Заповітна Арка [No

Завітний Ковчег [No.196]

(Видання 1.1 19990826-19990826)

Завітний Ковчег є центральною рисою Свята Святих в Шатрі та Божому Храмі. Він насичений духовним символізмом і представляє центральність природи та Влади Бога. Він є фізичним представленням духовного. Він мав дати шлях для величнішої структури та був знятий та захований, скоріш за все, Єремією. Тут ми аналізуємо його будову, символізм та пророцтва, пов’язані з його місцезнаходженням та відновленням.

Завітний Ковчег

Завітний Ковчег є найсильнішим символом. Його було збудовано Мойсеєм для того, щоб впорядкувати владу Бога.

Ковчег був частиною Шатра і, звичайно, центральною точкою Свята Святих. Шатро було копією небесної святості і було побудоване Мойсеєм за прямою вказівкою Бога, даною через з’явлення на Синаї (Євр. 8:5). З Діянь 7:38 ми знаємо, що цей ангел в пустелі дав Мойсею пророкування, щоб той передав їх нам.

З цього слідує, що Завітний Ковчег символізує найпотаємніші діяння Святого Святих або трону Бога, і символи ковчегу та його оточення можуть багато що розповісти про владу Бога та про істоти, близькі до виконуючої сили Бога в правосудді над ангелами.

Ковчег знаходиться всередині Святого Святих і був відкритий тільки для вищого священника і, відповідно, раз на рік. Символізм занавіски заключався в тому, що вона мала відгородити все людство до жертви Христа як вищого священника, так що він міг увійти раз і назавжди з його кров’ю для того, щоб забезпечити прохід нам, щоб Святий Дух як влада Бога міг ширитися поміж нас.

Христос був зроблений людиною для того, щоб ми могли впевнено себе почувати поблизу трону милості.

Євреям 4:14-16 14 Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого!

15 Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.

16 Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.

Спочатку Христос не був вищим священником. Так само, як він не підносив себе до цього. Він був призначений вищим священником Богом. Нерозуміння цього призвело до того, що євреї критикували Церкву (Євр. 5:11-14). Нерозуміння ролі Христа як вищого священника та його місця в Шатрі є причиною того, що деякі все ще неспроможні сприйняти чисту їжу і все ще потребують молока.

Євреям 5:1-9 1 Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи,

2 і щоб міг співчувати недосвідченим та заблудженим, бо й сам він перейнятий слабістю.

3 І тому він повинен як за людей, так само й за себе самого приносити жертви за гріхи.

4 А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон.

5 Так і Христос, не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

6 Як і на іншому місці говорить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.

7 Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою.

8 І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був.

9 А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння,

Місцем, в якому Христос повинен був служити, була небесна святість, земна ж святість була її копією.

Євреям 8:1-7 1 Головна ж річ у тому, про що я говорю: маємо Первосвященика, що засів на небесах, по правиці престолу величности,

2 що Він Священнослужитель святині й правдивої скинії, що її збудував був Господь, а не людина.

3 Усякий бо первосвященик настановляється, щоб приносити дари та жертви, а тому було треба, щоб і Цей щось мав, що принести.

4 Бо коли б на землі перебував, то не був би Він священиком, бо тут пробувають священики, що дари приносять за Законом.

5 Вони служать образові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчити скинію: Дивись бо, сказав, зроби все за зразком, що тобі на горі був показаний!

6 А тепер одержав Він краще служіння, поскільки Він посередник і кращого заповіту, який на кращих обітницях був узаконений.

7 Бо коли б отой перший був бездоганний, не шукалося б місця для другого.

Мету святилища можна побачити з тексту Євреїв 9.

Євреям 9:1-28 1 Мав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню.

2 Була бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби.

3 А за другою заслоною скинія, що зветься Святеє Святих.

4 Мала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту.

5 А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно.

6 При такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові,

7 а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини.

8 Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія.

9 Вона образ для часу теперішнього, за якого приносяться дари та жертви, що того не можуть вдосконалити, щодо сумління того, хто служить,

10 що тільки в потравах та в напоях, та в різних обмиваннях, в уставах тілесних, установлено їх аж до часу направи.

11 Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення,

12 і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення.

13 Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла,

14 скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!

15 Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку.

16 Бо де заповіт, там має відбутися смерть заповітника,

17 заповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітник.

18 Тому й перший заповіт освячений був не без крови:

19 Коли бо Мойсей сповістив був усі заповіді за Законом усьому народові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей,

20 проказуючи: Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог!

21 Так само і скинію, і ввесь посуд служебний покропив він кров'ю.

22 І майже все за Законом кров'ю очищується, а без пролиття крови не має відпущення.

23 Отож, треба було, щоб образи небесного очищалися цими, а небесне саме кращими від оцих жертвами.

24 Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас,

25 і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик увіходить у святиню кожнорічно із кров'ю чужою,

26 бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх.

27 І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд,

28 так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасіння.

Цей текст пояснює зміст святилища, але не пояснює значення Святого Святих. Це внутрішнє святилище або шатро було за наказом Бога просто приховане пророком Єремією. Чому так сталося і що представляє символізм? Ці питання не були пояснені і тому існує потреба їх правильного розуміння в наступних часах.

Старий Завіт не приймався до уваги з однієї дуже вагомої причини. І було зроблено те, що сучасне християнство продемонструвало нерозуміння і через це відступилося.

Євреям 10:1-31 1 Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.

2 Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.

3 Але в них спомин про гріхи буває щороку,

4 бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!

5 Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.

6 Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.

7 Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!

8 Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.

9 Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.

10 У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.

11 І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.

12 А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,

13 далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.

14 Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.

15 Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:

16 Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.

17 А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!

18 А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.

19 Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,

20 новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,

21 маємо й Великого Священика над домом Божим,

22 то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!

23 Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.

24 І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.

25 Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.

26 Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,

27 а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.

28 Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,

29 скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!

30 Бо знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!

31 Страшна річ упасти в руки Бога Живого!

Застарілою стала жертвенна система, яка була необхідною, бо ми не мали жодного прямого зв’язку з Богом через прямий доступ до Святого Духу. Тому ми були спроможні прямо дотримуватися законів без вчителів, бо були керовані Святим Духом по шляхах та природі Бога.

Новий Завіт передбачався природою закону. Закон був даний Мойсеєві на двох кам’яних дошках. Вони були виготовлені Богом. Проте, коли їх було знищено Мойсеєм, він (Мойсей) мав вирізати дві інші дошки самостійно. Ці дошки були достатньо малі для Мойсея, щоб він міг їх тримати однією рукою. Написи на них розміщувалися з обох сторін. Іноді Мойсей тримав їх у двох руках. Ці написи на дошках з обох боків метафорично говорили про закон, що був по різні сторони - фізичний і духовний. Перша велика заповідь, що включала в себе перші чотири заповіді, що стосувалися відносин Бог-людина, мабуть, містилися по один бік. Друга велика заповідь фізичних стосунків між людьми була на другому боці. Так само дві дошки розкривали подвійність закону, а також натякали на другий завіт. Тому структура цих дощок була розрахована на майбутнє. Людина не могла жити фізичним законом і не могла виконувати закон без Святого Духу. Жезл Аарона, що розцвів, та манна також були включені в Ковчег. Вони наголошували на силі Бога в священництві та на приготуванні Ізраїлю в пустелі. (Ця структура заповідей є по-своєму хорошим вивченням Біблії). Письмові коди стоять осторонь Ковчегу (див. роботу Розрізнення в Законі (No. 96)).

Ми були спроможні вступити в це святилище з тим, щоб вступити в стосунок з Богом як порядок священників. Той, хто освячує, і ті, хто освячуються, є одним.

Євреям 2:11 11 Бо Хто освячує, і ті, хто освячується усі від Одного. З цієї причини не соромиться Він звати братами їх, кажучи

Христос освячував небесне святилище, так само, як земне святилище. Він був помазаний олією радості над його батьками та товаришами елогімом як елогім (Псалтир 45:6-7; Євр. 1:8-9). Бог не думав про небесних Ангелів, але про земних в нащадках Авраама, і саме тому Він послав на землю Месію. Небесні Ангели були вірними, і тому не втратили Святого Духу або їх стосунку як сини Бога. Лише Ангели, що пали, та людство землі були у небезпеці.

Євреям 2:16-18 16 Бо приймає Він не Анголів, але Авраамове насіння.

17 Тому мусів бути Він у всьому подібний братам, щоб стати милостивим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблагання за гріхи людей.

18 Бо в чому був Сам постраждав, випробовуваний, у тому Він може й випробовуваним помогти.

Христос був вірний Тому, Хто створив його, тому що будівельником всіх речей є Бог.

Євреям 3:1-6 1 Отож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

2 що вірний Тому, Хто настановив Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівничий має більшу честь, аніж дім.

4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, то Бог.

5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було.

6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його ми, коли тільки відвагу й похвалу надії додержимо певними аж до кінця.

Тут різниця прикликання стає очевидною. Це повне речення було відображене в святинях Храму і в способі молитви та поклоніння.

Кожний об’єкт мав значення та центральну позицію Святого Святих, символізмом сили Бога був Заповітний Ковчег.

Структура Ковчегу

Мойсеєві було наказано збудувати Ковчег у визначений спосіб та з певних матеріалів. Вказівки до будування знаходимо в Книзі Виходу 25.

Існувало три ковчеги. Першим був Ковчег всесвітнього потопу (Буття 6:14 до 9:18), другим - Ковчег Мойсея в очереті (Вихід 2:3,5). Ними був tebah або кошик. Можливо, це слово походить з єгипетської і, можливо, використовується для позначення різниці між фізичними та духовними реаліями.

Тут більше передається значення, вміщене в об’єкт в питаннях, а не абстрактно. Тому зміст є рисою і у випадку Завітного ковчегу символізує силу. В тому, що ім’я вищого священника Аарону походить від цього слова, немає жодної випадковості. Для Мойсея Аарон був представником в ролі вищого священника, так само, як Христос був представником для Елоаха або Отця як глави елогіма. По мірі нашого аналізу ці стосунки будуть поглиблюватися.

Через Ісуса Христа Бог дав спеціальні інструкції стосовно шатра та його вмісту. Він має бути забезпечений для тих людей, які бажають дати Господові те, що він повелів, щоб вони дали.

Вихід 25:1-9 1 А Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 Промовляй до Ізраїлевих синів, і нехай вони візьмуть для Мене приношення. Від кожного мужа, що дасть добровільно його серце, візьмете приношення для Мене.

3 А оце те приношення, що візьмете від них: золото, і срібло, і мідь,

4 і блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і козина вовна,

5 і шкурки баранячі, начервоно пофарбовані, і шкурки тахашеві, і дерево акацій,

6 олива на освітлення, пахощі до оливи намащення, і пахощі для кадила,

7 і каміння оніксове, і каміння на оправу до ефоду й до нагрудника.

8 І нехай збудують Мені святиню, і перебуватиму серед них.

9 Як усе, що Я покажу тобі будову скинії та будову речей її, і так зробите.

Метою структури було те, щоб дозволити Богові перебувати в них. Це було тінню перебування в середині Святого Духу.

Першою визначеною складовою Шатра був Заповітний Ковчег, який був первинним об’єктом Святого Святих і символом сили Бога та Його природи.

Вихід 25:10-16 10 І зроблять вони ковчега з акаційного дерева, два лікті й пів довжина його, і лікоть і пів ширина його, і лікоть і пів вишина його.

11 І пообкладаєш його щирим золотом зсередини та іззовні. І зробиш вінця золотого навколо над ним.

12 І виллєш для нього чотири золоті каблучки, і даси на чотирьох кутах його, дві каблучки на одному боці його, і дві каблучки на другому боці його.

13 І поробиш держаки з акаційного дерева, і пообкладаєш їх золотом.

14 І повсовуєш ці держаки в каблучки на боках ковчегу, щоб ними носити ковчега.

15 В ковчегових каблучках будуть ці держаки; не відступлять вони від нього.

16 І покладеш до ковчегу те свідоцтво, що Я тобі дам.

Ковчег повинен був бути збудований з дерева акації. Дерево акації відноситься до спільного роду з австралійською акацією або мімозою. Вона є рідною для арабів від Мертвого моря до Еліату. Там вона може виростати від 4 до 7 метрів. Це дерево є вічнозеленим і його коріння проростає на глибину близько 1,5 метра, і розміщується у напрямку водних течій водяного шару будь-якої річки, простягаючись на значно більші території, ніж його зелена частина. Акація є центром екології навколишнього середовища, забезпечуючи кормом різних травоїдних, наприклад, оленів, верблюдів та баранів. На її гілках живуть і харчуються різні комахи та птахи (див. Yuval Peled in Eretzhas, cf. Shittim Wood and The Ark of the Covenant in Dec. 96/Jan. 97 Archaeological Diggings, Australia, pp. 7-8).

Вік акації визначити неможливо, тому що це дерево немає деревних кілець. Її деревина немає кольору. З цим пов’язано декілька духовних концепцій. Цим символізується також вічність Святого Духу. Дерево було покрите золотом і тому було невидиме. Цим золотом було золото, очищене вогнем Господа та куплене від Нього вибраними.

Для того, щоб зробити Завітний Ковчег, потрібно порізати невеликі дерева і шматочки з’єднати дюбелями, щоб не було жодного завеликого дерева. Тому те, що символізує природу Бога та Його закон, було зроблене з багатьох шматочків дерева, з’єднаних в одне ціле. Ця концепція поширюється й на дошки будівлі. Кожна дошка була висотою в десять ліктів і шириною в 1,5 ліктя (Вихід 26:16). Це концепція, подібна до концепції про каміння Храму, яке було живим камінням, з’єднаним в одне ціле (1Петр. 2:5).

Ковчег був недоторканним для людських рук і тому його несли на патиках, протягнутих по іншій стороні через кільця.

Наступним предметом, який мав був бути збудований, було так зване місце милосердя, розміщене на горі Ковчега.

Вихід 25:17-22 17 І зробиш віко зо щирого золота, два лікті й пів довжина його, і лікоть і пів ширина його.

18 І зробиш два золоті херувими, роботою кутою зробиш їх з обох кінців віка.

19 І зроби одного херувима з кінця звідси, а одного херувима з кінця звідти. Від того віка поробите тих херувимів на обох кінцях його.

20 І будуть ті херувими простягати крила догори, і затінювати своїми крильми над віком, а їхні обличчя одне до одного; до віка будуть обличчя тих херувимів.

21 І покладеш те віко згори на ковчега, а до цього ковчега покладеш свідоцтво, яке Я тобі дам.

22 І Я буду тобі відкриватися там, і буду говорити з тобою з-над віка з-посеред обох херувимів, що над ковчегом свідоцтва, про все, що розповім тобі для синів Ізраїлевих.

Цей переклад місця милосердя Ковчега є абсолютно невірним, затуманюючи значення херувима. Це місце ударяє по тринітарному християнству, і тому було перекладене таким чином, що лише знаючий може побачити справжній зміст.

Слово, перекладене як місце милосердя староєврейською буде kapporeth, що означає покриття або кришка. Воно походить від первинного кореню kaphar, що означає покривати в сенсі покривати бітумом і означає спокутувати або скасовувати. За концепцією це буде полегшувати або помазувати, очищувати, прощати, бути милосердним, заспокоєним, прощеним, чистим, примиряти.

Тому це покриття було покриттям спокутування або знищення, або анулювання гріха. Ця функція була дана Ісусу Христу. Вона згадується як одежа праведності. Концепцію знаходимо у Ісаї 61:10.

Ісаї 61:10 10 Я радісно буду втішатися Господом, нехай звеселиться душа моя Богом моїм, бо Він зодягнув мене в шату спасіння, і в одежу праведности мене вбрав, немов молодому, поклав Він на мене вінця, і мов молоду, приоздобив красою мене!

Жодній особі, навіть левиту, не було дозволено торкатися Ковчегу під страхом смерті (Числа 4:15).

Це покриття спасіння мало в собі дві істоти. Ними були херувими. Вони були прямо задіяні в правосудді та милосерді. В цьому сенсі вони були найсильнішими істотами, що дбали про виконання сили Божої.

Покриття або місце милосердя було підніжкою до трону Божого.

Псалтир 132:7 7 Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!

1Хронік 28:2 2 І встав цар Давид на ноги свої та й сказав: Послухайте мене, брати мої та народе мій! Я серцем своїм був за те, щоб збудувати храм миру для ковчега Господнього заповіту та на підніжок ніг нашого Бога, й я приготовив потрібне на збудування.

Ця підніжка трону була місцем, де Господь зустрічав представників людей, які були вищими священниками. Цей фізичний символ був дзеркалом трону Бога, де вищий священник зустрівся з Богом на Його троні. В цьому сенсі сила Бога повинна була бути делегована вищому священникові, коли той раз і назавжди був помазаний, як ми бачимо в Посланні до євреїв. Тому, стосунки між Богом та Христом відображаються тут в покритті Завітного Ковчега.

Херувими були прикрасою трону з самих ранніх часів (Буття 3:24; Вихід 25:18). Херувими були охоронцями священних територій.

1 Царів 8:6-7 6 І була та річ зла в Самуїлових очах, як вони сказали: Настанови нам царя, щоб судив нас. І молився Самуїл до Господа.

7 І сказав Господь до Самуїла: Послухай голосу того народу щодо всього, про що він сказав тобі, бо не тобою вони погордували, але Мною погордували, щоб Я не царював над ними.

Херувими тут мають подвійний символізм. Два херувими на обшивці Ковчега були знову дубльовані як обшивка Храму.

Вони були представлені як напівлюди-напівлеви, але протилежне до древнього Сфінксу Єгипту.

Єзекіїля 41:15-26 15 І зміряв він довжину будівлі до переду відгородженого майдану, що позад неї, ґалерія звідси й звідти, сто ліктів, і так внутрішній храм і сінечки подвір'я.

16 Пороги та вікна, широкі знадвору, і вузькі всередині, ґалерія навколо них трьох, навпроти порогу дерев'яний обклад навколо й земля до вікон, а вікна зачинені.

17 Усе понад входом і аж до внутрішнього храму, і назовні при кожній стіні кругом навколо, у внутрішньому й у зовнішньому, вирізьблене,

18 і було зроблене херувимами та пальмами, і пальма була між херувимом та херувимом, два обличчя в херувима.

19 І людське обличчя мали пальми звідси, а обличчя левчука мали пальми звідти, пороблені при всьому домі навколо.

20 Від землі аж понад вхід пороблені херувими та пальми на стіні храму.

21 Храм мав чотирикутні одвірки, а перед святині мав такий самий вигляд. 22 Жертівник був із дерева, три лікті високий, а довжина його два лікті, а в нього його кути й підніжжя його та стіни його дерево. І сказав він мені: Це той стіл, що перед Господнім лицем!

23 А в храмі та в святині було двоє дверей.

24 І в тих дверях було по дві дошці, обидві дошки оберталися, дві в одних дверях, і дві в інших дверях.

25 І були зроблені на них, на дверях храму, херувими та пальми, як пороблені були в стінах, а дерев'яний ґанок при переді сіней назовні.

26 І вікна, широкі знадвору й вузькі всередині, і пальми звідси та звідти при боках сіней, і такі бічні кімнати храму та стріхи.

Це бачення Єзекіїля є баченням тисячолітньої системи, і херувими тут існують двох видів - систем людської та левової голови. Вони презентують двох херувимів, що впали в немилість - Сатану та другого, з левовою головою або вічності, що стоїть на Божому троні. Їх виключено з Ангелів.

Дехто вважає, що пояснення Єзекіїля відображає Соломонів Храм, але він на той час уже в полоні, коли на двадцять п’ятий рік вигнання до Єзекіїля прийшло це видіння. Також зазначається, що такий поділ Храму на три частини подібний до ранніх тем тринадцятого століття Канаанітського храму в Хазорі та восьмого століття храму в Тел Тайнаті (Хаттіна) в північній Сирії. Для даного символізму це важливо.

Весь символізм цього Храму відноситься до відновлюваної системи та до системи приходу. Вони ще продовжують виконуватися.

Важливі фактори пояснення Єзекіїля стосуються трону Бога за херувимів та появи Божої Слави. Ця істота, тобто Слава Бога Ізраїлю, є істотою, яка піднялася на сході на його трон (Єз. 10:18-19; 11:22-23). Він повернувся з того самого напрямку та заново освятив чистий Храм своєю присутністю (Вихід 40:32-38; 1Цар. 8:10-11).

Єзекіїля 43:1-7 1 І попровадив мене до брами, до брами, що звернена в напрямі сходу.

2 І ось слава Ізраїлевого Бога йшла в напрямі від сходу, а голос Його був, як шум великої води, а земля засвітилася від слави Його!

3 І вид був такий же, як я бачив: як те видиво, що я бачив, коли я приходив руйнувати місто, і види були, як той вид, що я бачив при річці Кевар. І впав я на обличчя своє!

4 І слава Господня ввійшла в храм у напрямі брами, що перед її в напрямі сходу!

5 І підняв мене Дух, і впровадив мене до внутрішнього подвір'я, і ось слава Господня наповнила храм!

6 І почув я Промовляючого до мене з храму, а той муж стояв при мені.

7 І сказав Він мені: Сину людський, це місце престолу Мого, і місце стіп Моїх ніг, де Я буду перебувати навіки посеред Ізраїлевих синів, не занечистить уже Ізраїлів дім святе Ім'я Моє, вони та їхні царі розпустою своєю та трупами їхніх царів при їхньому вмиранні!

Слава Бога Ізраїлю визначається в Новому Завіті в Книзі Тита. Цією істотою є Ісус Христос. Він пішов через східні ворота і повернувся тим самим шляхом, що й пішов.

Цим шляхом ми лишаємо нашу благословенну надію - Ісуса Христа, Славу нашого великого Бога і Спасителя.

Тита 2:11-13 11 Бо з'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей,

12 і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці,

13 і чекали блаженної надії та з'явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса

Тринітарії читають цей текст як Ісус Христос є нашим великим Богом та Спасителем, тоді як Старий Завіт показує, що Слава Бога Ізраїлю є окремою істотою, яка залишає Храм та потім повертається в Храм з тим, щоб встановити систему кінця часів. Цією істотою ніхто, окрім Ісуса Христа, не може бути.

Єзекіїлю являється видіння херувимів понад рікою Кевар (Єз. 1:1-28). Ця істота з’явилася з херувимом в Кеварі та ця істота мала ту саму подобу, що й Слава Господа (Єз.1:28). Саме таким є значення тексту Тита.

Ці херувими скрізь рухалися за Духом, їхні крила покривали їхнє тіло, як вони робили в Храмі (Єз. 1:11-12). Ці істоти є створіннями, згаданими в .Одкровенні як істоти навколо трону Бога.

Образом Слави Господа був не Бог, але Його посланець як образ Його Слави. Ця істота промовляла до Єзекіїля. Вона випробовувала його, як ми бачимо з розділів 2 і 3. Ця істота була славою Єгови та носила Його ім’я: ім’я Бога було в ній (Вихід 23:21).

Ця істота говорила з подоби трону Бога (Єз. 1:26).

Херувими оточували цей трон та їх крила покривали подобу трону, яка була сапфіровою (Єз. 10:1).

Єзекіїля 10:1-20 1 І побачив я, аж ось на небозводі, що на голові Херувимів, було щось, як камінь сапфір, на вигляд подоби трону бачилося на них.

2 І Він промовив до того чоловіка, одягненого в льняне, та й сказав: Увійди поміж колеса під Херувимом, і наповни свої жмені вуглинами огню з-поміж Херувимів, і кинь на місто! І він увійшов перед моїми очима.

3 А Херувими стояли з правого боку дому, коли входив чоловік, і хмара наповнила внутрішнє подвір'я.

4 І піднялася слава Господня з-над Херувима на поріг дому, і наповнився дім хмарою, а подвір'я наповнилося сяйвом Господньої слави.

5 А шум крил Херувимів був чутий аж до зовнішнього подвір'я, як голос Бога Всемогутнього, коли Він говорить.

6 І сталося, коли Він наказав чоловікові, одягненому в льняне, кажучи: Візьми огонь поміж колесами з-під Херувимів, то той прийшов і став при колесі.

7 І Херувим простягнув свою руку з-поміж Херувимів до огню, що поміж Херувимами, і взяв, і дав до жмені одягненого в льняне, а той узяв і вийшов. 8 І показалася в Херувимів подоба людської руки під їхніми крилами.

9 І я побачив, аж ось чотири колесі при Херувимах, по одному колесі при кожному Херувимі, а вид тих колес, ніби вигляд каменя хризоліта.

10 А їхній вигляд подоба одна чотирьом їм, як коли б колесо було в колесі.

11 В ході своїй вони йшли на чотири свої боки, не оберталися в ході своїй, бо до того місця, куди обернеться голова, за нею йшли вони, не оберталися в ході своїй.

12 А все їхнє тіло, і їхня спина, і їхні руки, і їхні крила, і ті колеса були повні очей навколо, всі чотири мали колеса.

13 А ці колеса були кликані при мені Ґалґал.

14 А в кожного чотири обличчі: обличчя одного обличчя Херувима, обличчя другого обличчя людини, а третій обличчя лева, а четвертий обличчя орла.

15 І піднялися ті Херувими. Це та жива істота, яку я бачив на річці Кевар. 16 А коли йшли ті Херувими, то йшли й ті колеса при них, а коли ті Херувими підіймають свої крила, щоб знятись із землі, не відвертаються також ті колеса від них.

17 Коли ті ставали, ставали й вони, а коли ті підіймалися, підіймалися й вони, бо в них був дух живої істоти.

18 І вийшла слава Господня з-над порога дому, і стала над Херувимами.

19 І підняли Херувими свої крила, і знялися з землі на моїх очах, коли вони йшли, а ті колеса побіч них, і стали при вході до східньої брами Господнього дому, а слава Ізраїлевого Бога зверху над ними.

20 Це та жива істота, яку я бачив під Богом Ізраїлевим над річкою Кевар. І я пізнав, що це Херувими.

Пояснення херувимів вперше було подане в роботі Значення видіння Єзекіїля (No.108). В цій праці ми продовжуємо, і намагаємося аналізувати питання з погляду на Славу Бога Ізраїлю та план спасіння. В цьому тексті в Єзекіїлі 10 ми бачимо, що Слава Єгови залишила херувимів та стала над домом, та дім був заповнений хмарами, та суд був повен світла слави Єгови.

Ця істота, що була Славою Єгови Ангелів, отримала ім’я Ягови. Він був ангелом в стовпі вогню та хмар, що слідувала Ізраїлем в пустелі. Найвищий Бог дав Ізраїль істоті, названній Ягова.

Второзаконня 32:8-9 8 Як Всевишній народам спадок давав, коли Він розділяв синів людських, Він поставив границі народам за числом Ізраїлевих синів.

9 Бо частка Господня народ Його, Яків відміряний уділ спадщини Його.

Тут Господь є Яговою. Частиною Ягови є Яків.

Іншим аспектом цього тексту в Книзі Єзекіїля є те, що херувим знову визначається як такий, що має чотири обличчяхоча Єзекіїля 1 говорить, що обличчя херувима є обличчям бика. Цей символізм має багато спільного з типологією бика-вбивці Мітрайської та Таємної систем.

Слава Бога прийшла в дім і потім відійшла та стала над херувимами. Потім херувими здійнялися і стали над дверима східних воріт дому Господу - кожен з них. Це було входом, призначеним для принца. Починаючи з цього підйому Слава Господа стала принцом завіту та виконала Псалом 45:6-7 (Євр. 1:8-9). Ним був Месія. Його троном був Божий трон.

Євреям 1:8-9 8 А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.

9 Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.

Починаючи з цього підйому він був помазаником попереду своїх товаришів. Він став сином Бога і силою від його воскресіння з мертвих (Рим. 1:4).

Ця типологія представлена Очищувальною жертвою. За гріх очищувальною жертвою був бик (Числа 29:1). Жертву було зроблено за вищого священника та за священництво (Левит 16:6,11). Тому було пожертвувано Месію для отримання спокути для нього самого та для Ангелів.

Ця жертва була подібною до жертви за гріхи за священництво (Левит 4:3-12). Різниця між ними полягає в ритуалі крові. Проводячи щоденні пожертви або ритуали священник вмочить пальця свого в ту кров, та й покропить кров’ю тією сім разів перед Господнім лицем перед завіси святині (Левит 4:6) і дасть священник з тієї крові на роги жертовника кадила пахощів (Левит 4:7). При Очищенні вищий священник входить в алтар з кадилом (Левит 16:12-13) і візьме він крові бичка в Святе Святих, де покропить його сім разів перед місцем, що перекладається як місце милосердя (Левит 16:14).

Вищий священник візьме повну кадильницю горючого вугілля з-над жертовника і дві повні жмені тонко товченого запашного кадила (Левит 16:12). Запах від кадила покриє так зване місце милосердя, що понад свідченням (Левит 16:12). Це свідчення було десятьма заповідями або таблицями закону.

Хмара кадила була символом щита хмари Посланця Присутності, коли він з’явився до Ізраїлю. Таким чином, його функцією було символічно захистити вищого священника від його незахищеності перед присутністю або “славою” Бога.

Священник кропив кров’ю сім разів перед віком і потім знов сім разів не переді нього (Левит 16:14). Цим знаменувалося освячення священництва та прощенні гріхів народу, скоєних протягом року.

Якщо бути більш точним, покривало або місце милосердя вміщувало двох істот над покривалом. Доволі невірно стверджувати, що хоронителі-херувими або покриті херувими знаходилися поряд з місцем милосердя. Це було не так. Вони були двома істотами, що формували частину покриття і були істотами, відповідальними за виконання свідчення. Саме через це ми маємо слово, що перекладається як “місце милосердя”.

Призначенням місця милосердя є правосуддя. Ці істоти є частиною тієї системи і вони визначаються в пророцтві Захарії.

Захарії 3:1-10 1 І показав Він мені Ісуса, великого священика, що стояв перед лицем Господнього Ангола, а сатана стояв по правиці його, щоб противитися йому.

2 І сказав Господь сатані: Господь буде картати тебе, сатано, і буде картати тебе Господь, Який вибрав Собі Єрусалима! Чи ж він не головешка, що вціліла від огню?

3 А Ісус одягнений був у брудну одежу, і стояв перед лицем Ангола.

4 І він заговорив та й сказав до тих, що стояли перед його лицем, говорячи: Здійміть з нього цю брудну одежу! І сказав він йому: Я зняв з тебе провину твою, і зодягну тебе в шати коштовні.

5 І він сказав: Нехай покладуть чистого завоя на його голову! І поклали чистого завоя на його голову, і зодягли його в шати, а Ангол Господній стояв.

6 І освідчив Ангол Господній Ісусові, промовляючи:

7 Так говорить Господь Саваот: Якщо ти будеш ходити Моїми дорогами, і якщо стерегтимеш сторожу Мою, тоді й ти будеш судити Мій дім, і також будеш стерегти Мої подвір'я, і дам тобі ходити поміж тими, що стоять тут. 8 Послухай но, Ісусе, великий священику, ти та ближні твої, що сидять перед тобою, бо вони мужі знаменні, бо ось Я приведу Свого раба Пагінця.

9 Бо оце той камінь, що його Я поклав перед Ісусом. На одному камені сім очей. Ось Я вирізьблю на ньому різьбу його, говорить Господь Саваот, і відкину вину цієї землі за один день.

10 Того дня, говорить Господь Саваот, ви будете кликати один одного під виноград і під фіґове дерево.

Цьому Ангелу Господа або Ангелу Ягови було дано силу правосуддя. В пророцтві він говорить про себе. Він повинен був стати гілкою і також вищим священником. Йому було дано правосуддя. Сатану тут було опущено до обвинувачувача.

Спочатку Сатана був помазаним хоронителем або покритим херувимом.

Єзекіїля 28:14 14 Ти помазаний Херувим хоронитель, і Я дав тебе на святу гору Божу, ти ходив посеред огнистого каміння.

Ми бачимо, що в цьому місці було дві істоти. Повна структура влади Бога будувалася на цій первинній структурі.

Вона повинна була змінитися і система, що відображалася Заповітним Ковчегом, повинна була бути скасованою. Сам Ковчег повинен був бути знищений, бо він був символом системи влади, що повинна була бути зміненою. Сам Ковчег символізував закон Бога, що був центральним для Храму з наосом або Святим Святих. Це Святе Святих також носило назву святощі Бога або Дабар Ягови. Цей термін слово або висловлювання Бога в множині грецькою передавався як Святощі Бога, як в LXX, так і Новому Завіті. Це було Logoi Theou. Вибрані стали наосом або Святим Святих (1Кор. 3:17) і тому вони також стали Logoi Бога. Оскільки Христос був Логосом, тоді ми також стаємо цим (див. роботу Святощі Бога (No.184)).

Заповітний Ковчег потім відобразив процес, який є фізичним представленням духовного процесу вибраних, що беруть закон Бога в їх серця і стають живим уособленням законів Бога.

Тому очевидно, що фізичний символ мав бути скасований для того, щоб відкрити шлях для величнішого духовного символу, який повинен був знайти своє перше вираження в Христу, але повинен був поширитися на всіх вибраних як синів Бога. Таким чином, ковчег мав бути зміщений. Якби він був забраний вавілонянами, він повинен був бути повернутий з іншими святинями храму, коли Храм було відбудовано. Оскільки він був найсвятішою святинею первинного Храму і символізував силу Бога, єдиною особою, якій можна було довірити безпечне та безперечне зміщення Ковчега, був пророк Бога. Цю функцію було покладено на Єремію.

Пророк Єремія пояснює, що мало статися з Ковчегом.

Єремії 3:16 16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

Ковчег мав відкрити шлях для величнішої системи і тому мав бути зміщений і прихований так, щоб ніхто про нього не згадував. Сила Бога існувала в кожному з обраних.

Доля Ковчега завжди була предметом для багатьох зловживань. Люди шукали його і часто повідомлялось про те, що він знаходиться десь на Синаї або в південній Іудеї. Деякі шукали його навіть в Кумрані. Біблія мовчить щодо місця знаходження Ковчега. Єдину згадку зустрічаємо в 2 Маккавея 2:4-5.

2 Маккавея 2:4-5 4 (2-3) Ось я будую храм для Ймення Господа, Бога мого, щоб присвятити Йому, щоб кадити перед Його лицем запашне кадило, і для постійного покладення хліба та для цілопалення на ранок і на вечір, на суботи й на молодики та на свята Господа, Бога нашого. Навіки це над Ізраїлем!

5 (2-4) А храм, якого я будую, великий, бо Бог наш більший від усіх богів!

Цей текст показує, що давнє письмо, що не збереглося в Біблії, говорило, що Ковчег був прихований Єремією на горі Хорев, тобто на горі, з якої Мойсей дивився на спадок Бога. Він приніс пахощі, які скоріш за все були меншою часткою Святого Святих, а не шатра. Текст продовжується віршами 6-8.

2 Маккавея 2:6-8 6 (2-5) А хто має силу збудувати Йому храма, коли небо й небеса небес не обіймають Його? І хто я, що збудую Йому храма? Хіба тільки на кадіння перед лицем Його!

7 (2-6) А тепер пошли мені чоловіка, здібного до роботи в золоті, і в сріблі, і в міді, і в залізі, і в пурпурі, і в червені, і в блакиті, і що вміє вирізувати різьби, разом із тими мистцями, що зо мною в Юді та в Єрусалимі, яких приготовив батько мій Давид.

8 (2-7) І пошли мені з Ливану дерева кедрового, кипарисового та сандалового, бо я знаю, що твої раби вміють рубати дерева ливанські. І оце мої раби будуть рабами твоїми,

Конфлікт тут є перспективою відновлення Ковчегу. Єремія говорить, що про Ковчег більше ніхто не згадуватиме. Але тут стверджується про його відновлення людьми з появою Слави Господа. Такою появою є Месія і за свого другого пришестя він встановить тисячолітнє царство Бога.

Це бачення в Макковеї відображається також в інших пророцтвах. Один з католицьких пророків Середніх Віків стверджував, що пророк останніх днів, названий католиками Антихристом, знайде Ковчег на Синаї і відновить його. Без сумніву, що така думка виникла з нерозуміння гори, з якої зійшов Мойсей.

Заповітний Ковчег є сильним символом Храму і законів Бога. Він пов’язаний з правилом та повноваженням Бога.

Єремію було інструктовано приховати Ковчег, щоб його ніколи не могло бути відновлено. Його символізм зараз знаходиться в обраних. Ковчег зараз є серцем людей завіту. Він завжди представляв майбутню діяльність, коли Святий Дух вийде з природи Бога і буде представником Його сили та милості.

Старий Завіт передбачав Новий Завіт, де Святий Дух поширюватиметься на людей Бога. Метою було продемонструвати те, що без взаємного аналізу Святого Духу, ми не можемо дотримуватися законів Бога відповідно до їх мети, і ми можемо переінакшити їх на нашу користь. Іудаїзм своїми традиціями зробив це, і Христос сварив їх за це.

Христос був першим з братів, які принесуть Боже Царство для людей та приведуть їх до нового духовного існування.

Ковчег більше не буде згаданий, тому що він був центром системи, що вже відійшла. Її було замінено новою системою, концентрованою на силі Бога і такою, що робила існування людини в милості Бога існуванням в ній Святого Духу.

Шлях в Завітний Ковчег і Святе Святих відкрився для нас від смерті Христа на Пасху. По смерті Христа храмова завіса роздерлася надвоє і шлях в Святе Святих став відкритий (Мат. 27:51; Мр. 15:38; Лк. 23:45; Євр. 6:19; 9:3; 10:20).

Євреям 6:18-20 18 щоб у двох тих незмінних речах, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,

19 що вони для душі як котвиця, міцна та безпечна, що аж до середини входить за заслону,

20 куди, як предтеча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседековим.

Це хранилище Святого Духу і закон Бога, який є Його природою, даний, щоб стати нами як Слово Бога, як Христос був Логосом до нас.

Над Ковчегом стоїть херувим Слави.

Євреям 9:1-5 1 Мав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню.

2 Була бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби.

3 А за другою заслоною скинія, що зветься Святеє Святих.

5 А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно.

Ці херувими Слави стали появою Слави Господа.

Євреям 10:19-31 19 Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,