто інший, як Христос до того, як прийшов він у цей світ як людина (1Коринт. 10:1-4). Саме Христос є тим, кого слід розуміти під іменем Ангела Божого (Гал. 4:14).

У цьому зв'язку ми нагально радимо вам звернути увагу на репліки Стефана (книга Дій 7, особливо у віршах 30-38).

У цій статті ви можете знайти численні заголовки та назви, такі як: Ангел у Кущах, Ангел на Хмарі, Ангел, що передав Закон, Ангел, посланник Божий тощо.

Отже, висновок, якого ми неминуче доходимо, полягає в тім, що Старий Заповіт і Новий Заповіт нерозривно пов'язані між собою. Бог Отець є суть Єдиний Правдивий Бог, про яке мова йде в обох основних частинах Святого Письма. Христос є Його посередником, що дарує спокуту; він є той, Котрий об’являє волю Божу всьому людству.

Ця стаття містить сім додатків, в яких ви зможете знайти більш докладні пояснення, та коментарі щодо питань, які складають основу цієї статті.