Закон і Четверта Заповідь [256]

Законодавче Окреслення

Існують щотижневий Сьомий день, щомісячне Новомісяччя, щорічний Святий День, сьомий земельний рік і відновлення Ювілейного сьомого дня. Всі вони важливі і мають дотримуватися.

Второзаконня 5:12-15 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій. 13 Шість день працюй, і роби всю працю свою, 14 а день сьомий субота для Господа, Бога твого; не роби жодної праці ти й син твій та дочка твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх, щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти. 15 І будеш пам'ятати, що був ти рабом в єгипетському краї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раменом, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.

Вихід 20:8-11 Пам'ятай день суботній, щоб святити його! 9 Шість день працюй і роби всю працю свою, 10 а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. 11 Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.

Слово “Саббат”

Саббат - це слово, що означає “припиняти або відпочивати”. Це день молитви (Левит 23:3), день відпочинку і відновлення (Вихід 23:12). Це знак панування Бога над всім творінням, вперше відмічений молитвою і поклонінням ще в часи Адамового творіння (Буття 2:2-3). Він передвизначений для людства (Мр. 2:27), і його дотримання пов'язане з вірою. Його дотримувався Авраам (Буття 26:5), якому була дана істина (Буття 24:27), і який вів по шляху усіх інших (Буття 24:48). Його дотриманням ізраїльтяни підтверджували, що вони були Його народом, що покаявся, виконавцями Його Закону.

Відпочиваючи в цей день ми демонструємо нашу правду в Богу. Дотримання Суботи є благословенням (Іс. 56:2-4; 58:13; 66:23; Ез. 44:24; 45:17; 46:1, 3-4, 12). Ізраїльтяни були засуджені за його ігнорування (Іс. 1:13; Єр. 17:21-27; Єз. 20:12-24; Ам. 8:5).

Суботи як Знаки або Печатки

День Суботи - це четверта заповідь, про яку ми читаємо як в Книзі Виходу 20:8-11, так і Повторенні Закону 5:12-15. Згідно з четвертою заповіддю День Суботи святий для Господа Бога (Єгови Елогіма). В Книзі Виходу 20:8 ми читаємо:

Це означає, що кожен, навіть домашня худоба, може відпочивати (Второзаконня 5:14).

Протягом шести днів ми повинні працювати (Второзаконня 5:13), піклуючись, пораючись для творіння (Буття 2:15), ми не повинні лінуватися (2Сол. 3:6-11). Що б ви не робили вашими руками, робіть це зі всією вашою силою (Екл. 9:10). Все, що посієте, зберете (Гал. 6:7).

Сьомий день - це святий день Суботи. Ще з Адамового творіння його було обчислено як такий, що припадає на суботу. Всі народи визначили Сьомий день як такий, що в поточному календарі припадає на суботу. Сьомий день перебуває в безперервному циклі і не може бути перенесений на інший день незалежно від сонячного/місячного циклу.

Новий всесвітній календар і його варіанти, що сьогодні пропонуються нам, завдають удар по самій основі закону. Всесвітній Календар - дванадцятимісячний, постійний, поділений на рівні квартали. Він постійний, тому що кожен рік залишається незмінним.

Наведений нами календар не постійний, але щорічний. Він змінюється кожний рік. Це відбувається тому, що типовий 365-денний цикл по числу днів в тижні неможливо рівномірно поділити. Жоден астрономічний місяць не містить 29.5 днів.

Внаслідок того, що залишається один день, рік звичайно починається і закінчується в один і той самий будній день тижня. Так що наступний рік повинен початися наступним за ним робочим днем, що і вимагає кожний рік нового календаря.

Технічно, наш Григоріанський календар представляє собою по-різному упорядкований цикл чотирнадцяти календарів. Календар на рік, що починається в неділю, відрізняється від того, що починається в понеділок, і так далі для всіх семи робочих днів. Оскільки настання високосного року може змінювати будь-який з цих семи календарів, відбувається складання.

Якщо б ми виключили той день з календаря, новий рік звичайно б починався в той же самий робочий день, як і попереднього року. Внаслідок цього ми б мали постійний календар.

Ми можемо викинути день з календаря не відхиляючись від сонячного циклу, що складається приблизно з 365.24 днів, просто приймаючи день як період двадцятичотирьохгодинного чекання перед продовженням календаря. Ці “позакалендарні” дні, також відомі як "порожні дні" або "проміжні дні" не будуть робочими днями. Здається, найбільш прийнятним зробити з них свята, і це буде раціонально та у відповідності до Всесвітнього Календаря. Ці та інші пропозиції змінюють послідовність семиденного тижня, що прийшов ще з Адамового творіння. Цей семиденний цикл не узгоджується ані з місячним циклом, ані з щорічним роком.

В Книзі Левита 23:32 сказано, що дні слід закінчувати і починати з вечора, а не з опівночі або ранку.

Левіт 23:32 Він субота повного спочинку для вас, і ви будете впокоряти душі свої, ввечері дев'ятого дня місяця від вечора аж до вечора будете святкувати вашу суботу.

День сьомий починається в кінці шостого дня тижня, в п'ятницю в кінці дня, з настанням так званих навігаційних сутінків (див. статтю Початок Місяця і Дня [203]).

В Суботу не повинні мати місце жодні покупки або продаж, або робота, що приносить прибуток. Це не означає, що жодної активності в цей день не повинно бути. Неємія - приклад людини, що трудилася в Суботу.

Неемії 10:28-31 І решта народу, священики, Левити, придверні, співаки, храмові підданці, і кожен, відділений від народів краю до Божого Закону, їхні жінки, їхні сини, та їхні дочки, кожен знаючий та розуміючий, 29 зміцняють присягу при браттях своїх, при своїх шляхетних, і вступили в клятву та присягу, щоб ходити в Божому Законі, що був даний через Мойсея, Божого раба, і щоб дотримуватися, і щоб виконувати всі заповіді Господа, нашого Бога, і права Його, і постанови Його, 30 і що не дамо наших синів народам Краю, а їхніх дочок не візьмемо для наших синів. 31 А від народів цього Краю, що спроваджують товари та всяке збіжжя в день суботній на продаж, не візьмемо від них у суботу та в святі дні, і сьомого року понехаємо землю та всякого роду борги.

Суботня система повинна розумітися як система, що є ознакою Господнього народу.

Існують численні знаки і печатки Закону Господа і Його спокутування Ізраїлю, яке, за допомогою жертви Христа, розповсюджується на всіх у Христі (Рим 9:6; 11:25-26). Ці знамення і печатка Закону оберігають Ізраїль від ідолопоклонства, оскільки є знаком обранця Господа (Об 7:3). Підтвердженням цьому є багато наших дій і думок (Втор 6:8).

Знак - ця позначка, що виділяє або нагадує про обов'язки людини. Святі дні Субот відносяться до знаків народу Господнього. Це - знак між нами і Богом, який робить нас святими.

Вихід 31:12-14 І промовив Господь до Мойсея, говорячи: 13 А ти промовляй Ізраїлевим синам, говорячи: Тільки суботи Мої будете пильнувати, бо це знак поміж Мною та поміж вами для ваших поколінь, щоб ви познали, що Я Господь, що освячує вас! 14 І будете пильнувати суботу, бо вона святість для вас. Хто опоганить її, той конче буде забитий, бо кожен, хто робить у ній роботу, то буде стята душа та з-посеред народів її!

Часто невірно вважається, що Суботи - це просто множина від однини Субота. Це невірно. Суботи розповсюджуються на все коло святкування Новомісяч, Святих днів і повного ювілейного циклу зі всім їх економічним підтекстом.

Загроза бути кинутим на смерть також духовно і раніше уберігала заповітний народ від ідолопоклонства.

Субота не є винятково знаком Церкви Бога, вона також знак заповітного народу, ще не покликаного до Церкви. Якщо б вона була знаком обраних, тоді б іудаїзм і бінітаризм, що також дотримується Суботи, були б частиною першого воскресіння. Але вони не будуть відтворені.

Іншим знаком є Єврейська Пасха і Свято Опрісноків.

Вихід 13:9-10 І буде тобі це за знака на руці твоїй, і за пам'ятку між очима твоїми, щоб Господній Закон був в устах твоїх, бо сильною рукою Господь вивів тебе із Єгипту. 10 І будеш додержуватися цієї постанови в означенім часі її з року в рік.

Очищення є іншим знаком заповітного народу (Лев 16:29-34). Недотримання Очищення карається шляхом відлучення від свого народу; іншими словами, від заповітної основи Ізраїлю, якою є Церква (Левит 23:29; Рим. 9:6-8).

Левіт 23:26-32 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: 27 А десятого дня самого місяця день Очищення він, збори святі будуть для вас, і будете впокоряти душі ваші, і принесете огняну жертву для Господа. 28 І жодного зайняття не будете робити того самого дня, бо він день Очищення, щоб очистити за вас перед лицем Господа, Бога вашого. 29 Бо кожна душа, що не буде впокорюватись того самого дня, то буде вона винищена з своєї рідні. 30 А кожна душа, що буде робити яке зайняття того самого дня, то Я вигублю ту душу з-посеред народу її. 31 Жодного зайняття не будете робити. Це постанова вічна для ваших поколінь по всіх ваших оселях! 32 Він субота повного спочинку для вас, і ви будете впокоряти душі свої, ввечері дев'ятого дня місяця від вечора аж до вечора будете святкувати вашу суботу.

Очищення також використовується для проголошення Ювілею, тому що Ювілей є основою системи Бога в регулюванні людської земної діяльності. Це - саббатична Субота, Суботнє місто Саббат, що перебуває в святості. Про духовні важливості Ювілею ми розповімо пізніше.

Левіт 25:8-12 І відлічиш собі сім суботніх років, по сім років сім раз, і будуть для тебе дні семи суботніх років сорок літ і дев'ять. 9 І засурмите у сурми сьомого місяця, десятого дня місяця, в день Очищення засурмите в сурми по цілому Краю. 10 І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в Краю для всіх мешканців його, ювілей він буде для вас: і вернеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї вернеться. 11 Ювілей цей рік п'ятдесятріччя буде для вас: на будете сіяти, і не будете жати саморослі колосся її, і не будете збирати грон з необрізаних виноградин їх, 12 бо це ювілей, святощі будуть для вас, з поля будете їсти врожай його.

Очищення спеціально виключається з тих категорій, що відносяться до раю і благословення, так само, як і Свято Кущів. Так відбувається тому, що ані Очищення, ані Кущі не відносяться до людської діяльності або зусиль. Святий день Очищення є спеціальним днем перепису з застосуванням зборів.

Вихід 30:11-16 І промовив Господь до Мойсея, говорячи: 12 Коли будеш робити перелік Ізраїлевих синів за тими, кого повинно лічити, то дадуть вони кожен викупа за душу свою Господеві при переліку їх, і не буде між ними моровиці при переліку їх. 13 Оце дасть кожен, що переходить на переліку: половину шекля, на міру шеклем святині, двадцять ґер той шекель; половина цього шекля приношення для Господа. 14 Кожен, хто переходить на переліку, від віку двадцяти літ і вище, дасть приношення для Господа. 15 Багатий не побільшить, а вбогий не зменшить від половини шекля, даючи приношення Господеві для складання окупу за ваші душі. 16 І візьмеш гроші окупу від Ізраїлевих синів, та й даси їх на роботу скинії заповіту. І буде воно Ізраїлевим синам на пам'ять перед Господнім обличчям для окуплення за ваші душі.

Податок або збір на Очищення використовувався для перепису обраних Ізраїля. Він є однаковим для всіх і не залежить від особливостей окремої особистості. Такий підрахунок ізраїльтян був здійснений Богом під час встановлення світу (Об.17:8) і одного разу сплачений встановленою мірою за усіх Ісусом Христом (Рим.6:10). Встановлена сума показує, що за врятування сплачено, причому не фізичними можливостями людини, а жертвою Ісуса Христа, зробленою один раз і за усіх (Євр.7:27; 9:26;10:10;1Петр.3:18).

Проведення зборів при Очищенні завдає удару по самій достатності жертви Христа. Саме тому існує тільки три види зборів, визначених в Книзі Виходу 23:14-18, 34:24; Второзаконня 16:16; 2Цар.9:25, причому вони повинні бути зібрані до ранку першого дня кожного з свят.

Вихід 23:14-18 Три рази на рік будеш святкувати Мені. 15 Будеш дотримувати свято Опрісноків; сім день будеш їсти опрісноки, як наказав тобі, окресленого часу місяця авіва, бо в нім ти був вийшов з Єгипту. І не будете являтися перед лицем Моїм з порожніми руками. 16 І свято жнив первоплоду праці твоєї, що сієш на полі. І свято збирання при закінченні року, коли ти збираєш з поля працю свою. 17 Три рази на рік буде являтися ввесь чоловічий рід твій перед лицем Владики Господа. 18 Не будеш приносити крови жертви Моєї на квашенім, а лій Моєї святкової жертви не буде ночувати аж до ранку.

У вірші 18 під «лієм Моєї святкової жертви» розуміються наша матеріальна жертва, що приноситься в цей період. Нам не дозволено приймати в їжу будь-який лій тварин.

Лев 3:17 Оце постанова вічна для ваших родів у всіх осадах ваших: жодного лою й жодної крови не будете їсти.

Знак був вперше використаний в Книзі Буття 9:12. Веселка була знаком Божим, що нагадував про Його обіцянки і означав, що Він не зруйнує землю водою вдруге. Бог використовує знаки, що вказують на особливі відносини з Ним.

Первинним знаком вибраного народу було обрізання (Буття 17:10-14). Цей фізичний акт був печаткою. Тепер він є духовним і також включає жінок, починаючи з їх хрещення (див. статтю Покаяння та Хрещення [052]). Спочатку воно є наміром (Второзаконня 10:15-17), але також вимагає участі Божої.

Второзаконня 30:6 І обріже Господь, Бог твій, серце твоє та серце насіння твого, щоб ти любив Господа, Бога свого, усім своїм серцем та всією душею своєю, щоб жити тобі.

Хрещення Святим Духом є першим знаком вибраних, через кров Ісуса Христа, в тіло людське (Мат. 28:19; Дії 1:5; 11:16; Рим. 6:3; 1Кор.12:13; Євр. 9:11-28).

Ці знаки закону, Субота і єврейська Пасха, спеціально призначені для захисту проти ідоловклоніння (Второзаконня 11:6). Ці два знаки є печатками на руці і на чолі вибраних Богом.

Разом зі Святим Духом вони формують основу печатки в Об’явленні 7:3 останніх днів. Таким чином, знак обраних сконцентрований в першій заповіді. Христос сказав Ви повинні молиться господу Богу вашому, і тільки йому ви повинні молиться (або служити) (Мат. 4:10; Лк. 4:8). Виходячи з біблійних понять нашою службою є поклоніння.

Субота - знак Церкви Бога, але не тільки. Первинним знаком є Бог-Отець. Біблійна Унітарна структура виходить з того, що є тільки один Бог (1Кол. 8:4), якого ми можемо знати (Ос. 8:2;13:4). Ми повинні знати Його (Гал. 4:8-9) і Його волю (Дії 22:14).

Ми маємо розрізняти Бога і Його Христа (Ів.17:3) і нам має бути соромно за те, що ми так не робимо або не можемо зробити (1Кор.15:34). Розуміння Єгови Саваота, Господа Ангелів, і як Єдиного Правдивого Бога є основоположним для віри.

Хрещення являє собою другий знак і прийняття Святого Духу є внутрішньою печаткою.

Зовнішніми знаками є Суботи, а також Господня Вечеря/Пасха, що є знаком законів Бога. Новомісяччя і Святі Дні мають той же статус. Через ідоловклоніння людство спростовує Суботи.

Єзекіїль 20:16-20 за те, що постанови Мої вони відкинули, а устави Мої не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божками ходило їхнє серце... 17 І змилувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця на пустині. 18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божками їхніми не занечищуйтесь! 19 Я Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестерігайте й виконуйте їх. 20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш!

Недодержання засад Субот відбувається через ідоловклоніння. Суботи включають всі дні молитви Богу, виділені в Його Календарі, що грунтується на дотриманні місячних циклів. Бог карає народ, що Його не почитає або не дотримується Його законів.

Єзекіїль 20:21-24 Та стали ворохобні ті сини проти Мене, уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить людина, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І подумав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспокоїти гнів Мій на них на пустині. 22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на очах тих народів, що на їхніх очах Я їх вивів. 23 Та й Я, прирікаючи, підніс їм Свою руку на пустині, щоб розпорошити їх серед народів і порозсипати їх по краях, 24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.

Суботи є невіддільними від першої заповіді і закону. Карається той народ, що не дотримується всіх Божих законів.

Суботи є знаком нашої віри і нашого спокутування в Божому відпочинку. Уникати Суботи означає уникати Божої надії. Це і є причиною, чому нас сьогодні переслідують за дотримання Суббот.

Будь-хто, хто оскверняє Суботу, помре (Вихід 31:14; Числа 32:36). Вона - знак між Богом і народом Ізраїлю назавжди (Вихід 31:17). Ми, Новозавітні послідовники, що зберігають закони Суботи, є духовним Ізраїлем (Рим. 9:4).

Всі приготування до Суботи повинні відбуватися в день, що передує її настанню (Вихід 16:5). Збирається їжа і готується як манна. Кожна людина повинен дотримуватися свого місця (Вихід 16:29-30). Вони повинні відпочивати, як під час ріллі, так і під час збору урожаю (Вихід 34:21).

Ми не повинні розпалювати домни, щоб працювати на них в суботу. Про це мовиться в Вих 35:1-36:2. Вогонь, про який йдеться у вірші 3, символізував важку роботу на будівництві, яка повинна була виконуватися протягом шести днів, проте була заборонена по Суботах.

Вих 35:1-4 І зібрав Мойсей усю громаду Ізраїлевих синів, та й промовив до них: Ось ті речі, що Господь наказав їх чинити 2 Шість день буде робитися праця, а дня сьомого буде вам свято, субота спочинку від праці для Господа. Кожен, хто робитиме працю в нім, буде забитий! 3 Не розпалите огню за суботнього дня по всіх ваших осадах.4 І сказав Мойсей до всієї громади Ізраїлевих синів, кажучи: Оце та річ, що Господь наказав, говорячи:

Ми можемо запалювати вогонь в будинках і підтримувати його, оскільки це обумовлено необхідністю зберігати тепло в будинках в країнах на крайній півночі або півдні. Це також виправдано, якщо в будинку знаходяться хворі, немолоді люди або діти. В будинку має бути тепло, і в ньому обов'язково повинні шанувати Суботу. Так вважає Господь, а Його заповіді не є тягарем (1Ин 5:3; Іс 43:23), проте, вони можуть стати обтяжуючими при невірному їх вживанні (Лк 11:46) або наших гріхах (Іс 43:24).

Візьміть від себе приношення для Господа. Кожен за щедрим серцем своїм принесе його, приношення Господеві: золото, і срібло, і мідь, 6 і блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і вовну козину, 7 і начервоно пофарбовані баранячі шкурки, і шкурки тахашеві, і акаційні дерева, 8 і оливу на освітлення, і пахощі на оливу помазання, та пахощів на кадило, 9 і каміння оніксове, і каміння на оправу до ефоду й до нагрудника. 10 А кожен із вас мудросердий прийде та зробить, що наказав був Господь:11 скинію внутрішню та її намета зовнішнього, і покриття її, і гачки її, і дошки її, засуви її, стовпи її та підстави її; 12 ковчега, і держаки його, віко й завісу заслони; 13 стола, і держаки його, і всі речі його, і хліб показний; 14 і свічника освітлення, і речі його, і лямпадки його, і оливу освітлення; 15 і жертівника кадила, і держаки його, і оливу помазання, і кадило пахощів та заслону входу при вході; 16 жертівника цілопалення, і мідяну його сітку, держаки його, і всі речі його, умивальницю й підставу її; 17 запони подвір'я, стовпи його, і підстави його та заслону брами подвір'я; 18 кілки скинії, і кілки подвір'я та шнури їхні; 19 і шати служебні на служення в святині, священні шати для священика Аарона, та шати синів його на священнослуження.20 І вийшла вся громада Ізраїлевих синів від Мойсея. 21 І приходили кожен чоловік, кого вело серце його, і кожен, кого дух його чинив щедрим, і приносили приношення Господеві для роботи скинії заповіту, і на кожну працю його, і на священні шати. 22 І приходили ті чоловіки з жінками, кожен щедросердий, і приносили гачка, і носову сережку, і персня, і сережку, всякі золоті речі, та все, що людина приносила, як золото приношення для Господа. 23 І кожна людина принесла, що хто мав: блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і вовна козина, і баранячі начервоно пофарбовані шкурки, і шкурки тахашеві. 24 Кожен, хто жертвував срібне та мідяне приношення, приносив Господнє приношення, і кожен, хто мав, поприносили акаційне дерево, на всяке зайняття коло тієї роботи.25 І кожна мудросерда жінка пряла руками своїми, і приносила пряжку: блакить, і пурпур, і червень, і віссон. 26 І всі жінки, кого вело їхнє серце, пряли козину вовну.27 А начальники поприносили каміння оніксу, і каміння вставлення для ефоду та для нагрудника, 28 і пахощі, і оливу на освітлення, і для оливи помазання, і для запашного кадила. 29 Кожен чоловік та жінка, кого їхнє серце схиляло приносити для кожної праці, яку Господь наказав робити рукою Мойсея, Ізраїлеві сини приносили добровільний дар для Господа. 30 І сказав Мойсей до Ізраїлевих синів: Дивіться, Господь назвав на ім'я Бецал'їла, сина Урієвого, сина Хура, Юдиного роду.31 І наповнив його Духом Божим, мудрістю, розумуванням, і знанням, і здібністю до всякої роботи 32 на обмислення мистецьке, на роботу в золоті, і в сріблі, і в міді, 33 і в обробленні каменя, щоб всаджувати, і в обробленні дерева, щоб робити в усякій мистецькій роботі. 34 І вклав в його серце, щоб навчав, він і Оголіяв, син Ахісамаха, Данового племени. 35 Він наповнив їх мудрістю серця, щоб робили вони всяку роботу обрібника, і мистця, і гаптівника в блакиті, і в пурпурі, і в червені, і в віссоні, і ткача, що роблять усяку роботу й задумують мистецькі речі.

Вих 36:1-2 І зробить Бецал'їл та Оголіяв, та кожен мудросердий чоловік, кому Господь дав мудрости та розсудку, щоб уміти зробити кожну працю роботи в святині на все, що Господь наказав був. 2 І покликав Мойсей Бецал'їла та Оголіява, та кожного мудросердого чоловіка, кому Господь подав мудрість у серце, кожного, кого вело серце зблизитися до тієї праці, щоб зробити її.

У віршах 35:6 -36:2 пояснюється, яка складна робота мається на увазі, і які саме вогні не слід запалювати в суботу.

Господь довів, що Він - Бог, не тим, що говорив, що Суботу необхідно дотримувати, але тим, що її справді дотримувалися.

Згідно з цим текстом, а також з Законом Завіту, є законним приготування достатньої кількості продуктів харчування для того, щоб їсти в Суботу (Мат. 12:1-12).

Мат 12:1-12 Того часу Ісус переходив ланами в суботу. А учні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти. 2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу... 3 А Він відповів їм: Чи ж ви не читали, що зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним? 4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?5 Або ви не читали в Законі що в суботу священики порушують суботу у храмі, і невинні вони? 6 А Я вам кажу, що тут Більший, як храм! 7 Коли б знали ви, що то є: Милости хочу, а не жертви, то ви не судили б невинних...8 Бо Син Людський Господь і суботі! 9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвинити Ісуса, запитали Його: Чи вздоровляти годиться в суботу? 11 А Він їм сказав: Чи знайдеться між вами людина, яка, одну мавши вівцю, не піде по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу? 12 А скільки ж людина вартніша за тую овечку! Тому можна чинити добро й у суботу!

Наведений Вище третій розділ відноситься до Першої Книги Самуїла 21:6, де Давид з'їдає заборонений шматок показного хліба (Вихід 25:30; Лев. 24:5-8). Більш того, священники в Храмі ігнорують або в загальному вигляді виконують закони Суботи, вважаючись благословенними (Мат. 12:5; Числа 28:9-10; див. також Неєм. 13:7; Єз. 24:21; Ів. 7:22-23).

Наша робота розповідає про Суботу як про вибраний день для молитви Богу, як про благословенний день. Фактично в Суботу робилося значно більше жертв, ніж в будь-який інший день. За деякі види діяльності, в які ми можемо себе втягувати, нас може бути засуджено.

Христос також дав вказівку стосовно лікування хворих. Воно повинно проводитися по Субботах. Лікування і годівля хворих і скалічених по Суботах відповідає Закону (Лк. 6:8-10; 13:14-16; 14:3; Мат. 12:10-13).

Івана 7:23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрізання, щоб Закону Мойсеєвого не порушити, чого ж ремствуєте ви на Мене, що Я всю людину в суботу вздоровив?

В Євангелії від Луки 14:5 сказано, що в Суботу можна і потрібно ліквідувати аварійні ситуації.

Це, фактично, пов'язано з вченням про лікарювання в Суботу. Відповідний догляд і приготування для хворих і знедолених по Суботах - питання серйозне. Та людина, що в Суботу їсть, роблячи це відособлено, є ганьбою роду людського і дискредитує його. Люди повинні так готуватися до Суботи, щоб вони могли принести якомога більшу користь своїм братам.

Марка 3:1-5 І Він знову до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку. 2 І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоровить. 3 І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: Стань посередині! 4 А до них промовляє: У суботу годиться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погубити? Вони ж мовчали. 5 І споглянув Він із гнівом на них, засмучений закам'янілістю їхніх сердець, і сказав чоловікові: Простягни свою руку! І той простяг, і рука йому стала здорова!

Приклад з віслюком в канаві є непередбаченою обставиною, але ми все ж повинні планувати все заздалегідь. Віслюки не повинні бути перевантаженими (Неєм. 13:15) і комори повинні бути закриті (Неєм. 13:19). Це означає, що ми повинні уникати навіть можливості роботи. Ми не повинні носити важкі речі (Єр. 17:21) і збирати дрова (Числа 15:32-35). Ми також не повинні збирати виноград і чавити його на вино (Неєм. 13:15). Після приготувань, вся повсякденна робота, може і повинна бути зупинена.

Під час приготування до Суботи вся наша щоденна робота має бути припинена. Ми повинні не припускатися навіть думки про неї (2Кор 10:5).

Края або смуги синього повинні зношуватися по краях або кутиках наших костюмів як нагадування закону.

Числа 15:37-41 І сказав Господь до Мойсея, говорячи: 38 Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажи їм: Нехай вони зроблять собі кутаси на краях своїх одеж, вони й їхні покоління, і дадуть на кутаса поли блакитну нитку. 39 І буде вона вам за кутаса, і будете бачити його, і пам'ятатимете всі Господні заповіді, і виконаєте їх, і не будете оглядатися за серцем своїм та за очима своїми, за якими йдучи, ви зраджуєте, 40 щоб згадували ви та виконували всі Мої заповіді, і будьте святі для вашого Бога! 41 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського краю, щоб бути вашим Богом. Я Господь, Бог ваш!

Це - між Вами і Єговою, вашим Елогімом, і не підлягає частій демонстрації (Мат. 23:5).

Їжа і інші речі можуть купуватися або продаватися (Неєм. 10:31). Як купівля, так і продаж, в Суботу забороняються.

Спокутування - от на що націлена система Суботи, що повинна зберегти життя (Mр. 3:4; Лк. 6:9). и можливе спасіння (Мат. 23:11). Писання – це не Білль про Права, це скоріше Зведення Обов'язків.

Ми вивчаємо і навчаємось дотримуватися системи Суботи не тому, що ми боїмося покарання, а тому, що ми любим нашого Одного і Єдино Правдивого Бога.

1Івана 5:3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено.

Дотримання Субот не є тягарем, але їх слід дотримуватися в духовній чистоті (Іс. 1:13). Вони не повинні забруднюватися або осквернятися (Іс. 56:2.4-7).

Іс 1:13-14 Не приносьте ви більше марнотного дару, ваше кадило огида для Мене воно; новомісяччя та ті суботи і скликання зборів, не можу знести Я марноти цієї!... 14 Новомісяччя ваші й усі ваші свята ненавидить душа Моя їх: вони стали Мені тягарем, Я змучений зносити їх...

Іс 56:2 Блаженна людина, що робить таке, і син людський, що міцно тримається цього, що хоронить суботу, щоб її не безчестити, та береже свою руку, щоб жодного зла не вчинити!

Іс 56:4-7 Бо так каже Господь про скопців, що суботи Мої бережуть, і вибирають завгодне Мені, і що тримаються міцно Мого заповіту: 5 Я їм дам у Своїм домі та в мурах Своїх місце і ймення, що краще воно за синів та дочок, Я дам йому вічне ім'я, яке не понищиться!6 А тих чужинців, що пристали до Господа, щоб служити Йому та любити Господнє Ім'я, щоб бути Йому за рабів, усіх, хто хоронить суботу, щоб її не збезчестити, і тих, що тримаються міцно Мого заповіту, 7 їх спроваджу на гору святую Мою та потішу їх в домі молитви Моєї! Цілопалення їхні та їхні жертви будуть Мені до вподоби на Моїм жертівнику, бо Мій дім буде названий домом молитви для всіх народів!

Субота - це приємність, а не день скорботи (Іс. 58: 13-14). Її будуть дотримуватися всі, коли вони прийдуть молитися Господу. Від одного Новомісяччя до іншого, від однієї Суботи до наступної (Іс. 66:23).

В Суботу не повинні носитися жодні вантажі, жодні з них не повинні доставлятися в Єрусалим (Єр. 17:21). Радуйся в Суботу і принось її в дім Господа. Закон «Не винось важких речей зі свого дому в Суботу» (Єр. 17:22), підтверджує, що робота, пов'язана з власністю, також забороняється. І це повинно бути святим.

Христос був більш великим, ніж Храм, як ми є більш великими, ніж матеріальний Храм, тому що ми - Храм (2Кор. 6:16), і Храм було зроблено для нас (Мр. 2:27).

Ми також повинні дотримуватися Суботи як підготовки до дому, яким ми повинні бути для Бога. Це відноситись до всього людства, і було дане Ізраїлю в якості випробування (Вихід 16:18).

Вих 16:4 І промовив Господь до Мойсея: Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а народ виходитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб випробувати його, чи буде він ходити в Моєму Законі, чи ні.

Субота - попередня умова для успадкування царства Ізраїлю, у випадку, якщо в міські ворота не вносять жодних вантажів. На троні Давида повинні знаходитися царі і принци. Але якщо це попередження не буде враховане, місто буде зруйновано вогнем (Єр. 17:27).

Єр 17:27 А якщо ви Мене не послухаєтесь, щоб святити день суботній і щоб тягару не носити, і щоб брамами Єрусалиму суботнього дня не ходити, то огонь підпалю в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські палати, і не погасне!

Язичник буде глузувати з Субот (Плач 1:7) в нещасливі для неї дні. Таким чином, Субота - знак і джерело презирства до нещастя тих, хто живе в будинку Господа. За осквернення Суботи понесе покарання Його гнівом король і священник (Плач 2:6).

Плач 2:6 Понищив горожу Свою, немов у садка, місце зборів Своїх попустошив, Господь учинив, що забули в Сіоні про свято й суботу, і відкинув царя та священика в лютості гніву Свого...

Суботи призначені для веселощів і радощів. Але в якості покарання радощі Суботи усунено (Ос. 2: 11).

До Суботи слід виробити правильне відношення. Потрібно дочекатись її кінця, тобто сутінок, для того, щоб прийматися за діла, тому що вона дотримується в чесності та пожертвуванні (Ам. 8:5). Роблячи добро і усуваючи недоліки, будь завжди свідомий (Лк. 13:10-16).

Оскільки в Суботу законно здійснювати обрізання, також законним буде наповнювати своє серце даром і силою Духу. Судіть один одного справедливим судом за допомогою добра, що ви робите в Суботу (Ів. 7:12-24).

Ісаї 56:2 Блаженна людина, що робить таке, і син людський, що міцно тримається цього, що хоронить суботу, щоб її не безчестити, та береже свою руку, щоб жодного зла не вчинити!

Благословенні ті, хто дотримується системи Суботи а про тих, хто поклоняється, оскверняючи Суботу, ми читаємо:

Єремії 10:21 Бо пастирі стали безглузді, і вони не звертались до Господа, тому не щастилося їм, і розпорошене все їхнє стадо...

Пастирі, що питають, будуть оцінені, і їхні череди будуть розпорошені!

В період після Месії ми потребуємо дорослого хрещення для прийняття Святого Духу і поновлення Заповіту. Зобов'язання по дотриманню Суботи повинні залишатися незмінними.

Євреям 4:9-11 Отож, людові Божому залишається суботство, спочинок. 10 Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх. 11 Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потрапив у непослух за прикладом тим.

Відпочинок на Сьомий День Суботи залишається! Ми, що хрестяться духовним Ізраїлем і що оновили заповіт з нашим Богом, будемо дотримуватися його.

Вихід 31:12-18 І промовив Господь до Мойсея, говорячи: 13 А ти промовляй Ізраїлевим синам, говорячи: Тільки суботи Мої будете пильнувати, бо це знак поміж Мною та поміж вами для ваших поколінь, щоб ви познали, що Я Господь, що освячує вас! 14 І будете пильнувати суботу, бо вона святість для вас. Хто опоганить її, той конче буде забитий, бо кожен, хто робить у ній роботу, то буде стята душа та з-посеред народів її! 15 Шість день буде робитися праця, а дня сьомого субота відпочинку від праці, святість для Господа. Кожен, хто робить роботу за суботнього дня, той конче буде забитий! 16 І будуть Ізраїлеві сини додержувати суботу, щоб зробити суботу вічним заповітом для своїх поколінь. 17 Це знак навіки поміж Мною та поміж Ізраїлевими синами, бо шість день творив Господь небо та землю, а дня сьомого перервав працю та спочив. 18 І дав Він Мойсеєві, коли закінчив говорити з ним на Сінайській горі, дві таблиці свідоцтва, таблиці кам'яні, писані Божим перстом.

Коли настане Його добрий час, Бог зажадає від народів і кожної людини окремо бути священниками і Левитами. Всі вони і кожний окремо прийдуть поклоняться Йому на Сьомий день Суботи.

Ісаї 66:18-23 І Я знаю їхні вчинки та їхні думки, і прийду, щоб зібрати всі народи й язики, і прийдуть вони й Мою славу побачать! 19 І знака на них покладу, і пошлю урятованих з них до народів, у Таршіш, Пул, і Лул, в Мешех і Кос, у Тувал та Яван, в острови предалекі, що звістки про Мене не чули й не бачили слави Моєї, і звістять мою славу вони між народами! 20 І вони приведуть усіх ваших братів із народів усіх у дарунок для Господа на конях та на колесницях, і на фурах та мулах, та на верблюдах, на гору святу Мою, до Єрусалиму, говорить Господь, як приносять синове Ізраїлеві дарунка в посудині чистій до дому Господнього. 21 І візьму Я із них за священиків та за Левитів, говорить Господь. 22 Бо як небо нове та нова та земля, що вчиню, стануть перед обличчям Моїм, говорить Господь, так стоятимуть ваші нащадки та ваше ім'я! 23 І станеться, кожного новомісяччя в часі його, і щосуботи за часу її кожне тіло приходитиме, щоб вклонятися перед обличчям Моїм, говорить Господь.

Застосування

Сьомий день Суботи повинен шануватися (виходячи з Книги Виходу 20:8-11; Второзаконня 5:12-15) як настійна заповідь Господа і одна з десяти заповідей. Вони - непорушні правила для всіх людей назавжди. Субота є святою. Кожний, хто її оскверняє, помирає і виганяється зі свого народу (Вихід 31:14-15).

Сьомий День Суботи залишається для послідовників оновленого заповіту (Євр. 4:9). Сьомий день починається в кінці шостого дня тижня, нашої п'ятниці, в її кінці з настанням сутінків. (Бут. 1:5; Пс 104:20; Лев 23:32; Діян 27:27-33).

Інформація про цей час міститься на сайті http://aa.usno.navy.mil/data/docs/RS_OneDay.html, проте ви також можете зв'язати разом синю і червону стрічки і тримати перед собою, обернувшись на захід. Коли настануть сутінки, і ви перестанете розрізняти кольори, це і означатиме настання темноти. Цей момент максимально наближений до часу офіційного приходу ночі.

Вона триває від заходу до заходу (Левит 23:23). Вона є вічним заповітом людям Ізраїлю і вічним знаком між ними і Богом в якості Творця(Ес 31: 15-16). Духовний Ізраїль складається з усіх християн Це - безстроковий договір між людьми Ізраїлю і всі неєвреї повинні в кінцевому рахунку увійти в народ Ізраїлю. Покаранням за осквернення Суботи є смерть, що приходить шляхом позбавленням Святого Духу і призначенням до другого воскресіння (Одкр. 20:5).

Субота - це задоволення, шановане як Господній День. Це не день лінивого байдикування, але свята меса (Іс. 58:13-14). В цей день не повинна проводитися жодна робота (Єр. 17:21-22) і не робиться жодна покупка (Неєм. 10:31) чи продаж (Неєм. 13:15).

Новомісяччя

Ісаї 66:22-23 Бо як небо нове та нова та земля, що вчиню, стануть перед обличчям Моїм, говорить Господь, так стоятимуть ваші нащадки та ваше ім'я! 23 І станеться, кожного новомісяччя в часі його, і щосуботи за часу її кожне тіло приходитиме, щоб вклонятися перед обличчям Моїм, говорить Господь.

Люди мають вклонятися Богу в Сьомий день Суботи, а також під час Новомісяччя (див.також Єз. 46: 6, 9-10).

Єзекіїль 46:1-10 Так говорить Господь Бог: Брама внутрішнього подвір'я, що звернена на схід, буде замкнена шість день праці, а суботнього дня буде відчинена, і в день новомісяччя буде відчинена. 2 І ввійде князь ходом сіней брами ззовні, і стане при одвірку брами, а священики приготують його цілопалення та його мирну жертву, і він поклониться на порозі брами. А брама не буде замкнена аж до вечора. 3 І буде вклонятися народ Краю при вході цієї брами в суботи та в новомісяччя перед Господнім лицем.

Жертва Новомісяччя є навіть більшою, ніж Суботня жертва (Ез. 46:4,6). Між ними не існує різниці. Обидва ці дня є святими і під час цих свят не проводитися торгівля.

Амос 8:5 кажучи: Коли то мине новомісяччя, щоб нам збіжжя продати? і субота, щоб нам відчинити збіжеві комори? Щоб зменшити ефу, і щоб шекля побільшити, і щоб викривляти обманну вагу,

Важливість жертв, пов'язаних з Новомісяччям, має відношення до Церкви, вони також приносяться заради Ізраїлю. Якщо не дотримуватися Новомісяччя, неможливо зрозуміти Календаря Бога (див. статтю Календар Бога [156]). Сучасний єврейський календар неточний і перешкоджає відновленню. До тих пір, поки Господній Календар не буде відновлений, Свята і Новомісяччя будуть припадати на невірні дні і, таким чином, відновлення затримається. Тільки відновленням Новомісяччя зможуть забезпечити правильне дотримання і розуміння Календаря і свят.

В Книзі Чисел 10:10 Новомісяччя є одним з пам'ятників Господові.

Числа 10:10 А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите в ті сурми на ваших цілопаленнях та на мирних жертвах ваших, і вони будуть вам на пригад перед лицем вашого Бога. Я Господь, Бог ваш!

Господь Бог ваш - це Єгова, ваш Елогім. Жертви були принесені в Христі. Суботи, Новомісяччя і встановлені свята не були скасовані.

Нам не слід погоджуватися з тими, хто схиляє нас до помилкової думки щодо святкування Новомісяч.

Кол 2:16-17 Тож, хай ніхто вас не судить за їжу, чи за питво, чи за чергове свято, чи за новомісяччя, чи за суботи, 17 бо це тінь майбутнього, а тіло Христове.

Свято Новомісяччя символізувало місто Сабат або Святий Сабат. В якості спомину, як ми бачимо вище, приносилися жертви.

Числа 28:11-15 А першого дня ваших місяців принесете цілопалення для Господа: бички, молоде з великої худоби два, і одного барана, однорічні ягнята сім безвадних, 12 і три десяті ефи пшеничної муки, жертву хлібну, мішану в оливі, для одного бичка, і дві десяті пшеничної муки, жертву хлібну, мішану в оливі, для одного барана, 13 і по десятій частині ефи пшеничної муки, жертву хлібну, мішану в оливі, для одного ягняти. Це цілопалення, пахощі любі, огняна жертва для Господа. 14 А їхні литі жертви: пів гіна вина буде для бика, а третина гіна для барана, а четвертина гіна для ягняти. Це новомісячне цілопалення кожного молодика, для всіх молодиків року. 15 І буде принесений один козел на жертву за гріх для Господа, крім сталого цілопалення, і лита жертва його.

Ми знаємо з цього тексту, вірша 14, що Новомісяччя повинні відбуватися кожний місяць протягом всього року. До Новомісяччя ставляться такі ж вимоги, і до інших Свят і Субот.

1Хроніки 23:31 І при всякому спаленні цілопалень для Господа на суботи, на молодики, і на свята в числі за правом на них, завжди перед лицем Господнім.

Новомісяччя знаходяться посередині між Суботами і Святами.

2Хроніки 31:3 А царева частка зо здобутку його приділена була на цілопалення: на цілопалення ранішні та вечірні, і на цілопалення на суботи й на молодики та на свята, як написано в Законі Господньому.

Книга Езри 3:5 також відзначає, що Новомісяччя були відновлені. Обидва головних відновлення включають відновлення Новомісяччя.

Езра 3:5 а по тому цілопалення стале, і на молодики, і на всі присвячені Господеві свята, і для кожного, хто жертвує добровільну жертву для Господа.

Новомісяччя - це початок або перший день місяця (Числа 10:10; 28:11). Місячний календар - знак Святих Людей. В своїх нотатках до Книги Виходу 12:2 Мекільта стверджує, що “народи” вважаються сонцем, але Ізраїль місяцем (Псалтир 104:19). В Суботу і Новомісяччя ми повинні відпочивати, як читаємо в Книзі пророка Амоса 8:5. Це був день радощів. Радощі, що раніше мали місце в Святих Днях, Новомісяччя і Суботах, було усунені.

Осії 2:11 І зроблю кінець усякій радості її, святу її, новомісяччю її, і суботі її, та всякому святковому часові.

Це трапилося через невіру і ідоловклоніння. Бог знищує Своїх людей, тому що вони не дотримуються Його законів. В кінцевому результаті він руйнує багатство нації.

Осії 2:12 І спустошу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: Це мені дар за блудодійство, що дали мені мої полюбовники. А Я оберну їх на ліс, і їх пожере польова звірина!

Книга Буття 1:14 показує, що Бог освітлює небеса, визначаючи день і ніч, а також знаки і пори року. Новомісяччя визначають порядок і строки свят і логічно передують Суботі, що представляє акт завершення в якості сьомого дня, в той час, як Місяці починаються з четвертого дня. Блискавки призначені для відділення світла від пітьми (Буття 1:18). Місяць уособлює союз світу з пітьмою, що ним править. Для зображення Христа використовується сонце.

Малахії 4:2-4 А для вас, хто Ймення Мойого боїться, зійде Сонце Правди та лікування в промінях Його, і ви вийдете та поскакаєте, мов ті ситі телята! 3 І безбожних топтати ви будете, бо стануть за попіл вони під п'ятами ніг ваших у той день, що його Я вчиню, промовляє Господь Саваот. 4 Згадайте Закона Мойсея, Мого раба, що йому наказав на Хориві устави й права щодо всього Ізраїля.

Страх перед Господом є нагадуванням Закону Бога. Суботи і Новомісяччя підтримуються однаково по відношенню до виду дозволеної діяльності. Торгівля була заборонена як під час Новомісяччя, так і під час Суботи.

Амос 4:4-6 4 Прийдіть до Бет-Елу й грішіть, до Ґілґалу примножте грішити. І свої жертви приносьте щоранку, на три дні ваші десятини. 5 І з димом пустіть жертву вдячну квасну, і сповістіть добровільні дарунки, розголосіть, бо ви любите так, синове Ізраїлеві, говорить Господь Бог. 6 І тому Я вам дав чистоту зубів по всіх ваших містах, і брак хліба по всіх ваших місцях, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...

Кількість місяців складає дванадцять разом з тринадцятим або додатковим місяцем, що додається сім раз в кожному дев’ятнадцятирічному циклі року, як того вимагає Книга Вихід 12:1. Погодження календаря як встановленого в творінні Богом визначається небесними тілами. Рух і позиція небесних тіл є визначальним чинником календаря. Ця позиція розвивається в Біблії і є центральною для закону.

Псалом 104:19 і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.

Таким чином, саме місяць, а не сонце є визначальним чинником. Сонце - тільки для дня і є точкою відліку початку року з рівнодення в Книзі Виходу 34:22 {tek-oo-faw '} або {tekquphah}, що означають:

1 (а) коло ,що приходить, ланцюг часу або космос, поворот

1 (б) в ланцюзі (у якості прислівника)

Для Ізраїлю і всіх людей північної півкулі, зимове сонцестояння припадає на грудень, коли сонце досягає крайньої південної точки широти. В цей час ми маємо найкоротший день, як правило що припадає на 21 грудня. Літнє сонцестояння - це час в червні, коли сонце досягає своєї крайньої північної точки. В цей час ми маємо найдовший день, що, як правило, припадає на 21 червня.

Весняне рівнодення - час в березні, коли сонце перетинає екватор, переміщуючись з південної до північної півкулі. День і ніч мають тоді приблизно однакову тривалість. Це відбувається звичайно приблизно 20-ого березня. Осіннє рівнодення - час у вересні, коли сонце перетинає екватор, переміщуючись з північної півкулі в південну. День і ніч мають приблизно однакову тривалість. Це звичайно відбувається приблизно 22-ого вересня.

Тропічний рік складається з 365.24219 днів, синодичний місяць складається з 29.53059 днів. Дев’ятнадцять тропічних років близькі до цілого числа синодичних місяців. Фактична тривалість окремого року може варіюватися декількома хвилинами через вплив гравітаційної сили інших планет. Точно так же декількома годинами може варіюватися час між двома новими місяцями через ряд чинників, включаючи зміни в гравітаційній силі, що виходить від сонця і орбітального нахилу місяця.

Повний цикл складається з дев'ятнадцяти років. Цей період безпосередньо визначається місяцями, оскільки вони посезонно чергуються. Цикл складається з дев'ятнадцяти років.

Початок місяця НЕ СЛІД відлічувати з часу появи на небі місяця, що росте. Це поняття варіюється, тому на підставі суб'єктивних спостережень складання календаря Священних Днів представляється абсолютно неможливим. Докладніше про це ви можете прочитати в статті (Початок місяця і дня [203]). http://www.ccg.org/english/s/p203.html

Рік починається весною, в перший день першого місяця, що встановлено ще за часів розквіту Єрусалиму. Цей місяць є першим, його 15 днем є Паска, яка припадає на повний місяць, наступний за днем весняного рівнодення. Період Новомісяч триває до 15 днів до дня рівнодення.

Свято Паски має вшановуватись в повний місяць місяця Нісан (14 Нісана) обов'язково після дня весняного рівнодення, коли сонце знаходиться в знаку Овна. Це пояснення Анатоліуса представляється особливо значущим у зв'язку з історією Єврейського календаря, яка подається Евсевіусом в Священних іст. Гл. 32:16-19 як безперечна позиція всіх єврейських правителів. ..Про це ж мовиться в працях Філо і Джозефуса. Якщо хтось з наближеннямм кінця року помічав, що Паска випадає на день, передуючий дню весняного рівнодення, відлік місяців перед Нісаном, слід було переглянути.

(Шурер Історія євреїв за часів Ісуса Хріста, частина перша, том II, додаток III).

Цього важливого правила немає в Писанні.

Проте, після 1800 років, це правило все ще дотримується Римськими католиками при визначенні дати святкування Паски. В 2005 році цей день співпав з істинним Днем Колисання Снопів, 27 березня, в неділю. В цьому не було ніякої суперечності, оскільки літочислення іудеїв відрізняється на один місяць. (див. статтю Чому в 1997 році Паска була такою пізньою [239]).

В той рік Паска була такою пізньою, оскільки була пов'язана з отриманням Благословення Сонця, яке астрономічно не було виправдане, проте було виправданим з погляду рабинів. Саме ця сучасна традиції і привела Іудею до гріхопадіння.

Визначення початку місяця є основним чинником, який слідує враховувати при визначенні початку Нового Року.

Початок нового Року не слідує зв'язувати з часом збору урожаю в сучасному Ізраїлі. Цей період може варіюватися в декілька тижнів в кожному окремо взятому році, а це, у свою чергу робить складання календаря Священних Днів практично неможливим.

Ця проблема ідентифікації знака з тієї ж серії, що і проблема «ідентифікації» місяця або повного місяця, що росте, що має бути основою для визначення цих початкових циклів і днів. В ці дні люди використовують сучасні зерна, зібрані в різний час, які значно відрізняються від зерен, що збиралися в старовині. Деякі спеціально вирощують їх в особливих умовах, прагнучи таким чином наблизитися до їх первинного єства. Але навіть ці умови можуть вплинути на бажаний результат.

Ной ввійшов, і Ковчег закрився (Побут 7:16), проте, навіть після закінчення потопу він все-таки знав час початку нового Року, але у відповідності з обставинами, що склалися, він переніс його святкування (Бут 8:13). Це знання про початок Нового Року не було засновано на якихось видимих знаках, і звичайно не могло грунтуватися на часі збирання ячменю в околицях Єрусалиму після потопу.

Цей рік (2005) є сьомим роком циклу, а отже суботнім роком, в який не слідує ніщо садити. В Міленіум ніхто щорічно не садитиме зерно взагалі і ячмінь зокрема. Таким чином, ніхто не зможе відстежити, в якому стані знаходяться паростки в березні або квітні в сьомий або Ювілейний рік. Це не є необхідною умовою для того, щоб визначити дату початку року, а отже і час Свят і Священних днів.

Календар Священних Днів до наступного Ювілею можна знайти на сайті

http://www.ccg.org/english/s/c3.html

Застосування

Закон вимагає дотримання Новомісяч (Числа 10:10, 28:11-15; 1Хр. 23:31; 2Хр. 2:4, 8:13, 31:3). На Цей Час, як і на час Суботи, зупиняється торгівля (Ам. 8:5). Ізраїль дотримувався Новомісяччя (Іс. 1:13-14; Езд. 3:5; Неєм. 10:33; Псалтир 81:3; Ос. 2:11) також, як це століттями робила Церква. Церква поважала Новомісяччя так само, як вона поважала Суботу і Святі Дні (Кол. 2:16). Новомісяччя будуть дотримуватися у відновленні під час панування Месії (Іс. 66:23; Ез. 45:17, 46:1, 3.6) в якості Суботи, але обов’язок дотримувати їх покладається на нас вже зараз. Дотримуватися Новомісяччя обов'язково, навіть перед Святими Днями, що ним встановлюються.

Святі Дні і Свята

Щорічні Святі Дні знаходимо в Книзі Левита 23:1-44, Чисел 28: 16-29:35 і в Второзаконня 16:1-16. Ці щорічні Святі Дні - обов'язкові дні священного служіння (Левит 23:4). Вони є пам'ятними датами (Левит 23:43) і відбивають план Господнього Спасіння.

Щорічними Святими Днями є: Єврейська Пасха (Левит 23:7; Числа 28:18); Останній день Опрісноків (Левит 23:8, Числа 28:25); П’ятидесятниця (Левит 23:21; Числа 28:26); Труби (Левит 23:23; Числа 29:1); Очищення (Левит 23:26; Числа 29:7); Кущів (Левит 23:35; Числа 29:12); Останній Великий День (Левит 23:36; Числа 29:35).

Існують три щорічних Свята (Вихід 23:14). Час цих Свят встановлений або фіксований (Єз. 3:5 Неєм. 10:33). Ми це встановлюємо від слова mow'ed, “ призначений час”,що означає, що він не може бути відкладений.

Першим іде свято Опрісноків, що складається з двох Святих Днів, Пасхи на п'ятнадцятий день, а також останнього дня Опрісноків на двадцять перший день першого місяця або Нісана.

Втор 16:5-7 Не будеш заколювати пасху в одному з тих твоїх міст, які Господь, Бог твій дає тобі. 6 Але тільки на тому місці, яке вибере Господь, Бог твій, щоб там перебувало Ім'я Його, заколеш пасху ввечері, при заході сонця, у час твого виходу з Єгипту. 7 І будеш варити, і будеш їсти на тому місці, яке вибере Господь, Бог твій. А рано обернешся, і підеш до наметів своїх.

Ця трапеза покликана бути фізичним підтвердженням Духовного Визнання того, що наш Отець, Елоах, пробачить і врятує кожного, створеного Ним.

Другим іде свято Урожаю або Тижнів, або Святого Дня Пасхи (Вихід 23:16), що йдуть за п’ятдесят днів після Дня Колисання Снопів в перший день тижня нашої неділі в межах свята Опрісноків.

Третім є Свято Кущів або Збору (Вихід 23:16) за п'ятнадцять днів сьомого місяця як Святий День, так само, як один на Останній Великий День як восьмий день цього Свята.

Десятинна система прив'язана до свят і функціонує поряд з повною системою Ювілеїв.

Второзаконня 14:22-29 Конче даси десятину з усього врожаю насіння твого, що рік-річно на полі зросте. 23 І будеш ти їсти перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке Він вибере, щоб Ім'я Його перебувало там, десятину збіжжя свого, виноградного соку свого, і оливки своєї, і перворідних худоби своєї великої й худоби своєї дрібної, щоб навчився ти боятися Господа, Бога свого, по всі дні. 24 А коли дорога буде занадто довга для тебе, так що не зможеш понести того, бо буде занадто далеке від тебе місце, яке вибере Господь, Бог твій, щоб покласти Ім'я Своє там, коли поблагословить тебе Господь, Бог твій, 25 то даси в сріблі, і зав'яжеш те срібло в руці своїй, і підеш до місця, яке вибере Господь, Бог твій. 26 І витратиш те срібло на все чого буде жадати душа твоя, на худобу велику й худобу дрібну, і на вино, і на п'янкий напій, і на все, чого зажадає від тебе душа твоя, і будеш ти їсти там перед лицем Господа, Бога свого, і будеш тішитися ти та дім твій. 27 А Левит, що живе по брамах твоїх, не кидай його, бо нема йому частки й спадку з тобою. 28 На кінці трьох років відділиш усю десятину свого врожаю в тім році, і покладеш у брамах своїх. 29 І прийде Левит, бо нема йому частки й спадку з тобою, і приходько, і сирота, і вдова, що в брамах твоїх, і будуть їсти й наситяться, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій, у кожному чині твоєї руки, що будеш робити.

Друга жертва повинна приноситися для участі в Святах, виключаючи третій рік, коли проміжок був дуже великий.

Втор 12:21 Коли буде далеке від тебе те місце, що вибере Господь, Бог твій, щоб перебувало там Ім'я Його, то заріжеш із худоби своєї великої та з худоби своєї дрібної, щоб дав Господь тобі, як наказав я тобі, і будеш їсти в брамах своїх усім жаданням своєї душі.

Ті, хто не приготувався прийняти Пасху, або хто мандрує, повинні її прийняти в другий місяць (Числа 9:6-12; 2Хр 30:2-4).

Числа 9:1-23 І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині другого року по виході з єгипетського краю, першого місця, говорячи: 2 І нехай справлять Ізраїлеві сини Пасху в означений час. 3 Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір справите її означеного часу його, за всіма постановами її та за всіма уставами її спорядите її. 4 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, щоб справили Пасху. 5 І справили вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця надвечір у Сінайській пустині, усе, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини. 6 Та були люди, що були нечисті від дотику до тіла померлої людини, і не могли справити Пасху того дня. І прийшли вони того дня до Мойсея й до Аарона, 7 та й сказали ті люди до нього: Ми нечисті через дотик до тіла померлої людини. Чому ми будемо позбавлені ласки принести жертву Господню означеного часу серед Ізраїлевих синів? 8 І сказав до них Мойсей: Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас. 9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: 10 Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Кожен чоловік із вас, або з ваших нащадків, коли буде нечистий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він справить Пасху для Господа. 11 Місяця другого, чотирнадцятого дня надвечір спорядять вони її, з опрісноками та з гірким зіллям будуть їсти її. 12 Не позоставлять із неї до ранку, а костей не зламають у ній, за повною постановою Пасхи справлять її. 13 А чоловік, який чистий, а в дорозі не є, і стримається споряджати Пасху, то буде винищена душа та з народу її, бо Господньої жервти він не приніс означеного часу її. Гріх свій понесе той чоловік! 14 А коли перебуватиме з вами приходько, то справить він Пасху для Господа, за постановою про Пасху та за уставом про неї, так зробить. Постанова одна буде для вас, і для приходька, і для тубільця землі. 15 А того дня, коли поставлено скинію, хмара покрила скинію над ковчегом свідоцтва. А ввечорі було над скинією, як подоба огню, аж до ранку. 16 Так завжди бувало: удень покривала його та хмара, а вночі подоба огню. 17 І коли підіймалася хмара з-над скинії, то потому рушали Ізраїлеві сини, а на тому місці, на якому хмара ставала, там таборували Ізраїлеві сини. 18 На Господній наказ рушали Ізраїлеві сини, і на Господній наказ таборували. Усі ті дні, коли хмара перебувала над скинією, вони таборували. 19 А коли хмара багато днів позоставалася над скинією, то Ізраїлеві сини виконували Господню сторожу, і не рушали. 20 І бувало, що хмара була над скинією полічені дні, то вони на Господній наказ таборували, і на Господній наказ рушали. 21 І бувало, що хмара була від вечора аж до ранку, а підіймалася хмара вранці, то рушали вони. Або день і ніч була, і підіймалася хмара, то рушали вони. 22 Або два дні, або місяць, або рік хмара була над нею, над скинією, Ізраїлеві сини таборували, і не рушали, а коли вона підіймалась, рушали вони. 23 На Господній наказ таборували вони, і на Господній наказ рушали вони. Вони виконували Господню сторожу на Господній наказ через Мойсея.

Для кожного важливо дотримуватися Пасхи, і навіть іноземці, що проживають в Ізраїлі, повинні святкувати Пасху (Вихід 12:48, 49; Числа 9:14).

Вихід12:29-51 І сталося в половині ночі, і вдарив Господь в єгипетськім краї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоненого, що у в'язничному домі, і кожного перворідного худоби. 30 І встав фараон уночі, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І знявся великий зойк в Єгипті, бо не було дому, щоб не було там померлого!... 31 І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі, та й сказав: Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господеві, як ви казали! 32 І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене! 33 І квапили єгиптяни народ той, щоб спішно відпустити їх із краю, бо казали: Усі ми помремо! 34 І поніс той народ тісто своє, поки воно вкисло, діжки свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх. 35 І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і позичили від єгиптян посуд срібний і посуд золотий та шати. 36 А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, і вони позичили і забрали здобич від Єгипту. 37 І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей, 38 а також багато різного люду піднялися з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий. 39 І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли баритися, а поживи на дорогу не приготовили собі. 40 А перебування Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, чотириста років і тридцять років. 41 І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, вийшли всі Господні війська з єгипетського краю. 42 Це ніч сторожі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського краю. Ця сама ніч сторожа для Господа всім синам Ізраїля на їхні покоління. 43 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Це постанова про Пасху: жоден чужинець не буде їсти її. 44 А кожен раб людський куплений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її. 45 Приходько та наймит не буде їсти її. 46 В самому домі буде вона їстися, не винесеш із дому назовні того м'яса, а костей його не зламаєте. 47 Уся громада Ізраїлева буде справляти її. 48 А коли буде мешкати з тобою приходько, і схоче справляти Пасху Господеві, то нехай буде обрізаний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як народжений в Краї. А кожен необрізаний не буде їсти її. 49 Один закон буде для тубільця й для приходька, що мешкає серед вас. 50 І вчинили всі Ізраїлеві сини, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони. 51 І сталося того саме дня, вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського краю за їхніми відділами.

Їхнє врятування включає врятування неєвреїв, або всього людства, що стане частиною парафії. Якщо ти хрещений і прийняв Святий Дух, ти цим обрізаний і чистий. Сюди ж входять і всі жінки, окрім тих, хто не допущений до Вечері Господа, Пасхальної трапези, святкування Субот і Свят через менструальний цикл.

Свято має відзначатися в місці, зазначеному Богом (через священництво) (Второзаконня 16:5-7) і повинно святкуватися прісним хлібом (Вихід 12:8, 15-20; 12:3, 6; 23:15; Левит 23:6; Числа 9: 11; 28: 17; Второзаконня 16:3.4; Мр. 14:12; Лк. 22:7; Дії 12:3; 1Кор. 5:8). Покаранням за ігнорування дотримання свята, якщо ти нечистий або знаходишся в подорожі, є відлучення від людей або парафії (Числа 9:13. Це правило поширюється і на іноземців (Числа 9:14).

Второзаконня 16:5-7 Не будеш заколювати пасху в одному з тих твоїх міст, які Господь, Бог твій дає тобі. 6 Але тільки на тому місці, яке вибере Господь, Бог твій, щоб там перебувало Ім'я Його, заколеш пасху ввечері, при заході сонця, у час твого виходу з Єгипту. 7 І будеш варити, і будеш їсти на тому місці, яке вибере Господь, Бог твій. А рано обернешся, і підеш до наметів своїх.

Закон Книги Второзаконня 16:5 був причиною того, що Христос послав учням знайти кімнату, описану в Євангелії від Матвія 26.

Матвія 26:17-19 А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі? 18 А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе. 19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати.

Під час Свята Колисання Снопів знак Іони вимагає, щоб воно точно виконувалося в усіх його фразах. Першою фразою була та, що Христос був в могилі протягом трьох днів і трьох ночей, не більше, не менше. Христос також воскрес до ранку першого дня тижня, що слідував за Суботою, тому що він був Жертвою Колисання Снопів, першоплодом всіх урожаїв (Вихід 29:24-27; також див. Левит 7:30, 34; 8:27, 29; 9:21; 10:14, 15; 14: 12, 24; 23:11-20; Числа 5:25; 6:20; 18:11, 18).

Вихід 29:24-27 І покладеш усе те на руку Аарона й на руки синів його, і поколихаєш його, як колихання перед Господнім лицем. 25 І візьмеш його з їхньої руки, та й спалиш на жертівнику на цілопалення, на пахощі любі перед Господнім лицем, це огняна жертва для Господа. 26 І візьмеш грудину з барана посвячення, що Ааронів, і поколихаєш її, як колихання перед Господнім лицем, і це буде твоя частина. 27 І посвятиш грудину колихання та стегно приношення, що були колихані, і що було принесене з барана рукоположення, з того, що Ааронове, і з того, що синів його.

Вільна Пожертва традиційно здійснювалась в 9 годин ранку або в третій годині. Він очікував сходження і це було причиною того, що Христос сказав Марії, коли та прийшла його відвідати: “не тримай мене”.

Іван 20:1,15-17 А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений. 15 Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму! 16 Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій! 17 Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!

Він дозволив торкнутися свого тіла тільки після прийняття себе як жертви і подальшого возз'єднання з Отцем (Ів 20:27).

Перший день тижня, або Неділя Вільної Пожертви, не є Святим Днем, але він має бути вшанованим, бо з нього починається відлік до П’ятидесятниці.

Це 2005 рік за Римським літочисленню, оскільки в своєму календарі католики використовували той же принцип відліку початку року протягом 1800 років, отже святкують П'ятидесятницю того ж дня, що і ми. В цьому вони не убачали ніякої суперечності, оскільки літочислення євреїв відрізнялося від стандартного на один місяць.

Як П’ятидесятниця, так і перший день Кущів, припадають на астрономічні повномісяччя, тобто вони прив'язані до місячних циклів. Але ані Труби, ані Очищення, не є частиною свята, що включає систему приношення церкві.

В році існують три свята.

Вихід 23:14 Три рази на рік будеш святкувати Мені.

Вони описані в:

Второзаконня 16:16 Три рази в році вся чоловіча стать буде з'являтися перед лице Господа, Бога твого, у місці, яке Він вибере: у свято Опрісноків, і в свято Тижнів, і в свято Кучок, і ніхто не буде бачений перед лицем Господнім упорожні,

Цими Святами є Паска, П'ятидесятниця і Свято Кущів.

Ті, хто присутній на святі, не повинен з'являтися перед Господом Єговою з порожніми руками:

Второзаконня 16:17 кожен принесе дар руки своєї, за благословенням Господа, Бога свого, що дав Він тобі.

В році існує три рази, коли потрібно приносити жертву. Вона повинна приноситися на початку, тобто до ранку першого дня кожного з трьох свят.

Вихід 23:18 Не будеш приносити крови жертви Моєї на квашенім, а лій Моєї святкової жертви не буде ночувати аж до ранку.

Християнство не вимагає жертвоприношення на кожний Святий День, або тижневе служіння. Добровільні пожертвування стоять між людиною і Богом і можуть бути принесені в будь-який час, але не є обов'язковими.

Приношення на Свято робилися за декілька тижнів до нього і складалися з живої худоби, зерна і фруктів. Таким чином, ці приношення використовувалися під час Свята.

Готівка і грошові чеки використовувалися тоді і можуть бути використані зараз як добровільні пожертвування з тією ж метою, з якою вносилися приношення на свята і десятина.

Езд 8:25-30 І відважив я їм срібло й золото та посуд принесення нашого Божого дому, що принесли цар, і його дорадники, і його зверхники та ввесь Ізраїль, що знаходився там. 26 І відважив я на їхню руку шість сотень і п'ятдесят талантів срібла, а срібних речей сто талантів, золота сто талантів, 27 а золотих чаш двадцять на тисячу дарейків, а посудин з золоченої й доброї міді дві, дорогі, як золото. 28 І сказав я до них: Ви святість для Господа, і цей посуд святість, а те срібло та золото добровільна жертва для Господа, Бога ваших батьків. 29 Пильнуйте й бережіть це, аж поки не відважите його перед зверхниками священиків і Левитів та зверхниками батьківських родів Ізраїлевих в Єрусалимі до кімнат Господнього дому. 30 І прийняли священики та Левити вагу того срібла та золота та того посуду, щоб віднести до Єрусалиму, до дому нашого Бога.

Числ 31:50 І ми принесли Господню жертву, кожен, хто знайшов що з золота, ланцюжок на ноги, і нараменник, перстень, сережки та нашийника на очищення наших душ перед Господнім лицем.

Числ 3:44-51 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: 45 Візьми Левитів замість кожного перворідного серед Ізраїлевих синів, а худобу Левитів замість їхньої худоби, і будуть Левити Мої. Я Господь! 46 А на окуп тих двохсот і семидесяти і трьох, що позостали понад Левитами з перворідного Ізраїлевих синів, 47 то візьми по п'яти шеклів на голову, на міру шеклем святині візьмеш, двадцять ґер шекель, 48 і даси ті гроші Ааронові та синам його, як окуп за позосталих серед них. 49 І взяв Мойсей гроші окупу від позосталих понад викуплених Левитами, 50 від перворідного Ізраїлевих синів узяв він ті гроші, тисячу і триста і шістдесят і п'ять на міру шеклем святині. 51 І дав Мойсей гроші окупу Ааронові та синами його за Господнім наказом, як Господь наказав був Мойсеєві.

Це фінансове джерело використовувалося священиками для наймання робітників, хору і інших учасників Храмової служби. Їм платили грошима, грошима ж вони вносили і приношення (2Цар 12:1-19; Єзд. 6:8; Єр 22; 13; Як 5:4).

Вих 25:1-3 А Господь промовляв до Мойсея, говорячи: 2 Промовляй до Ізраїлевих синів, і нехай вони візьмуть для Мене приношення. Від кожного мужа, що дасть добровільно його серце, візьмете приношення для Мене. 3 А оце те приношення, що візьмете від них: золото, і срібло, і мідь,

Золото, срібло і бронзу або мідні монети. Їх набагато легше нести, і на відміну від кухонного приладдя, посуду та іншого, вони мають певну визначену цінність (Втор 14:24-25)

Труби називаються Пам'ятною Суботою і Святим Зібранням (Левит 23:24). Очищення називається Сабатичною Суботою і Святим Зібранням (Левит 23:27-31). Обидва називаються [Святими] днями, а не Святами.

Книга Чисел 10:10 приводить приклад, коли трублять в Труби. Це відбувається під час всіх Новомісяч і всіх Святих Днів і Субот, коли робляться жертви спаленням і звичайним жертвоприношенням. Ми також сурмимо в Шофар як солдати армії Бога з тим, щоб отримати Його рапоряжения відносно майбутніх битв під час Суботніх служб.

Біблійні Святі Дні і Свята знаходимо в Книзі Левит 23 і там же ми знаходимо повне їхнє пояснення, являючись продовженням Книги Виходу. Книга Вихід 23 продовжує її 20 вірш, а вірш 23 Книги Левит посилює Книгу Виходу. Книга Чисел 15, 28 і 29 посилює їх обидва, включаючи текст про Новомісяччя. Подальше повторення і підсилення відбувається в Книзі Второзаконня 5 і 14.

Сила Христа відноситься до сили дотримання закону в Святому Дусі і, отже, в милості. Христос дотримувався всього: Суботи, Новомісяч і Свят. Апостольська Церква також дотримувалася Суботи, Новомісяч і Свят (Кол. 2:16), бо це робила Церква протягом двох тисяч років. В Мілленіум народи також будуть дотримуватися Суботи, Новомісяч і Свят (Іс. 66:23; Зах. 14:16-19).

Зв'язок між святами і жертвами, згаданий в Книзі Второзаконня 12:8-12, був усунений разом із зв'язком між жертвами і щотижневими Суботами. Не можна з'єднувати календар, свята і жертвенний закон без застосування таких же положень до всіх інших компонентів закону, включаючи суботу. Вся система правління Бога була звільнена від жертвенної системи, включаючи Суботу і систему Святих Днів. Сама Пасха була дана людям перед тим, як був даний закон на горі Синай. Христос є пасхальною жертвою і жодна тварина не може бути принесена в жертву тепер, щоб покрити наші гріхи.

Весь процес представлення обраних у Християнстві є обумовленим прийняттям Святого Духу, що відбудеться до загального воскресіння. Святі Дні не можуть бути скасовані, доки план не завершиться Останнім Великим Днем. Кожне свято є частиною плану Божого, який ще втілюється. Згідно з визначенням системи урожаю вони все ще є діючими і повними.

1Петра 2:5 І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.

Обрані в наші дні також є жертовним приношенням.

Закон був тінню всього, що повинно настати (Євр. 10: 10. Тінь показує реальність; вона не відірвана від неї.

Тінь була спеціально пов'язана з жертвою (Євр. 10:1-10), а не зі святами.

Біблія говорить, що ті неславлять свята, хто відмовляється від себе заради корисливості, вдаючись до помилки Валаама, що призвела до загибелі в повстанні Корага (Юда 11-12). Іншими словами, вони навчають за плату і перекривають свята і розуміння закону і Святого Письма. В них немає ані світла (Іс. 8:20), ані зорі. Вони є двічі мертвими або викоріненими. Ці люди позбавлені Духу, і зумовлюють той розподіл, що буде мати місце в останні дні (Юда 19). Повстання Корага є, таким чином, частиною процесу, що направлений проти слова Божого.

Вибрані судяться їхнім знанням єдиного правдивого Бога. Таким чином, знання Бога (Єр. 9:22), розуміння закону, проходячи через людський розум і серце, зміцнюється ними.

Але питання не про Суботу або Свята, або Закон. Воно полягає в тому, що Бог Отець є Єдиним Правдивим Богом (Ів. 17:3; 1Ів. 5:20) і що Він один - вічний (1Тим. 6:16).

Можна дотримуватися Суботи, але при цьому бути єретиком. Якщо ви до цього не прийдете, вас буде вигнано з обраних і будете перебувати в брехні (2Сол. 2:11). Маршалл переклав це місце з Біблії як будуть вірити в брехню. Вони більше не в змозі собі допомогти. Вони не зможуть зрозуміти свою помилку, навіть якщо захочуть. План і мета Бога висловлюється в структурі і послідовності свят, встановлених у відповідності з вказівками Біблії.

Сучасне Християнство не дотримується цих свят і внаслідок цього не спрямоване на розуміння біблійного плану. Сучасні церкви нехтують положеннями Біблії, що вона дає для захисту суспільства.

Закон відносно свят подається в П’ятикнижжі у чотирьох послідовностях , починаючи від Виходу і до Второзаконня. Першу згадку знаходимо в Книзі Виходу в багатьох розділах. Вихід 20 розповідає про Десять Заповідей, що повторюються у Второзаконні 5. Вихід 21 веде мову про питання шлюбу і домогосподарства, а також родинної відповідальності, що поширює дію заповідей на всі типи спільнот. Вихід 22 розповідає про права власності і обов'язки по ній у відповідності з заповідями. Вихід 23 розповідає про лжесвідчення і повагу до людини. Вихід 23-10 розкриває значення і застосування четвертої заповіді. Вона не тільки має відношення до тижня, але ще і включає Ювілей і Сабатичену систему. Вихід 12 розказав про Пасху.

Це були свята Бога, що називалися ним Мої свята (Левит 23:2). В Левиті 23 і в Другій книзі Хроніки 2:4 як свята Господа. В Книзі Чисел 15:3 і 29: 39 також використаний термін ваші свята. В Книзі пророка Ісаї 1:14 і 5:12 назва їхні свята використовує в наступному негативному значенні. Свята не мали вічного або земного походження. Вони не могли бути логічно змінені або упущені, доки не був би змінений або упущений. План Спасіння, що вони представляють.

Левіт 23:2-44 Промовляй до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Свята Господні, що в них скликатимете святі збори, оце вони, свята Мої: 3 Шість день буде робитись робота, а дня сьомого субота повного відпочинку, святі збори, жодної роботи не будете робити. Це субота відпочинку для Господа по всіх оселях ваших! 4 Оце свята Господні, святі збори, що скличете їх у їхнім означенім часі: 5 У місяці першім, чотирнадцятого дня місяця під вечір Пасха для Господа. 6 А п'ятнадцятого дня того місяця свято Опрісноків для Господа, сім день будете їсти опрісноки. 7 Першого дня будуть святі збори для вас, жодного робочого зайняття не будете робити. 8 І будете приносити для Господа жертву сім день; сьомого дня збори святі, жодного робочого зайняття не будете робити. 9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: 10 Промов до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Коли ви ввійдете до того Краю, що Я даю вам, і будете жати жниво його, то снопа первоплоду ваших жнив принесете до священика, 11 а він буде колихати снопа того перед лицем Господнім, щоб набути вподобання вам; першого дня по святі священик буде колихати його. 12 І ви прирядите в дні вашого колихання снопа однорічне безвадне ягня на цілопалення для Господа. 13 А хлібна його жертва дві десяті ефи пшеничної муки, мішаної в оливі, огняна жертва для Господа, пахощі любі; а жертва лита його вино, чверть гіна. 14 А хліба, і пряженого зерна, і свіжих зерен ви не будете їсти аж до самого того дня, аж до вашого принесення жертви для вашого Бога. Це вічна постанова для ваших поколінь по всіх ваших оселях. 15 І відлічите ви собі першого дня по святі, від дня вашого принесення снопа колихання, сім тижнів, повні будуть вони. 16 А до першого дня по сьомім тижні відлічите п'ятдесят днів, та й принесете хлібну нову жертву для Господа. 17 З ваших осель принесете два хліби колихання, дві десяті ефи пшеничної муки будуть вони, будуть спечені квашені, первоплоди для Господа. 18 І принесете понад той хліб сім ягнят безвадних у віці року, й одного бичка та два барани, вони будуть цілопалення для Господа, і жертва хлібна, і жертви литі для них, огняна жертва, пахощі любі для Господа. 19 І спорядите одного козла на жертву за гріх, та двоє ягнят у віці року на жертву мирну. 20 І священик буде колихати їх разом із хлібом первоплодів, як колихання перед Господнім лицем, над двома ягнятами. Вони будуть святощі для Господа, для священика. 21 І скличете того самого дня, і будуть святі збори для вас, жодного робочого зайняття не будете робити. Це вічна постанова для ваших поколінь по всіх ваших оселях! 22 А коли ви будете жати жниво вашої землі, не дожинай краю поля твого, а попадалих колосків жнива твого не будеш збирати, для вбогого та для приходька позоставиш їх. Я Господь, Бог ваш! 23 І промовив Господь до Мойсея, говорячи: 24 Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Сьомого місяця, першого дня місяця буде вам повний спочинок, пам'ять сурмлення, святі збори. 25 Жодного робочого зайняття не будете робити, і принесете огняну жертву для Господа. 26 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: 27 А десятого дня самого місяця день Очищення він, збори святі будуть для вас, і будете впокоряти душі ваші, і принесете огняну жертву для Господа. 28 І жодного зайняття не будете робити того самого дня, бо він день Очищення, щоб очистити за вас перед лицем Господа, Бога вашого. 29 Бо кожна душа, що не буде впокорюватись того самого дня, то буде вона винищена з своєї рідні. 30 А кожна душа, що буде робити яке зайняття того самого дня, то Я вигублю ту душу з-посеред народу її. 31 Жодного зайняття не будете робити. Це постанова вічна для ваших поколінь по всіх ваших оселях! 32 Він субота повного спочинку для вас, і ви будете впокоряти душі свої, ввечері дев'ятого дня місяця від вечора аж до вечора будете святкувати вашу суботу. 33 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: 34 Промовляй до Ізраїлевих синів, кажучи: П'ятнадцятого дня того сьомого місяця, свято Кучок, сім день для Господа. 35 Першого дня святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити. 36 Сім день будете приносити огняну жертву для Господа; восьмого дня святі збори будуть для вас, і принесете огняну жертву для Господа; це віддання свята, жодного робочого зайняття не будете робити. 37 Оце свята Господні, що скликуватимете на них святі збори, щоб приносити огняну жертву для Господа, цілопалення, хлібну жертву й заколену жертву, і жертви литі, належне дневі в його дні, 38 окрім Господніх субіт, і окрім дарів ваших, і окрім усіх ваших обітниць, і окрім усіх ваших дарувань, що дасте Господеві. 39 А п'ятнадцятого дня сьомого місяця, коли ви збираєте врожай землі, будете святкувати свято Господнє сім день; першого дня повний спочинок, і восьмого повний спочинок. 40 І візьмете собі першого дня плоду гарного дерева, пальмові віття, і галузку многолистого дерева та припоточних тополь, і будете веселитися перед лицем Господа, Бога вашого, сім день. 41 І будете святкувати його, як свято для Господа, сім день у році. Постанова вічна для ваших поколінь, сьомого місяця будете святкувати його. 42 У кучках будете сидіти сім день, кожен тубілець в Ізраїлі сидітиме в кучках, 43 щоб ваші покоління пізнали що Я в кучках посадив був Ізраїлевих синів, коли виводив їх з єгипетського краю. Я Господь, Бог ваш! 44 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів про свята Господні.

Без сумніву, Месія складав первинну і важливу частину урожаю Божого, як це відображено Пасхою і Святом Колисання Снопів, але він мав перед-існування як Елогім Ізраїлю, підлеглий своєму Елогіму, що був Елоєю. Саме тому він дав закон Мойсею, розмовляючи з ним віч-на-віч.

Мойсей не говорив з Богом (Отцем як Елоа або Теон).Іван прямо вказує, що ніхто і ніколи не бачив Бога (Ів. 1: 18). Це був Елогім, що називається Ангелом Присутності або Ангелом Великої Ради (Іса 9:6 LXX).

Свята були дані Богом Христу і Христос їх ввів і затвердив серед обраних і в кінцевому рахунку серед народів, готуючи їх до Тисячоліття. Книга Чисел 28 і 29 приводить єдино правильний повний список щоденних, щомісячних, і щорічних жертв і приношень.

Христос один і той самий вчора, сьогодні і завтра (Євр. 13:8). Бог - незмінний (Мал. 3:6; Як. 1:17).

Таким чином, переміни не відбуваються, що стосується і священних днів, даних людству законом, що теж не міняються.

Святі Дні, Свята, Новомісяччя і Суботи навмисно ставляться під сумнів. Це пророцтво, що Сам Бог дав через своїх пророків. Бог говорив через пророка Амоса і порівнював Ізраїль останніх днів з кошиком стиглих фруктів (Ам. 8:1). Ключовим елементом є непідкорення Богу. Покаранням за це служить те, що Суботи і свята сповнені скорботи.

Це супроводжується нездатністю почути голос Єгови (Ам. 8:11-14), що є наслідком неспроможності зрозуміти природу Єдиного Правдивого Бога (Ів. 17:3; 1Ів. 5: 20), через що і карається людство (Ос. 8:5-9). Навіть демони знають, що Бог - єдиний і всесильний (Як. 2:19).

Великий закон Божий був написаний для ізраїльтян, тому що вони вважали його чужим через порушення ними першої заповіді, що збільшувало їх гріховність (Ос. 8:11-12).

Цілий розділ 6 Євангелія від Івана наповнений символізмом, що описує підготовку до Пасхи і її святкування. В кожному положенні цієї глави закладене спеціальне значення, в якому говориться про те, що кожному готується відповідно до його призначення, його місця серед вибраних і їхнього місця серед племен як частина 144.000 і множини під керівництвом дванадцяти апостолів в якості суддів племен.

Іван 6:53-54 І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя. 54 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

Існує три умови вічного життя. Вони прямо не зв'язані з Вечерею Господа. Перші два згадуються в Євангелії від св. Івана 17:3.

Першою умовою вічного життя є знання про те, хто ж такий Єдиний Істинний Бог, а також в чому полягає Його воля.

Другою умовою вічного життя є віра в Ісуса Христа в світлі вчення про єдиний правдивий Бога (1Кор. 15:34).

Третьою умовою вічного життя є участь в святкуванні Пасхи і причащанні тілом і кров’ю Ісуса Христа (Ів. 6:53-54).

Ів 6:53-54 І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя. 54 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

Це саме ті умови, що потрібні для вічного життя. Всі вони супроводжуються слухняністю. Слухняністю перед єдиним правдивим Богом дотриманням Його заповідей. Святі - це ті, хто дотримуються заповідей (Об 3:10; 12:17; 14:12). Недодержання закону приносить прокляття.

Римлянам 2:27 І необрізаний з природи, виконуючи Закона, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писанням і обрізанням?

Дотримання заповідей - необхідна передумова відновлення Святого Духу. Без Святого Духу ви не можете вступити в Царство Боже і, отже, мати життя вічне, для якого необхідні три перерахованих умови. Ви також повинні виявляти слухняність. Слухняність цьому святу включає дотримання законів і правил, що Христос встановив для Пасхи. Якщо ви не берете участі в цій церемонії, ви не є однією частиною з Ісусом Христом (Ів. 13:8).

Першою церемонією Вечері Господа є акт омовіння ніг. Омовіння ніг вчинялося з метою показати гостинність хазяїна при прибутті гостя. Звичайно, люди мились, але вони шли вулицями, і після омовіння ніг вони почували себе комфортніше. Спеціально призначені слуги здійснювали таке омовіння. Гостю давалися рушник і урна з водою. Таке омовіння здійснювалося відразу після його приходу, або перед початком їжі, коли гості відкидались від стола. Неприйняття описаного означає той факт, що ніхто не любить принижуватися для інших людей.

Іван 13:6-8 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені? 7 Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш. 8 Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною.

Напевне, ми всім серцем знаємо ці слова. Петро не хотів, щоб він мив його ноги, оскільки Вні був Царем Месією. Він не розумів, що Вищий Священник перший раз йшов в полотняних одежах для спокутування і пожертвування. Повинно було відбутися два пришестя Месії. Перший - в простих полотняних одежах, і другий - в шатах царя. Він хотів, щоб Ісус Христос сидів на троні цезарів і правив світом так же несправедливо, як це робили ті ж цезарі, але з Єрусалима.

Петро говорить: “ти не будеш мити мої ноги!”. Ми повинні дозволити омити свої ноги, дозволяючи символічне омовіння наших життів Христом, звичайно, якщо ми хочемо перебувати в його Царстві. Якщо ми це здійснимо, ми успадкуємо Царство, як успадкував він. Петро усвідомлював необхідність акту омовіння, але не усвідомлював його сенсу.

Іван 13:9-11 До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову! 10 Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі. 11 Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.

Ми повинні тільки мити ноги, оскільки були вже один раз омиті хрещенням, тому є чистими назавжди. Ми повинні вчиняти омовіння ніг тільки на Вечерю Господа. Цей акт знов очищає наші помисли перед Богом і відносно Нього (1Пет 3:18-21), для того, щоб ми могли символічно прийняти Його плоть і кров.

Рік за роком, говорячи духовно, ми збираємо гріхи, часто навіть не підозрюючи про це. Тобто по мірі того, як ми ідемо по життю, ми потребуємо поновлення хрещення. Нам потрібно освіжити омовіння. Символічно ми можемо це здійснити омиваючи наші ноги. В Євангелії від Івана 13:12-17 ми ще раз зустрічаємо про це

Іван 13:12-17 Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам? 13 Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є. 14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати. 15 Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив. 16 Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його. 17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!

Ці слова підтверджують той символізм, про який нам повинно бути відомо. Таким чином, цей акт є не проявом приниження, а знаком того, що ми перебуватимемо разом з нашими братами в цей знаменний день року.

Тобто Господь і Учитель мив ноги своїм учням, що повинні робити також і ми один одному, як приписував Христос. Ми повинні робити це щорічно чотирнадцятого числа першого місяця. Цей день не є Святим Днем, але святою є ніч, коли його зрадили, в яку ми, щоб отримати вічне життя, повинні їсти хліб і пити вино.

Іван 6:53-56 І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя. 54 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня. 55 Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття. 56 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.

1Коринтянам 11:23-28 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, 24 подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене! 25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене! 26 Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде. 27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крови Господньої! 28 Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.

Ніч є чотирнадцятим днем першого місяця, і ми повинні її виділяти і брати участь в ній. Ми повинні судити самих себе як спростування, що несе покарання. Дріжджовий хліб не може бути використаний під час цієї служби (Вих 23:18). В Вих 34:25 мовиться, що хоча до цього часу Святкові Дні Опрісноків ще не починаються, хліб, що використовується під час цих церемоній, повинен бути прісним.

Вих 34:25 Не будеш приносити на квашенім крови жертви твоєї, і не переночує до рана святкова жертва Пасхи.

Прісний хліб використовувався щодня як невід'ємна частина системи жертвопринесень. Месія був прийнятий як спокутна жертва, а ми зараз є послідовниками, провідними служби, як і було заповідано. Використовування дріжджового тесту і/або соку винограду під час служби є абсолютно неприйнятним, і саме в цьому лежить можливість порятунку.

Це триває на Пасху і дні Опрісноків. Початок П’ятидесятниці ми відраховуємо від Дня Колисання Снопів. Тут ми маємо період семипаственного наповнення тижнів і Свято і Святий День на п'ятдесятий день. П’ятидесятниця значить “полічи до п'ятдесяти”. Як на День Колисання Снопів, так і на П’ятидесятницю служба починається в третьому годині або в 9: 00 до обіду. П’ятидесятниця - це урожай першоплодів і духовне чекання людського урожаю від Свята Кущів, а також символ нового світового порядку Бога, який почнеться останнім Великим Днем.

Це відбувається в період циклу семи щорічних земних Субот і триває до Ювілейного року. Таке завершення семи повних тижнів або повних субот до П’ятидесятниці і семирічний цикл, що сім раз повторюються до Ювілею, є важливими.

Застосування

Про щорічні Святі Дні говориться в Книзі Левита 23:1-44, Второзаконня 16: 1-16 і Чисел 28 і 29. Ці щорічні Святі Дні відображають Господній план спасіння. Вони - обов'язкові і мають спеціальні вимоги по їхньому дотриманню як знаки між Богом і Його людьми. Святий День також важливий, як і Субота. Є три щорічних свята, що записані в Книзі Виходу 23:14. Жертвоприношення повинно здійснюватися до ранку першого дня кожного Свята, про що ми читаємо в Книзі Виходу 23:18, Второзаконня 16:16-17, Другій Книзі Хроніки 8:13.

Вечеря Господа не є Святим Днен, але передує Святу Опрісноків. Його потрібно дотримуватися з тим, щоб отримати вічне життя в першому відтворюванні (Ів. 6: 53-54). Як Свято (тижнів) потрібно дотримуватися П’ятидесятниці (Вихід 34:22; Второзаконня 16:10,16). Свято Кущів має дотримуватися, дозволяючи всім слухати і научаться (Левит 23:34; Второзаконня 16:13, 16; 31:12). Труби і Очищення називаються [Святими] днями, а не Святами (Левит 23:24, 27). Ювілей починається саме з дня Спокутування (Лев 25:9-10).

По можливості, ми намагаємось проводити служби в Священні Дні о третій годині, тобто в 9:00 ранку, і о дев'ятій годині, тобто в 3:00 дня за місцевим часом для того, щоб розмежувати час уранішньої і післяобідньої служб.

Семирічний Відпочинок Землі

Включає:

Сьомий рік звільнення з рабства (Вихід 21:2-6, Второзаконня 15:12-18),

Прощення боргів (Второзаконня 15:1-6), і

Відпочинок землі (Вихід 23: 10-11; Левит 25:1-7, 19-240.

Ці положення закону об'єднують економічні інтереси, інтереси навколишнього середовища з питаннями моралі.

По настанні такого семирічного циклу, що називається септенате або шемиттаг, ми повинні на свято Кущів читати Закон Божий.

Втор 31:10-13 І наказав їм Мойсей, говорячи: У кінці семи літ, окресленого часу року відпущення, у свято Кучок, 11 коли прийде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Закона перед усім Ізраїлем до їхніх ушей. 12 Збери той народ, чоловіків, і жінок, і дітей, і приходька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і додержували виконувати всі слова цього Закону. 13 А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви житимете на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.

Вся система закону Божого спрямована на захист племені, сім'ї і окремої людини. Ювілей і його десятинна система, заборона складання боргів є дуже важливим моментом, необхідність слідування якому, втім, часто заперечується.

Ми читаємо закон, так що люди, що його не зрозуміли, можуть почути його.

Вся земля належить Господу і ми утримуємо її у вірі.

Левіт 25:23 А земля не буде продаватися назавжди, бо Моя та земля, бо ви приходьки та осілі в Мене.

Це не означає, що існує земля, що називається “Свята Земля”. Вся вона - Божа, і Ювілейна система належить всьому людству, приносячи вам користь, де б ви не знаходились (Второзаконня 28:32).

Ми не повинні проголошувати землю або ріки своєю власністю.

Єзекіїля 29:9 І стане єгипетський край спустошенням та руїною, і пізнають вони, що Я Господь, за те, що він говорив: Річка моя, і то я її утворив!

Земля належить Богу, і якщо ми не будемо давати їй відпочинку кожний сьомий рік, Бог помістить нас в збиток.

Левит 26:34-35 Тоді земля та надолужить собі за суботні роки по всі дні спустошення її. Коли будете в краї ваших ворогів, тоді ваша земля святкуватиме відпочинок, і надолужить собі за свої суботні роки. 35 По всі дні спустошення святкуватиме вона відпочинок, чого не святкувала в суботні роки, коли ви сиділи на ній.

Землі буде дано відпочинок, який ми не хотіли їй дати, нашим переміщенням і ізоляцією. Це є частиною сабатичної системи, що, подібно до сьомого дня суботи, не може бути змінена або відкинута. Яка ж існує причина такої крайньої міри?

Левит 26:14 А коли ви не будете слухняні Мені, і не виконуватиме всіх тих заповідей,

Наша власна поведінка, так само, як і наше невірне використання землі і навколишнього середовища, може стати причиною того, що ми будемо вивергнуті землею.

Левит 18:25-30 І стала нечиста та земля, і Я полічив на ній її гріх, і та земля виригнула мешканців своїх! 26 І ви будете додержувати постанов Моїх та уставів Моїх, і не зробите жодної зо всіх тих гидот, як і тубілець чи приходько, що мешкає серед вас. 27 Бо всі ті гидоти робили люди тієї землі, які перед вами, і стала нечиста та земля. 28 І щоб та земля не виригнула вас через ваше занечищення її, як вона виригнула народ, який перед вами. 29 Бо кожен, хто зробить одну зо всіх тих гидот, то душі, що роблять, будуть винищені з-посеред їхнього народу. 30 І ви будете додержувати наказів Моїх, щоб не чинити чого з тих гидотних постанов, що роблені перед вами, і не споганитеся ними. Я Господь, Бог ваш!

Порушення завіту, що включає не тільки порушення десяти заповідей, тягне за собою покарання.

Левит 26:43 А Край той буде позбавлений їх, і надолужить собі свої суботні роки, опустілий від них, а вони понесуть кару за свої гріхи, а то для того, що законами Моїми погорджували, а постанови Мої огидила була їхня душа.

Порушення повного заповіту, що здійснили всі наші предки з Богом на Синаї (Вихід 24:3) несе покарання. Ми ще раз підтверджуємо це з Ним в Дусі в нашому хрещенні і бажанні дотримуватися його, тому, що ми любим Одного і Єдиного Бога.

Флавіус Джозефус записує в “Древностях євреїв”, розділ Х, хі:

“Гай Цезарь, імператор другого часу, наказав, щоб вся країна євреїв, включаючи Йоппу, платила щорічну данину за місто Єрусалим, включаючи сьомий, що вони називають Сабатичним Роком, тому що в цей час вони не одержують плоди своїх дерев, не обробляють свою землю і не платять данину Сидону на другий рік [того Сабатичного періоду] четвертої частини того, що було посіяно”.

Як було сказано, вони повернулися в обіцяну землю після того, як земля отримала відібраний у неї відпочинок. Багато обіцянок Бога вимірюються нашим дотриманням Його закону. Ми не можемо нічого змінити, базуючись на твердженні про те, що нам краще відомо, або на усних традиціях.

У Джозефуса ми бачимо, що в якійсь формі саме євреї почали дотримуватися сабатичної системи сьомого року. Але вона не співпадала з правильними роками. Хоча євреї щотижня дотримувались сабату, вони не дотримувались закону.

Галатам 6:13 Бо навіть і ті, хто обрізується, самі не зберігають Закона, а хочуть, щоб ви обрізувались, щоб хвалитися їм вашим тілом.

Бог все робив вчасно.

Вихід 12:41 І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, вийшли всі Господні війська з єгипетського краю.

Краще б нам робити те, чого бажає Бог в відповідності з Його планом і перестати застосовувати нашу власну систему, що суперечить Його Законам, що призначені нам допомагати.

Його соціальний і економічний закони говорять про те, що кожен повинен отримати свою частину родинної приватної власності, володіння якою сповнене вірою і є вічним. За неї нічого не потрібно платити. Нею наділяють безкоштовно.

Земля не може продаватися вічно (Левит 25:23), вона вертається до родини в Ювілейному році. Земля буде поділена на частини після того, як буде завершена її суспільна оцінка.

Єгошуї 18:1-9 І була зібрана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло, і вони помістили там скинію заповіту, а перед ними був здобутий Край. 2 І позоставалося серед Ізраїлевих синів сім племен, що не поділили ще спадку свого. 3 І сказав Ісус до Ізраїлевих синів: Аж доки ви будете лінуватися піти посісти той Край, що дав вам Господь, Бог ваших батьків? 4 Дайте від себе по три мужі на плем'я, і я пошлю їх. І вони встануть, і будуть ходити по Краю, і опишуть його за їхнім спадком, та й прийдуть до мене. 5 І вони поділять його собі на сім частин. Юда стане на своїй границі з півдня, а Йосипів дім стане на своїй границі з півночі. 6 А ви опишете той Край, сім частин, і принесете описа мені сюди, а я кину вам жеребка тут перед лицем Господа, Бога нашого. 7 А Левитам нема частки поміж вами, бо священнодіяння Господнє спадщина його. А Ґад, і Рувим, та половина Манасіїного племени взяли свій спадок по той бік Йордану на схід, що дав їм Мойсей, раб Господній. 8 І встали ті мужі й пішли. А Ісус наказав тим, що пішли описувати Край, говорячи: Ідіть і походіть по Краю, і опишіть його, та й вертайтеся до мене. А я кину вам жеребка тут перед Господнім лицем у Шіло. 9 І пішли ті мужі, і перейшли по Краю, та й описали його за містами на сім частин у книжці. І прийшли вони до Ісуса до табору в Шіло.

Опис призначення розділу землі триває

Єгошуї 19:51 Оце той спадок, що священик Елеазар і Ісус, син Навинів, та голови домів батьків давали племенам Ізраїлевих синів жеребком у Шіло перед Господнім лицем при вході до скинії заповіту. І покінчили вони ділити Край.

Вигнані міста були включені в племена, що мали право успадкування.

Єгошуї 20:2-9 2 Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Дайте собі міста на сховища, про які Я говорив вам через Мойсея, 3 щоб утікав туди убійник, що заб'є кого ненароком невмисне, і вони будуть для вас на місце сховища від месника за кров. 4 І втече він до одного з тих міст, і стане при вході міської брами, та й буде голосно говорити старшим того міста про свою справу. І вони візьмуть його до міста до себе, і дадуть йому місце, і він осяде з ними. 5 А коли буде гнатися за ним месник, то не видадуть убійника в руку його, бо він невмисне забив свого ближнього, і не був йому ворогом ані вчора, ані позавчора. 6 І буде він сидіти в тому місті, аж поки не стане перед громадою на суд, аж до смерти найвищого священика, що буде в тих днях. Тоді повернеться убійник, та й увійде до свого міста та до свого дому, до того міста, звідки він утік. 7 І посвятили вони Кедеш в Ґалілі на Нефталимовій горі, і Сихем на Єфремовій горі та Кір'ят-Арбу, воно Ефрон, на горі Юдиній. 8 А по той бік єрихонського Йордану на схід вони дали: Бецер на пустині, на рівнині, із Рувимового племени, і Рамот у Ґілеаді з Ґадового племени, і Ґалан у Башані з Манасіїного племени. 9 Оце були міста призначення для всіх Ізраїлевих синів та для приходька, що мешкає чужинцем серед них, на сховище туди кожному, хто вб'є кого ненароком. І не помре він від руки месника за кров, аж поки не стане перед громадою.

Левит також отримав їх міські будинки і паству розподілену за певними сім'ями, маючи, таким чином, справу з певними племенами (Єг. 21:1-45).

На те, що виробляє земля, платяться податки, за винятком того, що споживає родина. Сама земля вільна від податків на власність і всіх форм наших сьогоднішніх податкових систем. Нічого, окрім конфіскації частини їжі, не вилучається. Саме в такому ключі слід розглядати відсоткові ставки, які формуються фінансовими компаніями по оренді землі (Вих 22:25; Лев 25:36-37; Втор 23:19-20; Нєєм. 5:7, 10; Пс15:5; Притчі 28:8; Іс 24:2; Єр. 15:10; Єз. 18:8, 13, 17; 22:12; Мф. 25:27; Лк. 19:23).

Вих 22:25 (22-24) Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позичальник, не покладеш на нього лихви.

Лев 25:36-37 Не візьмеш від нього лихви та прибутку, і будеш боятися Бога свого, і житиме брат твій з тобою. 37 Срібла свого не даси йому на лихву, і на прибуток не даси їжі своєї.

Втор. 23:19 (23-20) Не будеш позичати братові своєму на відсоток срібла, на відсоток їжі та всякої речі, що позичається на відсоток.

Хто ж потрапить в будинок Бога в перше воскресіння?

Пс 14:1-5 Для дириґетна хору. Давидів. Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і обридливий чинять учинок, нема доброчинця!... 2 Господь дивиться з неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає. 3 Усе повідступало, разом стали бридкими вони, нема доброчинця, нема ні одного!... 4 Чи ж не розуміють всі ті, хто чинить безправ'я, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його... 5 Тоді настрашилися страхом вони, бо Бог в праведнім роді.

Ієгошуа Месія не змінив захищаюче зведення Законів свого Отця. Слова Старого Заповіту, наведені вище, засуджують діяльність, спрямовану на отримання відсотків. Лихварство – це узаконене, нічим не обгрунтована крадіжка.

Про відсотки в грецькому тексті Нового Заповіту мовиться двічі: в Мф 25:27, де вони називаються tokos і Лк 19:23 в Притчі про таланти.

5110 to,koj tokos {tok'-os}

Значення: 1) народження 1а) процес народження спадкоємця 1б) той, хто дав спадкоємця, плоди 2) грошовий відсоток, лихварство (оскільки це збільшує кількість грошей як кількість «плодів»)

Походження: на основі стор. 5088

Вживання: в другому значенні – лихварство

Це слово походить від основи tikto 5088, яка була використана відносно заслуженого відсотка, який вираховувався від кількості сил, що затрачують, і не мав чітко окресленої суми, яка повинна бути виплачена після повернення.

5088 ti,ktw tikto {tik'-to}

Значення: 1) давати життя, проводити, давати (плоди із зерна) 1а) про жінку, що дає життя 1б) про землю, що дає плоди 1с) метафор. народжувати, породжувати.

Походження: сильна форма похідної основи {tek'-о} (використовується як альтернативна в певних часах)

Вживання: прикм., дієсл - – давати життя 9, надавати 5, бути народженим 3, знаходитися в дорозі 1, народжувати 1; 19

В роботі Марвіна Р. Винсента Вивчення слів в Новому Заповіті, опублікованої в Нью-Йорку видавництвом Charles Scribner’s Sons в 1911 році на стор. 134 ми зустрічаємо коментар щодо слова tikto.

Дуже виразне слово, в першому своєму значенні позначаюче народження дитини, а в наступному – нащадка або нащадка. Таким чином, стосовно лихварства, воно і означає нащадка капиталла. Спочатку воно означало тільки ту суму, яка виплачувалася за використовування грошей, тобто лихварство, але з часом стало синонімічним надмірній вісотковій ставці. В законі євреїв існувала різниця між відсотком і надмірним збільшенням капиталла. Закон Мойсея забороняв лихварство як взаємодію євреїв з євреями, проте воно допускалося між євреями і іноземцями (Втор 23:19,20; Пс 15:5)

Мф 25:27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.

Лк 19:23 Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?

Відсоток – ось що ми вимагаємо від Бога замість того, щоб жити, згідно Його чудовим Законам, які забезпечують свободу і економічну безпеку.

2Самуїла 8:4-18 І здобув Давид від нього тисячу й сім сотень їздців та двадцять тисяч чоловіка пішого. А коням усіх тих колесниць Давид попідрізував жили, і позоставив із того сто колесниць. 5 І прийшов Арам дамаський, щоб допомогти Гадад'езерові, цареві Цови, та Давид побив в Арамі двадцять і дві тисячі чоловіка. 6 І настановив Давид залоги в дамаському Арамі, і став Арам для Давида за рабів, що приносили данину йому, а Господь допомагав Давидові в усьому, де він ходив. 7 І забрав Давид золоті щити, що були в рабів Ґадад'езера, і приніс їх до Єрусалиму. 8 А з Бетаху та з Беротаю, міст Гадад'езерових, цар Давид узяв дуже багато міді.

Ми відрікаємось Бога відреченням від Його законодавчої структури, покликаної нас вести. Ми отримали, що вимагали, а саме:

9 А коли почув Тоі, цар Хамоту, що Давид побив усе військо Гадад'езера, 10 то Тоі послав свого сина Йорама до царя Давида, щоб повітати його, та щоб поблагословити його за те, що він завжди воював з Гадад'езером та побив його, бо Тоі воював проти Гадад'езера. А в руці його були речі золоті, і речі срібні, і речі мідяні. 11 Також їх присвятив цар Давид Господеві разом зо сріблом та золотом, що він присвятив був із забраного в усіх народів, яких він здобув: 12 з Араму, і з Моаву, і з синів Аммона, і з филистимлян, і з Амалика, і зо здобичі Гадад'езера, сина Рехова, царя Цови. 13 І здобув Давид собі ім'я, коли він вернувся з побиття вісімнадцяти тисяч Араму в Беґе-Мелах. 14 І він поставив залоги в Едомі, в усьому Едомі поставив залоги. І став увесь Едом за рабів для Давида. І допомагав Господь Давидові в усьому, де він ходив. 15 І царював Давид над усім Ізраїлем, і чинив Давид суд та справедливість для всього народу свого. 16 А Йоав, син Церуї, був над військом, а Йосафат, син Ахілудів, був канцлером. 17 А Садок, син Ахітува, та Ахімелех, син Евіятара, були священики, Серая був писарем. 18 А Беная, син Єгояди, був над Керетянином та над Пелетянином. А Давидові сини були начальниками царського двору.

Ми будемо в рабстві як при індивідуальному правлінні, так і при центральній системі правління через надмірне оподаткування і борги влади, що має монополію на фінансовому ринку. Хоча це і фінансове рабство, його можна з певністю назвати рабством.

Оподаткування Бога базується тільки на щорічному продуктивному прибутку, а не на власності або на засобах існування. Воно також не є акумулятивним, лягаючи тягарем на плечі звичайного споживача. Це створює податки на продаж, на товари і на послуги, жоден з яких не в стані підтримати урядову систему, існуючу сьогодні. І це - пророцтво.

Прощення Боргів

Майже кожний живе життям, обтяженим фінансовими зобов'язаннями, що приносять невпевненість. Соціальний економічний контракт Бога забороняє тривалі борги і захищає інтерес вільного капіталу.

Второзаконня 15:1-16 У кінці семи літ зробиш відпущення. 2 А оце те відпущення: кожен позикодавець, що позичає своєму ближньому, не буде натискати на свого ближнього та на брата свого, бо оголошено відпущення ради Господа.

В теперішній час всі борги серед обраних повинні пробачатися на сьомому році. Прощення є повним, без витребування повернення боргу.

3 На чужинця будеш натискати, а що буде твоє в брата твого, те відпустить йому рука твоя, 4 та тільки не буде серед тебе вбогого, бо конче поблагословить тебе Господь у Краї, якого Господь, Бог твій, дає тобі на спадок, щоб ти посів його, 5 якщо тільки конче будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконувати кожну ту заповідь, що я наказую тобі сьогодні.

Ми можемо інкасувати борги, зроблені нам тими, хто не є вибраними, і якщо цей закон буде правильно дотримуваний, серед нас більше не буде бідних.

6 Бо Господь, Бог твій, поблагословив тебе, як говорив був тобі, і ти зробиш, що багато людей даватимуть тобі позичку, а ти не даватимеш позички. І будеш ти панувати над багатьма народами, а над тобою не будуть панувати.

Наше підпорядкування цій соціальній економічній системі принесе нам благословення і захист.

7 Коли буде серед тебе вбогий, один із братів твоїх ув одній із брам твоїх у Краї твоїм, що Господь, Бог твій, дає тобі, то не зробиш запеклим свого серця, і не замкнеш своєї руки від убогого брата свого, 8 бо конче відкриєш свою руку йому, і конче позичиш йому за його потребою, що буде бракувати йому.

Закон, що обговорюється нами, забороняє створення і оплату довгострокових боргів, що є єдиним джерелом кредитування. Цей кредит - єдине, що вимагається для потреби і не для того, що може бути бажаним.

9 Стережися, щоб у серці твоїм не зродилася зла думка, щоб ти не сказав: Наблизився сьомий рік, рік відпущення, і буде зле твоє око на вбогого брата твого, і не даси ти йому, то він буде кликати на тебе до Господа, і буде на тобі гріх. 10 Конче даси йому, і нехай не жаліє твоє серце, коли ти даватимеш йому, бо за ту річ поблагословить тебе Господь, Бог твій у кожнім чині твоїм, і в усьому, до чого доторкнеться рука твоя.

Дача в борг також може мати місце в час, близький до сьомого року, і особа, якої він надається не обов'язково його вертає, бо вона може не мати реальної можливості це зробити. Але вона повинна справді потребувати допомоги.

У випадку, якщо третя десятина вірно встановлена, спільнота оплачує частину цього кредиту.

Застереження про повернення грошей, що дається з любові до них, є джерелом всіх людських гріхів.

11 Бо не передеться убогий з-посеред Краю, тому я наказую тобі, говорячи: Конче відкривай руку свою для брата свого, і вбогого свого, і для незаможного свого в Краї своїм.

У вірші 11 “бідний” значить той, що потребує (особливо в почуттях):

В потребі, що бідує, убогий, що жебракує

Предмет гніту і пригнічення

Потребувати допомоги, звільнення від проблем, особливо звільнення Богом.

Нашим обов'язком є давати гроші в борг в час, наближений до сьомого року звільнення. Це Означає, що ми дамо гроші в борг тим, хто цього просить відповідно до їхньої можливості повернути їх в кінці сьомого року. Ми повинні давати гроші в борг, якщо у нас є така можливість, рахуючи тільки всі необхідне нам для життя; ми зобов'язані також вибачати борги, якщо людина неспроможна їх повернути, незалежно від обставин, що мають місце.

12 Коли буде проданий тобі брат твій єврей або єврейка, то буде служити тобі шість літ, а сьомого року відпустиш його вільним від себе.

Деякі можуть бути неспроможні вести свої фінансові справи належним чином. В деяких випадках вони можуть втратити свої землі і всі засоби до існування своєї родини. Це може закінчиться рабством, але вони повинні бути відпущені на сьомому році. Це не є рабством в звичайному сенсі цього поняття, це період навчання працюючого по найму, якому оплачують його працю при відпущенні на волю.

13 А коли відпустиш його вільним від себе, не відпустиш його порожньо, 14 конче наділи його з худоби своєї дрібної, і з току свого, і з кадки чавила свого, чим поблагословив тебе Господь, Бог твій, те даси йому. 15 І будеш пам'ятати, що рабом був ти сам у єгипетськім краї, та викупив тебе Господь, Бог твій, тому я наказую тобі про цю річ сьогодні.

Якщо до Ювілею і компенсації родинних земель залишається декілька сабатичних циклів, людина може попросити, щоб найм був продовжений назавжди.

16 І станеться, коли він скаже тобі: Не вийду від тебе, бо полюбив я тебе та дім твій, бо добре йому з тобою,

Очевидно, що “діра на вусі” служила ганебним знаком людей, що були неспроможні себе забезпечити.

Окрім заборони сіяти і збирати урожай на сьомий рік, існують і інші закони, пов'язані з хліборобством.

Левит 19:23-25 А коли ви ввійдете до Краю цього, і понасаджуєте всяке їстивне дерево, то плід його вважатимете за необрізаний, три роки буде воно для вас необрізане, не буде їджене. 24 А року четвертого ввесь плід його присвятиться для Господа. 25 А року п'ятого будете їсти плід його, щоб помножився для вас урожай його. Я Господь, Бог ваш.

Після висажувания фруктових дерев, протягом трьох років з них не збирається урожай. Ця заборона допомагає молодим деревам набратися сил. На четвертий рік весь урожай з дерев передається священникам.

Числа 5:9 А кожне приношення зо всяких святощів Ізраїлевих синів, що принесуть священикові, буде йому.

Щоб послабити ефект боргу, в якому живе майже кожний, ми повинні постати проти нинішньої системи.

Неемії 5:1-5 І був великий крик народу та їхніх жінок на своїх братів юдеїв. 2 І були такі, що говорили: Ми даємо в заставу синів своїх та дочок своїх, і беремо збіжжя, і їмо й живемо! 3 І були такі, що говорили: Ми заставляємо поля свої, і виноградники свої, і доми свої, і беремо збіжжя в цьому голоді! 4 І були такі, що говорили: Ми позичаємо срібло на податок царський за наші поля та наші виноградники. 5 А наше ж тіло таке, як тіло наших братів, наші сини як їхні сини. А ось ми тиснемо наших синів та наших дочок за рабів, і є з наших дочок утискувані. Ми не в силі робити, а поля наші та виноградники наші належать іншим...

Застосування

Земля належить Богу і не може бути продана (Лев 25:23). Вона може бути розподілена тільки між тими (Ос 19:51), хто має на неї право за законом спорідненості (Ос 18:2). Землі надається відпочинок, тобто вона повинна залишатися незасіяною на сьомий рік. (Ісх 23:10-11; Лев 25:1-7, 19-24). Наші фінансові плани повинні складатися не на кожний рік, а на семирічний цикл.

Ми одержуємо подвійний урожай на шостий рік і таким чином заготовлену їжу ми будемо їсти на сьомий рік (Левит 25:21-22). Ми не повинні сіяти щорічні культури. З багаторічних культур не збирається урожай, але їх можна з дня на день споживати (Вихід 23:10-11: Левит 25:1-7, 19-22). Десятина на сьомому році не збирається, оскільки немає урожаю. Стрижка або обробка виноградної лози або фруктових дерев повинна припинятися (Левит 25:3-6). В кінці цього року всі фінансові борги серед духовного Ізраїля повинні бути прощені (Второзаконня 15:1-6), але за чужоземцями борги залишаються (Второзаконня 15:3). Ті, хто служив в рабстві за сплату боргів, повинні звільнюватися, тому що за шість років вони два разу відпрацювали свій борг (Второзаконня 15:18).

Кредит - це економічна частина закону (Второзаконня 15:9-10), але він призначений тільки для тих, хто реально потребує. (Второзаконня 15:8). По ньому не повинні начислятися відсотки (Вихід 22:25; Левит 25:36-37; Второзаконня 23:19; Неєм. 5:7, 10; Ез. 18:8, 17).

Ювілей

У відповідності з Новим Завітом і нашими відносинами з Єдиним Правдивим Богом через Месію, ми повинні дотримуватися всієї Ювілейної системи. Вона є системою, що розповідає про економічні, соціальні і моральні закони всього людства. Якщо ми повинні дотримуватися цієї системи, то виникає питання, коли вона виникає і які наші обов'язки по відношенню до неї?

З наведеного вище ми бачили, що сьомий день суботи вимагає того, щоб землі було дане відпочинок. І оскільки в цей рік люди не збирають урожаю, від них не може бути витребувана десятина. По завершенню цього року всі наші борги анулюються, всі раби відпускаються на волю. Багатолітні рослини, що проростають самі по собі, можуть використовуватися, але без процедури збору урожаю, тобто при поточній потребі.

Ювілейний рік перекриває сьомий рік сьомого циклу і в подальшому повернення земель нинішній родині - володарю і продовжує відпочинок, коли навіть не збираються плоди багатолітніх культур (Лев 25:11).

На десятий день сьомого місяця проголошується Ювілей. Це Означає, що на сьомий рік останнього семирічного циклу або сорок дев'ятого року з допомогою баранячога рогу або Йобела по всій землі проголошується свобода для всіх її мешканців.

Ювілейна/Сабатична система призначена для всього людства і захищає всіх сім'ї землі і кожної окремої людини. Вона захищає всі форми земного життя. Вона вимагає дотримання початкової сабатичної системи і призначена оберігати людство від ідоловклоніння. Бог - самобутній і Він один є сувереном всього Свого творіння.

Ювілей починається на Очищення, тобто на сьомий місяць року сорока дев'ятирічного циклу, яким є сабатичний рік. Це утворює два саббата, що повинні перекриватись. Оскільки саббатичний рік не дозволяє збір урожаю, що звичайно відбувається навесні, попередньої осені (Левит 25:20) не потрібно сіяти. По закінченню Ювілею в північній осені будуть посіяні культури, призначені для збору урожаю наступної північної весни і все ще покриває двохрічний цикл для сорока дев'яти і п'ятнадцяти років Ювілею.

Все на землі належать Богу, і ми володіємо ними в вірі.

Левит 25:23 А земля не буде продаватися назавжди, бо Моя та земля, бо ви приходьки та осілі в Мене.

Це Означає не тільки землю, що в загальному називається “Свята Земля”.

Вихід 19:5 А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля то Моя!

Риба і дичина, а також плоди дерев можуть бути використані нами на свій розсуд, проте частину їх слід віддавати в десятину. Їх не можна збирати в Суботній або Ювілейний рік. Ці роки є часом відпочинку для природи.

Все є Боже, “все на землі”, і Ювілейна система призначена приносити користь всьому людству, Земля належить Богу, і якщо ми не даємо їй суботній відпочинок в кожний сьомий рік, Бог введе нас в збиток.

Ці сім седмин суботніх років землі закінчуються Ювілеєм і відновленням сімейного спадкоємства.

В енциклопедії Амерікана сказано:

Ювілейний закон в цілому був повністю Теократичний; він відстоював абсолют Яхве; це означає, що євреї були Його слугами, і тому не могли продовжувати повинуватися своїм земним повелителям; земля належала Йому, і єврейські племена і сім'ї тільки орендували її, і тому не могли бути вигнані жодним з людських рішень.

Ізраїльтяни боронили нерухомість предків родини, вважаючи це своїм святий обов'язком. Це стає ще більш очевидним, якщо ми звернемося до Першої Книги царів, в якій Навот відмовляється продати свій виноградник царю Ахаві, посилаючись на те, що цей виноградник належав його батькам (1Цар. 21:3).

Вихід 14:31 І побачив Ізраїль сильну руку, яку виявив Господь у Єгипті, і став боятися той народ Господа! І ввірував він у Господа, та в Мойсея, раба Його.

Певна частина Ізраїлю. завжди вірила в Єгову, Господа, і дотримувалася закону, даного Мойсею.

На сторінці 3104 словника SHD це передається словом уоwbel, уо-bale' або уоbel, уо- bale', що, очевидно, пов'язано із згаданим на сторінці 2986 звуком рогу (через його тривалий звук). В більш вузькому значенні – це сигнал срібних труб. Таким чином, це слово позначає як звук, видаваний срібними трубами, так і сам інструмент, а також свято, під час якого він використовується: Ювілей, баранячий ріг, труби.

Йобел в якості баранячого рогу також використовувався священниками в околицях Єрихону, про що говориться в шостій главі Книги Єгошуї.

Левит 25:9-10 І засурмите у сурми сьомого місяця, десятого дня місяця, в день Очищення засурмите в сурми по цілому Краю. 10 І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в Краю для всіх мешканців його, ювілей він буде для вас: і вернеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї вернеться.

Цей закон представляє собою родинний контракт з Богом, що захистить нас і планету, на якій ми живемо. Бог - справжній володар землі (Лев 25:23).

Левит 25:23 А земля не буде продаватися назавжди, бо Моя та земля, бо ви приходьки та осілі в Мене.

На п'ятдесятий рік земля вертається до свого володаря і його племені (Левит 25:10), за виключенням племені Леві.

Второзаконня 18:1-8 Священикам-Левитам, усьому Левієвому племені не буде частки та спадку разом з Ізраїлем, огняні жертви Господа та частки Його будуть їм. 2 А спадку не буде йому серед братів його: Господь Він спадок його, як Він говорив був йому. 3 А оце буде належати священикам від народу, від тих, хто приносить жертву: коли це віл, коли це одне з дрібної худоби, то даси священикові плече, і щоки, і шлунок. 4 Початок від збіжжя свого, від виноградного соку свого, і від оливки своєї, і початок стриження отари своєї даси ти йому. 5 Бо його вибрав Господь, Бог твій, зо всіх племен твоїх, щоб ставав він служити в Господнє Ім'я, він та сини його по всі дні. 6 А коли прийде Левит з одної з брам твоїх з усього Ізраїля, де він мешкає там, і прибуде за всім жаданням своєї душі до місця, яке вибере Господь, 7 і буде він служити в Ім'я Господа, Бога свого, як усі його браття Левити, що стоять там перед Господнім лицем, 8 то по рівній частці будуть вони їсти, опріч маєтку, проданого по батьках.

Але виникає питання з приводу успадкування родинного майна в Ізраїлі.

Числа 27:1-11 І прийшли дочки Целофхада, сина Хеферового, сина Ґілеадового, сина Махірового, сина Манасіїного, з родів Манасії, сина Йосипового, а оце ймення дочок його: Махла, Ноа, і Хоґла, і Мілка, і Тірца. 2 І стали вони перед Мойсеєм і перед священиком Елеазаром та перед начальниками, і всією громадою при вході скинії заповіту, говорячи: 3 Наш батько помер у пустині, і він не був серед громади змовників на Господа в Кореєвій громаді, бо він помер за свій гріх, а синів він не мав. 4 Чому ймення нашого батька буде відняте з-посеред його роду, що немає в нього сина? Дай же нам володіння серед братів нашого батька! 5 І приніс Мойсей їхню справу перед Господнє лице. 6 І сказав Господь до Мойсея, говорячи: 7 Целофхадові дочки слушно говорять. Конче даси їм володіння спадкове серед братів їхнього батька, і зробиш, щоб перейшла їм спадщина їхнього батька. 8 А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Коли хто помре, а сина в нього нема, то зробите, щоб спадок його перейшов дочці його. 9 А якщо в нього немає дочки, то дасте спадщину його братам його. 10 А якщо в нього немає братів, то дасте спадок його братам батька його. 11 А якщо в його батька немає братів, то дасте спадщину його родичеві, близькому йому з його роду, і він посяде його. А це стане для Ізраїлевих синів на правну постанову, як Господь наказав був Мойсеєві.

Якщо виявляти слухняність, то успадкування землі повинно відбуватися по батьківській лінії через дочок. Якщо немає таких нащадків, то земля переходить через братів або, якщо таких теж немає, через інших кровних родичів.

Якщо є діти те земля переходить по жіночій, а не по чоловічій лінії.

Вихід 13:22 Не відступав удень стовп хмари тієї, а вночі стовп огню з-перед обличчя народу!

Первісток повинен бути спокутуваний.

Вихід 13:13-22 А кожного віслюка, що розкриває утробу, викупиш овечкою; а коли не викупиш, то зламай йому шию. І кожного перворідного людського серед синів твоїх викупиш. 14 І станеться, коли взавтра запитає тебе син твій, говорячи: Що то? то відповіси йому: Силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства. 15 І сталося, коли фараон учинив запеклим своє серце, щоб не відпустити нас, то Господь повбивав усіх перворідних в єгипетськім краї, від перворідного людського й аж до перворідного худоби. Тому то я приношу в жертву Господеві все чоловічої статі, що розкриває утробу, а кожного перворідного синів своїх викупляю. 16 І станеться це за знака на руці твоїй, і за пов'язку поміж очима твоїми, бо силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту. 17 І сталося, коли фараон відпустив був той народ, то Бог не повів їх дорогою землі филистимської, хоч була близька вона. Бо Бог сказав: Щоб не пожалкував той народ, коли він побачить війну, і не вернувся до Єгипту. 18 І повів Бог той народ окружною дорогою пустині аж до Червоного моря. І вийшли Ізраїлеві сини з єгипетського краю узброєні. 19 А Мойсей забрав із собою кості Йосипа, бо присягою той закляв був Ізраїлевих синів, кажучи: Напевно згадає Бог вас, і ви винесете з собою кості мої звідси. 20 І вони рушили з Суккоту, і розтаборилися в Етам, на границі пустині. 21 А Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі в стовпі огню, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі. 22 Не відступав удень стовп хмари тієї, а вночі стовп огню з-перед обличчя народу!

Первісток чоловічого роду успадкує подвійно.

Второзаконня 21:17 але за перворідного визнає сина зненавидженої, щоб дати йому подвійно з усього, що в нього знайдеться, бо він початок сили його, його право перворідства.

Закон вимагає дотримання правильної, перевіреної родинної генеалогії.

Єзекіїля 46:16-19 16 Так говорить Господь Бог: Коли князь дасть кому зо своїх синів дара зо спадку свого, це буде належати його синам, як їхнє володіння в спадщині. 17 А коли він дасть дара з свого спадку одному з своїх рабів, то це буде належати йому аж до року волі його, та й вернеться князеві, бо це його спадок, тільки синам його він належатиме. 18 А князь не візьме зо спадку народу, витискаючи їх з їхнього володіння, із свого володіння дасть своїм синам спадок, щоб ніхто з народу Мого не розпорошився зо свого володіння. 19 І впровадив мене входом, що при боці брами, до священних кімнат для священиків, що звернені на північ; і ось там є місце на їхньому задньому боці на захід.

Земля може бути передана слузі, але з настанням ювілейного року вона вертається до родини і ніхто не може цього змінити. Ігнорування Ювілею тягне за собою суворі покарання.

Єремії 34:17 Тому так промовляє Господь: Ви не послухалися Мене, щоб оголосити волю кожен для брата свого та кожен для свого ближнього, тому то ось Я говорить Господь оголошу вам волю до меча, до моровиці й до голоду, і віддам вас на пострах для всіх царств землі!...

Числа 36:1-12 І поприходили голови батьківських домів родів синів Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного з родів Йосипових синів, і промовили перед Мойсеєм та перед князями, головами батьківських домів Ізраїлевих синів, 2 і сказали: Господь наказав моєму панові дати жеребком цей Край Ізраїлевим синам, і пан мій отримав Господнього наказа дати спадок нашого брата Целофхада його дочкам. 3 І якщо вони будуть за жінок кому з синів інших племен Ізраїлевих синів, то буде віднята їхня спадщина зо спадку наших батьків, і буде додане над спадок тому племені, що вони стануть їм за жінок, а з жеребка нашого спадку буде відняте. 4 А якщо Ізраїлевим синам буде ювілей, то буде їхня спадщина додана до спадку племени, що стануть їм за жінок, і їхня спадщина буде віднята від спадку племени наших батьків.

Система успадкування побудована на основі Ювілею, що захищає майбутніх нащадків. Земля може поділятися на частини між ними, виходячи з її продуктивності. Згадаємо дочок Целофхада, що, виходячи з книги Чисел 27:6, вчинили правильно , коли вийшовши заміж поза племенем, передали землю у власність іншого племені. Ця думка підтверджується і В Числ 36.

5 І наказав Мойсей Ізраїлевим синам за Господнім наказом, говорячи: Слушно говорить плем'я Йосипових синів. 6 Оце та річ, що Господь заповів про Целофхадових дочок, говорячи: Вони стануть за жінок тим, хто їм подобається, тільки родові племени їхнього батька вони стануть за жінок. 7 І не буде переходити спадщина Ізраїлевих синів від племени до племени, бо кожен із Ізраїлевих синів буде держатися спадщини племени своїх батьків. 8 А кожна дочка, що посяде спадщину від племени Ізраїлевих синів, стане за жінку одному з роду племени батька свого, щоб Ізраїлеві сини володіли кожен спадком батьків своїх. 9 І не буде переходити спадок від племени до іншого племени, бо кожен із племен Ізраїлевих синів буде держатися спадку свого.

Тобто спадщина все ж залишається за первинною родиною, в племені, що володіє власністю. І дочки Целофхада повинні були підпорядкуватися цьому закону.

10 Як Господь наказав був Мойсеєві, так учинили Целофхадові дочки. 11 І стали Целофхадові дочки: Махла, Тірца, і Хоґла, і Мілка, і Ноа за жінок для синів дядьків своїх. 12 Тим, що з родів синів Манасіїних, сина Йосипового, стали вони за жінок, а їхня спадщина залишилася за племенем роду їхнього батька.

Підпорядкування Божій системі часто приносить переваги, які ми не можемо передбачати.

Єремії 35:19 тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Нема переводу в Йонадава, Рехавового сина, мужеві, що стоятиме перед лицем Моїм по всі дні!

Це точна обіцянка. Один з представників родинної лінії Рехаба через Йонадава завжди буде в стані стояти перед Богом. Рехабіти залишаться. Чому?

Єремії 35:16-18 Бо додержали сини Єгонадава, сина Рехавового, наказа свого батька, що наказав був їм, а народ цей не послухався Мене. 17 Тому так промовляє Господь Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я спроваджую на Юду та на всіх мешканців Єрусалиму все те зло, що Я провіщав був про них. Бо Я говорив до них, та вони не слухали, і кликав Я їх, та вони не відповідали...18 А до дому Рехавітів Єремія сказав: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: За те, що ви слухалися наказа вашого батька Єгонадава, та держитеся всіх наказів його, і зробили те все, що Я заповів вам,

Цей рід залишиться тому, що він слідував батьківським вказівкам. Ми повинні намагатися робити все для того, щоб виконувати вказівки Господа небесного, жодна з яких не повинна бути забута.

Матвія 5:18 Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.

Прийнята жертва Месії відкрила наступну фразу в плані і дала доступ неєвреям до Духу і прийняття духовного Ізраїлю. План ще не виконаний і закон залишається в силі. Закон, або його частина, не був скасований жертвою Христа, що позбавила нас покарання за гріхи.

Користь від нашого повинування залишається нашим дітям. Що робили ці нащадки Рекаба?

Єремії 35:12-15 І було слово Господа до Єремії таке: 13 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Іди, і скажеш до юдеянина та до мешканців Єрусалиму: Чи з цього не витягнете науки, щоб слухатися Моїх слів? говорить Господь. 14 Додержано слова Єгонадава, Рехавового сина, що наказав був синам своїм не пити вина, і не пили вони аж до дня цього, бо послухалися наказу свого батька; а Я говорив до вас рано та пізно, та не слухалися ви Мене! 15 І посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків рано та пізно, говорячи: Верніться но кожен зо своєї злої дороги, та виправте вчинки свої, і не ходіть за іншими богами, щоб служити їм, і сидіть на тій землі, що Я дав вам та вашим батькам! Та не схилили ви свого уха, і не послухались Мене.

Практично все людство бажає знати, кому, коли і як ми повинні поклоняться.

Кому ми поклоняємося; як це відноситься до Одного Правдивого Бога, Його заповідям і обіцянкам.

Коли ми молимося; як це співвідноситься з календарем.

Як ми поклоняємося; як це співвідноситься з владою і законом.

Відповіді на всі ці питання знаходимо в використанні Ювілейної системи, що була загублена і буде знов принесена поверненням Месії.

Левит 27:14-22 А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оцінує його чи то добре, чи недобре. Як оцінує його священик, так стане. 15 А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п'яту частину срібла твоєї оцінки над нього, і буде його. 16 А якщо хтось посвятить Господеві з поля своєї посілости, то буде оцінка твоя посівом його, посів хомера ячменю за п'ятдесят шеклів срібла. 17 Якщо він посвятить своє поле від ювілейного року, то воно стане за оцінкою твоєю. 18 А якщо посвятить поле своє по ювілеї, то священик облічить йому те срібло за роками, позосталими до ювілейного року, і те буде відняте від оцінки твоєї. 19 А якщо справді викупить те поле той, хто посвячує його, то додасть п'яту частину срібла оцінки над нього, і стане воно його. 20 А якщо він не викупить поля того, і якщо він продасть те поле кому іншому, то вже не буде воно викуплене. 21 І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закляття, для священика буде посілість ним. 22 А якщо він посвятить Господеві поле купівлі своєї, що не з поля посілости його,

Будинки в містах, оточеними стінами, не є власністю сімей і не є предметом Ювілейного закону.

Левит 25:29-30 А коли хто продасть мешкальний дім в обмурованому місті, то викуп його буде до кінця року від часу продажу його, рік буде на викуп його. 30 А якщо він не буде викуплений аж до кінця року, то стане той дім, що в місті, яке має мур, назавжди для покупця його на покоління його, не вийде він в ювілеї.

Але сільські місця проживання є таким предметом.

Левит 25:31 А доми в оселях, що не мають муру навколо, до поля землі буде те прираховане, і буде йому викуп, і в ювілеї він вийде.

Будинок, присвячений Єгові, вимагає двадцяти відсотків його певної вартості, до нього доданої, якщо він повинен бути спокутуваний. Оцінюють будинок священники.

Левит 27:14-15 А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оцінує його чи то добре, чи недобре. Як оцінує його священик, так стане. 15 А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п'яту частину срібла твоєї оцінки над нього, і буде його.

Ювілейний Закон

Левит 25:9-55 І кожен повіз, що на нім конно їде течивий, буде нечистий. 10 І кожен, хто доторкнеться до всього, що буде під ним, буде нечистий аж до вечора. А хто їх носить, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора. 11 І кожен, кого доторкнеться течивий, а рук своїх він не обілляв водою, то випере він одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора. 12 А глиняний посуд, що його доторкнеться течивий, буде розбитий, а кожен посуд дерев'яний буде обмитий водою. 13 А коли течивий стане чистий від течі своєї, то він відлічить сім день на своє очищення, і випере одежу свою, і обмиє тіло своє в живій воді, і стане чистий. 14 А восьмого дня він візьме собі дві горлиці або двоє голубенят, та й прийде перед лице Господнє до входу скинії заповіту, і дасть їх священикові. 15 І спорядить їх священик: одне жертвою за гріх, а одне цілопаленням, та й очистить священик його перед Господнім лицем від течі його. 16 А чоловік, коли вийде з нього насіння парування, то обмиє в воді все тіло своє, і буде нечистий аж до вечора. 17 А всяка одежа й всяка шкура, що на ній буде насіння парування, то вона буде випрана в воді, і буде нечиста аж до вечора. 18 І жінка, що чоловік лежатиме з нею на парування, то обмиються вони в воді, і будуть нечисті аж до вечора. 19 А жінка, коли буде течива, кров буде течею її в тілі її то сім день буде в своїй нечистості, а кожен, хто доторкнеться її, буде нечистий аж до вечора. 20 І все, на чому вона лежатиме в нечистості своїй, буде нечисте; і все, на чому вона сяде, буде нечисте. 21 А кожен, хто доторкнеться до місця лежання її, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора. 22 А кожен, хто доторкнеться до всякої речі, на якій вона сидить, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора. 23 А якщо було б щось на ложі або на тій речі, що вона сиділа на ній, і він доторкнеться того, то буде нечистий аж до вечора. 24 А якщо буде лежати чоловік із нею, то нечистість її буде на ньому, і буде він нечистий сім день. 25 А жінка, коли буде текти теча крови її багато днів не в часі нечистости її, або коли буде текти понад нечистості її, то всі дні течі нечистости її буде вона, як за днів нечистости її, нечиста вона. 26 Кожне ложе, на якому вона лежатиме всі дні течі її, буде для неї, як ложе її нечистости. І кожна річ, на яку вона сяде, буде нечиста, як нечистість місячного очищення її. 27 І кожен, хто доторкнеться до них, буде нечистий, і випере одежу свою, і обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора. 28 А якщо вона очиститься від течі своєї, то відлічить собі сім день, а потому стане чиста. 29 А восьмого дня візьме собі дві горлиці, або двоє голубенят, та й принесе їх до священика до входу скинії заповіту. 30 І спорядить священик одне жертвою за гріх, а одне цілопаленням, та й очистить священик її перед Господнім лицем від течі нечистости її. 31 І відділите Ізраїлевих синів від їхньої нечистости, щоб не повмирали вони в своїй нечистості через занечищення їхнє Моєї скинії, яка серед них. 32 Оце закон про течивого та про того, що з нього виходить насіння лежання, що ним занечищується, 33 і про хвору в місячнім очищенні її, і про течивого на течу свою, для чоловіка й для жінки, та для чоловіка, що буде лежати з нечистою.

Дзвін Свободи Сполучених Штатів

Дзвін Свободи є дореволюційною реліквією, вперше вивішеною в 1753 році в Пенсільванському Білому Домі, що був до того часу щойно закінчений, будівлі, що в кінці кінців стала Залом Незалежності. На ньому був зроблений напис: “Проголошуємо Свободу по всій Землі”.

Левит 25:10 І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в Краю для всіх мешканців його, ювілей він буде для вас: і вернеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї вернеться.

Він дзвонив при прийнятті Декларації про Незалежність в липні 1776 року, офіційно відкриваючи святкування Дня Незалежності, що відбувалося кожний рік (за винятком 1777-78 років, коли дзвін зняли для того, щоб сховати його від британських окупантів Філадельфії) до 1846.

Саме тоді маленька тріщина в дзвоні збільшилася до такої міри, що він вже не міг більше звучать. Соромно, що повна Ювілейна система потім більше не дотримувалася. Національна історія землі, в якій сьогодні читається закон, була б зовсім іншою, якщо б вони продовжували його дотримання.

Підтвердження Нового Завіту

Іван почав проповідувати на п'ятнадцятий рік Тиверія (Лк. 3:1), що почався в сьомий місяць Ювілейного року (див. роботу Час Розп’яття і Воскресіння (№159)). Починаючи з цього часу Месія також був перенесений Святим Духом з Назарету і хрещений. Після спокутування він повернувся в Назарет в цей Ювілейний рік 27/28 і перед першим Нісаном 28 року н. е. І проповідував в синагогі Назарета. Євангеліє від Луки 4: 16 розповідає про Христа, що ввійшов в синагогу Назарета і йому був доставлений свиток, написаний пророком Ісаєю, і він відкрив його і прочитав.

Він прочитав книгу пророка Ісаї 61:1-2 і проголосив Прийнятий Рік Господа. Це було прямою вказівкою на Ювілей. Прийнятий Рік Господа з проголошенням свободи в Книзі Левита 25:10 є ювілеєм.

Ісаї 61:1-2 Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав Мене благовістити сумирним, послав Мене перев'язати зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в'язням відчинити в'язницю, 2 щоб проголосити рік уподобання Господу, та день помсти для нашого Бога, щоб потішити всіх, хто в жалобі,

Ця дія Месії була прямим проголошенням ювілейного року і системи. Цим він підтвердив ювілей і пов'язав його годинними рамками. Він зробив це перед 1 Нісаном 28 року н. е. Ювілей повинен бути 27-28 рр. н. е., це ж підтведжує і Книга пророка Езекіїля 1:1. Якщо це не був ювілей, тоді він є лжепророком і не Месією, оскільки писання не виправдується і повинно бути відкинуте як неправдиве. Тридцять років, згадані Езекіїлем є тридцятим роком ювілейного циклу або 594 роком до н. е. Це породжує Ювілей 574 г. До н. е. І ще раз представляє в відновленні закону Эзри і Неємией в 374 г. До н. е. Це читання в сорок дев'ятому році циклу також починає Ювілейний рік.

Це не дається нам в якості чудесної мани, що ідентифікує сьомий день сабат Ізраїлю, коли вони вийшли з Єгипта. Хоча Бог пообіцяв в шостий рік подвійний урожай тим, хто дотримувався циклу, як Він це наказав.

Месія прийшов в плоті, помер за гріхи жебрака і воскрес в 30 році н. е. Коли Павло писав в своїй Книзі Колосянам 2:16, він говорив, що Свята, Новомісяччя і Суботи були, і все ще продовжують бути тінями. Тінями речей, що прийдуть. Граматика є вирішальної для дотримання нами цих трьох служб і відпочинку, не для того, щоб заробити врятування, а для того, щоб ми могло передбачати події, що вміщує план Господа.

Обов'язок дотримуватися закону продовжує діяти, вона не йде, не змінюється, як ми це бачили (Мат. 5:18; Лк. 16:17). В часи Христа євреї невірно його дотримувались (Ів. 7: 19). Він був змінений традицією (Мат. 15:2-3, 6; Мр. 7:3, 5, 8-9, 13) і перетворений в тягар або ярмо тодішніми єврейськими вчителями, що судили над Христом (Дії 15:10).

Застосування

Ювілей починається восени відповідного року в день Очищення (Левит 25:9). Кожному вертається його спадкова власність (Левит 25:10). Якщо ми не будемо його дотримуватися, то будемо покарані (Ер. 34:17). Земля належить родині і племені і поділена на частини (Числа 36:1-12; Ез. 46:16-19). Самий старший син одержує подвійну частку (Второзаконня 21:17). До ювілею може продаватися тільки вирощені на землі, що повинно бути оцінене (Левит 27:18), з додаванням двадцятих відсотків для за викуп (Левит 27:19). Сама земля не може продаватися (Левит 25: 23). Тому не повинно існувати жодних податків на землю або власність, а тільки на зиск від них. Експропріація землі заборонена (Мих. 4:4).

Все це законодавство читалося і проглядалося в роботах в відповідності з системою Десятини. Існує перша і друга десятини. Перша десятина платиться священникам (Неєм. 10:36-38).

У відповідності з Першим Завітом спочатку вона платилася Левитам, що в свою чергу платили десятину десятини в храм священників (Числа 18:26; 10:38). Десятина збиралася по принципу території, управління проводилося на місцях. Тільки десятина з десятини, тобто десять відсотків, йшла в храм священників. Друга десятина використовувалася, коли родина в свята відвідувала спеціальні місця їхнього відправлення (Второзаконня 14:22-23). Нею також наділялись знедолені і Левити (Второзаконня 14:27). В кінці третього року друга десятина повністю віддавалася жебракам. Це була вже третя десятина. З практичною метою вона обмінювалася на гроші, і тому мала пряме відношення до економічної і фінансової сторін суспільного життя. Вона формувала матеріальну базу , що підтримує для Сабатичного циклу. Цикл також підтримувався колосками, залишеними на краю поля (Левит 19:9) і правом збирати все те, що проростало саме по собі.

Закону потрібно дотримуватися повністю, інакше людство землі буде наражене на покарання, про яке говоритися в самому законі.

Благословення чи прокляття?

Второзаконня 30:19 Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє,

Благословіння за слухняність

Второзаконня 28:1-14 І станеться, якщо дійсно будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей, що я наказую тобі сьогодні, то поставить тебе Господь, Бог твій, найвищим над усі народи землі. 2 І прийдуть на тебе всі оці благословення, і досягнуть тебе, коли ти слухатимешся голосу Господа, Бога свого. 3 Благословенний ти в місті, і благословенний ти на полі! 4 Благословенний плід утроби твоєї, і плід твоєї землі, і плід худоби твоєї, порід биків твоїх і котіння отари твоєї! 5 Благословенний твій кіш та діжа твоя! 6 Благословенний ти у вході своїм, і благословенний ти в виході своїм! 7 Господь учинить, що вороги твої, які повстають на тебе, будуть побиті перед тобою, вони однією дорогою вийдуть навперейми тебе, а сімома дорогами втікатимуть перед тобою. 8 Господь накаже Своєму благословенню бути з тобою в коморах твоїх, та в усьому, чого доторкнеться рука твоя, і благословлятиме тебе в Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі. 9 Господь поставить тебе Собі за святий народ, як присягнув був тобі, коли ти будеш додержуватися заповідей Господа, Бога твого, і підеш дорогами Його. 10 І побачать усі народи землі, що Господнє Ім'я кличеться на тобі, і будуть боятися тебе. 11 І Господь дасть тобі добрий приріст у плоді утроби твоєї, і в плоді худоби твоєї, і в плоді поля твого на тій землі, що Господь заприсягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі. 12 Господь відчинить для тебе Свою добру скарбницю, небеса, щоб дати дощ для Краю твого в часі його, і щоб поблагословити всякий чин твоєї руки. І ти позичатимеш багатьом народам, а сам не позичатимеш ні в кого. 13 І вчинить тебе Господь головою, а не хвостом, і ти будеш тільки верхом, а не будеш долом, коли будеш слухатися заповідей Господа, Бога свого, що я сьогодні наказую тобі, щоб додержувати й виконувати, 14 і не відступиш від усіх тих слів, що я сьогодні наказую вам, ані праворуч, ані ліворуч, щоб ходити за іншими богами й служити їм.

Якщо ми служимо Єдиному Правдивому Богу і живемо життям, яким він нам наказав жити, на нас зійде благословення, перераховане вище. Сам Авраам обіцяв нам їхнє отримання.

Прокляття за Непослух

Злочин і Покарання:

Второзаконня 28:15-36 Та станеться, коли ти не будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей та постанов Його, що я сьогодні наказую тобі, то прийдуть на тебе всі оці прокляття, і досягнуть тебе:

Ігнорування Бога і непокора Його заповідям, велінням і правосуддю є злочином. Коли беззаконня, що чиняться народами, перевершать всякі рамки, на них спуститься суд Єгови.

16 Проклятий ти в місті, і проклятий ти в полі! 17 Проклятий кіш твій та діжа твоя! 18 Проклятий плід утроби твоєї та плід твоєї землі, порід биків твоїх та котіння отари твоєї! 19 Проклятий ти у вході своїм, і проклятий ти в виході своїм! 20 Пошле Господь на тебе прокляття, і замішання, і нещастя на всякий почин твоєї руки, що ти зробиш, аж поки ти не будеш вигублений, і аж поки ти скоро не загинеш через зло твоїх чинів, що опустив ти Мене.

Коли ми покидаємо Бога, ми змушені будувати свою власну соціальну структуру, що являє собою непідкорення Богу. За цим завжди слідує покарання. За непослух Господові може бути покарана як окрема людина, так і група людей. Бог також управляє народами, як і сім'ями. Те є може бути засуджений цілий народ так само, як і Ангел, що веде його по невірному шляху. Потрібно дотримуватися всіх заповідей і законів Божих. За непокору їм слідує покарання, що відбивається на родючості землі. Бог може покарати цілий народ так же, як і людей. Він може випробувати його голодом. Встановлення раю на землі зв'язане з Божими законами.

Бог насилає на людей покарання, аварії і безлад. Вони можуть відбутися в будь-якій сфері. Владоможці сьогодні демонструють ведення тупої політики і прийняття ідіотських рішень, що суперечать добробуту людей. В прийнятті рішень не використовуються ані святе письмо, ані його закони, що опускають усіх людей в пітьму.

21 Приліпить Господь до тебе моровицю, аж поки вона не вигубить тебе з-над землі, куди ти входиш посісти її. 22 Ударить Господь тебе сухотами, і пропасницею, і запаленням, і гарячкою, і мечем, і посухою, і іржею, і вони будуть гнати тебе, аж поки ти не загинеш. 23 І стане небо твоє, що над твоєю головою, міддю, а земля, що під тобою, залізом. 24 Дасть Господь замість дощу Краєві твоєму куряву, а порох із неба буде сходити на тебе, аж поки не будеш ти вигублений. 25 Віддасть тебе Господь на поразку твоїм ворогам. Однією дорогою ти вийдеш навперейми його, а сімома дорогами втікатимеш перед ним, і будеш розпорошений по всіх царствах землі. 26 І буде твій труп на їжу для всякого птаства небесного та для худоби земної, і не буде нікого, хто б їх пополошив. 27 Ударить тебе Господь єгипетським гнояком, ґудзами, лишаями, струпами такими, що не зможеш їх вилікувати. 28 Ударить тебе Господь божевіллям, і сліпотою, і туподумством. 29 І будеш ти мацати в південь, як мацає сліпий у темряві, і не матимеш поводження в дорогах своїх, і будеш ти по всі дні тільки утискуваний та грабований, та не буде кому боронити.

Хвороби, розповсюджені сьогодні, стають все більш страшними. Ще Послання Павла до Римлян 1:25-27 згадувало про епідемію СНІДУ. Збільшення в світі кількості божевільних є доказом порушення Божих законів. Характерною рисою безумства є те, що воно сходить на народи, що не дотримуються законів Господа. Воно здатні довести до відчаю ціле суспільство, часто псуючи життя невинним людям шляхом хімічного забруднення їжі і води. Рим використовував прямі канали і в результаті місто страждало від нескінченних психозів. Наркотики стали причиною процвітання в людському суспільстві психічних хвороб і генетичних відхилень.

30 Одружишся з жінкою, та хто інший лежатиме з нею. Хату збудуєш, та в ній не сидітимеш. Засадиш виноградника, та не будеш користатися ним. 31 Заколений буде віл твій на очах твоїх, та їсти не будеш із нього. Твій осел буде заграбований перед тобою, і не вернеться до тебе. Отара твоя віддана буде ворогам твоїм, і не буде кому боронити тебе. 32 Сини твої та дочки твої будуть віддані іншому народові, а очі твої будуть бачити й гинути за ними цілий день, а твоя рука не матиме сили. 33 Плід твоєї землі та ввесь труд твій поїсть народ, якого ти не знав, а ти будеш тільки утискуваний та гноблений по всі дні. 34 І ти збожеволієш від того, що бачитимуть очі твої. 35 Ударить тебе Господь злим гнояком на колінах і на стегнах, від якого не зможеш вилікуватися, від стопи ніг твоїх і аж до черепа твого. 36 Відведе Господь тебе та царя твого, якого поставиш над собою, до народу, якого не знав ти та батьки твої, і ти будеш служити там іншим богам, дереву та каменеві.

Це поневолення було принесене до нас іноземцями, яких ми навіть не знаємо. Вони будуть використовувати іноземну мову і камінь замість серця в спілкуванні з нами. Більше того, наші шляхи є наскільки порочними, що навіть те, що ми називаємо релігією, не є поклонінням Єдиному Правдивому Богу, що означає даремність такого поклоніння і успіху, що приходить від віри. До нинішнього часу народ захищався і продовжував свою спроможність до відтворення тільки тому, що Джозеф дав таку обіцянку через своїх синів Эфрайма і Манасега.

Ангелом, що приніс Ізраїлю спокутування, був Месія, Ангел ЯХВЕ. Ізраїль був благословлений і зроблене це було через Джозефа. Эфрайм акцентував на цьому увагу і Юда взяв би скипетр, з якого був би створений Месія. Джозеф мав право благословення первородства і це право все ще йому належить. Але благословення є умовою слухняності.

Второзаконня 28:1-68 1 І станеться, якщо дійсно будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей, що я наказую тобі сьогодні, то поставить тебе Господь, Бог твій, найвищим над усі народи землі. 2 І прийдуть на тебе всі оці благословення, і досягнуть тебе, коли ти слухатимешся голосу Господа, Бога свого. 3 Благословенний ти в місті, і благословенний ти на полі! 4 Благословенний плід утроби твоєї, і плід твоєї землі, і плід худоби твоєї, порід биків твоїх і котіння отари твоєї! 5 Благословенний твій кіш та діжа твоя! 6 Благословенний ти у вході своїм, і благословенний ти в виході своїм! 7 Господь учинить, що вороги твої, які повстають на тебе, будуть побиті перед тобою, вони однією дорогою вийдуть навперейми тебе, а сімома дорогами втікатимуть перед тобою. 8 Господь накаже Своєму благословенню бути з тобою в коморах твоїх, та в усьому, чого доторкнеться рука твоя, і благословлятиме тебе в Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі. 9 Господь поставить тебе Собі за святий народ, як присягнув був тобі, коли ти будеш додержуватися заповідей Господа, Бога твого, і підеш дорогами Його. 10 І побачать усі народи землі, що Господнє Ім'я кличеться на тобі, і будуть боятися тебе. 11 І Господь дасть тобі добрий приріст у плоді утроби твоєї, і в плоді худоби твоєї, і в плоді поля твого на тій землі, що Господь заприсягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі. 12 Господь відчинить для тебе Свою добру скарбницю, небеса, щоб дати дощ для Краю твого в часі його, і щоб поблагословити всякий чин твоєї руки. І ти позичатимеш багатьом народам, а сам не позичатимеш ні в кого. 13 І вчинить тебе Господь головою, а не хвостом, і ти будеш тільки верхом, а не будеш долом, коли будеш слухатися заповідей Господа, Бога свого, що я сьогодні наказую тобі, щоб додержувати й виконувати, 14 і не відступиш від усіх тих слів, що я сьогодні наказую вам, ані праворуч, ані ліворуч, щоб ходити за іншими богами й служити їм. 15 Та станеться, коли ти не будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей та постанов Його, що я сьогодні наказую тобі, то прийдуть на тебе всі оці прокляття, і досягнуть тебе: 16 Проклятий ти в місті, і проклятий ти в полі! 17 Проклятий кіш твій та діжа твоя! 18 Проклятий плід утроби твоєї та плід твоєї землі, порід биків твоїх та котіння отари твоєї! 19 Проклятий ти у вході своїм, і проклятий ти в виході своїм! 20 Пошле Господь на тебе прокляття, і замішання, і нещастя на всякий почин твоєї руки, що ти зробиш, аж поки ти не будеш вигублений, і аж поки ти скоро не загинеш через зло твоїх чинів, що опустив ти Мене. 21 Приліпить Господь до тебе моровицю, аж поки вона не вигубить тебе з-над землі, куди ти входиш посісти її. 22 Ударить Господь тебе сухотами, і пропасницею, і запаленням, і гарячкою, і мечем, і посухою, і іржею, і вони будуть гнати тебе, аж поки ти не загинеш. 23 І стане небо твоє, що над твоєю головою, міддю, а земля, що під тобою, залізом. 24 Дасть Господь замість дощу Краєві твоєму куряву, а порох із неба буде сходити на тебе, аж поки не будеш ти вигублений. 25 Віддасть тебе Господь на поразку твоїм ворогам. Однією дорогою ти вийдеш навперейми його, а сімома дорогами втікатимеш перед ним, і будеш розпорошений по всіх царствах землі. 26 І буде твій труп на їжу для всякого птаства небесного та для худоби земної, і не буде нікого, хто б їх пополошив. 27 Ударить тебе Господь єгипетським гнояком, ґудзами, лишаями, струпами такими, що не зможеш їх вилікувати. 28 Ударить тебе Господь божевіллям, і сліпотою, і туподумством. 29 І будеш ти мацати в південь, як мацає сліпий у темряві, і не матимеш поводження в дорогах своїх, і будеш ти по всі дні тільки утискуваний та грабований, та не буде кому боронити. 30 Одружишся з жінкою, та хто інший лежатиме з нею. Хату збудуєш, та в ній не сидітимеш. Засадиш виноградника, та не будеш користатися ним. 31 Заколений буде віл твій на очах твоїх, та їсти не будеш із нього. Твій осел буде заграбований перед тобою, і не вернеться до тебе. Отара твоя віддана буде ворогам твоїм, і не буде кому боронити тебе. 32 Сини твої та дочки твої будуть віддані іншому народові, а очі твої будуть бачити й гинути за ними цілий день, а твоя рука не матиме сили. 33 Плід твоєї землі та ввесь труд твій поїсть народ, якого ти не знав, а ти будеш тільки утискуваний та гноблений по всі дні. 34 І ти збожеволієш від того, що бачитимуть очі твої. 35 Ударить тебе Господь злим гнояком на колінах і на стегнах, від якого не зможеш вилікуватися, від стопи ніг твоїх і аж до черепа твого. 36 Відведе Господь тебе та царя твого, якого поставиш над собою, до народу, якого не знав ти та батьки твої, і ти будеш служити там іншим богам, дереву та каменеві.

Якщо ми дотримуємось, якщо ви дотримуєтесь.

Якщо ми демонструємо непослух, то ми станемо:

37 І станеш ти страхіттям, поговором та посміховищем серед усіх народів, куди відведе тебе Господь. 38 Багато насіння винесеш на поле, та мало збереш, бо пожере його сарана. 39 Позасаджуєш виноградники й будеш обробляти, та не будеш пити вина й не будеш збирати, бо пожере його черва. 40 Будуть у тебе оливки по всім краї твоїм, та оливою не будеш маститися, бо поспадає оливка твоя. 41 Ти породиш синів і дочок, та не будуть для тебе вони, бо підуть у неволю. 42 Усяке твоє дерево та плід твоєї землі обсяде черва. 43 Приходько, що серед тебе, піднесеться понад тебе високо-високо, а ти зійдеш низько-низько. 44 Він тобі позичатиме, а ти йому не позичатимеш, він стане головою, а ти станеш хвостом. 45 І прийдуть на тебе всі оці прокляття, і будуть гнати тебе, і доженуть тебе, аж поки ти будеш вигублений, бо не слухав ти голосу Господа, Бога свого, щоб виконувати заповіді Його та постанови Його, що Він наказав був тобі.

Сини і дочки народу поневоляться. Народ від цього не захищений. Більше того, вибрані теж є частиною народу. Якщо ми думаємо, що можемо мовчати і при цьому залишитися захищеними від покарань, що будуть послані на землю, то ми помиляємось. Їм гарантована тільки наявність хліба і води для життя. І не більш того. Якщо ми мовчимо, коли править лукавий, Єгова, вас не почують до тих пір, поки ви не покаєтесь і не займете певну жорстку позицію.

46 І будуть вони на тобі на ознаку та на доказ, та на насінні твоєму аж навіки.

Вони є знаком і дивом Ізраїлю назавжди. Ізраїль також означає духовних людей. Вони залишаються назавжди на тих, хто навчає Ісуса Христа і таким чином приходить для суду.

47 За те, що не служив ти Господеві, Богові своєму, у радості та в добрі серця, із рясноти всього, 48 то будеш служити ворогові своєму, якого Господь пошле на тебе, у голоді, і в прагненні, і в наготі, і в недостатку всього, а він дасть залізне ярмо на твою шию, аж поки вигубить тебе. 49 Господь нанесе на тебе народ іздалека, з кінця землі, так, як летить орел, народ, що мови його ти не розумієш, 50 народ жорстокий, що не зважатиме на старого, а для юнака не буде милостивий. 51 І він буде жерти плід твоєї худоби та плід твоєї землі, аж поки вигубить тебе, і він не позоставить тобі збіжжя, ані виноградного соку, ані оливи, ані породу биків твоїх, ані котіння отари твоєї, аж поки вигубить тебе. 52 І він буде облягати тебе в усіх твоїх брамах, аж поки порозвалює по всім твоїм краї твої міцні і укріплені мури, на які ти надіявся, і буде гнобити тебе в усіх твоїх брамах по всім твоїм краї, що дав тобі Господь, Бог твій.

Це обіцяне покарання відноситься до війни за територію. В свій час ми будемо поневолені і примушені бачити загибель свого народу. Ми не встигнемо обминути всіх міст Ізраїлю, коли прийде Син Людський (Мат. 10: 23).

53 І будеш ти їсти плід утроби своєї, тіло синів своїх та дочок своїх, що дав тобі Господь, Бог твій, в облозі та в утиску, яким буде гнобити тебе твій ворог. 54 Кожен найлагідніший серед тебе й найбільше випещений, буде око його лихе на брата свого, і на жінку лоня свого, і на решту синів своїх, що позоставить їх ворог, 55 щоб не дати ані одному з них тіла синів своїх, що буде він їсти, бо йому не позостанеться нічого в облозі та в утискові, яким буде утискати тебе твій ворог по всіх твоїх брамах. 56 Найлагідніша між тобою й найбільше випещена, що через пещення та ніжність не пробувала ставити на землю стопи своєї ноги, зле буде око її на мужа лоня свого, і на сина свого, і на дочку свою, 57 і на послід, що виходить з-поміж ніг її при породі, і на дітей своїх, що породить, бо поїсть їх таємно через недостаток усього в облозі та в утиску, яким буде гнобити тебе твій ворог у брамах твоїх.

Це вже траплялося раніше, але все було не наскільки серйозно, як це трапиться при останньому і остаточному руйнуванні.

58 Якщо ти не будеш додержувати, щоб виконувати всі слова цього Закону, написані в цій книзі, щоб боятися того славного й страшного Ймення Господа, Бога твого, 59 то Господь наведе надзвичайні порази на тебе, та порази на насіння твоє, порази великі та певні, і хвороби злі та постійні. 60 І наведе Він на тебе всякий єгипетський біль, якого боявся ти, а він пристане до тебе. 61 Також усяку хворобу та всяку поразу, що не написана в книзі цього Закону, наведе їх Господь на тебе, аж поки будеш ти вигублений. 62 І позостане вас мало, замість того, що були ви, щодо численности, як зорі небесні, бо ти не слухався голосу Господа, Бога свого. 63 І станеться, як Господь радів був вами, коли робив вам добро, і коли розмножував вас, так буде радіти Господь вами, коли вигублятиме вас та коли винищуватиме вас, і ви будете вирвані з-над цієї землі, куди ти входиш посісти її. 64 І розпорошить тебе Господь серед усіх народів від кінця землі й аж до кінця землі, і ти служитимеш там іншим богам, яких не знав ані ти, ані батьки твої, дереву та каменеві.

Чужоземці встановили своїх богів і назвали це багато культуризмом. І наші люди поклоняються їм. Повсюди розплодились вчення диявола. Вегетаріанство тиражується як благочестиве і божевільний через процес віровідступництва стає відкритим для галюцинацій і демонів, що їх накликають.

Коли розруха останніх днів буде трощити матеріальний Ізраїль, саме вибрані будуть переслідуватися. Спочатку своїми ж братами в спробі врятувати самих себе, зраджуючи своїх братів.

Якщо ви не можете стояти за правду зараз і не намагаєтесь врятувати десятки племен, ви принагідно зрадите ваших братів і сестер ,що заплуталися. Чума останніх днів обрушиться на всіх слабких, і ті, кого вони боялися, стануть реальністю.

65 І поміж цими народами не будеш ти спокійний, і не буде місця спочинку для стопи твоїх ніг. І Господь дасть тобі там серце тремтяче, і ослаблення очей, і омлівання душі. 66 І буде життя твоє висіти на волоску перед тобою і ти боятимешся вдень та вночі, і не будеш певний свого життя. 67 Уранці ти скажеш: О, якби вечір!, а ввечері скажеш: О, якби ранок! зо страху серця свого, що будеш боятися, та з видіння очей своїх, що будеш бачити. 68 І верне тебе Господь до Єгипту на кораблях тією дорогою, про яку я казав тобі, що вже більше не побачиш її, і там ви продаватиметеся ворогам своїм за рабів та за невільниць, та не буде покупця...

Єгова обіцяв, що ми більше не повернемо в Єгипет, тобто буде існувати система, основана на русі, зв'язаному з віровизнанням народу. Ніщо в цій системі не зможе нас купити, тому що вони не зможуть нас кормить і ми наскільки піддаємось хворобам, що станемо для них тягарем.

Якщо ми не покаємося, так воно і відбудеться.

Ми, в Північній Америці, тобто в Духовному Ізраїлі, повинні дотримувати цю соціальну систему в повному обсязі, так само, як повинен був дотримувати її реально існуючий Йосип і ті, хто ще тільки буде покликаний. Цей закон має захистити планету і її мешканців. На нас покладена нескороминуща відповідальність підтримувати цю систему і дотримувати всі положення, які в ній містяться.

Результати непокори положенням системи, покликаної захищати сім'ю Бога, ми можемо спостерігати на власні очі. Під час хрещення, ми кожного разу поновлюємо заповіт. Цей заповіт є другим, оскільки це той же самий закон, тільки прийнятий вже в духовному значенні.

Втор 29:1-13 (28-69) Оце слова заповіту, що наказав був Господь Мойсеєві скласти з Ізраїлевими синами в моавському краї, окрім того заповіту, що склав був із ними на Хориві. 2 (29-1) І скликав Мойсей усього Ізраїля та й сказав їм: Ви бачили все, що зробив був Господь на ваших очах в єгипетськім краї фараонові, і всім рабам його та всьому його краєві, 3 (29-2) ті великі випробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чуда, 4 (29-3) та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього. 5 (29-4) І провадив я вас сорок літ пустинею, не зужилися одежі ваші на вас, а чобіт твій не зужився на твоїй нозі. 6 (29-5) Не їли ви хліба, і вина та п'янкого напою не пили ви, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш. 7 (29-6) А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навперейми вас на війну Сигон, цар хешбонський, та Оґ, цар башанський, і побили ми їх, 8 (29-7) і забрали ми їхній край, та й дали його на спадок Рувимовим та Ґадовим та половині племени Манасіїного. 9 (29-8) Додержуй же слів цього заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви поводження в усьому, що будете робити. 10 (29-9) Ви стоїте сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: голови ваші, племена ваші, старші ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж, 11 (29-10) діти ваші, ваші жінки та твій приходько, що посеред таборів твоїх від колія дров твоїх аж до черпача твоєї води, 12 (29-11) щоб ти ввійшов у заповіт Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою, 13 (29-12) щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.

Весь цей життєвий шлях сконцентровано в Двох Великих Заповідях:

Второзаконня 29:1-13 1 Оце слова заповіту, що наказав був Господь Мойсеєві скласти з Ізраїлевими синами в моавському краї, окрім того заповіту, що склав був із ними на Хориві. 2 І скликав Мойсей усього Ізраїля та й сказав їм: Ви бачили все, що зробив був Господь на ваших очах в єгипетськім краї фараонові, і всім рабам його та всьому його краєві, 3 ті великі випробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чуда, 4 та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього. 5 І провадив я вас сорок літ пустинею, не зужилися одежі ваші на вас, а чобіт твій не зужився на твоїй нозі. 6 Не їли ви хліба, і вина та п'янкого напою не пили ви, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш. 7 А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навперейми вас на війну Сигон, цар хешбонський, та Оґ, цар башанський, і побили ми їх, 8 і забрали ми їхній край, та й дали його на спадок Рувимовим та Ґадовим та половині племени Манасіїного. 9 Додержуй же слів цього заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви поводження в усьому, що будете робити. 10 Ви стоїте сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: голови ваші, племена ваші, старші ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж, 11 діти ваші, ваші жінки та твій приходько, що посеред таборів твоїх від колія дров твоїх аж до черпача твоєї води, 12 щоб ти ввійшов у заповіт Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою, 13 щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.

Второзаконня 6:4-5 Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш Господь один! 5 І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!

Левит 19:18 Не будеш мститися, і не будеш ненавидіти синів свого народу. І будеш любити ближнього свого, як самого себе! Я Господь!

Повна система Ювілею захистить населення від відсотків ,що знищують і боргів, що змушують нас знаходиться в фінансовому рабстві і під постійним тиском.

Хай Яхве, наш Елогим, повеліває Своєму Месії скоріше повернутися на землю і встановити Закон, який буде нам лише в благо.

Наша Місія полягає в тому, щоб під час цього очікування працювати в ім'я повернення і порятунку життя, яке може бути можливим після цього.

Хай Корона Бога буде незмінною, і буде передана тому, хто стане вибраним по Його поверненні.

Ми з вдячністю шануємо положення Закону саме тому, що любимо нашого Єдиного Істинного Бога.

АМІНЬ

ЕЛОАХ