Книга Рут [27]

(Видання 1. 0 20001017-20001017)

Робота аналізує підтекст зв’язку між Книги Рут та П’ятидесятницею.

 

Християнські Церкви Бога

PO Box 369, WODEN ACT 2606, AUSTRALIA

E-mail: secretary@ccg.org

(Усі права захищені г 2000 Wade Cox)

Ця стаття без змін і пропусків може вільно копіюватись та розповсюджуватись. Ім’я та адреса видавця, а також знак збереження авторських прав повинні вказуватись. Розповсюджені та поширені копії є безкоштовними. Короткі цитати можуть включатися в критичні статті або рецензії без порушення авторського права.

 

Цю статтю можна знайти в Інтернеті за адресою: http://www.logon.org

 

 

Книга Рут

Сучасна Біблія, на жаль, не складає зараз ту послідовність книг, яка існувала в староєврейських Писаннях. Ці Писання, або Старий Завіт, були поділені на три частини, що були відомі під назвами Закон, Книги пророків і Псалтир. Коли Ісус воскрес і з’явився перед своїми учнями під час їх трапези, він, грунтуючись на Законі, Книзі Пророків і Псалтирі, дав їм розуміння своєї суті.

Євангеліє від Луки 24:44-45 44 І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.

45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.

У первинному поділі Книга Рут належить до частини “Псалтир” (названої так по своїй першій книзі). Якщо бути більш точними, то Рут була четвертою в послідовності книг цього розділу і разом з деякими іншими книгами складала підгрупу книг, відому під назвою Святкових Сувоїв. Книги “Святкових Сувоїв” - це книги, що читались під час різних свят протягом року. Приведемо перелік, в які свята які книги читалися:

Книга Свято

Гімн Соломона Пасха

Рут Свято Тижнів (тобто П’ятидесятниця)

Плач Єремії Свято дев'ятого Аба

Книга Екклезіяста Свято Шатрів

Книга Естер Свято Пурима

Мета цієї книги зрозуміла. Вона служила для того, щоб перерахувати нащадків дому Давида і тому була життєво важливою частиною родоводу Месії. Але ця невелика книга також служила для більшого. Орудуючи аналогіями, вона містить інструкції і керівництво для християн в тому, як кожному з нас стати Нареченою Христа до часу його приходу.

Загальний огляд

Однак перед тим, як ми звернемося до духовних уроків цієї книги, здійснимо невеликий екскурс в історію її виникнення та в її зміст. Рут є однією з двох книг Біблії, названих жіночими іменами. Іншою є Книга Естер. Цікаво, що в Книзі Рут неєврейська жінка виходить заміж за єврейського чоловіка, тоді як в книзі Естер єврейська жінка виходить заміж за неєврея. По книзі Рут виходить заміж за Боаза, нащадка Салмона, одруженого з жінкою легкої поведінки Рахаб, що покаялася, коли Ізраїль став землею обітованою. Рахаб була іншою неєврейкою, яка разом з Рут згадана Матвієм в історії походження Христа (див. Генеалогія Месії [119]). Історії цих жінок також свідчать про те, що Боже послання призначається не тільки для Ізраїлю, але і для інших народів.

Оповідь Книги починається з часу Суддів, коли убогість панувала Іудеєю. Людина на ім'я Елімелех (Мій Бог - цар) і його дружина Ноомі (Приємна) та їх двоє синів - Махлон (слабий) і Кілйон (той, що проколює), ховаючись від голоду, переїхали з Віфлеєму в землю Моава. Коли помер Елімелех, його сини взяли собі за дружин Орпу (газель) і Рут (дружба), що належала до племені моавського. Моавійці були нащадками Лота, маючи своє походження від його дочок після загибелі Содому і міст рівнини. Таким чином моавійці мали якесь відношення до ізраїльтян, однак це не стосується релігії і культур. Згідно з Законом (Второзак. 7:1-3), ізраїльтянам не дозволялося брати за дружин хіттеянок, але моавіток дозволялося. (Однак, моавітянин не міг увійти в збори Господні (Второзак. 23:3) навіть в десятому поколінні).

Через десять років по смерті Еліменеха померли його сини Махлон і Кілйон (можливо, через дані їм імена сини мали деяку схильність до хвороб, і тому Бог міг дозволити їм краще померти, ніж продовжувати лінію Давида). Значення імені Кілйона може також означати невиконане бажання або деяку символічну мету Писання у виборі імен для синів. Також можливо, що вони піддалися спокусі чужих ідолів. Однак Ноомі досить швидко повернулася до спадщини, культури і вірувань своєї країни і навчила цьому своїх невісток. Дізнавшись, що голод покинув Іудею, Ноомі вирішила повернутися додому, оскільки нічого більш не затримувало її в Моаві. Обидві її овдовілі невістки вирішили слідувати за нею, але тільки Рут це зрештою зробила.

Оскільки у обох не було чоловіків, Ноомі і Рут були бідні, і Рут пішла збирати колосся під час весняного урожаю. Згідно з Законом під час жнив межі поля не женуться, а колосся, що впало, не підіймається для того, щоб бідні могли прийти і зібрати їх (Левит 19:9). Також повністю не обривалися виноградники не обривалися, ягоди, що впали, не підбиралися, а залишалися для бідних (Левит 19:10). Збираючи колосся, Рут випадково опинилася на полях Боаза. Боаз був родичем покійного чоловіка Ноомі і дуже багатим. Він запропонував їй захист і підтримку.

У цьому проявилася Божа рука. Ноомі порадила Рут в кінці урожаю виявити Боазу своє бажання вийти за нього заміж. Рут так і зробила, але інший родич Елімелеха мав першочергове право взяти Рут за дружину. Боаз відкупив її у нього і одружувався з нею. Книга закінчується тим, що Рут народжує Боазу сина, Ноомі радіє своєму внуку, від якого і з’явився спочатку Давид, а потім і Іошуа (Ісус) Месія.

Рут і християнська вірність

Однією з найвидатніших якостей Рут була її готовність відмовлятися від благ. Вона залишила все їй цінне - батьківщину, сім'ю, друзів, свою культуру, релігію, одним словом все, що складало її суть, для того, щоб піти за Ноомі в Ізраїль і залишатися вірною їй і її народу, а також її Богу.

Рут 1:1-18 1 І сталось за часу, коли судді судили, то був голод у Краю. І пішов був чоловік з Юдиного Віфлеєму мешкати в моавських полях, він і жінка та двоє синів його.

2 А ім'я тому чоловікові Елімелех, а ім'я жінці його Ноомі; і ім'я двох синів його Махлон і Кілйон, ефратяни з Віфлеєму Юдиного. І прийшли вони на моавські поля, та й залишилися.

3 І помер Елімелех, муж Ноомі, і зосталася вона та два їхні сини.

4 І взяли вони собі за жінок моавітянок, ім'я одній Орпа, а ім'я другій Рут. І сиділи вони там близько десяти літ.

5 І повмирали й вони обоє, Махлон та Кілйон. І позосталася та жінка по двох дітях своїх та по чоловікові своєму.

6 І встала вона та невістки її, і вернулися з моавських піль, бо почула на моавському полі, що Господь згадав про народ Свій, даючи їм хліба.

7 І вийшла вона з того місця, де була там, та обидві невістки з нею, та й пішли дорогою, щоб вернутися до Юдиного краю.

8 І сказала Ноомі до двох своїх невісток: Ідіть, верніться кожна до дому своєї матері. І нехай Господь зробить із вами милість, як ви зробили з померлими та зо мною.

9 Нехай Господь дасть вам, і ви знайдете відпочинок кожна в домі свого мужа! І вона поцілувала їх, а вони підняли свій голос та плакали.

10 І вони сказали до неї: Ні, з тобою ми вернемось до народу твого!

11 А Ноомі сказала: Вертайтеся, дочки мої, чого ви підете зо мною? Чи я маю ще в утробі своїй синів, а вони стануть вам за чоловіків?

12 Верніться, дочки мої, ідіть, бо я занадто стара, щоб бути для мужа. А коли б я й сказала: Маю надію, і коли б цієї ночі була з мужем, і також породила синів,

13 чи ж ви чекали б їх, аж поки повиростають? Чи ж ви зв'язалися б з ними, щоб не бути замужем? Ні, дочки мої, бо мені значно гірше, як вам, бо Господня рука знайшла мене.

14 І підняли вони голос свій, і заплакали ще. І поцілувала Орпа свою свекруху, а Рут пригорнулася до неї.

15 І сказала Ноомі: Ось зовиця твоя вернулася до народу свого та до богів своїх, вернися й ти за зовицею своєю!

16 А Рут відказала: Не силуй мене, щоб я покинула тебе, щоб я вернулася від тебе, бо куди підеш ти, туди піду й я, а де житимеш ти, там житиму й я. Народ твій буде мій народ, а Бог твій мій Бог.

17 Де помреш ти, там помру й я, і там буду похована. Нехай Господь зробить мені так, і так нехай додасть, і тільки смерть розлучить мене з тобою.

18 І побачила Ноомі, що вона настоює йти за нею, і перестала вговорювати її.

Відповідно до Біблійного Довідника і його коментарю вірша шостого повернення Ноомі в Віфлеєм сталося в 1326 році перед другим ювілеєм 1325/24 років до Р.Хр. Ювілей починається з Очищення Суботнього року і продовжується до Очищення ювілейного року 1324 року. Таким чином 1326 рік був роком потрійного урожаю. Засуха в Юдеї закінчилася і її народ зміг зібрати урожай і приготуватися до Суботнього року. Бог керується своїм власним Календарем і своїми правилами (див. роботи Божий Календар [156]; Закон і Четверта Заповідь [256]; Читаючи Закон з Ездрою і Неємією [250] і Часовий Підсумок Століття [272]).

6 І встала вона та невістки її, і вернулися з моавських піль, бо почула на моавському полі, що Господь згадав про народ Свій, даючи їм хліба.

Вірність Рут відрізнялася від вірності Орпи. Коли Ноомі уперше оповістила про свій намір покинути Моав і повернутися до себе на батьківщину, вони обидві виявили бажання піти з нею. Але коли Ноомі запротестувати, Орпа не стала йти, а Рут залишилася вірної Ноомі.

Рут 1:19-22 19 І пішли вони вдвох, аж прийшли до Віфлеєму. І сталося, коли вони входили до Віфлеєму, то зашуміло все місто про них, і говорили: Чи це Ноомі?

20 А вона сказала їм: Не кличте мене: Ноомі, кличте мене: Мара, бо велику гіркоту зробив мені Всемогутній.

21 Я заможною пішла була, та порожньою вернув мене Господь. Чого кличете мене: Ноомі, коли Господь свідчив проти мене, а Всемогутній послав мені горе?

22 І вернулася Ноомі та з нею моавітянка Рут, невістка її, що верталася з моавських піль. І прийшли вони до Віфлеєму на початку жнив ячменю.

Час збору урожаю ячменю збігається з часом Пасхи. Для християн в цьому заключається ряд важливих уроків. Ноомі були чужинкою в чужій землі, але вона трималася правдивого Бога і його способу життя. У цьому вона була подібна до Церкви Бога. Як Орпа, так і Рут були поєднані з нею. Разом вони стали свідками жахливої трагедії. Після неї для Ноомі прийшов час повернутися додому. Одна наречена оголосила про свою відданість Ноомі, але дозволила переконати себе відмовитися від цієї “відданості”. Інша ж була правдиво і повністю віддана і була готова заплатити за цю відданість, де ціною була відмова від всього попереднього життя.

Рут показала приклад вірності, який повинні наслідувати всі християни. Для нас покаяння і хрещення символізують повну відмову від своїх бажань і покірність новій долі.

Римлянам 6:1-5 Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні!

2 Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?

3 Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?

4 Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя.

5 Бо коли ми з'єдналися подобою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскресення

Орпа, однак, продемонструвала приклад мирського смутку - жалю, що не привів її до справжньої вірності і до зміни. Вона подумала про те, що залишає, і не змогла покинути свого попереднього життя. На жаль, і серед християн є такі, які клянуться у вірності (“звичайно ж, ми підемо з тобою”), але коли приходить церква, вони повертають назад.

2Коринтянам 7:10 10 Бо смуток для Бога чинить каяття на спасіння, а про нього не жалуємо, а смуток світський чинить смерть.

від Луки 9:62 62 Ісус же промовив до нього: Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства!

З одного боку Рут є яскравим прикладом щирої і повної відданості, символізуючи тих християн, які можуть залишити все, якщо необхідно - навіть віддати свої життя заради того, щоб слідувати за Христом.

Місцеві пам'ятали Ноомі і її скорботу за чоловіком і синами. Вона показала свій сум з приводу втрати і тоді, коли попросила називати її Марою (гіркота). Проте, пройшовши через такі випробування, вона не втратила своєї віри і повернулася в свою країну до свого народу. Це трапилося приблизно під час Пасхи і Опрісноків. Всім нам доводиться переживати випробування втрати улюблених людей, а також інші тяжкі випробування. Вони є частиною нашого духовного розвитку, і тому важливо не втратити віри.

Рут і зрізане колосся

Коли Ноомі і Рут прибули в Віфлеєм, Рут взяла на себе турботу про себе і свою свекруху і пішла збирати зрізане колосся.

Рут 2:1-3 1 А Ноомі мала родича свого чоловіка, мужа багатого, з Елімелехового роду, а ім'я йому Боаз.

2 І сказала моавітянка Рут до Ноомі: Піду но я на поле, і назбираю колосся за тим, у кого в очах знайду милість. А та їй сказала: Іди, моя дочко!

3 І пішла вона, і прийшла та й збирала за женцями. А припадок навів її на ділянку поля Боаза, що з Елімелехового роду.

Рут вийшла збирати колосся і так “трапилося”, що вона виявилася на полі свого майбутнього чоловіка Боаза. В цей випадок вкладається важливе значення. В єврейському тексті тут стоїть дієслово, що перекладається як “збирати”. Воно означає збирати саме колосся, що залишилося після збору урожаю. Отже, людина, яка їх збирає, сама не засіває поле. Вона не вирощує зерно. Це робить землероб, якому належить поле. Тобто тому, хто збирав колосся, дозволялося користуватися результатами чужої праці.

Багато в чому цей принцип відображає той зв'язок, згідно з яким християни пов'язані зі своїм майбутнім чоловіком Христом. Бог закликає нас. Звернемося до притчі про сіяча, викладеної в Євангелії від Матвія 13.

від Матвія 13:3-9, 18, 23 3 І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.

4 І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.

5 Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;

6 а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.

7 А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.

8 Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.

9 Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

18 Послухайте ж притчу про сіяча.

23 А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.

Притча говорить про те, що навколо посіяно “сім'я” істини, частина його впала на хороший грунт, проросла і дала четвертий урожай. Христос сказав, що хороший грунт - це той, хто чує і розуміє слово. Євангеліє від Луки 8:15 доповнює:

від Луки 8:15 19 До Нього ж прийшли були мати й брати Його, та через народ не могли доступитись до Нього.

Розтлумачимо ж значення даного тексту. По-перше, існує сівба і слово. Важливе також розуміння цього слова. Нарешті, слово залишається в чесному і хорошому серці. Остання обставина залежить від нас. Однак перші два дари нам може дати Бог або Христос, що діє за Його наказом.

Саме Христос готує “грунт” наших життів, щоб він міг прийняти слово Боже або “сім'я”. Хто робить “грунт” хорошим? Христос трудитися для нас, часто наперед, створюючи ті умови, в яких ми, коли прийде час “сівби”, змогли б сприйняти Боже “сім'я”.

Біблія знає безліч прикладів покликання людей чудовим образом, коли вони готувалися для сівби. Наведемо приклад покликання ефіопського євнуха:

Діяння 8:26-39 26 А Ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: Устань та на південь іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Гази спускається, порожня вона.

27 І, вставши, пішов він. І ось муж етіопський, скопець, вельможа Кандаки, цариці етіопської, що був над усіма її скарбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись,

28 вертався, і, сидючи на повозі своїм, читав пророка Ісаю.

29 А Дух до Пилипа промовив: Підійди, та й пристань до цього повозу.

30 Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: Чи розумієш, що ти читаєш?

31 А той відказав: Як же можу, як ніхто не напутить мене? І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним.

32 А слово Писання, що його він читав, було це: Як вівцю на заріз Його ведено, і як ягня супроти стрижія безголосе, так Він не відкрив Своїх уст!

33 У приниженні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається...

34 Відізвався ж скопець до Пилипа й сказав: Благаю тебе, це про кого говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?

35 А Пилип відкрив уста свої, і, зачавши від цього Писання, благовістив про Ісуса йому.

36 І, як шляхом вони їхали, прибули до якоїсь води. І озвався скопець: Ось вода. Що мені заважає христитись?

37 А Пилип відказав: Якщо віруєш із повного серця свого, то можна. А той відповів і сказав: Я вірую, що Ісус Христос то Син Божий!

38 І звелів, щоб повіз спинився. І обидва Пилип та скопець увійшли до води, і охристив він його.

39 А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопець уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.

Очевидно, що ефіопянина вів і готував для цього Христос, так що в годину, коли його покликав Господь, він був готовий, він хотів і міг прийняти “сім'я” істини. Цей ефіопянин і такі як він були підготовані і хрещені. Чудом зійшов з трону Філіп, що символізувало початок приходу Святого Духа до ефіопського народу. У результаті Ефіопська Церква затвердилася як нова і незалежна Церква, а Абиссіанські Церкви перетворилися в духовно сильні оплоти віри. Настільки, що до другого століття вони вже грунтовно затвердилися, а в четвертому столітті, коли почалося переслідування християн в Малій Азії, абиссіанці направили в Китай єпископа Муеса для заснування там Церкви (див. Загальне Поширення Церков, що дотримуються Суботи [122]).

Але Бог не тільки готує грунт наших душ перед засіванням його насінням, Він також веде нас по шляху, всипаному можливостями, коли сім'я може рости і процвітати, і давати плоди. Павло писав, що:

1Коринтянам 3:6-7 6 Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив,

7 тому ані той, хто садить, ані хто поливає, є щось, але Бог, що родить!

Кожний з нас повинен прикладати зусиль для зростання християнської свідомості, як про це говорив Павло у вищенаведених віршах. Бог, діючи через Христа, дає нам досвід, що допомагає нам в цьому розвитку.

Бог не “грає” нашими життями, Він не використовує події, не направляє нас на них для того, щоб ми могли розвиватися в духовному розумінні. Ми, подібно до Рут, є збирачами. Христос присутній в наших життях, ми ж можемо збирати плоди його зусиль.

Боаз як символ Христа

Коли Рут почала збирати колосся на полі Боаза, він став з'ясовувати, хто вона така. Дізнавшись, що вона є невісткою Ноомі, він дав спеціальні розпорядження щодо неї, запевнивши Рут, що сама вона буде в безпеці, а її праця буде недаремною.

Рут 2:4-14 4 Аж ось прийшов із Віфлеєму Боаз, та й сказав до женців: Господь з вами! А вони відказали йому: Нехай поблагословить тебе Господь!

5 І сказав Боаз до слуги свого, поставленого над женцями: Чия це дівчина?

6 І відповів той слуга, поставлений над женцями, і сказав: Дівчина моавітянка вона, що вернулася з Ноомі з моавських піль.

7 А вона сказала: Нехай я збиратиму, та назбираю між снопами за женцями! І прийшла вона, і стала від самого ранку й аж дотепер; а вдома вона була мало.

8 І сказав Боаз до Рут: Ото чуєш, дочко моя, не ходи збирати на іншому полі, і не йди звідси, і так пристань до моїх дівчат.

9 Доглядай цього поля, де будуть жати, і ти підеш за ними. Ось я наказав слугам не займати тебе. А як спрагнеш, то підеш до начинь, та й нап'єшся з того, що поначерпують слуги!

10 І впала вона на обличчя своє, та й вклонилася до землі, і сказала йому: Чому знайшла я милість в очах твоїх, що ти прихилився до мене, хоч я чужа?

11 І відповів Боаз і сказав їй: Докладно розповіджено мені все, що зробила ти з своєю свекрухою по смерті твого чоловіка, і ти кинула батька свого й матір свою та край свого народження, і пішла до народу, якого не знала вчора-позавчора.

12 Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагорода твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми Його!

13 А вона сказала: Нехай я знайду милість в очах твоїх, пане мій, бо ти потішив мене, і говорив до серця своєї невільниці. А я не є навіть як одна з твоїх невільниць!

14 І сказав їй Боаз у час їди: Підійди сюди, та з'їж хліба й замочи у квасі шматок свій. І сіла вона збоку женців, а він подав їй праженого зерна. І їла вона й наситилася, і ще й позоставила.

Збирати колосся було нелегко, особливо якщо женці ретельно прибирали поле. Також для молодої жінки існувала небезпека насильства. Як чужинка, Рут могла стати об'єктом для насмішок. Але Боаз встав на її захист. Він також велів своїм женцям залишати більше колосся, щоб Рут могла їх підібрати і щоб її зусилля винагороджувалися.

Рут 2:15-17 15 І встала вона збирати. А Боаз наказав слугам своїм, говорячи: І між снопами нехай збирає, і не кривдьте її.

16 І також конче киньте їй зо снопів, і позоставте, і буде вона збирати, а ви не лайте її.

17 І збирала вона на полі аж до вечора, і вимолотила те, що назбирала, і було близько ефи ячменю.

У своєму ставленні до Рут Боаз був подібний Христу в його ставленні до нас і турботі про нас. Багато разів ми падаємо духом і опускаємо руки, перестаємо прагнути до зростання, і не збираємо те, що Христос залишив для нас. Ми навіть починаємо сумніватися в Богові. Чи Дійсно Його план здійсниться? Чи Піклується Він про мене? Чому життя таке складне?

Христос і Бог розуміють ці почуття і причину їх виникнення. Христос прагне якнайбільше нас захистити і принести мир в наші життя:

від Луки 13:34 34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!

1Петра 5:6-7 6 Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив.

7 Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!

Вони ніколи нас не покинуть.

Євреям 13:5 Будьте життям не грошолюбні [будьте вільні від жадності, похоті, жадання земних благ], будьте задоволені теперішнім часом [тим, що у вас є]; Він [Бог] Сам сказав: “Я ніколи не залишу тебе і не покину тебе. Я не залишу, Я не залишу, Я не залишу* тебе беззахисним і не покину тебе [Звичайно ні!] (Розширена Біблія). (* Три заперечення наводяться в Wuest's Word Studies).

Так само, як Боаз піклувався про свою майбутню дружину Рут, так і Христос буде піклуватися про нас, виявляючи співчуття.

Рут 2:18-23 18 І понесла вона, і ввійшла до міста, і її свекруха побачила, що вона назбирала. А вона вийняла, і дала їй, що позоставила по своїй їжі.

19 І сказала їй свекруха її: Де ти збирала сьогодні, і де ти робила? Нехай буде благословенний, хто прийняв тебе! І вона розповіла своїй свекрусі, у кого працювала, та й сказала: Ім'я того чоловіка, що я сьогодні робила в нього, Боаз.

20 І сказала Ноомі до невістки своєї: Благословенний він у Господа, що не позбавив милости своєї ані живих, ані померлих. І сказала їй Ноомі: Близький нам той чоловік, він із наших родичів.

21 І сказала моавітянка Рут: Він також сказав мені: Пристань до моїх слуг, аж поки не скінчать моїх жнив.

22 І сказала Ноомі до своєї невістки Рут: Добре, дочко моя, що ти вийдеш з його служницями, щоб не чіпали тебе на іншому полі.

23 І вона пристала до Боазових служниць, щоб збирати аж до закінчення жнив ячменю та жнив пшениці. І вона жила з своєю свекрухою.

Рут сміливо пропонує одружитися

Дивує те, наскільки Рут була сміливою і впевненою жінкою. У ті часи про одруженням називався заздалегідь обумовлений договір, а чоловіки самі вибирали собі дружину. Тобто уявіть собі ситуацію, в якій опинилася Рут. Вона була бідною збирачкою колосся, чужинкою, нечистою неіудейкою і походила від культури, яка була нижчою, ніж культура будь-кого зі слуг Боаза.

Рут 2:13 13 А вона сказала: Нехай я знайду милість в очах твоїх, пане мій, бо ти потішив мене, і говорив до серця своєї невільниці. А я не є навіть як одна з твоїх невільниць!

Але у неї вистачило сміливості просити Боаза - багатого, шанованого землевласника одружитися на ній. Це доводить її безмежне довір'я до думки Ноомі. Ноомі бачила в цьому Божу руку.

Рут 3:1-18 1 І сказала їй свекруха її Ноомі: Дочко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочинку, що буде добре тобі.

2 А тепер ось Боаз, наш родич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде віяти ячмінь на току.

3 А ти вмийся, і намастися, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчить їсти та пити.

4 І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти прийдеш, і відкриєш приніжжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити.

5 А та відказала до неї: Усе, що ти кажеш мені, я зроблю.

6 І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.

7 А Боаз з'їв та випив, та й стало весело йому на серці, і прийшов він покластися біля копиці. А вона тихо прийшла, і відкрила його приніжжя та й лягла.

8 І сталося опівночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, аж ось жінка лежить у приніжжі його!

9 І він сказав: Хто ти? А вона відказала: Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич.

10 А він сказав: Благословенна ти в Господа, дочко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, що не пішла ти за юнаками, чи вони бідні, чи вони багаті.

11 А тепер, дочко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю тобі, бо все місто народу мого знає, що ти жінка чеснотна!

12 А тепер справді, що я родич, та є родич ще, ближчий від мене.

13 Ночуй цю ніч, а ранком, якщо він викупить тебе добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, як живий Господь! Лежи тут аж до ранку.

14 І лежала вона у приніжжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один одного. А він сказав: Нехай не пізнають, що жінка приходила на тік.

15 І він сказав: Дай хустку, що на тобі, і подерж її. І держала вона її, а він відміряв шість мір ячменю, і поклав на неї, та й пішов до міста.

16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: Як справа, дочко моя? А вона розповіла їй усе, що зробив їй той чоловік.

17 І сказала: Ці шість мір ячменю він дав мені, бо сказав: Не приходь порожньо до своєї свекрухи.

18 А та сказала: Почекай, моя дочко, аж поки довідаєшся, як випаде справа, бо той чоловік не заспокоїться, доки не викінчить цієї справи сьогодні.

Рут попросила Боаза “простягнути крило своє" на неї, що також символізувалося її розташуванням у нього в ногах. Вона попросила про це Боаза як кровного родича, що відповідало звичаям левитів. Вона хотіла використати своє право народити нащадка для неї і для її свекрухи для продовження племені іудейського і зокрема роду вифлеємського. Вона мала на це право. Онан був убитий за те, що не захотів підкоритися цьому правилу (див. роботи Гріх Онана [162] і Генеалогія Месії [119]. Боаз вважав Рут гідною жінкою (згідно з іншою версією - добродійною жінкою). Він визнав її право вимагати виконання левитських законів, прийнявши її пропозицію, незважаючи на те, що існував родич ближче, ніж він сам.

Так само ми повинні сміливо вимагати “руки” нашого Вчителя. Христос чекає, коли він зможе на нас одружитися (в духовному значенні) згідно із законом, даному йому Господом. Рут - це символ Церкви, а Боаз - це символ Христа. Ми є Церквою - Нареченою Христа, який в свою черга є королем і сином Божим, ставши ним в повній силі після свого воскресіння з мертвих (Рим. 1:4). Він має повернутися на цю землю для того, щоб воскресити нас у славі і увійти з нами у вічний зв'язок любові, що символізується земним одруженням.

Ефесянам 5:25-32 25 Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе,

26 щоб її освятити, очистивши водяним купелем у слові,

27 щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була свята й непорочна!

28 Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе.

29 Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву,

30 бо ми члени Тіла Його від тіла Його й від костей Його!

31 Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і будуть обоє вони одним тілом.

32 Ця таємниця велика, а я говорю про Христа та про Церкву!

І ми повинні охоче і з радістю чекати цієї щасливої події.

Одкровення 22:17 17 А Дух і невіста говорять: Прийди! А хто чує, хай каже: Прийди! І хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо!

Одкровення 22:20 20 Той, Хто свідкує, говорить оце: Так, незабаром прийду! Амінь. Прийди, Господи Ісусе!

Цікаво, що наше одруження з Христом буде відбуватися між двома рівними істотами, двома Елогимами. Христос не буде одружуватися на тому, хто якимсь чином є нижчим, ніж він сам. Ми будемо знаходитися на одній з ним площині, будучи славними синами і дочками нашого Отця і Бога, як брати Христа і такі ж, як і він, спадкоємці.

Він - наш глава, оскільки в шлюбі головою є чоловік, однак як істоти чоловік і дружина рівні між собою.

Євреям 2:11 11 Бо Хто освячує, і ті, хто освячується усі від Одного. З цієї причини не соромиться Він звати братами їх, кажучи

Римлянам 8:16-17 16 Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі.

17 А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись.

Римлянам 8:28-29 28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.

29 Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами.

1Іоанна 3:1-3 1 Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому, що Його не пізнав.

2 Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з'явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є.

3 І кожен, хто має на Нього надію оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він.

Боаз викуповує Рут

Хоч Боаз і Рут хотіли одружитися, Боаз не міг одружуватися на Рут через закон, що існував відносно повторного шлюбу. Згідно з Законом якщо чоловік помирав, не залишивши спадкоємця, його брат повинен був одружитися на його вдові і первісток, що народжувався від цього шлюбу, і вважався спадкоємцем померлого брата. Сьогодні цей закон здається нам безглуздим, але в ті часи йому призначалося забезпечувати дві речі. По-перше, завдяки йому передавалося прізвище, а по-друге - він був покликаний захистити вдову від бідності. Бог передбачливо дав його людству, щоб міг продовжуватися рід і була захищена сім'я. Цей закон, представлений в Книзі Рут, а також в інших місцях Біблії, демонструє духовні уроки Книги Рут, а також походження Месії, що робить більш зрозумілим значення роботи Порятунок неіудеїв у відновленому духовенстві Мельхиседека (або Мельхізедека; див. Мельхіседек [128]).

Второзаконня 25:5-9 5 Коли браття сидітимуть разом, і один із них помре, а сина в нього нема, то жінка померлого не вийде заміж назовні за чужого, дівер її прийде до неї та й візьме її собі за жінку, і подіверує її.

6 І буде перворідний, що вона породить, стане він ім'ям його брата, що помер, і не буде стерте ім'я його з Ізраїля.

7 А якщо той чоловік не схоче взяти своєї братової, то братова його вийде до брами до старших та й скаже: Дівер мій відмовився відновити своєму братові ім'я в Ізраїлі, не хотів подіверувати мене.

8 І покличуть його старші його міста, і промовлятимуть до нього, а він устане та й скаже: Не хочу взяти її,

9 то підійде його братова до нього на очах старших, і здійме йому чобота з ноги його, і плюне в обличчя його, і заговорить, і скаже: Так робиться чоловікові, що не будує дому свого брата.

Сини Еліменеха померли, не залишивши після себе спадкоємців. У результаті нікому було продовжити їх рід. Тому брат Еліменеха, наступний в їх роду, згідно з єврейському законом повинен був потурбуватися про спадкоємця. Через те, що не було діверя, обов'язок одруження перейшов на наступного родича. Цей принцип знаходимо і в іншому місці Біблії - Книзі Левіта 25:25. У ній сказано:

Левит 25:25 Коли збідніє твій брат, і продасть із своєї посілости, то прийде викупник його, близький йому, і викупить продаж брата свого.

Ноомі була дуже стара, щоб народити дитину (Рут 1:12), яка б могла носити ім'я Еліменеха. Власність її роду не могла бути продана у вічне володіння, але тільки віддана на час відповідно до ювілейної системи. Ноомі і Рут в обставинах, що склалися віддати частину своєї спадщини, що припадала на сини Еліменеха. Для того, щоб втримати майно в племені і в сім'ї, один з родичів Ноомі повинен був взяти Рут в дружини, незважаючи на те, що вона була моавитянкою. Це правило доводять також уроки Онана і Юди. Бог убив Онана, тому що той відмовився від свого обов'язку і його невістка Тамар змушена була здійснити кровозмішення зі своїм вітчимом Юдою для того, щоб захистити себе і забезпечити спадкоємця. Не треба забувати, що Рут не була іудейкою, і тому в очах більшості ізраїльтян була “нечистою”. Боаз хотів взяти її за дружину для того, щоб Рут могла народити сина, який би носив ім'я Еліменеха, але існував більш близький родич, що мав “пріоритетне право” одруження на Рут. Боаз, що боявся цього, повинен був зробити так, щоб цей родич відмовився купити або викупити власність і одружитися з Рут.

Рут 4:1-12 1 А Боаз прийшов до брами, та й сів там. Аж ось проходить родич, про якого говорив був Боаз. І він сказав йому: Зайди сюди, послухай, і сядь отут! І той зайшов і сів.

2 А Боаз узяв десять мужа зо старших того міста та й сказав: Сідайте тут! І вони посідали.

3 І сказав він до родича: Ділянку поля, що нашого брата Елімелеха, продала Ноомі, яка вернулася з моавського поля.

4 А я постановив: Подам тобі до ушей твоїх, говорячи: Купи при тих, що сидять тут, та при старших мого народу. Якщо викупиш викупи, а якщо не викупиш скажи мені, і нехай я знаю, бо окрім тебе нема кому викупити, а я за тобою. А той сказав: Я викуплю.

5 І сказав Боаз: Того дня, коли набудеш поле з руки Ноомі, то набудеш також моавитянку Рут, жінку померлого, щоб поставити ім'я померлому на наділі його.

6 А родич сказав: Не можу я викупити собі, щоб не понищити свого наділу. Викупи собі мого викупа, бо я не можу викупити.

7 А оце було колись серед Ізраїля на викуп, і на заміну, і на ствердження кожної справи: чоловік здіймав сандалю свою, і давав своєму ближньому, і це було свідоцтвом серед Ізраїля.

8 І сказав родич до Боаза: Купи собі! І зняв свою сандалю.

9 І сказав Боаз до старших та до всього народу: Ви свідки сьогодні, що я набув усе, що Елімелехове, і все, що Кілйонове та Махлонове з руки Ноомі.

10 А також моавітянку Рут, Махлонову жінку, набув я собі за жінку, щоб поставити ім'я померлому на спадкові його, і не буде знищене ім'я померлого між братами його та з брами його місця. Ви сьогодні свідки на це!

11 І сказав увесь народ, що були в брамі, та старші, свідки: Нехай дасть Господь цю жінку, що входить до дому твого, як Рахиль та як Лію, що вони обидві збудували Ізраїлів дім. І розбагатій в Ефраті, і здобуть собі славне ім'я в Віфлеємі.

12 А з насіння, що Господь дасть тобі від цієї молодої жінки, нехай стане дім твій, як дім Переца, що Тамар породила була Юді.

Звичай знімати чобіт як свідчення про укладення угоди був досить стародавнім і походив від права власника топтати свою землю. Тому передача чобота означала передачу права власності. Псалтир 60:8 згадує про це.

Псалтир 60:8 8(6-9) Відступіться від мене, усі беззаконники, бо почув Господь голос мого плачу!

В цьому випадку Бог говорить про передачу землі Едома. Мабуть, цей звичай був поширений серед індійців і німців, а в минулому столітті він все ще використовувався на Сході.

Однак все це означає, що Боаз хотів і повинен був викупити Рут перед тим, як одружуватися на ній. Теж саме стосується і Христа. Процес нашого викупу - повернення нас Богові через Христа почався зі смерті Христа на Пасху.

1Петра 1:18-19 18 І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків,

19 але дорогоцінною кров'ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти

Але цей процес ще не закінчився і буде продовжуватися до першого воскресіння, коли наші тіла перейдуть з плоті в дух і будуть повністю прийняті в Божу сім'ю.

Римлянам 8:23 23 Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.

Ефесянам 1:14 14 Який є завдаток нашого спадку, на викуп здобутого, на хвалу Його слави!

Ефесянам 4:30 30 І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу.

Приклад Ноомі

Одним з цікавих моментів Книги Рут є те, наскільки сильним був вплив Ноомі на Рут. Саме за прикладом Ноомі Рут змогла залишити все, що було їй дорогого - сім'ю, народ, свою землю, навіть свою релігію.

По поверненню в Юдею саме Ноомі побачила Божий перст в тому, що Рут, збираючи колосся, зіткнулася з Боазом. Фактично, якби не Ноомі, Рут ніколи б не дізналася про Боаза, так би і молилася своїм моавитським лжебогам. Саме Ноомі підштовхнула Рут до заміжжя.

У цьому Ноомі була подібна Церкві в тому, як та приводить своїх членів до Христа і до Бога. Саме Церква веде нас до Нареченого, який повинен прийти. Це нагадування для нас як для християн, де наша власна поведінка і те, як ми ставимося до ближнього свого, грає далеко не останню роль. Ми не знаємо, кого Христос покличе в Тіло в цьому столітті, але ми точно знаємо, що всі чоловіки, жінки і діти будуть покликані в Церкву під час другого воскресіння. Тому ми повинні ретельно стежити за своєю поведінкою, показуючи приклад навколишнім, тому що одного чудового дня Господь вкаже на нього і приведе іншу “Рут” до Христа.

Рут 4:13-22 І взяв Боаз Рут, і вона стала йому за жінку. І він увійшов до неї, а Господь дав їй вагітність, і вона породила сина.

14 І сказали жінки до Ноомі: Благословенний Господь, що не позбавив тебе сьогодні родича! І буде славним ім'я його серед Ізраїля.

15 І він буде тобі потішителем душі та на виживлення твоєї сивини, бо породила його твоя невістка, що любить тебе, що ліпша тобі за сімох синів.

16 І взяла Ноомі ту дитину, і поклала її на коліна свої, і була їй за няньку.

17 А сусідки назвали ім'я йому, говорячи: Народився син для Ноомі! І назвали ім'я йому: Овед. А він батько Єссея, Давидового батька.

18 А оце Перецові нащадки: Перец породив Гецрона,

19 а Гецрон породив Рама, а Рам породив Аммінадава,

20 а Аммінадав породив Нахшона, а Нахшон породив Салмона;

21 а Салмон породив Боаза, а Боаз породив Оведа;

22 а Овед породив Єссея, а Єссей породив Давида.

Книга Рут невелика за своїми розмірами, але вона має глибокий зміст. Це прекрасна і чуттєва історія зі своєю правдою, і натхненне послання християнам, що чекають одруження з Королем і Вчителем, Месією Іошуа, який повинен скоро прийти. Бог приготував для нас прекрасне майбутнє, і нехай приклад Рут надихне нас на щоденну нелегку роботу.

Рут 1:16-17 16 А Рут відказала: Не силуй мене, щоб я покинула тебе, щоб я вернулася від тебе, бо куди підеш ти, туди піду й я, а де житимеш ти, там житиму й я. Народ твій буде мій народ, а Бог твій мій Бог.

17 Де помреш ти, там помру й я, і там буду похована. Нехай Господь зробить мені так, і так нехай додасть, і тільки смерть розлучить мене з тобою.