(Edition 1.0 19990119-19990119)

Закон складається з двох заповідей. Ці дві Великі Заповіді формують базу всього закону і заповідей пророків, включаючи письмена Ісуса Христа, відомі як Біблія. Перша Велика заповідь говорить: Возлюби Господа Бога свого всім своїм серцем і силою всієї душі, а друга Велика Заповідь подібна до першої: Возлюби ближнього свого, як самого себе.

Християнські Церкви Бога

(Усі права захищені a 1998 Wade Cox)

Ця стаття без змін і пропусків може вільно копіюватись та розповсюджуватись. Ім’я та адреса видавця, а також знак збереження авторських прав повинні вказуватись. Розповсюджені та поширені копії є безкоштовними. Короткі цитати можуть включатися в критичні статті або рецензії без порушення авторського права.

Цю статтю можно знайти в Інтернеті за такою адресою: http://www.logon.org

Розуміння Закону і його значення змінювалось з плином часу. Протягом цього часу сталися зміни, і тепер Закон розглядається в багатьох значеннях. Умовно кажучи, ранні пророки розуміли закон здебільшого з позиції соціальної справедливості. Пізніше ж пророки піклувалися, скоріше, про служіння Богу і виконання священицькі функцій. Деякі з них пов’язані зі здійсненням пророками правосуддя і відновлення у Ізраїлі Закону. Так званий Новий Заповіт фокусується на результатах володарювання Месії і продовженні Закону на відміну від нового методу рішень рабинів. Коптське Євангеліє від Фоми ставить питання, що формує фокус усього послання. Основними з часом стали питання про те, як часто потрібно молитися, коли поспішати, скільки давати милостині. Всі ці питання підтримані й знову зібрані в Корані, який робить таким чином повне коло і повертається до ідеї соціальної справедливості.

Аналізуючи Божі закони, в заповідях ми бачимо послідовне роз’яснення послань Біблії через час. І в наші часи Закон божий є таким же, яким він був завжди. Всі питання і проблеми, які стосуються божої служби, чистоти, милостині й основ віри вирішені і належним чином викладені в законі, що приймається кожні сім років.

Ми бачимо, що не будемо врятовані через дотримання законів. Ми будемо врятовані через милосердя. Без Святого Духа ми б не змогли дотримуватись законів, як це робить Іудейське плем’я та неіудейські народи ось вже протягом трьох тисячоліть. Ми дотримуємось законів, тому що нас зобов’язує це робити наша любов і покора Богу. Ми завжди мали діяти таким чином, але священики цього світу вчили нас іншому, або змінювали Закони Бога і його календар так, що неможливо було повністю його дотримуватись.

Виходячи з невірного тлумачення Колосіан 2:14-15 сучасне Християнство загального напрямку невірно вчить, що Закон Божий було прибито до хреста. Це був документ про наш борг по закону, рукопис, прибитий до хреста, а не власне Закон Божий. Римська форма явища, яке стало відомим як Християнство, намагалася пристосувати Христа до старої язичницької системи і включити цю систему до існуючої Греко-Римської політичної структури. Для того, щоб здійснити це, вона мала змінити всю біблійну систему, вдаючи при цьому, що насправді вона цього не робить. Таким чином народилася фікція про Новий Завіт і про знищення Закону Божого. Було змінено Біблійний Календар. Язичницький Календар Культу Сонця, Різдвяна й Пасхальна системи були запроваджені замість Божого Календаря і поклоніння Йому.

Наше завдання, як це прямо визначено в Законі божому, читати і тлумачити Закон. Роблячи це, ми бачимо те, що змінить його на довгий термін з приходом Месії. І якби ми робили це постійно, ми б не збилися зі шляху на самому початку, і наша історія була б іншою.

ЗАПОВІДІ В ЗАКОНОДАВСТВІ.

На противагу популярному міфу, Закон Божий і заповіді існували, в цілому, з самого початку. Це показано в тексті Доктрини Первородного Гріха, Частина 1, Едемський Сад(№ 246), і в роботі Доктрина Первородного Гріха, Частина 2, Покоління Адама(№ 248). Концепція Закону Ноя до Синаю – це фікція Раввінського Іудаїзму. Розуміння і страх перед Богом існували в Ізраїлі з часів Адама до Патріархів, і прийшло з ними до Єгипту.

Вихід 1:17-21

17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.

18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: Нащо ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?

19 І сказали баби-сповитухи до фараона: Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, бо вони самі баби-сповитухи: поки прийде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять.

20 І Бог чинив добро бабам-сповитухам, а народ розмножувався, і сильно міцнів.

21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.

І Бог говорив зі слугами Його Пророками, і особливо з Мойсеєм через Ангела Єгови (робота Ангел Єгови, № 24)

Вихід 3:2-22

2 І явився йому Ангол Господній у полум'ї огняному з-посеред тернового куща. І побачив він, що та тернина горить огнем, але не згорає кущ.

3 І сказав Мойсей: Зійду но, і побачу це велике видіння, чому не згорає та тернина?

4 І побачив Господь, що він зійшов подивитися. І кликнув до нього Бог з-посеред тієї тернини і сказав: Мойсею, Мойсею! А той відказав: Ось я!

5 І сказав Він: Не зближайся сюди! Здійми взуття своє з ніг своїх, бо те місце, на якому стоїш ти, земля це свята!

6 І сказав: Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова! І сховав Мойсей обличчя своє, бо боявся споглянуть на Бога!

7 І промовив Господь: Я справді бачив біду Свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав Я болі його.

8 І Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом до місця ханаанеянина, і хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.

9 А тепер ось зойк Ізраїлевих синів дійшов до Мене, і Я також побачив той утиск, що ним єгиптяни їх тиснуть.

10 А тепер іди ж, і Я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих!

11 І сказав Мойсей до Бога: Хто я, що піду до фараона, і що виведу з Єгипту синів Ізраїлевих?

12 А Він відказав: Та Я буду з тобою! А це тобі знак, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ із Єгипту, то ви будете служити Богові на оцій горі.

13 І сказав Мойсей до Бога: Ото я прийду до Ізраїлевих синів та й скажу їм: Бог ваших батьків послав мене до вас, то вони запитають мене: Яке Ім'я Його? Що я скажу їм?

14 І сказав Бог Мойсеєві: Я Той, що є. І сказав: Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас.

15 І сказав іще Бог до Мойсея: Отак скажи Ізраїлевим синам: Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова послав мене до вас. А оце Ім'я Моє навіки, і це пам'ять про Мене з роду в рід.

16 Іди, збери старших Ізраїлевих та й скажи їм: Господь, Бог батьків ваших, явився мені, Бог Авраама, Ісака та Якова, говорячи: Згадуючи, згадав Я про вас, та про заподіяне вам у Єгипті.

17 І сказав Я: Я виведу вас з єгипетської біди до Краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, до Краю, що тече молоком та медом.

18 І вони послухають слова твого, і прийдеш ти та старші Ізраїлеві до єгипетського царя, та й скажете йому: Господь, Бог євреїв, стрівся був нам. А тепер ми підемо в триденну дорогу в пустиню, і складемо жертви Господеві, Богові нашому!

19 І Я знаю, що єгипетський цар не дасть вам піти, як не буде змушений рукою сильною.

20 І Я витягну Свою руку, та й поб'ю Єгипет усіма чудами Моїми, що вчиню серед нього, а потому він відпустить вас.

21 І Я дам милість цьому народові в очах Єгипту, і станеться, коли підете, не підете ви впорожні!

22 Бо позичить жінка від сусідки своєї і від мешканки дому свого посуд сріний і посуд золотий та одежу, і покладете це на синів ваших та на дочок ваших, і заберете здобич від Єгипту.

Я Є ТОЙ, ХТО Я Є, eyeh’asher’eyeh, або Я СТАНУ ТИМ, КИМ Я СТАНУ (Oxford Annotated RSV). Один Справжній Бог, який єдиний є безсмертним (Іоанн 17:3, 1 Іоанн 5:20, 1 Тимофій 6:16), Найвищий (Еліох) (Второзаконня 32:8), ЕЛОАХ (Езра 4:24-7:26; Притчей 30:4-5) мав розповсюдитись, щоб стати Богом, ЕЛОГІМОМ. І цю можливість Він надав своїм синам (Псалом 86:2, 6).

Він помазав свого духовного сина як Елогіма.

Псалтирь 45:6-7

6 (45-7) Престол Твій, о Боже, на вічні віки, берло правди берло Царства Твого.

7 (45-8) Ти полюбив справедливість, а беззаконня зненавидів, тому намастив Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх.

і послав його людству

Євреям 1:8-9

8 А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.

9 Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.

Це було зроблено для того, щоб вони також могли стати Елогімами.

Псалтирь 82:1-6

1 Псалом Асафів. Бог на Божім зібранні стоїть, серед богів Він судить:

2 Аж доки ви будете несправедливо судити, і доки будете ви підіймати обличчя безбожних? Села.

3 Розсудіте нужденного та сироту, оправдайте убогого та бідаря,

4 порятуйте нужденного та бідака, збережіть з руки несправедливих!

5 Не пізнали та не зрозуміли, у темряві ходять вони... Всі основи землі захитались...

6 Я сказав був: Ви боги, і сини ви Всевишнього всі,

Бог віддав народ Ізраїлю у володіння свому Сину, Єгові Ізраїлю.

Второзаконня 32:8-9

8 Як Всевишній народам спадок давав, коли Він розділяв синів людських, Він поставив границі народам за числом Ізраїлевих синів.

9 Бо частка Господня народ Його, Яків відміряний уділ спадщини Його.

Люди мають стати Елогімом, і Святе Письмо не може бути порушене (Іоанн 10:34-35). І Бог говорив з людьми через слуг Своїх, пророків.

Вихід 4:1-10

1 І відповів Мойсей та й сказав: Таж вони не повірять мені, і не послухають голосу мого, бо скажуть: Господь не явився тобі!

2 І промовив до нього Господь: Що то в руці твоїй? Той відказав: Палиця.

3 І сказав Він: Кинь її на землю! І той кинув її на землю, і вона стала вужем. І втік Мойсей від нього.

4 І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку, і візьми його за хвоста! І він простяг свою руку й узяв його, і той став палицею в долоні його.

5 Щоб повірили, що явився тобі Господь, Бог їхніх батьків, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова.

6 І сказав Господь йому ще: Засунь свою руку за пахвину свою! І засунув він руку свою за пахвину свою, і витягнув її, аж ось рука його побіліла від прокази, як сніг!

7 А Він сказав: Поклади знов свою руку за пахвину свою! І він поклав знову руку свою до своєї пахвини, і витягнув її з пахвини своєї, і ось вона стала знову, як тіло його.

8 І станеться, коли не повірять тобі, і не послухають голосу першої ознаки, то повірять голосу ознаки наступної.

9 І станеться коли вони не повірять також обом тим ознакам, і не послухають твого голосу, то ти візьмеш води з Річки, і виллєш на суходіл. І переміниться та вода, що ти візьмеш із Річки, і станеться кров'ю на суходолі.

10 Та Мойсей сказав до Господа: О Господи я не промовець ні від учора, ні від позавчора, ані відтоді, коли Ти говорив був до Свойого раба, бо я тяжкоустий та тяжкоязикий.

Бог, Елоах, поставив Своїх посланців, духовних і фізичних, як Елогім над людьми.

Вихід 7:1 ? сказав Господь до Мойсея: Дивись, Я поставив тебе замість Бога для фараона, а твій брат Аарон буде пророк твій.

З цього Часу, Бог діяв для врятування планети через народ Свій, Ізраїль, керований Своїм сином. Ця істота, як дух, носила ім’я Його, Єгова, здійснюючи владу Бога і звертаючись до світу через пророків. Пізніше, скорившись волі Бога, Він прийшов у плоті й крові.

Вихід 11: 1-10

1 І сказав Господь до Мойсея: Ще одну поразу наведу Я на фараона й на Єгипет. Потому він відпустить вас ізвідси. А коли він буде відпускати вас, то зовсім вас вижене звідси!

2 Скажи ж у вуха народу, і нехай позичить кожен від свого ближнього, а кожна від своєї ближньої посуд срібний та посуд золотий,

3 І дав Господь милість тому народові в очах Єгипту. Також і цей муж, Мойсей, був дуже великий в єгипетськім краї в очах фараонових рабів та в очах того народу.

4 І промовив Мойсей: Так сказав Господь! Коло півночі Я вийду посеред Єгипту.

5 І помре кожен перворідний єгипетської землі від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, до перворідного невільниці, що за жорнами, і все перворідне з худоби.

6 І здійметься великий зойк по всій єгипетській землі, що такого, як він, не бувало, і такого, як він, більш не буде.

7 А в усіх синів Ізраїлевих від людини й аж до худоби навіть пес не висуне язика свого, щоб ви знали, що відділює Господь між Єгиптом і між Ізраїлем.

8 І зійдуть усі оці раби твої до мене, і поклоняться мені, кажучи: Вийди ти та ввесь народ, що слухає тебе. По цьому я вийду. І він вийшов від фараона, розпалений гнівом.

9 І сказав Господь до Мойсея: Не послухав вас фараон, щоб могли помножитись чуда Мої в єгипетськім краї.

10 А Мойсей та Аарон учинили всі оці чуда перед лицем фараоновим. Та зробив запеклим Господь фараонове серце, і він не відпустив Ізраїлевих синів із своєї землі.

Бог використовував Ізраїль для того, щоб творити чудеса і показувати свою владу над народами і занепалими ангелами.

Вихід 14:1-30

1 І говорив Господь до Мойсея, кажучи:

2 Скажи Ізраїлевим синам, і нехай вони повернуть, і нехай отаборяться перед Пі-Гахіротом, між Міґдолом і між морем, перед Баал-Цефоном. Навпроти нього отаборитесь над морем.

3 І скаже фараон про Ізраїлевих синів: заблудились вони в землі цій, замкнено пустиню для них.

4 І вчиню запеклим фараонове серце, і він буде гнатися за вами, а Я прославлюся через фараона та через військо його. І пізнають єгиптяни, що Я Господь! І вони вчинили так.

5 І повідомлено царя єгипетського, що втік той народ. І змінилося серце фараона та рабів його до того народу, і сказали вони: Що це ми зробили, що відпустили Ізраїля від роботи нам?

6 І запріг він свою колесницю, і забрав народ свій з собою.

7 І взяв він шість сотень добірних колесниць, і всі колесниці Єгипту, і трійкових над усіма ними.

8 І Господь учинив запеклим серце фараона, єгипетського царя, і він погнався за Ізраїлевими синами. Але Ізраїлеві сини виходили сильною рукою!

9 І гналися єгиптяни за ними, уся кіннота, колесниці фараонові, і комонники його та військо його, і догнали їх, як вони отаборилися були над морем, під Пі-Гахіротом, перед Баал-Цефоном.

10 А фараон наближався. І звели Ізраїлеві сини свої очі, аж ось єгиптяни женуться за ними! І дуже злякались вони... І кликали Ізраїлеві сини до Господа,

11 а Мойсеєві дорікали: Чи через те, що не було гробів в Єгипті, ти забрав нас умирати в пустині? Що це вчинив ти нам, щоб вивести нас із Єгипту?

12 Чи це не те саме ми говорили до тебе в Єгипті, кажучи: Позостав нас, і нехай ми робимо Єгиптові! Бо ліпше нам рабство Єгиптові, аніж помирати нам у пустині!

13 І сказав Мойсей до народу: Не бійтеся! Стійте, і побачите спасіння Господа, що вчинить вам сьогодні. Бо єгиптян, яких бачите сьогодні, більше не побачите їх уже повіки!

14 Господь буде воювати за вас, а ви мовчіть!

15 І промовив Господь до Мойсея: Що ти до Мене кличеш? Говори до синів Ізраїлевих, нехай рушають!

16 А ти підійми свою палицю, і простягни руку свою на море, і розітни його, і нехай увійдуть Ізраїлеві сини в середину моря, на суходіл.

17 А Я, ось Я вчиню запеклим серце єгиптянам, і вони ввійдуть за ними. І буду Я прославлений через фараона, і через усе його військо, і через колесниці, його, і через комонників його.

18 І пізнають єгиптяни, що Я Господь, коли буду Я прославлений через фараона, і через колесниці його, і через комонників його!

19 І рушив Ангол Божий, що йшов перед Ізраїльським табором, і пішов за ними; і рушив стовп хмари перед ними, і став за ними,

20 і ввійшов він у середину між табір Єгипту й між табір Ізраїлів. І була та хмара і темрява для Єгипту, а ніч розсвітлив він для Ізраїля. І не зближався один до одного цілу ніч.

21 І простяг Мойсей руку свою на море, і Господь гнав море сильним східнім вітром цілу ніч, і зробив море суходолом, і розступилася вода.

22 І ввійшли Ізраїлеві сини в середину моря, як на суходіл, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.

23 А єгиптяни гналися, і ввійшли за ними всі фараонові коні й колесниці його, та його комонники до середини моря.

24 І сталося за ранньої сторожі, і поглянув Господь на єгипетський табір у стовпі огня й хмари, та й привів у замішання єгипетський табір.

25 І поскидав колеса з колесниць його, і вчинив, що йому було тяжко ходити. І єгиптяни сказали: Утікаймо від ізраїльтян, бо Господь воює за них з Єгиптом!

26 І промовив Господь до Мойсея: Простягни свою руку на море, і нехай вернеться вода на єгиптян, на їхні колесниці й на комонників їхніх.

27 І простяг Мойсей руку свою на море, і море вернулося, коли настав ранок, до сили своєї, а єгиптяни втікали навпроти нього. І кинув Господь єгиптян у середину моря!

28 І вернулась вода, і позакривала колесниці та комонників усьому фараоновому військові, що ввійшло за ними в море. Ані жоден із них не зостався!

29 А Ізраїлеві сини йшли суходолом у середині моря, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.

30 І визволив Господь того дня Ізраїля з єгипетської руки. І бачив Ізраїль мертвих єгиптян на березі моря.

Ізраїль було хрещено для служби Йому в Червоному Морі. Він став об’єктом їхнього поклоніння і вони вшановували Його, оскільки вони мали стати обраним народом, з Його розширеною сутністю Елогімом, на чолі з Ангелом Єгови (Захарія 12:8).

Згадується десять пісень поклоніння ((1) Вихід 15:1-19; (2) Числа 21:17-18; (3) Второзаконня 32:1-43; (4) Суддів 5:1-31; (5) 1 Самуїла 2:1-10; (6) 2 Самуїла 22:1-51; (7) Луки 1:46-55; (8) Луки 1:68-79; (9) Луки 2:29-32; (10) Апокал. 14:3; 15:3). Якщо існує Пісня Мойсея (Второзаконня 32:1-43), і Друга Пісня (15:1-19) може бути Піснею Агнця, оскільки це пісня поклоніння. Ці дві пісні, Пісня Мойсея і Пісня Агнця, визначають вибір Поновлення (Апокал. 15:3-4).

Одкровення 15:3-4

3 І співали вони пісню Мойсея, раба Божого, і пісню Агнця, говорячи: Великі та дивні діла Твої, о Господи, Боже Вседержителю! Справедливі й правдиві дороги Твої, о Царю святих!

4 Хто Тебе, Господи, не побоїться, та Ймення Твого не прославить? Бо один Ти святий, бо народи всі прийдуть та вклоняться перед Тобою, бо з'явилися суди Твої!

Цією діяльністю ми відновимо силу пісень, що славлять Ранкові Зорі й заснування світу (Іови 38:4-7).

Іов 38:4-7

4 Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!

5 Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?

6 У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,

7 коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини?

Ми станемо Елогімом, і Бог буде нашою піснею. Ми приготуємо для Нього оселю. Він є Елогімом наших батьків, а ми – Його Храм. Елогім нашого елогіма обрав нас місцем його оселення.

19 Бо коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесницею його та з його комонниками, то Господь повернув на них води морські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у середині моря.

Але люди нарікали на їхнє звільнення.

Вихід 15:20-27

20 І взяла бубна пророчиця Маріям, сестра Ааронова, а за нею повиходили всі жінки з бубнами та з танцями.

21 І відповіла їм Маріям: Співайте для Господа, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря!

22 І повів Мойсей Ізраїля від Червоного моря, і вийшли вони до пустині Шур. І йшли вони три дні в пустині, і не знаходили води.

23 І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари, бо гірка вона. Тому названо ймення їй: Мара.

24 І став народ ремствувати на Мойсея, говорячи: Що ми будемо пити?

25 І він кликав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його випробував.

26 І сказав Він: Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися заповідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я Господь, Лікар твій!

27 І прийшли вони до Єліму, а там дванадцять водних джерел та сімдесят пальм. І вони отаборилися там над водою.

Але Бог перед тим докоряв їм їжею, надто поживною, щоб її перетравити.

Вихід 16:9-12

9 І сказав Мойсей до Аарона: Скажи всій громаді Ізраїлевих синів: Наблизьтеся перед лице Господа, бо Він почув ваші ремствування!

10 І сталося, коли говорив Аарон до всієї громади Ізраїлевих синів, то обернулися вони до пустині, аж ось слава Господня показалася в хмарі!

11 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:

12 Я почув ремствування Ізраїлевих синів. Промовляй до них, кажучи: Під вечір будете їсти м'ясо, а рано насититесь хлібом, і познаєте, що Я Господь, Бог ваш!

Господь годував їх манною в дикій пустелі сорок років. Ті, хто відмовився від Божого спадку, загинули. Годування в пустелі було тінню того, що мало статися, як це вказано церкві, як вибір, і Святий Дух як засіб до існування протягом сорока ювілеїв. Ми не можемо бачити Бога у нашому теперішньому стані, інакше б ми напевно загинули. Ніхто Його не бачив і не побачить. Він єдиний, що Безсмертя має, що в світлі живе неприступнім (1 до Тимофія 6:16).

Ми мали зберігати це, як пам’ять, до приходу Месії.

Вихід 16:32-36

32 І сказав Мойсей: Оце те, що наказав Господь: Наповни нею гомер на сховок для ваших поколінь, щоб бaчили той хліб, яким Я годував вас на пустині, коли Я виводив вас із єгипетського краю.

33 І сказав Мойсей до Аарона: Візьми одну посудину, і поклади туди повний гомер манни, і постав її перед Господнім лицем на сховок для ваших поколінь.

34 І як наказав Бог Мойсею, так поставив її Аарон перед ковчегом свідоцтва на сховок.

35 А Ізраїлеві сини їли ту манну сорок літ, аж до прибуття їх до краю заселеного, їли манну аж до приходу їх до границі ханаанського Краю.

36 А гомер він десята частина ефи.

Бог виклав умови, за яких ми успадкуємо цей спадок і станемо для Нього коштовним скарбом.

Вихід 19:1-25

25 І зійшов Мойсей до народу, і сказав їм це все.

Бог дав нам закон через Великого Ангела (Ангела великої Ради Сімдесяти). Таким чином, через посередництво, Бог дав структуру Закону Мойсею. І цією духовною долею був Христос (1 до Коринтян 10:4).

Вихід 20:1-17

1 І Бог промовляв всі слова оці, кажучи:

2 Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства.

3 Хай не буде тобі інших богів передо Мною!

4 Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.

5 Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене,

6 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.

7 Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.

8 Пам'ятай день суботній, щоб святити його!

9 Шість день працюй і роби всю працю свою,

10 а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх.

11 Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.

12 Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!

13 Не вбивай!

14 Не чини перелюбу!

15 Не кради!

16 Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!

17 Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!

Ми маємо обов’язок передусім перед Богом, а вже потім перед людиною.

Наш обов’язок – стати слушним і відповідним вмістилищем Бога. Він є Сущим Богом, і є Безсмертним.

30 Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.

31 А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:

32 Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.

33 А народ, чувши це, дивувався науці Його.

34 Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.

35 І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:

36 Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?

37 Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.

38 Це найбільша й найперша заповідь.

39 А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.

40 На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.

41 Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,

42 і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.

43 Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:

44 Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.

45 Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?

46 І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.

Друга частина приписує любити ближніх, як самого себе. Тому що, якщо ти не любиш ближнього, якого ти бачиш, тоді як же ти полюбиш Бога, якого не бачиш.

Іоанн 4:20-21

20 Отці наші вклонялися Богу на цій ось горі, а ви твердите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись.

21 Ісус промовляє до неї: Повір, жінко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви.

Бог пов’язаний зі структурою, з логіки Його буття походження творіння і спасіння. Він дає вічне життя своїм обранцям, так як Він того забажає.

Перша Заповідь проголошує єдність Бога і Його верховенство.

Вихід 20:1-3

1 І Бог промовляв всі слова оці, кажучи:

2 Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства.

3 Хай не буде тобі інших богів передо Мною!

Друга Заповідь проголошує ідолопоклонство і поклоніння фізичним речам богохульством. Бог бажає, щоб люди поклонялися Йому в Дусі і Праведності.

Вихід 20:4-6

4 Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.

5 Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене,

6 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.

Ця Заповідь вказує нам об’єкт поклоніння. Ми не повинні робити якоїсь подоби, для того щоб схилятися перед нею, поклонятися їй чи молитися. Це означає будь-що – розп’яття, будь-яку статую, навіть присутність власне Бога, що мається на увазі, Христа чи мертвих святих, з яких воскресений лише Христос.

Третя Заповідь складена для захисту сили імені Бога, і діяльності, що провадиться його ім’ям: органів правосуддя, духовенства чи управління. Всі діяння вершаться Його силою, бажанням і владою.

Вихід 20:7

Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.

Четверта Заповідь проголошена для того, щоб пересвідчитись, що його форма вкладена до структури Його Закону, в межах Його календаря і системи. Четверта Заповідь не просто вказує на Суботній день, вона визначає Суботню систему і повністю встановлює її закони й порядок.

11 Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.

Бог встановив Суботу, Новий Місяць, Щорічні Суботи і Свята. Не допускається структури іншої, ніж та, що її дав нам Він. Помилкова система Неділі, святкування Різдва і Пасхи є системою Триєдності Бога і є язичницькою. Це порушення всіх чотирьох Заповідей Першої Великої Заповіді й порушення Закону в цілому (див. роботи Походження Різдва й Пасхи (№ 235), Доктрина Первородного Гріха, Частина 1, Едемський Сад(№ 246), і роботу Доктрина Первородного Гріха, Частина 2, Покоління Адама(№ 248)).

Тепер ми розглянемо Першу Заповідь.