Християнські церкви Бога
Закон і Шоста Заповідь [№ 259]
(Видання 1.0 19990625-19990708)
Записано: Не вбий.
Закон і Шоста Заповідь
Записано:
Вихід 20:13 13 Не вбивай!
Второзаконня 5:17 13 Не вбивай!
Захист життя продовжується захистом тіла. Це стосується й наказу бути святим і освячувати себе. Так само, як і в п’ятій заповіді, яка визначає родину і народ, шоста заповідь також містить відомості про родину й народ.
Левит 19:28 28 І не зробите на тілі своїм нарізу за душу померлого, і не зробите на собі наколеного напису. Я Господь!
Для будь-якого померлого є трагедією, якщо він не опиниться у сім’ї Ізраїля. Природня смерть особи узгоджується з планом Бога і компенсується воскресінням з мертвих, і Ізраїль буде поселено на його власній землі
(пор. Ієзек. 37:1-14; Одкров. 20:1-15).Ізраїль має бути без плями і вади, і тому вони не повинні позначати свою шкіру. Таким чином, татуювання й інші позначки на шкірі заборонені. Рабу дозволяється протикати вухо для того, щоб вставити туди кільце, яке вважалося ознакою слабкості.
Походження й Організація Держави
Бог має силу вирішувати щодо життя і смерті, як ми бачили це у роботі Закон і п’ята заповідь [№ 258].
Бог визначає сім’ю як основу, на якій побудовано державу. Він проголошує, що верховна сила і влада йдуть від Бога.
Римлянам 13:1-7 1 Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога.
2 Тому той, хто противиться владі, противиться Божій постанові; а ті, хто противиться, самі візьмуть осуд на себе.
3 Бо володарі пострах не на добрі діла, а на злі. Хочеш не боятися влади? Роби добро, і матимеш похвалу від неї,
4 бi володар Божий слуга, тобі на добро. А як чиниш ти зле, то бійся, бо недармо він носить меча, він бо Божий слуга, месник у гніві злочинцеві!
5 Тому треба коритися не тільки ради страху кари, але й ради сумління.
6 Через це ви й податки даєте, бо вони служителі Божі, саме тим завжди зайняті.
7 Тож віддайте належне усім: кому податок податок, кому мито мито, кому страх страх, кому честь честь.
Бог передав свою владу через скрижалі, які Він дав Мойсею (Второз. 9:11). Всі королі таким чином також мають створити свій примірник закону перед тим, як сісти на престол.
Второзаконня 17:18 18 І станеться, як буде він сидіти на троні царства свого, то напише собі відписа цього Закону з книги, що перед лицем священиків-Левитів.
Бог призначив старійшин Ізраїлю, і їм було даровано мудрість через силу Святого Духа, як і Мойсею.
Числа 11:16-17 16 І сказав Господь до Мойсея: Збери ж мені сімдесятеро люда зо старших Ізраїлевих, яких знаєш, що вони старші народу та його наглядачі, і візьми їх до скинії заповіту, і стануть вони там із тобою.
17 І Я зійду, і буду розмовляти там із тобою, і візьму від Духа, що на тобі, і покладу на них, і вони носитимуть із тобою тягара того народу, і не будеш носити ти сам.
Числа 11:24-30 24 І вийшов Мойсей, і промовляв до того народу Господні слова. І зібрав він сімдесятеро чоловіка зо старших народу, і поставив їх навколо скинії.
25 І зійшов Господь у хмарі, та й промовляв до нього, і взяв від Духа, що на ньому, і дав на сімдесят чоловіка старших. І сталося, як спочив на них Дух той, то вони стали пророкувати, та потім перестали.
26 І зосталося двоє людей в таборі, ім'я одному Елдад, а ймення другому Медад. І спочив на них Дух; а вони були серед записаних, та не вийшли до скинії, і пророкували в таборі.
27 І побіг юнак, і промовив до Мойсея й сказав: Елдад і Медад пророкують у таборі!
28 І відповів Ісус, син Навинів, Мойсеїв слуга від своєї молодости, та й сказав: Пане мій Мойсею, заборони їм!
29 І сказав йому Мойсей: Чи ти заздрісний за мене? О, якби то ввесь Господній народ став пророками, коли б дав Господь Духа Свого і на них!
30 І вернувся Мойсей до табору, він та старші Ізраїлеві.
Бог також залишив двох пророків за межами табору Ізраїлевого. Бог не робить нічого крім того, що Він говорить через слуг своїх – пророків, тих, яких Він сам обирає зі Свого народу.
Тому судді також виконують волю Бога.
2 Хроніки 19:5-7 5 І понаставляв він суддів у Краю, по всіх укріплених Юдиних містах, для кожного міста.
6 І сказав він до суддів: Дивіться, що ви робите, бо не для людини ви судите, але для Господа, і Він з вами в справі суду.
7 А тепер нехай буде Господній страх на вас. Стережіться й робіть, бо нема в Господа, Бога нашого, кривди, ані огляду на особу, ані брання дарунка.
Царя також обирають і дають йому силу Духа для того, щоб він керував Ізраїлем (пор. 1 до Сам. 10:1-7). Голови чи проводирі духовних пастирів Ізраїлю мають обиратися за жеребом (Діяння 1:26). Діяння 6:3-6 показують, що диякони і старійшини обиралися з братства. Фізичні проводирі обираються помазанням царів або суддів через жеребкування (пор. Осії 1:11; Луки 14:28 і зноски до Біблійного довідника).
Второзаконня 1:9-14 9 І сказав я того часу до вас, говорячи: Не можу я сам носити вас.
10 Господь, Бог ваш, розмножив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зорі небесні!
11 Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагословить вас, як Він говорив вам.
12 Як я сам понесу тяготу вашу, і тягар ваш, і ваші суперечки?
13 Візьміть собі мужів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі вас.
14 І ви відповіли мені та й сказали: Добра та річ, що ти кажеш зробити.
У всьому цьому немає непевностей ні серед народів, ні серед суддів, ні серед тварин, ні серед інших істот, ні в основі самого закону.
Второзаконня 22:10 10 Не будеш орати волом і ослом разом.
2Коринфянам 6:14 14 До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою?
Закон Божий не повинен підпорядковуватись закону народу. Не повинен він також зневажатись і принижуватись світськими законами. Система Закону Божого, Його календар і система поклоніння не повинні підпорядковуватись настановам невіруючих. Усі завітні люди зобов’язані беззастережно відбивати у своїх діях Закон Божий.
Левит 19:19 19 Постанов Моїх будете дотримувати. Не зробиш, щоб худоба твоя злучувалася двоїсто. Поля свого не будеш обсівати двоїсто. А одежа двоїста, мішанина ниток, не ввійде на тебе.
Все створене має утримуватись у первісно чистому стані. Не повинно існувати порушення створеного богом через змішення, таке як виведення мулів чи інших гібридів. Це заборонено Законами Божими. Ми маємо бути чистими й святими людьми, що підкоряються чистим і святим законам. Це також означає берегти життя.
Не можна за допомогою закону тиснути на слугу Божого, примушуючи й наказуючи йому, не компенсуючи йому це його щотижневими обов’язками. Не можна тварині чи людині забороняти насолоджуватися працею.
Второзаконня 25:4 4 Не зав'яжеш рота волові, коли він молотить.
Чи Бог піклується тільки про велику рогату худобу? (пор. 1 до Кор. 9:9; 1 до Тим. 5:18; пор. Іова 38:41; Мат. 6:26; 10:29). Усі речі передбачені законами Бога, відповідно до народів, що дотримуються Його Законів.
Таким же чином кара за гріх і правопорушення має відповідати закону (Левіт 5:5-7). Спокута і кара за порушення увійшли до жертви Месії.
Правосуддя розповсюджується й на неєвреїв і ворогів;
Вихід 23:4-5 4 Коли стрінеш вола свого ворога або осла його, що заблудив, то конче повернеш його йому.
5 Коли побачиш осла свого ворога, що лежить під тягарем своїм, то не загаїшся помогти йому, конче поможеш разом із ним.
а також на братів (Второз. 22:1-4; Левіт 20:22-24).
Оскільки ми маємо бути святими, ті, хто мешкає з нами, також мають бути святими, і всі ми підвладні законам Божим у Святому Дусі.
2Коринфянам 6:14-18 14 До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою?
15 Яка згода в Христа з белійяаром? Або яка частка вірного з невірним?
16 Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм!
17 Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, каже Господь, і не торкайтесь нечистого, і Я вас прийму,
18 і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете, говорить Господь Вседержитель!
Написано: Не тримай люті на брата свого, не докоряй ближньому свому і не понеси за нього гріха, не заздри дітям свого народу, але возлюби ближнього свого як самого себе: Я Господь. Не дратуй (не пригнічуй) чужинця, що перебуває в тебе, і чужинець, що живе серед вас має бути ніби
народжений серед віс, і ви маєте любити його як себе, оскільки ви були чужинцями у землі Єгипетській, Я Господь ваш Бог (Левіт 19:17, 18, 33, 34; Вих. 22:21).Шоста заповідь – це не просто заборона вбивати. Це настанова захищати життя, святе для Господа, в межах Законів сущого Бога. Не можна погіршувати якість чи умови життя несправедливістю, або пригніченням, або на догоду комусь. Таким чином, структура заповіді включає концепції нападу на особу і власність.
Іудаїстичне перекручення Біблійного Закону
Таким чином, чужинцю чи іноземцю також необхідно забезпечити особисту безпеку в суспільстві й надати допомогу в біді. Перекручення біблійного закону, яке зустрічається в Єврейському Талмуді, є настільки грубим, що воно порушує самі основи Закону Божого. Ми можемо побачити, наскільки
равіністичні вчення спотворили закон, з цієї цитати з роботи Mishneh Thorah Murderer 4,11, автором якої є Маймонід:Що ж до чужинців, з якими ми не воюємо, то їм не можна спричиняти смерть, але при цьому заборонено рятувати їх у разі смертельної для них небезпеки; якщо, наприклад, один з них падає у море, його не можна рятувати, оскільки сказано “і не повинен ти протистояти крові ближнього” [Левіт 19:16] – але неєвреї не є нашими ближніми.
Сонцін не посилається на равінічну інтерпритацію цього тексту, оскільки це нелюдське й несправедливе перекручення Писання є стандартним описом. Насправді ж цитата є такою:
Левит 19:16 16 Не будеш ходити пліткарем серед народу свого. Не будеш наставати на життя свого ближнього. Я Господь!
Цей текст (16 б) потрібно розуміти як невдалу спробу врятувати життя. Chumash Стоуна визнає таке тлумачення й говорить: Якщо чиєсь життя у небезпеці, ви повинні спробувати врятувати його… Євреї з часів Христа традиційно інтерпретували це в тому значенні, що ближній є синонімом єврея. Пізніше це увійшло до єврейської практики:
Приниження Суботи стає обов’язком, коли це необхідно для врятування життя єврея. Питання про врятування життя неєврея ціною приниження Суботи не піднімається у Талмуді як основне питання, оскільки це заборонено робити навіть у будні (пор. там же).
Це тлумачення, яке стосується неєвреїв є, можливо, найбільш жорстоким спотворенням змісту Писання. Саме тому Христос розповів притчу про хорошого самаритянина, оскільки таке відношення було характерне для євреїв і у храмовий період, у першому столітті нашої ери (т. зв. Традиція Усного Закону, яка нібито впливала на Мішну, з якого пішли Єрусалимський і Вавилонський Талмуди, була насправді серією тлумачень. Вони були написані, щоб узаконити існуючі традиції, що походили приблизно з 160 рр. до Р. Х.. Вони, безсумнівно, ніколи не розумілися в історії Ізраїлю, і, безперечно, не походили від Мойсея, як це сказано в Біблії. Ізраїль часто забував і писаний закон, не кажучи вже про так звані
Усні закони. Ці традиції в основному протирічили одна одній, і багато з них були жахливими спотвореннями тексту Писання).Луки 10:25-37 25 І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?
26 Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?
27 А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.
28 Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.
29 А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?
30 А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.
31 Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.
32 Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.
33 Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.
34 І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.
35 А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.
36 Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?
37 А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!
Ніде більше Іудаїстична традиція не перекручувала звичаєве право більше, ніж у цьому тлумаченні зобов’язання захищати життя і дотримуватися презумпції невинності.
Презумпція невинності
Презумпція невинності є невід’ємною частиною Біблії, й не можна засуджувати людину до смерті або до покарання інакше ніж за свідоцтвом двох чи більше свідків. Ця ідея всебічно висвітлюється у всій Біблії. Проте, Мішна представляє протилежну позицію в Наказі синедріону про збитки 4:1 Е
(2).У справах, що стосуються власності, вони [сперечаються] щодо виправданя або звинувачення, в той час як у кримінальних справах вони дебатують лише з приводу звинувачення, а не щодо виправдання.
(пор. Мішна: Новий Переклад, Якоб Нейшнер, Yale University Press, New Haven and London, 1988, стор.
589).У будь-якому випадку, презумпція невинності вимагає, щоб було пред’явлене звинувачення, а потім справа заслуховувалася і вина встановлювалася при участі двох свідків, і звинувачуваному потім потрібно надати необхідний час, щоб спростувати звинувачення перед трибуналом з призначених суддів, що мають бути неупередженими і не схилятися перед авторитетом будь-якої особи. Протягом Храмового періоду майнові спори розглядалися трибуналом у складі трьох суддів, а всі звинувачення з кримінальних справ заслуховувалися щонайменше у складі двадцяти трьох членів Синедріону, як це висвітлено в Мішні (там же, Д (1)). Так, будь-яке рішення з майнових спорів можна було оскаржити в трибуналі, якщо воно виносилося на попередні слухання. Усі кримінальні справи мають заслуховуватись у складі двадцяти трьох членів Синедріону, оскільки по цій справі можливе застосування смертної кари. Апеляція дозволялася ще з цих давніх часів, якщо існували свідчення й свідки невинності (Мішна, там же).
Таким чином, підступні твердження так званих Ноєвих законів, які Іудаїзм намагався встановити з Талмуду, і згідно з якими дозволяється звинувачення за свідченням одного свідка, суперечать справедливості Закону Божого. Такі ідеї й їхнє практичне втілення є підступними, небіблійними й несправедливими. Ті ж самі неправедні ідеї покладено в основу деяких сучасних правових систем європейських країн, де людина вважається винною, доки не доведе свою невинність. Людину можна внести до списку підозрюваних і звинуватити її без судового процесу, чи доказів, чи будь-якої справедливості. Великобританія беззастережно впровадила
це беззаконня силою примусу закону. Результати й реформи Громадянської війни втрачено без жалю шляхом примітивної аргументації. Люди, що мають доступ до списків, можуть несправедливо знищити своїх ворогів. Саме з цієї причини, а також через те, що вона дозволяла вбивства й несправедливість, було знищено Священну Римську Імперію, і Європою прокотилися революції 1850-го року (пор. Малахія Мартін, Розвиток і Загибаль Римської Церкви, Secker and Warburg, London, 1982, ст. 250-256, і далі). Християнство по-своєму спотворило закон в такій же мірі, або й гірше за равіністичний Іудаїзм. Закон Божий ніколи не впроваджувався вірно, крім часів Мойсея й Давида і випадкового короткого відродження. Християнство ніколи не намагалися спробувати, не говорячи вже про те, щоб належним чином його перевірити.Таким же чином, коли Магомет намагався знову запровадити його, а Чотири Вірних Халіфи намагалися це здійснити, цю спробу було повалено й знищено. Іслам виявився таким же нетривким, як і царство Давида. Іслам було зруйновано Хадісом, так само як Собори зруйнували Християнство і християнську традицію, і Талмуд знищив Закон і перетворив його на Іудаїзм. Вавилон правив тисячі років. Це була релігія Бога цього світу аж до приходу відродження.
Застереження проти порушення Шостої Заповіді
Второзаконня 19:1-13 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Коли було засновано Ізраїль, було відведено й три міста, де знаходили притулок всі, хто випадково вбив людину, для того, щоб їм не помстилися “під гарячу руку”. Не можна проливати невинної крові.Потрібно виконувати заповіді, й тому потрібно додати три таких міста. Проте, якщо людину було позбавлено життя навмисне, тобто вбито, вбивцю треба притягнути до суду і винести смертний вирок. Тому особа, що ненавмисне порушила закон, має захищатися державою, в містах-притулках, якщо її безпеку не може гарантувати її оточення в народі. Кожен громадянин і держава відповідають за захист усіх громадян.
Обов’язок забезпечувати життя
Поряд з концепцією законного контролю життя, існує концепція забезпечення життя, або Оживлення.
Второзаконня 32:39 39 Побачте тепер, що Я Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й оживлюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.
Бог не має над собою бога, але сам є Богом, і він дає життя і відбирає його.
Його руками твориться правосуддя. Таким чином, забране у створеного життя за гріхопадіння (див роб. Доктрина Першородного Гріха, Ч. 1, Едемський Сад [№ 246] і Доктрина Першородного Гріха, Ч. 2, Покоління Адама [№ 248]) компенсується даним життям через воскресіння (пор. роб. Воскресіння у Разі Смерті [№ 143]). Таким чином, Бог підкоряється Своїм законам і компенсує усі Свої дії чи накази в процесі сотворіння.1Самуель 2:6 6 Господь побиває й оживлює, до шеолу знижає й підносить до неба.
(пор. Іса. 43:13).
Єгова-елогім вдихнув дихання життя у ніздрі Адама (Буття 2:7), і тому через цього ж елогіма ми отримуємо дихання Святого Духа (пор. Іоана 20:22-23).
Бог засуджує людей до смерті за гріхи і порушення закону. Тож ми бачимо, що порушення шостої заповіді карається беззастережною смертю, яка є вищою мірою покарання в кожній окремо взятій заповіді Бога. Беззастережна кара за порушення закону – смерть, починаючи з першої й закінчуючи десятою заповіддю (Вихід 22:22-24; Второз. 24:14-17). Заповіді базуються на відродженні й відновленні, але безперечна кара за повторне їх порушення й відмову поважати – смерть у всіх випадках.
Оберігати життя за допомогою справедливих законів
Народ має оберігати життя ближніх і чужинців, і іноземців у своїй землі.
Левит 19:9-10 9 А коли ти будеш жати жниво своєї землі, не докінчуй жати до краю свого поля, а попадалих колосків твого жнива не будеш збирати;
10 а виноградника свого не вибереш дорешти, а попадалих ягід виноградника свого не будеш збирати, для вбогого та для приходька позостав їх. Я Господь, Бог ваш!
Напад на безсилу особу
Закон захищає особу від неналежного використання переваги іншої особи.
Левит 19:14 14 Не будеш проклинати глухого, а перед сліпим не роби перешкоди, і будеш боятися Бога свого. Я Господь!
Захист життя й сім’ї
Левит 25:35-43 35 А коли збідніє твій брат, а його рука неспроможною стане, то підтримаєш його, приходько він чи осілий, і житиме він із тобою.
36 Не візьмеш від нього лихви та прибутку, і будеш боятися Бога свого, і житиме брат твій з тобою.
37 Срібла свого не даси йому на лихву, і на прибуток не даси їжі своєї.
38 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського краю, щоб дати вам ханаанську землю, щоб бути вашим Богом.
39 А коли збідніє брат твій при тобі, і буде проданий тобі, то не будеш робити ним праці раба,
40 як наймит, як осілий він при тобі, аж до ювілейного року буде він працювати тобі.
41 вийде від тебе він та сини його з ним, і вернеться він до родини своєї, і до посілости батьків своїх вернеться він:
42 бi вони Мої раби, що Я вивів їх з єгипетського краю, не будуть вони продані продажем раба.
43 Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого.
Лихварство заборонене віруючим, оскільки через нього ми пригнічуємо один одного. Оскільки за всіх нас сплачено ціну, ми повинні славити Бога, що захищає всіх (1 до Кор. 6:20; пор. Вихід 22:21). Оскільки Бог є елогом елогімів, або Богом богів і Господом господ (
adonai of adonim) (Второз. 10:17-19, пор. посилання на Біблійний Довідник).Народу й людині потрібно забезпечувати вільне життя під захистом справедливих законів.
Вихід 21:2-6 2 Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде дармо на волю.
3 Якщо прийде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.
4 Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочок, та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.
5 А якщо раб той щиро скаже: Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, не вийду на волю,
6 то нехай його пан приведе його до суддів, і підведе його до дверей або до бічних одвірків, та й проколе пан його вухо йому шилом, і він буде робити йому повіки!
Це є знаком ганьби. Людина має піти вільною й мати вільну дружину. Хазяїн не може пригноблювати раба, але має справедливо віддячити за його службу.
Второзаконня 15:12-15 12 Коли буде проданий тобі брат твій єврей або єврейка, то буде служити тобі шість літ, а сьомого року відпустиш його вільним від себе.
13 А коли відпустиш його вільним від себе, не відпустиш його порожньо,
14 конче наділи його з худоби своєї дрібної, і з току свого, і з кадки чавила свого, чим поблагословив тебе Господь, Бог твій, те даси йому.
15 І будеш пам'ятати, що рабом був ти сам у єгипетськім краї, та викупив тебе Господь, Бог твій, тому я наказую тобі про цю річ сьогодні.
Як можна щедро віддячити й забезпечити людину вівцями з отари, і відмовити у подяці його дружині й дітям. Це є закон, що вимагає щедрої й справедливої подяки. Потрібно відзначити, що служіння є умовним. Хазаїна не карають, і не обмежують його початковий внесок, якщо він був в служінні. Ці закони обмежені зараз, але в основному лише в нашому столітті. Слуги, що пішли в служіння за борги чи шляхом самопродажу були розповсюджені аж до нашого століття.
Крім того, закот стосується всіх членів домогосподарства, або народу, і на керманичах або власниках лежить обов’язок забезпечити добробут усіх на своїх землях.
Вихід 23:10-11 10 І шість літ будеш сіяти землю свою, і будеш збирати її врожай,
11 а сьомого опустиш її та полишиш її, і будуть їсти вбогі народу твого, а позостале по них буде їсти польова звірина. Так само зробиш для виноградника твого, і для оливки твоєї.
Тому ви не повинні вбивати відмовою чи голодом у своїх землях
.Левит 19:9-10 9 А коли ти будеш жати жниво своєї землі, не докінчуй жати до краю свого поля, а попадалих колосків твого жнива не будеш збирати;
10 а виноградника свого не вибереш дорешти, а попадалих ягід виноградника свого не будеш збирати, для вбогого та для приходька позостав їх. Я Господь, Бог ваш!
Господь ваш Бог надішле свого ангела попереду вас, щоб він захищав вас і перевіряв, як ви дотримуєтеся цих законів.
Вихід 23:20-25 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Ангела Божого було направлено попереду людей для того, щоб тримати їх на шляху й привести до місця, призначеного їм. Його потрібно було слухатися й не зачіпати, оскільки він не подарує переступу закону. Боже ім’я було в ньому, оскільки він діяв згідно з настановами Бога як його посланець. Таким чином його також називали Єгова і Елогім, так само як Ангелом Єгови й Ангелом Елогіма. Покора передбачала, що Бог захистить їх від їхніх ворогів. Вони не повинні були служити ворожим божествам, а мали повністю відкинути їх і знищити їхні подоби. Служити можна було лише Богу, який потім благословить їхній хліб, їхню воду, і зцілить їх.
Второзаконня 16:10-14 10 І справиш свято Тижнів для Господа, Бога свого, у міру добровільного дару своєї руки, що нею даси, як поблагословить тебе Господь, Бог твій.
11 І будеш радіти перед лицем Господа, Бога свого, ти, і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і невільниця твоя, і Левит, що в брамах твоїх, і приходько, і сирота, і вдова, що серед тебе в місці, яке вибере Господь, Бог твій, щоб там перебувало Ім'я Його.
12 І будеш пам'ятати, що ти сам був рабом в Єгипті, і будеш додержувати це, і будеш виконувати ці постанови.
13 Свято Кучок будеш справляти собі сім день, коли збереш з току свого та з кадки чавила свого.
14 І будеш радіти в святі своїм ти, і син твій, і дочка твоя, і раб oвій, і невільниця твоя, і Левит, і приходько, і сирота, і вдова, що в брамах твоїх.
Існує обов’язок забезпечувати життя усім членам суспільства в межах впливу особи. Настанова возлюбити ближнього свого як самого себе поширюється на усіх, хто знаходиться у вашій сфері впливу (пор. притчу про Хорошого Самаритянина; Луки 10:30-37).
Ваша підтримка ближнього має доходити аж до того, щоб відкинути свої інтереси заради допомоги бідному.
Второзаконня 24:19-21 19 Коли будеш жати жниво своє на своїм полі, і забудеш на полі снопа, не вернешся взяти його, він буде приходькові, сироті та вдові, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій, у всім чині твоїх рук.
20 Коли будеш оббивати оливку свою, не будеш переоббивати в галузках за собою: воно буде приходькові, сироті та вдові.
21 Коли будеш збирати виноград свого виноградника, не будеш збирати полишеного за собою, воно буде приходькові, сироті та вдові.
(Пор. з розповіддю про Руфь (ч. 2))
Бог захищав Ізраїль у всіх його мандрах, щоб залишити його живим як приклад для нас.
Мойсей перераховує Мандри Ізраїлю.
Второзаконня 1:1-46
[ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]Бог пересвідчується, що усі мають достаток у їхніх домівках, і Він благословляє згідно з підкоренням народу Йому.
Второзаконня 2:1-37
[ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]Худоба й здобич забиралися, крім випадків, коли Бог наказував не робити цього.
Второзаконня 3:1-29
[ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]Люди не повинні боятися. Їхні вороги були переможені й мали бути повністю знищені.
Всьому народу Ізраїлю наказано допомагати племенам у всіх їхніх маєтках і у прийнятті спадщини. Жодне плем’я не повинне відмовляти у допомозі іншим у справедливому виконанні волі Бога, і у встановленні народу Ізраїлю.
Жодна особа не повинна відмовляти нікому з племені у підтриманні життя, і ніхто не повинен пригнічувати чи непокоїти або дратувати інших. Ніхто не може принижувати життя іншого шляхом лихварства чи пригноблення у будь-якій формі.
Право дарувати й забирати життя належить Богу
Бог встановлює усю владу і дає всю силу. Магістрат несе меч і волю Бога.
Тіту 3:1-3 1 Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та корилися їй, і до всякого доброго діла готові були,
2 щоб не зневажали нікого, щоб були не сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність усім людям.
3 Бо колись були й ми нерозсудні, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного.
(Пор. до Рим. 13:1-7).
Ми повинні віддавати шану й поважати тих, кого Бог підніс і кому це належне.
Народ, проте, має право захищати життя у разі пригноблення несправедливими законами.
Вихід 11:1-10 1 І сказав Господь до Мойсея: Ще одну поразу наведу Я на фараона й на Єгипет. Потому він відпустить вас ізвідси. А коли він буде відпускати вас, то зовсім вас вижене звідси!
2 Скажи ж у вуха народу, і нехай позичить кожен від свого ближнього, а кожна від своєї ближньої посуд срібний та посуд золотий,
3 І дав Господь милість тому народові в очах Єгипту. Також і цей муж, Мойсей, був дуже великий в єгипетськім краї в очах фараонових рабів та в очах того народу.
4 І промовив Мойсей: Так сказав Господь! Коло півночі Я вийду посеред Єгипту.
5 І помре кожен перворідний єгипетської землі від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, до перворідного невільниці, що за жорнами, і все перворідне з худоби.
6
І здійметься великий зойк по всій єгипетській землі, що такого, як він, не бувало, і такого, як він, більш не буде.7 А в усіх синів Ізраїлевих від людини й аж до худоби навіть пес не висуне язика свого, щоб ви знали, що відділює Господь між Єгиптом і між Ізраїлем.
8 І зійдуть усі оці раби твої до мене, і поклоняться мені, кажучи: Вийди ти та ввесь народ, що слухає тебе. По цьому я вийду. І він вийшов від фараона, розпалений гнівом.
9 І сказав Господь до Мойсея: Не послухав вас фараон, щоб могли помножитись чуда Мої в єгипетськім краї.
10 А Мойсей та Аарон учинили всі оці чуда перед лицем фараоновим. Та зробив запеклим Господь фараонове серце, і він не відпустив Ізраїлевих синів із своєї землі.
Смерть є символічною, і кров використовується для того, щоб позначити прихід Месії, чия пролита кров позначила дарування життя всьому людству. Система пожертвування була встановлена для того, щоб позначати присвячення усій структури поклоніння Богу. Як народ Ізраїлю був збережений живим і виведений з Єгипту через кроваву жертву Пасхального агнця, так і усьому світу збережене життя жертвою Месії. Жертва – це не пристрасна жага крові Богом, а скоріше перевірка готовності частини Його людей покласти життя одне за одного.
Вихід 29:11-12 11 І заріжеш того бичка перед Господнім обличчям при вході до скинії заповіту.
12 І візьмеш крови бичка, і помажеш на рогах жертівника пальцем своїм, а всю кров виллєш до основи жертівника.
Месія увійшов до лав Святіших зі Святих раз і назавжди через свою власну кров. Цим він відкрив шлях туди й нам і стати синами Бога в силі з воскресіння з мертвих і співспадкоємцями з Христом (пор. до Рим. 1:4; до Євр. 9:12 і далі). Кущі були дзеркальним відображенням небесного святилища. Храм вказував на нас як на Духовний Храм, яким ми є (1 до Кор
. 3:16-17).Ізраїль провів у дичавині сорок років, і усі, хто не отримав обіцянки, там і загинули. Крім Калеба і Єгошуа. Це вказує на тих Ізраїльтян, які не підходять для обіту. Племена харчувалися манною протягом цього часу, і вони пили з духовного джерела зі скелі, яким був Христос. Він з’явився перед ними як Командувач Армії Господа, щоб поселити їх у їхній вотчині в Єрихоні, після обрізання у Гілгалі.
Фізичний храм було споруджено до приходу Месії, і після цього фізичний храм відкрив шлях духовному. Церква у дичавині протягом сорока ювілеїв не мала жертв інакше, ніж від обраних. 144,000 були жертвами Субот, Нових Місяців і Свщенних Днів.Щоденна жертва вказувала на великий сонм, і ніч йде перед днем; вечір перед ранком. Саме тому у книзі Єзекіля згадано лише про одну жертву в храмі, оскільки більша частина врожаю загинула, і почалося лише перше воскресіння. Пізніше їх буде більше (Одкров. 20:4-15). Вечірня жертва вже здійснена у вигляді великого сонму в перше воскресіння (Одкров. 7:9 і далі). Таким чином, ранкова жертва, яка є заходом дня під Ранковою Зорею, є єдиною з двох щоденних жертв, передбачених тисячолітньою системою (пор. Єзек. 46:13-15). Довга ніч минула. Саме тому не дозволено приносити
жертву протягом довгої ночі сорока ювілеїв у дичавині, оскільки жатва підходить, і усі вони є сущими каменями Храму протягом цього періоду.Ієзекіїль 46:13-15 13 А вівцю однорічну, безвадну, приготовиш на цілопалення кожен день для Господа, щоранку приготовиш його.
14 А жертву хлібну приготовиш до нього щоранку, шосту частину ефи, а оливи третину гіна, щоб покропити пшеничну муку, це хлібна жертва для Господа, постанови вічні назавжди.
15 І приготують вівцю й жертву хлібну та оливу щоранку на стале цілопалення.
Система жертвувань вказує на кожен аспект рятівної милості Бога у спокуті жертви Месії. Протягом Храмового періоду не було жодного дня, коли б не приносили жертву. Коли Храм у Єрусалимі було зруйновано, завжди залишався ще один у Єгипті. Під час вавилонського полону він знаходився у Елефантині. Елефантину, в свою чергу, було знищено, і принесення жертв тут обмежили. Храм було також збудовано Онієм IV у Леонтополісі на давній території Гошен згідно з пророцтвом Ісаії 19:19, але цей Храм осквернили, і це тривало аж до знищення Храму в Єрусалимі у 70 р. н.е
. Храм у Леонтополісі було зачинено за наказом Веспасіана у 71 р. н.е. (пор. Знак Іони й Історія Відбудови Храму [№ 13]).Храмовий період тривав з часів його побудови Соломоном тисячу років, до становлення Месії Первосвященником і підпорядкування Церкви Мельчізедеку. Це був період двадцяти ювілеїв, який символізувався вечірніми жертвами.
Після цього церква вступила до періоду довгої ночі в дичавині, де не було фізичного Храму, і було принесено 144,000 жертв з сімдесяти двох (щотижнево, щомісячно й у Святі Дні) протягом двох тисяч років або сорока ювілеїв. Обрані були сущими жертвами, і великий сонм, що став поряд зними з Одкровення 7:1-17, складав щоденні жертви, які людина не може перелічити. Їх звалив сон у Господі до першого воскресіння, звідси і йде символізм.
Ранкові жертви, згадані у Храмі Єзекиля, представляють собою останній тисячолітній період правління Ісуса Христа і обраних.
Цей останній період тисячі років, або двадцяти ювілеїв, складаючи чотирьохтисячолітній Храмовий період, завершується другим воскресінням і Судом і приходом єдиного справжнього Бога у Славі у Град Божий (пор. роботи Схема Розкладу Епохи [№ 272] і Град Божий [№ 180]
).Левіт 1:1-17 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Жертву можна було брати з отар (вівці, кози чи велика рогата худоба), або з домашньої птиці без вад, і обов’язково приносити її добровільно. Жерці мали опікуватися цими справами, як їм було наказано.
Протягом двох тисяч років не дозволялося приносити іншої жертви, ніж жертва обраних одне одному. Храм було навмисно знищено за волею Бога, і таким чином забезпечувалася неможливість принесення жертв. Усі, хто намагався знов впровадити жертвування, були вбиті чи віддані у полон. Спасіння прийде до Неєвреїв і усіх Ізраїльтян. Усіх, хто намагається пригнічувати законом Неєвреїв, знищено чи покарано.
Левіт 2:1-16 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Жертви Господу приносяться тепер не священниками роду Аарона, а священниками рода Мельчізедека (пор. Пс. 110:4). Вони не мають роду, не визначаються за батьком ані за матір’ю, але є священниками назавжди під проводом Первосвященника Месії (пор. до Євр. 7:1-22).
Левіт 3:1-17 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
У старій системі жертви були для жерців. У новій системі жерці Є жертвами.
Левіт 4:1-35 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Ми поєднані жертвою Месії. Закон написано в наших серцях і свідомості (до Євр. 8:8-13). Наші жертви відроджено, оскільки наш Первосвященник сидить по праву руку від Бога (до Євр. 8:1 і далі). Усе, що вбивається, вбивається силою і владою Бога. Усе суще належить богу, оскільки стада є Божими, і бані Єрусалиму після відновлення будуть святими для Бога, як і все життя. Саме він наказує відібрати його. Жертва Месії й гріховні жертви були вимогою для цілком нового жрецтва, і ніхто не може бути священником інакше ніж через грішну жертву Месії. Він є мирною жертвою, яка поєднує нас з Богом.
Левіт 7:1-38 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Тому через принесення жертв жертвуються священники, які відбиваються у Месії.
Священники мають бути омиті у воді хрещення, і вдягнені у незаплямовані шати, омиті у крові агнця, і після цього вони готові служити Богу як священники. Священників було освячено, починаючи з Мойсея, який був пророком того, хто мав бути піднесений, як і він, і через цього наступного пророка усе людство мало бути оживлене. Починаючи з Месії, священників готували і направляли на місця. Саме на це вказувув Мойсей, і пізніше це було втілене у церкві.
Левіт 8:1-36 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Освячення священників проводиться таким же чином, як і освячення Храму (пор. роботу Освячення Храму [№ 241]). Вони прості, звільнені від впливу злоби й жорстокості, і чекають на новий вплив Святого Духа.
З першого числа першого місяця, який називають Абіб або Нісан, і до сьомого дня першого місяця, священники й обрані освячують Храм, а потім простих і тих, хто помиляється у останній (сьомий) день. Оскільки священники є Храмом під проводом Мельчізедека.
Звичай святкування Нового Року першого числа сьомого місяця, що називається Рош Хашана і який протирічить прямим наказам Бога у законі, прийшов до Іудаїзму в третьому столітті н. е., згідно з Равином Коном, Головним равином Будапешту (пор. Сабатарії в Трансильванії [1894], вид. В. Кокс, пер. Т. МакЕлвіна й Б. Рука, 1998, CCG Publishing, ст. v. й далі). Його ніколи не святкували у Храмовий період. Весь символізм освячення Храму виключав цю концепцію.
Левіт 9:1-24 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
З часів освячення й відокремлення обраних, чи благословляють людей знову? Народу і землі не може бути нанесена шкода, поки не охрещений, не помічений і не відокремлений останній з обраних, і вже потім настане кінець (Одкров. 7:3-4).
Усе гине для бога, і кров має бути відшкодовано кров’ю, якщо воно не відбувається посвята Господу.
Левіт 17:1-6 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ
]Таким чином, усе робиться для збільшення слави Бога. Функції настоятелів також мають покладатися на священників. У відплату всі тварини, забиті на м’ясо, мають бути освячені як жертви Богу, так само, як і казани (Зах. 14:20-21; пор. роб. Вегетаріанство і Біблія [№ 183]
).Усяке життя забирається владою Бога. Звідси, кров є життям, і її потрібно проливати на землю.
Контролювання життя у мирний час
Усі закони про чистоплотність встановлено для захисту життя. Ігнорування не вибачається, згідно з законом.
Левит 5:2-3 2 або особа, що доторкнеться якої нечистої речі, або падла звірини нечистої, або падла худоби нечистої, або падла нечистого плазуючого, і буде це незнане їй, то вона нечиста й завинить;
3 або коли доторкнеться нечистости людини, всякої нечистости її, що нею стане нечиста, і буде це незнане їй, а вона довідається, то завинить;
Деяка частина пожертвувань також призначалася виключно Господу.
Це вважалося карою, і цю кару буде відновлено у тисячолітній системі. Цей аспект відрізняється від законів про чистоту, які є частиною життєвих законів, щоб об’єднати й дозволити вижити.Левит 7:21-27 21 А коли хто доторкнеться до чогось нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до всього нечистого плазуючого, та проте буде їсти з м'яса мирної жертви, що Господня вона, то буде той винищений із народу свого.
22 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
23 Кажи до Ізраїлевих синів, говорячи: жодного лою волового, ані овечого, ані козиного не будете їсти.
24 А лій із падла й лій пошматованого буде вживаний для всякої потреби, але їсти не будете їсти його.
25 Бо кожен, хто їсть лій із худоби, що з неї приносить огняну жертву для Господа, то душа та, що їсть, буде винищена з народу свого.
26 І жодної крови птаства та худоби не будете їсти по всіх ваших оселях.
27 Кожна душа, що їстиме якубудь кров, то буде винищена душа та з-посеред народу свого.
Тривкий ефект споживання жиру й крові зараз добре відомий. Такі дії заборонено законом для подовження життя.
Будь-яку тварину можна вбивати лише для того, щоб отримати їжу, або підтримати баланс чи власність, і це має робитися за справедливими законами. Захист довкілля є таким же обов’язком особи, як і захист інших від зневажання власності чи в будівництві.
Второзаконня 22:6-8 6 Коли спіткається на дорозі пташине кубло перед тобою на якомубудь дереві чи на землі з пташенятами або з яйцями, а мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не візьмеш тієї матері з дітьми,
7 конче відпустиш ту матір, а дітей візьмеш собі, щоб було добре тобі, і щоб ти продовжив свої дні.
8 Коли збудуєш новий дім, то зробиш поруччя для даху свого, і не напровадиш крови на дім свій, коли спаде з нього хтось.
Це тому, що кров істоти на тому, хто її проливає. Існує обов’язок захищати людей від втрати життя чи поранення від потенційно небезпечних об’єктів. Тому огорожа, зроблена навколо покрівлі й паркан навколо плавального басейну, що захищає наймолодших, є необхідними пересторогами.
Таким чином, відмова у допомозі комусь, хто знаходиться у складному становищі, є порушенням мети закону. Щоправда, не існує вимоги ризикувати заради цього життям чи віддавати його. На противагу равіністичному Іудаїзму, існує обов’язок намагатися врятувати життя.
Хвороби
Контролювання хвороб є важливим елементом захисту життя. Шоста заповідь поширюється й на вбивство шляхом зараження хворобою. Особа має пересвідчитися, що вона не несе небезпеки для оточуючих, якщо не виконує простих процедур карантину. Народження дитини включає їх до народу заповіту, згідно з законами очищення.
Левит 12:1-8 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Коли жінка зачне, і породить дитя чоловічої статі, то буде нечиста сім день; як за днів нечистоти місячного її, буде нечиста вона.
3 А восьмого дня буде обрізане тіло крайньої плоті його.
4 І буде вона сидіти в крові очищення тридцять день і три дні. До всякої святощі не буде вона доторкатися, а до святині не ввійде аж до виповнення днів очищення її.
5 А якщо породить дитя жіночої статі, то буде нечиста вона два тижні, як за нечистости її місячної, і буде сидіти вона на крові очищення шістдесят день і шість день.
6 А по виповненні днів очищення її за сина або за дочку, принесе вона однорічне ягня на цілопалення, та голубеня або горлицю на жертву за гріх, до входу скинії заповіту до священика.
7 І він принесе це перед Господнє лице, і очистить її, і вона очиститься від джерела своєї крови. Це закон про породіллю дитини чоловічої або жіночої статі.
8 А коли рука її не спроможеться на ягня, то візьме вона дві горлиці або двоє голубенят, одне на цілопалення й одне на жертву за гріх, й очистить її священик, і вона стане чиста.
Закони очищення розрізняють дітей чоловічої й жіночої статі. Цей аспект досі не був вивчений наукою відповідним чином, для того щоб виявити причину цього. Як і для всіх законів, для цього закону є певна причина. Закон має захищати матір чи дитину від хімічного дисбалансу, який викликає хворобу чи робить вразливим до неї. Повний цикл очищення жінки подано в додатку.
Карантин є важливим і необхідним елементом життя. За це відповідають особа і суспільство. Закони про проказу показують важливість і вимоги підтримання суворого карантину. Хоча ми зараз вміємо лікувати проказу, закон залишається, і карантин є примусовим.
Левіт 13:1-59 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Ця глава розповідає про визначення і методи очищення плям на шкірі й зараженого одягу.
Термінологія проста, створена для простих людей. Зараз введено певні обмеження, і у сучасному викладення Тора буде довшою, але основи залишаться такими ж.
Левіт 14:1-57 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
У Левіті, гл. 14, розповідається про проказу і про жертви за лікування. Також у ній розповідається про заражені одяг і домівки.
Ці закони регулюють усі питання щодо зараження територій. Якщо б цих законів дотримувалися й тепер, заразні хвороби й хвороби, що не піддаються повному лікуванню, було б знищено, або їх стало хоча б менше. Зараз ми розуміємо, що спричинило ці хвороби, на вищому науковому рівні, ніж раніше, але наші спроби карантину й ізоляції не є доскональними. Ми не ізолюємо міські райони, оскільки це дорого коштує, й тому бактерії, що опираються дезінфекції, поширюються. Люди гинуть у лікарнях через порушення біблійного
закону навіть сьогодні.Второзаконня 24:8-9 8 Стережися в хворобі прокази, щоб дуже пильнувати, і робити все те, як навчать вас священики-Левити; як наказав я їм, будете додержувати, щоб виконати те.
9 Пам'ятайте те, що зробив був Господь, Бог твій, Маріямі в дорозі, коли ви виходили з Єгипту.
Проказа є також карою за повстання. Сьогодні аспекти божого втручання часто не беруться до уваги.
Левіт 15:1-33 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Ця глава стосується, в першу чергу, хвороб, що спричиняють тілесні витоки, наприклад, хвороб, що передаються статевим шляхом, СНІДу, нежиті та інших інфекційних хвороб. Потім тут говориться про частини зараженого чи заплямованого одягу, посуду тощо, а також сексуальних зв’язків і менструацій.
Закони очищення й карантину призначені для стримування інфекції. Зараз ми розуміємо причини хвороб набагато краще, але закони карантину дійсні й у наш час. Метою принесення жертви є звернення до Бога, як джерела життя й зцілення. Зцілення є наукою, і цілителі працюють в народі, в межах закону Божого.Таким чином, вони діють з відповідним сумлінням, оскільки вони є знаряддям Божим в межах Його законів.
Второзаконня 23:1-14 1 (23-2) Не ввійде на збори Господні ранений розчавленням ятер та з відрізаним членом.
2 (23-3) Неправоложний не ввійде на збори Господні, також десяте покоління його не ввійде на збори Господні.
3 (23-4) Не ввійде на збори Господні аммонітянин та моавітянин, також десяте їхнє покоління не ввійде на збори Господні, аж навіки,
4 (23-5) за те, що вони не вийшли назустріч вас із хлібом та водою в дорозі, коли ви виходили з Єгипту, і що найняли були на тебе Валаама, Беорового сина з Петору Араму двох річок, щоб проклясти тебе.
5 (23-6) Та не хотів Господь, Бог твій, слухати Валаама, і перемінив тобі Господь, Бог твій, те прокляття на благословення, бо любить тебе Господь, Бог твій.
6 (23-7) Не будеш бажати для них миру й добра по всі свої дні навіки.
7 (23-8) Не обридиш собі Ідумеянина, бо він твій брат; не обридиш собі Єгиптянина, бо був ти приходьком у краї його.
8 (23-9) Сини, що народяться їм, покоління третє ввійде з них на збори Господні.
9 (23-10) Коли табір вийде на ворогів твоїх, то будеш стерегтися всякої злої речі.
10 (23-11) Коли поміж тебе буде хто, що буде нечистий з нічної пригоди, то він вийде поза табір, до середини табору не ввійде.
11 (23-12) А коли наступатиме вечір, обмиється в воді, а по заході сонця ввійде до середини табору.
12 (23-13) А місце на потребу буде тобі поза табором, щоб виходити тобі туди назовні.
13 (23-14) А лопатка буде в тебе на поясі твоїм; і станеться, коли ти сидітимеш назовні, то будеш копати нею, і знову закриєш свою нечистість,
14 (23-15) бi Господь, Бог твій, ходить у середині табору твого, щоб тебе спасати, і видавати ворогів твоїх тобі. І буде табір твій святий, і Він не побачить у тебе соромітної речі, і не відвернеться.
У цій частині закону ми бачимо, що захист народу здійснюється через захист сім’ї в подружжі. Цій категорії людей було заборонено бути прихожанами як приклад для Ізраїлю. Ці люди загинули у гріхах згідно з законом.
Для язичників було характерним вимагати від своїх жерців прийняття целібату або перетворення їх на євнухів. Закон було введено для заборони цієї практики. Язичники й інші, хто знав цей закон, іноді вважали євреїв євнухами, щоб порушити цю частину закону, і вважали, що вони не можуть увійти до синагоги і, таким чином, прилучитися до пастви. НЗ підтверджує цю практику, і пізніші рішення (пор. Накази Апостолів
, ANF, т. VIII, ст. 479 і далі) дозволили цим людям бути єпископами і старійшинами.Месія загинув за гріхи світу. Неєвреї тепер врятовані, гріхи батьків не поширюються на дітей. Це – новий завіт. Дух закону записаний у людських серцях, і кожен відповідає за свої гріхи. Це основна зміна у завіті.
Єремія 31:29-34 29 Тими днями не скажуть уже: Батьки їли неспіле, а оскома в синів на зубах!
30 бi кожен за власну провину помре, і кожній людині, що їсть недоспіле, оскома впаде їй на зуби!
31 Ось дні наступають, говорить Господь, і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт.
32 Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх вивести з краю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!
33 Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу з домом Ізраїля, каже Господь: Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом!
34 І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: Пізнайте Господа! Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, каже Господь, бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!
Уся структура Нового Заповіту Месії покликана боротися з гріхом (пор. Мат. 26:28; до Євр. 8:8-12; 10:16-17). Равінські коментарі не спромоглися вірно визначити природу цих змін (пор. коментар Сонціна до 30 вірша). Ізраїль дійсно залишиться вірним Богу, але перенесення батьківських гріхів на дітей скасовано новим заповітом Месії, і він є посланням, що цілком скасовує структуру послідовності першородних гріхів батьків з СЗ. Сучасне християнство має цілком протилежний цьому знак, маючи на увазі Месію.
Значення забруднення з народів протягом війни також згадується у цьому тексті. Народ Ізраїлю не повинен діяти так, як діють неєвреї, і вони не повинні забруднювати себе, як неєвреї.
Второзаконня 23:9-14 9 (23-10) Коли табір вийде на ворогів твоїх, то будеш стерегтися всякої злої речі.
10 (23-11) Коли поміж тебе буде хто, що буде нечистий з нічної пригоди, то він вийде поза табір, до середини табору не ввійде.
11 (23-12) А коли наступатиме вечір, обмиється в воді, а по заході сонця ввійде до середини табору.
12 (23-13) А місце на потребу буде тобі поза табором, щоб виходити тобі туди назовні.
13 (23-14) А лопатка буде в тебе на поясі твоїм; і станеться, коли ти сидітимеш назовні, то будеш копати нею, і знову закриєш свою нечистість,
14 (23-15) бi Господь, Бог твій, ходить у середині табору твого, щоб тебе спасати, і видавати ворогів твоїх тобі. І буде табір твій святий, і Він не побачить у тебе соромітної речі, і не відвернеться.
Господь наш Бог іде серед нас, і ми маємо бути святими у війні й мирі, оскільки Бог живе серед нас, і ми є його Храмом.
Закони Їжі
Закони їжі впроваджено для подовження життя й захисту планети. Вони зміцнюють харчовий ланцюжок і зменшують небезпеку хвороби. Наукова основа цих законів відображена у роботі Закони Їжі [№ 15]. Відхилення від законів їжі й аскетичні доктрини вегетаріанства, а також відхилення, які їх стосуються, висвітлені в роботі Вегетаріанство і Біблія [№ 183], а також Вино в Біблії [№ 188] і Баланс [№ 209]
.Вегетаріанство і целібат, і утримання від одруження визначено як демонічні доктрини сьогодення (1 до Тим. 4:3; пор. Діяння 15:20; Мат. 3:4).
Методи уникнення хвороб шляхом дотримання законів їжі й правильним забоєм худоби, а також уникнення худоби, скаліченої дикими звірами, викладені в настановах (Вих
. 22:31).Також перший з першоплодів належить дому Бога (Вих. 34:26). Господь вів Ізраїль, оскільки не було між ними чужого Бога, і вони їли сіль землі, навіть в часи Соломона, поки він не згрішив і не прийшло до народу беззаконня (Второз. 32:14; пор. Притчі 27:27; 1 Цар. 4:22-23).
Закони їжі викладені в Левіті, гл 11.
Левіт 11:1-47 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Зауважте, що у вірші 18 використано слово лебідь. Тут не мається на увазі справжній лебідь, і ця назва не відноситься до родини качок чи гусей. Слово
tinshemes означає кажан (Rashi; Chizkuni) або сова (Ralbag пор. з Камені Chumash), або вухаста сова; пор. Soncino; або tanshemes як водяна курка SHD 8580.Второзаконня 14:1-21 1 Ви сини Господа, Бога вашого, не будете робити нарізів, і не вистригайте волосся над вашими очима за померлого,
2 бi ти святий народ для Господа, Бога твого, і Господь тебе вибрав, щоб був ти Йому вибраним народом зо всіх народів, що на поверхні землі.
3 Не будеш їсти жодної гидоти.
4 Оце та худоба, що ви будете їсти: віл, кожне з овець і кожне з кіз,
5 олень, і сарна, і буйвіл, і ланя, і зубр, і антилопа, і жирафа.
6 Кожну з худоби, що має розділені копита та що має копита, роздвоєні розривом, що жує жуйку між худобою, те будете їсти.
7 Тільки цього не будете їсти з тих, що жують жуйку й що мають розділені копита, розщіплені: верблюда, і зайця, і тушканчика, бо вони жують жуйку, та копит не розділили, нечисті вони для вас.
8 І свині, бо має розділені ратиці, а жуйки не жує, нечиста вона для вас: їхнього м'яса не будете їсти, а до їхнього падла не доторкнетеся.
9 Оце будете їсти зо всього, що в воді, усе, що має плавці та луску, будете їсти.
10 А все, що не має плавців та луски, не будете їсти, нечисте воно для вас.
11 Кожного чистого птаха будете їсти.
12 А оце, чого з них ви не будете їсти: орла, і ґрифа, і морського орла,
13 і коршака, і сокола за родом його,
14 і всякого крука за родом його,
15 і струся, і сови, і яструба за родом його,
16 пугача, й ібіса, і лебедя,
17 і пелікана, і сича, і рибалки,
18 і бусла, і чаплі за родом її, і одуда, і кажана.
19 І кожне плазуюче з птаства нечисте воно для вас, не будете їсти.
20 Кожного чистого птаха будете їсти.
21 Не будете їсти жодного падла, даси його приходькові, що в брамах твоїх, і він їстиме його, або продаси чужинцеві, бо ти народ святий для Господа, Бога свого. Не будеш варити ягняти в молоці матері його.
Тому приплід тварин також має бути чистим. Не повинно бути мулів чи ін. подібних до них;
Левит 19:19 19 Постанов Моїх будете дотримувати. Не зробиш, щоб худоба твоя злучувалася двоїсто. Поля свого не будеш обсівати двоїсто. А одежа двоїста, мішанина ниток, не ввійде на тебе.
ані одягу зі змішаного полотна й шерсті.
Левит 20:25 25 І ви відділяйте між худобою чистою та нечистою, і між птаством нечистим та чистим, і не занечищуйте душ своїх худобою й птаством, і всім, що роїться на землі, що Я відділив для вас, як нечисте.
Це відокремлення чистого й нечистого має захистити людей.
Левіт 22:1-33 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Ця глава розповідає про використання чи вживання святих речей. Тут не повинно бути профанації.
Тут законодавство захищало священників, а також стосувалося обраних. Якщо б не існувало законів, що регулювали б вживання жертвуваних тварин, Леві їв би відходи з землі, засмічуючи стіл Божий. Жертвування несло в собі дві функції. Жертви були священними для господа, і жертвували лише найкраще. Жертви за гріх існували як кара, і вони знов будуть запроваджені у Тисячолітній системі. Давид їв від освяченого хліба, що було незаконним, і це вказує на Месію й нових священнослужителів, що походять з роду Давидового і його маєтку.
Числа 5:1-4 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 Накажи Ізраїлевим синам, і нехай повисилають з табору кожного прокаженого, і кожного течивого, і кожного нечистого через доторкнення до мертвого тіла.
3 І чоловіка й жінку будете висилати, поза табір будете висилати їх, і вони не занечистять таборів своїх, що Я серед них пробуваю.
4 І зробили так Ізраїлеві сини, і повисилали їх поза табір, як Господь промовляв був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.
Таким чином, карантин під час інфекційних хвороб обов’язковий.
Числа 9:6-11 6 Та були люди, що були нечисті від дотику до тіла померлої людини, і не могли справити Пасху того дня. І прийшли вони того дня до Мойсея й до Аарона,
7 та й сказали ті люди до нього: Ми нечисті через дотик до тіла померлої людини. Чому ми будемо позбавлені ласки принести жертву Господню означеного часу серед Ізраїлевих синів?
8 І сказав до них Мойсей: Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас.
9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
10 Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Кожен чоловік із вас, або з ваших нащадків, коли буде нечистий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він справить Пасху для Господа.
11 Місяця другого, чотирнадцятого дня надвечір спорядять вони її, з опрісноками та з гірким зіллям будуть їсти її.
Друга Пасха встановлена окремо для тих, хто не зміг взяти участь у святкуванні першої через мандрівку або ізоляцію. Тут не існує вибору.
Числа 19:1-22 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Ця глава стосується жертвування червоної нетілі й поводження з мерцями.
Система очищення виконувала дві функції. Вона за допомогою закону регулювала порядок очищення в ситуаціях, що могли призвести до забруднення, а також вказувала на систему Освячення в Храмі обраних.
Оскільки фальшива церква не розуміла законів СЗ в цьому плані, мільйони людей загинули передчасно через порушення цих законів від відсутності допомоги і хвороб.Второзаконня 22:9-11 9 Не будеш засівати свого виноградника подвійним насінням, щоб не зробити заклятим усе насіння: і що засієш, і врожай виноградника.
10 Не будеш орати волом і ослом разом.
11 Не одягнеш одежі з двійного матеріялу, з вовни й льону разом.
Ці закони, що стосуються чистоти сім
'я й роду, розглянуті в роботі Закон і п’ята заповідь [№ 258].Непотрібна гібридизація рослин створить непорозуміння. Якраз зараз має місце умисне змінення цих ознак і рослин.
Заборона вживати кров
Кров – це життя, і її вживання є досить ризикованим для здоров’я.
Левит 17:10-16 10 А кожен чоловік із Ізраїлевого дому та з приходька, що мешкає серед них, який буде їсти кров, то Я зверну лице Своє проти тієї душі, що їсть вона ту кров, і винищу її з-посеред народу її,
11 бi душа тіла в крові вона, а Я дав її для вас на жертівника для очищення за душі ваші, бо кров та вона очищує душу.
12 Тому сказав Я Ізраїлевим синам: Кожна душа з вас не буде їсти крови, і приходько, що мешкає серед вас, не буде їсти крови.
13 А кожен чоловік із Ізраїлевих синів та з приходька, що мешкає серед них, що вполює здобич звірини або птаства, що їджене, то він виллє кров того й закриє її піском.
14 Бо душа кожного тіла кров його, у душі його вона. І сказав Я Ізраїлевим синам: Крови кожного тіла ви не будете їсти, бо душа кожного тіла кров його вона. Усі, що їдять її, будуть понищені.
15 А всяка душа, що їстиме падло та розшарпане серед тубільця і серед приходька, нехай випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора, а потім стане чистий.
16 А якщо він не випере, а тіла свого не обмиє, то понесе свою провину.
Неспроможність дотримуватися Божих законів карається.
Левит 19:26 26 Не будете їсти з кров'ю. Не будете ворожити, і не будете чарувати!
Зіставлення частин цього закону дозволяє виявити форми поклоніння, характерні для давнього поганського світу. Ми знаємо, що система Триєдинства, що практикувалася Друїдами, Кельтами і взагалі Аріанами, знала людські жертви, і гаї були засипані й обвішані людськими нутрощами й залиті кров’ю (пор. роб. Походження Різдва й Пасхи [№ 235]). Зодіакальна система, як релігія споглядання часу, не була узгоджена з Біблійним календарем. Система обожествлення була відмінною від системи Уріма й Туміна, і була формою чаклунства й відьомства.
Покора
Господь бажає покори більше, ніж жертв.
Второзаконня 11:2-25 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Второзаконня 11:18-25 25 Не встоїть ніхто перед вами, ляк перед вами й страх перед вами дасть Господь, Бог ваш, на кожен той край, що ви ступите на нього, як Він говорив вам.
Таким чином, Бог дарує за покору життя, довголіття і захист на землі. І у всьому цьому можливість вбивати суще покладено на людину.
Второзаконня 12:15 15 Але скільки запрагне душа твоя, будеш різати й будеш їсти м'ясо, за благословенням Господа, Бога твого, що його дав тобі в усіх брамах твоїх; нечистий і чистий буде їсти його, як сарну й як оленя.
Амалек і війна між народами
Пророцтво Валаама показало смерть народів, що повстали проти Ізраїлю. Амалек був першим серед народів, але і йому судилося зникнути назавжди. Хананеї мали зникнути назавжди. У останній час існувала проблема виживання, і ми бачимо, що Валаам згадав і тих, хто житиме (або виживе), коли Бог зробить це (пор. Числа 24:20-24). І коли кораблі Кіттіма напали на Ашшур і Ебер, вони також зникли. У цьому тексті на Асірійців і давніх Ізраїльтян, рід Євреїв, напав народ Кіттім, що звався як син Іава, сина Іафета, (Буття 10:4), і мешкав на Кіпрі й північному узбережжі Середземного моря. Їх також іноді ототожнюють з Фінікійцями, частиною народу давніх Володарів Моря, що правили з Кіпру.
Ці війни останніх днів є відлунням битв між Ізраїлем і Амалеком, перед тим як вони увійшли до обіцяної землі (Вих. 17:8-16). Амалек нищив слабких і кволих, і не боявся Бога (Второз. 25:17-19).
Про становлення загального об’єднання говориться у Псалмі 83.
Усі гілки цих народів замислили заколот, щоб знищити Ізраїль. Усього цих народів десять, союз десяти царів. Едом і Ішмеліти, Моав і Хагарен, Гебал і Аммон, і Амалек, Филистимляни і мешканці Тіру, і Асірійці разом з ними (Пс. 83:5-8). Бог наказав повністю їх знищити (пор. 1 Цар. 15:2, 3; 28:18), але цього не було зроблено, і вони майже повністю винищили Іудеїв (Есфірь 3:7-9, 10).
У всьому цьому, мудрість дотримання заповідей Бога є ключем до подовження життя, і сила Бога захищає Ізраїль (пор. Притчі 4:1-27).
Успадкування і межові знаки
Інститут спадкування і встановлення межових знаків є одним з засобів забезпечення життя родини і племені. Проклятим буде той, хто зрушить їх, або зменшить їх, або увійде на поля сироти, оскільки Спаситель могутній, і він захистить пригнічених (Второз. 27:17; Іов. 24:2; Притчі 22:28; 23:10, 11; Осії 5:10). Про це говориться у роботі Закон і Четверта Заповідь [№ 256], а також Закон і П’ята Заповідь [№ 258]
.Повстання
Бог вимагає покори, а не жертв. Повстання – це такий же гріх, як і гріх відьомства (1 Цар. 15:22-23), тому що воно протиставляє свою волю волі Божій.
Числа 16:1-50 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Ця глава стосується повстання Корея. Про це також йшлося у роботі Закон і Перша Заповідь [№ 253]
.З цим повстанням Бог впорався двома шляхами. За першим його кроком не слідкували, і народ скоро опинився на межі знищення. З цього часу і аж до часів приходу Месії й священників Мельчізедека, священники були відокремлені від народу. Тоді обрані стануть священниками назавжди під проводом Мельчізедека, і Бог сказав, що вони будуть богами, синами Всевишнього, усі вони, і Писання непорушне (Пс. 82:6-7; Іоана 10:35).
Числа 17:1-13
1 (17-16) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:2 (17-17) Промовляй до Ізраїлевих синів, і візьми від них по одній палиці для батьківського дому, від усіх їхніх начальників для дому їхніх батьків, дванадцять палиць; і напиши ймення кожного на палиці його.
3 (17-18) А Ааронове ймення напишеш на Левієвій палиці, бо одна палиця для голови дому батьків їх.
4 (17-19) І покладеш їх у скинії заповіту перед ковчегом свідоцтва, де Я, за умовою, буду являтися вам.
5 (17-20) І станеться, той чоловік, що Я виберу його, його палиця зацвіте. І Я відхилю від Себе нарікання Ізраїлевих синів, що вони нарікають на вас.
6 (17-21) І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, і дали йому всі їхні начальники по палиці від кожного начальника для дому їхніх батьків, дванадцять палиць. А палиця Ааронова серед їхніх палиць.
7 (17-22) І поклав Мойсей ті палиці перед Господнім лицем у скинії заповіту.
8 (17-23) І сталося назавтра, і ввійшов Мойсей до скинії заповіту, аж ось зацвіла Ааронова палиця для Левієвого дому, і пустила пуп'янки, і зацвіла квіткою, і випустила дозрілі мигдалі!
9 (17-24) І виніс Мойсей усі ті палиці з-перед Господнього лиця до всіх Ізраїлевих синів, і вони побачили, і взяли кожен свою палицю.
10 (17-25) І сказав Господь до Мойсея: Верни Ааронову палицю до ковчегу свідоцтва, щоб берегти на ознаку для неслухняних синів, і спиниш їхні нарікання проти Мене, щоб не повмирали вони.
11 (17-26) І зробив так Мойсей, як Господь наказав був йому, так він і зробив.
12 (17-27) І сказали Ізраїлеві сини до Мойсея, говорячи: Тож ми повмираємо, погинемо, усі ми погинемо!
13 (17-28) Кожен, хто наблизиться до Господньої скинії, помре. Чи ж ми дорешти вимремо?
З Аарона почалися священники дванадцяти племен під проводом Месії, і потім його місце посів Левіт, як частина більш численого духовенства, над неєвреями, і увесь світ стане частиною поклоніння Ізраїлю (Одкров. 7:4-8).
Систему Божого Законопорядку встановлено для народа під проводом безпосереднього представника Бога. Цей представник має своїх представників, і у їхніх руках зосереджена законодавча система і система покарання.
Встановлення системи злочину і покарання
Безумовною санкцією за порушення будь-якої з заповідей є смерть. Це покарання не є наслідком безладного судочинства. Бог вимагає милосердя і справедливості. Христос показав, як потрібно керувати покаранням (Іоан 8:7).Не можна здійснювати покарання насиллям юрби. Не можна було також без розбору застосовувати смертну кару, як ми це бачимо з коментарів Месії стосовно блудних жінок.
Іоан 8:1-11 1 Ісус же на гору Оливну пішов.
2 А над ранком прийшов знов у храм, і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.
3 І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині ставлять її,
4 та й говорять Йому: Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу...
5 Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш?
6 Це ж казали вони, Його спокушуючи, та щоб мати на Нього оскарження. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем...
7 А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!...
8 І Він знов нахилився додолу, і писав по землі...
9 А вони, це почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всередині...
10 І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?
11 А вона відказала: Ніхто, Господи... І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!
У цьому прикладі, месія розкрив тлумачення закону. Смертна кара застосовується тільки за повторне порушення закону, або якщо шосту заповідь порушено за певних умов. Це тому, що закон дозволяє забирати життя за певних умов.
Право позбавити життя
Держава має право позбавити життя, але за певних обставин воно делегується особі.
Згідно закону, призначаеться
Goel у якості кровного месника, або ізбавителя, або для спокути. Спершу звернімося до Буття 48:16, де говориться про Ангела-Ізбавителя, який був елогімом Ізраїлю. Далі цей термін зустрічаємо у Виході 6:6 і 15:3, де Месія був ізбавителем і воїном для неізраїльтян. Далі зустрічаємо термін Месник за кров за законом у Числах 35:12, 19. Це обов’язок зазвичай покладали на одного з найближчих родичів у племені, але це стосується і Месії й елогіма справедливості, який призначає державного виконавця, як це вимагається. Вбивця не повинен вмерти, поки не стане перед судом народу. Для того, щоб це стало можливим, мають існувати міста-притулки, і місця, де особу можна захистити і притягнути до суду.Числа 35:12-19 12 І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.
13 А ті міста, що дасте, шість міст на сховища буде для вас.
14 Три місті дасте по той бік Йордану, а три місті дасте в ханаанському Краї, вони будуть міста на сховища.
15 Ці шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне.
16 А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
17 А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
18 Або вдарив його дерев'яним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
19 Месник за кров він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.
Аборт
Аборт – це порушення шостої заповіді, за одним виключенням. Це виключення – порушення іншого закону. Коли народження дитини загрожує смертю матері, дитина має вмерти.
Це є відображенням п’ятої заповіді, і шоста заповідь випливає з п’ятої й тлумачить її. Тому дитині не можна дозволити вбити матір, і тут твердо дотримуються Законів Бога. Перші п’ять заповідей стосуються відповідальності особи перед Богом, і сім’ї перед суспільством, як творцем і батьками. Наступні п’ять заповідей стосуються взаємодії з суспільством. Дитина не може вбити батьків чи нанести їм шкоду безкарно.
Вихід 21:15 15 А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.
Таким чином, Закон Божий дозволяє аборт з метою врятування життя матері.
Викидиш через пошкодження
Кара за викидиш, спричинений насильством, встановлюється згідно з вимогою відшкодування шкоди, як це встановлено земним судом.
Вихід 21:22-25 22 А коли будуть битися люди, і вдарять вагітну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, як покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.
23 А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу,
24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,
25 опарення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.
Відмова стати перед судом і шкода, нанесена цим, визначається за нанесеними збитками. Тому обидві сторони мають бути обмежені судом і його рішеннями, і шкода, нанесена нанесена одній з сторін в покарання, карається відповідно до нанесеної шкоди.
Згідно закону, ніхто не може ображати елогіма, або керівника людей.
Вбивство
Несанкціоноване позбавлення життя є вбивством. Закон визначає специфічні випадки й обставини, коли особу може бути позбавлено життя. Будь –яке несанкціоноване позбавлення життя є вбивством. Тому шосту заповідь Не убий вірно потрібно розуміти як Не вбивай навмисне.
Позбавлення життя не тільки дозволене, воно є навіть обов’язковим у деяких випадках.
Крім того, різні види злочинів вимагають застосування закону на певному рівні. Порушення шостої заповіді карається смертю, в той час як лише повторне й навмисне порушення деяких інших заповідей карається смертю, але всі вони застосовують смертну кару в останню чергу (пор. Числа 15:32-36).
Злочин і покарання
Закон один для всіх.
Числа 15:29-31 29 Тубільцеві серед Ізраїлевих синів та приходькові, що мешкає тимчасово серед них, закон один буде вам для того, хто зробить гріх помилково.
30 А та душа, що зробить зухвалою рукою, чи з тубільця, чи з приходька, він Господа зневажає, і буде винищена душа та з-посеред народу її.
31 Бо він знехтував слово Господа, і зламав Його заповідь, конче буде винищена душа та, гріх її на ній.
Неповага до суду й до Законів Божих карається в останню чергу смертю.
Второзаконня 17:12-13 12 А коли хто через зухвалість не послухається священика, що стоїть там на служенні Господеві, Богові твоєму, або судді, то помре той, і вигубиш те зло з Ізраїля.
13 А ввесь народ буде слухати та буде боятися, і вже не буде поступати зухвало.
(пор. Левіт 20:1-27; 24:10-23).
Смертна кара
Людину було зроблено за подобою Бога, і якщо хтось проллє людську кров, того кров буде пролито людською рукою (Буття 9:5-6).
Смертна кара застосовується за певних обставин (пор. Левіт 20:1-27; 24:10-23; Числа 15:29-31; Второз. 17:12-13).
Усе це робиться для того, щоб ми навчилися боятися Бога і Його Закону, коли знаходимося під його захистом і судом, і Його угодою з Його Храмом (Второз. 8:6; Вихід 12:15-19; Буття 17:14; Вихід 3:14; Левіт 17:8).
Той, хто прокляне свою матір чи батька, загине бездітним, і, таким чином, їхній рід буде перервано, або вони загинуть (Притчі 20:20; Мат. 15:4; Марка 7:10).
Смертна кара застосовується:
За викрадення з метою продажу (Второз. 24:7);
За згвалтування (Второз. 22:20-27);
За відьомство, скотолозтво, принесення жертв іншим богам (Вих. 22:18-20);
За повстання проти батьків (Второз. 21:18-21);
За недотримання Суботи (Вих. 35:2; Числа 15:32-36
);За фальшиве пророцтво, що навчає приниженню Законів Бога (Второз. 13:1-10);
За неповагу до суду у вигляді невиконання вироку (Второз. 17:8-13);
За підбурення сина стати грабіжником або порушником завіту; за ідолопоклонство; за подружню зраду; за утиснення бідних і нужденних; наживу шляхом насильства, лихварство і збагачення на цьому (Ієзек. 18:12, 13).
Свідки
Не можна засуджувати особу до смерті інакше, ніж за словами двох свідків (Второз. 17:6). Не можна засуджувати до смерті при наявності лише одного свідка, і не можна приймати свідчення про чийсь гріх лише у однієї людини (пор. Второз. 17:7).
Види покарань
Біблія подає кілька видів покарань:
Спалення (Левіт 20:14; 21:9);
Побиття каменями (Левіт 20:1, 27; 24:14; Второз. 21:21);
Повішання (Второз. 21:22, 23; Єгош. 8:29); і
Забиття мечем (Вихід 32:27; 28).
Покарання має відбуватися прилюдно для прикладу, і не застосовується за перше порушення, крім порушення шостої заповіді.
Невірне використання законів про свідків і впровадження фарисейських традицій є порушенням біблійного закону. Наприклад, Біблія каже, що не можна карати за словами одного свідка, а ця традиція вважає, що й одного достатньо. Той, хто застосовує норми Талмуду замість норм з того ж приводу, вказаних у Біблії, здійснює смертний гріх.
Милосердя й справедливість
Закон застосовується згідно з нормами милосердя й справедливості. Христос показав, як саме треба застосовувати закон. Наприклад, смертна кара за подружню зраду не була обов’язковою, а застосовувалася лише у разі повторного порушення, що зухвало нехтувало закон.
Порушення кожної заповіді карається смертю, для того щоб продемонструвати рівну силу закону у всіх випадках. Тільки за порушення шостої заповіді й тільки у визначених випадках смертна кара застосовується відразу. Христос говорив, що це і є метою закону (Іоана 8:7). Закон потрібно здійснювати в милосерді й справедливості, без злості в покараннях чи в діях тих, хто бреше, сподіваючись збити зі шляху інших.
Провокування
Таким чином, з цієї ідеї в тексті ми бачимо, що брехня з метою схиблення інших є провокацією, і є порушенням таким же, як наклеп. Фактично вони є різними сторонами одного гріха, і мають на меті знищення особи різними методами.
Контролювання життя під час війни
Ніхто не може бути примушений іти на війну протягом року після одруження, не може бути змушений іти на битву проти його волі.
Второзаконня 24:5 5 Коли хто недавно одружився, не піде він до війська, і ніяка справа не покладеться на нього, вільний він буде один рік для свого дому, і порадує свою жінку, що взяв.
(пор. Второз., гл. 20).
Усе життя обумовлене покорою Законам Божим.
Второзаконня 7:1-5 1 Коли Господь, Бог твій, уведе тебе до того Краю, куди ти входиш, щоб заволодіти ним, то Він вижене численні поганські народи перед тобою: хіттеянина, і ґірґашеянина, і амореянина, і ханаанеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, сім народів, численніших та міцніших за теб
a.2 І коли дасть їх Господь, Бог твій, тобі, то ти їх понищиш: конче учиниш їх закляттям, не складеш із ними заповіту, і не будеш до них милосердний.
3 І не споріднюйся з ними: дочки своєї не даси його синові, а його дочки не візьмеш для сина свого,
4
бi він відверне сина твого від Мене, і вони служитимуть іншим богам, і запалиться Господній гнів на вас, і Він скоро тебе вигубить.5 Але тільки так будете їм робити: жертівники їхні порозбиваєте, а їхні стовпи поламаєте, святі їхні дерева постинаєте, а бовванів їхніх попалите в огні,
Ідолопоклонство ясно заборонене Ізраїльтянам, або союзникам у їхньому таборі, і є смертним гріхом.
Второзаконня 7:22-26 22 І викидатиме Господь, Бог твій, тих людей помалу з-перед тебе; не зможеш вигубити їх скоро, щоб не розмножилася над тобою польова звірина.
23 І дасть їх Господь, Бог твій, перед тобою, і побентежить їх великим бентеженням, аж поки не будуть вигублені.
24 І віддасть їхніх царів у руку твою, а ти вигубиш їхнє ім'я з-під неба, не встоїть ніхто перед тобою, аж поки ти не вигубиш їх.
25 Бовванів їхніх богів попалите в огні, не будеш жадати срібла та золота, що на них, і не візьмеш його собі, щоб тим не впасти до пастки, бо то огида для Господа, Бога твого.
26 І не внесеш цієї огиди до дому свого, і не станеш закляттям, як вона. Конче зогидиш її, і конче будеш бридитися нею, бо закляття вона.
Кара за гріх і право на життя за законом
Не можна страчувати дитину за гріхи батьків, але людину треба позбавляти життя за її власні гріхи (Второз. 24:16, 17; 2 Царств 14:6).
Ніхто, втікши з рабства, не може бути повернений до хазяїна. Біженцям потрібно дати місце для поселення в містах, де вони забажають, і їх не можна пригнічувати. Їм потрібно дарувати життя за Законом Божим (Втор. 23:15, 16).
Звичайні воєнні дії
Дозволено вбивати на захист народу й домівки. Бог з захисниками. Проте існує багато категорій людей, звільнених від воєнних дій (пор. роботу Второзаконня, глава 20 [№ 201]
).Второзаконня 20:1-20 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Землю й довкілля треба захищати. Тільки ті, хто вклоняється богам, іншим, ніж Господь Бог Ізраїлю, мають бути повністю знищені.
Смерть через нещасний випадок або з невідомих причин
Второзаконня 21:1-9 1 Коли на землі, яку дає тобі Господь, Бог твій на володіння, буде знайдений забитий, що впав на полі, і не буде відомим, хто вбив його,
2 то повиходять старші твої та судді твої, та й виміряють до тих міст, що навколо забитого.
3 І станеться, коли довідаються про місто, найближче до забитого, то візьмуть старші того міста телицю з худоби великої, що нею не працьовано, що вона не тягана в ярмі.
4 І старші того міста зведуть ту телицю до долини висихаючого потоку, що на ньому не орано, і що він не засіюваний, і там у долині висихаючого потоку переріжуть шию тій телиці.
5 І підійдуть священики, Левієві сини, бо їх вибрав Господь, Бог твій, щоб служили Йому, і щоб благословляли Господнім Ім'ям, і за їхніми словами буде рішатися всяка суперечка та всяка пораза.
6 І всі старші того міста, найближчі до забитого, умиють свої руки над телицею, що в долині висихаючого потоку їй перерізана шия.
7 І освідчать вони та й скажуть: Руки наші не пролили цієї крови, а очі наші не бачили.
8 Прости народові своєму, Ізраїлеві, якого Ти, Господи, викупив, і не дай неповинної крови посеред народу Свого, Ізраїля, І буде прощена їм та кров.
9 А ти усунеш неповинну кров з-посеред себе, коли робитимеш справедливе в Господніх очах.
З тексту ми бачимо, що кожна місцевість є відповідальною в очах Бога за здійснення судочинства, захист життя і дотримання закону. Існують розмежування юрисдикції місцевостей і міст у відповідальності.
Поводження з полоненими жінками
Жінки, захоплені у полон, можуть бути взяті лише як дружини, як частина народу Ізраїлю. Вони не можуть використовуватись для розбещення, інших схожих цілей, або продані як рабині.
Второзаконня 21:10-14 10 Коли ти вийдеш на війну на ворогів своїх, і Господь, Бог твій, дасть їх у твою руку, і ти пополониш із них полонених,
11 і побачиш серед полонених гарновиду жінку, і вподобаєш її собі, і візьмеш собі за жінку,
12 то впровадиш її до середини свого дому, а вона оголить свою голову й обітне свої нігті.
13 І здійме вона з себе одіж полону свого, і осяде в твоєму домі, та й буде оплакувати батька свого та матір свою місяць часу, а по тому ти ввійдеш до неї й станеш їй чоловіком, і вона стане тобі за жінку.
14 І станеться, коли ти потім не полюбиш її, то відпустиш її за її волею, а продати не продаси її за срібло, і не будеш поводитися з нею як з невільницею, бо ти жив із нею.
Жодна особа, що не досягла двадцяти років, або не бажає цього, не може йти на війну.
Числа 1:1-46 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
У цій частині йдеться про перелік Ізраїлю. Він стався першого дня другого місяця другого року по виході з Єгипту.
Ті, хто був урахований і не хотів іти на битву, до війська, і не входив до категорії звільнених від військового обов’язку, могли бути використані для важкої праці як новобранці, призвані царем. Увесь народ Ізраїлю мав відповідати на заклик до зборів ціною життя. Вони мали спеціальний Похідний і Бойовий Порядок.
Числа 10:1-36 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Було зроблено сурми, щоб можна було зібрати Ізраїль для будь-яких цілей. У тексті також розповідається про похідний порядок для всіх племен. Народ Ізраїлю керується Ангелом Господнім, їхнім Месією, вдень і вночі.
Числа 13:1-33 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Про цю частину також сказано в роботі Закон і Перша Заповідь [№ 25
3]. Було надіслано людей, щоб вони розвідали обіцяну землю Ханаану. Вони доповідали, що земля добра, але вони боялися її мешканців. Господь Бог дарує перемогу, і голови племен розплатилися за своє боягузтво своїм правом увійти до обіцяної землі.Повноваження вести війну
Ведення війни покладене на народ, і обіти народу почуті й зобов’язують його до цього. Бог відплатив народу за те, що вони не спромоглися вести війну належним чином.
Числа 21:1-35 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Неспроможність підкоритися і брак віри народу спричинили помилку мідяного серафіма, названого змієм. Серафіма було піднято для зміцнення віри Ізраїлю, коли її бракувало, без фізичного зосередження. Обрані не мали фізичного осередку, і тому не потребували цього предмету.
Часто Бог присилує народ до виконання Його рішень, коли ворога повинно бути віддано у владу народу, навіть якщо народ не хоче воювати. Так само буде і в останні дні. Народи - вороги Месії стануть на полі брані проти нього, і там їх буде знищено.
Числа 31:1-54 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Ця глава розповідає про подальші війни й вірне поводження зі здобиччю й даниною.
Увійти до спільноти Ізраїлю могли лише жінки, що не знали іншого чоловіка.
Їх було тридцять дві тисячі. Прикладом може слугувати Гідеон. Така ж кількість далі навіть покращується для битви серед трьохсот народів. Спільнота Ізраїлю не мала забруднюватися. Ні інших богів, ні хвороб, і лише дівчата. Цей приклад вказує на народи, що обілили свій одяг у крові агнця, і духовних незайманих дівчат, які знають лише одного Бога, як наречені Христа.Поділ землі
Числа 33:1-56 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Тут описано шлях з Єгипту. Відголос Пасхи і таборів у дичавині видно у роботі Пасха в Синаї [№ 115]
.Числа 32:1-42 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Тут Манассіїм, Рувім і Гад отримали наділи поза межами, визначеними Ізраїлю, але мали брати участь у війні за обіцяну землю.
Так і в останні дні. Відмова брати участь означає відділення від Ізраїлю, яким керує Месія.Числа 34:1-29 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Тут визначено кордони землі. Землю поділено на частини, і кинуто жереб, якому племені де осісти. Таким чином, поділ землі здійснено за участі князів кожного племені, за числом племен. В останні дні кордони народу розширено до великої Ріки і на схід. Народи Іордану змішалися з народом Ізраїлю, або стали його союзниками (Ісаія
11:1-16).Міста для життя Левітів
Священникам має бути надано міста для забезпечення життя. Після відновлення також буде зроблено такі перестороги. Тож і Дан отримає спадок, як суддя Ізраїлю (Буття 49:16). Це також вплине на розповсюдження.
Числа 35:1-8 1 І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:
2 Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спадку свого володіння міста на сидіння; і пасовисько для міст навколо них дасте ви Левитам.
3 І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасовиська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.
4 А пасовиська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назовні тисяча локтів навколо.
5 І відміряєте поза містом на східню сторону дві тисячі ліктів, і на південну сторону дві тисячі ліктів, і на західню сторону дві тисячі ліктів, і на північну сторону дві тисячі ліктів, а місто усередині. Це будуть для вас міські пасовиська.
6 А з міст, що дасте Левитам, буде шість міст на сховища, що дасте, щоб утікати туди убійникові. А окрім них дасте сорок і два міста.
7 Усі ті міста, що дасте Левитам, сорок і вісім їхніх міст та їхні пасовиська.
8 А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, від більшого дасте більше, а від меншого менше, кожен за спадком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам.
Вбивство і міста-притулки
Числа 35:9-15 9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
10 Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,
11 то виберіть собі міста, вони будуть на сховища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.
12 І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.
13 А ті міста, що дасте, шість міст на сховища буде для вас.
14 Три місті дасте по той бік Йордану, а три місті дасте в ханаанському Краї, вони будуть міста на сховища.
15 Ці шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне.
Таким чином, людей, що скоїли ненавмисне вбивство, захищено, і їх має бути захищено від помсти. В той же час, навмисне вбивство карається смертю.
Числа 35:16-21 16 А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
17 А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
18 Або вдарив його дерев'яним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
19 Месник за кров він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.
20 А якщо пхне його з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,
21 або з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає його.
Ненавмисне вбивство
Числа 35:22-28 22 А як хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаряддям,
23 або якимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,
24 то розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами.
25 І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою.
26 А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста сховища його, куди втік був,
27 і знайде його месник за кров поза границями міста сховища його, і замордує месник за кров убійника, нема йому вини крови!
28 Бо він повинен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика вернеться убійник до землі володіння свого.
Таким чином, існує кара за ненавмисне вбивство, де вбивцю висилають до міста до смерті священника. Після смерті священника, що був суддею, або суддею міста-притулку особа може повернутися додому. Вбивцю не можна викупляти.
Ми також бачимо у Виході 2:11-15 інший бік у
цього питання.Вихід 2:11-15 11 І сталося за тих днів, і підріс Мойсей. І вийшов він до братів своїх, та й приглядався до їхніх терпінь. І побачив він єгиптянина, що бив єврея з братів його.
12 І озирнувся він туди та сюди, і побачив, що нікого нема, та й убив єгиптянина, і заховав його в пісок.
13 І вийшов він другого дня, аж ось сваряться двоє євреїв. І сказав він несправедливому: Нащо ти б'єш свого ближнього?
14 А той відказав: Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина? І злякався Мойсей та й сказав собі: Справді, та справа стала відома!
15 І почув фараон про цю справу, та й шукав, щоб убити Мойсея. І втік Мойсей від фараонового лиця, і оселився в країні Мідіян.
Вбивство шляхом втручання без відповідних повноважень також є порушенням закону. Мойсей мав вступити до міста-притулку в покарання, таким же чином, як це описано в Законі Божому в Торі. Він не залишився з народом до смерті священника, бо Йетро був Мідійським священником, але Бог покликав його і відправив назад, до Єгипту. Таким чином, Мойсей підкорявся Закону Божому, навіть у Єгипті, але його було помилувано за ігнорування цього закону протягом короткого часу.
Докази і обов’язковий характер смертної кари
Смертна кара обов’язкова до застосування у разі скоєння умисного злочину, а заслання до міста-притулку обов’язкове при скоєнні ненавмисного злочину аж до смерті міського священника.
Числа 35:29-34 29 І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.
30 Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не досить проти кого, щоб осудити на смерть.
31 І не візьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.
32 І не візьмете окупу від змушеного втікати до міста сховища його, щоб вернувся сидіти в Краю до смерти священика.
33 І не збезчестите того Краю, що ви в ньому, бо та кров вона безчестить Край, а Краєві не прощається за кров, що пролита в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.
34 І не занечистиш того Краю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!
За злочин вбивства смертна кара для вбивці є кінцевою карою й санкцією закону.
Числа 36:13 13 Оце заповіді та постанови, що Господь наказав був через Мойсея Ізраїлевим синам у моавських степах над приєрихонським Йорданом.
Відшкодування або відновлення
Відшкодування або відновлення не є окремою функцією якогось з аспектів шостої заповіді, не дивлячись на те, що вона формує підвалини закону. За кров сплачується кров’ю, згідно з правилами цієї заповіді.
Настане час відшкодування за все, і це станеться за Месії, що залишається на небі до того часу. Кожну душу, що не чує цього пророка, буде винищено з-поміж його людей (Второз. 18:15-19; Діяння 3:21-23). За Месією йдуть дванадцять апостолів, або дванадцять престолів (Матф. 19:28).
Відшкодування настає й за порушення інших заповідей, і, якщо це правило не виконується, тоді злодія або засудженого злочинця продають для відшкодування збитків. Тоді він має служити для компенсації. Таким чином, держава має створювати оплачувані робочі місця для відшкодування втраченої власності.
Якщо злочинець не працюватиме, він розплатиться життям, згідно з цією заповіддю. Штрафи за посягання проти Бога також підпадають під це правило (пор. Вих. 22:1-17; Второз. 22:19, 29; Числа 5:6-8; Левіт 5:14-19; 2 Царств 3:4). Детальніше про штрафи можна знайти у інших роботах про Закон, напр. Закон і Сьома Заповідь [№ 2
60] і Закон і Восьма Заповідь [№ 261].Військовий Закон
Народ перераховано для війни за Законом (Числа 26:2).
Над Ізраїлем має бути поставлено царя з-поміж їхніх братів. Він не має думати ні про збільшення своїх табунів, ні про повернення до Єгипту для такого збільшення. Не повинен він також збільшувати кількість дружин, або відступатися від Закону Божого (Второз. 17:14-20; Екклез. 5:9; Ісаія 32:17; пор. роб. Закон і П’ята Заповідь [№ 258]
).Цар має правити за Законом Божим до приходу Месії, і Закон має походити з Сіону.
Ісая 2:2-5 2 І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, і полинуть до неї всі люди.
3 І підуть численні народи та й скажуть: Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє з Єрусалиму.
4 І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!
5 Доме Яковів, ідіть, і попростуємо в світлі Господньому!
Військові Злочини
Повне знищення ідолопоклонників не є злочином, згідно з законом Божим. Їх потрібно попередити і надати можливість покаятися, а в разі відмови знищити. Якщо вам не наказано зайняти їхні землі, або ви не хочете мати з ними справи, або знищити їх, залиште їх самих
.Второзаконня 12:2-3 2 Конче винищите всі ті місця, що служили там люди, яких ви виганяєте, своїм богам на високих горах і на пагірках, та під кожним зеленим деревом.
3 І розвалите їхні жертівники, і поламаєте камінні стовпи для богів, і їхні святі дерева попалите в огні, а бовванів їхніх богів порубаєте, і вигубите їхнє ймення з того місця.
Якщо ви з ними не впораєтесь і проживатимете з ними на одній землі, ви навернетеся до ідолопоклонства, і вас самих буде знищено Божим гнівом. Якщо народ розкається, його потрібно вважати братнім і таким, що підкоряється Закону Божому.
Злочин і Покарання
Наказ вбивати для знищення ваших людей не можна виконувати.
Вихід 1:15-16 15 І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій Пуа,
16 і говорив: Як будете бабувати єврейок, то дивіться на порід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, то нехай живе.
Ця політика захищалася деякими національними релігійними культами цього століття, як в Європі, так і в Азії.
Вихід 1:22 22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: Кожного народженого єврейського сина кидайте його до Річки, а кожну дочку зоставляйте при житті!
Коли вбивство не є злочином?
Відповідь така: коли воно не суперечить Закону Божому.
Вихід
4:24 24 І сталося в дорозі на нічлігу, стрів був його Господь і шукав, щоб убити його.Бог показав тут свій намір знищити Мойсея, оскільки він не підкорився заповіту стосовно свого сина.
Числа 11:1-3 1 І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табору.
2 І народ став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, і погас той огонь.
3 І він назвав ім'я того місця: Тав'ера, бо між ними горів був Господній огонь.
Бог завдав смерті людям для того, щоб надати нам приклад назавжди. Немає гріха у виконанні закону щодо смертної кари, оскільки й Месія, який був і є без гріха, виконував Закон Божий.
Захист Кущів і прав і обов’язків служителів Божих також є частиною Закону.
Числа 18:22 22 І Ізраїлеві сини не приступлять уже до скинії заповіту, щоб не понести гріха, і не вмерти.
Законодавство вказує на новий Храм, і на виділення ордену Мельчізедека з суспільства. Цей закон виділяє обраних з суспільства. Зміна закону перемістила їх з першого до другого воскресіння. Храм було забрано, і новий Храм складається з живих каменів.
Людину можна вбити, захищаючи власність. Людину також може бути вбито на виконання вироку, винесеного суддею на основі Закону. Тому виконання вироку не є гріхом, так само, як і дії особи, захищеної Законом; так само, як і виконання судового наказу, винесеного на основі Закону, що є наслідком злочину і покарання. В жодному з цих випадків це не є порушенням мети шостої заповіді.
Міста-притулки й закони про ненавмисне вбивство не рятують навмисного вбивцю, навіть якщо особа віддається на олтар Бога. Виконання вироку не є порушенням.
Вихід 21:12-14 12 Хто вдарить людину, і вона вмре, той конче буде забитий.
13 А хто не чатував, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.
14 А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, візьмеш його від жертівника Мого на смерть.
Заборона вживати м’ясо бодливого бика існує для того, щоб зробити його м’ясо непридатним, і, таким чином, примусити людей не тримати й не використовувати небезпечних тварин. Якщо власник, знаючи про небезпеку тварини, все ж утримує її, він також є винним і має бути притягнений до суду. Це правило поширюється на собак та інших свійських тварин. Дикі тварини у зоопарках – то інша справа, оскільки їхньою метою є вбивати і
захищатися від убивства. В цьому випадку відповідальність наступає за вбивство тварини і за нанесені збитки.Вихід 21:28-31 28 А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкаменований той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.
29 А якщо віл був битливим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, буде він укаменований, а також власник буде забитий.
30 Якщо на нього буде накладений викуп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накладене.
31 Або вдарить віл сина, або вдарить дочку, буде зроблено йому за цим законом.
У разі неспроможності відшкодувати збитки злочинець розплачується життям. Відшкодування збитків поширюється на все майно, що знаходиться у власності особи.
Вихід 21:
32 32 Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкаменований.За вбивство раба тут треба сплатити тридцять срібників. Гроші сплачуються власникові, який відповідає за постійний достаток раба. Таким чином, сплата штрафу не просто знімає відповідальність. Суспільство таким чином відповідає за добробут своїх членів.
Кожен відповідає за власні злочинні дії.
Вихід 21:
33-34 33 А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде туди віл або осел,34 власник ями відшкодує, верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.
Тут величину штрафу зменшено загибеллю тварини. Винна сторона також зобов’язана прибрати труп. Тож необережність також береться до уваги.
Вихід 21:
35-36 35 А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополовині, і також загинулого поділять пополовині.36 А коли буде відоме, що віл був битливим і вчора й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкодує вола за того вола, а забитий буде йому.
Тут описано дві форми вбивства, одна з яких – звичайний ризик, оскільки, як відомо, тварини б’ються за природними властивостями. Тому за втрату сплачується еквівалентно. Якщо гурт худоби створює проблеми, збитки власника вважаються такими, що походять від його недбалості. Таким же чином діють і в наш час, у разі, якщо тварина заблукала і завдала комусь збитків.
Левит 24:17-21 17 І кожен, хто заб'є людину, буде конче забитий.
18 А хто заб'є яку скотину, той відшкодує її, життя за життя.
19 І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, як хто зробив, так буде зроблено йому:
20 зламання за зламання, око за око, зуб за зуба, яку ваду зробить хто кому, така буде зроблена йому.
21 А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є людину, той буде забитий.
Ця форма законного відшкодування покликана припинити свідому і зловмисну шкоду. Смерть за смерть, око за око, зуб за зуб. Жорстокість має зникнути з-поміж людей. Ненавмисне пошкодження – інша річ. Втрати компенсуються згідно з нанесеною шкодою, відповідно
до розміру збитків.У разі нанесення таємної й зловмисної шкоди порушника буде проклято. Люди мають погодитись з цим, промовивши Амінь (або правда, чи хай буде так, або насправді), на погодження з рішенням суду. Застосовуються і покарання, і прокляття разом.
Второзаконня 27:24-25 24 Проклятий, хто вбиває свого ближнього потаємно! А ввесь народ скаже: амінь!
25 Проклятий, хто бере підкупа, щоб забити кого, пролляти кров неповинну! А ввесь народ скаже: амінь!
Закон ясно говорить, що не може бути співчуття у справі про вбивство або злі наміри.
Второзаконня 19:21 21 І не змилосердиться око твоє: життя за життя, око за око, зуб за зуба, рука за руку, нога за ногу.
Закон вимагає, щоб особа, яку було повішано на дереві, не залишалася на дереві протягом ночі. Її має бути поховано того ж дня. Цю норму часто порушували греки й римляни, і вона перейшла до їхньої форми “Християнства”.
Второзаконня 21:22-23 22 А коли буде на кому гріх смертного присуду, і буде він убитий, і ти повісиш його на дереві,
23 то труп його не буде ночувати на дереві, але конче поховаєш його того дня, бо повішений Боже прокляття, і ти не занечистиш своєї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спадок.
Землю не можна проклинати через її варварство й жорстокість. Таким чином, повішання виступало звичайним способом покарання. Похорон мав відбутися того ж дня з метою в той же час врятувати народ від варварства й жорстокості.
Фінеес здійснив справедливий суд за порушення, в той час як народ лишився бездіяльним. Через це було наслано чуму. Це мало стати уроком того, що не можна слідувати більшості у злі, або перекручувати справедливість.
Вихід 23:2 2 Не будеш з більшістю, щоб чинити зло. І не будеш висловлюватися про позов, прихиляючись до більшости, щоб перегнути правду.
Бог піднімає ізбавителя в свій час.
Числа 25:7-9 7 І побачив це Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона. І встав він з-посеред громади, і взяв списа в свою руку.
8 І ввійшов він за Ізраїлевим мужем до середини мешкання, та й пробив їх обох ізраїльтянина та ту жінку, аж через її черево. І була стримана поразка Ізраїлевих синів.
9 І померло в поразці двадцять і чотири тисячі.
Ідолопоклонство карається смертю в обов’язковому порядку.
Второзаконня 13:9-18 9 (13-10) бi конче заб'єш ти його, рука твоя буде на ньому найперше, щоб забити його, рука всього народу наостанку.
10 (13-11) І закидаєш його камінням, і він помре, бо жадав відвернути тебе від Господа, Бога твого, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства.
11 (13-12) А ввесь Ізраїль буде слухати і буде боятись, і більше не буде робити такої злої речі серед тебе.
12 (13-13) Коли почуєш про одне з своїх міст, яке Господь, Бог твій, дає тобі, щоб сидіти там, що про нього кажуть:
13 (13-14) вийшли люди, сини велійяалові, з-поміж тебе, і звели з правдивої дороги мешканців свого міста, кажучи: Ходімо ж, і служім іншим богам, яких ви не знали,
14 (13-15) то будеш допитуватися, і будеш досліджувати, і будеш добре питати, а ось воно правда, дійсна та річ, була зроблена та гидота посеред тебе,
15 (13-16) то конче вибий мешканців того міста вістрям меча, віддай на закляття його й усе, що в ньому, та худобу його вибий вістрям меча.
16 (13-17) А всю здобич його збереш до середини майдану його, і спалиш огнем те місто та всю здобич його цілковито для Господа, Бога твого. І стане воно купою руїн навіки, не буде вже воно відбудоване.
17 (13-18) І нічого з закляття нехай не прилипне до руки твоєї, щоб відвернувся Господь від палючого гніву Свого й дав тобі милосердя, і змилосердився над тобою, і розмножив тебе, як присягнув був батькам твоїм,
18 (13-19) коли будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб виконувати всі заповіді Його, що я сьогодні наказую тобі, щоб виконувати те, що справедливе в очах Господа, Бога твого.
Обов’язок виконання смертного вироку лежить на сім’ї, і батьки відповідають за вчинки своїх дітей. Таким чином, за шкоду, нанесену дітьми, відповідає родина, аж до настання повноліття. Батьки відповідають за бунтівних дітей, і вони мають доставити їх до суду
для винесення вироку.Второзаконня 21:18-21 18 Коли хто матиме неслухняного й непокірного сина, що не слухається голосу батька свого та голосу своєї матері, і докорятимуть йому, а він не буде їх слухатися,
19 то батько його та мати його схоплять його, і приведуть його до старших його міста та до брами того місця.
20 І скажуть вони до старших міста його: Оцей наш син неслухняний та непокірний, він не слухає голосу нашого, ласун та п'яниця.
21 І всі люди його міста закидають його камінням, і він помре. І вигубиш те зло з-посеред себе, а ввесь Ізраїль буде слухатися й буде боятися.
В той же час записано: Не розлючуйте своїх дітей (до Ефес. 6:4; до Колос3:21). Структуру п’ятої заповіді доповнено концепцією шостої заповіді. За п’ятою заповіддю, не можна розлючувати дитину, оскільки їх може бути страчено за правилами п’ятої й шостої заповідей. Батько винен за шостою заповіддю в разі застосування до дітей смертної кари за п’ятою заповіддю. Звідси виходять тлумачення Павла у посланнях до Ефесян і Колосян. Сім’я навчає покорі й цим зміцнює народ.
Числа 14:1-45 [ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ]
Про цю главу йдеться у роботі Закон і Перша Заповідь [№ 253]
.Покора волі Божій необхідна для виживання. Народ відновлювався багато разів. Бог карав його багато разів, і все ж він не слухається Бога. Коли Ізраїлю було надано можливість отримати спасіння, він не зробив цього, і Бог відвернувся від нього, коли він потім, в свою чергу, хотів це зробити. Ізраїль блукав сорок літ в дичавині й гинув у гріхах. Тільки діти вижили й увійшли до обіцяної землі. Так і племена Іудеїв, і частина Левітів і синів Веніаміна загинула у дичавині протягом сорока ювілеїв. Така ж доля спіткала і багатьох людей з племен Ізраїлю, які залишилися ненавернутими. Усі вони були засуджені до смерті, і вони отримають друге воскресіння за свою непокору, як загинули їхні батьки, окрім Калеба і Єгошуа з коліна Єфрема. Багато людей з племені Єфрема і з інших племен прийняли Месію і були частиною 144,000. Усі дванадцять були з Галілеї, а Павел – з коліна Веніаміна.
Закон і його шоста заповідь вимагають дарувати життя і захищати його. Неспроможність діяти згідно з цією заповіддю призводить до розкладу суспільства. Закон має бути стримуваний милосердям і справедливістю. В той же час, здійснення справедливості не можна відкладати. Справедливість не можна відкидати і через неспроможність здійснити її через слабкість. Милосердя і терпимість не є слабкістю, і
не можна відкидати справедливість через недбале виконання закону.