ЗАКОН і ПЕРША ЗАПОВІДЬ [253]

Видання 1. 0 19990305-19990307

Першим елементом Першої Великої Заповіді є те, що ми називаємо Першою з Десяти Заповідей. Цей закон створено цілою сукупністю норм, які формують Закон Божий.

Християнські Церкви Бога

(Усі права захищені a 1998 Wade Cox)

Ця стаття без змін і пропусків може вільно копіюватись та розповсюджуватись. Ім’я та адреса видавця, а також знак збереження авторських прав повинні вказуватись. Розповсюджені та поширені копії є безкоштовними. Короткі цитати можуть включатися в критичні статті або рецензії без порушення авторського права.

Цю статтю можно знайти в Інтернеті за такою адресою: http://www.logon.org

ЗАКОН і ПЕРША ЗАПОВІДЬ

Перша Заповідь у Законодавстві

Ми бачимо, що Перша Велика Заповідь підтверджується Першою Заповіддю. Віра забезпечується страхом і поклонінням Єдиному Справжньому Богу. Він відродив Себе у Його законі на горі Синай через Ангела Єгови, який був елогімом і головою Ізраїлю (Зах. 12:8).

21 І став народ здалека, а Мойсей підійшов до мороку, де був Бог.

Таким чином сила Бога була показана їм як приклад, оскільки вони не мали в собі Святого Духа й не могли будучи людьми повірити самі.

Неподільне слово

Слово Бога є неподільним і є мірою і повною правдою (Левит 19:36, 37). Ми маємо дотримуватися усіх Його настанов, тому що Він є Господь, який освячує нас, тому що Він обрав нас щоб ми були Його народом (Левит 20:8; 22:31-33; Второзак. 7:6-8; 8:1-18; 10:14-17; 11:1-8; 13:18; 26:16-19).

Господь наш Бог – це вогонь, що поглинає і Він іде попереду нас щоб врятувати й захистити нас. До Єгипту увійшло 70 Ізраїльтян, а тепер нас велика кількість на землі (Второзак. 9:1-6; 10:21, 22).

Закони Належності до Заповіту

Закони належності до Заповіту включені до таких Писань.

(Вих. 20:1-3; Буття. 17:1, 9, 14; 18:17-19; До Рим. 4:9-12; До Кол. 2:11-13; Левит 12:3; Вихід. 12:48-49; Луки. 1:59; 2:21, 24; До Филим. 3:5; До Гал. 2:3; Второз. 10:16; Єрем. 4:4; 6:10; До Рим. 2:28-29; До Кол. 2:11; Левит гл. 12; Вих. 40:12; Левит гл. 15; 16:26, 28; 17:15; 22:4, 6; Числа. 19:8; Єзек. 36:25, 26; Єрем. 31:31-34; Вихід гл. 12; 13:1-10, 11-16; Числа 9:1-14; Второз. 16:3, 4; Вихід 23:18; 1 до Кор. 5:7, 8; Буття 15:1-21; Іоан 15:13; До Рим. 6:23; Пс. 49:7, 8; Левит 17:11; Марка 10:45; Діяння 20:28; Іоана 10:17-18; Луки 22:37; Ісаія 53:12; 1 до Кор. 11:27-30; Буття 9:5, 6; Вихід 13:1, 2; Второз. 15:19-20; До Рим. 11:16; Вихід 4:22, 23; Второз. 14:23; 15:19-22; 23:8; Левит 23:10, 17; Второз. 26:1-11; До Рим. 8:13; 11:16; До Рим. 8:23; Одкров. 14:4; Вихід 9:29; Второз. 10:14; Пс. 24:1; 1 до Кор. 10:26; Вихід 36:3-7; Левит 22:21); (пор. роботу Заповіти Божі [№ 152]).

Верховенство

Бог сказав Авраму, що він є Всемогутній Бог і наказав йому йти перед Ним і бути довершеним (Буття 17:1).

Ми маємо знати Його під іменем Єгова (Вихід 6:3). Всі істоти підпорядковуються вищим силам, і ми визначені як Його народ (пор До Рим. 13:1-6).

Перша Заповідь і Семітський Ізраїль.

Слухай, Ізраїлю, Єгова Елогену є Єговою Єшад (Второз. 6:4). Єгова Елогену є Єговою Єдиним; як перший, Головний Єгова (пор. Єврейський Словник Стронгза ЄСС 259).

Ми носимо блакитні стрічки на згадку про Закон і як знак нашої відданості Богу (Числа 15:37-41)(пор. Роботу Блакитні стрічки [№ 273]).

Відьмовством називалося спілкування з духами мерців, воно проголосило себе поганською системою поклоніння.

20 Кожен, хто приносить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю.

28 Бога не будеш лихословити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати.

29 Не будеш спізнюватися, щодо жертов, із щедрістю збіжжя та з плинами твоїми. Перворідного з синів своїх даси Мені.

30 Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона з своєю матір'ю, а восьмого дня даси її Мені.

31 І ви будете Мені святими людьми, і не будете їсти м'яса, розшарпаного в полі, псові кинете його!

Таким же чином постали й Свята врожаю, і вся система поклоніння Єдиному Справжньому Богу.

33 Не будуть сидіти вони в твоїм Краї, щоб не ввести тебе в гріх супроти Мене, коли будеш служити їхнім богам, бо це буде пастка тобі!

Бог поставив Ангела Єгову перед ними і його мали слухатись. Якщо вони слухалися його і поклонялися Єдиному Справжньому Богу і тільки Йому, Він захищав і благословляв їх і обіцяв, що візьме їх і оселить від Червоного Моря до Євфрату і від Середземного Моря до Пустелі. Вони також стануть елогімами, як ангел, що головує над ними (Зах. 12:8).

Ангел Господа

Про Ангела Господнього згадується у таких Писаннях (Буття 16:10, 13; 18:2-4, 13, 14, 33; 22:11, 12, 15, 16; 31:11, 13; 32:30; Єгош. 5:13-15; 6:2; Ісаія 63:9; Зах. 1:10-13; 3:1-2).

Головна битва відбудеться між двома системами поклоніння. Поклоніння Богу проти системи Молоха, яка відтворена у системах Різдва й Пасхи.

Бог проти Молоха

(Второз. 18:9-22; 13:1-4; Левит 18:21; 19:26, 31; Второз. 12:29-32; 1Kgs. 11:7, 33; Зах. 1:4, 5; Єрем. 32:35; 49:1, 3; 1Kgs. 6:5, 33; 11:7, 8; 1 до Сам. 8:7-9, 11-18; 28:1-25; 15:10-35; Ісаія. 47:10-14; Второз. 12:23; Діяння 15:20; Буття 9:6; Левит 17:10-14; Второз. 12:15, 16; 1 до Кор. 10:16; До Ефес. 2:13; До Євр. 9:14, 22; 10:19, 20; 1 Петра. 1:2, 29; 1 Іоана. 1:7; Одкров. 7:14; 12:11; Левит 19:2; 11:44; 20:26; 1Thes. 4:7; 1 Петра 1:15, 16; Вихід 20:8; Зах. 14:21; 2 до Кор. 7:1; Второз. 13:1-18; 18:13-22; Ісаія 8:18, 19).

Десятина

Бог встановив систему десятини в цілому як знак нашого повернення до Нього і відданості Йому (пор. Мал. 3:7-12)(пор. Роботу Десятина [№ 161]).

Все це робиться для Бога згідно з готовністю волі й розуму і згідно з можливостями. Для того, щоб підтвердити свою відданість, люди мають віддати Богу частину будь-чого, що вони мають (2 до Кор. 8:12)(пор. Мал. 3:7-12).

Заповіт як Перетворення на Бога у Храмі Божому

2 А Мойсей нехай підійде до Господа сам, а вони не підійдуть. А народ з ним не вийде.

3 І прибув Мойсей, та й оповів народові всі Господні слова та всі закони. І ввесь народ відповів одноголосно, та й сказали: Усе, про що говорив Господь, зробимо!

4 І написав Мойсей всі Господні слова. І встав він рано вранці, та й збудував жертівника під горою, та дванадцять кам'яних стовпів для дванадцяти Ізраїлевих племен.

5 І послав він юнаків, синів Ізраїлевих, і вони зложили цілопалення, і принесли жертви, мирні жертви для Господа, бички.

6 І взяв Мойсей половину крови, і вилив до мідниць, а другу половину тієї крови вилив на жертівника.

7 І взяв він книгу заповіту, та й відчитав вголос народові. А вони сказали: Усе, що говорив Господь, зробимо й послухаємо!

8 І взяв Мойсей тієї крови, і покропив на народ, та й сказав: Оце кров заповіту, що Господь уклав із вами про всі оці речі!

Цей заповіт вказує на заповіт крові Месії й таким чином другий заповіт постав з першого (пор. Роботу Заповіти Божі [№ 152]).

9 І вийшов Мойсей й Аарон, Надав та Авігу, та сімдесят Ізраїлевих старших,

10 і вони споглядали на Ізраїлевого Бога, а під ногами Його ніби зроблене з сапфірової плити, і немов саме небо, щодо ясности.

11 І він не простяг Своєї руки на достойних із синів Ізраїля. І вони споглядали на Бога, і їли й пили.

12 І промовив Господь до Мойсея: Вийди до Мене на гору, і будь там. І дам тобі кам'яні таблиці, і закона та заповідь, що Я написав для навчання їх.

13 І встав Мойсей та Ісус, слуга його, і вийшов Мойсей на Божу гору.

14 А до старших сказав він: Сидіть нам на цім місці, аж поки ми вернемось до вас! А ось Аарон та Хур будуть із вами. Хто матиме справу, нехай прийде до них.

15 І вийшов Мойсей на гору, а хмара закрила гору.

16 І слава Господня спочивала на горі Сінай, а хмара закривала її шість день. А сьомого дня Він кликнув до Мойсея з середини хмари.

17 А вид Господньої слави як огонь, що пожирає на верхів'ї гори, на очах Ізраїлевих синів.

18 І ввійшов Мойсей у середину хмари, і вийшов на гору. І Мойсей пробував на горі сорок день та сорок ночей.

Вихід 29:1-46 (ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ)

Вихід 31:1-11 1 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:

2 Дивися, Я покликав на ім'я Бецал'їла, сина Урієвого, сина Хура, Юдиного племени,

3 і наповнив його Духом Божим, мудрістю, і розумуванням, і знанням, і здібністю до всякої роботи,

4 на обмислення мистецьке, на роботу в золоті, і в сріблі, і в міді,

5 і в обробленні каменя, щоб всаджувати, і в обробленні дерева, щоб робити в усякій роботі.

6 І Я ото дав із ним Оголіява, Ахісамахового сина, Данового племени. А в серце кожного мудросердого Я дав мудрість, і зроблять вони все, що Я наказав був тобі:

7 скинію заповіту, і ковчега для свідоцтва, і віко, що на ньому, і всі скинійні речі,

8 і стола та речі його, і чистого свічника та всі речі його, і жертівника кадила,

9 і жертівника цілопалення та всі речі його, і вмивальницю та підставу її,

10 і шати служебні, і шати священні для священика Аарона, і шати синів його на священнослуження,

11 і оливу помазання, і запашне кадило для святині, як усе, що Я наказав був тобі, вони зроблять.

Золотий Тілець був центральним символом давньої релігійної системи, що представляла поклоніння Богу Місяця Сіну у різних його інтерпретаціях. До цієї системи відноситься також поклоніння дубу і поганські системи Різдва й Пасхи (пор. Роботу Золотий Тілець[№ 222] і Походження Різдва й Пасхи [№ 235]).

Дві скрижалі закону замінені. Мойсей молить Бога пробачити його народ. Бог знищить їхніх ворогів, але вони не повинні укладати угод ні з ким з мешканців земель, куди вони прямують. Вони мають знищити їхні олтарі, поруйнувати ідолів і зрубати їхні гаї. Вони не повинні поклонятися іншому богу. Вони не повинні одружуватись з представниками інших народів, оскільки це наверне їх до поклоніння іншим богам. Їм заборонено робити ідолів.

Свято Кущів припадає на Перший день Першого місяця. Ця дата відноситься до освячення обраних згідно зі Святим Календарем, починаючи з освячення Храму в перший місяць. Тому, коли Євреї відносять початок року до сьомого, а іноді й до восьмого місяця, вони тим самим порушують порядок і перебіг свят, встановлений Богом. Практика святкування Рош Хашана є пізнім післяхрамовим звичаєм рабинів, перейнятим з Вавилону і встановленим у третьому столітті нашої ери. Цих свят ніколи не дотримувалися у період існування Храму до його знищення у 70 році н. е. (пор. Роботу Освячення Храму[№ 241], а також роботу Р. Самуїла Коха Сабатарії у Трансильванії, вид. Cox tr. McElwain and Rook, CCG Publishing, 1998, пор. Передмова, стор. V).

Коли Храм буде збудовано, слава Бога наповнить Кущі. Дітей Ізраїлю на всі їхні діяння буде вести Святий дух під проводом Месії у стовпі вогню й хмарі.

Жертви і пожертвування

Левит 8:1-36 (ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ)

Левит 17:7-9 7 І щоб вони вже не різали своїх жертов козлам-демонам, за якими вони блудять. Це буде для них вічна постанова на їхні покоління.

8 А їм скажеш: Кожен чоловік із Ізраїлевого дому та з приходька, що буде мешкати серед вас, який принесе цілопалення або жертву,

9 а до входу скинії заповіту не принесе того, щоб учинити його для Господа, то буде знищений чоловік той з-посеред народу свого!

Споживання м’яса без посвяти Богу не є гріхом, якщо його споживає не сама особа, що заклала тварину (Пор. Роботу Вегетаріанство в Біблії [№ 183]).

Левит 19:5-8 5 А коли ви принесете мирну жертву для Господа, на вподобання вас принесете її.

6 Ви будете їсти її в день принесення вашого та взавтра, а позостале до дня третього огнем буде спалене.

7 А якщо справді буде їджене воно третього дня, нечистість воно, не буде вподобане.

8 А хто те їсть, понесе він свій гріх, бо споганив він святиню Господню, і буде винищена душа та з-посеред народу свого!

Усі частини істоти мають бути чистими і Святими для Господа. Обрані відповідають за дотримання цього правила.

Левит 19:19 19 Постанов Моїх будете дотримувати. Не зробиш, щоб худоба твоя злучувалася двоїсто. Поля свого не будеш обсівати двоїсто. А одежа двоїста, мішанина ниток, не ввійде на тебе.

Левит 19:21-22 21 І спровадить він жертву за провину свою Господеві до входу скинії заповіту, барана жертви за провину.

22 І очистить його священик бараном жертви за провину перед Господнім лицем за гріх його, що він був згрішив. І проститься йому гріх його, що він був згрішив.

Левит 19:23-25 23 А коли ви ввійдете до Краю цього, і понасаджуєте всяке їстивне дерево, то плід його вважатимете за необрізаний, три роки буде воно для вас необрізане, не буде їджене.

24 А року четвертого ввесь плід його присвятиться для Господа.

25 А року п'ятого будете їсти плід його, щоб помножився для вас урожай його. Я Господь, Бог ваш.

Святість між людьми Божими

Контролювання життя і поклоніння здійснюється в ім’я Єдиного Справжнього Бога і на основі Його календаря згідно з Його законом.

Левит 19:26 26 Не будете їсти з кров'ю. Не будете ворожити, і не будете чарувати!

Ми не повинні спілкуватися з духами знайомих і чаклунами, щоб вони не розбещували нас.

Левит 19:31 31 Не звертайтесь до духів померлих та до ворожбитів, і не доводьте себе до опоганення ними. Я Господь, Бог ваш!

Левит 20:27 27 А чоловік або жінка, коли будуть вони викликати духа мерців або ворожити, будуть конче забиті, камінням закидають їх, кров їхня на них!

Второзаконня 18:9-14 9 Коли будеш входити до Краю, що дає тобі Господь, Бог твій, то не навчися чинити такого, як гидота цих народів.

10 Нехай не знайдеться між тобою такий, хто переводить свого сина чи дочку свою через огонь, хто ворожить ворожбу, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чарівник,

11 і хто чорнокнижник, і хто викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає померлих.

12 Бо гидота для Господа кожен, хто чинить таке, і через ті гидоти Господь, Бог твій, виганяє їх перед тобою.

13 Бездоганний будеш ти перед Господом, Богом своїм,

14 бо ці народи, що ти посядеш їх, слухають тих, хто ворожить по хмарах та ворожбитів, а ти не таке дав тобі Господь, Бог твій.

Ця настанова сформульована дуже чітко. Передбачення майбутнього за допомогою астрології й некромантії, а також духів рідних, заборонено і карається вигнанням чи відданням у рабство. Між нами не повинно бути знаків їхньої системи поклоніння.

Левит 19:27 27 Не будете стригти волосся довкола голови вашої, і не будеш нищити краю бороди своєї.

Левит 19:28 28 І не зробите на тілі своїм нарізу за душу померлого, і не зробите на собі наколеного напису. Я Господь!

Ми не повинні приносити їм жертви і дотримуватися їхніх варварських звичаїв, таких як принесення в жертву дітей, а також канібалізму (пор. Роботи Золотий Тілець [№ 222]; Походження Різдва і Пасхи [№ 235] і Знаки Апокаліпсису 14 [№ 270]).

Левит 20:1-7 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 І скажеш до Ізраїлевих синів: Кожен чоловік із Ізраїлевих синів та з приходька, що мешкає в Ізраїлі, який дасть із насіння свого Молохові, буде конче забитий, народ краю закидає його камінням.

3 А Я зверну лице Своє проти того чоловіка, і винищу його з-поміж народу його, бо з насіння свого дав він Молохові, щоб занечистити святиню Мою, збезчестити Моє святе Ймення.

4 А якщо справді люди того краю сховають свої очі від того чоловіка, коли він дасть із насіння свого Молохові, щоб не забити його,

5 то Я зверну Своє лице проти того чоловіка та проти родини його, і винищу його й усіх, що блудять за ним, блудячи за Молохом, з-посеред народу його.

6 А душа, що звертається до померлих духів та до чарівників, щоб блудити за ними, то Я зверну Своє лице проти тієї душі, і винищу того з-посеред народу його.

7 І ви будете освячуватися, і будьте святі, бо Я Господь, Бог ваш!

Левит 21:1-24 1 І сказав Господь до Мойсея: Говори до священиків, Ааронових синів, і скажеш їм: Ніхто з вас нехай не занечиститься через доторкнення до померлого серед свого народу.

2 Бо тільки через доторкнення до близьких однокровних своїх, через матір свою, і через батька свого, і через сина свого, і через дочку свою, і через брата свого,

3 і через сестру свою, дівчину близьку йому, що не була замужем, через тих він може занечиститися доторкненням.

4 Бувши одружений, нехай не занечиститься серед рідні своєї, щоб не збезчестити себе.

5 Не зроблять вони лисини на голові своїй, і краю бороди своєї не підстрижуть, а на тілі своїм не наріжуть надрізів.

6 Святі вони будуть для Бога свого, і не збезчестять вони Ймення Бога свого, бо вони приносять огняні Божі жертви, хліб свого Бога. І будуть вони святі.

7 Жінки блудливої та збезчещеної вони не візьмуть, і не візьмуть жінки, вигнаної від чоловіка свого, бо святий він для Бога свого.

8 І освятиш його, бо він приносить хліб Бога твого, святий він буде для вас, бо святий Я, Господь, що освячує вас!

9 А священикова дочка, коли зачне робити блуд, вона безчестить батька свого, ув огні буде спалена.

10 А священик, найбільший від братів своїх, що на голову його буде виллята олива помазання, і буде посвячений на одягання шат, він голови своєї не запустить і шат своїх не роздере,

11 і до жодного вмерлого не ввійде, навіть через батька свого та через матір свою не сміє занечиститься.

12 І він не відійде від святині, і не занечистить святині Бога свого, бо на ньому посвячення оливи помазання його Бога. Я Господь!

13 І він візьме жінку в дівоцтві її.

14 Удови, і розведеної, і збезчещеної, блудливої, тих він не візьме, а тільки дівицю з-поміж рідні своєї він візьме за жінку.

15 І не збезчестить він насіння свого в рідні своїй, бо Я Господь, що освячує його.

16 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

17 Промовляй до Аарона, говорячи: Чоловік із насіння твого на їх покоління, що буде в нім вада, не приступить, щоб приносити хліб свого Бога.

18 Бо жоден чоловік, що в нім вада, не приступить: чоловік сліпий, або кульгавий, або кирпатий або довготелесий,

19 або чоловік, що матиме зламану ногу або зламану руку,

20 або горбатий, або висохлий, або більмо на оці його, або коростявий, або паршивий, або з розчавленими ядрами,

21 кожен чоловік із насіння священика Аарона, що на нім ця вада, не приступить, щоб приносити Господні огняні жертви, вада в нім, не приступить він, щоб приносити хліб свого Бога.

22 Він буде їсти хліб свого Бога з Найсвятішого та зо святощів.

23 Та до завіси не підійде він, і до жертівника не приступить, бо вада в нім, і не збезчестить святині Моєї, бо Я Господь, що освячує їх.

Левит 21:1-6 1 І сказав Господь до Мойсея: Говори до священиків, Ааронових синів, і скажеш їм: Ніхто з вас нехай не занечиститься через доторкнення до померлого серед свого народу.

2 Бо тільки через доторкнення до близьких однокровних своїх, через матір свою, і через батька свого, і через сина свого, і через дочку свою, і через брата свого,

3 і через сестру свою, дівчину близьку йому, що не була замужем, через тих він може занечиститися доторкненням.

4 Бувши одружений, нехай не занечиститься серед рідні своєї, щоб не збезчестити себе.

5 Не зроблять вони лисини на голові своїй, і краю бороди своєї не підстрижуть, а на тілі своїм не наріжуть надрізів.

Левит 21:10-12 10 А священик, найбільший від братів своїх, що на голову його буде виллята олива помазання, і буде посвячений на одягання шат, він голови своєї не запустить і шат своїх не роздере,

11 і до жодного вмерлого не ввійде, навіть через батька свого та через матір свою не сміє занечиститься.

12 І він не відійде від святині, і не занечистить святині Бога свого, бо на ньому посвячення оливи помазання його Бога. Я Господь!

Той факт, що Первосвященик роздер свій одяг, говорячи з Ісусом Христом, показує, що священнослужителі відірвалися від Левита і перейшли до Месії й обраних за наказом Мельчізедека (пор. Мат. 26:65; Марка 14:63).

Кущі й Просфори

В цілому Символізм кущів вказував на духовне відношення між Церквою й Богом через Святого Духа у останні дні (пор. Роботу Божий День і Останні Дні [№ 192]). Іудеї не помічали цього символізму і тому їм не вдавалося здійснити перетворення протягом майже двох тисячоліть, за виключенням окремих індивідів.

У Храмі постійно мали горіти лампади. Священики були зобов’язані слідкувати за цим. Просфори мали класти у два ряди з ладаном. Кожна Субота має присвячуватися Господу. Просфори клали перед лице Господнім кожної Суботи, і це було пам’яткою про те, як народ був розподілений на племена під владою старшин для царства Божого. Протягом цієї церемонії чекали з нетерпінням на одкровення Святого Духа у обраних між племен Ізраїлю, що творили Храм Божий.

Бог наказав слухатись його і заборонив принесення жертв ідолам (пор. Роботу Закон і Друга Заповідь [№ 255]). Слова сущого Бога встановлюють покарання за порушення заповіту. Недотримання Закону Божого і непоклоніння йому каратиметься чумою, хворобами, мором, війною й полоном.

Левит 26:1-46 1 Не зробите собі божків та ідола, і кам'яного стовпа не поставите собі, і каменя з фіґурами не покладете в вашім Краї, щоб кланятися перед ними. Бо Я Господь, Бог ваш!

2 Субіт Моїх будете додержувати, а святиню Мою будете шанувати. Я Господь!

3 Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а заповідей Моїх будете додержувати й будете виконувати їх,

4 то дам ваші дощі в їхнім часі, і земля дасть свій урожай, а польове дерево дасть плід свій.

5 І молочення досягне вам виноградобрання, а виноградобрання досягне сіяння, і ви будете їсти хліб свій досита, і будете сидіти безпечно в вашому Краї.

6 І дам мир у Краю, і ви будете лежати, і ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли, бо злу звірину винищу з землі, а меч не перейде через Край ваш.

7 І ви будете гнати ворогів своїх, а вони попадають перед вами від меча.

8 І п'ятеро з вас поженуть сотню, а сотня з вас пожене десять тисяч, і попадають вороги ваші перед вами від меча.

9 І обернусь Я до вас, і розплоджу вас, і розмножу вас, і виконаю Свого заповіта з вами.

10 І ви будете їсти старе-перестаріле, і повикидаєте старе перед новим.

11 І поставлю місце перебування Свого серед вас, і душа Моя не обридить вами.

12 І Я буду ходити серед вас, і буду вам Богом, а ви будете Мені народом.

13 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського краю, щоб ви не були їм рабами. І Я поламав занози вашого ярма, і вивів вас із піднесеною головою.

14 А коли ви не будете слухняні Мені, і не виконуватиме всіх тих заповідей,

15 і якщо постановами Моїми будете погорджувати, і якщо душа ваша бридитиметься законами Моїми, щоб не виконувати всіх заповідей Моїх, щоб ламати вам заповіта Мого,

16 то й Я зроблю вам оце: поставлю над вами перестрах, сухоти й пропасницю, що винищують очі й обезсилюють душу. І ви надаремно сіятимете насіння своє, бо поїдять його вороги ваші.

17 І зверну Я лице Своє на вас, і ви будете вдарені перед своїми ворогами. І будуть панувати над вами ненависники ваші, і ви будете втікати, хоч ніхто вас не гнатиме.

18 А якщо й при тому не будете слухняні Мені, то Я семикратно побільшу кару на вас за ваші гріхи.

19 І зломлю пиху вашої сили, і зроблю ваше небо як залізо, а землю вашу як мідь!

20 І надаремно буде вичерпуватися ваша сила: земля ваша не дасть свого врожаю, а дерево на землі не дасть свого плоду.

21 А якщо й тоді підете проти Мене, і не схочете бути слухняними Мені, то Я семикратно збільшу над вами удара Свого згідно з вашими гріхами.

22 І пошлю на вас пільну звірину, а вона винищить вам дітей, і вигубить вашу худобу, і зменшить кількість вашу, і попустошить ваші дороги.

23 А якщо цими карами не будете навчені, і будете ходити проти Мене,

24 то й Я піду проти вас, і вдарю вас і Я семикратно за ваші гріхи.

25 І приведу на вас меча, що помстить пімсту за заповіта, і ви будете зібрані до ваших міст, і Я пошлю моровицю на вас, і ви будете віддані в руку ворога.

26 Коли Я знищу вам хліб, підпору вашу, то десять жінок будуть пекти хліб вам в одній печі, і вернуть хліб ваш вагою, а ви будете їсти і не насититеся.

27 А якщо й тим не станете слухняні Мені, і будете ходити проти Мене,

28 то й Я з лютістю піду проти вас, і також Я семикратно покараю вас за ваші гріхи,

29 і ви тіло своїх синів будете їсти, і тіло дочок своїх будете поїдати...

30 І поруйную ваші висоти, і повитинаю ваші стовпи сонця, і поскладаю трупи ваші на трупах божків ваших, і обридить душа Моя вас!

31 І вчиню міста ваші руїною, і поспустошую ваші святині, і не прийму ваших пахощів любих.

32 І спустошу Я Край той, і будуть дивуватися з того ваші вороги, що мешкають у ньому.

33 А вас порозпорошую поміж народів, і вийму за вами меча, і стане Край ваш спустошенням, а міста ваші будуть руїною...

34 Тоді земля та надолужить собі за суботні роки по всі дні спустошення її. Коли будете в краї ваших ворогів, тоді ваша земля святкуватиме відпочинок, і надолужить собі за свої суботні роки.

35 По всі дні спустошення святкуватиме вона відпочинок, чого не святкувала в суботні роки, коли ви сиділи на ній.

36 А щодо позосталих серед вас, то впроваджу в їхні серця полохливість в краях їхніх ворогів, і буде їх гнати навіть шелест подмухненого вітром листу, і будуть вони втікати, як утікають перед мечем, та й попадають, хоч ніхто не женеться...

37 І будуть вони спотикатися один об одного, ніби від меча, хоч ніхто не женеться за ними. І ви не зможете стати проти ваших ворогів...

38 І погинете серед поганів, і пожере вас земля ваших ворогів.

39 А позосталі серед вас помарніють у краях ворогів ваших за гріх свій, а також за гріхи батьків своїх помарніють із ними.

40 І визнають вони гріх свій та гріх батьків своїх, що ними спроневірилися були Мені, а також, що ходили проти Мене.

41 Також і Я піду проти них, і впроваджу їх до краю їхніх ворогів. Якщо тоді впокориться їхне необрізане серце, то тоді понесуть кару за свої гріхи.

42 І Я згадаю заповіта Свого з Яковом, а також заповіта Свого з Ісаком, і також заповіта Свого з Авраамом згадаю, і згадаю той Край.

43 А Край той буде позбавлений їх, і надолужить собі свої суботні роки, опустілий від них, а вони понесуть кару за свої гріхи, а то для того, що законами Моїми погорджували, а постанови Мої огидила була їхня душа.

44 А проте, коли вони пробували в краю своїх ворогів, то Я не погорджував ними, і не збридив їх, щоб винищити їх, щоб зламати заповіта Свого з ними. Бо Я Господь, Бог їх!

45 І Я пам'ятатиму їм заповіта з предками, що Я вивів їх з єгипетського краю на очах поган, щоб бути їм Богом. Я Господь!

46 Оце постанови, і устави та закони, що дав Господь між Собою та між Ізраїлевими синами на Сінайскій горі через Мойсея.

Левит 27:1-34 описує порядок принесення обітниць і посвят людини, тварини чи землі у службу богу і викуп за кожну таку пожертву; вартість визначається священиком. Тлумачиться закон ювілеїв щодо посвяченої землі. Перший приплід свійських тварин і птиці вже належить Богу, і тому не може бути ще раз присвячений йому. До ціни додається п’ята частина її за викуп.

Леві у Храмі

Числа 1:47-54 47 А Левити не були перелічені серед них за племенем батьків своїх.

48 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

49 Тільки Левієвого племени не переглянеш і не перелічиш їх серед Ізраїлевих синів.

50 А ти постав Левитів наглядачами над скинією свідоцтва, і над усіма речами її та над усім, що її. Вони будуть носити скинію та всі її речі, і вони будуть обслуговувати її, і отаборяться навколо скинії.

51 А коли скинія буде рушати, Левити розберуть її, а коли буде спинятися скинія, Левити поставлять її. А якщо наблизиться чужий, він нехай буде забитий.

52 І отаборяться Ізраїлеві сини кожен у таборі своїм, і кожен при своїм прапорі за своїми військовими відділами.

53 А Левити отаборяться навколо скинії свідоцтва, щоб не було гніву на громаду Ізраїлевих синів. І будуть Левити виконувати сторожу скинії свідоцтва.

Обрані відрізняються від інших з народження, але спасіння дається також неєвреям, які прийшли до Ізраїлю як частина цього народу, як Храм Божий.

Числа 2:33 33 А Левити не перелічені серед Ізраїлевих синів, як Господь наказав був Мойсеєві.

Числа 7:1-89 (ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ)

Числа 8:1-4 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 Промовляй до Аарона та й скажи йому: Коли ти світитимеш лямпадки, то з переду свічника будуть світити сім лямпадок.

3 І Аарон зробив так, з переду свічника засвітив його лямпадки, як Господь наказав був Мойсеєві.

4 А оце робота свічника: він куття золоте аж до підстави його, аж до квіток його куття він. За взірцем, що Господь показав був Мойсеєві, так він зробив свічника.

Тут описано очищення й освячення Левитів. Служба Богу була складною роботою з 25 до 50 років, а з п’ятидесятирічного віку Левити займалися лише навчанням. Навчання у Храмі провадилося з тридцятилітнього віку. Період з 25 до 30 років включав службу й навчання для того, щоб стати вчителем.

Люди ремствували через нестачу їжі протягом Виходу. Їм була дана манна. Вона мала стати хлібом і водою вибраних протягом сорокарічного ювілейного періоду. Мойсей молився Богу, говорячи, що ноша управління Ізраїлем заважка для нього. Тому йому в допомогу було призначено сімдесят старшин. Сімдесят старійшин Ізраїлю склали Синедріон. Обрання сімдесяти, наповнених духом, переходить і до Месії й сімдесяти обраних, які стали новими старшинами Ізраїлю і яких він посилав по двоє, так само як раніше були зібрані дванадцять (пор. Луки 10:1, 17).

Дітям Ізраїлю були дані перепелиці, коли вони пожалілися на нестачу м’яса, але м’ясо перепелиць було таке поживне, що багато з тих, хто їв з жадібністю, померли. Тут присутній і духовний зміст. Він полягає в тому, що Бог прогодував Ізраїль, і вони були спроможні прогодуватися, а ті, хто не були до цього пристосовані, померли. Тут також вказується на силу Святого Духу й розуміння чудес Божих (пор. Роботу Чудеса Божі [№ 131]).

Невіра в бога повернулася проти Ізраїлю. Народ боявся й висловлював незадоволення Мойсеєм і Аароном. Єгошуа й Калеб, які єдині мали віру, не могли переконати людей в тому, що вони можуть отримати свій спадок через віру. Бог розгнівався на них, і тільки завдяки молитвам Мойсея вони не були знищені в той день. Народ був приречений мандрувати в дикій пустелі сорок років за відсутність віри. Тільки Єгошуа й Калеб могли увійти до обіцяної землі.

Мойсея було перевірено, і він пройшов перевірку. Бог встановив Свою систему, і Своє духовенство, і Свій народ, і Він спілкувався з ними, так що ми останнім часом можемо зрозуміти, що мало прийти за тим. Іудеям було надано сорок років, щоб покаятися після смерті Месії, і вони не покаялися і тому були знищені й віддані у полон (пор. Роботу Одкровення від Іоана й Історія Відбудови Храму [№ 13]).

Господь наказав Ізраїлю носити символ Десяти Заповідей, що мають бути записані у їхніх серцях.

Второзаконня 22:12 12 Поробиш собі кутаси на чотирьох краях свого покриття, що ним покриваєшся.

Числа 17:1-13 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 Промовляй до Ізраїлевих синів, і візьми від них по одній палиці для батьківського дому, від усіх їхніх начальників для дому їхніх батьків, дванадцять палиць; і напиши ймення кожного на палиці його.

3 А Ааронове ймення напишеш на Левієвій палиці, бо одна палиця для голови дому батьків їх.

4 І покладеш їх у скинії заповіту перед ковчегом свідоцтва, де Я, за умовою, буду являтися вам.

5 І станеться, той чоловік, що Я виберу його, його палиця зацвіте. І Я відхилю від Себе нарікання Ізраїлевих синів, що вони нарікають на вас.

6 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, і дали йому всі їхні начальники по палиці від кожного начальника для дому їхніх батьків, дванадцять палиць. А палиця Ааронова серед їхніх палиць.

7 І поклав Мойсей ті палиці перед Господнім лицем у скинії заповіту.

8 І сталося назавтра, і ввійшов Мойсей до скинії заповіту, аж ось зацвіла Ааронова палиця для Левієвого дому, і пустила пуп'янки, і зацвіла квіткою, і випустила дозрілі мигдалі!

9 І виніс Мойсей усі ті палиці з-перед Господнього лиця до всіх Ізраїлевих синів, і вони побачили, і взяли кожен свою палицю.

10 І сказав Господь до Мойсея: Верни Ааронову палицю до ковчегу свідоцтва, щоб берегти на ознаку для неслухняних синів, і спиниш їхні нарікання проти Мене, щоб не повмирали вони.

11 І зробив так Мойсей, як Господь наказав був йому, так він і зробив.

12 І сказали Ізраїлеві сини до Мойсея, говорячи: Тож ми повмираємо, погинемо, усі ми погинемо!

13 Кожен, хто наблизиться до Господньої скинії, помре. Чи ж ми дорешти вимремо?

Ізраїль переміг Хаанеян, але пізніше знов підупав у вірі й нарікав знову проти Бога. Тоді Бог наслав на них вогняних зміїв у покарання. Мойсей помолився Богу і зробив так званого мідяного змія для лікування. Насправді це був Серафім. Серафім – це надприродна істота з шістьма крилами, і надприродний аспект цієї дії втрачений у перекладах.

Бог захистив Ізраїль і привів їх до спадку. Племена, що нападали на Ізраїль, систематично знищувалися. Насліддя Ізраїлю було розширене за Йордан, і тому не весь Ізраїль жив по цей бік Йордану. Це вказує на останні дні й на діяння обраних. Проте Ізраїль був навернутий до ідолопоклонства лжесвящениками, які знайшли свою загибель.

Пророцтво Валаама.

Числа 22:1-41 (ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ)

Числа 24:1-25 1 І побачив Валаам, що Господеві вгодно поблагословити Ізраїля, і не пішов, як кожного разу, на ворожбу, і звернув лице своє до пустині.

2 І звів Валаам очі свої, та й побачив Ізраїля, що пробував за своїми племенами. І на ньому був Дух Божий!

3 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Мова Валаама, сина Беорового, і мова мужа з очима відкритими,

4 це мова того, хто слухається Божих слів, хто бачить видіння Всемогутнього, що падає він, але очі відкриті йому.

5 Які, Якове, гарні намети твої, місця перебування твойого, Ізраїлю!

6 Вони розтяглися, немов ті долини, немов ті садки понад річкою, вони як дерева алойні, що Господь насадив, як кедри над водами!

7 Вода потече з його відер, а насіння його над великими водами. Його цар стане вищий за Аґаґа, і царство його піднесеться.

8 Із Єгипту Бог вивів його, Він для нього як міць однорожця! Поїсть він людей, що ворожі йому, і їхні кості потрощить, а стріли його поламає.

9 Нахилився він, ліг, немов лев, і як левиця, хто підійме його? Хто благословляє тебе той благословенний, а хто проклинає тебе той проклятий!

10 І запалав гнів Балаків на Валаама, і сплеснув він у долоні свої! І сказав Балак до Валаама: Я покликав тебе проклясти ворогів моїх, а ти ось, благословляючи, поблагословив їх оце тричі!

11 А тепер утікай собі до свого місця! Я сказав був: конче пошаную тебе, та ось стримав тебе Господь від пошани.

12 І сказав Валаам до Балака: Чи ж не казав я також до посланців твоїх, яких послав ти до мене, говорячи:

13 Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господнього, щоб зробити добре чи зле з власної волі, що казатиме Господь, те я буду говорити!

14 А тепер я оце йду до народу свого. Ходи ж, я звіщу тобі, що зробить той народ твоєму народові на кінці днів.

15 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Мова Валаама, сина Беорового, і мова мужа з очима відкритими,

16 мова того, хто слухається Божих слів, і знає думку Всевишнього, хто бачить видіння Всемогутнього, що падає він, але очі відкриті йому.

17 Я бачу його, та не тепер, дивлюся на нього, та він не близький! Сходить зоря он від Якова, і підіймається берло з Ізраїля, ламає він скроні Моава та черепа всіх синів Сифа!

18 І стане Едом за спадщину, і стане Сеїр за посілість своїх ворогів, а Ізраїль робитиме справи великі!

19 І той запанує, хто з Якова, і вигубить рештки із міста.

20 І побачив він Амалика, і виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Початок народів Амалик, та загине наприкінці й він!

21 І побачив він кенеянина, і виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Міцна ця оселя твоя, і поклав ти на скелі гніздо своє!

22 Але вигублений буде Каїн, незабаром Ашшур поневолить тебе!

23 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: О, хто ж буде жити, як зачне Бог робити оце?

24 І кораблі припливуть від кіттеїв, і Ашшура впокорять, і Евера впокорять. Та загине наприкінці й він!

25 І встав Валаам і пішов, та й вернувся до місця свого. А Балак також пішов на дорогу свою.

Пророцтво стосується захоплення Ізраїлю Ассирією, а також знищення Евера. Руйнація останніх днів і останні війни також описані тут (пор. Роботу Доктрина Валаама і Валаамове пророцтво [№ 204]). Результати ми бачимо.

Числа 25:1-18 1 І осівся Ізраїль у Шіттімі, і народ зачав ходити на розпусту до моавських дочок,

2 а вони закликали народ до жертов їхнім богам, і народ їв та вклонявся богам їхнім.

3 І Ізраїль приліпився був до пеорського Ваала. І запалав гнів Господній на Ізраїля.

4 І сказав Господь до Мойсея: Візьми всіх голів народу, та й повішай їх для Господа навпроти сонця. І відвернеться палючий Господній гнів від Ізраїля.

5 І сказав Мойсей до Ізраїлевих суддів: Позабивайте кожен мужів своїх, приліплених до пеорського Ваала.

6 Аж ось прийшов один із Ізраїлевих синів, та й привів до братів своїх мідіянітянку на очах Мойсея й на очах усієї громади Ізраїлевих синів, а вони плакали при вході скинії заповіту.

7 І побачив це Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона. І встав він з-посеред громади, і взяв списа в свою руку.

8 І ввійшов він за Ізраїлевим мужем до середини мешкання, та й пробив їх обох ізраїльтянина та ту жінку, аж через її черево. І була стримана поразка Ізраїлевих синів.

9 І померло в поразці двадцять і чотири тисячі.

10 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:

11 Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона, відвернув Мою лють від Ізраїлевих синів, коли він запалився горливістю Моєю серед них. І Я не вигубив Ізраїлевих синів у Своїй горливості.

12 Тому скажи: ось Я даю йому свого заповіта: мир.

13 І буде йому та насінню його по нім заповіт вічного священства за те, що він запалився для Бога свого, і очистив Ізраїлевих синів.

14 А ймення забитого Ізраїлевого мужа, що був забитий з тією мідіянітянкою, Зімрі, син Салу, начальник батькового дому Симеона.

15 І ім'я тієї забитої мідіянітської жінки Козбі, дочка Цура, що був головою племен батькового дому в Мідіяні.

16 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

17 Ненавидіти мідіянітів, і будете їх забивати!

18 Бож вони ненавидять вас у своїх підступах, що зводили вас через Пеора, і через Козбі, дочку мідіянітського начальника, сестру їх, забиту дня поразки за Пеора.

Числа 28:1-31 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 Накажи Ізраїлевим синам, і скажи їм: Ви будете пильнувати жертву Мою, хліб Мій для огняних Моїх жертов, пахощі любі Мої, щоб приносити Мені означеного часу.

3 І скажи їм: Оце огняна жертва, що принесете Господеві: безвадні однорічні ягнята, двоє на день, цілопалення завжди.

4 Одне ягня принесеш уранці, а ягня друге принесеш надвечір.

5 І десяту частину ефи пшеничної муки на хлібну жертву, мішану в товченій оливі чверть гіна.

6 Це стале цілопалення, принесене на Сінайській горі на пахощі любі, огняна жертва для Господа.

7 А лита жертва його чверть гіна для одного ягняти. У святині принесеш литу жертву вина для Господа.

8 А друге ягня принесеш надвечір, принесеш як хлібну жертву ранку й як жертву литу його, це огняна жертва, любі пахощі для Господа.

9 А суботнього дня двоє однорічних безвадних ягнят, і дві десяті пшеничної муки, жертва хлібна, мішана в оливі, і жертва лита його.

10 Це суботнє цілопалення щосуботи його, окрім цілопалення сталого та його литої жертви.

11 А першого дня ваших місяців принесете цілопалення для Господа: бички, молоде з великої худоби два, і одного барана, однорічні ягнята сім безвадних,

12 і три десяті ефи пшеничної муки, жертву хлібну, мішану в оливі, для одного бичка, і дві десяті пшеничної муки, жертву хлібну, мішану в оливі, для одного барана,

13 і по десятій частині ефи пшеничної муки, жертву хлібну, мішану в оливі, для одного ягняти. Це цілопалення, пахощі любі, огняна жертва для Господа.

14 А їхні литі жертви: пів гіна вина буде для бика, а третина гіна для барана, а четвертина гіна для ягняти. Це новомісячне цілопалення кожного молодика, для всіх молодиків року.

15 І буде принесений один козел на жертву за гріх для Господа, крім сталого цілопалення, і лита жертва його.

16 А першого місяця, чотирнадцятого дня місяця Пасха для Господа.

17 А п'ятнадцятого дня того місяця свято, сім день опрісноки їсти.

18 Першого дня святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити.

19 І принесете огняну жертву, цілопалення для Господа: бички, молоде з великої худоби два, і одного барана, і сім однорічних ягнят, безвадні вони будуть у вас.

20 А їхня хлібна жертва пшенична мука, мішана в оливі, принесете три десяті ефи для бичка й дві десяті для барана.

21 По десятій частині ефи принесеш для одного ягняти, так для семи ягнят.

22 І одного козла жертви за гріх на очищення вас,

23 окрім цілопалення ранку, що належить до сталого цілопалення, принесете оце.

24 Як оце, будете приносити щоденно сім день хліб огняної жертви, любі пахощі для Господа; окрім сталого цілопалення буде це принесене, і лита жертва його.

25 А сьомого дня будуть для вас святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити.

26 А дня первоплодів, коли приносите нову хлібну жертву для Господа в ваших тижнях, будуть для вас святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити.

27 І принесете цілопалення на любі пахощі для Господа: бички, молоде з великої худоби два, барана одного, сім ягнят однорічних.

28 А їхня хлібна жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три десяті ефи для одного бичка, дві десяті для одного барана,

29 по десятій частині ефи для одного ягняти, так для семи ягнят.

30 Козел один, на очищення вас,

31 окрім сталого цілопалення та хлібної його жертви це принесете, вони будуть безвадні у вас, і їхні литі жертви.

Таким чином, послідовність доходить і до наших днів, а значить, починається з 144,000 до Великого Натовпу за сорок ювілеїв.

Закон Зайняття

Бог дав Мойсею Закон через Ісуса Христа, і він почав писати його у Моаві за Йорданом, і таким чином закони про зайняття землі були приготовані перед входженням Ізраїлю до обіцяної землі. Такими ж вони будуть і пізніше.

Второзаконня 1:1-46 (ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ)

Второзаконня 5:1-33 1 І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до нього: Слухай, Ізраїлю, постанови й закони, які я говорю сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.

2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.

3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.

4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з середини огню.

5 Я того часу стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на гору, коли Він говорив:

6 Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства.

7 Хай не буде тобі інших богів при Мені!

8 Не роби собі різьби й усякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.

9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що ненавидять Мене,

10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.

11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'ям надаремно.

12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.

13 Шість день працюй, і роби всю працю свою,

14 а день сьомий субота для Господа, Бога твого; не роби жодної праці ти й син твій та дочка твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх, щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.

15 І будеш пам'ятати, що був ти рабом в єгипетському краї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раменом, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.

16 Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.

17 Не вбивай!

18 Не чини перелюбу!

19 Не кради!

20 Не свідчи неправдиво проти ближнього свого!

21 І не бажай жони ближнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є ближнього твого!

22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібрання, на горі з середини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних таблицях, і дав їх мені.

23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред темряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі голови ваших племен та ваші старші,

24 та й сказали: Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та велич Свою, і голос Його чули ми з середини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з людиною, і вона жива!

25 А тепер нащо маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми будемо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помремо.

26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з середини огню, і жило б?

27 Приступи сам, і слухай усе, що скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовлятиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо.

28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: Чув Я голос цього народу, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли.

29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!

30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!

31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постанови, і закони, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у Краї, що Я даю їм на спадщину його.

32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, не збочите ні праворуч, ні ліворуч.

33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в Краї, що ви оволодієте ним.

Второзаконня 6:1-25 1 А оце заповідь, постанови та закони, що наказав Господь, Бог ваш, щоб навчити вас виконувати їх у Краї, що ви переходите туди посісти його,

2 щоб ти боявся Господа, Бога свого, щоб пильнувати всіх постанов Його та заповідей Його, що я наказую тобі, ти й син твій, та син твого сина по всі дні життя твого, і щоб були довгі твої дні.

3 І слухай, Ізраїлю, і пильнуй виконувати це, щоб було добре тобі, і щоб ви сильно розмножились, як прирік був Господь, Бог батьків твоїх, дати Край, що тече молоком та медом.

4 Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш Господь один!

5 І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!

6 І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм.

7 І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш.

8 І прив'яжеш їх на ознаку на руку свою, і будуть вони пов'язкою між очима твоїми.

9 І напишеш їх на бічних одвірках дому свого та на брамах своїх.

10 І станеться, коли Господь, Бог твій, уведе тебе до того Краю, якого присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову, щоб дати тобі великі та гарні міста, яких ти не будував,

11 та доми, повні всякого добра, яких ти не наповнював, і тесані колодязі, яких ти не тесав, і виноградники та оливки, яких ти не садив, і ти будеш їсти й наситишся,

12 стережися тоді, щоб ти не забув Господа, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства!

13 Бійся Господа, Бога свого, і Йому будеш служити, і Йменням Його будеш присягати.

14 Не будеш ходити за іншими богами з богів тих народів, що в околицях ваших,

15 бо Господь, Бог твій Бог заздрісний посеред тебе; щоб не запалився на тебе гнів Господа, Бога твого, і щоб Він не вигубив тебе з поверхні землі.

16 Не будете спокушати Господа, Бога вашого, як спокушали ви в Массі.

17 Будете конче пильнувати заповідей Господа, Бога вашого, і свідоцтва Його, і постанови Його, що наказав Він тобі.

18 І будеш робити справедливе та добре в Господніх очах, щоб було тобі добре, і щоб увійшов ти та посів той хороший Край, що Господь присягнув був батькам твоїм,

19 щоб вигнати всіх ворогів твоїх перед тобою, як говорив був Господь.

20 Коли запитає тебе син твій колись, говорячи: Що це за свідоцтва й постанови та закони, що вам наказав Господь, Бог наш?

21 то скажеш синові своєму: Ми були раби фараонові в Єгипті, а Господь вивів нас із Єгипту сильною рукою.

22 І дав Господь ознаки та чуда великі та страшні на Єгипет, і на фараона та ввесь дім його на наших очах.

23 А нас вивів звідти, щоб увести нас та дати той Край, що присягнув був Він нашим батькам.

24 І наказав нам Господь чинити всі ті постанови, щоб боятися Господа, Бога нашого, щоб було добре нам усі дні, щоб утримати нас при житті, як дня цього.

25 І буде нам праведність у тому, коли будемо пильнувати виконувати всі ці заповіді перед лицем Господа, Бога нашого, як Він наказав нам.

Ізраїль намагалися навернути різні народи до ідолопоклонства. Структура ідолопоклонства і поклоніння сонму заборонені у всіх формах.

Второзаконня 4:19 19 і щоб ти, звівши очі свої до неба, і побачивши сонце, і місяць, і зорі, усе військо небесне, щоб не був ти зведений і не вклонявся їм, і не служив їм; бо Господь, Бог твій, приділив їх усім народам під усім небом.

Закон і Календар залишаються непорушними у поклонінні Богу.

Заповіді доповнюються наказом залишати структуру і норми закону непорушними.

Второзаконня 4:40 40 І будеш пильнувати постанов Його та заповідей Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі, і щоб ти продовжив дні на землі, що Господь, Бог твій, дає тобі на всі дні.

Второзаконня 5:1-7 1 І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до нього: Слухай, Ізраїлю, постанови й закони, які я говорю сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.

2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.

3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.

4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з середини огню.

5 Я того часу стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на гору, коли Він говорив:

6 Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства.

7 Хай не буде тобі інших богів при Мені!

Структура Закону Божого і його системи представлена Суботами й Священним Календарем.

Второзаконня 5:14 14 а день сьомий субота для Господа, Бога твого; не роби жодної праці ти й син твій та дочка твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх, щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.

Второзаконня 27:1-26 (ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ)

Текст представляє подальші перестороги про дотримання заповідей. Вони мають зробити олтар і викарбувати на каменях слова закону. У тексті подано опис проклять, яким буде піддано тих, хто не дотримується закону.

За описом проклять іде опис благословень за дотримання закону. Подано подальші перестороги щодо порушення закону. Це питання розглянуте в роботі Благословення і Прокляття [№ 75].

Второзаконня 29:1-29 (ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ)

У цьому тексті говориться про те, що народу Ізраїлю нагадували про чудеса, які вони бачили з часу переходу Червоного Моря. Їхній одяг і взуття не зносилися. Їм сказано, що угода між ними й Богом залишається в силі, і знов їм нагадується про наслідки порушення заповіту. Цей приклад мав залишатися частиною закону протягом усього часу.

Второзаконня 30:1-20 1 І станеться, коли прийдуть на тебе всі ці слова, благословення та прокляття, що я дав перед тобою, і ти візьмеш їх до свого серця серед усіх цих народів, куди закинув тебе Господь, Бог твій,

2 і ти навернешся до Господа, Бога свого, і будеш слухатися Його голосу в усьому, що я сьогодні тобі наказую, ти та сини твої, усім своїм серцем та всією своєю душею,

3 то поверне з неволі Господь, Бог твій, тебе, і змилосердиться над тобою, і знову позбирає тебе зо всіх народів, куди розпорошив тебе Господь, Бог твій.

4 Якщо буде твій вигнанець на кінці неба, то й звідти позбирає тебе Господь, Бог твій, і звідти Він візьме тебе.

5 І введе тебе Господь, Бог твій, до Краю, що посіли батьки твої, і ти посядеш його, і Він учинить добро тобі, і розмножить тебе більше за батьків твоїх.

6 І обріже Господь, Бог твій, серце твоє та серце насіння твого, щоб ти любив Господа, Бога свого, усім своїм серцем та всією душею своєю, щоб жити тобі.

7 І дасть Господь, Бог твій, усі ці прокляття на ворогів твоїх, та на тих, хто ненавидить тебе, хто гнав тебе.

8 А ти вернешся, і будеш слухатися Господнього голосу, і будеш виконувати всі Його заповіді, які я сьогодні наказую тобі.

9 І зробить Господь, Бог твій, що будеш ти мати надмір у кожному чині своєї руки, у плоді утроби своєї, і в плоді худоби своєї, і в плоді своєї землі на добре, бо Господь знову буде радіти тобою на добро, як радів був твоїми батьками,

10 коли будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб дотримувати заповіді Його та постанови Його, написані в цій книзі Закону, коли навернешся до Господа, Бога свого, усім серцем своїм та всією душею своєю,

11 бо ця заповідь, що я сьогодні наказую тобі, не тяжка вона для тебе, і не далека вона.

12 Не на небі вона, щоб сказати: Хто зійде на небо для нас, та нам її візьме і нам оголосить, а ми будемо виконувати її?

13 І не по тім боці моря вона, щоб сказати: Хто піде для нас на той бік моря, і візьме її нам, і оголосить її нам, а ми будемо виконувати її?

14 Бож дуже близька до тебе та річ, вона в устах твоїх та в серці твоїм, щоб виконувати її.

15 Дивися: я сьогодні дав перед тобою життя та добро, і смерть та зло.

16 Бо я сьогодні наказую тобі любити Господа, Бога свого, ходити Його дорогами, та додержувати заповіді Його, і постанови Його, і закона Його, щоб ти жив, і розмножився, і поблагословить тебе Господь, Бог твій, у Краї, куди ти входиш на насліддя.

17 А якщо серце твоє відвернеться, і не будеш ти слухатися, і даси себе звести, і станеш вклонятися іншим богам, і будеш їм служити,

18 я сьогодні представив вам, що конче погинете ви, недовго житимете на цій землі, до якої ти переходиш Йордан, щоб увійти туди на оволодіння її.

19 Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє,

20 щоб любити Господа, Бога свого, щоб слухатися голосу Його та щоб линути до Нього, бож Він життя твоє, і довгота днів твоїх, щоб сидіти на цій землі, яку заприсягнув Господь батькам твоїм Авраамові, Ісакові та Якову, дати їм.

Второзаконня 31:10-13 10 І наказав їм Мойсей, говорячи: У кінці семи літ, окресленого часу року відпущення, у свято Кучок,

11 коли прийде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Закона перед усім Ізраїлем до їхніх ушей.

12 Збери той народ, чоловіків, і жінок, і дітей, і приходька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і додержували виконувати всі слова цього Закону.

13 А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви житимете на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.

Друга Пісня Мойсея

Второзаконня 32:1-52 1 Слухай, небо, а я говоритиму, і хай почує земля мову уст моїх!

2 Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса, моя мова, як краплі дощу на траву, та як злива на зелень.

3 Як буду я кликати Ймення Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!

4 Він Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він.

5 Зіпсулись вони, не Його то сини, покоління невірне й покручене.

6 Чи тим віддасте Господеві, народе нікчемний й немудрий? Чи ж не Він Батько твій, твій Творець? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.

7 Пам'ятай про дні давні, розважайте про роки усіх поколінь, запитай свого батька, і покаже тобі твоїх тих старших, а вони тобі скажуть.

8 Як Всевишній народам спадок давав, коли Він розділяв синів людських, Він поставив границі народам за числом Ізраїлевих синів.

9 Бо частка Господня народ Його, Яків відміряний уділ спадщини Його.

10 Знайшов Він його на пустинній землі та в степу завивання пустельних гієн, та й його оточив, уважав Він за ним, зберігав Він його, як зіницю оту свого ока.

11 Як гніздо своє будить орел, як ширяє він понад своїми малятами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на рамені крилатім своїм,

12 так Господь Сам провадив його, а бога чужого при нім не було.

13 Він його садовив на висотах землі, і він їв польові врожаї, Він медом із скелі його годував, і оливою з скельного кременя,

14 маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібної, разом із лоєм ягнят та баранів з Башану й козлів, разом з такою пшеницею, як лій на нирках, і кров виноградної ягоди пив ти вином.

15 І потовстів Єшурун та й брикатися став. І ти потовстів, погрубів, став гладкий. І покинув він Бога, що його створив, і Скелю спасіння свого злегковажив.

16 Чужими богами Його роздражнили, Його розгнівили своїми гидотами.

17 Вони демонам жертви складали, не Богу, складали богам, що не відали їх, новим, що недавно прийшли, не лякалися їх батьки ваші!

18 Забуваєш ти Скелю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.

19 І побачив Господь, та й зненавидів їх, через гнів на синів Своїх і на дочок Своїх,

20 та й сказав: Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кінець, бо вони покоління розбещене, діти, що в них нема віри.

21 Роздражнили Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгнівили своїми марнотами, тому роздражню Я їх тим, хто не народ, нерозумним народом розгніваю їх.

22 Бо був загорівся огонь Мого гніву, і палився він аж до шеолу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підвалини гір.

23 Я на них нагромаджу нещастя, зуживу Свої стріли на них.

24 Будуть виснажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та заразою лютою, і зуба звірини нашлю Я на них, з отрутою плазунів по землі.

25 Надворі забиватиме меч, а в кімнатах страхіття, як юнака, так і дівчину, грудне немовля з чоловіком посивілим.

26 Я сказав: Повигублюю їх, відірву від людей їхню пам'ять,

27 та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб противники їх не згордилися, щоб вони не сказали: Піднеслася наша рука, і не Господь учинив усе це.

28 Бо вони люд безрадний, і нема в них розумування.

29 Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були про кінець свій.

30 Як може один гнати тисячу, а два проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала їхня Скеля, і Господь видав їх?

31 Не така бо їх скеля, як наша та Скеля, хай судять самі вороги.

32 Бо їх виноград з винограду содомського та з піль тих гоморських, винні ягоди їхні отруйні то ягоди, вони грона гіркоти для них,

33 вино їхнє зміїна отрута і гадюча погибельна їдь!

34 Чи замкнене в Мене не це, у скарбницях Моїх запечатане?

35 Моя пімста й відплата на час, коли їхня нога посковзнеться, бо близький день погибелі їх, поспішає майбутнє для них.

36 Бо розсудить Господь Свій народ, і змилосердиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабіла, і нема ні невільного, ані вільного.

37 І Він скаже тоді: Де їх боги, де скеля, що в ній поховались вони,

38 що їли вони лій кривавих їх жертов, пили вино жертов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.

39 Побачте тепер, що Я Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й оживлюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.

40 Бо до неба підношу Я руку Свою та й кажу: Я навіки Живий!

41 Поправді кажу вам: Я вістря Свого меча нагострю, і рука Моя схопиться суду, тоді відімщу Я Своїм ворогам, і Своїм ненависникам Я відплачу.

42 Я стріли Свої понапоюю кров'ю, а Мій меч поїдатиме м'ясо, кров'ю забитого й бранця, головами кучматими ворога.

43 Радійте, погани, з народом Його, бо Він відімститься за кров Своїх всіх рабів, і пімсту поверне Своїм ворогам, і викупить землю Свою, Свій народ.

44 І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова цієї пісні до ушей народу, він та Ісус, син Навинів.

45 А коли Мойсей скінчив промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,

46 то сказав він до них: Приложіть свої серця до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова цього Закону.

47 Бо це для вас не слово порожнє, воно життя ваше, і цим словом ви продовжите дні на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.

48 І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:

49 Вийди на ту гору Аварім, на гору Нево, що в моавському краї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.

50 І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Аарон на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,

51 за те, що ви спроневірилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізраїлевих синів.

52 Бо знавпроти побачиш ти той Край, та не ввійдеш туди, до того Краю, що Я даю Ізраїлевим синам.

Благословення племен

Второзаконня 33:1-29 1 А оце благословення, яким поблагословив Ізраїлевих синів Мойсей, чоловік Божий, перед своєю смертю,

2 та й сказав: Господь від Сінаю прибув, і зійшов від Сеїру до них, появився у світлі з Парану гори, і прийшов із Меріви Кадешу. По правиці Його огонь Закону для них.

3 Теж народи Він любить. Всі святії його у руці Твоїй, і вони припадають до ніг Твоїх, слухають мови Твоєї.

4 Дав Мойсей нам Закона, спадщину зборові Якова.

5 І був Він царем в Єшуруні, як народнії голови разом збирались, племена Ізраїлеві.

6 Рувим хай живе, і нехай не помре, і число люду його нехай буде велике.

7 А це про Юду. І він сказав: Почуй, Господи, голосу Юди, і до народу його Ти впровадиш його. Йому воюватимуть руки його, а Ти будеш поміч йому на його ворогів.

8 А про Левія сказав: Твій туммім і твій урім для чоловіка святого Твого, що його Ти був випробував у Массі, що суперечку з ним мав над водою Меріви,

9 що каже про батька свого та про матір свою: Не бачив тебе, що братів своїх не пізнає, і не знає синів своїх, бо додержують слова Твого, і вони заповіту Твого стережуть.

10 Навчають вони про права Твої Якова, а про Закона Твойого Ізраїля, приносять кадило Тобі та на жертівник Твій цілопалення.

11 Поблагослови його силу, о Господи, а чин його рук уподобай Собі. Поламай стегна тим, що стають проти нього, та ненависть мають на нього, щоб більш не повстали вони!

12 Про Веніямина сказав: Він Господній улюбленець, перебуває безпечно при Ньому, а Він окриває його цілий день і в раменах Його спочиває.

13 А про Йосипа він сказав: Благословенний від Господа Край Його дарами з неба, з роси та з безодні, що долі лежить,

14 і з дару врожаїв від сонця, і з дару рослини від місяців,

15 і з верхів'я гір сходу, і з дару відвічних пагірків,

16 і з дару землі та її повноти. А милість Того, що в терновім кущі пробував, нехай прийде на голову Йосипа та на тім'я вирізненого між братами своїми.

17 Величність його як вола його перворідного, а роги його роги буйвола, ними буде колоти народи всі разом, аж до кінців землі, а вони міріяди Єфремові, а вони Манасіїні тисячі.

18 А про Завулона сказав: Радій, Завулоне, як будеш виходити, і ти, Іссахаре, у наметах своїх!

19 Вони кличуть народи на гори, приносять там праведні жертви, бо будуть вони споживати достаток морський та скарби, зариті в піску.

20 А про Ґада сказав: Благословенний, хто Ґада розширює! Він ліг, як левиця, і жере рам'я й череп.

21 Забезпечив він частку для себе, бо там частка прихована від Праводавця, і прийшов із головами народу, виконав правду Господню і Його постанови з Ізраїлем.

22 А на Дана сказав: Дан левів левчук, що з Башану вискакує.

23 А на Нефталима сказав: Нефталим ситий милістю, і повен Господнього благословення, захід та південь посядь!

24 А про Асира сказав: Асир благословенний найбільше з синів, уподобаний серед братів своїх, і в оливу вмочає він ногу свою.

25 Залізо та мідь то запора твоя, а сила твоя як усі твої дні.

26 Немає такого, як Бог, Єшуруне, що їде по небу на поміч тобі, а Своєю величністю їде на хмарах.

27 Покрова твоя Бог Предвічний і ти в вічних раменах Його. І вигнав Він ворога перед тобою, і сказав: Повинищуй його!

28 І перебуває Ізраїль безпечно, самотно, він Яковове джерело в Краї збіжжя й вина, а небо його сипле краплями росу.

29 Ти блаженний, Ізраїлю! Який інший народ, якого спасає Господь, як тебе? Він Щит допомоги твоєї, і Меч Він твоєї величности. І будуть твої вороги при тобі упокорюватись, а ти по висотах їх будеш ступати.

Мойсей і обрані

Второзаконня 34:1-12 1 І вийшов Мойсей із моавських степів на гору Нево, на верхів'я Пісґі, що навпроти Єрихону, а Господь дав йому побачити ввесь Край: Ґілеад аж до Дану,

2 і ввесь Нефталим, і край Єфрема та Манасії, і ввесь край Юди аж до Останнього моря,

3 і південь, і рівнину долини Єрихону, пальмового міста аж до Цоару.

4 І сказав Господь до нього: Оце той Край, що Я присягнув Авраамові, Ісакові та Якову, говорячи: Насінню твоєму Я дам його. Я вчинив, що ти бачиш його власними очима, та туди не перейдеш.

5 І впокоївся там Мойсей, Господній раб, у моавському краї на приказ Господа.

6 І похований він у долині в моавському краї навпроти Бет-Пеору, і ніхто не знає гробу його аж до цього дня.

7 А Мойсей був віку ста й двадцяти літ, коли він помер, та не затемнилось око його, і вологість його не зменшилась.

8 І оплакували Мойсея Ізраїлеві сини в моавських степах тридцять день, та й покінчилися дні оплакування жалоби за Мойсеєм.

9 А Ісус, син Навинів, був повний духа мудрости, бо Мойсей поклав свої руки на нього. І слухали його Ізраїлеві сини, і робили, як Господь наказав був Мойсеєві.

10 І не появився вже в Ізраїлі пророк, як Мойсей, що знав його Господь обличчя-в-обличчя,

11 щодо всіх ознак та чуд, що Господь послав його чинити в єгипетськім краї фараонові й усім рабам його та всьому його краєві,

12 і щодо всієї тієї сильної руки, і щодо всього того страху великого, що Мойсей чинив на очах усього Ізраїля.

Бог як Єгова небесного воїнства оселив нас окремо для служіння Йому через і під проводом пророків, керованих Єговою. У нас не має бути інших богів крім Нього. Немає Елоаха крім Елоаха. Єгова є нашим елогімом, і ми не можемо мати іншого елогіма перед Ним. Можливість стати елогімом була надана Богом Посланцю Єгови через Святого Духа. Він став Первосвящеником і відкрив нам можливість стати синами Божими, силою рівними елогіму, подібними до нього, через воскресіння з мертвих (пор. До Рим. 1:4). Його зроблено елогімом і Ангелом Єгови над нами (Зах.12:8). Якщо ми до смерті будемо дотримуватися закону Божого, ми також станемо синами Божими, як боги й діти Всевишнього, всі ми, і Писання є непорушним (Пс. 82:6; Іоана 10:34-35).