Християнські Церкви Бога

 

 

 

 

 

 

ЗАКОН І П’ЯТА ЗАПОВІДЬ [258]

(Видання 1.0 19990309-1990311)

 

 

П’ята Заповідь – це перша з заповідей, що містить обіцянку. Вона формує основи суспільства. Вона є першою в ряді заповідей, що формують Другу Велику Заповідь, яка говорить: Возлюби ближнього свого як самого себе.

Християнські Церкви Бога

PO Box 369, WODEN ACT 2606, AUSTRALIA

E-mail: secretary@ccg.org

(Усі права захищені a 1998 Wade Cox)

Ця стаття без змін і пропусків може вільно копіюватись та розповсюджуватись. Ім’я та адреса видавця, а також знак збереження авторських прав повинні вказуватись. Розповсюджені та поширені копії є безкоштовними. Короткі цитати можуть включатися в критичні статті або рецензії без порушення авторського права.

Цю статтю можно знайти в Інтернеті за такою адресою: http://www.logon.org

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Закон і п’ята заповідь

П’яту заповідь викладено у Виході 20:12.

Второзаконня 5:16

Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб бoло тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.

П’ята заповідь – це перша з заповідей, що містить обіцянку. Це перша заповідь, або відправна точка, для Другої великої Заповіді, яка говорить: Возлюби ближнього свого як самого себе.

Матвія 19:18-19

18 Поправді кажу вам: Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі.

19 Ще поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі!

Як і будь-яка інша заповідь, її підсилено Новим Заповітом (НЗ).

До Єфесян 6:1 1 Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе!

До Колосян 3:20 20 Діти, будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господеві приємне!

 

Сім’я як основа суспільства

Творіння концентрувалося навколо сім’ї ще з Едемського Саду (див. Доктрина Первородного Гріха Частина 1 Едемський Сад [№ 246], а також Доктрина Первородного Гріха Частина 2 Рід Адама [№ 248]). Сім’я формує кістяк суспільства.

Людська сім’я була створена за подобою Бога і була призначена, щоб збільшити й поширити його подобу і стати храмом Божим (пор. Буття 1:27-30; Буття 2:7, 18).

Батько – це сила сім’ї, так само як і жінка. Жінка несе таку ж велику відповідальність за підтримання нормальної сім’ї, як це можна побачити з Притч, гл. 31:10-31. Батько також несе відповідальність за сім’ю перед суспільством. Завданням гл. 31 Притч є показати спокійне і врівноважене життя сім’ї й суспільства та її співвідношення з духовною структурою церкви. Як жінка для сім’ї, так і Христос для церкви і для Бога (див. також роботу Притчі, глава 31 [№ 114]).

Сім’я також несе відповідальність перед законом, який не можна відкидати і зневажати. Тому знак раба, що являє собою дірку у вусі – це вада суспільства (Вихід 21:6).

Таким же чином на голові сім’ї лежить відповідальність перед законом (Вихід 22:8). У всьому цьому ми – діти Всевишнього і сини Божі. Чи ж не записано: Я сказав – ви божі діти Всевишнього, всі ви, і Писання не може бути порушене (пор. Пс. 82:1-6; Іоан 10:35).

Псалми 82:1-6 1 Псалом Асафів. Бог на Божім зібранні стоїть, серед богів Він судить:

2 Аж доки ви будете несправедливо судити, і доки будете ви підіймати обличчя безбожних? Села.

3 Розсудіте нужденного та сироту, оправдайте убогого та бідаря,

4 порятуйте нужденного та бідака, збережіть з руки несправедливих!

5 Не пізнали та не зрозуміли, у темряві ходять вони... Всі основи землі захитались...

6 Я сказав був: Ви боги, і сини ви Всевишнього всі,

В цілому структура є сім’єю синів Божих, фізичною й духовною.

Усе створене підкоряється чоловіку як сім’я, в межах задуму Бога. І тому, який лад у сім’ї Божій, такий лад і у сім’ях.

1 Петра 3:1-7 1 Так само дружини, коріться своїм чоловікам, щоб і деякі, хто не кориться слову, були приєднані без слова поводженням дружин,

2 як побачать ваше поводження чисте в страху.

3 А окрасою їм нехай буде не зовнішнє, заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж,

4 але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом.

5 Бо так само колись прикрашали себе й святі ті жінки, що клали надію на Бога й корились своїм чоловікам.

6 Так Сара корилась Авраамові, і паном його називала. А ви її діти, коли добро робите та не лякаєтесь жадного страху.

7 Чоловіки, так само живіть разом із дружинами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь, бо й вони є співспадкоємиці благодаті життя, щоб не спинялися ваші молитви.

Непослух батькам також обіцяно покарати.

Притчі 30:17 17 Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!

Суспільний лад зосереджено у сім’ї через милосердя і з’явлення, яке Бог надіслав нам у Його подобі, сині його Ісусі Христі.

Титу 2:1-15 1 А ти говори, що відповідає здоровій науці.

2 Щоб старі чоловіки тверезі були, поважні, помірковані, здорові у вірі, у любові, у терпеливості.

3 Щоб старі жінки в своїм стані так само були, як належить святим, не обмовниці, не віддані п'янству, навчали добра,

4 щоб навчали жінок молодих любити своїх чоловіків, любити дітей,

5 щоб були помірковані, чисті, господарні, добрі, слухняні своїм чоловікам, щоб не зневажалося Боже Слово.

6 Так само благай юнаків, щоб були помірковані.

7 У всім сам себе подавай за зразка добрих діл, у навчанні непорушеність, повагу,

8 слово здорове, неосудливе, щоб противник був засоромлений, не мавши нічого лихого казати про нас.

9 Раби щоб корилися панам своїм, щоб догоджали, не перечили,

10 не крали, але виявляли всяку добру вірність, щоб у всьому вони прикрашали науку Спасителя нашого Бога.

11 Бо з'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей,

12 і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці,

13 і чекали блаженної надії та з'явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса,

14 що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих.

15 Оце говори та нагадуй, та з усяким наказом картай. Хай тобою ніхто не погордує!

Так, батьки мають накопичувати добро для своїх дітей і забезпечувати їх усім необхідним, і дивитись у майбутнє, не повертаючись до минулого.

2 До Коринтян 12:14 14 Ось утретє готовий прийти я до вас, і не буду для вас тягарем, не шукаю бо вашого я, тільки вас. Не діти повинні збирати маєток батькам, але дітям батьки.

Тому в сім’ї може бути лише один первісток, незалежно від кількості дружин (Второз. 21:15-17).

Второзаконня 21:15-17 15 Коли хто матиме дві жінки, одна кохана, а одна зненавиджена, і вони вродять йому синів, та кохана й та зненавиджена, і буде перворідний син від зненавидженої,

16 то станеться того дня, коли він робитиме синів своїх спадкоємцями того, що буде його, то не зможе він зробити перворідним сина тієї коханої за життя того перворідного сина зненавидженої,

17 але за перворідного визнає сина зненавидженої, щоб дати йому подвійно з усього, що в нього знайдеться, бо він початок сили його, його право перворідства.

До того ж, діти відповідають перед батьками і можуть бути засуджені до смерті. Виконання смертного вироку покладається на батьків, а потім на державу в особі старійшин, і розповсюджується на весь народ.

Второзаконня 21:18-23 18 Коли хто матиме неслухняного й непокірного сина, що не слухається голосу батька свого та голосу своєї матері, і докорятимуть йому, а він не буде їх слухатися,

19 то батько його та мати його схоплять його, і приведуть його до старших його міста та до брами того місця.

20 І скажуть вони до старших міста його: Оцей наш син неслухняний та непокірний, він не слухає голосу нашого, ласун та п'яниця.

21 І всі люди його міста закидають його камінням, і він помре. І вигубиш те зло з-посеред себе, а ввесь Ізраїль буде слухатися й буде боятися.

22 А коли буде на кому гріх смертного присуду, і буде він убитий, і ти повісиш його на дереві,

23 то труп його не буде ночувати на дереві, але конче поховаєш його того дня, бо повішений Боже прокляття, і ти не занечистиш своєї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спадок.

Основа Суспільства

Отже, ми бачимо, що сім’я є основою суспільства і матеріалом, з якого складається суспільство. Підтримання суспільного ладу покладається на сім’ю як на першу інстанцію, з сім’ї походить і їй же надається право карати і забрати життя. Наші батьки дали нам життя одруженням і породженням, і своєю участю в сотворінні через силу Всевишнього Бога.

Наказ залишатися Святим

Таким чином, сім’я є фізичним проявленням духовної відповідальності перед Богом. Ми маємо лише одного Отця.

Малахії 2:10 10 Чи Отець нам усім не один? Хіба Бог не один нас створив? Чому ж один одного зраджуємо ми, щоб нам зневажати заповіт батьків наших?

Він сотворив нас, і ми були створені й існуємо за Його бажанням:

Одкровення 5:8-10 8 А коли Він узяв книгу, то чотири тварині й двадцять чотири старці попадали перед Агнцем, а кожен мав гусла й золоті чаші, повні пахощів, а вони молитви святих.

9 І нову пісню співають вони, промовляючи: Ти достойний узяти цю книгу, і розкрити печатки її, бо Ти був заколений, і кров'ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени, і язика, і народу, і люду.

10 І Ти їх зробив для нашого Бога царями, і священиками, і вони на землі царюватимуть!

(Зверніть увагу: всі тексти говорять Вони царюватимуть на землі).

Він, хто освячує, і вони, яких освячено, одного кореня.

Євреям 2:11 11 Бо Хто освячує, і ті, хто освячується усі від Одного. З цієї причини не соромиться Він звати братами їх, кажучи:

Ми не повинні називати жодну людину отцем, бо єдиним нашим отцем небесним є Бог, Він наш Бог і Отець, і Бог і Отець Ісуса Христа, якого Він надіслав до нас.

Матвія 23:9 9 І не називайте нікого отцем на землі, бо один вам Отець, що на небі.

Лише Йому ми маємо поклонятися й молитися

Матвія 6:1-15 1 Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.

2 Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!

3 А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя,

4 щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

5 А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!

6 А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

7 А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство.

8 Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!

9 Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє,

10 нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.

11 Хліба нашого насущного дай нам сьогодні.

12 І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.

13 І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.

14 Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець.

15 А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших.

Таким чином, спілкування з Отцем є головною метою, але тільки за допомогою Другої Великої Заповіді можемо ми зрозуміти зміст Першої Великої Заповіді, а саме любов до Бога. Тому ви маєте бути святими, і усі ваші дії мають бути святими, з того, що ви споживаєте й до того, що виробляєте.

Вихід 22:31 31 І ви будете Мені святими людьми, і не будете їсти м'яса, розшарпаного в полі, псові кинете його!

Левит 11:44 44 Бо Я Господь, Бог ваш, і ви освятитеся, і будьте святі, бо святий Я, і не занечищуйте душ своїх усяким плазуючим, що плазує по землі.

Особистість є Святою, і її не можна розбещувати, оскільки Бог спокутував нас, щоб ми були Святими.

Левит 11:45 45 Бо Я Господь, що вивів вас із єгипетського краю, щоб бути для вас Богом. І будьте святі, бо святий Я.

Левит 19:2 2 Промовляй до всієї громади Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Будьте святі, бо святий Я, Господь, Бог ваш!

Левит 20:26 26 І будьте для мене святі, бо святий Я, Господь. І Я відділю вас від тих народів, щоб ви були Мої.

Мета Створення Людства

Свята Сім’я

Таким чином, сім’я є святою. Народ є Божим, і царство, засноване для Христа за часів Давида, назавжди. Ми – члени цієї сім’ї і є однією сім’єю, і цією сім’єю керують судді під владою Давида, який поставлений Месією й духовенства Мельчізедека. Оскільки Мій цар – це справедливість (Мельчізедек), або Мій Господь – це справедливість (Адонізедек) – це спадковий титул царя Єрусалиму назавжди (пор. Буття 14:18; Пс. 110:4 і Єгош. 10:1, а також роботу Д. Вермса Сувої Мертвого Моря Англійською про Мельчізедека і його значення).

2Самюель 7:10-16 10 І встановив Я місце для народу Мого, для Ізраїля, і він пробуватиме на своєму місці, і не буде вже непокоєний, і кривдники не будуть більше гнобити його, як перед тим.

11 А від того дня, як Я настановив суддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від усіх ворогів твоїх. І Господь об'являє тобі, що Господь побудує тобі дім.

12 Коли виповняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поставлю по тобі насіння твоє, що вийде з утроби твоєї, і зміцню його царство.

13 Він збудує дім для Ймення Мого, а Я зміцню престола його царства навіки.

14 Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина. Коли він скривить дорогу свою, то Я покараю його людською палицею та поразами людських синів.

15 Та милість Моя не відхилиться від нього, як відхилив Я її від Саула, якого Я відкинув перед Тобою.

16 І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій буде міцно стояти аж навіки!

Месія таким чином є батьком дітей людських, оскільки вони – сини Бога.

Ісая 9:6-7 6 Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.

 

7 Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!

Ми маємо називати Його сином Божим.

Луки 1:32-35 32 Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

34 А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...

35 І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!

Він чинить суд над людьми (Ісаія 11:4, 5), Аврамовими дітьми (до гал. 3:6, 9). Його надісланого промовляти до людей, призначено наступником усього (до євр. 1:1, 2), і незмінність його влади підтверджено обітницею (до євр. 6:17). Саме завдяки вірі нас було попереджено Богом через Ноя в Перших поколіннях для спасіння маєтку Божого, і завдяки Сину Його у Других поколіннях Адама й завдяки вірі ми слухаємося його порад (до євр. 11:7). Якщо ми належимо Христу завдяки вірі, то ми належимо й Авраму і є наступниками згідно з обітницею (до гал. 3:16, 29), будучи в той же час синами Адамовими і Божими (Луки 3:38).

В особі першого Адама ми мали земну подобу. В другому Адамі маємо небесну подобу (1 до Кор. 15:45-49).

1Коринтянам 15:45-49 45 Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.

46 Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.

47 Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.

48 Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.

49 І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.

(пор. Мат. 28:18; Єзек. 21:27).

Його сім’я – це наша сім’я, бо ми виконуємо Його волю (Іоан 19:25-27). Тому сім’я також має два рівні: фізична, або земна, і духовна, або небесна сім’я.

Матвія 12:46-50 46 Коли Він іще промовляв до народу, аж ось мати й брати Його осторонь стали, бажаючи з Ним говорити.

47 І сказав хтось Йому: Ото мати Твоя й Твої браття стоять онде осторонь, і говорити з Тобою бажають.

48 А Він відповів тому, хто Йому говорив, і сказав: Хто мати Моя? І хто браття Мої?

49 І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, Він промовив: Ото Моя мати та браття Мої!

50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати!

Тому нас знають за нашими словами.

Матвія 12:35-36 35 Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе.

36 Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!

Тому ми не діти рабів, а сини по прямій лінії, а отже, наступники (Буття 21:10; 25:1-6). Ця різниця полягає у вірі в насліддя Бога, яке він встановив у законі, і за цією ознакою ми відрізняємо невіруючих.

Левит 25:45-46 45 А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Краї вашім, і будуть вони вам на посілість.

46 І передасте їх, як спадщину, вашим синам по вас на спадок посілости навіки, ними будете робити, а братами вашими, синами Ізраїлевими, один одним, не будете володіти жорстоко.

Таким чином фізичне становлення народу передує духовному, і тому встановлено різницю, яка показує, що тільки через спасіння і входження до народу над народами люди прийдуть до вічного життя.

Для того, щоб ми були спроможні це зробити, було встановлено період підготовки під проводом Месії й нового духовенства (пор. Одкров. 20:1-9).

В цей день ми станемо як боги, як Ангел Єгови над нами.

Захарія 12:8 8 Того дня оборонить Господь єрусалимського мешканця, і буде того дня той, хто спотикається серед них, як Давид, а дім Давидів як Бог, як Ангол Господній перед ними.

І рід його існуватиме завжди.

(Ps. 89:4).

Після другого воскресіння й закінчення підготовчого етапу (Ісаія 65:20), усі ми, кожна істота, прийдемо до останнього призначення.

Тоді Бог стане усим у всьому, і оселиться у нас, Храмі Божому, назавжди.

Єфесянам 4:6 6 один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх.

Це те, чим мав стати Бог.

Вихід 3:14 14 І сказав Бог Мойсеєві: Я Той, що є. І сказав: Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас.

Текст насправді звучить як ‘eyeh ‘asher ‘eyeh, або Я є Той, хто Я є (пор. посилання до Нового Оксфордського Виправленого Стандартного Видання Біблії з примітками).

Освячення й Чистота

В процесі цього ми будемо освячені й очищені. Щодо цього існує докладне законодавство. Воно стосується чистоти людей, планети й навколишнього середовища.

Закони про вживання їжі викладені в Левіті 11:1-47 і Второзаконні 14:1-21 (пор. Роботу Закони про вживання їжі [№ 15]).

Народ і люди були освячені й поселені окремо, для того щоб Бог міг приходити до них. В той же час Він встановив обмеження для фізичного народу і розмовляв з ним через Ангела Єгови.

Ці обмеження перераховані у Виході 19:10-25.

Повністю текст мав бути прочитаний на сьомий рік. Ці межі представляли те, як Бог діятиме через народ, а потім через церкву. Спочатку закон було представлено сімдесяти, а потім усьому народу. Перед цим людей освятили, і цей процес повторюється церквою й народом щорічно, з Першого Дня Священного Року, і продовжується до Сьомого Дня Першого місяця, коли освячують простих людей і тих, що помилялися (пор. Роботи Освячення Храму Божого [№ 241] і Свята Божі по відношенню до Творіння [№ 227]). Таку різницю було впроваджено для того, щоб показати народу, що існує визначений процес, за допомогою якого вони можуть наблизитися до Бога, і цей процес було встановлено Месією для Церкви, через хрещення до Святого Духа.

Це освячення є частиною процесу, через який людина стає святою, як вмістилище сущого Бога.

Левит 20:7 7 І ви будете освячуватися, і будьте святі, бо Я Господь, Бог ваш!

Встановлення Влади

Бог встановив свою владу на землі через призначених ним владик. Бог розмовляв через посередників зі своїми слугами пророками (пор. Вихід 31:1). Ця діяльність також здійснювалася за послідовністю влади з пророків божих до владик народів.

Вихід 4:11-23 11 І сказав йому Господь: Хто дав уста людині? Або Хто робить німим, чи глухим, чи видючим, чи темним, чи ж не Я, Господь?

12 А тепер іди, а Я буду з устами твоїми, і буду навчати тебе, що ти маєш говорити.

13 А він відказав: Молю Тебе, Господи, пошли іншого, кого маєш послати.

14 І запалав гнів Господній на Мойсея, і Він сказав: Чи ж не Аарон твій брат, Левит? Я знаю, що він добре буде говорити. Та ось він вийде навпроти тебе, і побачить тебе, і зрадіє він у серці своїм.

15 І ти будеш говорити до нього, і вкладеш слова ці в уста його, а Я буду з устами твоїми й з устами його, і буду навчати вас, що маєте робити.

16 І він буде говорити за тебе до народу. І станеться, він буде тобі устами, а ти будеш йому замість Бога.

17 І ти візьмеш у руку свою оцю палицю, якою ознаки чинитимеш.

18 І пішов Мойсей, і вернувся до тестя свого Їтра, і сказав йому: Піду я, і вернуся до братів своїх, що в Єгипті, і побачу, чи ще живі вони. А Їтро сказав до Мойсея: Іди в мирі!

19 І сказав Господь до Мойсея в Мідіяні: Іди, вернися до Єгипту, бо вимерли всі люди, що шукали твоєї душі.

20 І взяв Мойсей жінку свою та синів своїх, і посадив їх на осла, та й вернувся до єгипетського краю. І взяв Мойсей палицю Божу в руку свою.

21 І сказав Господь до Мойсея: Коли ти підеш, щоб вернутися до Єгипту, гляди, щоб усі чуда, які Я вклав у твою руку, ти вчинив їх перед лицем фараона, а Я ожорсточу серце його, і він не відпустить народу.

22 І ти скажеш фараонові: Так сказав Господь: Син Мій, Мій перворідний то Ізраїль.

23 І кажу Я тобі: Відпусти Мого сина, і нехай Мені служить. А коли ти відмовиш пустити його, то ось Я вб'ю твого сина, твого перворідного.

Мойсея було зроблено елогімом для фараона (Вихід 7:1-19) (пор. Закон і Перша Заповідь [№ 253] і Закон і Друга Заповідь [№ 254]).

Бог призначає голів для Ізраїлю.

Числа 27:12-23 12 І сказав Господь до Мойсея: Вийди на цю гору Аварім, і побач той Край, що Я дав Ізраїлевим синам.

13 І побачиш його, і будеш прилучений до своєї рідні і ти, як був прилучений твій брат Аарон,

14 бо ви були неслухняні наказам Моїм у пустині Цін при сварці громади, щоб явилася святість Моя через воду на їхніх очах. Це вода Меріви Кадеської в пустині Цін.

15 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:

16 Нехай призначить Господь, Бог духів і кожного тіла, чоловіка над громадою,

17 що вийде перед ними, і що ввійде перед ними, і що випровадить їх, і що впровадить їх, і не буде Господня громада, як отара, що не має пастуха.

18 І сказав Господь до Мойсея: Візьми собі Ісуса, Навинового сина, мужа, що в ньому Дух, і покладеш свою руку на нього.

19 І поставиш його перед священиком Елеазаром та перед усією громадою, і накажеш йому на їхніх очах.

20 І даси на нього з влади своєї, щоб чула вся громада Ізраїлевих синів.

21 І стане він перед священиком Елеазаром, і він запитає для нього вироку уріму перед Господнім лицем. І за наказом його вийдуть, і за наказом його ввійдуть він та всі Ізраїлеві сини з ним і вся громада.

22 І зробив Мойсей, як Господь наказав був йому. І взяв він Ісуса, і поставив його перед Елеазаром та перед усією громадою.

23 І поклав він руки свої на нього, і заповів йому, як Господь промовляв через Мойсея.

 

Таким чином священик Уріма й Туміна стає на нараду перед Господом разом з Владикою Ізраїлю. Владику називають царем згідно зі звичаями народу. Царем є Христос, а не якась людина. Проте Бог згадав у законі про цю посаду.

Deuteronomy 17:14-20

 

Таким чином тільки ізраїльтянин може володарювати над ізраїльтянами. Цар обмежений у своїх діях законами Божими і його власними наказами, виданими в межах цих законів.

Ізраїлю був даний заповіт обрізання, і пророки мали вимагати його виконання, відповідаючи за це життям.

Вихід 4:25-28 25 Та Ціппора взяла кременя, і обрізала крайню плоть свого сина, і доторкнулася нею до ніг його та й сказала: Бо ти мені наречений крови!

26 І пустив Він його. Тоді вона сказала: Наречений крови через обрізання.

27 І сказав Господь до Аарона: Іди назустріч Мойсею в пустиню! І він пішов, і стрів його на горі Божій, і поцілував його.

28 І розповів Мойсей Ааронові всі слова Господа, що послав його, і всі ті ознаки, що Він наказав був йому.

Заповіт Обрізання вказує на заповіт Серця Святому Духу, і тому обрізання не вимагали робити неєвреям під час навернення до християнства. Мойсей був необрізановустим (Вихід 6:30), але його було врятовано й поставлено елогімом для Фараона (Вихід 7:1). Це обрізання сім’ї, встановлене Аврамом і підтверджене також Мойсеєм і Єгошуа (пор. Єгош. 5:8; Іоан 7:22) вказує на духовне очищення Святого Духа і відповідальність обраних (пор. Діяння 7:8; 10:45-11:2). Неєвреї були допущені до пастви Ізраїлю в Святому Дусі. За найвищим законом не всі обрізані є Ізраїльтянами, і не всі необрізані виключені з заповіту Отця нашого Бога.

Вихід 12:49 49 Один закон буде для тубільця й для приходька, що мешкає серед вас.

Влада народу полягає в тому, що Бог залишається зі своєю розширеною сім’єю, якщо народ є слухняним.

Числа 12:1-16 1 І нарікали Маріям та Аарон на Мойсея за жінку кушитянку, що взяв, бо він узяв був жінку кушитянку.

2 І казали вони: Чи тільки з Мойсеєм Господь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами? І почув це Господь.

3 А той муж, Мойсей, був найлагідніший за всяку людину, що на поверхні землі.

4 І нагло сказав Господь до Мойсея й до Аарона та до Маріям: Вийдіть ви троє до скинії заповіту. І вони троє вийшли.

5 І зійшов Господь у стовпі хмари, і став при вході скинії, та й покликав Аарона й Маріям. І вийшли обоє вони.

6 І сказав Він: Послухайте ж ви Моїх слів: Якщо буде між вами пророк, то Я, Господь, дамся пізнати в видінні йому, у сні говорити з ним буду.

7 Не так раб мій Мойсей: у всім домі Моїм він довірений!

8 Говорю Я з ним уста до уст, а не видінням і не загадками, і Образ Господа він оглядає. І чому не боялися ви нарікать на Мойсея, Мойого раба?

9 І запалав гнів Господній на них, і Він пішов,

10 а хмара відступила з-над скинії. А ось Маріям прокажена, збілівши, як сніг! І обернувся Аарон до Маріям, аж ось вона прокажена!

11 І сказав Аарон до Мойсея: Будь ласкав, мій пане, не поклади ж на нас гріха, що були ми нерозумні та що прогрішились!

12 Нехай же не буде вона, як та мертва дитина, що, як виходить з утроби матері своєї, то зітліла половина тіла її.

13 І Мойсей кликав до Господа, говорячи: Боже, вилікуй же її!

14 І сказав Господь до Мойсея: А коли б її батько справді плюнув на обличчя її, чи не буде вона сім день засоромлена? Вона буде замкнена сім день поза табором, а потім повернеться.

15 І була замкнена Маріям поза табором сім день, а народ не рушив аж до повернення Маріям.

16 А потім рушив народ із Гацероту, і таборував у пустині Паран.

Бог вимагає правильного здійснення влади. Тому супротив Його волі є гріхом, що дорівнює відьмовству, оскільки таке повстання протиставляє свою волю волі Божій, породжуючи таким чином політеїзм (пор. 1 до сам. 15:23).

Здійснення Влади

Навіть помазаник Божий мав підкорятися закону п’ятої заповіді відносно створення сім’ї шляхом одруження, оскільки ним були обмежені його родичі. Таким чином також приходить мудрість, як і через іншого священнослужителя й пророка. У Виході 18:1-27 ми бачимо, що Мойсей доручив своїй жінці й синам піклування про її батька і його тестя, якого він поважав. Їтро був також мідійським жерцем. Їтро повернув свою сім’ю і дав Мойсею поради щодо судочинства в Ізраїлі і систему контролю й судочинства.

Мойсей мав діяти по відношенню до Бога як посередник, мали бути вибрані люди, некорумповані й непідкупні, щоб зробити їх десятниками, п’ятидесятниками, сотниками й тисяцькими. Ці люди стали суддями Ізраїлю. Справи, заскладні до них, направлялися до вищої інстанції.

За цією схемою, сім’ї було впорядковано по десятках, далі по п’ятидесятках, сотнях і тисячах, і далі до десятитисячників і голів племен. З племен обиралися сімдесят, і раду елогіма Справедливості. Таким чином сім’я стала народом, який став сім’єю народів, впорядкованою і покірною владі, яка походила від Бога і Його Закону.

Під Його владою, ми діємо в ім’я Його, і тому підкоряємося третій заповіді, яка є продовженням першої й другої. Як сини єдиного справжнього Бога, ми станемо єдиними справжніми людьми, які поступово перетворяться на богів, як елогім, в якому Елоах – усе у всім. Ми таким чином є Храмом Божим.

1Коринтянам 3:16 16 Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває?

Нас усіх покликано стати синами Сущого Бога

Второзаконня 6:13 13 Бійся Господа, Бога свого, і Йому будеш служити, і Йменням Його будеш присягати.

Ім’я Бога – це продовження Його влади серед людей, духовних і фізичних, і тому термін елогім вживається для визначення небесного воїнства і суддів і керівників фізичного народу Ізраїлю.

Вихід 22:28 28 Бога не будеш лихословити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати.

Второзаконня 16:18-20 18 Суддів та урядників настановиш собі в усіх містах своїх, які Господь, Бог твій, дає тобі по племенах твоїх, і вони будуть судити народ справедливим судом.

19 Не викривиш закону, не будеш дивитися на особу, і не візьмеш підкупу, бо підкуп осліплює очі мудрих і викривлює слова справедливих.

20 За справедливістю, лише за справедливістю будеш гнатися, щоб жити й заволодіти Краєм, що Господь, Бог твій, дає тобі.

Будь-яке рішення має бути справедливим, оскільки справедливість – це чеснота.

Ангели Божі називаються Єгова, коли вони діють від Його імені (пор. Буття 18:3, 27; цей термін використовується для визначення різних істот у множині, наприклад, в тексті Буття 19). Два ангели, які прийшли з третім, названим Єгова, також називаються в тексті Єгова. Він залишився з Аврамом, а ці двоє пішли у Содом до Лота, де їх знов називають Єгова (пор роботу Ангел Єгови [№ 24]). З часів Адамового сина Сета, люди почали називати ім’я Єгови (Буття 4:26).

Ми бачимо, що від третьої заповіді ми переходимо до четвертої як до визначника святості, так само як і влади.

Левит 19:1-3 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 Промовляй до всієї громади Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Будьте святі, бо святий Я, Господь, Бог ваш!

3 Кожен буде боятися матері своєї та батька свого, а субіт Моїх будете додержувати. Я Господь, Бог ваш!

З Першої Великої Заповіді ми бачимо п’яту, що пов’язана з першими чотирма і випливає з них.

Правом виносити владне рішення наділена одна особа, а не обидві. Це також справедливо і для Бога і Сонму, де всі діють згідно з волею єдиного справжнього Бога (Іоан 17:3). Тому Христос не міг робити нічого на свій розсуд (Іоан 5:30). Це важливо зрозуміти для визначення структури Сонму, фізичної й Духовної. Це також відбито у відносинах всередині сім’ї.

Якщо виникнув конфлікт, обітниця жінки не може зв’язувати сім’ю, і цю обітницю, якщо вона йде всупереч інтересам сім’ї, може бути скасовано волею чоловіка. Таким же чином і Божа воля є вирішальною для Сонму. Ми бачимо, що у Числах 30:1-16 згадано закон, який має бути прочитаний через сім років. Чоловік жінки, або її батько, якщо вона незаміжня, може анулювати обітницю жінки. Якщо ж він нічого не сказав в той день, коли почув її, вона залишається в силі. Якщо ж він анулює ї, то вона вважається недійсною. Тільки обітниці вдови, дані після смерті її чоловіка, не обмежуються ніким.

Таким чином, жінка підкоряється чоловіку і переходить зі своєї сім’ї до сім’ї чоловіка. Це представляє обраних до церкви, які переходять з батьківського племені до племені чоловіка, у підпорядкування до єдиного справжнього Бога. І як головою сім’ї є чоловік, так головою Церкви є Ісус під владою Отця.

Таким чином, у сім’ї чоловік є головою для дружини, а головою для будь-якого чоловіка є Месія, а головою помазаного Христа є Бог (1 до кор. 11:3).

1Corinthians 11:3

 

Фізично сім’я існує до смерті, але духовна сім’я є вічною, і в ній ми не одружуємося і не йдемо заміж, але є рівними до ангелів і вступаємо до їх лав (Луки 20:34-35), як елогіми (Зах. 12:8). Як і Месія, ангели є нашими братами (пор. Пс. 22:22; Одкров. 3:5; (пор. Мат. 10:32); 6:11; 12:10).

Сім’я як Плем’я в Ізраїлі.

Сім’ї організовані по племенах і існують в межах племінних об’єднань. Про це записано у Числах 2:1-34.

Дванадцять племен утворюють чотири групи по три племені. Ці групи також мають значення для реорганізації.

Біблія стверджує, що племена були перелічені й переписані. Спадок їм надавалося залежно від чисельності в них чоловіків віком понад двадцять років.

Числа 26:51-56 51 Оце перелічені Ізраїлевих синів: шістсот тисяч і тисяча й сімсот і тридцять.

52 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:

53 Для цих буде поділений Край у спадок за числом імен.

54 Численному примножиш спадщину його, а малому зменшиш спадок його, кожному за переліченням його буде дана спадщина його.

55 Тільки жеребком поділиться землю, вони будуть володіти за іменами племен їхніх батьків.

56 За жеребком буде поділена спадщина його поміж численним та малим.

Таким чином землі мали бути виділені за жеребом, як це практикується й зараз. В кожний ювілей проводиться перерозподіл за жеребом.

З усих цих людей перелічених біля Синаю, не лишилося жодного у степах Моаву, крім Калеба, сина Єфуненового, і Єгошуа, сина Нунового, оскільки Господь сказав, що усі інші загинуть у дикій пустелі (Числа 26:65). Це вказує на тих, хто не хотів увійти до обіцяної землі хрещення в святого Духа після сорока ювілеїв у дикій пустелі, зі смерті Месії до Другого Пришестя. Ті, хто не покаявся й не охрестився, не увійшли і не мають входити до Ізраїлю й насліддя Божого. Вони впали у дичавину. Проте ці люди, включаючи й членів племен, можуть увійти до сім’ї божої під час другого воскресіння.

Підкорення закону

Числа 2:34 34 І Ізраїлеві сини зробили все, що Господь наказав був Мойсеєві, так вони таборували за прапорами своїми, і так рушали кожен за своїми родами при домі своїх батьків.

Народ впорядкований по сім’ях.

Вихід 12:3 3 Скажіть усій ізраїльській громаді, говорячи: У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня за домом батьків, ягня на дім.

Спокута провадиться по домах по черзі сім’ями.

Вихід 15:26 26 І сказав Він: Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися заповідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я Господь, Лікар твій!

Сім’ї й народ захищені завдяки покорі Божим Законам.

Жоден з народів не може практикувати ідолопоклонство, і для народу Ізраїлю це основний Закон. Завдяки цьому захищені сім’ї, людські й тваринні.

Вихід 23:24-26 24 Не будеш вклонятися їхнім богам, і служити їм не будеш, і не будеш чинити за вчинками їх, бо конче порозбиваєш і конче поламаєш їхні стовпи для богів.

25 І будеш служити ти Господеві, Богові своєму, і Він поблагословить твій хліб та воду твою, і з-посеред тебе усуне хворобу.

26 У твоїм Краї не буде такої, що скидає плода, ані неплідної. Число твоїх днів Я доповню.

У сім’ях вивчають і дотримуються Закону з дитинства.

Второзаконня 32:46 46 то сказав він до них: Приложіть свої серця до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова цього Закону.

Таким чином життя людини продовжується у сім’ї й народі.

Второзаконня 32:47 47 Бо це для вас не слово порожнє, воно життя ваше, і цим словом ви продовжите дні на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.

Це – основна тема закону й пророків.

Марк 7:10-13 10 Бо Мойсей наказав: Шануй батька свого та матір свою, та: Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре.

11 А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Корван, чи дар Богові те, чим би ти скористатись від мене хотів,

12 то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,

13 порушуючи Боже Слово вашим переданням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите.

Традиція не може суперечити закону, і має відповідати записаному слову Божому, яке він промовляв через слуг своїх пророків.

Обмеження Людської Влади.

Усі повноваження і влада, включаючи ті, що були у Месії, усі вони від Бога, так само як мудрість і розуміння (пор. Мат. 21:23; Пс. 62:11).

Даніель 2:20-22 20 Даниїл заговорив та й сказав: Нехай буде благословенне Боже Ім'я від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.

21 І Він зміняє часи та пори року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізнання розумним.

22 Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в темряві, а світло спочиває з Ним.

Всевишній дає владу тому, кому побажає (Дан. 4:25). Це можуть бути неєвреї, впалі ангели, або Сини Божі (Второз. 32:8). Тому кожен має поважати справедливу владу.

Римлянам 13:1 1 (cf. Rom. 13:1-5). 1 Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога.

Бога потрібно поважати у всьому, і якщо людські закони суперечать Божим, потрібно виконувати останні.

Діяння 5:29 29 Відповів же Петро та сказали апостоли: Бога повинно слухатися більш, як людей!

Підкорення Богу як Отцю нашому пов’язане з Його законом.

Второзаконня 28:58-59 58 Якщо ти не будеш додержувати, щоб виконувати всі слова цього Закону, написані в цій книзі, щоб боятися того славного й страшного Ймення Господа, Бога твого,

59 то Господь наведе надзвичайні порази на тебе, та порази на насіння твоє, порази великі та певні, і хвороби злі та постійні.

Коли Бог дає владу людині, і коли царю дається право правити нами, тоді цю владу не можна передавати іншому (пор. Второз. 17:14-20 вище).

Жодна особа, що не підкорюється Закону Божому, не може володарювати. Його наступники також пов’язані з його підкоренням.

Необхідно шукати поради у сім’ї (Притчі 23:22, 25). Сім’я також здійснює швидку й справедливу кару. Сім’я відповідає за дисципліну, і не є добром ухиляння від фізичної кари жезлом покарання (Притчі 13:24; 19:18; 23:13-16; 22:15). Здатність навчатися чогось через кару є ознакою мудрості (Притчі 15:32, 33).

Притчі 15:32-33 32 Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.

33 Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.

Євреям 12:11 11 Усяка кара в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности!

Покарання, здійснене для того, щоб навчити дитину, забезпечить у майбутньому вірну поведінку. В разі неспроможності навчити й виправити молодь суспільство буде зруйноване. Основною проблемою суспільства 20 століття є недостатнє вивчення біблійних наказів і дисциплін у ранньому віці й рівень молоді, залежний від її освіти.

Притчі 22:6 6 Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї.

Передача виховання молоді іншим не може бути успішною. Батьки відповідають за виховання й освіту дитини. Якщо ця відповідальність слабне або зникає, починається руйнація суспільства.

Притчі 29:15 15 Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою.

Саме тому розлучення так болюче відбивається, оскільки воно розбиває сім’ю і зникає вплив на молодь у Божій системі уряду.

Система виправлення поширюється на всі рівні й вікові групи у суспільстві.

Притчі 1:7 7 Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

Накази людей проходять через сім’ю, і саме сім’я є вмістилищем закону. Саме тому закон потрібно читати кожен Суботній рік.

Второзаконня 4:7-9 7 Бо хто інший такий великий народ, що мав би богів, таких йому близьких, як Господь, Бог наш, кожного разу, як ми кличемо до Нього?

8 І хто інший такий великий народ, що має постанови й закони такі справедливі, як увесь той Закон, що я даю перед вами сьогодні?

9 Тільки стережися, і дуже пильнуй свою душу, щоб не забув ти тих речей, що бачили очі твої, і щоб вони не повиходили з серця твого по всі дні життя твого, а ти подаси їх до відома синам твоїм та синам твоїх синів,

Таким же чином для сім’ї й домочадців повторюється припис.

Второзаконня 6:6-7 6 І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм.

7 І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш.

(пор. Притчі 4:10).

Таке навчання закону проводиться кожні сім років, так само як і для всього народу. Ці читання є важливою перевіркою будь-якої діяльності.

Второзаконня 31:10-13 10 І наказав їм Мойсей, говорячи: У кінці семи літ, окресленого часу року відпущення, у свято Кучок,

11 коли прийде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Закона перед усім Ізраїлем до їхніх ушей.

12 Збери той народ, чоловіків, і жінок, і дітей, і приходька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і додержували виконувати всі слова цього Закону.

 

13 А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви житимете на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.

Захист навколишнього середовища також пов’язаний з законами, які відносяться до сім’ї й сімей тварин, і їхня довговічність залежить від підкорення закону.

Второзаконня 22:6-7 6 Коли спіткається на дорозі пташине кубло перед тобою на якомубудь дереві чи на землі з пташенятами або з яйцями, а мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не візьмеш тієї матері з дітьми,

7 конче відпустиш ту матір, а дітей візьмеш собі, щоб було добре тобі, і щоб ти продовжив свої дні.

При цьому немає різниці, чи це дикі, чи свійські тварини.

Левит 22:28 28 А корови та вівці, її й маля її не заріжете одного дня.

Це ж стосується й варіння приплоду тварин у молоці їхньої матері. Ця специфічна форма готування їжі заборонена, оскільки підриває основи суспільства, але, здається, це також має відношення до культів родючості й містерій.

Вихід 23:19 19 Початки первоплоду твоєї землі принесеш до дому Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері.

Необхідно дотримуватися загальної структури закону для того, щоб вижили особа і сім'я.

 

Второзаконня 4:40 40 І будеш пильнувати постанов Його та заповідей Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі, і щоб ти продовжив дні на землі, що Господь, Бог твій, дає тобі на всі дні.

Второзаконня 5:29 29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!

Второзаконня 5:33 33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в Краї, що ви оволодієте ним.

Заповідь діяти як народ перед Богом, поширюється також на землі, які Господь дасть вам.

Второзаконня 7:12-26 12 І станеться, за те, що ви будете слухатися цих законів, і будете додержувати, і будете виконувати їх, то й Господь, Бог твій, буде додержувати для тебе заповіт та милість, що був присягнув батькам твоїм.

13 І буде Він любити тебе, і поблагословить тебе, і розмножить тебе, і поблагословить плід твоєї, утроби та плід твоєї землі, збіжжя твоє, і сік твій виноградний, і сік твоїх оливок, порід биків твоїх і котіння отари твоєї на тій землі, яку присягнув батькам твоїм дати тобі.

14 Ти будеш благословенний поміж усіма народами, не буде серед тебе безплідного та безплідної, також і між худобою твоєю.

15 І Господь відхилить від тебе всяку хворобу, і жодних лютих єгипетських недуг, які ти знаєш, не наведе їх на тебе, а дасть їх на всіх твоїх ворогів.

16 І ти винищиш всі ті народи, що Господь, Бог твій, дає тобі, не змилосердиться око твоє над ними, і не будеш служити їхнім богам, бо то пастка для тебе.

17 Коли скажеш у серці своїм: Ті люди численніші від мене, як я зможу вигнати їх?

18 не бійся їх! Пильно пам'ятай, що зробив був Господь, Бог твій, фараонові та всьому Єгиптові,

19 ті великі випробовування, що бачили твої очі, і ознаки та чуда, і сильну руку та витягнене рамено, що ними вивів тебе Господь, Бог твій, так Господь, Бог твій, учинить усім тим народом, що ти їх боїшся.

20 Також і шершнів пошле Господь, Бог твій, на нього, аж поки не вигинуть позосталі та ті, що поховалися перед тобою.

21 Не бійся їх, бо серед тебе Господь, Бог твій, Бог великий та страшний.

22 І викидатиме Господь, Бог твій, тих людей помалу з-перед тебе; не зможеш вигубити їх скоро, щоб не розмножилася над тобою польова звірина.

23 І дасть їх Господь, Бог твій, перед тобою, і побентежить їх великим бентеженням, аж поки не будуть вигублені.

24 І віддасть їхніх царів у руку твою, а ти вигубиш їхнє ім'я з-під неба, не встоїть ніхто перед тобою, аж поки ти не вигубиш їх.

25 Бовванів їхніх богів попалите в огні, не будеш жадати срібла та золота, що на них, і не візьмеш його собі, щоб тим не впасти до пастки, бо то огида для Господа, Бога твого.

26 І не внесеш цієї огиди до дому свого, і не станеш закляттям, як вона. Конче зогидиш її, і конче будеш бридитися нею, бо закляття вона.

Такі заповіді були дані Ізраїлю, оскільки рід Ханаанеян було винищено через ідолопоклонство.

Загалом структура сім’ї, народу і закону вказує на Месію й сім’ю як овець його гурту.

Івана 10:7-16 7 І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.

8 Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.

9 Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.

10 Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.

11 Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.

12 А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.

13 А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.

14 Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.

15 Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.

16 Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!

Таким чином структура сім’ї й закону вказує на один народ, Ізраїль, під владою Бога, з Месією на чолі.

Нескорення Закону

Непослух в сім’ї згідно закону карається смертю (Второз. 21:18-23), як ми бачили вище. Таким чином в першу чергу право засудити на смерть мають батьки, а потім свідки (Второз. 17:6-7). Ніхто не може бути скараний на смерть, якщо не присутні двоє свідків.

Второзаконня 17:6-7 6 На слова двох свідків або трьох свідків буде забитий обвинувачений, що має померти; на слова одного свідка не буде забитий.

7 Рука свідків буде на ньому найперше, щоб забити його, а рука всього народу наостанку. І вигубиш зло з-посеред себе.

Сім’я визначена законом, і розпуста й содомія заборонені для сім’ї, і похідні від них заборонені у Божому Домі. Ні блудниця, ні содоміт (ані кошти з їхнього спадку) не приймаються до Храму й царства Божого.

Второзаконня 23:17-18 17 Блудниця не буде з Ізраїлевих дочок, і блудодій не буде з Ізраїлевих синів.

 

18 Не принесеш дару розпусниці й ціни пса до дому Господа, Бога твого, ні за яку обітницю, бо тож вони обоє гидота перед Господом, Богом твоїм.

Сім’я в цілому відповідає за виконання закону і смертної кари.

Второзаконня 13:6-10 6 Коли намовить тебе брат твій, син твоєї матері, або син твій, або дочка твоя, або жінка твого лоня, або твій приятель, який тобі як душа твоя, таємно говорячи: Ходімо ж і служім іншим богам, яких не знав ти та батьки твої,

7 з богів тих народів, що навколо вас, близьких тобі або далеких від тебе, від кінця землі й аж до кінця землі,

8 то не будеш згоджуватися з ним і не будеш слухатися його, і не буде милосердитися око твоє над ним, і не змилосердишся й не сховаєш його,

9 бо конче заб'єш ти його, рука твоя буде на ньому найперше, щоб забити його, рука всього народу наостанку.

 

10 І закидаєш його камінням, і він помре, бо жадав відвернути тебе від Господа, Бога твого, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства.

Месія розтлумачив нам закон, і в цьому він також порушений і змінений традиціями фарисеїв і шкіл рабинів. Такі дії караються за тим же принципом, що і знищення закону.

Марк 7:6-13 6 А Він їм відказав: Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене...

7 Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей.

8 Занехаявши заповідь Божу, передань людських ви тримаєтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви.

9 І сказав Він до них: Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє передання.

10 Бо Мойсей наказав: Шануй батька свого та матір свою, та: Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре.

11 А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Корван, чи дар Богові те, чим би ти скористатись від мене хотів,

12 то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,

13 порушуючи Боже Слово вашим переданням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите.

 

Саме тому Іудеїв і Леві знищували протягом століть, і досі вони не чують Слова Сущого Бога і вважають заповіді за ніщо перед людськими звичаями.

Второзаконня 28:58-68 58 Якщо ти не будеш додержувати, щоб виконувати всі слова цього Закону, написані в цій книзі, щоб боятися того славного й страшного Ймення Господа, Бога твого,

59 то Господь наведе надзвичайні порази на тебе, та порази на насіння твоє, порази великі та певні, і хвороби злі та постійні.

60 І наведе Він на тебе всякий єгипетський біль, якого боявся ти, а він пристане до тебе.

61 Також усяку хворобу та всяку поразу, що не написана в книзі цього Закону, наведе їх Господь на тебе, аж поки будеш ти вигублений.

62 І позостане вас мало, замість того, що були ви, щодо численности, як зорі небесні, бо ти не слухався голосу Господа, Бога свого.

63 І станеться, як Господь радів був вами, коли робив вам добро, і коли розмножував вас, так буде радіти Господь вами, коли вигублятиме вас та коли винищуватиме вас, і ви будете вирвані з-над цієї землі, куди ти входиш посісти її.

64 І розпорошить тебе Господь серед усіх народів від кінця землі й аж до кінця землі, і ти служитимеш там іншим богам, яких не знав ані ти, ані батьки твої, дереву та каменеві.

65 І поміж цими народами не будеш ти спокійний, і не буде місця спочинку для стопи твоїх ніг. І Господь дасть тобі там серце тремтяче, і ослаблення очей, і омлівання душі.

66 І буде життя твоє висіти на волоску перед тобою і ти боятимешся вдень та вночі, і не будеш певний свого життя.

67 Уранці ти скажеш: О, якби вечір!, а ввечері скажеш: О, якби ранок! зо страху серця свого, що будеш боятися, та з видіння очей своїх, що будеш бачити.

68 І верне тебе Господь до Єгипту на кораблях тією дорогою, про яку я казав тобі, що вже більше не побачиш її, і там ви продаватиметеся ворогам своїм за рабів та за невільниць, та не буде покупця...

Влада в Сім’ї

Владу в сім’ї має батько, як в домі Божому. Тому, як ми бачили, обітниця чоловіка має силу, а обітниця жінки має бути погоджена з чоловіком.

Батько, а після одруження чоловік, можуть анулювати обітницю жінки чи дочки, якщо вона повстає проти його влади і відповідальності. Це одна з причин того, що на Адама було покладено відповідальність за гріхи Єви. Христос відповідає за те, щоб ми постали перед Богом без вад і ганьби. Це ми бачимо з закону про принесення жертв.

Левит 22:19-20 19 то нехай принесе на вподобання ваше безвадного самця з худоби великої, з овець і з кіз.

20 Жодного, що в нім вада, не принесете, бо не буде воно на вподобання вас.

Ми є первоплодами врожаю Божого. Як Христос не мав вад, так і ми не повинні їх мати, як дружини Жениха, що стали білими в крові агнця (пор. Дан. 11:35; Одкров. 3:18; 6:11; 7:13-14; 15:6-7; 19:7-10).

Всю цю відповідальність покладено на сім’ю, і в першу чергу на батьків. Тому Бог відповідає за забезпечення слухняності Його дітей Його Законам. Тому весь Сонм передбачений Його Всевіданням і Всемогутністю, за Його Волею і Справжньою Любов’ю. Істота, яка не знає усього майбутнього, не може бути Богом. Таким чином Всезнаючий Бог подарував Його Справжню Любов, представлену Законом і Двома Великими Заповідями, Своїм дітям (пор. Числа 30:1-16 і роботу Загублена Вівця і Заблуканий Син [№ 199]).

 

Владою в сім’ї наділяється її голова. Виходячи з цього, обітниці жінки можуть бути анульовані головою господарства, якщо вони вступають у протиріччя з інтересами сім’ї. Мовчання вважається підтвердженням рішення чи угоди (Числа 30:1-16 див. вище).

Клятви Богу, зроблені через церкву, але поза Святим Духом, караються смертю, як у випадку з Онаном і його жінкою Сапфірою, які обоє погодилися з клятвою (Діяння 5:1-10).

 

Відповідальність у Сім’ї

Батьки відповідають за забезпечення сім’ї усім необхідним. Той, хто не забезпечує потреби своєї власної сім’ї, гірший від невіруючого.

Відповідальність покладається в першу чергу на батька, потім на мати, потім на їхніх батьків, а потім на розширену сім’ю або церкву.

1 Тимофія 5:1-16 1 Старшого не докоряй, але вмовляй, немов батька, а молодших як братів,

2 старших жінок немов матірок, молодших як сестер, зо всякою чистістю.

3 Шануй вдів, удів правдивих.

4 А як має вдовиця яка дітей чи внучат, нехай учаться перше побожно шанувати родину свою, і віддячуватися батькам, бо це Богові вгодно.

5 А вдовиця правдива й самотна надію складає на Бога, та перебуває день і ніч у молитвах і благаннях.

6 А котра у розкошах живе, та живою померла.

7 І це наказуй, щоб були непорочні.

8 Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного.

9 А вдову вносити до списку не менше, як шістдесятлітню, що була за дружину одному чоловікові,

10 засвідчену в добрих ділах, якщо дітей виховала, якщо подорожніх приймала, якщо ноги святим умивала, якщо помагала обездоленим, якщо всякий добрий учинок виконувала.

11 Але вдів молодих не приймай, бо вони, розпалившися, хочуть, наперекір Христові, заміж виходити,

12 через що мають осуд, бо від першої віри відкинулись.

13 А разом із тим неробітні вони, бо вчаться ходити по домах, і не тільки неробітні, але й лепетливі, і занадто цікаві, і говорять, чого не годиться.

14 Отож бо, я хочу, щоб молодші заміж виходили, родили дітей, домом рядили, не давали противникові ані жадного поводу для лихомовства.

15 Бо вже дехто пішли слідом за сатаною.

16 А коли має вдів який вірний, нехай їх утримує, а Церква нехай не обтяжується, щоб могла вона втримувати вдів правдивих.

Тут слово племінники вживається як грецьке ekgonos, тобто онуки, а коли текст перекладали англійською, замість нього вжили слово племінники (пор. Отелло Шекспіра).

Сім’я є постачальником, а церква є кінцевою сім’єю і джерелом розради. Молоді жінки мають виходити заміж і збільшувати сім’ю, оскільки вони благословенні на це.

Соціальна Взаємодія

Особа відповідає за свою поведінку в першу чергу перед сім’єю.

Exodus 21:15

 

Другими на черзі стоять суспільство і, знову ж таки, сім’я.

Вихід 21:17 17 І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.

Левит 20:9 9 Бо кожен чоловік, що прокляне свого батька чи матір свою, буде конче забитий, батька свого чи матір свою він прокляв, кров його на ньому!

Настанова повторюється втретє для наголошення її важливості.

Второзаконня 27:16 16 Проклятий той, хто легковажить свого батька та свою матір! А ввесь народ скаже: амінь!

Літніх людей також треба поважати.

Левит 19:32 32 Перед лицем сивизни встань, і вшануй лице старого, і будеш боятися Бога свого. Я Господь!

Захист Чужинців

У Якова було сімдесят дітей. Старійшини під проводом Мойсея представляли синів Якова і уряд Ізраїлю. Від месії також прийшли сімдесят, і їм підкорялися демони, як старійшинам церкви, яка є духовним Ізраїлем і кінцевим результатом уряду Бога.

Вихід 1:1-22 1 А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:

2 Рувим, Симеон, Левій і Юда,

3 Іссахар, Завулон і Веніямин,

4 Дан і Нефталим, Ґад і Асир.

5 І було всіх душ, що вийшли з стегна Якового, сімдесят душ. А Йосип був ув Єгипті.

6 І вмер Йосип і всі браття його, та ввесь той рід.

7 А Ізраїлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвичайно сильні. І наповнився ними той край.

8 І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа.

9 І сказав він до народу свого: Ось народ Ізраїлевих синів численніший і сильніший від нас!

10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю.

11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гнобити своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.

12 Але що більше його гнобили, то більше він множився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.

13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.

14 І вони огірчували їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.

15 І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій Пуа,

16 і говорив: Як будете бабувати єврейок, то дивіться на порід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, то нехай живе.

17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.

18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: Нащо ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?

19 І сказали баби-сповитухи до фараона: Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, бо вони самі баби-сповитухи: поки прийде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять.

20 І Бог чинив добро бабам-сповитухам, а народ розмножувався, і сильно міцнів.

21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.

22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: Кожного народженого єврейського сина кидайте його до Річки, а кожну дочку зоставляйте при житті!

Тому сини Божі переслідуються богом цього світу і його системою. Бог винагороджує їх, як винагороджують повитух. Про винагороду за захист розповідається також у притчі про овець і кіз (Мат. 25:31-46).

Захист Сім’ї як географічна категорія

Сім’я є основою Племінної групи, яка в свою чергу є структурою розширеної сім’ї. Далі племена створюють народ. Племена захищені у своїх землях законами Божими. Про це вказано у Числах 27:1-11 (їх потрібно читати повністю кожного Року Суботи), у розповіді про дочок Целофхада. Целофхад помирає у дикій пустелі, грішним, не маючи синів. Його спадок був захищений і перейшов до його дочок, які розпоряджувалися ним на свій розсуд, але не могли виходити заміж за межами племені. Це також відбивається на наверненні й спадку обраних. Спадок мав залишатися у сім’ї й переходити до наступного в роді, і це є статутом для рішення суду в Ізраїлі.

Таким чином ті, хто мають спадок у племені, мають одружуватися в межах племені, і таким чином буде захищено сім’ю й плем’я.

Числа 36:1-12 1 І поприходили голови батьківських домів родів синів Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного з родів Йосипових синів, і промовили перед Мойсеєм та перед князями, головами батьківських домів Ізраїлевих синів,

2 і сказали: Господь наказав моєму панові дати жеребком цей Край Ізраїлевим синам, і пан мій отримав Господнього наказа дати спадок нашого брата Целофхада його дочкам.

3 І якщо вони будуть за жінок кому з синів інших племен Ізраїлевих синів, то буде віднята їхня спадщина зо спадку наших батьків, і буде додане над спадок тому племені, що вони стануть їм за жінок, а з жеребка нашого спадку буде відняте.

4 А якщо Ізраїлевим синам буде ювілей, то буде їхня спадщина додана до спадку племени, що стануть їм за жінок, і їхня спадщина буде віднята від спадку племени наших батьків.

5 І наказав Мойсей Ізраїлевим синам за Господнім наказом, говорячи: Слушно говорить плем'я Йосипових синів.

6 Оце та річ, що Господь заповів про Целофхадових дочок, говорячи: Вони стануть за жінок тим, хто їм подобається, тільки родові племени їхнього батька вони стануть за жінок.

7 І не буде переходити спадщина Ізраїлевих синів від племени до племени, бо кожен із Ізраїлевих синів буде держатися спадщини племени своїх батьків.

8 А кожна дочка, що посяде спадщину від племени Ізраїлевих синів, стане за жінку одному з роду племени батька свого, щоб Ізраїлеві сини володіли кожен спадком батьків своїх.

9 І не буде переходити спадок від племени до іншого племени, бо кожен із племен Ізраїлевих синів буде держатися спадку свого.

10 Як Господь наказав був Мойсеєві, так учинили Целофхадові дочки.

11 І стали Целофхадові дочки: Махла, Тірца, і Хоґла, і Мілка, і Ноа за жінок для синів дядьків своїх.

12 Тим, що з родів синів Манасіїних, сина Йосипового, стали вони за жінок, а їхня спадщина залишилася за племенем роду їхнього батька.

Таким чином будь-яка сім’я, починаючи з царської й далі униз, має бути захищена, і всі землі розподіляються за ювілейною системою.

Єзекіїль 46:16-18 16 Так говорить Господь Бог: Коли князь дасть кому зо своїх синів дара зо спадку свого, це буде належати його синам, як їхнє володіння в спадщині.

17 А коли він дасть дара з свого спадку одному з своїх рабів, то це буде належати йому аж до року волі його, та й вернеться князеві, бо це його спадок, тільки синам його він належатиме.

18 А князь не візьме зо спадку народу, витискаючи їх з їхнього володіння, із свого володіння дасть своїм синам спадок, щоб ніхто з народу Мого не розпорошився зо свого володіння.

Нічого не можна відбирати силою, і вся структура продовжує існувати.

Захист Вдів і Сиріт

Бог захищає беззахисних і відплачує за них.

Іван 19:26 26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син!

Церква, таким чином, є вмістилищем відповідальності сім’ї. Марія мала чотирьох синів і велику кількість дочок, коли Христос проголосив свою заяву Іоану.

Іван 19:27 27 Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе.

Брати Христа увійшли до церкви і зробили великий внесок як старійшини церкви, але це ніяк не вплинуло на думку, викладену тут.

Псалом 68:5-6 5 Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог у святому мешканні Своїм!

 

6 Бог самітних уводить до дому, витягує в'язнів з кайданів, тільки відступники мешкати будуть у спаленій сонцем землі!

Бог розгляне справу вдови і безбатченка (пор. Ісаія 10:2 і далі; Єрем. 49:11). Бог дуже засудив забруднення Ізраїлю через пророка Єзекіля. За це народ було засуджено, оскільки вони легковажили батьківством і материнством, вступали у позашлюбний зв’язок, здійснювали духовне забруднення (пор. Єзек. 22:1-16), і за це Бог розігнав Ізраїль (пор. Второзаконня 4:27; 28:25, 64).

Вихід 22:21-24 21 А приходька не будеш утискати та гнобити його, бо й ви були приходьками в єгипетськім краї.

22 Жодної вдови та сироти не будеш гнобити;

23 якщо ж ти справді гнобитимеш їх, то коли вони, кличучи, кликатимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,

 

24 і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки ваші вдовами, а діти ваші сиротами.

Захист Чужинця і Наймита як Сім’я Божа

Закон щодо утиснення розповсюджується на чужинців, а також вільних наймитів і невільників.

Левит 25:14 14 А коли продасте що своєму ближньому, або купите з руки свого ближнього, не обманюйте один одного.

Левит 25:17 17 І не обманите один одного, і будеш боятися Бога свого, бо Я Господь, Бог ваш!

Вихід 23:9 9 А приходька не будеш тиснути, бож ви познали душу приходька, бо самі були приходьками в єгипетськім краї.

Оскільки ми маємо одного Отця і всі ми створені одним Богом (Мал. 2:10). Бог як отець рятує дітей Ізраїлю і відроджує їх (пор. Ісаія 49:15-26). Навіть вороги наші мають бути захищені від недбалості.

Вихід 23:5 5 Коли побачиш осла свого ворога, що лежить під тягарем своїм, то не загаїшся помогти йому, конче поможеш разом із ним.

Любіть чужинця, бо чужинцями були й ви у Єгипетській землі (Второз. 10:19).

Народи-ідолопоклонники не мають місця і повинні бути винищені з-поміж дітей Ізраїлю і дітей Сущого Бога (Второз. 7:1-26). І не через справедливість Ізраїлю, а через їхні вади вони винищені (Второз. 9:1-29).

Право на Життя у Сім’ї і Відношення до Шостої Заповіді

Батьки відповідають за захист життя членів сім’ї, і Бог часто підтверджує її, як ми це бачимо у Виході 2:1-10.

Бог цього світу чатує на життя обраних. Він хотів знищити Мойсея і дітей Ізраїлю (Вихід 2:1-10). Таким же чином він хотів знищити Месію (Мат. 2:1-23). Він все ще намагається зруйнувати народ Ізраїлю і Церкву (Одкров. 12:13-18).

Сім’я відповідає за збереження життя народу. Бог врятує нас. Месія повернеться, щоб врятувати тих, хто нетерпляче чекає на нього. До того ж часу церкву перевіряється, випробовується і очищується у вогні переслідувань.

Будь-яка дитина, яка загрожує життю своїх батьків, втрачає власне життя, згідно з текстом, поданим вище.

Це питання також вивчається у роботі Закон і Шоста Заповідь [№ 259].

Закон Сім’ї і Соціальний Контроль через Судову систему у Війні й Мирі

Закон сім’ї має великі юридичні рамки.

З цього тексту й роботи Закон і Сьома Заповідь [№ 260] ми бачимо, що розлучення дозволене, але Бог ненавидить розлучення.

Причиною для розлучення може бути подружня зрада, як фізична копія Ідолопоклонства. Малахію було послано до Іудеїв, оскільки народ почав запроваджувати чужинські способи поклоніння в Ізраїлі і одружуватися з дочками чужинського Бога. Тому кінець-кінцем їх було відправлено у полон. Таким чином, покарання особи є в першу чергу завданням батьків. Найвищою силою й Отцем є Бог, який карає народ і сім’ю народів.

Малахії 2:10-17 10 Чи Отець нам усім не один? Хіба Бог не один нас створив? Чому ж один одного зраджуємо ми, щоб нам зневажати заповіт батьків наших?

11 Зраджує Юда, і робиться нечисть серед Ізраїля та в Єрусалимі, бо Юда зневажив святиню Господню, яку покохав був, і дочку бога чужого за жінку узяв.

12 Нехай Господь вигубить кожного, хто таке робить, того, хто чуває та відповідає з наметів Якова, і хто дар приносить Господу Саваоту.

13 І робите й друге таке: Господнього жертівника ви слізьми покриваєте, плачем та стогнанням, бо до дарів уже Він не звернеться більше, і милої жертви з рук ваших не візьме.

14 А ви ще й говорите: Защо? За те, що засвідчив Господь між тобою й жоною юнацтва твого, якій ти невірність вчинив, а вона ж твоя подруга, і дружина умови твоєї!

15 Хіба Бог не один нас учинив? І залишок духу Його. А що цей один? Насіння від Бога шукав. Тому свого духа пильнуйте, і дружину юнацтва свойого не зраджуйте!

16 Бо ненавиджу розвід, говорить Господь, Бог Ізраїлів, і того, хто вкриває насильством одежу свою, промовляє Господь Саваот. Тому свого духа пильнуйте, і не зраджуйте!

17 Словами своїми ви мучите Господа, та й питаєте ще: Чим ми мучимо? Говоренням вашим: Кожен, хто чинить лихе, той добрий у Господніх очах, і Він у них уподобання має, або: Де Бог правосуддя?

Розлучення дозволене для людей через важкість сердець і ненаверненою природою мислення, але це не повинне відноситись до обраних.

Саме тому в суспільстві існує два рівні одруження. Перший – серед нехрещених, або між обраним і нехрещеним, а другий – між двома, що вірують. Здається, що Бог наголосив на тому, що чоловік повинен мати лише одну дружину (Буття 2:24), але це правило було відмінене Патріархами, за погодженням з Богом. Структура одруження відбиває відношення особи й народу до Бога, і тому вірність – це риса весільної обітниці.

З Тори і її інтерпретацій, включаючи Христа, до нашого часу, існує багато аспектів, що потребують роз’яснення за допомогою сьомої заповіді. Обмеження кількості дружин, яких чоловік може взяти серед народів, є функцією власне їхніх законодавців. Коран більше відповідає традиціям рабинів, за якими таке обмеження складає чотири (іноді п’ять) для звичайної людини, і вісімнадцять – для царя.

НЗ встановлює для старійшин обмеження однією дружиною. Ніхто не може бути старійшиною, якщо він має більш ніж одну дружину (1 до Тим. 3:2; до Тита 1:6). Старійшини мають бути одружені, оскільки шлюб – це обов’язок чоловіка, згідно з наказом, даним Адаму.

Таким чином людина може розлучитися і одружитися знов перед вступом до церкви, але членам церкви розлучатися, як правило, не дозволено, крім окремих випадків.

Про це докладніше визначив Месія, а також зазначено у роботі Закон і Сьома Заповідь [№ 260].

Відношення до сім’ї закінчується з одруженням, і тому для одруження необхідна згода батьків, згідно з законом Божим.

Вихід 22:16-17 16 А коли хто підмовить дівчину, яка не заручена, і ляже з нею, то нехай дасть їй віно, і візьме її собі за жінку.

 

17 Якщо батько її справді відмовить віддати її йому, нехай відважить срібла згідно з віном дівочим.

Таким чином згода батька необхідна для дочки, навіть якщо вона скомпрометована за законом.

Весільні обітниці забезпечуються життям одного з батьків (Мат. 22:29-30; Марка 12:24-25).

Складні випадки одруження і розлучення вирішуються за законами сьомої заповіді.

Сім’я є складовою частиною народу, і, таким чином, передбачена планами Бога. Порушення наказів, що стосуються одруження, є порушенням сім’ї й приписів Божих.

Жодна особа не може належати до церкви і в той же час не поважати закони одруження і обов’язки сім’ї.

Усе життя породжене з об’єднання у сім’ю і поширюється до народу, і тому контроль за життям також покладається в першу чергу на сім’ю, а вже потім на народ.

П’ята заповідь вказує на Месію, який діє як наш вічний батько під проводом його вічного Отця, яким є Всевишній Бог і хто єдиний є безсмертним, і якого ніхто ніколи не бачив і не може побачити (до Тим. 6:16) чи почути Його голос (Іоан 5:37). Кожен батько займає місце Месії, а його дружина – місце церкви. Вони відповідають перед Богом за своїх дітей. Головою усіх людей є Христос, а головою Христа – Бог (до Еф. 5:23).

Второзаконня 18:9-22 9 Коли будеш входити до Краю, що дає тобі Господь, Бог твій, то не навчися чинити такого, як гидота цих народів.

10 Нехай не знайдеться між тобою такий, хто переводить свого сина чи дочку свою через огонь, хто ворожить ворожбу, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чарівник,

11 і хто чорнокнижник, і хто викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає померлих.

12 Бо гидота для Господа кожен, хто чинить таке, і через ті гидоти Господь, Бог твій, виганяє їх перед тобою.

13 Бездоганний будеш ти перед Господом, Богом своїм,

14 бо ці народи, що ти посядеш їх, слухають тих, хто ворожить по хмарах та ворожбитів, а ти не таке дав тобі Господь, Бог твій.

15 Пророка з-посеред тебе, з братів твоїх, Такого, як я, поставить тобі Господь, Бог твій, Його будете слухати,

16 згідно з усім, чого жадав ти від Господа, Бога свого, на Хориві в дні зборів, говорячи: Щоб більше не чути мені голосу Господа, Бога свого, а цього великого огню вже не побачити й не померти.

17 І сказав до мене Господь: Добре сказали вони.

18 Поставлю Пророка для них з-поміж їхніх братів, Такого, як ти, і дам Я слова Свої в уста Його, і Він їм говоритиме все, що Я накажу.

19 І станеться, кожен, хто не слухатиме слів Моїх, що Той Пророк говоритиме Моїм Ім'ям, Я покараю того.

20 А той пророк, що зухвало відважиться промовляти Моїм Ім'ям слова, яких Я не наказав був йому говорити, і що буде говорити, і що буде говорити ім'ям інших богів, хай помре той пророк.

21 А коли ти скажеш у серці своєму: Як ми пізнаємо те слово, якого Господь не говорив?

22 Що буде говорити той пророк Ім'ям Господа, і не станеться та річ, і не прийде, то це те слово, якого не сказав Господь. У зухвалості говорив його той пророк, і ти не будеш боятися його.

Твій престол – престол Божий.

Тому Бог твій Бог помазав тебе миром радості більше, ніж товаришів твоїх (Пс. 45:6-7; до Євр. 1:8-9).

Ісаї 9:6

6 Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.

До нього ми обертаємось як до вічного голови сім’ї нашої й князя миру. Біблія говорить, що існує багато родів (до ефес. 3:14), і всі вони підкоряються Єдиному Справжньому Богу (Іоан 17:3).

Ми всі є нареченими Христа, і під його началом ми навчатимемо світ, як свою сім’ю, у Тисячолітній системі і Другому Воскресінні (пор. Одкров. 20:1-15).

Тільки через розуміння того, що ми повинні стати сім’єю під керівництвом Бога, з Богом, що існуватиме в нас як розширена істота, що називається Богом і діє як Він, ми можемо зрозуміти зміст Другої Великої Заповіді. Возлюби ближнього свого як самого себе. Ви призначені бути Богами. Усі ви є дітьми Всевишнього, і Писання є непорушним (Іоан 10:34-35).