Християнські Церкви Бога
[060]
Найтиповіші питання щодо порівняльного релігієзнавства
(Видання 1.0 20000730-20011208)
Перелік найтиповіших питань щодо порівняльного релігієзнавства наведено нижче.
Християнські церкви Бога
PO Box 369, WODEN ACT 2606, AUSTRALIA
E-mail:
secretary@ccg.org
(Всі права застережені ã
2000, 2001 Wade Cox)Дозволяється безборонне копіювання та розповсюдження поданої статті за умови збереження її цільної структури цієї статті та виключення будь-яких змін у ній. При цьому копія повинна мати відповідний напис. Також необхідно вказати ім'я й адресу видавця. За отримання копії цієї статті плата може не стягуватися. Дозволяється наводити стислі цитати в критичних статтях та оглядах за умови дотримання закону про авторське право
Подану статтю можна знайти у всесвітній мережі інтернет за наступною адресою:
http://www.logon.org та http://www.ccg.org
Зміст
Тління віри…
Іслам, іудаїзм, християнство – Сувої Мертвого Моря –монотеїзм (єдинобожжя)Тринітарії / Унітарії…Менш відомі церкви – напіваріяни - аріяни
Екуменізм…Об'єднання конфесій
Іслам…Аллах – Рамадан – Коран –халіф - імам
Іудаїзм…Календар Хілеля
Протестантизм…Ступінь гріха Мартін Лютер – Феномен виключення
Поганство…Християни проти
Свідчення Ієгови…Переливання крові - Повернення Христа - Неділя -
Доктрина про душу…Переселення душ - безсмертна душа – Перевернений хрест – Євреї Голокосту – Традиція апологія…Хрищення дітей – Породжений католиком / католики
Мормони… Чи має ця релігія відношення до християнства – Хрищення мертвих - священний натільний одяг
Чернецтво…Що то є?
Гностицизм…Значення Bythus- Рай та пекло
Обрізання…Немовлята сини християни
Буддизм…Та ж мета, що й у християн – Далай Лама – чакри зцілення
Індуїзм… чи можна вважати цю релігію Екуменізмом – Клунь Веда – релігійні свята
Шаманство…Визначення шамана – Душі, випущені з чистилища
Франкмасонство…Релігія або ж секта Мітраїзм…всесвітні містерії
Адвентисти сьомого дня…Хибні доктрини
Ассиро-вавилонські вірування…Перст Ашират – мати гузка – перелік епонімів – Орев та Зеев - Марди Грас-Піната (Pinata) - Тантара
Зороастризм…Ахріман
Християнська доктрина містицизму…Доктрини претериста - священна кров та чаша Грааля – Могила св. Якова - Складання генетичної карти (ДНК) – Гермес - культи
Символ християнської віри…документ
Релігії народів…Голокост і Ватикан-Шотландці – кельти – теорія Гайя –тара – теорія хаосу – Благословення в Торонто – Шумерський текст
***********************************
Найтиповіші питання щодо порівняльного релігієзнавства
Тління віри
Не могли б ви трохи розповісти мені, у чому полягає суть ісламу, іудаїзму та, зрештою, християнства? Мені було б надзвичайно цікаво порівняти ці віровчення та оцінити, якою мірою вони різняться або ж схожі одне з одним.
Відповідь:
Насамперед слід зазначити, що іслам зародився ще за часів Адама. Тоді це була щира, правдива віра в єдиного Бога; вона простиралася через Ноя, Авраама та патріархів. Християнство, іудаїзм та іслам, напевне, мають під собою загальне біблійне підґрунтя; здогадно, усі ці віровчення виходять із закону Божого. Проте між ними існують напрочуд гострі розбіжності щодо значення віри та слушності або ж обґрунтування відповідних теологічних доктрин. Ми бачимо, що напружена обстановка може, зрештою, призвести до третьої світової війни.Сувої Мертвого моря спростовують традиційні аргументи мусульман, які стверджують, що оригінал Біблії є безповоротно загубленим. Підробки та невірний переклад, що має місце в Біблії короля Якова, аж ніяк не свідчать на їх користь. Іудаїзм являє собою догмат, заснований на невірному тлумаченні Біблії. Насправді то є ні що інше, як вчення-фарс, що найчастіше суперечить справді біблійним постулатам, що виникло в постхрамовий період. Сонячні та містичні культи поряд з доктриною гностиків спотворили справжню суть християнства. Хиби й омани сучасного ісламу зруйнували взаємини між Біблією та Кораном. Іслам існував у, так би мовити, "чистому" вигляді лише
за часів життя та активної проповідницької діяльності пророка Мухамеда та арабську країну очолювали чотири справедливих халіфи. Надалі послідовники та наступники пророка спотворили і зіпсували цю віру.Ви зрозумієте, яких саме змін зазнали первісні віровчення, коли прочитаєте статті, присвячені цим питанням: Христос і Коран (№ 163); Субота в Корані (№ 274); Джума’ах: підготовка до суботи (доречніше було б перекласти як “..Приприготування до суботи”) (№ 285); Буття 22: іудаїзм, іслам та жертва Ісака (№ 244
). До того ж, радимо вам звернути пильну увагу на наступні статті: Закон Бога (доречніше було б перекласти як “Закон Божий”) (№ L1); Календар Бога (№ 156), а також Походження Різдва та Великодня (№ 235). Ви зможете докладно довідатися про колосальні зміни у всіх трьох Релігіях, що мали місце постхрамовий період. Ці зміни були обумовлені прагненнями окремих політичних діячів, що використовували релігію у своїх корисливих інтересах.Ось нарешті прийшов той час, коли деякі із сувоїв Мертвого моря були оприлюднені та багато людей отримали нагоду дізнатися значно більше про них. Та, на мій погляд, дуже важливо, щоби ця подія надала можливості деяким відгалуженням християнства переглянути свої доктрини. Адже на основі виявлених документів у нас з'явилася можливість перевірити дійсність різних вчень, що існують уже багато століть. Втім, чи можемо ми очікувати того ж від мусульман та прихильників іудаїзму?
Відповідь:
Ні, на жаль, на сьогоднішній день справи йдуть далеко не кращим чином. Як не дивно, і мусульмани, і юдеї люто намагаються спростувати факт існування сувоїв або ж ігнорують зміст цих рукописних пам'ятників. Протягом багатьох століть адепти ісламу затверджували, що вони не зобов'язані дотримуватися Закону Божого, та отже, і біблійних вказівок, адже цей текст не має нічого спільного з оригіналом, авторами якого були пророки та Храм.Дивно, що вони все ж таки намагаються заперечувати дійсність та істинність сувоїв, знайдених у Мертвому морі, навіть усупереч тому, що ми маємо незаперечні докази нашої правоти. Та це робиться з урахуванням невеликих поправок на рабинський іудаїзм, який, безсумнівно, справив неабиякий вплив на авторів цього літературного джерела у постхрамовий період (тобто після падіння Храму, наприклад текст Повторення Закону 32:8). Не коштує великої праці довести, що Зміст Талмуда, священної книги іудеїв, являє собою усього лише перекручений варіант Біблії. Іудеї сліпі, і вони навмисно не хочуть зауважувати свою помилку.
Мені говорили, що три великі релігії, тобто християнство, іслам і іудаїзм монотеїстичні, тобто передбачають теологічну концепцію єдинобожжя. Чи правда це? Не могли б ви пояснити цю думку?
Відповідь:
Три названих вами релігії, тобто християнство, іслам і іудаїзм виходять з однієї віри, в основі якої, безумовно, лежить монотеїзм (єдинобожжя). Раціональний теїзм, біблія і три віровчення, що виходять від них, безсумнівно, мають монотеїстичну природу.Проблеми почалися лише тоді, коли почали з'являтися сонячні культи і поганські звичаї пов’язані з доктриною триєдиного Бога. Через призму догмата Трійці християнство не можна розглядати як монотеїстичну структуру. Аналогічні віровчення в ісламі, такі як, скажімо, Алі, також не є монотеїстичними.
Концепція монотеїзму походить з ідеї про єдиного Правдивого Бога, що один має безсмертя та в якому живе та діє все, що існує. У цьому полягає суть щирого монотеїзму та прихована справжня суть Біблії. Більш докладно про це ви можете прочитати в статті, присвяченій цьому питанню під назвою Давній монотеїзм (доречніше було б перекласти як “Єдинобожжя в давнину”) (№ G1).
Тринітарії/Унітарії
Чи не могли б ви трохи розповісти про інші, менш відомі церкви, що не належать до категорії церков триєдиного бога? У чому полягає суть теологічних концепцій, що вони їх сповідають? Де знаходиться їхнє офіційне представництво цих церков?
Відповідь:
Після соборів, що відбулися в четвертому столітті, Християнська церква розкололася на дві основні галузі: унітаріїв і тринітаріїв. Протягом перших двох століть усі церкви поділяли ідеї унітаризму та віру в те, що Христос був Великим Ангелом Старого Заповіту. Тринітаріїв тоді просто не існувало в межах християнської релігії. Вони були поганами, що вклонялися в Римі Юпітерові, Юноні, а також Мінерві та Непорочній Діві.Бінітаріанська система культів, у центрі якої знаходився бог Аттіс, ввійшла в християнство з Рима; культ Адоніса ж прийшов у християнство зі сходу. Це віровчення укоренилося в християнстві в третім столітті, після нікейського собору в 325 р. і згодом отримало назву модалізм. Втім, це сталося лише в четвертому столітті. Після того, як у Константинополі в 381 р. був схвалений та затверджений догмат триєдиного Бога, віра зазнала черговий розкол. Незабаром з'явилися суперечки та різночитання; ситуація набула загострення одразу, як тільки стало актуальним питання про святкування Великодня в другому столітті. Див. статті під назвою Квартодециманські диспути (№ 277), а також Походження Різдва і Великодня (№ 235)
.Унітарії і тринітарії зазнали взаємної ворожнечі та чвар одне стосовно одного протягом декількох століть. У зв'язку з цим ми настійно радимо вам прочитати статті під назвою Війни між тринітаріями та унітаріями (№ 268). Унітарії також дотримували суботи. Їх помилково називають аріянами. Члени сім
'ї пророка Мухаммеда також належали до прихильників суботи.У четвертому столітті абіссінська церква послала свого архієпископа (представника) Муесса до Китаю так, щоб на своєму шляху він відвідав Індію. Він затвердив позиції християнства в Китаї, жителі якого, переважно, дотримувалися Суботи і поділяли положення унітаризму. Багато хто з них згодом організував торгові альянси разом з арабами, а ті, у свою чергу прийняли іслам. Цих людей стали називати “хью хью”. Більш докладно про це ви зможете прочитати в статті під назвою Загальне поширення церков, що дотримувалися суботи (№ 122). Адептів суботи дотепер можна знайти в Китаї — їх нараховується там біля мільйона. Багато хто з них перейняв ідеї єретичного вчення, що згодом отримало назву сабелліанізм; нині ж вони істотно відійшли від первісних доктрин. Деякі з них вшановують Ісуса як Отця та Бога.
В добу реформації унітаріянська церква розкололася, внаслідок чого утворилися два основних відгалуження. Першою течією був радикальний унітаризм, що пішов від ідей протестантських груп. Представники цього релігійного відгалуження дотримувалися неділі з того самого дня, коли вони перейняли католицьку віру. Інша ж течія виникла на ґрунті дореформаційної доби, зокрема, церкві вальденсів, що були прихильниками суботніх богослужінь. Нащадки цих людей живуть і понині,
їхні сліди можна знайти в Європі. Більш докладно ці проблеми висвітлені в наступних статтях: Роль четвертої заповіді в історії церков, що дотримували суботу (№ 170), а також Соціанізм, аріанізм та унітаріанізм (доречніше було б перекласти як “Соціанізм, аріанство й унітаризм”) (№ 185).Радикальний унітаризм заперечує преіснування (буттєву передісторію) Ісуса Христа та, з погляду історії біблеїстики, ця течія існує порівняно нетривалий час. Ранні мусульмани досить довго розвивали цю ідею. Вона (ця ідея) відрізняється від первісного унітаризму; до того ж вона не має ніякого відношення ані мусульманських доктрин, ані біблійного іудаїзму, зокрема, доктрин щодо Месії. Історія церков у Трансільванії докладно висвітлена в праці рабина Самюеля Кона Адепти суботи в Трансільванії, ХЦБ Паблішінг, США, 1998 р. До того ж, зверніть увагу на статтю під назвою Преіснування Ісуса Христа (№ 243), де ви зможете отримати більш докладні відомості щодо цього питання, а також про віровчення готів.
Аж до останніх десятиліть, значна частина церков, що дотримуються суботи, не були тринітаріями. Адвентисти Сьомого Дня офіційно прийняли догмата триєдиного бога лише в 1978 р. Світова Церква Бога затвердила інший курс у 1993/4 р., а Церква Бога офіційно ухвалила догмат бінітаризму в Денвере в 1995 р. Доктрина діатеїзму також проголошувалася і на інших конференціях, присвячених питанням теології.
Інші з церков, що прилічують себе до Церков Бога, розходяться в поглядах щодо істинної віри. До того ж діапазон з поглядів сягає від догмату триєдиного бога аж до діатеїзму, так званої доктрини бінітаризму. Християнські Церкви Бога споконвічно сповідали єдинобожжя в рамках унітаризму; такою була віра в першому столітті. Унітаріїв-універсалістів де-не-де вважають унітаріями радикального напрямку. Принаймні, таке положення було висунуто на загальній конференції в штаті Джорджія.
Я чув про аріанство, та, втім, про напіваріанство, як мені здається, говорять украй рідко?
Відповідь:
Термін “аріанство” вживають у значенні “аріяни, що визнають преіснування Ісуса Христа”. Здебільшого, цей термін застосовують до послідовників та наступників Арія, пресвітера, старійшини Олександрійського в контексті подій, що відбулися під час собору в Нікеї в 325 р. н. е.Внаслідок цього теологічних звад з'явилася нова фракція, що одержала назву Македонської; її представників слідом за цим почали називати напіваріянами. Численні терміни та самі поняття, що характеризують особливості та своєрідність світогляду того чи іншого релігійного відгалуження, запозичені від пропаганди тринітаризму. Див. статтю під назвою Аріанство і напіваріанство (№ 167), Соціанізм, аріанізм та унітаріанізм (доречніше було б перекласти як “Социанизм, аріанство й унітаризм”) (№ 185), Бінітаризм та тринітаризм (№ 76), Святий Дух (№ 117), Єдиносущний Отець (доречніше було б перекласти як “Єдиносущні в Отцеві”) (№ 81), а також Розвиток моделі неоплатонізму (№ 17).
Чи не могли б ви пояснити, яку роль відіграють аріяни в контексті теологічних диспутів між фракціями унітаріян та аріян, а також афанасіан і тринітаріян? Це досить складне питання, в якому чимало плутанини.
Відповідь:
Плутанину навмисно внесли тринітарії, аби створити міф невідповідності унітаріянської доктрини первісним теологічним положенням ранньої церкви. Фундатором аріанства був олександрійський пресвітер Арій. Іноді цю течію в християнстві називають також євсевіанством, позаяк Євсевій був значно старше за віком, ніж Арій. Арій же, власне кажучи, не був присутній на соборі, що відбувся в Нікеї. До нього зазвичай зверталися лише тоді, коли мали потребу в ньому як у консультанті з питань логіки в теології.Крім нього існувала величезна кількість інших єпископів, що пройшли школу такого видатного теолога як Лукіана Антіохійського, що був воістину великим учителем кінця третього, початку четвертого століття. Проте, варто визнати, що Арій був усього лише одним з довгої низки людей від Христа та апостолів, усі з яких були унітаріями. Догмат триєдиного бога остаточно сформувався лише в четвертому столітті.
Таким чином, їм довелося внести плутанину і безладдя в історію цього питання і поставити на ньому клеймо унітаризму. Вони поставили на ньому печатку єресі, хоча, насправді, батьки антинікейці сповідали унітаризм протягом двох перших століть віри.
Юстин Мученик у своєму посланні щодо християнської віри до римського імператора близько 150 р. н. е. чітко висловився про те, що Христос є Ангелом Яхве (Ієгови), що дав Закон Мойсею на синайській горі. Досить складно підвести Юстина та римську церкву під категорію аріанства, адже Арій народився на півтора століття пізніше. Див. наступні статті: Рання теологія божества (доречніше було б перекласти як “Найдавніші доктрини про Бога”) (№ 127), Єдиносущні з Отцем (доречніше було б перекласти як “Єдиносущні в Отці”) (№ 81), Соціанізм, аріанізм та унітаріанізм (доречніше було б перекласти як “Соціанізм, аріанство й унітаризм”) (№ 185).
Екуменізм
Чи можна розглядати факт збору амулетів для виготовлення одного литого тельця як певне пророцтво про те, що надалі всі люди об'єднаються в лоні однієї віри? Нещодавно ми всі стали свідками того, як деякі конфесії (лютерани і католики) стали на шлях об'єднання. Чи можемо говорити про те, що процес релігійної інтеграції триватиме відповідно до пророцтва, що символічно оповідає нам про прийдешнє возз'єднання релігій
?Відповідь:
Напевне, ви маєте тут рацію. Біблія говорить нам і на чолі її написане ім'я: таємниця, Вавилон великий, мати блудницям і мерзенностям земним. Таким чином, релігійна блудниця містичних культів, про які символічно оповідає нам Біблія, литий телець із золота також були частиною однієї і тієї ж системи вірувань. Вони усі об'єднаються, щоб боротися проти Месії, однак, вони приречені на поразку від рук звіра в останні дні. Ізраїль був примушений укусити золота тельця і випити золотої води, у якій змішані кілька релігійних систем. Це також свого роду пророцтво.Іслам
Якщо я усі вірно розумію, мусульмани поклоняються Аллаху. У чи самій справі це їхній бог і, якщо це так, то яка етимологія цього імені?
Відповідь:
Арабське ім'я “Аллах” походить від східно-арамейського або ж халдейського імені “Еллах”. Це ім'я може стояти лише в однині, до того ж, воно зовсім виключає категорію множини. Він же є Єдиним Правдивим Богом “Елоахом”, що про нього йдеться в Біблії. Форма однини “Елоах” та халдейська форма “Елахх” здобула форму “Елохім” множини в єврейській мові і “Елаххін” халдейською мовою.“Елохім” може стояти у формі однини, позаяк його вживають у значенні “один з елохімов”. Це слово вживається в значенні “Елоах“, тобто воно означає, як правило, “Ха Елохім”, “Елохім” або ж “єдиний Правдивий Бог”. У грецькій мові закорінена традиція називати бога, використовуючи категорію однини в Коїні “Ho Theos” а також “Theos”, або ж у знахідному відмінку “ton Theon”, також просто “theos”; усі ці терміни вживаються в
значенні “елохім”. Елохім як словоформа з категорією множини здобула в грецькій мові форму “theoi”. Мусульмани визнають Єдиного Правдивого Бога, що про Нього йдеться в книзі Івана 17:3. Саме Він складає для них основу тої божественної сутності, яка зветься “Аллах”.Мусульмани дотримуються посту протягом цілого місяця (дев'ятий місячний місяць). Мені було б украй цікаво дізнатися, чи має цей піст будь-яке відношення до Біблії? Якщо ні, то виникає наступний питання: чи вимагає Біблія від християн того, щоб вони постилися за будь-яких інших обставин?
Відповідь: Коран наказує правовірним дотримуватися місяць посту. То був місяць приготування, що його спіткала доля всіх свят — він перетворився на поганське свято.
Великий піст — це наслідок невірного тлумачення значення першого місяця, коли потрібно святкувати єврейську Пасху, як зазначається в Біблії. Цей звичай міцно закорінений в поганській системі вірувань, в ісламі ж він закріпився під назвою “рамадан”. Біблійні вказівки спростовують це свято, так що Коран
попросту навчає правовірних, аби вони дотримувалися місяця посту, що, як ми розуміємо, триває з першого дня місяця авіва або ж нісана та аж до кінця свята Опрісноків. Це свято відзначають на двадцять перший день місяця авіва.Я мусульманин і в мене були власні причини ретельно вивчити Старий Заповіт, оскільки ця частина Біблії відбиває більшість легенд, описаних у Корані. Я навіть не знаю, з чого почати вивчати Новий Заповіт. Ким були ці люди, що написали його? Скільки років після Ісуса Христа вони жили? До того ж, мені хотілося б знати, чи насправді всі християни приділяють однаково багато уваги Старому і Новому Заповітам? Я ставлю це питання, оскільки багато хто з тих, хто був навернений до віри, хочуть точно це знати після того, як вони стали мусульманами. Я гадаю, ми хочемо бачити релігію через призму історії.
Відповідь: Відповіді на це питання також можна знайти в Корані. Коли писався Новий Заповіт, поняття “Святе Писання” містило в собі лише "Старий Заповіт". Новий Заповіт являє собою пояснення намірів пророків Старого Заповіту. Таким чином, мова йде про коментарі до Закону Божого. Саме як коментар і потрібно розглядати Коран.
З авторитетних джерел ми бачимо, що Об'явлення Господнє дано від Пеклама до Ноя, а також Авраама, Ісака та Якова, також Мойсею й Аарону, Христу й біблійним пророкам. Мухаммед та чотири праведних (справедливих) халіфи правильно розуміли Аль Іслам. Після цього іслам утратив колишню чистоту та істинність споконвічної віри.
Те ж саме відбулося з людьми, що про них згадується в Писанні. Більш докладно про це можна прочитати в наступних статтях: Загальне поширення церков, що дотримувались суботи (№ 122), а також Роль четвертої заповіді в історії церков, що дотримувалися суботу (№ 170).
Мухаммед говорив про необхідність дотримання суботи. Він наполягав на обов'язковості виконання цього розпорядження, говорячи, що “кожний, хто не дотримує їх, — мавпа”. Подібно Христу й апостолам, усі з тих, хто належав до Аль Ісламу від Пеклама й до Христа дотримували суботи. Проте ті, хто повірив у неправду, спотворили зміст та значення Корана; вони змінили день поклоніння на неділю й зреклися суботнього дня. До того ж, ті самі люди запровадили звичай святкувати поганський Великдень, що є суть одвічного свята, відмічуваного на честь поганської богині,
що стала причиною звад між ізраїльтянами, арабами та синами Кетури. Таким же чином Джума’ах був скорочений до п'ятничної молитви, а субота в ісламі зазнала забуття. Див. наступні статті: Субота в Корані (№ 274), а також Джума’ах: підготовка до суботи (доречніше було б перекласти як “...приготування до суботи”) (№ 285).Подібним же чином брехуни винайшли Трійцю та запровадили звичай вшановувати це свято у четвертому столітті. Цей звичай став вагомою причиною для розколу між багатьма християнськими конфесіями. У Корані містяться посилання на ці дві основні групи. Про людей Писання говориться в наступних сурах: II. 105, 111 і далі 120, 144; III: 23, 64 і далі, 98 f.,110 і далі, 186f., 199; IV. 44 f., 123, 153 і далі, 171; V, 5, 15, 19 і далі, 59, 65, 68, 77,
XXIX: 46; XXXIII: 26 м далі, XCVIII 1 до кінця, LVII: 29.У родині пророка були вживані біблійні тексти. Нам відомо, коли вони були написані, і ми знаємо, що всі тексти вірні. Зі змісту Сувоїв Мертвого Моря ми можемо дійти висновку про те, які тексти були в Пророка, а також про те, що ці тексти були такими ж, як і за часів Христа, тобто їхній зміст ідентично. Роль і місце поняття “Елоах” не змінилися за довгий час. Проте, хтось створив міф про те, що оригінальні тексти були загублені, коли до влади прийшла більш пізня династія халіфів, що не почитали закон і не додержуються його. Як сказав пророк “вони не могли дочекатися, коли ж нарешті закінчиться молитва, щоб повернутися до своїх торгових справ у суботу”. Люди, що дотримували букву Закону Божого, здобули підтримки та схвалення з боку Чотирьох Справедливих халіфів. Права цих людей визнали, отже віруючі могли залишитися в спокої доти, поки до влади не прийшли інші царі, що не бажали визнавати права віруючих у рамках тодішнього ісламу.
Новий Заповіт був написаний церковними діячами першого століття. Апостоли Матвій і Іван написали своїх євангелій, а їхні учні Марк та Лука написали свої теологічні твори, що також вважають євангеліями. Праці Павла автентичні, їх авторство не підлягає жодному сумніву. Існує думка про те, що, книгу послання до євреїв почав писати Павло, але закінчив її інший учень, напевне Варнава. На загальну думці, Івана вважають автором євангелія, послань та Об'явлення, що зійшло на нього. Це Об'явлення Бог дав Месії.
Історія канону більш докладно висвітлена в статті під назвою Біблія (№ 164). У цій статті ви зможете знайти масу корисних матеріалів по цій темі. Люди, що й дотепер дотримують первісних (одвічних) напоумлень Книги Книг, й досі залишаються серед нас, втім їх залишилося не так уже й багато. Написано: “Дійсно дали ми Писання Мойсею та відправили багатьох посланників, щоб вони йшли за Ним, і ми дали Ісусові, сину Марії ясні докази і Ми не залишили його в Дусі Святому. Хай буде так: “Коли ж прийде посланник і принесе вам звістку небажану для вас, то запишаєтеся ви і не ввіруєте та й уб'єте його?”
Цікаво, чи насправді Аллах, той що добрий та милосердний, Єдиний Правдивий Бог, утратив їх, як стверджують деякі імами? Чи в нього недостатньо могутності, аби зібрати слова пророків усіх часів?
“І сказали вони: зміцнилися ми в серце своєму. Ніхто інший, крім Аллаха” прокляв їх за невір'я їх. Деякі залишилися з тих, хто істинно вірує в Нього”.
З чого ж створена людина? Вона врятована в крові та воді, що тече від Месії, котрий є Аль Таріх: Нова Досвітня Зоря. Див. статті, у яких це питання розглянуте більш детально Христос і Коран (№ 163). На сайті www.logon.org ви зможете також знайти статті арабською та іншими мовами.
Пояснення до Старого Заповіту містяться в Новому Заповіті, а Коран не можна зрозуміти без Біблії, оскільки священну книгу мусульман, по суті, слід розглядати як добірку уточнюючих коментарів. Існує лише один Аль Іслам, і він був даний із самого початку, таким чином, усі люди зобов'язані дотримуватися законів живого Бога Елоаха або ж Аллаха”. Ви не можете вважатися правовірним мусульманином, якщо ви не дотримуєте суботи.
Чи не могли б ви відповісти на запитання про те, що означає слово “халіф”? До того ж цікаво, чи й досі існує ця людина або ж урядовий апарат?
Відповідь:
Халіфат — мусульманська теократія з халіфом. Це слово походить з арабської мови, тобто “халіфат” має значення "послідовник, наступник". Зараз уживають термін “халіф”. Оксфордський універсальний словник говорить, що вимова з довгим “а” є немилозвучною.Це слово, власне кажучи, означає мусульманський титул людини, котра виконує обв'язки голови держави (зазвичай монархічної) та одночасно її релігійною головою, спадкоємцем пророка Мухаммеда. Халіфат же являє собою деяку форму правління та, відповідно, урядовий апарат держави.
Перші чотири халіфи здобули в історії назву чотирьох справедливих халіфів. Після них, за переконанням багатьох істориків-теологів іслам припинив бути "чистою" вірою (без домішок поганства). Початок “забруднення” віри спостерігають під час правління династії Уммаїдів та Абассидів. На сайті www.ccg.org ви зможете знайти цілу низку статей, присвячених ісламу, а також падінню Єрусалима за часів правління Омара. Так, у цьому відношенні, надзвичайно корисною буде стаття під назвою Голгофа: місце черепа (№ 217). Також зверніть увагу на роботу під назвою Містицизм розділ 5 Іслам, ХЦБ Паблішінг 2001; її ви зможете знайти на сайті www.ccg.org/english/s/B7_5.html.
Не могли б ви пояснити, хто є такий імам та яким чином можна здобути цю посаду (як це відбувалося в минулому)?
Відповідь:
Існують два значення слова "імам". Сама назва (тобто титул) означає “передувати, випереджати”. Це слово є активно вживаним стосовно священиків, які здійснюють богослужіння в ісламській мечеті.Крім того, це слово використовувався як титул, що його надавали різним мусульманським лідерам та розділам, включаючи халіфів та незалежних принців. Для того щоб одержати цей титул, необхідно ретельно вивчати іслам та гарно знатися на всіх тонкощах релігійних стосунків між громадами.
Іудаїзм
Що являє собою система додаткових днів і років у календарі Хілеля?
Відповідь:
Відповідно до календаря Хілеля переноситься дата Свят сьомого місяця, оскільки була запроваджена система додаткових тимчасових проміжків. Ці нововведення було здійснено в 344 р.; автором цієї системи літочислення стали два вавілонських рабини. Рабин же Хілель II у 358 р. н.е. схвалив ці нововведення. Втім, над календарем тривала робота, позаяк його намагались удосконалити. Таким чином календар зазнавав змін аж до одинадцятого століття. З одинадцятого століття був запроваджений звичай святкувати Рош Хашна. Це свято з'явилося в третьому столітті нашої ери; точніше, він був запозичений з Вавилона до Іудеї; на основі цієї традиції надалі визначився час початку місяця, а сам день свята стали вважати передоднем Нового Року. У 2000 році відповідно до дня святкування Рош Хашнах, тобто Очищення, цей день переноситься з оригінальної дати і, таким чином, збігається із суботою сьомого жовтня. Отже, Очищення відбудеться двома днями пізніше, ніж зазвичай, тобто увечері восьмого жовтня. Це свято триватиме протягом суботньої ночі та понеділка дев'ятого жовтня.Нова дата передбачає святкування двома днями пізніше, ніж день, коли свято відзначали давні предки відповідно до храмового календаря. Цей календар був заснований на астрономічних збігах та закономірностях переміщення й обертання небесних світил. Так, за допомогою цього календаря люди визначали початок кожного місяця, новий рік у місяць авів. Цей новий рік — справжній, оскільки саме він є першим місяцем згідно закону Божого. Див. статті під назвою Календар Бога (№ 156); Місяць і Новий Рік (№ 213); Календар і Місяць: переносити або святкувати (№ 195)
.Про те, якими були погляди на день Очищення у довічних християн, ви можете дізнатися з наступних статей: Очищення (№ 138), а також Aзазел та очищення (№ 214). Ключем до очищення є покаяння людини та її повернення до лона Божого в законі його.
Протестанти
Більшість протестантів говорять, що гріх є гріх. Чи вірите ви в ступінь гріха
?Відповідь:
З боку протестантів це досить сміливе положення (припущення) стосовно сутності поняття "гріх". Біблія досить ясно говорить нам про те, що гріх є беззаконня (1Іван. 3:4). Проте протестанти не дотримуються заповідей Бога та закон Його, вони не вважають біблійні загальним правилом. Вони усе ще знаходяться під владою постанов соборів, що відбулися в четвертому столітті. Внаслідок цього до церкви проникнули помилкові, облудні теологічні догмати, що спричинили докорінні зміни в тлумаченні та розумінні, усвідомленні закону як такого. Протестанти виявилися в залежності від Августина, а вірніше, від його доктрин, що ґрунтуються на висновках собору й офіційно схвалених положеннях, висунутих там же, під час проведення. Прихильники цих доктрин розглядали основні теологічні аспекти в рамках “внутрішнього божественного” розуміння теологічної природи питання.Саме з цієї причини протестантська реформація зазнала неминучої поразки. Вона провалилася, оскільки протестантизм недалеко пішов від Августина у відношенні відродження давньої, первісної віри. Так, протестанти не змогли належним образом пояснити, витлумачити гріх як теологічну категорію; вони були вкрай непослідовні у своїх міркуваннях і умовиводах. Протестантські конфесії доби реформації не загострювали надто пильної уваги на десять заповідей, проте, першу та четверту заповідь вони, такби мовити, "залишили у спокої". Крім цього, багато хто з них порушує другу біблійну заповідь.
Суть доктрини полягає в тім, що якщо ви порушуєте одну заповідь, то ви порушуєте весь закон одночасно. До того ж, усе, що не по вірі, гріх (Рим. 14:23). Поважати людей — також гріхи в цьому відношенні церква не змогла одержати благодать Божу (Якова 2:9). Іван говорить, що є гріх, за який не слід карати смертю. Це означає, що ті гріхи, що у нас накопичуються рік за роком, потім змиваються, і нам буде дозволено залишитися в тілі Христовому і потрапити до першого воскресіння, про яке розповідається в книзі Об'явлення 20. Ті ж, хто свавільно і вперто продовжує грішити, незмінно потраплять до другого воскресіння та зазнають другу смерть. Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім пробуває насіння Його. І не може грішити, бо від Бога народжений він (1Іван 3:9).
Розходження в самім понятті гріх склали основу поглядів і суджень про смертний гріх і індульгенції. Церкви, що представляють традиційний напрямок, протягом декількох століть огортали завісою таємниці визначення смертного гріха і того гріха, якім можна відпокутувати. Так чи інакше, така була первісна доктрина церкви Нового Заповіту. Гріх коринфського блудодія був настільки великий, що йому був даний суперник, щоб він зміг наприкінці життя своєї знайти порятунок (1Коринт.5:5). Таким чином, його відлучили від церкви та віддали його до суду, доки він не покаявся. Іншими словами він був переданий на другу неділю, щоб він зміг знайти порятунок та життя в ньому. Він одержав можливість покаятися та, напевне, саме це він і зробив.
В наш час існують відгалуження антіноміанізму, представників яких плутають із протестантами. Ці люди затверджують, що Закон Божий, тобто колишнє про нас рукописання винищене (тобто Христос узяв його з середини та прибив на хресті (
stauros), як про те оповідується в посланні до колосян 2:14). Виходячи з цього біблійного положення, вони дістаються висновку про те, що гріха взагалі бути не може. Ця точка зору впевнено здобуває дедалі більшої популярності в усьому світі.Див. наступні статті: Походження традиції носити серги та прикраси в стародавності (№ 197), Походження Різдва і Великодня (№ 235), а також Золоте теля (№ 222).
Яку історичну роль відіграв Мартін Лютера? Наскільки мені відомо, його було відлучено від церкви, втім, я нічого не знаю про те, чи повернувся він будь-коли на лоно церкви. Якщо це так, то з якої причини його знову вважати причетним до церковників? Хіба він не єретик?
Відповідь:
Діяльність тодішнього Ватикану II була спрямована те, щоб відновити протестантські церкви, налагодити контакти з Римом і, таким чином, протестанти зараз попросту ведуть відособлену діяльність, але це не виходить, що їхній вважають єретиками.За часів правління Пія IX Ватикан I прагнув до встановлення культової системи Бика
Unam Sanctam. Мета цієї релігійної ідеології була викладена на полях книги. Більш докладно про заголовок на полях, перекладі і самій меті ви зможете довідатися зі статті під назвою Теорія справедливої війни (№ 110).Щоб почати діалог, Ватикан II почав рішучий курс. Зачинателем нових дипломатичних відносин з іншими релігійними інститутами став понтіфік Іван XXIII, а продовжив його справу Павло VI. Зараз у церкві панує атмосфера звад та ворожнечі. Отже, з метою примирення прихильників радикальних змін у церкві Свята палата висунула нове положення доктрини, що згодом отримало назву “Доктрини Віри” і було схвалено Святішім синодом.
Наступні кроки інквізиції ґрунтувалися на ідеологічних підставах, авторство яких приписують папо Іванові Павлові II. Видатні діячі римської католицької церкви, такі як, наприклад, Моріс Вест, висловлювали свої побоювання з приводу нових ідеологічних положень. Наступні кроки до канонізації (прирахування до лику святих) Івана XXIII і Пія IX викликали бурхливу реакцію з боку ворогуючих конфесій. Одні затверджували, що це означає повернення до старих, одвічних традицій, що зжили себе, інші ж переконували церковників у прогресивності такого рішення. По суті, це був напрочуд зграбний психологічний хід. Метою тих, хто стояв за ним, було запровадити в життя небажані для інших зміни і, у той же час, заперечувати очевидність будь-яких змін, що відбуваються.
Ті, хто не хотіли змін, залишилися на місці. Прихильники змін залишилися на місці, однак, кожний наполягав на тих змінах, що він вважав доцільними на той момент. Поступово опозиція “зварилася” подібно тому, як жаби варяться в гарячій воді. Отже, у контексті подій, що
відбуваються, ми можемо виділити Лютера Єретика і Лютера Святого, котрий зміцнив церкву, але це не заважає йому бути єретиком. Ви, дійсний Мартін Лютер, потурбуйтеся встати! Разом з Катерберрі й англіканцями/ єпіскопаліанцями. Потрібно помітити, що кантерберійська громада висувала заперечення до самого кінця, аж до останнього слова Ратцингера, уповноваженого представника інквізиції Ватикану.До кінця двадцятого століття в релігійному житті Америки відзначають “феномен зникнення”, що може призвести до серйозних, хоча поки і невидимим наслідкам. Не те, щоб інші церкви не витиснули протестантські церкви традиційного напрямку — просто країна опинилася в ситуації, коли окремо взяті люди не відчувають потреби в традиційній церкві. Сьогодні люди, як видно, не відчувають дискомфорту, дотримуючись інших, глибоко особистих переконань, таким чином, віддаляючись від стародавнього (одвічного) розуміння віри. Вони поступово забувають про те, що ніколи існували громади, у яких людей об'єднували спільні прагнення до віри та глибшого пізнання цієї віри. Чи згодні ви з думкою, що її викладено вище або ж ви дотримуєтеся іншого погляду на речі?
Відповідь:
Наш народ постійно випробувала на собі ярмо традиційних різноманітних християнських інститутів. Ми були змушені потай дотримуватися біблійних вказівок, попри усі утиски та переслідування. Мета Голокосту полягала в тому, щоби повністю знищити нас та юдеїв. Кожного, хто дотримувався біблейських законів та наставлянь, піддавали гонінням. І це було справою рук так званих церков традиційного напрямку.Власне кажучи, нема нічого дивного в тому, що вся Біблія зазнала таких шалених спотворень та змін, що коли в нас з'явилася можливість глянути на речі більш-менш правдиво, виявилося, що наші колишні уявлення про Біблію аж ніяк не відповідають дійсності, оскільки вони не віддзеркалюють реальний стан речей. В праці рабина Кона, що вона була оприлюднена в 1894 р. ви зможете прочитати про ті жахливі речі, до яких причетна так звана християнська церква. Ви зможете довідатися про те, яких страждань та злиднів довелося зазнати щирим віруючим християнам, потерпілих від рук цих так званих християн. Вони убивали наших жінок лише тому, що ті готували їжу на гусячому жирі, а не свинячому салі та дотримувалися суботи. Коли римські католики припинили вбивати ні в чому неповинних людей, владу захопили лютерани. (Кін Адепти суботи в Трансільванії, ХЦБ Паблішінг, передмова Кокса, 1998 р.).
Історія церков, що дотримували суботу, докладно висвітлена в статтях під назвою Загальне поширення церков, що дотримують суботи (№ 122), а також Роль четвертої заповіді в історії церков, що дотримували суботу (№ 170). Крім того, див. статті Квартодециманські диспути (№ 277)
.Поганство
Чому так багато людей висловлювають свою ворожість до поган? Ми, ті, хто вшановують диявола, не такі вже і погані люди. До того ж, Поганство існувало задовго до того, як з'явилося християнство, отже деякі конфесії або ж відгалуження християнства можна було б назвати поганськими. Узяти, хоча б католиків, що поклоняються Святій Діві Марії так само, як і Ісусу Христу. У релігії, що сповідаю чорні маги, ви зможете знайти аналогічне божество, порівнянне з дівою Марією і богом, подібним до Ісуса Христу хоча б тому, що богиня щорічно родить бога в цей світ. Він живе свою життя, а потім вмирає узимку лише потім, що знову народитися навесні — тобто так само, як це зробив Христос. Мені здається, що християнам варто пояснити всю культову передісторію їхньої віри, перед тим як вони почнуть ганьбити та паплюжити поган.
Відповідь:
Очевидно, ви геть невірно зрозуміли, в чому саме полягає суть проблеми. Те, що ви робите, аж ніяк не може погоджуватися з Закон Божим. Джерела та походження вашої релігії давно вивчені. Ця тема цілком висвітлена в низці статей, що ви їх можете знайти на сайті www.ccg.org. Див. статті під назвою Доктрина первинного гріха частина 1 Садок ув Едені (№ 246), а також Доктрина первинного гріха частина 2 Нащадки Пеклама (№ 248).Те, що ви говорите про католицьку церкву — щира правда. Культ діви Марії як матері богині прийшов до християнства з поганських культових вірувань Вааля-Easter (паска – англ. прим. перекл.). Ця система дала поштовх до розвитку Поганства в першу чергу. Це була давня (первісна) віра аріан. Поганство являє собою релігію, в основу культів якої покладені "святкові
" дні приношення людських жертв.Бог засуджує цю систему культів і нам, християнам, заборонено вірити в поганських богів та бути хоч як причетними до подібної системи вірувань. Церква Бога зазнавала суворих утисків та переслідувань протягом двох тисяч років, тому що ми не захотіли прийняти звичаї святкувати поганський Великдень умираючого Бога. Ані Аттіс у Римі, ні грецький бог Адоніс, ні єгипетський бог Осіріс ніколи не були об'єктами поклоніння членів Християнських церков Бога. У цьому відношенні вам стане у пригоді стаття під назвою Походження Різдва і Великодня (№ 235), а також Золоте теля (№ 222).
Щира християнська церква ніколи не приймала поганських свят. Рання римська церква запровадила помилкові, облудні теорії, те ж зробили й інші церковники на соборі в Константинополі. Вони розробили ідеологічний курс, спрямований на примусову інтеграцію наступників культів Аттіса та Митри, а також Елагабала Сол Инвіктія (Sol Invictus Elagabal), узаконеної суспільством форми сонячних культів до християнства. Аскетизм прихильників гностичних вчень також відіграв свою роль. Див. статті під назвою Вегетаріанство і Біблія (№ 183), де ви зможете знайти корисні відомості щодо цього питання.
Всі аспекти, що мають відношення до культу і поклоніння триєдиного Бога з'явилися в той момент, коли сонм повстав проти Сатани. Саме цьому духу ви поклоняєтеся в такому випадку. Догмат Трійці і трирозділий бог на дереві складає ядро культової символіки Поганства. Ця культова система існувала вже тисячу років тому. Див. книгу під назвою Містицизм
(№ B7).Незабаром мине час існування бога століття цього і діянь його і з ним покінчене раз і назавжди. Його послідовники і спадкоємці будуть поклонятися цій поганській системі, у центрі якої знаходиться богиня чи Гаю які-небудь інші божества. Однак система триєдиного бога лежить в основі всіх цих поганських культів.
У людей, що живуть у цьому світі, є ще час до 2027 р. Протягом цього періоду вони зможуть покаятися. Потім будуть відновлена головна частина (основа, ядро) закону й усі релігії будуть усунуті, так що віруючим в усі інше прийдеться визнати, що їхнє віросповідання досконале неспроможна і марна. Відтоді мир стане дотримуватися законів Божі; у противному разі, вони попросту вмруть з голоду, оскільки їхня природа виявиться неспроможної проти волі всемогутнього Господа. А так звана богиня, біс та ті, хто належить до них, будуть кинуті до бездонну прірви, де перебуватимуть вони тисячу років разом з прибічниками.
Таким чином, людей цього світу будуть переучувати під час другого воскресіння. Це стосується тієї частини людей, що виявилася обманутої сатаною та тими, хто належить до його бесівського оточенням. Саме тому сатана створив механізм перевтілення в цьому світі. Це було зроблено навмисне, з метою ввести в оману тих, хто бере участь у другому воскресінні.
Люди пройдуть повторне вчення, таким чином, вони одержать шанс на покаяння. Вони зможуть також зрозуміти й усвідомити сутність щирої віри. Вони повинні бути безмірно вдячні, тому що про їх невпинно печеться милостивий і милосердний Господь. Чаклунка в Ен-Доре злякалася, тому що побачила вона елохіма, що підносився з землі; і було це бачення Самуїла. І проте, навіть ці демони знають, що це Єдиний Правдивий Бог і бояться його і тремтять у страху великому.
Незабаром помилкова християнська система, у центрі якої лежить культ матері-богині і сонячні культи, будуть остаточно скасована. Кемарім у чорній сутані, служитель культу Вааля та поганської паски — усі вони будуть вигнані навічно, так що світ зрештою звільниться від помилкової
релігії. Містичні культи в рамках вавілонської системи поганських вірувань перестане існувати. Тому що є і була вона блудницею, який уготовано піти.Насправді культи повторюються; вони неодмінно мають ту саму природу й теологічну основу. Це не дивно, тому що всі ці культи є ніщо інше, як породження повсталого занепалого сонму, а також дітище тих, хто став зачинателем догмата триєдиного бога. Коли блудниця прийде (а це трапиться в недалекому майбутньому), поганська релігія буде переживати період відродження. Однак це триватиме недовго. Невдовзі ця віра буде остаточно викинута зі світу, та люди повернуть щиру десятину Богові та переймуться правдивою релігією Його.
Кожній людині необхідно ретельно вивчити свою віру, розібратися в ній, усвідомити походження своєї релігії, її джерела, передумови виникнення і, нарешті, покаятися. Обрані не мають ненависті ні до кого. Однак вони з відразою дивляться на те, що нині відбувається у світі. Бог зараз не судить світ, не розглядає провини людей. Та втім, коли свідки
займуть місця суддів в Єрусалимі, ми зможемо навіч переконатися в силі Господа, його влади. Ми побачимо те, як він судитиме існуючу релігійну систему цього світу. Ми повинні любити всіх людей та молитися й уболівати за те, щоб Господь простив їм гріха їх, молитися, щоб надолужилася провина їх. Страшно подумати про те, що буде з тим, хто потрапить у руки живого Бога.Свідки Ієгови
У мене складається таке враження, що свідки Ієгови скоріше вмруть, чим визнають правомірність переливання крові. Чи дійсно це так грішно? До того ж, цікаво, чи підтверджує Писання їхні переконання та, якщо так, те де в Біблії про це можна прочитати?
Відповідь:
Доктрина, якої дотримуються свідки Ієгови виходить з тієї заборони, що Біблія накладає на споживання крові в їжу. Тексти є ніщо інше, як указівки, що Бог дав Ною та Мойсею. Так, у книзі Буття 9:4 ми бачимо наступні рядки: "Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати". Їхнє розуміння цього питання спирається на переконання в тім, що кров є життям, так що якщо ти приймаєш кров у себе, це все одно, що прийняти в себе життя іншої людини, оскільки одна людина споживає кров іншого. Це досить нерозумно і таке тлумачення біблійного тексту говорить про те, що вони невірно розуміють цей (біблійний) текст.Нерідкі випадки інфікування крові ВІЧ, а також поширення захворювань, що передаються статевим шляхом, недбалість і нерозбірливість у проведенні аналізів крові обумовила подібне ставлення свідків Ієгови та озброїла їх численними фактами, що вони можуть привести як доводи з виттю користь. Як би там ні було, але то є облудним тлумаченням текстів Писання. Розпорядження, що забороняють споживати кров, безумовно, мають певний сенс, однак, процедура переливання крові не входить до списку біблійних заборон. Просто кров потрібно переливати з повним знанням справи. Людина сама має право вирішувати, чи хоче вона приймати такий терапевтичний курс чи ні. Так само як і обирати через дурні забобони смерть або ж життя. У будь-якому випадку, людина вирішує сама за себе.
Знов-таки, коли людини примушують до смерті в силу якихось дурних стереотипів, що продиктовані неправильним тлумаченням Писання... — ця тема вимагає окремого розгляду. Ось чому деякі люди вважають втручання в життя іншої людини цілком правомочним заходом, наприклад, коли мова йде про ухвалення важливого рішення. Типовим прикладом такого випадку можна вважати ситуацію, при якій дітям загрожувала смерть в тому разі, якщо цим дітям не зробити переливання крові. Подібні аргументи є вкрай суперечливими стосовно етичних аспектів.
Подібне порушення прав з боку батьків є серйозною проблемою; те ж саме можна сказати і про обрізання дітей чоловічої статі. Батьки противляться цьому, керуючись дурними розуміннями, якими їх загодовують супротивники Біблії та закону Божого. Страх обрізання зустрічається в поганів, але також і в прихильників догмата триєдиного Бога. Зараз в Об'єднаному Королівстві дуже складно обрізати дітейи і з кожним роком це стає зробити усе сутужніше. Див. наступні статті Закони Їжі (доречніше було б перекласти як “Харчові заборони”) (№ 15), а також Очищення й обрізання (№ 251).
З бесіди з деякими свідками Ієгови нам стало ясно, що вони дотримують визначеної думки, зокрема, вони, затверджують, що Ісус Христос повернувся на землю в 1914 р. Проте, ми не могли його бачити, оскільки він є духовна сутність. Вони вважають, що останній “нормальний” рік в історії був 1913, а 1914 був кінцем року поганів. Чи має 1914 р. будь-яке відношення до біблійних пророцтв, а також до хронології подій цих пророцтв? Крім того,
чому ж ніхто з нас не знає, що Христос повернувся? Я не можу собі представити, що ця подія минула б непоміченою.Відповідь:
Так, нам знайомо це висловлення і ця точка зору. Вона заснована на невірному розумінні Писання, деякі ж аргументи обумовлені неуцтвом у цьому питанні. Вони вирішили, що 1914 р. було війною кінця світу. Вони вирішили, що цей рік став кінцем виконання пророцтв періоду, що тривав 2520 років чи сім разів від часу Навуходоносора і битви Кархеміса. Це були сім разів Навуходоносора в пророцтві Данила. На жаль, з моменту битви Кархеміса минуло лише 2518 років, адже вона відбулася в 605 р. до н. е., так що вони “перенесли” цю подію на 607 р. до н.е.До того ж, вони не розуміли значення пророцтва зламаних рук фараона, про яке говориться в книзі пророка Єзекіїля 28-30, втім, замість 1916 р. вони вирішили, що цей (пророчий) строк минає в 1914 р. Проте, усе завершиться лише в 1996 р. Вони також не розуміли щирого значення фундаментальних аспектів ісламу, що надалі обумовили возз'єднання єгипетської коптської церкви з римською церквою. Загадкою для них залишається встановлення також і церкви квазі-фундаменталістів у Єгипті, а також значущість цього інституту. Вони невірно зрозуміли все пророцтво в зв'язку з пророцтвом останніх днів та, отже, з адвентистами сьомого дня, що у 1844 р. були змушені придумати інші причини, за якими пришестя Христа не відбулося.
Про світогляд адвентистів, про омани, ініціаторами яких вони стали, а також про наслідки цих оман, ви зможе прочитати в наступних статтях під назвою: Тисячоліття і піднесення (№ 95), Падіння Єгипту (№ 36), а також Часовий підсумок століття (доречніше було б перекласти як “Хронологія подій століття”) (№ 272).
Я кілька разів читав уривки з ваших висловлень, у яких говориться, що після неділі ми усі втратимо статеві розбіжності. Чи впізнаємо ми своїх дітей, бабусь і дідусів? Мені сказали, що ми всі також будемо жити як сім
'ї, ніхто не буде вмирати, батьки довідаються своїх прадідів та прабабусь, що ми зможемо влаштувати собі будівлю, де захочемо і т.д. Я впевнений, що ви і самі про це добре знаєте. Чи можна впевнено сказати, що свідки Ієгови припускаються помилки щодо цього питання?Відповідь:
Свідки Ієгови абсолютно невірно розуміють значимість і призначення системи тисячолітнього правління (Месії) і другого воскресіння. Перше воскресіння відбудеться на початку тисячоліття. Обрані воскреснуть і перетворяться на духів. Вони стануть на місце бісів і перебуватимуть там протягом тисячі років. Інші люди, що живуть на цій планеті, будуть продовжувати жити і случиться так, що планету буде відновлена. Люди будуть жити та вмирати у своїх сім'ях, як це відбувається звичайно.Світ перебуватиме під верховенством Месії, що простягне царство своє, сидячи в Єрусалимі. Отже всі, хто перебуває в щирій вірі, дотримуватисямуться календаря Божого. І станеться, хто від земних племен до Єрусалиму не прийде, щоб вклонятись Цареві, Господу Саваоту, то не буде дощу в них (Зах. 14:16-19).
Основна частина (ядро) закону Божого буде відновлена свідками Його. Див. статті під назвою Свідки (№ 135). Потім людей незабаром очікує благословення і прокльону, про які ми можемо прочитати в книзі Повторення Закону 28 (див. Благословення та проклін (№ 75). По завершенню системи тисячоліття відбудеться останній заколот. Ті ж, хто будуть причетні до нього, загинуть, а біси будуть зведені в ранг пересічних людей та помруть разом з ними (див. статті Суд на демонами (доречніше було б перекласти як “Суд над бісами”) (№ 80).
Потім вони і всі інші воскреснуть. Кожен, хто будь-коли, жив, хто належав до першого воскресіння, буде відроджений разом з бісами. Кожен із тих, хто воскресне, втратять статеву приналежність. З цього моменту не буде більше шлюбів в межах воскресіння. Кожен із тих, хто живе, матиме сто років аби покаятися та очиститися. Усі люди пройдуть через очищення, навертання до віру і переродження. Ті ж, хто вирішить померти, зможуть здійснити те, про що колись мріяли, після чого їх буде спалено.
Смерть припинить своє існування — те же саме відбудеться з помилковим, облудним пророцтвом і духом Диявола. Сатані буде дана нова можливість знайти нову сутнісну оболонку стати новою істотою і новим духом, породженою сином Божого. Цей шанс буде наданий і Гітлерові, і папі Боргійському, а також кожному іншому монстру, що жив на цій планеті. Див. статті Часовий підсумок століття (доречніше було б перекласти як “Хронологія подій століття”) (№ 272), а також Загублена вівця і блудний син (№ 199).
Задум Господа є досконалим. Ми служимо всюдисущому, всемогутньому досконалому, доброму та правдивому Богові, що є Отцем усього, що існує.
Бо Хто освячує, і ті, хто освячується усі від Одного (Євр. 2:11). Ми нікого не втратимо, та втім, Він Сторож людської душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.Будучи одним зі свідків Ієгови, мені доводилося читати численні негативних відгуків із приводу Дж. В. Я аж не хочу образити нічиїх релігійних почуттів, але, все ж таки, мені було б цікаво довідатися, чому багато людей применшують віру інших, навіть не знаючи, в що саме ці люди вірять. Якщо ми запевняємо інших, що служимо богові, чому би нам не поводитися належним чином? Багато хто стверджує, що він наслідує біблійним вказівкам, і проте їхнє поводження (спосіб життя) говорять зовсім про зворотний. Я намагаюся з усієї сили любити всіх людей і поважати їхню віру, їхню расу. Якщо Бог виключає всяку частковість, то які причини є в нас, щоб так надходити?
Відповідь:
Ми маємо покохати свого ближнього як самого себе. Ніхто не має ненависті до самого себе, так чому ж інші повинні когось ненавидіти?Церква свідків Ієгови (або, доречніше сказати, Сторожова Вежа та Корпорація Біблійного Шляху) має невірний погляд на цілу низку біблійних книг; вона невірно тлумачить окремі моменти Писання. В одним питаннях ми згодні з ними, але розходимося в думках стосовно інших речей. Зокрема в нас є серйозні розбіжності з приводу Закону Божого та дотримання суботи. Ми знаємо їхню історію, їхнє походження, також нам відома їхня духовна еволюція й розвиток їхніх поглядів.
Крім того, для нас не є секретом те, що у свідків Ієгови на багато питань є готові відповіді, що, власне кажучи, визначає їхню позицію до вивчення Біблії. Вони не заохочують пересічних людей до вивчення Писання саме з тієї причини, що не бажають чути нічого, що суперечило б їхнім судженням. Таким чином, вони нав'язують свої позиції іншим людям, що не розуміють суперечливості цих поглядів біблійному Писанні. Ці люди не бачать неправоти “свідків”.
Тож наша ж глобальна мета полягає в тім, щоб відновити одвічну християнську віру, що існувала в першому столітті. Для цього нам приходиться викривати багато помилкових вчень, що сповідають члени тих чи інших сект. Свідки Ієгови мають недобру славу серед багатьох за те, що вони ходили і ходять по будинках, нав'язуючи людям свою мораль та релігійні цінності.
Іван Хреститель не кидав слів на вітер, не робив цього й Христос, не робитимуть цього й Свідки, що незабаром прийдуть сюди. Свідки Ієгови, подібно до всіх людей, що живуть на планеті, дотримуватисямуться законів Бога. В іншому випадку, вони загинуть. Ніяких переговорів або ж сперечань не буде.
Вони почнуть дотримуватися новомісяччя й суботи (Іс. 66:23). Вони будуть дотримуватися також і свята Бога (Зах. 14:16-19). Крім того, їм доведеться щорічно посилати своїх представників до Єрусалиму. Якщо ж вони цього не зроблять, то не буде в них дощу свій час та дасть їм Господь велику поразку, й моровиця єгипетська вразить їх.
На щастя, запрошення, які ми одержуємо від Писань, від пророків і Святого Духа, є запрошеннями, на які ми можемо розраховувати. Вони дають нам напрямок, спокій, втішення і радість. Спокійний тихий голос говорить до нас і заохочує до праведного життя. Нам слід уважно прислухатися до того, як він кличе нас до себе, і уважно вивчати свою душу. Якщо ми робимо так, хмари темноти буде розігнано і славетне світло Бога заповнить нас.
Запрошення від Господа життєдайні. Вони спрямовують нас назад до Небесного Отця і ведуть на шлях істини та праведності. Справді, вони підтверджують нашу безмежну гідність як дочок Бога. Вони передаються з великою любов'ю особисто кожній. Вони йдуть від нашого Небесного Отця. Він звертається до нас мовою запрошень: “Прийдіть до мене”, “Ідіть за мною”, “Йдіть до мене”.
Бо ж таке Писання, а Писання так не порушиться. Див. статті Закон і четверта заповідь (№ 256)
.Доктрина про душу
Чи вірите ви в переселення душ? Як можна пояснити те, що я зустрів людей, яких відразу довідався і те, що я був у місцях, що до болю знайомі мені? Я знаю, що, відповідно до Святого Писання, кожній людині відпущений визначений термін (а точніше, одне життя). І все-таки, мені здається, що існує імовірність того, що людина може мати кілька життів.
Відповідь:
Переселення душ — це продукт уяви прихильників доктрини про душу, що прямо суперечить Біблії. Почуття близькості або ж знайомства, що виникає в нас під час зустрічі з незнайомими людьми, найчастіше може бути викликано певними асоціаціями, випадковими спогадами про людей, словами, емоціями й т.д. У кельтів також була ця доктрина, мала вона "обіг" і в деяких аріанських громадах. То є напрочуд підступна омана; такий хід думок є типовим для багатьох. Нам доведеться боротися з оманою, до якої впадають люди під впливом подібних доктрин. Зокрема, це стосується індійської культури. В основу індійської філософії споконвічно була покладена релігія, мета якої полягала в звільненні розумних, мислячих людей від колеса переродження, ідею про яке сповідали кельти гіпербореї. Біблія учить нас, що відбудеться воскресіння з мертвих, і ми будемо жити подібно до духів, на яких ми перетворимося під час першого та другого воскресіння. Більш докладно про справжню біблійну концепцію та, зокрема, це питання, ми зможете дізнатися зі статей Душа (№ 92), Воскресіння мертвих (доречніше було б перекласти як “Воскресіння з мертвих”) (№ 143) а також Боже місто (№ 180).Нам усім добре відомо, що наша душа не має народження і не має смерті, тобто народження людини є створенням людини, а її смерть означає, що його тіло припиняє функціонувати. Чому ж тоді усі говорять про те, що Ісус ожив через три дні після того, як його розіпнули на хресті? Якщо ж душа відокремлюється від тіла після смерті, то, що ж, питається, особливого в тім, що Ісус ожив? Якби він помер раніше, під час розп'яття на хресті або ж після цього, як — у будь-якому випадку його душа здійнялася б на небеса?
Відповідь:
Доктрина про безсмертя душі не є істинно християнською доктриною. Це вчення було запозичене до християнства від прихильників гностичних вчень, рафінованих тлумачень світогляду Сократа. В першому й другому столітті всі християни підлягали іспитові на віру. У той час, усякого, хто називав себе християнином і затверджував, що після своєї смерті він незмінно потрапить на небеса, засуджували і не зараховували до щирих християн. Адже по своїх переконаннях такі люди не були християнами. Через фізичне воскресіння з мертвих кожне коліно схилиться перед Христом і жодна людина не прийде до Отця крім як через Нього.У 150-154 р. римські церковники писали у своєму посланні до імператора про те, що Христос був Ангелом Старого Заповіту, що передав Закон Мойсею (порівн. Юстин Мученик: Перша Апологія). Діючи в інтересах римської церкви, Юстин повідомив імператору про те, що не слід вірити тим, хто називає себе християнами і, при цьому, затверджує, що потрапить після смерті на небеса. Таких людей не можна вважати дійсними християнами. Тепер же мільйони людей привселюдно заявляють про те, що вони — християни, але, усупереч біблійним вказівкам, вони вірять у безсмертя душі, а також в існування раю та пекла.
Правдою є те, що Біблія (а також Коран) учить нас тому, що відбудеться саме два воскресіння з мертвих. Перше воскресіння відбудеться після повернення Месії, а друге — через тисячу років після того, як закінчиться тисячолітнього правління Месії. У цьому другому або ж загальному воскресінні з мертвих абсолютно всі люди воскреснуть і
стануть перед судом. Ви зможете краще розібратися в цих питаннях після того, як прочитаєте статті: Душа (№ 92), Воскресіння мертвих (доречніше було б перекласти як “Воскресіння з мертвих”) (№ 143), а також Тисячоліття і піднесення (№ 95).Чи правда те, що апостол Петро якимсь чином був причетним до переверненого хреста?
Відповідь:
Існує такий міф, що Петра прибили до хреста догори ногами, оскільки він сказав, що негоден померти так, як його Господь. Отже, ми доходимо певної думки та відзначаємо, що перевернений хрест безпосередньо стосується жертовних обрядів та чорної магії, і саме тому хрест означається буквою “X”. Ця буква служить основним інверсивним символом у магії. Уся система жертовних культів та інверсії відбувається за принципом: “Чим у більш запеклій ситуації ти опинився, тим більшу жертву потрібно принести, аби запобігти трагедії”. Саме тому за часів безладу в Карфагені були принесені численні жертви. Те ж саме ми мали змогу спостерігати й в Америці доколумбійського періоду. Цирлот докладно висвітлює цю тему у своєму “Словнику символів” (стор. 158 і далі). Греки та римляни запозичали реалію “stauros” (стовп) і розп'яття у фінікійців. Це був перевернений стовп доти, поки римляни не перетворили його в хрест; вони додали горизонтальну балку, для того щоб надалі продовжувати страждання мученикам. Звичай розпинати святих, прибиваючи їх цвяхами до стіни догори ногами, бере свій початок у магічних обрядах. Цей звичай здобув широкої популярності у деяких католиків. Перевертаючи спорудження, справжні віруючі сподіваються відвернути його віру від себе і протиставити його самому собі (Цирлот, стор. 159). Це поганський звичай, що заснований на доктрині про безсмертя душі. Щирі віруючі християни не мають до подібних обрядів ніякого відношення. Див. статті під назвою Хрест: його походження і значення (№ 39); Воскресіння мертвих (доречніше було б перекласти як “Воскресіння з мертвих”) (№ 143); а також Душа(№ 92)Мені потрапила до очей одна стаття, в якій наводився коментар рабина Овадії Йозефа, котрий говорив буквально наступне: “Жертви Голокоста, усі ті шість мільйонів євреїв, усі ті жебраки та прошаки, котрі віддали своє життя до рук нацистів, що чинять беззаконня,...були суть не що інше, як перевтіленнями предків, що жили на землі. Вони не припинили грішити, вони чинили зло знов та знов і робили, те чого не можна було робити. Тому вони продовжували перевтілюватися, тому що не хотіли залишити світ у спокої". Звідки відбувається подібний хід мислення? Так болісно й тужно усвідомлювати, що хтось утратив близьких та коханих людей під час подій Голокоста, або ж на його долю довелися тяжкі випробування. Коли ж, нарешті, на землі оселиться світло й щастя?
Відповідь: Ідея про переселення душ є перекручування доктрини про воскресіння з мертвих. Старий Заповіт і Новий Заповіт учить нас тому, що прийде воскресіння з мертвих. Загальне воскресіння триватиме сто років. Цей час настане наприкінці тисячолітнього правління Месії. Тема задуму досить докладно висвітлений у статті під назвою Часовий підсумок століття (доречніше було б перекласти як “Хронологія подій століття”) (№ 272), а також у статті Воскресіння мертвих (доречніше було б перекласти як “Воскресіння з мертвих”) (№ 143). Таким чином, світові й людям, що живуть у ньому, буде дароване воскресіння плоті. Щодо того, як саме це відбуватиметься, ми зможемо довідатися з книги пророка Єзекіїля, розділу 37.
З одного боку, мова йде про переселення душ, принаймні так вважають люди, що вірять у реінкарнацію (перевтілення). Один із трюків сатани полягає в тім, щоб максимально поширити доктрину про переселення душ, і із самого початку його зусилля були спрямовані на це. Він знає, що, коли люди пробудяться перед другим воскресінням, що торкнеться більшої частини населення, знаючи, що воно ось-ось має відбутися, то з ними буде важче впоратися. Певною мірою це правда. Нам оведеться переконувати цих людей у тім, що в них є цей єдиний шанс, що після їм уготований суд, отже, вони не мають другого шансу на порятунок і не можуть його мати. Взагалі ж, це займе чимало часу, оскільки нам доведеться додати неабияких зусиль, для того щоби дати цим людям належну “освіти” і виправляти недоліки їхнього мислення.
Ідея про те, що Голокост був уготований грішникам, що переродилися, являє собою досить вигадливу, химерну ідею адептів індуїзму і буддизму. Ця концепція ґрунтується на поглядах про карму і дарму. Вона не має нічого спільного з тим, про що говорить нам Біблія. Поза всяким сумнівом, подібні заяви є величезною образою на адресу тих людей, яким довелось знести тягар Голокоста. З наведеного вище міркування варто зробити наступні висновки:
1. Євреї — це вихідці з Іудеї, а в Іудеї проживає значна частина обраних в Ізраїлі.
2. Бог оберігає і зберігає благочестивих.
3. Бог не уберіг Іудею від Голокоста, отже, ті євреї, що загинули під час подій Голокоста, не були праведними і ґречними людьми. Очевидно, їхній гріх був занадто великий, що вони повинні були переродитися й у той же час одержати свою “порцію” страждань та злиднів.
Прихильники цієї точки зору зовсім випустять з уваги божевільні переслідування та утиски, спрямовані проти тих, хто хотів дотримуватися Закону Божого і насправді дотримував його. Для того щоб виправдати свою точку зору щодо того, що Господь залишив Іудею через гріховність потерпілих у цій жахливій бойні, говорить саме про те, що прихильники подібних поглядів поклоняються іншим богам, ніж Єдиному Правдивому Богові. Таким чином, поза всяким сумнівом, цим людям прийдеться покаятися.
Істиною є те, що бог цього віку розпочинає самі рішучі спроби до знищення обраних людей, представників справжньої церкви. Для цієї мети він використовує всі доступні йому засоби. Однак сатана добре знає, що дні його пораховані та вік його недовгий. Найбільше, що йому відпущено — це двадцять п'ять років, після чого він буде вкинутий до в'язниці, де він перебуватиме призначений час. Протягом цього часу він спробує знищити церква і народ ізраїльський, а також винищити велику частину людства.
Коментарі, подібні до висловлень розділи секти Шас, безумовно, сприяють розпаленню суперечок і розбіжностей між конфесіями і навіть, віросповіданнями. Подібне протиборство приведе до війни. Крім того, такі висловлення вводять людей в оману, внаслідок чого в них зовсім спотворюється уявлення про щирий зміст і призначення Біблії.
Традиція апостола
Гіполіт оповідає про традицію апостолів 21:16 (215 р. до н.е.). Не могли б ви пояснити мені, про що тут мова йде? Він, головним чином, говорив про Хрищення дітей. Що являє собою традиція апостолів? Чи не йде мова про одній з біблійних книг? У ній є щось подібне з біблійним текстом 21:16.
Відповідь:
Згадування Гіполіта про Хрищення ви можете знайти у виданні ANF тім V, стор. 236. Однак там не міститься тих згадувань, про які ви говорите, нічого там немає також і про Хрищення дітей. Як виявилося, звичай хрестити дітей з'явився вже в третім столітті. У підтвердженні тому ми можемо знайти трактат, написаний Купріяном; у ньому містяться відомості про звичай хрестити маленьких дітей. У третім столітті було прийняте рішення робити обрізання на восьмий день, однак, це правило не дотримували. Проте, дітейи могли хрестити на другий чи третій день (ANF, там же, стор. 353 і т.д.).По відомостях, що дійшли до нас, ми можемо судити про те, що ніколи існувала традиція хрестити дітей; і початок цієї традиції поклали апостоли. Як би там ні було, але трактат Купріяна являє собою ранню апологію, у якій немає і не може бути згадування про подібну традицію, оскільки в той час, коли публікувалася ця книга, подібної традиції ще не існувало. Навпроти, Купріян виступав у захист супротивників Хрищення дітей (порівн. там же, стор. 354 Еп. LVIII, 3). У цьому зв'язку значний інтерес представляє праця Гіпполіта.
Коментарі Тертуллиана також говорять нам про те, що подібний звичай не практикувався. З його праць ми розуміємо, що за часів Тертуліана дітей воліли хрестити в тім віці, коли вони вже могли самі вирішувати, чи потрібно їм хреститися чи ні. Він згадує про поручителів; з написаного в його працях ми розуміємо, що питання про Хрищення в дитячому віці і поручителях стояв гостро в першій половині третього століття. Сам же Тертуліан неодноразово висловлювався проти нововведень; принаймні, так виявляється з його трактату, присвяченого питанням Хрищення (ANF тім III, стор. 678). Крім того, він говорить про те, що ніколи найбільш сприятливим днем для Хрищення вважали (єврейський) Великдень. Згодом такий день настає після П'ятидесятниці й свят, а після – щодня можна вважати вдалим і цілком придатним для Хрищення. Члени Церков Бога, де практикується Хрищення в зрілому віці, люди завжди хрестилися саме таким чином, тобто або в період приготування до Великодня, або ж напередодні будь-яких інших свят.
Іреней говорить нам у розділі 2:22.4 "Тому що Він прийшов, щоб врятувати усіх нас через Себе - як, істинно говорю, усі прийшли через Нього, що б народитися знову і знайти нове життя в Богові — діти, підлітки, юнаки й старі. Тому він пройшов через усі віки — він став дитиною для дітей, таким чином, вона освятив дітей; юнаком для юнаків, — таким чином, він освятив юнаків...". Тож Волл та інші вважали, що наведена цитата являє собою цінний факт, тобто, "керівництво до дії", водохрещенню дітей у звичайній (примітивній) церкві (ANF, том 1, стор. 391 сн. 9). Проте, як і раніше сумнівним залишалося питання про освячення, не водохрещенні. Якщо ми уважно прочитаємо Новий Заповіт, то ми побачимо, що в ньому говориться про освячення тих, хто перебуває в грудному віці, дітей і дорослих через їхніх батьків. Іреней не говорить про Хрищення дітей. Він, головним чином, веде мову про загальне освячення людей у Христі і через нього.
Сама термінологія не має на увазі причетність жінок до цього питання, тому сперечатися про буквальність цього означало б свідомо виключати їх (жінок) і заперечувати їхнє право на Хрищення. Таким чином, рівень обговорення проблеми Хрищення дітей цілком залежить від ерудиції людини, його пізнань в царині біблійної теології.1Коринтян 7:12-14 указує нам на щире значення слів Іренея. Так, нам стає ясно, що дітей не хрестять, але вони здобули освячення у віруючих батьках. Те ж саме відбувається, коли невіруюча людина здобуває освячення, коли погоджується жити з іншою, віруючою людиною. Наголошуємо, що немає вірного доказу тому, що в ранній церкві хрестили дітей. Також немає відомостей про те, що будь-коли існувала подібна традиція хрестити дітей. Насправді, у Новому Заповіті міститься чимало відомостей про те, що люди приймали Хрищення або ж робили його, та втім, у Біблії немає жодної згадки про те, що дітей хрестили або ж вони (діти) мали намір прийняти хрещення від дорослих; тобто всупереч тому, про що писав Гіполіт. Більша частина цього матеріалу заснована на невірно наведених цитатах або ж недостовірних джерелах (у цьому ми уже мали нагоду переконатися і не раз). Багато людей попросту ігнорували Святе Писання, переслідуючи власні вигоди.
Один мій родич намагався переконати мене в тім, що можна не тільки прислухатися до того, що написано в усій Біблії, але головним чином, до того, що написано в другому посланні до фесалонікійців 2:15; основним аргументом тут служить цитата "ти народився католиком, помреш католиком, не запитуй!" Що говорить нам Бог, щоб ми вірили в слово Його?
Відповідь:
Що промовляє Христос до фарисеїв? Ви зневажили закон Бога звичаями вашими. Так звані традиції апостолів є суть що завгодно, тільки не апостольські традиції; вони не мають геть ніякого відношення до апостолів. У Біблії досить чітко говориться: Як вони не так кажуть, як це, то немає для них зорі ранньої! (Іс. 8:20). Це стосується усіх священиків і духівників, що говорять проти того, що зазначено в Писанні, проти заповідей Божих та свідчення Ісуса Христа. Саме тому мир перетворився на суцільне безладдя, саме тому християнство опинилося в полоні вульгарного розуміння релігії та поганських пріоритетів, чаклунства та магії. Так відбувається саме тому, що саме християнство прийняло та закріпило звичаї та обряди а точніше, політичні пріоритети тих чи інших релігійних течій. Внаслідок цього сформувалося дедалі більш спотворене уявлення про традиції церкви, котра стала видавати їх за свої, історично сформовані принципи.Стирала (Easter) — поганська богиня, що безпосередньо стосується пантеону Вааля; Господь засудив це божество через своїх служителів і пророків. Тепер це стало традицією для багатьох церков. Якщо Яхве (Йахова) є Богом, тож вшановуйте Його, та якщо Вааль є Богом вашим — йдіть за ним. Та не кажіть, що то є традиція Церкви. Див. статті під назвою Положення християнської віри (A1). З цієї статті ви зможете довідатися про правдиві традиції апостолів.
Мормони
Чи можна вважати мормонство християнською релігією? Як мені відомо, мормони вважають себе такими, тобто християнами, та втім, чи не так це насправді?
Відповідь:
Ваше питання спонукає мене вважати, що необхідно дати визначення правдивого християнина. Що ж таке, власне, християнська релігія? В Біблії ми знаходимо відповідь на це питання, зокрема, у книзі Об'явлення 12:17, а також 14:12. Дракон був розгніваний на жінку і вступив у війну з тими, хто від насіння її. Маються на увазі ті, хто дотримується заповідей Божих, а також віри чи свідчення Ісуса Христа.Заповіді Божі вимагають, щоб людина поклонялася єдиному Правдивому Богові, якому служив та вклонявся Ісус, який є його Отцем та нашим Отцем, його Бог та наш Бог. Христос дотримувався суботи та вшановував її як сьомий день тижня.
Він дотримувався Єврейської Пасхи та святкував Опрісноки. Він дотримувався дня Снопа Колихання, тому що це запропоновано в книзі Левит, розділ 23. Він разом з членами ранньої церкви дотримувався свята Молодиків та П'ятидесятниці, про які ми також дізнаємося з книги Левит 23.
Він та члени ранньої Церкви дотримувалися також дня Труб та дня Очищення, про яке також оповідується в книзі Левит, розділ 23. Крім цього, він також дотримувався свята Кучок і Останній Великий День, про яке згадується в книзі Левит, розділ 23. Він та його апостоли їли лише чисте м'ясо, про що існує відповідна вказівка в книзі Повторення Закону 14 та Левиту 11. Він заснував святкування Божої Вечері на чотирнадцятий день місяця Авіва та вмер того ж дня. Він був пасхальним агнцем. Нам же він наказав дотримуватися цих днів. Він воскрес з мертвих, і члени церкви вірили в те, що сама церква воскресне з мертвих тоді, коли він повернеться та трапиться друге пришестя. Вони не вірили в безсмертну душу, не вірили ні в рай, ні в пекло.
До того ж, вони ніколи не шанували поганських свят та ніколи не сідали їсти від одного столу або блюда разом з поганами або ж тими, хто належав до культової системи Вааля (див. статті під назвою Походження Різдва та Великодня (№ 235). Якщо мормони дотримуються усіх цих розпоряджень та строго слухають біблійних порад, то їх, поза всяким сумнівом, можна назвати щирими християнами. Якщо ж вони цього не роблять, тож їх не можна залічувати до щирих християн. Таким чином, якщо ви ставите перед собою питання про те, чи ви є щирими християнами або ж ні, то насамперед
, вам необхідно впевнитися в тому, що ви виконуєте всі біблійні вказівки та живете в Христі й подібно до нього — лише тоді ви зможете ствердно відповісти на запитання про власну приналежність до християнства. Апостоли жили так, і ви житимете так та станете щирим християнином. Кожен, хто не виконує перерахованих вище розпоряджень, не може вважатися християнином. Якщо ми любимо Його, ми повинні дотримуватися Його заповіді.Один раз до мене завітали з візитом кілька мормонів, і я запитав про те, у що вони вірять. Зокрема, мені було цікаво довідатись, чи вірять вони у Хрищення мертвих, а також, чи вважають вони правильним вибір імені відповідно до встановленої генеалогії при хрищенні. У мене з'явилося таке відчуття, що вони вірять у неможливість знайти порятунок для тих, хто не хрещений. "Мормо" у переліку імен означає "цар вовкулаків" або ж живий труп у сатанинській книзі в Лаві. Чи насправді це ім'я має сатанинську етимологію? Чому секта мормонів зветься саме так?
Відповідь:
Досить дивне питання про Хрищення для мертвих з погляду біблійної доктрини. Так Лавей справді згадує Мормо як бога мертвих та отже, цілком імовірно, що цей жарт споконвічно справив певний вплив на мормонство. У наші дні це — основний пункт цієї релігійної течії. Ім'я "мормон" означає послідовник бога Мормо, бога мертвих. Саме тому деякі з них люто заперечують своє ім'я або ж приховують його. Як би там вже не було, але їхній культ служить висловлювенням обрядової системи мертвих. Єдине, що їх відрізняє від ревних представників культів мертвих — це ексгумація трупів для здійснення ритуалів та обрядів.Досить забавно та цікаво спостерігати дивні паралелі та натяки, приховані посилання в іменах та ритуалах мормонів. В основі мормонських культів лежить символіка масонства та, зокрема, шотландських ритуалів і культів франкмасонства й інших, більш ранніх попередників. Навіть їхні давні храми й малюнки виконані в дусі традицій масонського храмового зодчества. Їхня давня газета безпосередньо стосувалася окультизму.
З цим нічого вдіяти не можна, адже факти — річ уперта. Аби визначити суб'єктивну цінність масонства, потрібно ясно розуміти суть цієї релігійної течії, її культової етимологію та символіки. Так чи інакше, це культове відгалуження поринає своїм корінням до шотландських ритуалів масонства
, а мормони перейняли цю давню космологію. У цьому полягала одна з причин, за якої вони зазнали жорстоких та лютих утисків; розпочиналися рішучі спроби знищити мормонів. Таким чином, щоб врятуватися, їм довелося залишити Міссурі. Розголошення культових таїнств карають смертю. Споріднені з ними організації, такі як, скажімо, римська католицька церква й ін. поширюють свою діяльність далеко за межі однієї держави.Величезна кількість послідовників мормонів, й особливо жінок, не розуміють сутності цього віросповідання — усього того, що коштує за ним. Є питання, на які я поки не можуть дати належної відповіді, але, імовірно, є також ряд питань, що ретельно ховаються від очей пересічного громадянина, що бажає знати правду про мормонів.
Ідея про ангела Моронію, що дав людям книгу мормонів, є нічим іншим, як грою частин слова, а точніше, єврейського суфікса "і". Цей суфікс, приміром, змінює зміст слова, оскільки означає категорію приналежності (присвійну форму). Із-за нього й відбувається вся плутанина і плутанина. Так при перекладі поняття "або, будь-яке плем'я", припустимо, плем'я (народ) ашкеназі, — означає родинну приналежність членів даного племені, тобто "сини Ашкеназа" (останній, у свою чергу, був сином Гомера). "Ангел Мороній" є нічим іншим, як ігровим ефектом, який утворюється при вживанні сем словоформи "ангел для недоумкуватих". Однак семантика цієї словоформи була перекручена й спотворена, так що згодом це спричинило утворення іншого, нині загальноприйнятого відтінку значення.
Ми відзначаємо занадто багато збігів, аби вважати їх випадковими. Людина, що стала в джерел цієї релігії, напевне, був чудовим знавцем масонства й окультних наук. До того ж, він мав неабияке почуття гумору.
Я чув, що мормони носять священні натільні одяги і символи (чи амулети) на своєму тілі. Чи правда це і, якщо так, то навіщо вони це роблять?
Відповідь:
То є досить цікаве питання. Мова йде про об'явлення (свідчення) колишнього мормона, що розповів багато чого з цього приводу. Основні відомості про храмовий одяг:"Ось вже минув певний час (біля десяти років) з тих пір, як я купив одяг і почав носити одягу. Однак якщо не брати до уваги ніяких змін, що могли б відбутися з тих пір, я можу повідати наступне: храмові одягання відбуваються вперше після того як людина одержала свій перший "дарунок" у Храмі. Під час одержання дарунка людині дають друге ім'я та розповідають про те, як був створений світ (з погляду LDS). Далі людина приносить клятву вірності, її збудовують щодо того, як саме потрібно ввійти до царство небесне, а разом з цим і багато іншого, що має знати всякий "щирий" віруючий. Крім розпоряджень, яких повинен дотримуватися кожен віруючий, перетворені отримували докладні інструкції про те, як слід носити одяг у храмі. Натільну білизну варто носити завжди під одягом за винятком тих випадків, коли, за розсудом тих, що носять її, цей одяг потрібно відкрити погляду інших, нечленів мормонської або ж секти в будь-яких крайніх випадках. Мені навели приклади, коли одяг дозволялося знімати для того, щоб прийняти ванну, при статевих контактах, під час, скажімо, купання в басейні (причому, одяг не можна ховати, нехай навіть під самим скромним плавальним костюмом; також, не можна, щоб одяг намокав). Крім того, одяг можна знімати під час візиту до лікаря або під час госпіталізації (перебування в лікарні), де їх легко може побачити хтось, хто не належить до секти мормонів. Служителі храму повідомили мені, що є й інші ситуації, коли можна тимчасово знімати одяг за власним розсудом того, хто їх носить. Проте, ці вбрання вважалися джерелом як духовного, так і фізичного захисту, їх потрібно носити так довго, як тільки можливо. Так, вважалося вкрай небажаним знімати одяг кожен раз, коли час лягати спати. Вважалося, що спати потрібно неодмінно в одязі.
Одного разу, коли я був ще підлітком, на зустрічі в день посту та свідчення я почув слова людини, котра виконувала обов'язки дорадника молодіжних груп. Ця людина оповідувала про те, як його одягу захистили його від фізичного каліцтва. Він знаходився біля бензинового стовпчика та качав бензин. Його машина стояла поруч із тими авто, які знаходились неподалік від бензобака позад іншої машини, що примикала до сусіднього в місці кріплення номерного знака автомобіля. Раптово, позаду з'явився інший автомобіль, внаслідок чого наш герой опинився затиснутим між переднім бампером випадкового автомобіля та заднім бампером свого власного авто. Місце стику двох автомобілів знаходилося саме на рівні колін потерпілого. Він затверджував, що область ніг, де мале бути ушкодження, була вкрита спеціальним захисним одягом
. Таким чином, його ноги були "злегка в забитих місцях, замість того, щоб зламатися". Він вважав цілком доказовим та обґрунтованим той аргумент, що він врятувався лише завдяки чудесній силі одіянь, які він мав на собі в момент аварії. Чи можна вважати, що йдеться насправді про недостатню силу зіткнення, тобто про те, що йому просто поталанило, і він не зламав ніг — удар був не дуже сильним? Як би там ні було, але його історія була першою історією з вуст самі потерпілого, зміст якої полягає саме в тому, що цей одяг має якусь надприродну силу, здатну захистити того, хто цей одяг носить. Крім того, мені доводилося чути кілька історій анекдотичного характеру, таких собі міфів про мормонів, що мешкають у великих містах, з розряду про "рекламу віри". Одна з історій оповідає про людину, що належала до LDS (абревіатура невідома: прим. перекл.). Ця людина зазнала удару блискавки. Дві сестри LDS, побачивши, що його вдарила блискавка на відкритому просторі, підбігли до нього. Підійшовши до нього ближче, сестри побачили, що він мертвий, зі слідами жахливих опіків на обличчі, ікрах і зап'ястях. "Але, подивися", — промовила одна сестра, звертаючи до інший, — "ті місця, що були покриті одягом, цілі та неушкоджені!" Справді, одяг та шкіра під ним залишалися недоторканими. Спочатку, коли я почула цю історію, мені ввижалося, що вона неправдоподібна та й, відверто кажучи, незвичайна сама по собі. Я маю на увазі: "Яка різниця, адже ця людина мертва!" Не має ніякого значення, що в неї залишилося цілим та неушкодженим, що його торс зберіг прекрасну форму — адже його голова обгоріла? Напевне, потрібно робити одяг з каптуром...Що стосується форми одягу, то вона виглядає в такий спосіб: нижня білизна у вигляді "кальсонів". Чоловічий натільний одяг являє собою майку з короткими рукавами; ця майка має дугоподібний виріз, більш "увігнутий", ніж у звичайній чоловічій футболці. Нижня частина одягу сягає ледве вище колін. Жіноча ж натільна білизна має практично такий же вигляд, за винятком того, що їхній одяг є більш різноманітним, є можливість вибору білизни з різними вирізами (дугоподібним, буквою "V" або ж прямокутним). Крім того, рукава коротше, ніж у чоловіків, таким чином, представляючи собою щось на кшталт "короткого суцільнокрійного рукава". Нижня частина жіночого одягу також сягає трохи вище колін. Як жінки, так і чоловіка носять одяг, що складається з одного або ж, максимум, двох предметів, виготовлених із найрізноманітніших тканин усіх квітів та відтінків, різної маси і т.д. (нейлону, бавовни, бавовняних тканин). Усі храмові одіяння чистого, білого кольору, хоча, як мені достеменно відомо, одяг буває також і кольору хакі – його носять військові LDS, але мені доводилося бачити лише білі одяги. На всіх одягах храму нанесені символи, розташовані на правих грудях, лівих грудях, в області пупа, а також на одному з колін. Ці знаки вишиті на одязі білими нитками (щоправда, у випадку з військовою формою, "пізнавальні" знаки можуть бути вишиті ниткою зеленуватого або ж жовтого кольорів (кольору хакі). Знака-вишивки символізують деякі фрази, що звичайно вимовляються на церемонії вручення дарунка в храмі. Членів (секти) інформують про те, що вони не можуть різати, шити або будь-як інакше змінювати одяг, що їм дарують. Тож одяг не можна укорочувати, заколювати шпильками або ж підкочувати одежу, щоб укоротити її. Виняток до правила "змінювати не можна" можуть становити лише ті, хто має явні фізичні вади.
Коли одяг зношується, членам секти радять вирізувати всі місця, на яких є нашивки, а точніше сказати, вишивані символи, ножицями та спалити їх (ці символи). Якщо на одязі немає вишитих символів, що свідчать про причетність до даної сексти, то такий одяг не вважається далі священним, отже його можна після вживання використовувати як ганчірку для підлоги, тобто робити з нею як вам заманеться,
як зазвичай роблять з поношеним одягом".--Серрація
Чернецтво
Що таке чернецтво і відкіля воно відбулося?
Відповідь:
Чернецтво споконвічне має пряме відношення до культів бога Аттіса, а також системі святкування і шанування поганської паски (Easter), що була поширена в Малій Азії. Жерці цієї поганської богині, більше відомої як Ессина (Essene) (не слід плутати з кумранською громадою, про яку ми знаходимо відомості в Плінія, котрий започаткував вживання спеціального терміну для громади), не мали права брати шлюб. Дехто з них навіть кастрували себе в один із днів здійснення культових обрядів.Коли культи почали проникати до християнства, в ньому, крім поганських великодніх обрядів, виявилися ще багато інших, запозичених традицій (наприклад, аскетизм). Першим ченцем, або ж людиною, яку вважають засновником чернецтва в християнстві, був Антоній. Багато хто вважає, що Афанасій написав історію його життя і тому здобув широкої популярності у четвертому столітті.
Вчені як і раніше розходяться в думках щодо біографічних даних та інших хронологічних аспектів, пов'язаних з ними. Деякі теологи навіть заперечують дійсність існування цієї людини. Як би там вже не було, але ранні ченці були аскетами, що не визнавали громад, як стало відомо лише тепер. Вони жили в келіях, що були частиною одного й того самого будинку.
З часом стиль життя ченців ввійшов у моду, так що за доби похмурого середньовіччя чернечі ордена здобули небаченої доти влади. Закріплення соціальних позицій на рівні владних структур, зрештою, призвело до того, що в дванадцятому столітті був цілком скасований інститут дияконих та іншого церковного духівництва.
Гностицизм
Що означає слово Біфій (Bythus)?
Відповідь:
Біфій (Bythus) — це ім'я гностиків або ж "безодня". Однак подібно до багатьох інших речей, що стосуються релігії, це поняття зазнало неабиякого спотворення. Таким чином, його вживали в значенні "прірва, урвище, безодня" божества, що походить від невидимого та безіменного сутнісного втілення преіснуючого Аеона (Aeon), якого називають першопричиною і першоосновою, прабатьком усього, що існує та Біфія.Іполит (vi, 37) оповідає нам про гностика Валентінія, що промовляє: "Та людина, з якою Платон говорив про владаря всього сущого, вважається батьком та Біфієм, першопричиною всіх аеонів.
Послідовники Валентініана вважали, що вони таким чином себе обмежують. Біфій створив пару аеонів, чоловіка й жінку. Будь-якій парі цих істот можна дати назву "плерома". Аеон являв собою єдність, що проявилася як множинна сутність.
Надалі, гностицизм представляє їх як конфедерацію божественної сутності, що відбуває від пари, призначеної верховним Отцем. При цьому одна (кожна) пара походить одна від іншої, применшуючи свою гідність та честь, позаяк кожне наступне покоління дедалі більше віддаляється від оригіналу
, тобто від своїх прабатьків. (ЕРЕ, Аеони, том 1, стор. 149).Доктрини про сизигів також здобули протистояння в мітраїзмі; обидві теологічні течії також походять з вавілонської системи, що у трохи зм'якшеному вигляді сповідали прихильники гностицизму (порівн. ЕРЕ там же). У цьому змісті в них є свої розбіжності та протиріччя в японському синтоїзмі, махаяні (один із двох основних напрямків буддизму, т.зв. північний буддизм: прим. перекл.), зороастризмі, ідеях Платона, Філа Пауерса, стоїцизмі і т. д.
Культова система шінто, що вийшла з культу коджіки, ґрунтується на голому пантеїзмі. Оскільки Ізанаги та Ізанами є чоловічим та жіночим прототипом сутності, що звичайно зображують сповненими похітливих бажань. Аеони прабатьки походять від інших, абстрактних божественних сутностей.
У північній школі адібудда існувало п'ять утілень будди, що медитує (Вайрохана, Аксобіа, Ратнасамбхава, Амітабха й Амогасіддхі) випромінюють п'ять майбутніх утілень будди в спогляданні, джерела п'яти світів, що послідовно утворюють Всесвіт. Вони стали п'ятьма першоелементами, з яких складається весь світ — землею, водою, вогнем, повітрям та (або ж) частиною православного брахманізму. Зороастризм асимілював аналогічну, втім, дітеїстичну систему аеонів у царстві Світла та Пітьми. Ахурамазда володар царства Світла й Ахріаман — володар Пітьми.
Гностична плерома — ім'я, також дане цілому ряду істот, з'єднаних воєдино. Це ім'я вживалося для позначення імені Біфія, а точніше, його жіночої іпостасі в такому ж відношенні, як і Тіамат до Апсу. Як би там вже не було, але адепти гностицизму ніколи не збирали навколо себе одностайних прихильників своєї доктрини. В їхньому стані завжди чимало місця займали різночитання та розбіжності.
Іполит попереджає нас про те, що з приводу сутності Біфія деколи було багато непорозумінь та розбіжностей у думках. Деякі мислителі вважали, що Біфій являє собою ніщо інше, як сутність поза плеромою, проте, інші гадали, що він (Біфій) знаходиться всередині плероми, але ж він є відособленим від інших Хорусом (Горусом) (Horus). Останнього розглядали, як живу межу (порівн. ЕРЕ том 1, стор. 54-55). Напевне тут можна знайти та відчути відгомони єгипетських містерій, оскільки соціальні й економічні передумови гностицизму, відповідно до Гріна, коренилися в олександрійській
теологічній школі.Дехто також заперечував положення про те, що Біфій відіграв одну з головних ролей у створенні цілої низки істот; деякі теологи нерідко стверджували, що він є наступником першого огдоада (ogdoad). Дехто вважав, що він не має чоловіка (жінки), інші ж думали, що він поєднує в собі властивості чоловічої та жіночої статі, інші розглядали його як безстатеву істоту. Поряд з цим існувала думка про те, що Сига — ім'я його жінки, а інші ж узагалі вважали, що він є суть дві влади (сили) Думка та Воля.
Відношення гностичний міркувань про Біфія показано в одному реченні в праці Іренея (до ап. Єпіфанія xxxii, 7) "Тому що деякі говорять, що він не має дружини, не має статевої приналежності, та насправді, не має нічого". Напевне, це згадування стосується розглянутої теми.
Певною мірою, однієї з його іпостасей виявлялася в сутності квазі-буддиста, якого звеличували та підносили на рівень вище за будь-які протиріччя: Абсолютне ототожнення з Нічим; Істота, існування якого не може бути обґрунтованим. Це твердження надалі набуло розвитку як реакція на заперечення гностиків, що намагалися відшукати протиріччя в теологічній аргументації доктрини. Ми маємо наступне свідчення щодо цього:
"Я бачив та знав того, хто стоїть над усіма та всім, що існує — дном та безоднею, вічним коліном Святої Трійці, нащадками та прабатьком цього світу, а також всіма істотами, створеними за допомогою "Божественної Мудрості" (Яків Бемен, цитати наведено Яковом, Різноманіття релігій, стор. 411 а також ЕРЕ там же, стор. 55).
Яким чином вам удається примирити ваші християнські вірування зі знаннями, що їх здобуто під час вивчення найдавніших культур та спільних аспектів життя та побуту Близького Сходу й Південної Америки? – Що ви можете відказати щодо Раю й Пекла?
Відповідь:
Очевидно, немає нічого такого, що могло б суперечити словам Біблії, так само як і Біблія не суперечить новітнім відкриттям та науковим висновкам, що поповнюють джерело наукових знань ледве не щодня. Конфлікт, здебільшого, постає в тому, що "годує" нас сучасне традиційне християнство.Так, ми не віримо й ніколи не вірили в переконливість доктрини про існування раю і пекла. Ця доктрина не має геть нічого спільного з християнством. Вона була запозичена колись від прихильників гностичних вчень, а точніше, в другому столітті. Юстин Мученик цілком ясно оповідає про те, що в першому та другому столітті всі християни проходили іспит на віру. У той час, усякого, хто називав себе християнином і затверджував, що після своєї смерті він незмінно потрапить на небеса, засуджували і не зараховували до щирих християн. Адже по своїх переконаннях такі люди не були християнами. Через фізичне воскресіння з мертвих кожне коліно схилиться перед Христом і жодна людина не прийде до Отця крім як через Нього.
Усі вони, включаючи римську католицьку церкву, розповідять вам, як погано і грішно не вірити в догмат триєдиного Бога, доктрину про душу, а також в існування раю і пекла. Ці люди звеличують також і Марію на небеса. Якби вони сказали це римському єпископу наприкінці першого століття, їх би вмить вказали на двері церкви. Доктрина про душу, так само як і догмат про існування раю і пекла, є, по суті своєї вчення безбожників і богохульників. Принаймні такою її завжди вважали істинно християнські церкви, одну з яких ми представляємо
.Більш докладно про ці аспекти ви зможете прочитати в наступних статтях: Душа (№ 92); Воскресіння мертвих (доречніше було б перекласти як “Воскресіння з мертвих”) (№ 143); Тисячоліття та піднесення (№ 95); а також Боже Місто (№ 180). Про те, що являють собою гностичні доктрини, а також про те, звідки вони виникли, ви можете довідатися зі статей під назвою Ніколаїти (№ 202) та Вегетаріанство й Біблія (№ 183). Безумовно, цікавими в цьому відношенні також для вас виявляться статті під назвою Нефіліми (№ 154), а також Часовий підсумок століття (доречніше було б перекласти як “Хронологія подій століття”) (№ 272).
Обрізання
Чи мають новонароджені діти, батьки яких не є християнами, бути обрізаними; так чи вже це необхідно?
Відповідь: Звичай чинити обрізання, напевне, — один з найбільш давніх ритуалів, що практикувався скрізь та всюди. Сучасна наука має відомості про те, що подібний звичай мав широке поширення серед племен, що мешкали в будь-яких регіонах земної кулі (порівн. статті під назвою Очищення та обрізання (№ 251)
). Обрізання — річ, безумовно, досить корисна, особливо в сухому та спекотливому кліматі пустель, позаяк обрізання використовують як захід попередження виникнення хвороби. До того ж споконвічна практика подібного звичаю стосувалася переважно символіки релігійного переродження та переселення душ. З найдавніших часів крайню плоть обрізаного чоловіка клали неподалік, а точніше, поблизу від тотемів обрізаних чоловіків у скелях, деревах йди інших подібних місцях. Виходячи зі відомостей, які ми нині маємо, звичай робити обрізання насправді стосувався певним чином концепції або ж ідеї про переродження людини в тіло його нащадків. Як видно, подібна ідея в різних її формах асимілювалася в розумінні всіх племен, що жили за сивої давнини. Цей звичай здобуває особливого сенсу в контексті ідеї про неправду та первородний гріх, а саме "умерти не вмрете".Як видно, коли Авраам зробив обрізання та, таким чином, виконав вказівку Бога на восьмий день, Господь втрутився і безпосередньо, Сам додав зусиль аби викорінити та скасувати поганський звичай. Бог сказав: "Я є скеля твоя або тотем і той, хто воскресив тебе та помножив дні твої". Традиція робити обрізання на восьмий день, а не після настання віку статевої зрілості, обумовило небажання чоловіків використовувати цей засіб як самозахист та сприймати його як подарунок згори. Таким чином, людині легше вважати себе причетною до народу ізраїльського. Бог завдав удару по неправді в доктринах про душу і переселення душ, оскільки ці вчення виходять від сатани в особі богів сіна та іштар (порівн. наступні статті Золоте теля (№ 222) а також Походження Різдва і Великодня (№ 235)
).Суперечки, пов'язані з обрізанням виникли в ранній церкві саме тоді, коли так звана партія (конфесія) елліністів скасувала цей звичай, а конфесія іудаїстів затвердила її (Дії 11:2; 15:1,5; 21:21). Сам Павло був обрізаний і, під тиском іудейського народу, він обрізав Тимофія (Філ. 3:5; Дії 16:3). Він вважав, що, таким чином, людина неначебто стає причетною до людей та носить печатку цього народу, своєрідний знак (Рим. 3:1 та далі). Проте у випадку зі зверненими поганами обрізання не розглядалося як щось обов'язкове чи істотне (Дії 15:19 і далі; порівн. Гал. 5:2-4). Павло розглядав обрізання плоті як щось такі ж нематеріальне як взаємини між дорослою людиною та богом (Рим. 3:30 і т.д.; 4:9 і далі; 1Коринт.7:18 і дав.; Гал. 5:6; 6:12 і дав.; Кіл. 3:11). Закон встановлюється через віру, праведність також досягається через віру. Так усі ті, хто бажає хвалитися тілом, змушують вас обрізуватись, щоб тільки вони не були переслідувані за хреста Христового (Гал. 6:12 і далі). Втім правдиве обрізання має духовний сенс та наповненість. У цьому повчанні Павло проповідує слова Єремії (Єр. 4:4; 6:10; 9:26; порівн. Повтор. Зак. 10:16; 30:6). У будь-яких інших, непередбачених випадках, за інших обставин він допускає, що обрізання можна не робити (Дії 16:3, Гал. 2:1).
Супротивники догмата триєдиного Бога або ж так звана секта аріан цілком поділяли думку тринітаріїв щодо цього. Тринітарії або ж католики захопили владу до своїх рук незабаром після деякого перемир'я та у 590 р. вони заснували Священну Римську Імперію. Євгеній IV офіційно проголосив створення Римської католицької церкви в буллі Кантаті Доміно (4 лютого 1441 року). Він вважав, що вимоги та необхідні церемонії Закону були у свій час скасовані внаслідок пришестя Христа й таїнств Нового Заповіту. Таким чином, Хрищення розглядали як альтернативу обрізанню.
В коптській церкві Хрищення аж ніяк не вважали заміною обрізанню. Коли був уведений звичай хрестити дітей, хлопчиків хрестили у віці сорока днів, а над дівчинками робили цей звичай лише тоді, коли їм виповнювалося вісімдесят днів. Подібна церемонія ясно віддзеркалює той факт, що закон про очищення й обрізання носив загальний характер (ЕРЕ, том 4, стор. 119). Копти складали частину ранньої християнської церкви північної Африки, члени якої походили з Єгипту. Вони відокремилися від так званої православної церкви, це відбулося близько 451 р. Їхня відособленість стала результатом протиріч і різночитань, що виникли на соборі в Константинополі в 381 р. і Халкідоні 451 р. Аргументація коптів досить обоснованна і з це позиції. Так що вони цілком могли бути праві в тім, що никоим образом Хрищення не можна розглядати як альтернативу обрізанню. У той час, як члени коптської церкви запровадили звичай хрестити дітей (в основу цієї традиції лягли розбіжності в очищенні чоловіка / жінки), дітей чоловічої статі все ще обрізали, дотримуючись звичаїв давнього Ізраїлю. Отже, чоловік і обрізання саме по собі розглядалося як розпізнавальний фактор у контексті визначення способів очищення для обох статей. Таким чином, біблійний звичай дотримували та закріпився надалі.
Зі звичаїв і традицій коптської церкви, що також мали широке поширення серед адептів суботи в Європі та Малій Азії, ми цілком можемо зробити висновок про те, що обрізання дітей розглядали як дуже важливу частину релігійного й культурного аспекту Ізраїлю і церковного інституту цієї країни. Тільки дорослим поганам не було потрібно бути обрізаними, коли вони ставали членами церкви. З моменту здійснення акта тілесного обрізання людина відкривала для себе шляхи для духовного зростання в обрізанні та хрищенні серця і з цієї причини Хрищення в дитячому віці не практикувалося в ранній церкві (порівн. Покаяння та Хрищення (№ 52)
). Новонароджених дітей хрестили після того, як їм уже зробили обрізання на восьмий день. Таким чином, обрізання немовлят на восьмий день було знаком приналежності до народу ізраїльського та його церкви. Будучи членами церкви, погани обрізали своїх дітей так само, як і всі інші. Цей звичай був порівняно поширеним для всіх, і католицькі церковники не видавали офіційний указ про скасування традиції обрізання. Цей указ був виданий лише в п'ятнадцятому столітті. Беручи до уваги звичай семиденного очищення та традицію обрізання на восьмий день, ми можемо цілком обґрунтовано дійти висновку, що мова йде про задум порятунку. Сьомий день очищення має безпосередньо стосується заключного тисячолітнього правління Месії та очищення землі. Восьмий же день стосується заключного воскресіння і відновлення всієї плоті на землі, що є частиною народу ізраїльського, а отже, частиною Божого Міста (порівн. Об'явл. 21:1-3), а також статті під назвою Боже Місто (№ 180)).Буддизм
Якої думки ви про буддизм? Чи можна (доречно) вважати, що буддизм та християнство мають одну спільну мету?
Відповідь:
Буддизм — це релігія, суть якої полягає в запереченні. Ця релігія заперечує існування бога на вищих рівнях. Релігійну доктрину буддизму винайшов та розвинув у шостому столітті до н.е. лицар кшатріанського ордену на ім'я Сідарта або ж Гватахама у своєму прагненні знайти належне обґрунтування колеса переродження в індусів аріан. Буддизм як теософське вчення напрочуд тісно споріднене з грецькою філософією, корені якої лежать у міфології та філософії кельтів гіперборейців, що жили (мешкали) на теренах Британії і Європи.На відміну від християнства, що є теоцентричною релігією, представники буддизму не можуть мати нічого спільного з християнством та його духовними цінностями монотеїзму, хіба що дрібні, плинні та мінливі наміри Більш докладно про походження Будди ви можете довідатися зі статті під назвою Містицизм, розділ 7, ХЦБ Паблішінг на сайті
www.ccg.org/english/s/B7_7.htmlЧи маєте ви будь-які відомості щодо Далай Лами?
Біографічні подробиці і загальні відомості про Тензіна Гятсо, чотирнадцятого Далай Лами можна знайти на сайті www.dalailama.com.
Далай — це монгольське слово, що означає "океан" і Лама — тибетський час означаюче "духовний наставник" і звідси переклад слова звучить як Океан мудрості. Вважають, що він є чотирнадцятим втіленням людини, що був першим Далай Ламою.
В Тибеті є безліч лам різних рангів. Їх вибирають як дітей, виходячи з доктрини про переселення душ та уяви про те, що люди знаходять наступні життя відповідно до закону Дхарми. Це нагадує величезну бухгалтерську книгу, в якій містяться відомості про кредит та дебіт. Особистий запис про людину і визначатиме спосіб її подальшого існування; напевне відповідно
до вчинків, що він зробив у минулому житті.Я не бачив ніяких біблійних згадувань про чакрах. У чи самій справі відомості про їх являють величезну цінність чи це щось другорядне?
Відповідь: Концепція про чакрах являє собою тілесний аспект доктрини буддизму; вчення про чакрах уплинуло на секти, що розвилися з надр буддизму. Біблія нічого не говорить про їх по тій простій причині, що вони не мають ніякого відношення до порятунку.
Ці крапки можна вимірити за допомогою приладів і пристроїв, що реєструють електромагнітні полючи. Однак вони не мають зовсім ніякого відношення до задуму порятунку та тіла Христа.
А що ж ви можете сказати про зцілення? Адже написано безліч книг про те, як можна зціляти людей. Причому методи лікування засновані на знаннях про чакрах.
Відповідь:
Питання про зцілення варто трактувати як питання віри. Зцілення, про яке ви говорите, є частиною індуїських та буддійських культових систем.Як довго ж ви матимете двох у собі. Якщо Яхве є Богом вашим, йдіть за Ним, якщо ж Ваалеві вклоняєтеся, ходіть за ним.
Індуїзм
Чому індуїзм розглядають екуменическое рух?
Відповідь:
Індуїзм являє собою політеїстичну доктрину, Екуменізм якої виявляється лише в тім змісті, що ця релігія акумулює в одному пантеоні іншу політеїстичну структуру, оскільки індуїзм вважає політеїзм прийнятною доктриною. Він дуже нетерпимо ставиться до тих релігій, що не поділяють подібну космологію.Ось чому індуїзм становить для християнства несприятливу атмосферу; індуїзм займає досить ворожу позицію стосовно християнства. Буддизм зародився в Індії, де суспільство було жорстко поділене на касти. Власне, касти головним чином і характеризували індуїзм. Мусульмани прийшли в Індію як завойовники і навмисне нав'язали свою релігію. Поділ на класи в Індії і гострий класовий антагонізм стали причиною релігійних конфліктів і суперечок, що, у кінцевому рахунку, приведуть до ядерної війни. Цю релігію аж ніяк не можна розглядати як екуменічну.
Лектор з мого університету стверджує, що Старий Заповіт датується 600 м до н.е., проте у ньому містяться ідеї, запозичені з Ріг Веди, твори, що є набагато старішими за кожну з біблейських книг. Зважаючи на це ми можемо дійти висновку про те, що автори Біблії запозичили "міфи", що вже були написані до них. Якби я знав скільки насправді років сувоям, що були знайдені біля Мертвого Моря (мова мовилася, головним чином, про книгу Буття), тоді я зміг би щось відказати нашому лекторові та довести, що він не має рацію. Чи ви обізнані на цьому питанні? Чи знаєте ви, скільки років цим манускриптам
?Відповідь:
Ваш лектор, напевно індус з обмеженим кругозором. Ученими істориками було встановлено, що основою для написання Клунь Веди, послужили аріанські міфи про Буття, що були привезені в Індію в 1000 р. до н.е.До того всього, ідея про триєдиного Бога прийшла в Індію близько 1700 р. до н.е. з Ассирії в той час, коли Ізраїль і патріархи знаходилися ще в Єгипті. Див.: Вольперт "Новітня історія Індії". До того ж, датувати Біблію 600 р. до н.е., лише на підставі непідтвердженого припущення про запозичення було б украй безглуздо. Аби детальніше дізнатися про даного питання дивитеся статтю Біблія (№ 164). В ній ви зможете знайти майже усе щодо хронології подій, що мають відношення до Святого Письма. Та наприкінці варто зазначити, що індуїстські божества — то є міфічні персонажі, що були запозичені з халдейських/єврейських текстів, пронизаних культами поклоніння предкам. Ці аспекти знайшли свій розгляд у рамках теми "Містицизм" у главах 1, 6, 7, 8 і 9 за наступною адресою в інтернеті: www.ccg.org.
Я індієць й навчаюся нині в індійській школі в місті Бахрейні. Я маю до вас кілька наступних питань:
1) Чи не могли б ви пояснити, навіщо люди відзначають народні релігійні свята вдома та у школі?
2) Чи не могли б ви мені розповісти про індуїстське свято, пов'язане з Ракшой Бандханом, та пояснити причину, за якою відзначають це свято, а також повідати мені про те, як потрібно його відзначати. Адже хочеться не тільки отримувати задоволення від свята, але й розуміти його значення.
Відповідь:
Тисячі років тому людина перестала дотримуватися свят Бога, він придумав і розвив нову релігію й інші свята Бога. Віра, що снизошла від Бога, була спрямована створення загального блага, і під час цих свят люди відпочивали і набиралися духовних сил.Коли аріяни захопили Індію (це случилося в 1000 р. до н.е.), вони принесли із собою і теологічними доктринами, що по-своєму пояснюють створення людини з погляду релігії, що виникла на Близькому Схід. Згодом вони заклали основи санскриту і культури, що розвилася з нього. Створений у такий спосіб мова була частково запозичена із семітської і халдейської мов.
Бог був найдавнішим "діючим обличчям" у рамках успадкованих традицій поклоніння предкам. Шеба і Шива стали верховними индуистскими божествами. Ний і Ну одержали ім'я Сери Ну, бога чи грошей багатства. Нефіліми стали раксасами.
Звідси початку розвиватися концепція, що відбиває суть культів занепалого чи сонму демонів у жіночому обличчі, ракшани. Вони споконвічно були чи демонами бісами в жіночому обличчі, деревними духами. Потім, будучи баталами, вони придбали риси, що зріднили їхній з йогининами чи духами скель в анімізмі, також як і банасати. Чунгу — ще одне бесівське дерево, що було запозичено від більш примітивних племен в індійському анімізмі.
Свята, що з'явилися на честь подібних анімістичних і сурогатних обрядів споконвічно служили заміною перших, найдавніших свят, що Господь дав Наби Ну чи Ною, коли земля наповнилося від діянь рук їх. Усі ці обряди вторинні; їх практикували як духовну підтримку, заміну первісних давніх, щирих свят, від яких відмовилися аріяни ще задовго до того, як вони вторглись в Індію і заснували индуистские касти і релігію.
А зараз — відповідь на другу частину вашого питання.
Ракша Бандхан — індуїський звичай святкувати день, коли прийнято висловлювати любов та прихильність до братів і сестер. Ракша означає "захист" (посилання на ідею про захист демонів (бісів), що про неї зазначалося вище) Бандахан означає "зобов'язання, узи, зв'язок". Це свято відзначають щороку на 'шраван та суд пурніма', згідно з індуїським календарем. Цього дня сестри пов'язують кольоровий пасок "ракхи" на зап'ястя своїх братів та просять братів захистити їх від негод та злиднів. В народі глибоко корениться віра в те, що коли Індра став до запеклої сутички та боровся у вирішальному бою
, Індрані пов'язав нитку навколо його руки як знак захисту, побажання і віри у вдалий результат битви. Це вірування і послужило початком звичаю, що люди стали дотримуватися надалі — традиція прижилася. Приблизно, Ракша Бандхан — це подія, день, коли люди виявляють свою любов і прихильність до братів і сестер.Походження Раксаса досить докладно висвітлене в статті під назвою Нефіліми (№ 154). Детальні відомості щодо давнього аріанського календаря ви зможете знайти в статті під назвою Календар Бога (№ 156).
Шаманство
Як би ви могли визначити шамана? Я не думаю, що в нас залишилося так багато шаманів, але подекуди ми чуємо про шаманів, що практикують це давнє ремесло. Що ж робить людину сьогоденням гідним довіри шаманом?
Відповідь:
Слово шаман походить від російського слова, що прийшло в цю мову з тунгуського saman. Споконвічно це слово було вживаним, здебільшого, стосовно жерців або жерців-лікарів; сама реалія притаманна в більшому ступені північно-азіатським племенам. Ці племена з давніх-давен практикували культ різних форм анімізму, який був запозичений у вигляді містичних культів Близького Сходу та племінних вірувань мешканців російських степів. Вони заклали фундамент для релігії, що стала основою релігійного світогляду уральських та алтайських племен, що розселилися надалі по всій північній частині Сибіру і Європи.Мовні групи складають обумовлюють самобутній культурний шар уральських і алтайських народів, що коштують на одній етнічній платформі з угро-фінами, угорцями/мадярами, вогулами і мансами, манху / тунгусами, манхуріанами, монголами, давніми корейцями та японцями. Ці народи мігрували в Північну Америку з американськими індіанцями. Вони створили основу анімістичних вірувань, що надалі вплинули на махаяну (один із двох основних напрямків буддизму, т.зв. північний буддизм: прим. перекл.)
Ідейна основа шаманства чудово висвітлена в роботі Мірчі Еліада. Роботу пронизує фундаментальна, глибока ідея про те, що все добро і зло походить від духів, з якими можуть упоратись лише шамани. Цей висновок можна екстраполювати і на північноамериканських індіанців і цілителів, що мають саме пряме безпосереднє відношення до шаманства в Азію та, безумовно, поринає до його коренів. Слово "шаманізувати" "Shamanize" як неперехідне дієслово означає "наспівувати шаманські мотиви", а як перехідне дієслово "вселяти, насаджувати людині шаманські вірування" (Оксфордський універсальний словник).
Китайці визнавали шаманів, однак, вони, згідно пророцтва, вважали що ці люди одержимі Шеном. На загальну думку, ці люди були брехунами. Існує думка, що слово "шень" має халдейську етимологію; саме від нього відбувається арабське слово "джин", що означає "дух" або ж "демон".
Було проголошене свято, яке потрібно відзначати в серпні: особливе китайське свято, легенда про яке говорить, що протягом сьомого місячного місяця душі відпускають з чистилища, і вони виходять, аби блукати по землі. Цікаво, чи насправді існує таке (або ж подібне) свято? Мені зрозуміло, що місяць серпень, справді, припадає на п'ятий місячний місяць, однак комітет з питань культур світу проголосив чомусь це свято в серпні.
Відповідь:
Усе це дуже нагадує традицію, початок якій поклали колись єзуїти під впливом традицій ранньої католицької церкви. Однозначно можна було б сказати, що це свято аж ніяк не міг мати щось спільне з ісламською течією хью хью або ж прихильниками суботи, що зайняли прийшли на їхнє місце.Свято, про яке ви говорите, бере свій початок у культах поклоніння предкам. Весняні й осінні жертвоприносини на честь предків чинили біля могил. Церемонія відбувалася поруч "Таблиці покійних" у день свята, що відзначалося з певною періодичністю.
Спочатку ці свята відзначалися в день першої, третьої і п'ятнадцятої повні, свята в день "Clear-Brigh" (який приходився, напевне, на шосте квітня); п'ятий день п'ятого місяця, п'ятнадцятий день сьомого місяця; п'ятнадцятий день восьмого місяця; перший день десятого місяця; останній день року; також відзначалися особливі урочисті випадки, як те весілля і т.д. (ЕРЕ, том 3, стор. 731).
На п'ятнадцятий день сьомого місяця доводилося особливе свято, яке відоме історії під назвою "голодні примари". Згідно з повір'ям головними міфічними діючими особами на цьому святі вважали духів, у яких не було нащадків, котрі могли б принести духам жертву. Відповідно до звичаю, у такому випадку приношення роблять спільно, тобто всі люди беруть участь у цьому дійстві, тому що кожний прагне виявити свою щедрість і великодушність. У цьому обряді жертвоприносин є певний внутрішній культовий мотив; так, учасники цього дійства прагнуть догодити сиротливим духам. В іншому випадку, духи можуть прогніватися, а це, безумовно, спричинить цілу низку небажаних наслідків.
Концепція щодо очищення (чистилище) могла з'явитися не раніше римської католицької церкви, а точніше, під верховенством членів єзуїтського ордена. Як правило, прояснені вченням Конфуція китайці відкидали дієвість і теологічну виправданість подібних жертв. Більш того, великий мислитель та аналітик дванадцятого століття взагалі ставив під сумнів існування духів. Прихильники суботи і хью хью (Hue Hue and Sabbatarians) вірили у воскресіння з мертвих, але заперечували існування духів.
Очевидно, подібні тенденції беруть свій початок у ранньому шаманстві, оскільки серед японських шаманів існує певне переконання щодо місяця мертвих. Імовірно, ця концепція була нав'язана згодом деякими представниками ордена єзуїтів; звідси походить доктрина про чистилище, про яку ви згадали у вашому питанні.
Масонство
Чи можна розглядати масонство як клуб спілкування для хлопчиків?
Відповідь:
Масонство являє собою релігію, у якої відзначають два напрямки: культи жителів Йорка і Шотландії. Деякі масонські ложі з числа європейських не знаходяться в дружніх відносинах з англомовними ложами. Існує ієрархія з тридцяти трьох ступіней, у яких можуть знайти собі місце представники будь-якої масонської ложі.Існує дві ложі — червона та синя. Блакитна ложа — це найбільш поширена форма конфесіонального співробітництва, багато людей зовсім не вступають до червоної ложі. Остання ж являє собою ієрархію секретів; це означає, що чим у більшу кількість секретів ви присвячені, тим вищу позицію в ієрархії ви посідаєте. На вищих рівнях ця ієрархія набуває обрисів релігії. На цю тему написана величезна безліч книг.
Мітраїзм
Нещодавно я читав про космічні містерії Митри, а також про декілька інших релігійних вчень. І в мене все ж таки складається таке враження, що в багатьох релігіях є певне спільне підґрунтя, що незмінно є присутнім в них. Не могли б ви мені відповісти на запитання про те, чому в інших релігіях є так багато подібних рис; чим це може бути зумовлене?
Відповідь:
Релігії, про які ви говорите, беруть свій початок від сонячних культів. Мітраїзм являє собою релігію, у центрі якої знаходиться чоловіче божество Мітра, головний об'єкт поклоніння в культах сонця. Народ поклонявся богу сонця Елагабалові (sol invictus Elagabal). Жінки брали участь у містеріях Ісіс, а також Аттіса й Адоніса, і в такий спосіб висловлювали свою причетність до сонячних культів. Більша частина цих культів має відношення до ассиро-вавилонських вірувань, в основі яких лежить поганство та шаманство.Саме з цієї причини традиційне християнство поклоняється триєдиному богу і дотримується свят тринітаріїв. Корені всіх ці свят та урочистостей поринають глибоко в поганство давніх народів Вавилону. Більш докладні відомості про це ви можете дістати зі статті Доктрина первородного гріха частина 1 Едемський сад (№ 246); а також Походження Різдва і Великодня (№ 235)
Адвентисти сьомого дня
Я чув, що Еллен Джи Уайт виступала з помилковими пророцтвами. Однак мені все ж таки було б цікаво дізнатися, чи насправді вони брехливі; до того ж, мені хотілося б знати, які вони, її пророцтва? Я ставлю це питання тому, що в мене є багато гарних друзів, що перебувають в церкві адвентистів сьомого дня. Я відвідував їхні богослужіння раніше. І хоча є речі, щодо яких наші думки розходяться, я не можу знайти нічого, що видавало б у них наступників якогось певного культу. До того ж, що б ви могли розповісти мені про ангела Михаїла Небесного (Michael the Arch Angel), котрий, власне, був ніким іншим, як Ісусом Христом. Цю ідею я чув і раніше, хтось мигцем згадав про це під час служби, втім, вони не розпросторікалися на цю тему. До того ж, я знаю, що помилкові пророцтва походять від руху милерітів, що заявили про себе в 1800-х роках
, та я не став би це затверджувати.Відповідь:
Доктрина про церкву адвентистів сьомого дня до 1978 р. полягала в тім, що Христос був Великим Ангелом Старого Заповіту, що з'явився світу як Михаїло. Див. статті Ангел ЯХВХ (№ 24), а також Преіснування Ісуса Христа (№ 243).Багато хто з них і дотепер вірять у те, що Ісус Христос був Михаїлом. Вони підпали під руйнівний вплив прихильників догмата триєдиного бога, якими були римської католицької церкви, а сім
’ї цих людей також знаходилися в залежності від церкви. Вони зневірилися в тому, що будь-коли вони зможуть збагнути природу Бога. Нині їхні лави налічують мільйони людей, які вважають, що адвентисти сьомого дня завжди були прихильниками догмата триєдиного Бога. Еллен Джі Уайт була лжепророчицею. Вона глибоко помилялася щодо системи тисячоліття, оскільки (вона) намагалася винайти космологію вегетаріанства останніх днів. Вона зневажила багато важливих аспектів Святого Письма.Більш докладно про помилки та омани, що вона чинила ви можете дізнатися з наступних статей під назвами Тисячоліття та піднесення (№ 95),
Вегетаріанство і Біблія (№ 183), а також Вино в Біблії (№ 188).
Ассиро-вавілоняни
У відповідь на питання щодо тільця ви згадали про півмісяць "перст Ашират". Цікаво, чи насправді цей перст вказує на тих, хто вклоняється щербатому місяцеві на небі або ж будь-чому подібному? Півмісяць зображують на прапорах, цей символ останнім часом набув широкої популярності. Чому саме він?
Відповідь: Перст Ашират є культовим символом ассірійських та вавілонських віровчень із властивою йому хронологією. Ця система набула чималої популярності в Єгипті; відтепер там почали практикувати містичні культи Осіріса, Ісис і Хоруса, що, певною мірою, аналогічні божествам у рамках культової великодньої системи Вааля. У цьому контексті міститься згадування про півмісяць; півмісяць став символом богині Ашират або ж Іштар. Цей символ сам по собі нагадував ніготь пальця, що вказує на служителів Великодня або ж богині Ашират. Цей символ згодом посів своє чільне місце в поганській символіці; його використовували як визначник часу, своєрідний часовий орієнтир, як ми побачимо з пояснень, що стосується цієї теми.
Щодо півмісяця існує незаперечний доказ, заснований на спостереженнях і дослідженнях життя народів Близького Сходу, а також Іудеї. Виходячи з результатів цих досліджень ми можемо зробити цілком обґрунтований висновок, що півмісяць як культова реалія походить від поганських культових систем, що дали себе знати після падіння Храму. Нині ж зверніть увагу на цитату. Нижче поданий уривок наводиться з книги Еріха Церена Півмісяць та Бик, сторінка 190. Телль Танаек (Tell Tа'аnnек) був ексгумований у 1901 р. за наказом Ернста Селліна. У його могилі були виявлені деякі клинчасті знаки, серед яких учені розпізнали букви імені царя Таанака та одну букву (символ), що означає ім'я Іштаряшар.
У наведеному нижче уривку були слова одного єгипетського генерала:
"Усе, що чуєш ти, пиши мені так, щоб я міг зрозуміти слова твої. Якщо перст Ашират указує шлях, нехай буде так і я підкорюся волі її. Ти ж бо дай мені взнаки, коли незабаром побачиш знамення її й додай до своєї доповіді всі деталі справи".
"Яким чином Ашират ПОКАЗУЄ свій перст? Ашират подібна за своєю сутністю до Іштар та Інаннії. Спостерігається подібність культових реалій (перста), досить поширеною та, навіть, популярною була думка про те, що цей перст можна спостерігати в небі, де він ставав видимим та набував форми півмісяця. Це трапляється зазвичай наприкінці місяця. Відповідно, лист єгипетського генерала вказує нам на дату його написання. Коли півмісяць наближається до Венери, цар або ж фараон чекає на рапорт (доповідь)". "Це повідомлення, таким чином, показує, що запит про стан справ був звичайною справою. Військові планували свої дії, керуючись устояною, чіткою уявою про періодичність часу".
"Даний лист датований другою половиною другого століття до н.е., тобто на півдорозі між Авраамом та Мойсеєм", сторінка 191. Так ми бачимо, що переважна більшість світових релігійних віровчень так чи інакше пов'язана з вавілонськими містеріями. Ці корені збереглися і понині, так що ми досить чітко можемо їх розрізнити і сьогодні.
Чи не відомо вам, звідки походить концепція (ідея) про матір гуску та золоте яйце? Чи можна їх розглядати як необразливі дитячі казки, чи за ними приховується щось інше?
Відповідь: Традиція ототожнювати людей або ж предмети (істоти) з гускою, символом безсмертям та матір'ю богинею бере свій початок у давньому Єгипті. Фараон або ж цар не міг робити того, що, як нам здається, вільний робити правитель імперії. Кожна хвилина була ретельно спланована, та навіть час, коли вони мають займатися сексом. До того ж, їхній раціон був строго визначений, вони могли вживати для їди гусятину та яловичину в строго встановленому порядку, і цар мав неухильно дотримуватися встановлених правил. Більш докладно про це ви зможете прочитати в роботі Фрезера "Золота парость"
.Коли ж фараон умирав, гусаків приносили в жертву. Кожного фараона вважали Осірісом. Відповідно до прийнятого та поширеним тоді віруванням, пересічні, звичайні люди зберігали свій статус в межах культу мертвих, а та людина, що вмирала неодмінно вважалася Осірісом відповідним числом. Мати богиня Нат була матір'ю Осіріса. Таким чином, у нас виникає загальна картина культів та взаємозв'язку давніх вірувань з нинішніми традиціями. Богині Ісис та Нефтіс вважалися "живими" богинями, також як і Аннубій та Гір, у той час як боги, що входять до пантеону давньоєгипетських міфологічних персонажів вважалися "мертвими", позаяк вони збігалися біля померлих. Дві богині плакальниці завжди були присутні на жалобній церемонії, щоб ушанувати свої божественною присутністю всіх учасників обряду.
Фрейез свідчить, що гусаків убивали та приносили в жертву для похоронної церемонії оплакування (його цитата наведена неточно в (томі, розділі?)
vi, 15). Осіріс у давньоєгипетській міфології є вмираючим богом та природи, що воскресне; він є брат та чоловік Ісіди, батьком Гора; заступником та суддею мертвих. Він, власне кажучи, виконував ту ж роль, що і бог Аттіс на заході, а Адоніс — на сході. Цей умираючий бог мав пряме відношення до традицій святкування Масниці та особливого поста, якого в Європі традиційно дотримувалися у передсвятковий період. Оліїсту соломину використовували для того, щоб збільшити вивід потомства, отже, то був насамперед символ родючості (там же viii, 326).Варіації на цю тему передавалися від покоління до покоління; образи набували різних рис й внаслідок цього згодом матір-богиню почали зображувати в образі гуски. Також вважалося, що лебідь є священним птахом для Апполона. У Європі цей птах символізує те ж саме, та й самих птахів можна віднести до одного й того самого сімейства.
Таким чином, ми знову повертаємося до культів на честь богині родючості та системи великодніх культів (див. Походження Різдва і Великодня (№ 235)
). Існує також історія, що, безсумнівно становить величезний інтерес. У зв'язку з цим я раджу вам прочитати статті під назвою Ніколаїти (№ 202)).Яке значення має список або перелік ассірійських епонімів?
Відповідь:
В ассиріології має місце список (перелік), у якому зазначені спеціальні власні назви, імена ассірійських правителів. Список відсортований за хронологічними параметрах, тобто по періодах правління того чи іншого царя. Таким чином, перелік імен еквівалентний хронологічному списку, тобто обчисленим датам.Коли я читав хроніки Ґід'оніїві в книзі Суддів, розділах 7 і 8, то в мене раптом виникла думка: а чи не можуть Орев та Зеев бути імпліцитним символом двох занепалих херувимів? Чи є в семантиці їхніх імен щось таке, що дає нам можливість зрозуміти, кого або що вони представляють чи символізують?
Відповідь:
Ім'я Орев (видання SHD 6157) “'arob” походить від кореня слова, що означає "москіт" і звідси значення дієслова "роїтися"; так, це слово може бути вживаним в значенні “будь-яка комаха або ж рій (юрмище) цих комах. Таким чином, принц Орев може цілком означати “Володар Мух”, яким був бог Екрон.Чи існує будь-який зв'язок між релігією та Марді Грас? Коли я чую про традицію дотримуватися таких днів як, скажімо, Маслений Вівторок, мені спадає на думку, що тут має є певний зв'язок. Очевидно, що карнавали можуть мати певне відношення до релігійних традицій, зокрема, звичаїв відзначати деякі релігійні свята. В січні відзначають ще одне свято, що має назву “зимовий карнавал”, а потім іде ще одне свято, відоме під назвою “великодній парад”.
Відповідь: Так, між Марді Грас та релігією насправді існує певний зв'язок. То є давній карнавал, що має пряме відношення до Масниці. Оліїстий Вівторок походить від давнього свята, що його відзначають у вівторок на масленому тижні (останній день масниці). Споконвічно середа першого тижня великого посту не мала нічого спільного зі святом великого посту, цей день відзначали як жалоба солом'яному опудалу, що його спалювали на масницю. Так, основну культову реалію спалювали, а попіл символізував спалене солом'яне опудало.
Назва “Попеляста Середа” (середа першого тижня великого посту) звучить як
caput jejunii. Є різниця у літургійному (церковному) значенні між "caput jejunii" та "initium quadragesimae", що означає “перша неділя великого посту”.Коли з'явилася традиція відзначати поганську паску, свято умираючого бога, після першої неділі великого посту, у понеділок починалася новий піст, що тривав тридцять шість днів (ЕРЕ, ст. Масниця, Вівторок масленого тижні, xi, 477). Після смерті Григорія першого, котрий одержав прізвисько Великий, а також проголошення Священної Римської імперії, попеляста середа набуло “статусу” першого з чотирьох додаткових днів посту, які називалися "caput jejunii." Тиждень цього періоду стосується (має відношення до) карнавалу або ж Марді Грас. Культ масниці завжди був пов’язаний з карнавалами; його розглядали в контексті з терміном "Carniprivium" або ж воскресіння Quinquagesima. Подану культову етимологію вважають актуальною й донині.
На основі звичаїв, що їх практикували в Шотландії, ми можемо судити про зв'язок зі "звичаєм чинити вакханалії", коли на масницю відбувається відлив. Ці ритуали й звичаї входять у рамки святкування різдвяних сатурналій" (ЕРЕ стор. 478). Споконвічно попеляста середа була днем жалоби та плачу, що його чинили вмираючому богові, а також смерті масниці, що символічно зображується в межах ритуального карнавального дійства.
Робота Фрейзера під назвою "Золота парость" рясно оздоблена посиланнями та примітками по темі давніх звичаїв та поширенню культових традицій у Європі див. iv. 2220-221, а також 226 й далі. Звичай святкувати масницю не є давнім (оригінальним) християнським звичаєм, він бере свій початок від поганських звичаїв та традицій, що згодом у другому столітті були запозичені поряд з великодніми культами. Уся ця новостворена система традицій, що вміщала в собі дику суміш поганства та християнства, зуміла перетворитися на щось однорідне та гармонічне лише в сьомому столітті, коли до влади прийшов Григорій.
Попеляста середа не має геть нічого спільного з тим, що несе нам Біблія. Це свято споконвічно служило нагадуванням про смерть і вакханалії масниці. Отже, карнавал являє собою останній день масниці, а вівторок на масниці символізує останній день до того, як на масницю, а точніше, на попелясту середу, спалюють солом'яне опудало. Останнє (опудало) слід розглядати як культову реалію поганів, до якої справжнє християнство не має аж ніякого відношення.
Усі ці свята ведуть своє походження від містичних культів і так чи інакше, мають відношення до культової великодньої системи Вааля. Тема походження цих свят досить докладно висвітлена в статті під назвою Походження Різдва і Великодня (№ 235), а також Золоте теля (№ 222).
Днями народження, що відзначають діти, та й деякі дорослі, — нерідко можна помітити, що люди приносять Пінату (pinata). Стає дедалі ясніше, що без неї вже не обходиться майже жодна урочиста подія подібного роду, оскільки це робить свято веселішим та яскравішим. Я не зумів знайти це слово у своєму словнику. Чи відомо вам що-небудь про походження цієї гри?
Відповідь:
З давніх-давен Пінату виготовляли з фігури русалки, хоча й нині ця фігура найчастіше не має нічого спільного з русалкою. У деяких випадках то є шестикінечна зірка. Ця зірка бога походить з того ж джерела, що і русалка. Русалка є символом богині Декрето або ж Кето (Като), що, в культовому сенсі, найточніше відповідає Атаргатисові, якому колись поклонялися та якого вшановували филистимляни, а також культу дракона та поганській великодній системі обрядів та ритуалів Вааля.Учасники культу Атаргатиса або ж Декрето, якій приписували голубине обличчя, вважали рибу священною. Традиція збирати воду для храму з її басейнів походить саме від цього культу, тож, ми доходимо висновку про те, що святу воду можна також розглядати як культову реалію культової великодньої системи Вааля. Тут кореняться зачатки звичаю їсти рибу в п'ятницю. Адже цього дня помер бог; чи то Аттіс, чи Адоніс або Осіріс, в залежності від того регіону, про який саме йде мова.
Русалку били ціпками, щоб розламати Пінату або ж коробку з насінням так, щоб насіння впали в землю та проросли. Саме з цієї причини нині до Пінати зазвичай кладуть солодощі, замість яких колись за сивої давнини клали справжнє насіння.
За давніх часів існував звичай одягати людей у звірині шкіри та лупцювати їх. Нерідко ритуали передбачали в собі приношення людських жертв. Масниця з вакханаліями бере веде своє походження від цього звичаю, так само як і Попеляста Середа; адже обидва "свята" споконвічно
не мали нічого спільного з великим постом. Але в ці дні люди приносили в жертву іноді людей, а надалі солом'яні опудала; кульмінацією свята було спалення ритуальної жертви, яка неодмінно вмирала у вівторок масляного тижня (останній день масниці). В Європі цього дня на масницю також забивали ведмедя.Історичні аспекти питань, пов’язаних з цими звичаями і ритуалами, ви можете прочитати в наступних статтях: Походження Різдва та Великодня (№ 235); Піната (№ 276); Давид і Ґоліят (№ 126).
Нещодавно хтось розповів мені про "релігію", відому під назвою Тантра. На веб-сайті я знайшов дещо цікаве щодо цієї теми та, отже, трохи дізнався про це. З відомостей, що я знайшов там, а також з того, що мені розповіла ця людина, я дійшов наступного висновку: ця релігія цілком ґрунтується на переконанні, що духовне споріднення можливо відчути або ж отримати в акті фізичної близькості та палкого злягання. Я думаю, що вони проповідують ідею про задоволення, маючи на меті досягнення духовного блаженства через фізичний стан щастя. Втім, хіба це не суперечить тому, чого навчає нас Бог?
Відповідь:
Справді так і є. Йоги тантри справді дотримуються цієї концепції. Цю ідею аж ніяк не можна назвати новою. Сексуальні взаємини складали основу деяких сонячних культів. Традиції пізнавати духовне через плотське пронизує усю великодню систему поганських культів. Подібний підхід до духовного вдосконалення просто суперечить п'ятій заповіді; до того ж, вірність подібним до звичаїв виключає нормальні сімейні взаємини.Див. наступні статті Закон і п'ята заповідь (№ 258), Закон і сьома заповідь (№ 260), Низка загальних статей по темі: Закон Божий (№ L1).
Зороастризм
Мені було б украй цікаво довідатися, як і де я можу знайти хоч які-небудь відомості (малюнки або інші зображення) зороастрійського духу Ахрімана (якщо його взагалі можна знайти будь-де).
Відповідь:
Справді, цю проблему не можна вирішити так легко. Існує досить давня різьблена робота, зображення Ахрімана, яку розтоптав Ахура Мазда або Ормазд. Це зображення знаходиться в "іранській долині царів" Накш-і Рустам.Мова йде про зображення царя Ардашира I (224-241 н.е.), фігуру якого зазвичай вирізували з кільцем влади Ормазда. У печатках, що виготовляли за часів правління династії Ахаменідів бога ніколи не зображували у вигляді людини, а сили всесвіту представляли як стихію, так що ці сили зображували у вигляді різних символів. Є фотографії рельєфу Ардашира, що наведені в роботі Ілюстрована енциклопедія міфів, Чорна кішка, на стор. 43.
Більш пізня іпостась зображує Ахрімана в людському вигляді з головним убором, вигнутим у вигляді спирали або ж зигзагоподібно. У пошуках Ардашира були організовані археологічні розкопки та дослідження. Археологічні роботи проводилися в Ірані, а згодом в Кембриджі, де пізніше результати цих досліджень були оброблені; зокрема, була встановлена дата зображень, з яких раніше було зроблено фотографії зображень Ахрімана й Ахура Мазда.
Доктрини християнського містицизму
Якої ви думки щодо доктрини претерістів, яка, найпевніше, з'явилися у світлі новомодних релігійних течій? Мені не хотілося б надавати вашому питанню конкретних форм, проте, мені вкрай кортить довідатися, чи насправді доктрина про друге пришестя Христа в 70 р. н. е. є нічим іншим, як єрессю. Тож ця єресь не має ніякого відношення до Біблії. Чи не так це?
Відповідь:
Наскільки ми розуміємо, в ви маєте на увазі претеристську концепцію повернення (другого пришестя) Христа; ця доктрина ще жива та, отже, багато людей і досі вірять у неї. Твердження про те, що він повернувся в 70 р. н. е. — абсурдне. До того ж, слід зазначити, що свідки Ієгови також мають собі напрочуд незвичайну уяву про цю доктрину та почали її тлумачити криво на свій манер; це сталося 1914 р.Найбільше хвилювання та занепокоєння викликає твердження церковників про те, що Христос панує над світом в особі римської католицької церкви; і так, нібито, було завжди з тих самих пір, коли римську католицьку церкву було засновано. Дехто вважає, що мова йде про тисячоліття книги Об'явлення 20 попри те, що всі призначені терміни давно минули. Римська католицька церква існувала з 590 по 1850 р. (тобто протягом 1260 років), тож церковники вважали це тисячолітнім правлінням Бога на землі; аніж жити в цей період, ліпше вже віддати перевагу смерті.
Христос говорить нам: “Тоді ж, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут, Ото там, не йміть віри” (Марк 13:21). Ми усіх побачимо, як він йтиме на хмарах із великою потугою й славою
і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від краю землі до край-неба (Марк 13:26-27). Коли він прибуде сюди, ми побачимо цю планету, над якою протягом тисячі років пануватиме та царюватиме Спаситель. Відтепер уся планета буде дотримуватися закону Божого, а люди навчаться бути слухняними, тому що станеться те, що проречене та передвіщене в книзі Повторення закону 28 (див. Благословення і проклін (№ 75) а також Тисячоліття та піднесення (№ 95)).У таких книгах, як "Свята Кров" "Чаша Грааля", "Чаша Грааля та її родовід" піднімаються деякі дуже цікаві питання щодо Нового Заповіту та релігії як такої. Чи не могли б ви мені пояснити загалом, чому їхні ідеї та концепції є невірними та навіть облудними; також, у чому полягає причина вашої впевненості в тім, що саме ваша версія історії релігії є правдивою?
Відповідь:
Чому ж ми маємо вірити в те, що написано в цих книгах? У чому полягає основна цінність Біблії? А як же, до речі, Гіта та інші тексти? Почнімо один по одному. Бог створив землю та небо. Він створив також людину. Його творіння має певну мету. Якби все, що існує, було створено без будь-якої мети, вийшло б, що Бог вчинив із власної примхи. Не можна не погодитися з тим, що ми в галактиці Чумацького Шляху не більше, ніж звичайна прикраса всесвіту. Ми не віримо в це, й наші предки також ніколи в це не вірили.Очевидно, що Бог мав певну мету, коли Він створював людину. Ця мета виходить за рамки життя людини, тобто вона містить у собі життя після смерті. Якщо нам уготовано стати перед судом, то це повинно бути розумне та справедливе правосуддя. Принципи права повинні мати погоджений та незмінний вид непорушних правил. Бог є непорушним
і Христос є тим же, що й був учора, сьогодні і навіки.Бог має мораль та певні етичні зобов'язання оголосити свою волю і "правові норми", згідно яким ми всі будемо засуджені. У противному разі він був би диктатором або ж деспотом та визнавав би вплив людей. Крім того, закон має бути заснований на якихось інших критеріях, ніж просто примха каприз творця всього, що існує. Якби він видав своє рішення, керуючись лише власною примхою, він був би черговим тираном.
З усіх теологічних джерел, які ми нині маємо, Біблія є найбільш достовірним джерелом, що якнайточніше за будь-які інші погодиться з історичними відомостями, що їх отримали науковці. До того ж, ця книга має чудову позитивну енергетику. Бог об’явив людям свою Волю через своїх служителів і пророків. Ми маємо докази щодо того, що божественна воля насправді виконується і насправді збувається те, що колись передвіщали біблійні пророки.
Біблія має одне правило, згідно з яким всі пророцтва не повинні суперечити Закону та Свідченню Ісуса Христа (Іс. 8:20). Усі біблійні книги були оголошені пророцтвами; вони здобули визнання й були схвалені як божественне писання тіла Ізраїлева та духівництва. Ндобитність біблійної етимології прийняли всі церкви, навіть ті, котрі відкидають Закон Божий та вважають, що сьогодні він утратив свою актуальність.
Книги, подібні до "Свята Кров" та "Чаша Грааля" не можуть претендувати на те, щоб їх вважали божественними або ж приписували їхнє авторство Богу. У цих книгах немає того, що проголошується в законі, так що ці твори аж ніяк не можна назвати причетними до закону або ж творами, що будь-як стосуються Святого Письма. Таким чином, ці книги недостатньо авторитетні, аби їх вважали богонатхненним вченням, подібно до того, як апостоли Нового Заповіту пояснюють зв'язок цієї частини Біблії та правдивість цієї частини.
Читаючи книги, подібні до цих, необхідно якнайретельніше зважати на кожну думку, кожен висновок, аргументацію та зіставляти її з відомостями з Біблії. І ви можете не тільки приймати їх, але ж і відкидати, оскільки автори подібних книг не тільки вільно поводяться з біблійним змістом — вони висловлюють судження, що аж ніяк не витримують критики з боку, хто добре знається на Божому намірі. Той же самий критерій правдивості можна застосовувати стосовно Корана, так само як і до інших праць (творів) на цю тему.
Якщо ми подивимося з погляду цього “стандарту” на те, що говорить нам священна книга всіх мусульман Коран, то ми, звичайно ж, не зможемо погодитися з представниками мусульманського духівництва, котрі часто-густо стверджують, що Біблія аж ніяк не суперечить Корану. Як би там вже не було, але якби ми насправді пішли цим шляхом, те ця дорога неминуче привела б нас до омани та серйозних помилок.
Таким чином, нам нічого не залишається крім того, як бути надзвичайно ретельними та критичними під час розгляду тих чи інших книг, що беруть на себе роль богонатхненних творів. Ми маємо бути впевнені в тім, чи погодиться сказане зі словами самих пророків та свідків. Так, усяка робота, що претендує на правдивість та достовірність чи
то пророцтво, яке немовби спирається на Святе Письмо — жодна робота не повинна суперечити не тільки окремим книгам Писання, але ж усій Біблії, котра розглядається як цілісний та монолітний документ-збірка божественних творів. Ці твори дав нам Господь та пророки, які говорили від імені Його. Також усе, що ми пишемо, має достоту відповідати закону та свідченню Ісуса Христа, бо тоді немає світла в нас.Саме тому всі праці (трактати, статті), що виходять до друку, ми (наша церква) піддаємо ретельному дослідженню та критичному розбору. Так у випадку виявлення будь-яких невідповідностей роботу редагують та негайно піддають необхідної корекції. Якщо в текстах статей, автором яких є члени нашої церкви ви знайдете щось, що суперечить Закону Божому та Свідченню Ісуса Христа, а також пророцтвам, будь ласка, повідомити про це нас, якщо вас це не обтяжить, аби ми змогли внести необхідні виправлення та інші зміни. Ми обов’язково візьмемо до уваги ваші примітки та спостереження будуть цілком слушні, якщо ви поясните, в чому саме полягає помилка, ми підтвердимо вашу думку та погодимося з нею. Ми з радістю прислухаємося до думки людини, яка на компетентному рівні зможе пояснити нам суть неточності чи інших огріхів у наших роботах.
Чи є будь-які тверді (достовірні) докази того, що могила, виявлена у дев'ятому столітті в Сант-Яго де Компостела, що на північно-заході Іспанії (Галичина) була могилою св. Якова? Я чув подібні заяви.
Відповідь:
Яків, єпископ Єрусалимський та брат Ісуса Христа загинув смертю мученика в 63 р. н. е. Його спадкоємцем став його ж двоюрідний брат Симеон, син Марії Хлодвига. Імовірність того, що тіла родичів Христових можуть знаходитися на території Галичини, дорівнює нулю.Яків був великим святим (первосвящеником) Галичини; саме за його указом іспанці стали виганяти мусульман зі своєї країни. Хронологічна послідовність подій, що супроводжують присвяту св. Якова в духовний сан в м. Компостелла, може бути віднесена до більш пізнього періоду. Більш того, не тут він здобув цей сан. Церемонія присвяти відбувалася в двох місцях: спочатку в Леоні, провінції Леон, а потім в Уклі, що в Кастилії.
Лицарі Сант-Яго мали наділи в обох королівствах, але король Фердінанд II Кастильский та Альфонс VIII Кастильский винесли рішення, відповідно до якого місце присвяти в духовний сан повинне відбуватися не інакше, як у тім місці, де розташовані їхні маєтки. Затяжній суперечці був покладений кінець лише в 1230 м, коли король Фердинанд III об'єднав обидві корони. Тоді дядько Куенса здобув верховенство над іспанською церквою.
Вони ретельно оберігали та захищали усипальницю св. Якова. Необхідність зведення (збудування) гробниць для великих святих та релігійна нетерпимість, що служила характерною рисою іспанських вій, обумовила розвиток ідеї про те, що Іспанія неначебто є місцем поховання великомученика, святого Якова. Ця ідея також мала своє логічне обґрунтування.
Мені цікаво було б довідатися, якої ви думки з приводу складання генетичної карти ДНК. Я читав коментарі багатьох учених, що висловлювалися щодо цього питання. Однак із усього того, що я прочитав та почув, я дійшов висновку про те, що ці люди труть руки в передчутті чогось незвичайного: "Мов, постривай-но, Господи! Ось тепер авжеж ми знаємо, в чому полягає секрет твоєї творчості! У мене складається таке враження, що людина прибігає до Бога лише тоді, коли їй це необхідно або ж вона може дістати будь-яку вигоду для себе.
Відповідь:
Дотепер існувала лише одна раса — людська; нині ми маємо достовірні та незаперечні докази аби підтвердити цей факт. Монстр расизму тепер може спокійно відпочити лише тому, що людству загрожує ще один, більш страшний ворог, що зазіхає на волю людини. Генетичні дефекти родин та навіть племен можуть бути виокремленні та відособлені, отже навіть нормальні родини людей мають відчувати небезпеку принципово можливого знищення.Мова йде насправді про більш пізню доктрину бісів, що робить заборону на шлюб дедалі більш реальною. Див. наступні статті: Доктрини демонів останніх днів (доречніше було б перекласти як "Бесівські доктрини останніх днів") (№ 48), а також Вегетаріанство в Біблії (№ 183).
Складання генетичної карти людської геноми надихне друге життя в книгу Буття. Тепер цілком ясним та зрозумілим стає сенс висловлювання про те, що всі ми станемо елохімами та уподібнимося до нього. Саме тому Вавилон був зруйнований, та відбулося змішання всіх мов під час будівництва знаменитої вежі.
Коли я вивчав список батьків церкви, я побачив у ньому Герму. Чи не могли б ви більш докладно розповісти про нього, а також про його вірування і вчення, що він сповідав?
Відповідь:
Герму попервах не вважали батьком церкви, ніхто навіть і гадки такої не мав. Про нього мимохіть згадували отці антинікейці в зв'язку з його релігійними поглядами. Ця людина також відома історикам як Герма Трисмегістус. Існувала думка про те, що він є п'ятим Гермою або ж Гермою Меркурієм, що вбив Аргуса та згодом втік до Єгипту. Єгиптяни прозвали його Тхот; відтепер вони почали називати перший місяць їхнього календаря на честь цієї людини. Згідно з нашим календарем цей (єгипетський) місяць підпадає під вересень.Він заснував місто під назвою Гермополіс, побудував свій храм у Фенеї. В Єгипті він сповідав монотеїстичне вчення про безіменного бога. Про нього (Герму) згадується у творах отців антинікейців у томах 1:289; VII: 15, 210, 215. Другим Гермою був Мессаліан або ж Єстафіан. Єпіфаній говорить нам, що його секта була заснована за часів Констанції, втім Феодорет затверджує, що вона була організована за часів Валентіана.
В другій серії про спадкоємців батьків, томі XIV на стор. 240 і так далі є примітка про секту. Існує підземний цвинтар, на якому був похований Герма. Цю могилу ексгумували сто років тому біля Віа Содяриа Ветус (Via Salaria Vetus), що розташоване неподалік від Порта Пунчіана (Porta Pinciana) (н.е. том. II, стор. 419, 517).
Відомості, що збереглися про нього до нині, є надзвичайно мізерними. Проте навіть із того, що ми маємо, можна припустити, що його стали вважати священномучеником напевне з 119 р. н. е. В Ліберійському каталозі, складеному в четвертому столітті, містяться згадки про те, що його було поховано на цвинтарі, розташованому неподалік від С. Базилла. Над його могилою була побудована підземна базиліка (особливий вид храму або храм узагалі). Адріан I (772-95) відвіз тіло Герми до міста. Ця підземна могила має культове значення для християн; дотепер існує могила Герми. Вважають, що останки св. Петра і Гіацинта, що їх було знайдено на цвинтарі, приписують Джузеппе Марчі 21 березня 1845 р. (н.е. том IX стор. 643).Існує думка, що в будь-якому культі існує певний прихований ідеологічний алгоритм, що дозволяє впливати на розум парафіян або ж учасників даного культу й таким чином тримати їх у підлеглості. Що означає саме поняття "культ"? Невже кожен культ, по суті, являє собою те ж саме, а саме те, що описано вище? Якщо ж
ні, то як же вийшло так, що саме поняття "культ" стало викликати подібні асоціації?Відповідь:
Слово "культ" походить від латинського cultus - шанування. Найбільш значимий, тобто розповсюджений християнський культ — це культ Священної Римської Імперії. У традиційному християнстві ця назва набула зневажливого, пейоративного відтінку. Саме поняття культу в наш час застосовується стосовно невеликих релігійних груп; це один з основних елементів релігії; дії (рухи тіла або читання певних текстів речитативом і т. п.). Всі ці заходи мають метою викликати видиме (візуальне) висловлення релігійного екстазу та залучити людей до лав тих, хто чинить божественну "силу" (т.зв. таїнства). Відтінок зневажливості виник у зв'язку з тим, що конфесіональне дроблення християнства передбачає неминучий відхід від первісних, давніх ідей раннього християнства. У свою чергу, сектантство та розкольництво не може не зазнати засудження з боку тих, хто в ім'я істини відмовляється йти на поводі у новомодних схизматичних віянь та єретичних течій.Це є цілком природнім для історії розвитку традиційних відгалужень християнства. Проте не можна забувати, що саме адепти християнських культів знищували всіх тих, хто не хотів бачити в релігії апарат політичного придушення. Більш докладно про сутність культу та закономірності цього явища ви зможете довідатися зі статті за назвою Ментальність Поклоніння (доречніше було б перекласти як "Особливості релігійного поклоніння") (№ 74). Гоніння на церкви, що дотримували суботи, також були частиною недільного культу, під владою якого опинилася більша частина християнських конфесій. Див. статті за назвою Роль четвертої заповіді в історичних Церквах Бога, що дотримувалися суботи (№ 170).
Під час подій Голокоста в цьому столітті були знищені всі правдиві віруючі європейці, — ті, хто дотримувався законів Бога й виконував біблійні розпорядження. Нелюдам та бузувірам майже валася їхня диявольська місія. У теперішній же час діяльність деяких людей все ще спрямована на усунення малих конфесіональних груп. Ще
й досі існують невеличкі релігійні громади, що в них зареєстровані акти самогубства.Так, одна релігійна група в Уганді не дуже давно відкололася від Римської Католицької Церкви і, здогадно, заявила про те, що вони мають намір відновити закон Божий. Потім члени цієї групи замкнулися в будинку церкви і заколотили двері цвяхами, й після цього підпалили його. Нажаль було б невірним сказати, що цей випадок одиничний.
Так, культ Вейко придбав репутацію, щонайменше, дивного культу, однак на наш погляд йдеться про якісь вкрай незрозумілі речі, що схвилювали багатьох американців. Протягом багатьох століть "традиційні" християни вживають самі вишукані та витончені методи розправи й придушення малих груп, що розходяться з ними в думках з питань віри. Прикладом цьому може стати книга за назвою Прихильники Суботи в Трансільванії (ХЦБ Паблішинг 1998.)
Символ християнської віри
У попередніх питаннях ви згадали про так званий "Документ Р". Не могли ви трохи докладніше розповісти про це? Хто його написав? У якому році? Є чи в інтернеті веб-сторінка чи які-небудь інші джерела, що з них я міг би одержати переклад або копію цього документа, щоб мати змогу ознайомитися з ним?
Відповідь:
Документ Р — найбільш рання з відомих копій церковного символу, що став основою для написання апостольського символу віри, а точніше сказати — підробленого символу, оскільки цей документ аж ніяк не стосується до життя апостолів.Герберт Терстон (Thurston) навів зміст цього документа у своїй статті, що її можна побачити в Католицькій Енциклопедії. У цьому виданні ви знайдете цілу статтю, що присвячена символу віри. В ній ясно відбита сутність римської церкви та надано оцінку ситуації, в якій опинилася церква в другому столітті. Вона (церква) в ті часи ще не називала себе католицькою, а іменувала себе священною церквою. Її учасники розділяли погляди унітаріїв, що відводили Христу лише другорядну роль. Учасники ж цієї церкви вірили в прийдешнє воскресіння з мертвих. Наскільки ми можемо судити з більш пізніх праць Тертулліана, Святий Дух був проявом сили Господа, а не людиною.
Релігії народів світу
Я багато читав про концтабори в Хорватії та Ватикані. Мені було нелегко дійти якогось висновку про події, що відбулися в той час. Я від народження католик, прийняв хрищення в Німеччині, але незважаючи на це, для мене є зовсім незрозумілим, чому люди скрізь порушують Другу Велику Заповідь. Крім того…адже ми усі повинні дотримуватися посту й молитися про покаяння всіх людей у цьому світі, про зцілення людей, сонму та планети; і, звичайно, бути слухняними Єдиному Правдивому Богу — що ще ми можемо зробити?
Відповідь:
Найжахливіше є в тому, що люди, які грішили або зробили якийсь ганебний учинок зовсім не усвідомлюють цього. У нас є докази найжахливіших злочинів, що їх скоїли під час війни священики францисканці. Ці люди присягали на Біблії в тім, що вони будуть дотримуватися Закону Божого та ніколи не порушать його. Одна людина на суді зізналася, що власноручно убила 44,000 чоловік. Та, незважаючи на це, багато священиків уперто заперечують факт того, що це відбулося насправді.У Європі існувало близько 15000 концтаборів. Від євреїв нам не вдалося отримати необхідних відомостей, щоб відтворити історичне полотно Голокоста.
Справжня мета цього жахаючого "заходу" полягала в тому, щоб позбутися всіх тих, хто не поділяв погляди та ідеологію прихильників догмата триєдиного Бога, й особливо, прихильників суботи в Європі. Ця спроба знищення була результатом спільних зусиль римських католиків та лютеран. Тоді було знищено близько 18 мільйонів чоловік. Для здійснення такого грандіозного задуму знадобилося тісне співробітництво членів католицької та лютеранської конфесій. Перший концтабір було створено та "здано до експлуатації" за активного сприяння лютеранської церкви в грудні 1932 р. І це відбулося за десять років до початку періоду Голокоста, що тривав 1942 по 1945 р.
Це нагадує історію про комісію з Істини та Примирення в Південній Африці. Без істини не може бути примирення. Якщо римська католицька церква не зізнається у своїх злочинах, якщо ця релігійна система не визнає своїх коренів та походження, у цьому світі ніколи не наступить повне покаяння.
Йдеться не тільки про Голокост, хронологія подій якого виміряється трирічним періодом, що зворушив Європу. Легко бачити, до яких жахаючих наслідків призвели каральні дії в Африці на початку цього століття. Але, незважаючи на це, інквізиція почала винищувати інакомислячих людей ще багато століть тому.
Див. статті за назвами Війни між тринітаріями та унітаріями (№ 268). Також дуже примітна що до цієї теми стаття за назвою Роль четвертої заповіді в Історичних Церквах Бога, що дотримувалися суботи (№ 170).
Остання інквізиція мала місце в папській державі в проміжку між 1823-ім та 1946-им роками. 200.000 чоловік були засуджені на смерть та до робіт на галерах. За 1.5 млн чоловік було встановлено найсуворіший нагляд. Практично на кожнім кроці була шибениця. Весь обвинувальний процес йшов латинською мовою, внаслідок чого люди виявлялися зовсім беззахисними, оскільки вони не розуміли суті обвинувачень що висувалися на
їх адресу. І, зрозуміло, не розуміли вироку, що їм виносили. Пізній єзуїтський історик Малахій Мартін дає більш докладний опис того часу у своїй роботі Захід та падіння римської церкви, стор. 250-254 і так далі. Коли люди проводили референдум (плебісцит) з надією прийняти рішення про те, чи залишатися їм під владою папи або ж стати частиною республіки, понад 130.000 чоловік проголосували за проголошення республіки і лише 3000 виявили бажання зберегти владу папи.Ми повинні повернутися до живого Бога в молитвах та пості й покаятися за наші гріхи, а також за ту єресь, що ми в неї колись впали та за поклоніння ідолам. Перш ніж ми станемо на шлях правдивий й станемо неухильно дотримуватися другої великої заповіді, ми повинні як слід розібратися в першій заповіді та навчитися дотримуватися її. Але для цього нам потрібно навчитися любити істину і розвивати щире почуття любити всіх людей.
Якщо ж ми не любимо ближнього, котрого бачимо, як же ми можемо любити Бога, якого ми не бачимо? Ви зробили перший невірний крок по довгій стежці відновлення.
Шотландія споконвічно не була батьківщиною шотландців. Не могли б ви сказати мені, де знаходиться найдавніше поховання останків шотландців, і Яким чином вони потрапили до Шотландії?
Відповідь:
У шотландців ті ж самі етнічні корені, що й в ірландців. Це має на увазі той факт, що шотландці це прямі нащадки кельтів. Якщо ми відійдемо один крок від Іспанії, то дуже ймовірно, що знайдемо етнокультурні корені кельтів у Грузії й інших кавказьких регіонах.Слово Іберія (порівн. лат. Iberi), тобто країна Іберія, походить від грецького слова Іберес (Iberes), що вживали як назви двох народів. Одне ім'я вживалася як назва народу, що жив в Іспанії, а інші іберійці, вихідці з Азії та жили неподалік від Кавказу.
Годельянці (Godelians) були дітьми Іафета, але ім'я Ібери (Iberi), напевне, має грецьку етимологію, однак у цьому слові вбачаються також і семітські корені. У Біблії народ, що населяє Іспанію одержав назву годеліан, синів Годолії. Цих іберійців вважають предками басків.
Давня Іберія розташовувалася в Азії на тій території, що у наші дні називають Грузією. Іберіани — це також средньоанглийська назва басків та їхньої мови (див. також Оксфордський універсальний словник
).Найбільш віддалене місце, де ми змогли б знайти останки цих давніх нардів, розташована в області Урумги в тянь-шаньському та уйгурському автономному окрузі (Ксинджан Уйгур Зишику) на північному заході Китаю.
Їхні мумії були знайдені поруч з їх одягом і іншим ритуальним приладдям, яке виявилися непошкодженими. Ці люди носили сині та сірі мисливські тартани вже за тих часів: також вони носили картаті тартани з чорними, червоними та білими смугами. Ці люди сягали шести футів шести дюймів заввишки. Що ж до жінок, то їхній зріст був шість футів заввишки. Всі жінки мали блакитні очі та світле волосся.
Знавець тканин написав книгу під назвою "Мумії Урумки". У цій книзі докладно оповідується про те, який саме одяг носили ці люди, до книги були додані фотографії мумій. Китайці знайшли останки та розпочали дослідницькі роботи, що тривали досить довго, поки цією справою не зацікавилася одна людина, яка згодом залучила до цієї справи низку академіків. На жаль, вони насамперед прагнули розголосити цю справу та створити сенсацію.
Чи існує різниця між кельтами та кельтами-гіпербореями? Я чув, що обидва терміни вживаються поряд одне з іншим, втім, я ніяк не второпаю, чи насправді ці терміни є абсолютними синонімами, чи вони означають те саме, але в різному контексті вони вживані по-іншому.
Відповідь:
Цей термін вживали греки як назву для кельтських народів, що розселилися на півночі або ж "над північним (тобто вітром)". За деякими відомостями вони мешкали на північному острові, таким чином, мова йде саме про Британію.Греки, що сповідують філософію як спосіб звільнитися колеса переродження, знали про кельтів та, більш того, передали свій світогляд цьому народові. Кельти успадкували грецьку філософію та ще довго не могли здихатися її протягом першого тисячоліття до н.е.
Історія кельтського народу висвітлена недостатньо докладно, проте ми ретельно працюємо в цьому напрямку. Див. наступні статті: Війни між тринітаріями та унітаріями (№ 268), Хрест: його походження і значення (№ 039), а також Золоте теля (№ 222). До того ж раджу вам обов'язково звернути увагу на сайт в інтернеті www.Abrahams-Legacy.org.
Що вам відомо про теорію гайа (Gaia)? Чи можна вважати її правдивою та достатньо переконливою? Яка ваша думка з цього приводу взагалі? Напевне існують будь-які твори мистецтва, припустимо, поеми або ж щось таке, що передвіщає появу подібної концепції (ідеї)?
Відповідь:
Гіпотеза щодо гайа набула розвитку, здебільшого, з філософської теорії наступників Парменіда, давньогрецького філософа, засновника елейської школи. Платон згодом розвинув цю теорію, про що ви можете прочитати в роботі під назвою Коментарі Прокла до елейських поглядів Платона.Теорія про матір богині Іди, матері землі має пантеїстичну основу, що веде своє походження від шаманства та анімістичних вірувань. Нині ця теорія набула подальшого розвитку та перетворилася на теологію безупинного. Теологи школи в Кіото, засновниками якої стали Хартсхорн та Уайтхед, додали чималих зусиль аби адаптувати цю теорію та надати їй довершеного вигляду.
Новомодні теологічні віяння нового століття прагнуть спростувати постулат про створення всього, що існує з волі Отця та Єдиного Бога. Прихильники цих теорій мають на меті створити іншу пантеїстичну іманентну систему. То є давня облуда, що корениться у невірному судженні, як з погляду філософії, так і теології. Теорії найрізноманітніші; вони варіюються від гіпотези про великий вибух до тих припущень, які ми можемо чути від Хокінга та, напевне, Пенроуза.
Що означає слово "Тара" і чи має воно будь-яке відношення до релігії?
Відповідь: Слово Тара має ірландську етимологію; воно стосується Священного Пагорба Тара, що знаходиться в Ірландії. Там також можна знайти камінь, який відомий під назвою "стовп Якова". Говорять, що цей камінь був привезений до Ірландію з Віфлієму через Єгипет і Іспанію прибл. у 700 р. до н.е. та встановлений на кельтських теренах. Слово "тара" (видання SHD 8652) в значенні "швейцар, воротар" також походить звідси.
Поруч із цим каменем коронували претендентів на престол; це ввійшло в традицію з тих часів. Згодом, за деякими відомостями, камінь був повезений з того місця і доставлений у Скоун (Шотландія) Фергусом, коли він зійшов на шотландський престол. Історична хронологія невірна. Насправді ж, камінь був доставлений у Вестмінстерське абатство королем Едуардом I в 1297 р.
Усіх майбутніх королів і королев Англії коронували в каменю з тих самих пір. Вважалося, що цей камінь накладає печатку щирих царів Ізраїльських. Нещодавно камінь був знову відвезений у Шотландію.
"Тара" — це також ще і назва давнього престолу королів в Ірландії. Це слово має халдейську етимологію й означає "двері", а звідси "палац": звідси утворилося санкціоноване узусом нове значення "брама" та "вуста, рот". Таким чином, це слово почали згодом вживати в значенні "престол королів". Слово "тара" (видання SHD 8652) у значенні "швейцар, воротар
" також походить від цього значення. Обидва слова вживані в цьому значенні в Біблії."Тара" також має відношення до східного культу богині Тара, про яке ви можете прочитати в роботі Коксу, Містицизм, ХЦБ, 2001 р.
Яке філософське значення має теорія хаосу для науки та релігії?
Відповідь:
Теорія хаосу заснована на допущенні про те, що у всесвіті немає нічого впорядкованого. Всесвіт активно взаємодіє з елементами, що входять до нього скоріше на реактивній основі, ніж намагається повернутися на колишнє, встановлене місце в рамках будь-якої впорядкованої системи. Якщо порядку не видно, то це аж ніяк не означає, що його немає, його просто важко визначити або ж розпізнати. Ця теорія неодмінно передбачає атеїзм; вона зовсім виключає Бога, котрий зміг би впорядкувати матерію, що рухається хаотично. Таким чином, прихильники цієї теорії не мають рацію.З цього ми можемо дістати певну мораль, яка полягає в наступному: те, що доцільно є етичним. Не існує абсолютних моральних цінностей. Ми маємо науку та низку законів, що випливають з універсальної впорядкованості. Закони термодинаміки в цьому відношенні можуть служити відмінною ілюстрацією до цих умовиводів.
Більш докладну інформацію щодо порушеної вами теми ви зможете почерпнути зі статті під назвою Створення: від антропоморфної теології до теоморфної антропології (B5). З критикою теорії хаосу виступали у своїх роботах такі вчені як Хокінг та Пенроуз.
Філософія причинної обумовленості також розглядає певні аспекти цієї проблеми або ж торкається їх. Причинно-наслідковий зв'язок передбачає категорію однини, як можна бачити зі створення. Все, що існує, не зміняє одне іншого, не настає одне за іншим та, втім, звичайно, не хаотично стосовно одне іншого. З результатів спостереження розпаду До-мезонів легко бачити, що ця теорія не є переконливою. Див. також "Створення" (там же). Також, збірка творів по темі фазового простору; у цій праці ви можете прочитати наступне: "Лише дурень говорить, що в його серці немає Бога".
Що означає "Благословення в Торонто"; звідки походить ця фраза?
Відповідь:
Це поняття походить із міста Торонто, що в Канаді. Головними діючими особами цієї історії стали люди, що доводять себе до стану істерії під час здійснення культових служб, легко впадають у стан екстазу тощо. Ця секта сповідає одну з доктрин п'ятидесятників, згідно з якою церемоніал богослужіння неодмінно має супроводжуватися бурмотанням безглуздих, невиразних фраз та іншою подібною нісенітницею.Більш докладно про це ви можете довідатися з наступних статей: Щодо питання про мову (№ 109)
; Коли зникли мови? (№ 182); Благословення в Торонто, істерія та бесівська одержимість (№ 149).Що ви думаєте про давній шумерський текст, у якому оповідується про потоп "На табличці написано про те, як був побудований величезний човен під керівництвом царя на ім'я Зіузудра (Ziusudra), що взяв на борт свого судна чимало всіляких рослин та насіння людського"? Чи не припускаєтеся ви думки про те, що, напевне, Бог наказав комусь іншому побудувати човен; то була людина, подібна до Ноя? І ще: чи існує будь-який давньоєврейський текст? Якщо так, то чи правда те, що ім'я Господнє написане так "ЯХВХ"?
Відповідь:
Так, це питання становить величезний інтерес. Зіузудра є шумерською формою імені того, хто побудував ковчег. "Поема про Гільгамеша" оповідує нам месопотамську версію цих подій (потопу). "Утнапіштім" (що означає "далекий"). Греки називали ту ж людину "Хізутрус" ("Xisouthros"). Всі ці історії є варіаціями на тему потопу, коли Ной побудував свій ковчег.У "Поемі про Гильгамеше" головний герой поклоняється Сину, богу місяця. Ім'я цього бога стало етимоном для англосаксонського слова "sin" (у перекладі російською мовою означає "гріх": прим. перекл.). (Див. статті Золоте теля (№ 222)
). У цій роботі ви зможете знайти найбільше повні відомості про версії потопу. Розміри ковчега змінені. У "Поемі про Гільгамеша" родинам робітників також було дозволено зійти на борт судна.У тім шумерському тексті, про яке ви говорите, Зіузудра падає долілиць перед Ану та Енхілом — шумерськими божествами. Цей текст також додає створенню епічний характер, у ньому зображене створення "чорноголових людей" (термін, що вживався стосовно вавилонян, а також до китайців у шумерських текстах, звідси значення слова "чернь"). Повідомляється, що люди були створені раніш, ніж тварини. Потоп тривав сім днів, так що в результаті затопленими виявилися п'ять культурних центрів землі, що понесли кару богів.
Усі ці версії про потоп можна розглядати як більш-менш адаптовані оповідання про потоп.
Ці оповідання пронизані давньою міфологією того народу, представники якого з'явилися авторами тієї чи іншої розповіді. Проте, не підлягає сумніву, що всі ці варіації слугують віддзеркаленням ідею собору (ради) елохімов, на якому було рішення затопити землю; спостерігаються збіги навіть у дріб'язках. Так чи інакше, але всі ці оповідання є версіями однієї і тієї ж біблійної історії про потоп та ковчег Ноя. Єврейська версія написання імені Бога не YHWH, а YHVH. У давньоєврейській мові не було лабіального (губного) звуку "w" (переклад з англ: прим. перекл.)
. Ранні тексти писалися так, що в них не було голосних звуків. Таким чином, ЯХВХ (YHVH) — правильна версія написання імені Бога. У нас є варіант "Lachish Ostracon" — форма, що сягає часів Єремії. В сучасних перекладах Олбрайт (Albright) ім'я транслітеровано як Йахвех (Yahweh). У елефантінських текстах у перекладі Гінзберга просліджується діахронія кореня імені Бога; автор дійде висновку про те, що Йах (Yah) є невірною форма написання кореня, але Йахо (Yaho), а отже — ім'я в тексті має звучати як Йаховах (Yahovah), а не Йахвех (Yahweh). В класичних давньоєврейських літературних джерелах ім'я пишеться слово ЯХВХ (YHVH). Документальні відомості можна почерпнути з роботи Джеймса Б. Притчарда Давній Близький Схід..., Прінстон, 1958 р.q