"Разом з роботою Значення Хліба й Вина [100], ця робота розкриває значення елементів Господньої Вечері, яка проголошує друге таїнство Христа. Омовіння ніг означає відкладення життя Месії."

Християнські Церкви Бога

Значення Омовіння ніг[99]

(Видання 1.0 20000615-20000616)

Християнські Церкви Бога

PO Box 369, WODEN ACT 2606, AUSTRALIA

email: secretary@ccg.org

У цю пору року належить глибоко думати про Єврейську Пасху. Ця невелика проповідь розкриває аспекти Церемонії Омовіння ніг. З чого почати? Усі ви помічали таку людську рису: коли справа йде добре, ви кажете "жах", і більше не думаєте про це. Але якщо справа не вдається, ви починаєте питати себе "чому?", і таким шляхом навчаєтесь. Павло робив те ж саме.

Апостол Павло написав Церкві в Коринфі, і Біблія зберегла цей лист для того, щоб ми його вивчали й звірялися з ним. Павло заснував Коринфську Церкву кількома роками раніше, і лист, як вважається, написаний незадовго до Єврейської Пасхи. В Коринфі виникли питання з приводу відношення до язичництва, з якого вийшли люди.

Здається, під час зборів на Господню Вечерю, Коринфська Церква діяла за зразком поганського свята, як випливає з коментарю Павла щодо самозвеличення - переїдання й пияцтва. Духовне значення і символізм хліба й вина повністю ігнорувалися.

Аналізуючи минуле, можна сказати, що проблеми Церкви виникли з нерозуміння значення церемонії омовіння ніг, яку Ісус наказав здійснювати своїм учням перед споживанням хліба й вина. Іоан дає нам чітку картину цієї події. Будь ласка, знайдіть Іоана 13:1-17.

Омовіння ніг - це особиста річ кожного з нас, і церемонія, за якою вам омивають ноги, є незвичайною подією. Але в давньому світі це була частина ритуалу привітання й гостинності в помешканні, і цей звичай застосовувався на всіх рівнях суспільства. Люди ходили в сандаліях або й взагалі босі, і, як наслідок, їхні ноги ставали брудними й запиленими.

В заможних будинках цю задачу виконував слуга низького рівня. Це аналог нашого звичаю витирати черевики на килимку перед дверима, або, як роблять у деяких європейських країнах, знімати взуття й лишати їх ззовні.

Коли Ісус узяв рушник і почав омивати ноги своїм учням, це було для них несподіванкою. Їхній вчитель омивав їм ноги. Ісус вирішив зробити так, щоб надати приклад доброзичливості, якою ми маємо відзначатися. Це акт смиренності.

Учні протягом тривалого часу розмірковували, хто робитиме це у Царстві, як зазначено в Марка 10:35-45

Серед учнів панували егоїстичні й амбіційні думки щодо Царства. Інший приклад наведений у Луки 22:24-27.

У їхній культурі готовність служити й смиренність зневажалися як якості хороших рабів. Смиренність була слабкістю. Місце людини в суспільстві було відображенням його контролю й впливу на інших. І те, що Ісус, їхній вчитель, виконував низьку роботу омовіння ніг, повністю суперечило їхній системі цінностей. З дій Ісуса ми бачимо, що смиренність і готовність служити обов’язкові для спасіння.

Дивіться Филип’янам 2:3-4і 1 Іоана 3:16.

Таким чином ми бачимо, що це не тільки смиренність і готовність служити, але й бажання віддати життя за ближнього, як це зробив Ісус, і як провіщали його дії в розмові, записаній в Іоана 13:6-7.

Зараз ми цілком чітко розуміємо, що робив Ісус, але апостолам на той час це не було зрозумілим. Поміркуйте про символізм, читаючи уривок з Іоана 12:1-8.

Іоана 12:1-8 (читати повністю)

Марія помазує ноги Ісуса коштовною олією, яку використовували для приготування небіжчика до поховання. Юда Іскаріот жалкує про даремну розтрату (олія коштувала річний заробіток), що символізує наш викуп і щорічне дотримання ритуалу хліба й вина. Я вважаю, що з того, що ми прочитали, логічно було б сказати, що Апостоли не бажали вірити в пророцтво, за яким їхній улюблений вчитель мав невдовзі померти.

Знову поміркуйте над уривками з Іоана 13:4,12. Тут записані дії й розмови.

Іоан був надихнений використати грецьке слово "tithenai", яке означає "відкладати", записуючи цю подію. В главах 10, 11, 15, 17 і 18 це слово використане в записах, коли Христос говорив про покладення життя за паству.

Іоан використав грецьке дієслово "lambenei" (відкладати), описуючи перевдягання Христа.

В главах 10, 17 і 18 "lambenei" знову використовується для описання влади Христа відкласти своє життя. Христос передбачав свою самопожертву і воскресіння.

У віршах 6-10 записана розмова Ісуса з Петром. Петро обурений тим, що його учитель хоче омити йому ноги, і говорить: "Ти ніколи не омиєш мені ніг". Петро вважав неправильним, що учитель омиватиме йому ноги.

Завдяки знанню символізму омовіння ніг ми поновлюємо нашу участь у воскресінні Христа, священництві й спадку.

Ісус відповів: "Хто омитий, тому потрібно омити тільки ноги, і ви чисті, та не всі". Він сказав так, бо знав, що Юда зрадить його.

Христос говорив, що після омовіння у водах хрещення наші гріхи перед спокутою були прощені. І ми не потребуємо хрещення кожного разу, коли грішимо. Проте ми грішні, й необхідність регулярного очищення символізується нашими брудними ногами - забрудненими в нашій подорожі в намаганні йти Божим шляхом, але які лишаються в трясовині. Ми не досягаємо мети навіть тоді, коли просуваємося вперед, і потребуємо прощення.

Коли ми беремо участь у щорічному омовінні ніг, це відновлює нас і знову спрямовує до навернення й чистоти, яку ми отримали через хрещення.

На завершення, ми бачимо, що омовіння ніг одне одному готує нас до хліба й вина. Воно нагадує нам про вірний, скромний й покаянний стан (каяття, що поглиблюється з кожним роком), у якому ми повинні бути, приходячи до Бога; не наслідуйте Коринтян. Подумайте про те, хто ми є, звідки ми й куди прямуємо. Боже милосердя й любов до нас підготує нас до належного стану для прийняття символів хліба й вина.