Розглядаючи природу Свят, ми не можемо не помітити, що Свята зосереджені на трьох періодах, пов'язаних з урожаєм, які визначаються по Місячному Календарю в тому вигляді, в якому він використовувався в Північній півкулі. Урожаї починалися під час Паски, за ними йшли П’ятдесятниця і Свято Кущів. Паска і Опрісноки святкуються весною, і тому ці дні часто називають Весняним Урожаєм. П’ятдесятниця або Свято Тижнів – це Урожай раннього літа, а День Кущів – Пізній або Осінній Урожай. Всі ці урожаї не рівні один одному за своїм значенням і розмахом.

Найпершим з урожаїв можна назвати День Колисання Снопа. Він випадає на Свято Опрісноків. Сніп колисався перед лицем Господа. Цей сніп був єдиним, і він був першим у врожаї цього року. Символізм полягає в тому, що Христос так само вважався першим плодом. Те ж саме трапилося на ранок після його воскресіння. Він воскреснув в суботу увечері. Марія Магдалина прийшла до його труни рано вранці в перший день тижня (неділя), коли було ще темно, і побачила, що його немає на місці. Вона пішла і повернулася з Петром і Іоанном, проте і вони не побачили його. Вони повернулися додому. А вона залишилася і побачила його безпосередньо перед його вознесінням подібно до Колисання Снопа. Саме тому він не дозволив їй торкнутися до себе: він ще не піднявся до Бога. Він повелів їй йти до апостолів і сказати їм, що він піднісся до їх Отця і до свого Отця, до їх Бога і до свого Бога.

Ів 20:1-2 А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений. 2 Тож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: Взяли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його!

Немає жодного сумніву в тому, що Христос піднісся безпосередньо до Бога в цей самий час, в іншому випадку йому не було б потреби говорити це. Він напевно мав нагоду бачити своїх учнів знову перед своїм останніми вознесінням, і побачив більшість з них цим вечором.

Ів 20:15-23 Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму! 16 Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій! 17 Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого! 18 Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав...19 Того ж дня дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам! 20 І, сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи, побачивши Господа. 21 Тоді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю! 22 Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого! 23 Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!

Зверніть увагу на те, що згідно з цим текстом вознесіння було неминучим, а Христос тією ніччю бачився з апостолами. Він дув на них із словами: як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас.

Таким чином, він повернувся до Отця, передуючи тим самим зішесття Святого Духу на апостолів. Так вони дістали можливість освячення Богом за допомогою Колисання Снопів. Пізніше це положення підтверджується ще і тим, що Христу вдалося розвіяти сумніви Хоми, коли з'явився перед ним через вісім днів, а потім за декілька тижнів до свого остаточного вознесіння.

Ів 20:24-29 А Хома, один з Дванадцятьох, званий Близнюк, із ними не був, як приходив Ісус. 25 Інші ж учні сказали йому: Ми бачили Господа!... А він відказав їм: Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую! 26 За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: Мир вам! 27 Потім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий! 28 А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій! 29 Промовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!

З цієї миті Христос вже був в змозі дозволити почати розпродаж частини урожаю, що залишилася. Послідовність останнього урожаю відбилася в священному дні П’ятдесятниці. Таким чином, Жертвопринесення Колисання Снопів було присвячено тільки першому з перших плодів – Месії. Кожна з цих подій, пов'язаних з урожаєм, згадана в Біблії в певній послідовності. Христос був першим з перших плодів. Це згадується і в 2М 23:19.

2М 23:14-19 Три рази на рік будеш святкувати Мені. 15 Будеш дотримувати свято Опрісноків; сім день будеш їсти опрісноки, як наказав тобі, окресленого часу місяця авіва, бо в нім ти був вийшов з Єгипту. І не будете являтися перед лицем Моїм з порожніми руками. 16 І свято жнив первоплоду праці твоєї, що сієш на полі. І свято збирання при закінченні року, коли ти збираєш з поля працю свою. 17 Три рази на рік буде являтися ввесь чоловічий рід твій перед лицем Владики Господа. 18 Не будеш приносити крови жертви Моєї на квашенім, а лій Моєї святкової жертви не буде ночувати аж до ранку. 19 Початки первоплоду твоєї землі принесеш до дому Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері.

Початки плодів були призначені виключно для Дому Бога. Це називалося Колисання Снопа, і ця жертва повинна була приноситися в Дім Божий. Ця жертва знаменувала собою вознесіння Месії до Дому Бога недільним ранком після його воскресіння як першого з плодів Ізраїлю. Ця подія відбулася в Свято Опрісноків. Загальний урожай, який тоді припадав на П’ятдесятницю, називається тут свято збирання плодів. Часовий відлік до цього дня починався з дня, наступного за суботою, в свято Опрісноків. З цього дня відлічувалося п'ятдесят днів, тобто сім повних Субот, наступного дня після сьомої Суботи (Лев 23:15-16, Підрядковий Переклад до Біблії). Цим днем могла бути тільки неділя. Таким чином, свято перших плодів відбувалося через п'ятдесят днів після Суботи, на п'ятдесятий день, який слідував за сьомою досконалою Суботою або досконалим тижнем, який складає сім дней—від неділі до суботи. Наступний урожай, тобто збір перших плодів, означав обраних і святкувався в П’ятдесятницю. Цей день святкувався протягом сорока Ювілеїв, тобто близько двох тисяч літ. Земля не могла бути зруйнована до тих пір, поки цей цикл не буде завершено.

Об 7:3 говорячи: Не шкодьте ані землі, ані морю, ані дереву, аж поки ми покладемо печатки рабам Бога нашого на їхніх чолах!

Ті ж вказівки містяться в 2М 34:18-26. В 2М 34:22 про П’ятдесятницю мовиться як про свято седмин, святі початку жнив пшениці.

2М 34:18-26 Будеш виконувати свято Опрісноків. Сім день будеш їсти опрісноки, що Я наказав був тобі на умовлений час місяця авіва, бо в місяці авіві ти вийшов з Єгипту. 19 Усе, що відкриває утробу то Моє, як і всяка твоя худоба, що є самець, відкриття утроби вола та вівці. 20 А відкриття утроби осла викупиш ягням. А якщо його не викупиш, то заб'єш його, зламавши шию. Кожного перворідного з синів твоїх викупиш. І не будуть являтися перед обличчя Моє з порожньою рукою. 21 Шість день будеш працювати, а дня сьомого спочинеш від праці; в орці й у жнива спочинеш від праці. 22 І свято тижнів зробиш собі, і первоплоду жнив пшениці, і свято збору врожаю під кінець року. 23 Тричі в році вся чоловіча стать буде являтися перед лице Владики Господа, Бога Ізраїлевого. 24 Бо Я вижену людей перед лицем твоїм, і розширю границю твою, і ніхто не запрагне твоєї землі, коли ти ходитимеш являтися перед лице Господа, Бога твого, тричі в році. 25 Не будеш приносити на квашенім крови жертви твоєї, і не переночує до рана святкова жертва Пасхи. 26 Початок первоплодів твоєї землі принесеш у дім Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері.

Раніше згадувані урожаї означали жнива ячменю і пшениці. Це означає, що вони не були рівнозначними. Христос був першим з початків. Обрані були початками жнив пшениці. Головним святом був Збір Урожаю. Жнива були урожаєм діяльності Бога. Цей день доводиться на перший же вечір початоку святкування Кущів (дивися статтю Збір Урожаю [139]), що покликане означати, що останні жнива передуватимуть тисячолітньому періоду, який символічно представлений в Святі Кущів. Останньою подією в цій череді, яка припадає на кінець Свята Кущів, є Останній Великий День. Він знаменує собою друге воскресіння і насправді є останніми жнивами всієї землі. Всі людські істоти воскреснуть протягом цього періоду, який триватиме приблизно сторіччя. Вони будуть знов живими, з плоті і крові (Єз 37:1-14). Їх учитимуть істині, а потім вони будуть приведені до Бога як один народ. Саме про цю еру мовиться в Іс 65:20.

Іс 65:20 З цього часу не буде вже юного днями й старого, який своїх днів не поповнить, бо сторокий помре як юнак, а грішник і в віці ста літ буде проклятий!

Про Міленіум і воскресіння мовиться і в Об 20:1-15

Об 20:1-15 І бачив я Ангола, що сходив із неба, що мав ключа від безодні, і кайдани великі в руці своїй. 2 І схопив він змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв'язав його на тисячу років, 3 та й кинув його до безодні, і замкнув його, і печатку над ним поклав, щоб народи не зводив уже, аж поки не скінчиться тисяча років. А по цьому він розв'язаний буде на короткий час. 4 І бачив я престоли та тих, хто сидів на них, і суд їм був даний, і душі стятих за свідчення про Ісуса й за Слово Боже, які не вклонились звірині, ані образові її, і не прийняли знамена на чола свої та на руку свою. І вони ожили, і царювали з Христом тисячу років. 5 А інші померлі не ожили, аж поки не скінчиться тисяча років. Це перше воскресіння. 6 Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ними друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років. 7 Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде випущений із в'язниці своєї. 8 І вийде він зводити народи, що вони на чотирьох краях землі, Ґоґа й Маґоґа, щоб зібрати їх до бою, а число їхнє як морський пісок. 9 І вийшли вони на ширину землі, і оточили табір святих та улюблене місто. І зійшов огонь з неба, і пожер їх. 10 А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий. І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки. 11 І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося. 12 І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми. 13 І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і ад дали мертвих, що в них, і суджено їх згідно з їхніми вчинками. 14 Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть, озеро огняне. 15 А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне...

Зверніть увагу, що тут йдеться про два воскресіння. Ті, що потраплять, в перше воскресіння правитимуть з Христом протягом тисячі літ. Друге воскресіння відбудеться через тисячу років. Суд Великого Білого Престолу не почнеться, поки не пройде це тисячоліття. Святі разом з Христом правитимуть на землі до тих пір, поки Сатану не буде повержено. Народи все ще населятимуть землю протягом цього періоду, а Сатана знов обдурить їх в кінці цього тисячоліття. Все, що стосується цих воскресінь, відбуватиметься на землі. Безпосередньо до Бога могли потрапити тільки початки перших плодів.

Перші плоди урожаю пшениці воскреснуть в кінці другого тисячоліття по приході Месії, про що мовиться у Тес 4:15-17.

1Сол 4:15-17 Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до приходу Господнього, ми не попередимо покійних. 16 Сам бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі, 17 потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди будемо з Господом.

Таким чином, ми маємо три свята, кожне з яких знаменується жнивами. Христос був першою жертвою в Свято Колисання Снопів. Вибрані прослідували за ним. Вони і складають Дім Бога (1Кор 3:16-17), оскільки є обраними і отримали Святий Дух при хрещенні і під час П’ятдесятниці 30 року н.е.

1Кор 3:16-17 Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває? 17 Як хто нівечить Божого храма, того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той то ви!

Жнива Бога стосуються всієї землі і включають як людство, так і небесне Воїнство. Періоди священних днів є віддзеркаленням Божого Задуму Порятунку для планети. Бог збирається дозволити планеті отримати спокутування, не дивлячись на демонів і людську упертість. Події відбуватимуться саме в тій послідовності, яка забезпечить процес навчання кожної окремої узятої істоти.

Колеса в колесах

У видінні Єзекіїля йшлося про колеса усередині коліс Херувима. Докладніше ця система пояснюється в статті Значення видіння Єзекіїля [108], зараз ми порівняємо все вищесказане з текстом Єз 1:14-17. З Єз 1:12 нам відомо, що Херувими перебували там, де знаходився і Дух. Вони переміщалися з ним в унісон з його рухами. Це нагадує рух вогняного стовпа і хмари, що є Христом, який перебував з Ізраїлем в пустелі (2М 13:21-22; 14:19-24; 33:9-10; Числ 12:5; 14:14; 4М 31:15; Неем 9:12,19; Пс 99:7). Із слів Павла в 1Тим 3:15 нам відомо про те, що Церква є стовпом і твердинею істини.

1Тим 3:15 А коли я спізнюся, то щоб знав ти, як треба поводитися в Божому домі, що ним є Церква Бога Живого, стовп і підвалина правди.

Отже, стовпом і твердинею істини є церква або паства живого Бога. Релігійне братство або еклесія стає Домом Бога і позначається словом oikoo, що означає житло або сім'я. Звідси і пішли назви Дім, Обитель, Храм.

Херувими є Домом Бога, який у фізичному значенні можна уявити собі у вигляді співтовариства Ізраїлю в пустелі. Про структуру цього братства мовиться в Числ 9 і 10. Стовп з хмари накривав їх намети вдень, а вночі цей стовп ставав вогняним (Числ 9:15-16). Хмара була тим провідником, який указував їм напрямок, в якому слід було рухатися.

Таким чином, співтовариство людей в пустелі не було прив'язано до якогось певного місця, а їх місцезнаходження визначалося присутністю Господа в Дусі. Ця паства розбивала табір в певний час, і, як і у випадку з херувимами, цей порядок змінюватися не міг. Структура їх організації була віддзеркаленням священної системи. Земний намет був точним чином небесної системи.

Євр 8:5 Вони служать образові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчити скинію: Дивись бо, сказав, зроби все за зразком, що тобі на горі був показаний!

Херувими повинні були стати віддзеркаленням як самої структури, так і адміністративного розподілу. Таких груп було чотири, і кожна з них володіла своїми власними характеристиками. Дух сходив на паству, і люди розподілялися на внутрішні і зовнішні об'єднання так само, як це відбувалося і з Воїнством Ангелів.

На фізичному рівні цими групами були священство і їх паства. Левіти були тією кастою, яка надавала владу священству, і вони обіймали внутрішню територію біля скинії, над якою витав Дух.

Сини Аарона відповідали за те, щоб доносити до людей всі застереження (Числ 10:8). Цю місія була покладено на Церкву по вказівці Мельхиседека, яка буда дана відразу за їх призначенням.

Євр 7:11-12 Отож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим? 12 Коли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону.

Таким чином відбувалося розташування пастви навколо і біля скинії, яка сама по собі містилася у внутрішньому і зовнішньому наметах. Зовнішній тент повинен був бути знятий, щоб забезпечити доступ до внутрішньої скинії. Послідовність дій в останні дні відбуватиметься згідно іншим, досконалішим законам.

Євр 9:1-12 Мав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню. 2 Була бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби. 3 А за другою заслоною скинія, що зветься Святеє Святих. 4 Мала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту. 5 А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно. 6 При такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові, 7 а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини. 8 Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія. 9 Вона образ для часу теперішнього, за якого приносяться дари та жертви, що того не можуть вдосконалити, щодо сумління того, хто служить, 10 що тільки в потравах та в напоях, та в різних обмиваннях, в уставах тілесних, установлено їх аж до часу направи.

11 Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення, 12 і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення.

Ці рядки в Євр 9:10 підтверджують, що ми маємо справу з жертовним законом, з яким згодом було покінчено. Христос поклав край жертвопринесенням раз і назавжди, дозволивши нам тим самим залучитися до цього процесу.

Стародавня структура складалася з племен пастви, в числі яких були і Левіти. Серед Левитів існувало священство Аарона, представники якого мали право входити в зовнішню скинію. Але лише Первосвященик і лише раз на рік міг входити у Внутрішнє Святилище або Святе-святих.

Ця структура зазнала зміни з П’ятдесятниці30 року н.е. Поява Херувіма означала руйнування внутрішньої скинії, а обрані, які мали доступ до внутрішньої скинії, самі стали Храмом, в якому перебував Бог, або Святими Святих. Відпала необхідність в Ковчезі Заповіту, оскільки ми самі стали цим Ковчегом. Святий Дух поміщає закон безпосередньо в нас, оскільки цей закон був поміщений в Ковчег (див. статтю Ковчег Заповіту [196]).

Колеса усередині коліс у зв'язку з даною структурою – це зовнішня система, яка є народом Ізраїлю, звідки вийшла паства і куди згодом влилися і язичники. Обрані ж зайняли внутрішню частину (або колесо), яке формує структуру управління по приходу Месії під час відновлення. Кожний з вибраних має виконувати певні, покладені на нього функції. Проте остаточно їх обов'язки ще тільки будуть розподілені. Цих людей, які утворюють еклесію або Церкву, можна умовно розділити на дві групи, при цьому у внутрішнє колесо входять 144˚000 чоловік. Зовнішнє ж колесо – це достатньо різнорідна група тих, хто дотримує заповіді Бога. Всі вони мають віру святих, всі отримали хрещення в тілі Христовому, і всі вони входять в другий урожай перших плодів. Ці дві групи згадуються в Об’явленні. Про першу групу, що складається з 144 000 людей, йдеться в 7 розділі. Ці люди є відображеними. Наша планета буде збережена до тих пір, поки на всіх обраних не буде встановлено печатку.

Потім землю дозволено поруйнувати, і зруйнована вона буде силами занепалого Ангела, який приведе в дію свої власні норми і системи.

Про все це ми дізнаємося з Об 7:1-17, де мовиться про 144˚000 людей і їх місце в Месіанській системі.

Об 7:1-17 А по цьому я бачив чотирьох Анголів, що стояли на чотирьох кутах землі та тримали чотири земні вітри, щоб вітер не віяв на землю, ані на море, ані на жодне дерево. 2 І бачив я іншого Ангола, що від схід сонця виходив, і мав печатку Бога Живого. І він гучним голосом крикнув до чотирьох Анголів, що їм дано пошкодити землі та морю, 3 говорячи: Не шкодьте ані землі, ані морю, ані дереву, аж поки ми покладемо печатки рабам Бога нашого на їхніх чолах! 4 І почув я число попечатаних: сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів: 5 з племени Юдиного дванадцять тисяч попечатаних, з племени Рувимового дванадцять тисяч, з племени Ґадового дванадцять тисяч, 6 з племени Асирового дванадцять тисяч, з племени Нефталимового дванадцять тисяч, з племени Манасіїного дванадцять тисяч, 7 з племени Симеонового дванадцять тисяч, з племени Левіїного дванадцять тисяч, з племени Іссахарового дванадцять тисяч, 8 з племени Завулонового дванадцять тисяч, з племени Йосипового дванадцять тисяч, з племени Веніяминового дванадцять тисяч попечатаних. 9 Потому я глянув, і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття. 10 І взивали вони гучним голосом, кажучи: Спасіння нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві! 11 А всі Анголи стояли навколо престолу та старців і чотирьох тих тварин. І вони на обличчя попадали перед престолом, і вклонилися Богові, 12 кажучи: Амінь! Благословення, і слава, і мудрість, і хвала, і честь, і сила, і міць нашому Богу на вічні віки! Амінь! 13 І відповів один із старців, і до мене сказав: Оці, що зодягнені в білу одежу, хто вони й звідкіля поприходили? 14 І сказав я йому: Мій пане, ти знаєш! Він же мені відказав: Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця... 15 Тому то вони перед Божим престолом, і в храмі Його день і ніч Йому служать. А Той, Хто сидить на престолі, розтягне намета над ними. 16 Вони голоду й спраги терпіти не будуть уже, і не буде палити їх сонце, ані спека яка. 17 Бо Агнець, що серед престолу, буде їх пасти, і водитиме їх до джерел вод життя. І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре!

Ця група прикріпляється до племен як священство, яке підлегле дванадцяти суддям дванадцяти племен. Сюди включені всі племена, Левіти також займають своє місце серед священство, а Дан об'єднується з Єфремом, щоб поступитися місцем Левітам. Таким чином, плем'я Йосипа тепер включає Дан і Єфрем, а не Єфрем і Манасію. Манасія ж займає в цій групі своє власне місце.

144 000 чоловік відображено зверху. Вони знають те, ким вони є, і знають, коли на них зглянулося те, що відрізняє їх від інших. На них встановлено печатку, і їм дана нова пісня.

Об 14:1-5 І я глянув, і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім'я Його й Ім'я Отця Його, написане на своїх чолах. 2 І почув я голос із неба, немов шум великої води, і немов гук міцного грому. І почув я голос гуслярів, що грали на гуслах своїх, 3 і співали, як пісню нову перед престолом і перед чотирьома тваринами й старцями. І ніхто не міг навчитися пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених від землі. 4 Це ті, хто не осквернився з жінками, бо чисті вони. Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде. Вони викуплені від людей, первістки Богові й Агнцеві, 5 не знайшлося бо підступу в їхніх устах, бо вони непорочні!

Жінки, що поганять землю – це помилкові релігії і Церкви, що говорять в ім'я Бога. В Об 14:6 цю помилкову систему поклоніння символізує Вавілон. Проте, ці системи не можуть поганити обраних. Вони є першими плодами. Система перших плодів зв'язана з врожаєм П’ятдесятниці і Святом Седмин. Урожаєм Колисання Снопа або початком перших плодів був Христос. Число 144 000 прив'язано до тієї кількості, про яку говорив і Христос. Багато хто припускає, що 144 000 буде вибрано з останнього періоду Церкви Бога. Свідоцтв, здатних підтвердити це припущення, не існує, проте і справді, потрібен достатньо тривалий період, щоб забезпечити рівний відбір і розподіл серед язичників. Кількість теж не є випадковою. Число 144˚000 прив'язано до чотирьох Ювілеїв, тобто 3600 на кожний з Ювілеїв. І навпаки - період в сорок Ювілеїв - це п'ятдесят поколінь. Таким чином, на кожне покоління припадає по 2880 вибраних.

Для тих, хто дотримується принципу існування різних ер, цей процес може бути представлений як розділення семи Церков. З цих семи Церков дві є неугодними Богу, і тому в Царство Бога зможе ввійти лише невелика кількість їх послідовників. Йдеться про Церкви Сардінії і Лаодікії. Вони входять до числа тих чотирьох Церков, які проіснують аж до приходу Месії (Об 2 і 3).

Інші дві – це Церква Філадельфії і Фіатіри. Філадельфійська Церква є нечисленною, а Фіатрійськая – виконала свої функції за декілька сторіч до приходу Месії. Таким чином, число вибраних в двадцятому сторіччі не так вже і велике. На кожну Церкву припадає 20,571 (20,571 x 7+3=144,000). Цифра 3, очевидно, бере початок від Перетворення і означає Христа, Мойсея і Ілію. У відношенні до п'яти Церквов це число збільшується до 28 800.

Якщо виходити з кількості послідовників церков Фіатіри і Філадельфії, проіснувавших до останніх днів, то в двадцятому сторіччі максимальною кількістю тих, хто міг бути ще живий в цей час, складає 57 600. Беручи в увагу те, що сторіччя - це час, за який змінюється два з половиною покоління, максимальна кількість складає 23?040. Проте, і ця цифра перебільшена. Насправді йдеться про набагато менше число.

Якщо розділити число 144,000 на кількість років в Ювілеях, на один рік припадає сімдесят два. В цій цифрі також існує певний символізм. В Санедрін входило приблизно сімдесят чоловік. Ця рада бере свій початок від ради старійшин за часів подій на горі Синай. Рада Ізраїлю також будувалася на основі системи, що є віддзеркаленням священної системи (Євр 8:5). Рада семидесяти, як мовиться в Псалмах, складалася з внутрішньої і зовнішньої рад. Це складало відповідно тридцяти і сорок членів плюс два (див. Об 4 і 5 щодо внутрішньої Ради).

З Лк 10:1 нам відомо, що Христос знов відновив цю систему сімдесяти. Сімдесят чоловік були розділено два по два на кожне місце, куди збирався йти Христос. Таким чином, приходу Христа передував прихід його учнів з числа сімдесяти попарно. Цей розподіл зумовлює події, які повинні відбутися через дві тисячі років. Сімдесят народів були доручено Воїнству згідно числу членів Ради. Тоді ж 2000 представників певного народу було доручено 144˚000 або центральної адміністрації.

В цьому тексті є ще один важливий аспект. Коли відбувався суд, в Санедрині ніколи не було сімдесят чоловік. Їх кількість завжди складала сімдесят плюс один. Проте Христос змінив цю структуру і повелів, щоб це число дорівнювало сімдесяти. В грецькому тексті ми бачимо, що після слова hebdomekonta (що означає сімдесят) в дужках дається duo (що означає два). В Підрядковому Перекладі Маршалла ми також зустрічаємо число сімдесят два. Проте, більшість перекладачів Біблії передає це слово як сімдесят. Отже, ми маємо справу з сімдесятьма, до яких додаються два. Вся ця структура покликана втілювати собою модель адміністративного устрою протягом кожного року в перебігу сорока Ювілеїв до тих пір, поки не буде вибрано 144˚000. Звичайно, ця послідовність є символічною, і протягом певного тимчасового проміжку число вибраних може бути великим або меншим залежно від того, перешкоджають чи сприяють цьому обставини. Проте, ця система символізує жертвопринесення протягом року.

Упереджене відношення обраного до тих, хто входить до числа цих 144˚000 і всіма іншими є неприпустимим. Більш того, подібне відношення може призвести до того, що називається фарисейством. Метою подібного аналізу чисел і системи є набуття знань про адміністративну структуру обраних і уряд Бога під час відновлення. Тільки після спокутування 144˚000 перед Агнцем Зіона на землі почнуть проповідувати вічне Євангеліє.

Об 14:6 І побачив я іншого Ангола, що летів серед неба, і мав благовістити вічну Євангелію мешканцям землі, і кожному людові, і племені, і язику, і народові.

Після цього настане кінець Вавілонської системи.

Об 14:8-10 А інший, другий Ангол летів слідом і казав: Упав, упав Вавилон, город великий, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв усі народи! 9 А інший, третій Ангол летів услід за ним, гучним голосом кажучи: Коли хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено на чолі своїм чи на руці своїй, 10 то той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його, і буде мучений в огні й сірці перед Анголами святими та перед Агнцем.

(див. статтю Послання розділу 14 Об’явлення [270]).

В Біблії короля Джеймса Вавілон називається великим містом. Проте існує припущення, що це визначення дано в інших текстах і в іншому контексті, зокрема в Об 18:10, 18, 19, 21-24.

Об 18:21-24 І один сильний Ангол узяв великого каменя, як жорно, і кинув до моря, говорячи: З таким розгоном буде кинений Вавилон, місто велике, і вже він не знайдеться! 22 І голос гуслярів, і співаків, і сопільників, і сурмачів уже не буде чутий в тобі! І вже не знайдеться в тобі жадного мистця й ніякого мистецтва, і шум жорен уже не буде чутий в тобі! 23 І світло свічника вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були земні вельможі, бо твоїм ворожбитством були зведені всі народи! 24 Бо в нім знайдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі...

Помилкова релігійна система своїм чаклунством вводить в оману весь світ. Слово, вжите в грецькому оригіналі, - pharmakeia, що означає медицина, тобто, щось магічне або чаклунське. Релігійна основа Вавілона була побудована на магії і містицизмі. Перед останнім руйнуванням ця доктрина розповсюдиться на весь світ. Символізує її та сама блудниця, про яку йшлося в Об 17:1. Блудниця – це дружина, тобто в пророчому значенні Церква. Осередком цієї системи є місто на семи пагорбах (Об 17:9). Ця жінка скоює перелюбство з царями землі вже тривалий період часу. Звір, яким стане один з царів, прийде, щоб правити землею, і покінчить з блудницею (Об 17:14). Вся ця система вступить у війну з Агнцем. Отже, ця структура існуватиме на землі до повернення Месії. Блудниця п'яна від крові святих і мук Христа. На руках Церкви кров багатьох обраних, убитих з релігійних причин. Ця структура володіє величезною владою і здійснює контроль над системою, яка сама по собі є нечестивою (Об 17:3).

Ті, що залишилися – це ті, хто обілив свій одяг кров'ю Христа (Об 7:14). Вони знайшли хрещення через славу Ісуса Христа. Вони можуть служити Богу перед Його престолом і в Храмі. І питання: належати чи ні до однієї з цих груп, повинен вирішувати для себе кожний сам. Належати до однієї з цих груп є честю. Деякі залучаються до однієї з них через ті страждання, які вони зазнали від помилкових релігійних систем. Проте, всі мучителі понесуть покарання. Обидві ці групи дотримують заповіді Бога. Обидві вони беруть початок від сім'я жінки. А сім’я жінки – це Ісус Христос (1М 3:15). Шанування заповідей Бога і свідоцтв Христа – це ті дві необхідні умови, якими повинен відповідати обраний.

Об 12:17 І змій розлютувався на жінку, і пішов воювати з останком насіння її, що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове.

Об 14:12 Тут терпеливість святих, що додержують заповіді Божі та Ісусову віру!.

Ці елементи складають основу терпіння святих. Отже, необхідною умовою порятунку є дотримання всіх заповідей Бога і свідоцтв Ісуса.

Об 22:14 Блаженні, хто випере шати свої, щоб мати право на дерево життя, і ввійти брамами в місто!

Право на отримання древа життя і можливість входження в Місто Бога обумовлено шануванням заповідей і свідоцтв Ісуса.

Призначення цих 140˚000 розкривається відразу в декількох текстах. З біблійних текстів можна зробити висновок, що Задум Порятунку складається з трьох частин. Кожний з цих компонентів представлений сорока Ювілеями. Ці сорок Ювілеїв тривають близько двох тисяч літ. Цей задум знайшов своє віддзеркалення в житті Мойсея, що був прообразом Месії (4М 18:15; Мт 17:5; Дії 3:22-23). Мойсей прожив сто двадцять років: сорок років в Єгипті, сорок років в Мідіані і сорок років в пустелі. Він помер, так і не ступивши на землю обітовану, яка є символом тисячолітнього спокою. Ці три періоди є трьома етапами в історії Ізраїлю: від Адама до Аврама, від Аврама до Месії, від першого пришестя до другого пришестя. Етап в п'ятдесят років може служити ілюстрацією до періоду в сорок Ювілеїв, кожний з яких представляє тисячу років. Повний період в шість тисяч літ ілюструє собою Задум Порятунку від Адама до відновлення в Міленіум після приходу Месії.

Останній період в пустелі, що тривав від П’ятдесятниці 30 року н.е. до сорокового Ювілею, який випадає на 2027-2028 роки (згідно Єз 1:1), охоплює сорок Ювілеїв або приблизно дві тисячі літ. Зверніть увагу: якщо ми розділимо 144˚000 на 2000, то отримаємо число 72. Тобто, на кожний Ювілей припадає 3600. Число 72 в Біблії має особливе значення, особливо в Посланні Луки.

Це розділення 40 Ювілеїв представляється особливо значущим для Правління Царів (див. статтю Правління Царів [282]).

Жертвопринесення на Новомісяччя і їх зв'язок з 144˚000

Новомісяччя є ключовим пунктом для розуміння значущості Ради і 144˚000. Число обраних, які перебуватимуть з Месією під час його пришестя, складає 144˚000. Це число людей, вибраних з різних Рад, слід додати до Великої Кількості людей Об’явлення 7:9-17. Саме вони складають центральну адміністрацію Уряду Бога. Знамення Іони знаходить своє віддзеркалення протягом певних етапів. Першим етапом може бути період від розп'яття в 30 році до руйнування Єрусалиму і Храму в 70 році н.е. (див. статтю Знак Іони та історія відновлення Храму [013]). Наступний етап тривав сорок Ювілеїв (2000 років). В 1996 році виповнилося 3000 років з дня входу Давида до Єрусалиму і 2000 років з дня народження Христа. 1996 рік був також роком кінця часу язичників (див. статтю Падіння Єгипту: пророцтво про зламані руки фараона [036]). 2028 рік - це 2000-річні роковини проповідування Ісуса Христа і перший рік нового Ювілею Міленіуму (див. статтю Читання закону з Єздрою і Неемією [250]).

Число сімдесят два грає першорядну роль в жертовних приношеннях системи Священних Днів. Якщо не розуміти значення Новомісяч, неможливо усвідомити, що являє собою Уряд Бога і сам процес поклоніння. Насправді абсолютно неможливо увійти до числа 144˚000, якщо обраний не шанує Новомісяччя, а також Суботи і Свята. Христос і сьогодні такий, яким був вчора і буде завтра (Євр 13:8). При відновленні діятимуть ті ж закони, які були дані як Мойсею, так і нам як Церкві. Існує дві Церкви, які не шанують Заповіт Бога взагалі, і тому вони будуть виключені з числа тих, хто потрапить в перше воскресіння. Це Сардійська (Об 3:1-6) і Лаодікійська (Об 3:14-22) Церкви. Сардійська церква названа мертвою, а Лаодікийська – ні холодною, ні гарячою, тобто є індиферентною. Тільки окремі представники цих церков зможуть увійти до царства Бога в перше воскресіння. Що залишилося від епохи Сардійської і Лаодікийської ери стане частиною Філадельфійської ери (див. статтю Стовпи Філадельфії [283]). Історія цих церков переконує нас в тому, що ці дві системи не шанували Новомісяч. Інші ж робили це і тому зможуть знайти Божий Спокій.

72 – це знаменна цифра для жертвопринесень, які демонструють собою Задум Бога. 72 – це не випадкова цифра. 72 – ця кількість жертвопринесень, що приносяться Господу протягом одного року в системі Ювілеїв. Про те, що є Жертовним роком, можна дізнатися з Єз 45. В цьому розділі чітко мовиться про священні дні Бога і про те, які саме цифри повинні бути узяті до уваги.

Єз 45:16-17 Увесь народ цього Краю повинен давати приношення для князя в Ізраїлі. 17 А на обов'язку князя буде: цілопалення, і жертва хлібна та жертва лита в свята, і в новомісяччя та в суботи, в усі свята Ізраїлевого дому, він приготує жертву за гріх, і жертву хлібну, і цілопалення, і жертви мирні на очищення за Ізраїлів дім.

Послідовність від Субот до Новомісяччя і Свят дана тут в зворотному порядку. Проте ця послідовність означає, що при численні слід брати до уваги і Новомісяччя. Якщо Новомісяччя включаються в систему числень, ми одержуємо достатньо цікаві результати. Тижневі Суботи, звичайно ж, залишаються незмінними. Проте, якщо скласти число Свят з кількістю Новомісяч, яких в звичайному році 12, ми одержуємо цифру 19. Результат дорівнює сімдесяти. Загальне ж число складає сімдесят плюс два.

Склад Ради з сімдесяти старійшин символізує сімдесят жертв або Корбан Священної системи. Жертви – це те, про що в Мал 1:12 мовилося як про щось, щона думку деяких не варто пошани. Саме одна з цих жертв, а саме Пасхальний Агнець, скине священство (Мал 2:3). Цими жертвами є: п'ятдесят дві Суботи, сім Священних Днів Свят, дванадцять Новомісяч, а також Жертва Колисання Снопа (Лев 23:9-14). Свято Труб – це подвійна жертва, оскільки цей день є Святом і випадає на Новомісяччя (Числ 29:1-6).

Князь забезпечує ці пожертвування. Цей Князь – Месія. Головне полягає в тому, що ми передані Богом Христу як десятина на Свята, Новомісяччя і Священні Дні.

Новомісяччя у високосному році не є якимсь виключенням з правил. Пророчий рік триває 360 днів, в ньому 52 Суботи, дванадцять Новомісяч, сім Свят плюс Колисання Снопа, що в сумі складає сімдесят два пожертвування. Якщо розділити це на 2000 років, це складе в період семи церков 144˚000 жертв, вилитих як жертва Господові. Ці 144˚000 є мучениками або жертвами, потерпілими через свою відданість Христу. Більшість з них була знищена тією системою, яка носила назву традиційного християнства. Таким чином, блудниця Об’явлення – це Церква, що п’є кров святих і мучеників.

Христос став першою з святкових жертв, яка насправді поклала край священству Левитів.

Мал. 2:3 Ось Я обітну вам рамено, і розпорошу нечистість на ваших обличчях, нечистість свят ваших, і до неї вас винесуть..

Тут ми переконуємося, що одна з святкових жертв має на меті покінчити зі священством. Жертвою був Ісус Христос або Ієшуа або Іошуа Спаситель як Пасхальний Агнець. Він покінчив з священством Левитів і відновив священство Мельхиседека.

144˚000 – це жертви в Храмі, які повинні стати Святими Святих і центральною адміністрацією в Царстві Бога. Більшість з цих 144˚000 вже були випиті як жертва Богу. В останні дні таких людей залишаться одиниці. А з кількості, що залишилася, буде вибрано ще декількох чоловік, які увійдуть до царства Бога в перше воскресіння.

Число 144˚000 – ця загальна кількість членів 2000 рад Сімдесят плюс два. Кількість сімдесят, що приписується Христу, насправді складає сімдесят [два] (Лк 10:1,17). Така кількість традиційно складала Санедрін. Септуагінта, написана сімдесятьма авторами, також наводить число сімдесят два. Бог і Христос є невід'ємною частиною Ради. В Санедрін же завжди входило більше сімдесяти чоловік, він завжди включав Первосвященика і Помічника Первосвященика.

Припинення діяльності Храму до кінця бід гніву Бога

Урожай закінчується, коли остання людина вмирає в Господові під час переслідувань.

Об 14:12-20 Тут терпеливість святих, що додержують заповіді Божі та Ісусову віру! І почув я голос із неба, що до мене казав: Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі! Так, каже Дух, вони від праць своїх заспокояться, бо їхні діла йдуть за ними слідом. І я глянув, і ото біла хмара, а на хмарі сидить подібний до Людського Сина. Він мав на своїй голові золотого вінця, а в руці його гострий серп. І інший Ангол вийшов із храму, і гучним голосом кликнув до того, хто на хмарі сидів: Пошли серпа свого й жни, бо настала година пожати, дозріло бо жниво землі! І той, хто на хмарі сидів, скинув додолу серпа свого, і земля була вижата. І інший Ангол вийшов із храму, що на небі, і він мав гострого серпа. І інший Ангол, що мав владу над огнем, вийшов від жертівника. І він гучним голосом кликнув до того, що мав гострого серпа, говорячи: Пошли свого гострого серпа, і позбирай грона земної виноградини, бо грона її вже доспіли. І Ангол кинув додолу серпа свого, і зібрав виноград на землі, і вкинув в велике чавило Божого гніву. І потовчене було чавило за містом, і потекла кров із чавила аж до кінських вуздечок, на тисячу шістсот стадій...

Люди, що вмирають в Господі, це ті, які шанують заповіді Бога. Таким чином, гоніння на послідовників Христа посиляться якраз тоді, коли підійде час його пришестя на землю.

Пришестя Месії покладе край урожаю на землі до тих пір, поки гнів Бога не підкорить землю. Задачею семи звільнених ангелів стане відплата тим, хто несе на собі печатку звіра. Ті ж, хто отримав перемогу над звіром, його чином і печаткою, оспівані в Пісні Мойсея і Пісні Агнця.

Між Ветхим і Новим Заповітами існує тісний зв'язок. Обидва вони є необхідними для порятунку. Благодать може бути отримана лише завдяки взаємодії Христа з Богом при дотриманні його заповідей.

Об 15:1-8 І бачив я інше знамено на небі, велике та дивне, сім Анголів, що сім кар вони мали, бо ними кінчався гнів Божий. 2 І я бачив щось, ніби як море скляне, з огнем перемішане. А ті, що перемогли звірину та образа його, і знамено його, і число його ймення, стояли на морі склянім, та мали гусла Божі. 3 І співали вони пісню Мойсея, раба Божого, і пісню Агнця, говорячи: Великі та дивні діла Твої, о Господи, Боже Вседержителю! Справедливі й правдиві дороги Твої, о Царю святих! 4 Хто Тебе, Господи, не побоїться, та Ймення Твого не прославить? Бо один Ти святий, бо народи всі прийдуть та вклоняться перед Тобою, бо з'явилися суди Твої! 5 А по цьому я глянув, і ось відчинився храм скинії свідчення в небі, 6 і сім Анголів вийшли з храму, і сім кар вони мали. Вони були вдягнені в шати льняні, чисті й ясні, і підперезані довкола грудей золотими поясами. 7 І одна з чотирьох тих тварин дала сімом Анголам сім чаш золотих, наповнених гніву Бога, що живе повік віку. 8 І храм переповнився димом від Божої слави, і від сили Його. Та до храму ніхто не спромігся ввійти, аж поки не скінчилися ті сім кар сімох Анголів.

Зважте, що жодна людина не зможе увійти до Храму, поки не скінчаться сім страт. Храм, як ми змогли переконатися, це обраний, якого Бог використовує для того, щоб наповнити його Собою як Святий Дух. Проте цей процес буде припинено, поки земля не буде підлегла Богу під час семи страт. Все це буде відбуватися під контролем архангелів або тих, хто оточує престол.

Отже, і урожаї не святкуватимуться до тих пір, поки не прийде Месія і не почнеться сам Міленіум. Саме тому Збір урожаю відбувається в першу ніч Свята Шатрів і не може бути згідно закону перенесений на ранок (2М 23:19). Всі урожаї початків плодів відбуваються в строго певному порядку, і саме тому закон вимагає негайної оплати нашого боргу (2М 22:29). Христос почав цей урожай, ставши першим з початків в Свято Колисання Снопа. Цей урожай тривав дві тисячі літ, продовжиться в Міленіум і закінчиться на Суді Великого Білого Престолу.

Новомісяччя у час відновлення

В кінці Ветхого Заповіту Бог дає обітницю пророку Малахії. Ця обітниця ставить крапку на одкровеннях Бога через його пророків в лоні церкви.

Мал 4:1-6 Бо ось наступає той день, що палає, як піч, і стануть всі пишні та кожен, хто чинить безбожне, соломою, і спалить їх день той, який наступає, говорить Господь Саваот, Який не позоставить їм кореня, ані галузки. 2 А для вас, хто Ймення Мойого боїться, зійде Сонце Правди та лікування в промінях Його, і ви вийдете та поскакаєте, мов ті ситі телята! 3 І безбожних топтати ви будете, бо стануть за попіл вони під п'ятами ніг ваших у той день, що його Я вчиню, промовляє Господь Саваот. 4 Згадайте Закона Мойсея, Мого раба, що йому наказав на Хориві устави й права щодо всього Ізраїля. 5 Ось Я пошлю вам пророка Іллю, перше ніж день Господній настане, великий й страшний! 6 І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!

Він обіцяє Сонце Праведності, яке зійде з шерехом його крил. Люди мають пригадати про закон і відновити відносини в своїх сім'ях. Покарання за невиконання цих зобов'язань покладена на Христа, оскільки Церква в період відновлення буде знищена разом з необернутими.

Христос говорить, що Ілля прийде і все влаштує на землі.

Мт 17:10-13 І запитали Його учні, говорячи: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти? 11 А Він відповів і сказав: Ілля, правда, прийде, і все приготує. 12 Але кажу вам, що Ілля вже прийшов був, та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли... Так і Син Людський має страждати від них.

13 Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя.

Тут йдеться про те, що пришестю передуватиме відновлення. Очевидно, що Церква хоче взяти участь у відновленні, передуючому приходу Месії. В цьому процес не можна займати позицію спостерігача. Повноваження Іллі були покладені на Івана Хрестителя, проте і при ньому пророцтво не було виконано в повному обсязі. Покаранням за бездіяльність може стати прокляття нарівні з необернутими.

Що спричинить за собою відновлення всього на землі?

Ми вже знаємо про те, що Христос говорив про структуру Уряду Бога і про систему служіння Йому. Відновлення – це достатньо тривалий процес. Тут нами торкнеться лише один аспект цього відновлення, а саме: чи є Новомісяччя необхідною умовою відновлення, і чи повинні ми дотримувати їх, коли перед нами стоїть вибір.

Очевидно, що Новомісяччя є невід'ємною частиною відновлення. Ісая передрікав наділення їх духовною владою.

Бог говорив через Ісаю, повідомляючи йому свої цілі і передрікаючи грядуще благоденство Ізраїлю. Бог зглянеться на покірливого і скрушного духом і на того, що тремтить перед словом Його (Іс 66:2). Тих, хто тремтить перед словом Божим будуть ненавидіти і виганяти їх же брати в ім'я Бога. Проте на них чекає загальне презирство (Іс 66:5).

Іс 66:22-23 Бо як небо нове та нова та земля, що вчиню, стануть перед обличчям Моїм, говорить Господь, так стоятимуть ваші нащадки та ваше ім'я! 23 І станеться, кожного новомісяччя в часі його, і щосуботи за часу її кожне тіло приходитиме, щоб вклонятися перед обличчям Моїм, говорить Господь.

Новомісяччя прирівнюються за значенням до Субот. Вони передують періоду Субот або Святам, вони згадуються в Біблі на першому місці і повинні неодмінно дотримуватися (Іс 1:13-14; см. також статті Новомісяччя [125] і Новомісяччя Ізраїлю [132]). За їх дотримання несе відповідальність Князь. Таким чином, це відповідальність є неминучою.

Єз 45:17 А на обов'язку князя буде: цілопалення, і жертва хлібна та жертва лита в свята, і в новомісяччя та в суботи, в усі свята Ізраїлевого дому, він приготує жертву за гріх, і жертву хлібну, і цілопалення, і жертви мирні на очищення за Ізраїлів дім.

Вся паства, починаючи від того, хто її очолює і закінчуючи простими людьми, зобов'язані дотримувати як Суботи, так і Новомісяччя (див. також Єз 46:6, 9-10).

Єз 46:1-3 Так говорить Господь Бог: Брама внутрішнього подвір'я, що звернена на схід, буде замкнена шість день праці, а суботнього дня буде відчинена, і в день новомісяччя буде відчинена. 2 І ввійде князь ходом сіней брами ззовні, і стане при одвірку брами, а священики приготують його цілопалення та його мирну жертву, і він поклониться на порозі брами. А брама не буде замкнена аж до вечора. 3 І буде вклонятися народ Краю при вході цієї брами в суботи та в новомісяччя перед Господнім лицем.

Жертви, принесені на Новомісяччя, є більш значними, ніж суботні (Єз 46:4,6). Проте не слід робити відмінності між Новомісяччям і щотижневими суботами. І ті, і інші дні вважаються священними, а торгівля забороняється як на Новомісяччя, так і в суботу.

Ам 8:5 кажучи: Коли то мине новомісяччя, щоб нам збіжжя продати? і субота, щоб нам відчинити збіжеві комори? Щоб зменшити ефу, і щоб шекля побільшити, і щоб викривляти обманну вагу,

В Левіті 23 дається перелік всіх субот. День Спокутування називається Шаббат Шаббатон, що підкреслює його святість (дивися словник Стронга 7677). В День Спокутування не можна нічого збирати – це категорично забороняється (2М 30:15, див. також статті Спокутування [138], Збір урожаю [139], а також Календар Бога [156]).

Закони, що стосуються Колихання Снопа, містяться в Лев 23 (див. статтю Жертва колисання снопа [106б]). Про Новомісяччя тут не мовиться. Вперше вони згадуються в Числ 10:10 разом з Суботами. Саме таке розташування є значущим, оскільки в тексті мовиться про межі поселень і пасовищ народу Ізраїлю. Новомісяччя і Суботи є маячками для вибраних в їх відносинах з Богом, і також служать прямим продовженням четвертої заповіді. Церква Бога дотримувала Новомісяччя, Свята і Суботи аж до дев'ятнадцятого сторіччя (Кол 2:16; см. також статтю Роль четвертої заповіді в історії церков Бога, що шанують Суботи [170]).

Новомісяччя і Календар Бога

Значення жертвопринесень у зв'язку з Новомісяччями має пряме відношення до Церкви і рад Ізраїлю. Якщо Новомісяч не дотримують, неможливо зрозуміти і принцип Календаря Бога (див. статтю Календар Бога [156]). Сучасний Єврейський календар є невірним і його буде відмінено при реставрації. В той час, коли Календар Бога відновлюватиметься, Свята і Новомісяччя не зможуть бути дотримані відповідно до закону, і тому саме відновлення буде відкладено. Тільки з відновленням статусу Новомісяч може бути восстановлено Календар, люди розумітимуть і дотримуватимуть Свята.

Існування Єврейського Календаря в теперішньому його вигляді підтримується досить несподіваними нововведеннями. Причиною цьому може бути відстоювання статусу Календаря Хилеля II. Все це призводить до невірного тлумачення подій послу розп'яття Христа, зокрема року, коли це відбулося, а також невірному розумінню пророцтв, що стосуються сімдесяти седмин і Знамення Іони (див. статті Час розп'яття і воскресіння [159] і Знамення Іони і історія відновлення Храму [013]).

[120]

Колеса в колесах

Новомісяччя і Календар Бога