Положення вірувань – це короткий виклад біблійної позиції, підтримуваної апостолами протягом першого століття. Воно представляє собою позицію Біблії в чіткій послідовній формі і складається з семи розділів: Бог, План Спасіння, Вчення про людську відповідальності, Месія, Проблема Лукавого, Церква та Царство Боже. Тут також вміщено вступ, що розкриває питання розходження між древнім та сучасним християнством, і додаток, що розповідає про розвиток триунітарного вчення.

Представляє собою законну конституцію, зареєстровану в Австралії.

Ця робота розподілена на розділи. Вона розповідає про природу Бога, показуючи історію розвитку християнських вчень і показує, як воно стало досить відокремленим і відстороненим від автентичного Християнства.

Ця робота розповідає про множинність елогімів в Богові-Отцеві і про призначення обраних стати елогімами. Раннє християнство стояло на позиціях, згідно з якими кожен міг стати елогімом. Цій темі також присвячені такі роботи як Божественність Христа та Бог, якому ми поклоняємось, а також серія робіт про Святий Дух.

Існує надзвичайно багато думок про те, ким/чим був Бог Біблії. Однією з причин цьому є переклад староєврейського тексту, який містив багато різних описових назв для Бога і про Бога на англійську, де вся множинність назв була відображена єдиним словом Бог, в результаті чого було втрачено важливі деталі та інформацію, що призвело до появи цілої низки помилкових вчень таких, як Тринітаризм, Бінітаризм, політеїзм та поклоніння ангелові. Мета цієї роботи заключається в тому, щоб показати, що існує єдиний правдивий Бог Старого і Нового Завітів, якому й повинно поклонятися людство.

Ця робота розглядає відповідальність кожного християнина в світлі Пасхи і Свята Опрісноків. Аналізується жертва Ісуса Христа на розп’ятті поряд з такими грішниками, як Бараббас.

Аналізує співвідношення між гріхом і виходом на Свято Опрісноків. Співвідношення детально розглядається.

Розповідає про концепцію Христа, що бере свій початок з Євангелія від Іоанна 6:24-63, як про Хліб Землі та Хліб Бога.

Закони їжі, розглядувані з наукової точки зору, визнаються правильними і важливими на сьогоднішній день, навіть більш важливими, ніж вони були тоді, коли випускалися. Вони є життєво необхідними для правильного в плані охорони навколишнього середовища функціонування всієї планети.

Ця робота пояснює значення підтексту досить небагатослівного опису приходу Месії (Лк. 9:59-62). Належне розуміння і застосування цього підтексту є важливим для гармонійного християнського життя.

Ця робота йде по слідах розвитку Неоплатонічної тринітарної системи від грецької філософії до пост-християнського синтезу. Вона показує природу копадокійської системи, використовуючи для її ілюстрації як древню філософію, так і сучасну католицьку теологію.

Представляє собою вивчення Псалма 23.

Робота аналізує історію пророка Гідеона. Її значення цікаво пов’язане з декількома положеннями сучасного Християнства.

Робота розвиває теорію ідентичності Ангела ЯХВХ або Єгови в Старому Завіті. В результаті отримуємо деякі тривожні положення для вчень сучасного Християнства, включаючи вчення Герберта Амстронга та Свідків Єгови.

Робота аналізує відношення Книги Рут до П’ятидесятниці, а також підтекст цієї Книги щодо цього свята.

Ця робота була написана пасторалістом, який навчав вівців та баранів для знаменитого та відміченого високими нагородами фільму “Babe”. Він аналізує ті уроки, що відносяться до сільськогосподарського розведення вівців та біблійного послання від творіння. Роль вівців та пастуха також аналізується. Розглядається поведінка вівців та очікування пастуха. Демонструється різниця між єгипетською та біблійною системами, а також духовними положеннями.

Ця робота є тлумаченням четвертої заповіді і обов’язків, які вона покладає на християн.

Атрибути Бога, які складають Його природу, викладені у вигляді короткого тлумачення біблійного тексту по кожному атрибуту.

Робота розповідає про вчення спасіння прийняттям Сина Божого. Аналізується доктрина Знову Народженого, причому розвиваються саме доктрини первинної Церкви. Тут аналізується підтекст Старого Завіту та показується процес посвячення Отцем. Він вимагає повного підкорення Отцеві, для чого в свою чергу необхідне спокутування.

Робота коротко розповідає про видатні стосунки, які склалися між Авраамом та Богом.

Пророцтво про падіння Єгипту аналізується з Книги Езекіїля, розділи 29-32, і розбите на п’ять частин. Це дуже слабо зрозуміле пророцтво має надзвичайне значення для останніх днів та для кінцевих війн. Серія з п’яти частин складається з огляду з чотирма послідовними розвитками, що пояснюють в деталях часові рамки, присутні в огляді. Також тут йдеться про народи, згадувані в огляді. Єгипет розглядається як місто, що випробувало на собі пророцтво про те, що Бог матиме справу з тією країною як з частиною того підпорядкованого народу в час, який скоро наступить. Розуміння цього пророцтва є важливим для загальної схеми повернення Месії та війн Ангела та кінця часів Євангелія.

Ця робота є оцінкою роботи доктора Джина Гетза і презентацією принципів того, як потрібно спілкуватись один з одним в світлі членства в Церкві.

Робота розповідає про природу хреста з точки зору історії та аналізує значення хреста в перед-християнському поклонінні людей. Пояснюється використання символу хреста Церквою в його розвитку релігійного символізму. Також пояснюється відношення хреста до другої заповіді.

Ця робота аналізує місце насолод та їх значення. Місце та достовірність здоров’я/багатства або приємностей також аналізується Євангелієм. Кожна з насолод розглядається в певному порядку. Також обговорюється місце церкви як керівника.

Письменник співвідносить свій власний досвід з проблемою молоді та її реабілітації. Аналізується значення біблійних слів для молоді. Народ повинен усвідомити необхідність служіння як молодих, так і дорослих.

Прослідковує значення та співвідношення назв Небесне Царство та Царство Бога. Тут пояснюються назви та притчі, з ними пов’язані.

В роботі йдеться про боротьбу між духовними силами, в яких бере участь також і Церква. Піддаються аналізу з біблійної точки зору типи неправди Сатани або звичайної брехні в його спробах підірвати віру.

Бог не знищує людей, не попередивши їх про це. Це попередження виконується Його слугами-пророками. Попередження останніх днів виконується через процес, означений в пророцтві. Тут також аналізується цей процес.

Аналізує основні доктрини демонів, перелічені в Біблії як такі, що направлені на підірвання віри в останні дні. Особливу увагу приділено двом демонічним доктринам, пов’язаних зі шлюбом та м’ясом.

Ця робота розглядає проблему передвизначення та прикликання Бога. Каяття та навернення виступають необхідними передумовами хрещення, і в житті християнина супроводжують його.

Ця робота демонструє підгрунтя до дотримання свят з Книги Левита 23, яке випливає як розуміння четвертої заповіді.

Ця коротка робота розповідає про майбутнє встановлення Царства Месії.

Ця робота розповідає про різновиди гніву, що згадуються в Біблії, та про спосіб, яким ми повинні на нього реагувати в нашому християнському житті.

Виділяє вимоги до біблійного керівництва.

Представляє собою детальний аналіз Книги Ездри. Положення, що в ній містяться, мають велике значення для сучасного Християнства. При написанні роботи були використані раввіністичні коментарі, які було перенесено на християнське біблійне тлумачення, що призвело до деяких важливих результатів.

Дана коротка робота обговорює здіймання рук Христа перед Богом в Першому Посланні св. Апостола Павла Коринтянам 15:24-28.

Аналізується жертва Ісаака Авраамом з тим, щоб краще пояснити роль Ангела ЯХВХ (Єгови) в цій жертві, а також те, що це не здатне применшити всеохопність Бога. Роль Ангела в захисті Авраама також спостерігаємо у встановленні Ісаака.

Концепція навернення як процес відходу від помилок демонструється у вигляді фундаментального вчення Христа.

Життя та лукаві Ізраїлю за Суддей повинні були мати своїм наслідком повстання Самсона, Судді Ізраїлю від племені Дана. Ця історія аналізується з духовної точки зору, показуючи наслідки в її застосуванні стосовно розвитку Святого Духу в людині під керівництвом Ісуса Христа. Ця історія містить деякі цікаві та несподівані уроки для нашого сучасного розуміння діяльності Месії.

Дана робота аналізує ментальність поклоніння в людях, які входили до церков, що не прагнули до прийняття або до слідування правді. Розкривається значення поклоніння з точки зору сучасного застосування терміну. Група ідентифікується як культова, якщо вона ставить якусь річ перед любов’ю до Отця.

Ця робота аналізує Книгу Второзаконня 28 та її відношення до народу.

В праці йдеться про логічну основу Бінітаризму та Тринітаризму, детально висвітлюється небіблійна природа їх доктрин та становлення цих доктрин. В роботі наглядно демонструються ті необгрунтовані твердження, якими оперує Тринітаризм, що суперечать доктрині Нового Завіту, яка в свою чергу грунтується на Святому Письмі.

Тут аналізується біблійне керівництво, в якому старший має на собі важливі обов’язки, виконання яких він не може уникнути. Відповідальність кожного з членів Церкви також є дуже важливою.

Праця розповідає про період кінця тисячолітнього царювання Христа, коли будуть судитися демони і натомість будуть названі вибрані в останньому Тисячолітті. Процес правосуддя має деякі несподівані висновки, що стосуються самого суду та покарання демонів з точки зору логічної необхідності природи та ознак Бога.

В роботі розглянуто сучасне теологічне розуміння Трійці та Унітарної природи раціонального та біблійного Теїзму. Аналізуються коментарі Брунера, Кальвіна та Гарнака, а також мета тринітарної доктрини Єдиносущності. Розглядається дія божественного та взаємодія Бога з Ангелами та людством, яка залежить від єдиносущності. Показано рух Святого Духу та в зв’язку з цим неправдиве твердження Філіока в православній Трійці. Розглянуто звичайні контраргументи тринітаріїв проти Субордионалізму та Сабеліанізму. Приділено увагу творінню Святого Духа з погляду філософського конфлікту, що постає з тринітарних доктрин. Дію Бога через Святий Дух показано в притчах, що дає підгрунтя для логічного поєднання Ангелів в Монотеїзмі. Обговорюється Шема Второзаконня 6:4 в світлі єдності Бога.

Є першою з серії робіт, присвячених питанням Милості та Закону. Праця починається з біблійної позиції Бога як джерела спасіння. Обговорюється позиція Закону стосовно можливості спасіння милістю. Приділяється увага аналізу обов’язків за законом та питанню, чому християни повинні дотримуватися закону.

Робота наголошує на біблійній позиції стосовно десяти заповідей, які є основою християнського життя. Це одна з робіт з серії, присвяченій співвідношенню Милості та Закону.

Дана робота показує відношення між Вірою та Ділами. Вона наголошує на тому, що потрібно спокутувати скоєні гріхи. Віра визначається ділами, і прикладом цьому є апостоли.

В даній праці розглянуто події, що призвели до руйнування Содому і Гоморри. З критичної точки зору аналізуються рухи Авраама як підтримка Содому і Гоморри. В зв’язку з цим бачимо очевидні уроки для сучасного світу. Також важливою є діяльність Лота та його сім’ї.

Ця робота розвиває біблійну позицію стосовно існування Душі, що є центральним моментом для розуміння воскресіння та життя після смерті. Показано природу вчення про Душу в Мітрайських таємницях як точку зору ранніх апологістів, які стверджували, що платонічна елліністична доктрина Аморальної Душі є безбожною та богохульною.

В якості передмови до обговорення воскресіння розглядається інкарнація. Знову народжений через хрещення є заново відкритою істотою. Розвивається позиція ранньої Церкви, і з цієї точки зору позиція ранніх апологістів бачиться як повністю протилежна цій блюзнірській доктрині.

Додаток розповідає про те, як рух Адвентистів зазнав невдачі у його спробі справитись з помилками, допущеними Елленом Уайтом та з антиноміанізмом інших менш відомих письменників.

Робота розповідає про вигнання людини з Едему. Розглянуто церковні положення стосовно цього питання та підкреслено основу нашої боротьби з Сатаною. Все це проілюстровано вказівкою на місце сатани та місце вибраних в Одкровенні 2:12-13. Розкол творіння, спричинений Ангелами, що повстали, є центральною проблемою в здійсненні відродження та Церкви. Первинне представлення Бога на Землі відбулося не через Євангельську Церкву, а через Святе Письмо.

Ця робота аналізує ранню тисячолітню позицію церкви супроти сучасних теорій вознесіння живих на небеса. Ранні доктрини черпаються від ранніх авторів. Також обговорюється упущення Одкровення з канонів Лаодокійського Собору (366 р.). Аналізується падіння в немилість як надмірні заяви про те, що відноситься до Чіліазму з метою відділення його від Тисячоліття. Перелічуються різні їх типи та коментується розвиток доктрин протягом століть та їх вірність віросповіданням.

Обговорюється природа доктрини про вознесіння живих на небеса, а також вироблення сучасних вчень та діяльність єзуїтських священників Рібери та Белларміна. Приділено увагу діяльності Самуеля Мейтланда в його виробленні хибного вчення.

Дана праця аналізує різницю між моральним та жертовним законами. Це розрізнення частково формує основу для діяльності, про яку розповідає Книга Буття. Робота розповідає про граничні аспекти Божого закону. Особливе розрізнення було проведене реформаторами і перелічене в статтях віри, датованих Другою Гельветською Конвенцією і поміщених в Тридцяти дев’яти Статтях Церкви Англії 1571, а також в інших статтях аж до Методологічних Статей релігії 1784 року. По-своєму ці положення можна назвати важливими.

Ця робота обговорює важливість та мету Святих Днів. Пояснюється роль Свят в плані спасіння, які теж є частиною Закону. Ранні теологічні аргументи за анулювання Свят, яких дотримувалася рання Церква, проаналізовані як невірні. Також обговорюється відношення Свят до Церкви та до Храму і жертви. Показано, що Свята є центром віри і формують печатку Бога.

Ця робота аналізує часовий вимір та важливість Пасхи та її відмінність від язичницької Пасхи. Розглядаються різні фази пасхального святкування. Ними є Вечеря Господа, власне пасхальна ніч, коли Христос був жертвенним ягням, або пам’ятна ніч та Свято Опрісноків, включаючи важливість останнього Святого Дня Прісного Хліба по відношенню до виходу Ізраїлю з Єгипту та вище. Приготуванням до Пасхи також приділяється належна увага. Наголошується на важливості Пасхи в пророцтві, виділяється також порівняння з їжею Ессена. Детально обговорюються типові помилки, що допускаються по відношенню до Пасхи.

Дана праця вказує на тіло та кров жертви Христа та на символізм цих елементів для віри.

Дана праця пояснює комплексне значення всіх елементів Господньої Вечері, зокрема день приготування та саму Пасху. Омивання ніг та хліб і вино тут - необхідні передумови прийняття Господа. Також пояснюється їх відношення до Виходу та Пасхи. Кров Нового Завіту і вхід Найсвятішого зі Святих, високого священника, яким був Месія, є передтечею того, що ми всі станемо синами Господа. В роботі проаналізовано значення символічних елементів Пасхи по відношенню до інших текстів (наприклад, до Псалтиря 34:20; Іс. 52:13-15). Пояснений текст Євангелія від Іоанна 14 та 17.

Тут йдеться про той спосіб, яким Мойсей спілкувався з фараоном. Роботи та хвороби, послані на Єгипет, пояснюються у відношенні з кожним богом Єгипту, відкинутого Богом. Чума демонструється в її первинному теологічному контексті. Життя Мойсея в свою чергу роз’яснене в рамках загального поділу плану спасіння, який демонструє природу часового виміру. Книга Виходу порівнюється з Книгою Мертвих, чим досягається більша чіткість в розумінні термінології. Ця робота є невід’ємною для правильного розуміння Книги Виходу.

Символізм дріжджів в Новому Завіті використовується у формі нових та старих дріжджів. Ми повинні викинути одні і замінити їх іншими. Цей символізм має велике духовне значення для християнина. Свято Прісного Хліба розуміється в світлі необхідності заміни старих дріжджів злоби та недобрих намірів новими дріжджами щирості та правди. Нові дріжджі - це також дріжджі приношень на П’ятидесятницю, які теж символічні для Церкви по відношенню до великих дріжджів Святого Духу.

Видіння Езекіїля пояснили тим, що він бачив космічний корабель з колесами та крилами та іншими фантастичними об’єктами. Біблія ж чітко говорить, що він бачив Херувима. Що означає це видіння? Що корисного можна з цього почерпнути? Робота нам допомагає в цьому розібратись.

Ця праця повністю аналізує питання мов та історичну позицію церкви з цього приводу в її розвитку протягом століть. Пояснюються біблійні тексти в їхньому контексті та значенні. Також окреслюється позиція апостолів щодо цього питання.

Робота представляє собою історичний та філософський аналіз Теорії Справедливої Війни в її розвитку від Августина Хіппо, перейняту православною та католицькою системами з п’ятого століття. Пояснюється значення папської булли Unam Sanctam та положень стосовно війни та Теорії Справедливої Війни, так само, як і концепції церкви як виконавчого організованого органу, членство в якому є основоположним для спасіння. Історія цієї доктрини аж до наших часів є дуже важливою для християн, які приймають будь-яку позицію стосовно воєнних дій.

Праця розповідає про правильно побудовану молитву під керівництвом Ісуса Христа. Пояснюється значення термінів та значення молитви в поклонінні. Аналізуються перешкоди в молитві та пропонуються деякі поради стосовно молитви.

Центральним елементом молитви Богові є концепція прощення. Робота аналізує принцип прощення ближнього тим, хто молить Бога про прощення. Також говориться тут про залежність прощення від покаяння, про те, що Біблія говорить про прощення. Згадується про прощення ворогів. Пояснюються притчі, в яких йдеться про прощення.

Аналізує один з найбільш заплутаних та неправильно застосовуваних текстів. Занадто часто жінок осуджували на основі цього недостатньо висвітленого тексту, на якому було побудовано невірну теологію. Справжнє ж значення цього тексту може дати жінкам реальну владу та підвищити відповідальність Церкви перед ними.

Робота продовжує серію робіт по Книзі Виходу і розповідає про Мойсея та богів Єгипту. Вона говорить про того, хто дав закон на Синаї, і про те, як він був даний. Пояснюється дорога до Синаю, в тому числі зупинки під час неї та видіння, що її супроводжували. Аналізується сила Ангелів як посланників Бога по відношенню до закону та подій, що сталися на Синаї.

Дається ім’я Бога та його пояснення. Контекст, в якому вони вживаються, є важливим для правильного розуміння того, як діє Бог та того, через кого Він говорить.

Тут дається детальне пояснення Святого Духу. Аналізуються первинні суперечки стосовно руху Духу та його призначення в Книгах Завітів. Дух - це сила Бога, а не особа. Спосіб, яким діє Дух, робить його необхідним для обраних в їх перетворенні в елогімів або теою, як вважали ранні християни та як говорить Книга пророка Захарії 12:8. Ця робота є головною в розумінні Бога-Отця.

Робота пояснює значення генеалогії Месії від Адама. Коментуються тексти Євангелія від Матвія 1 та від Луки 3, а також те, чому вони містять очевидні протиріччя з Книгами Хронік. Правильне та правдиве значення показує, що Месія без сумніву був посланий для того, щоб врятувати грішників.

Робота показує комплексну взаємодію між планом спасіння та значенням жертвенної системи. Аналіз показує, що існує визначений зв’язок між числами, з яких складається рік, та Ювілейною системою (використовуючи пророцький рік та знак Йони), та поєднанням сімдесяти та 144000. Виходячи з цього більш зрозумілою стає вірність Новозавітної Церкви Новомісяччям, Суботам та Святим Дням.

Показується невірне використання цього тексту бінітаристами. Доводиться хибність положення про єресь, що має подвійну силу. Робота аналізує пророцтво цього тексту по відношенню до Месії та його відносин з Богом.

Ця важлива робота просліджує існування Церков, що дотримувались Суботи, починаючи з першого століття на територіях Середнього Сходу, Європи та Азії. Охоплюючи часовий проміжок в два тисячоліття, вона розповідає не тільки власне про Церкви, але й про ту настирливість, з якою система недільного поклоніння намагалася їх знищити переслідуванням.

Є однією з перших в серії робіт стосовно Новомісяч, в якій охоплюються аналізом їх біблійна важливість для відродження та їх загальне місце та обгрунтування в законі. Аналізуються ранні раввіністичні тексти як джерело їх вироблення. Вірність Новому Завітові при цьому не втрачається.

В праці розповідається історія Давида та Голіафа та розвиток духовного та пророцького значення їхнього конфлікту. Його підтекст торкається перемоги Месії над світовою системою. Розкривається реальна причина окупації Святої Землі філістімлянами. Розвивається тема встановлення Ізраїлю в Ханаані та детально розкривається історія переміщення завітного ковчегу в побудові картини битви та встановленні монархії. Її встановлення по лінії Давида є кінцевим результатом.

Ця робота аналізує ранні патристичні тексти та окреслює їх позицію щодо Бога-Отця. Вона дає відповідь на питання, з приводу яких ведуть дискусії тринітарні та бінітарні письменники, які не вірили, що Христос існував в безкінечному минулому. Робота є корисною в дослідженні шляхів поступового викривлення теології тринітарною структурою.

Розпізнання того, що криється під іменем Мельхіседека, завжди було проблемою для багатьох з тих, хто вивчав і вивчає Біблію. Робота звертається до раввіністичних традицій, а також намагається розшифрувати підтекст діяльності цієї фігури. Таким чином, з допомогою цієї праці можна краще зрозуміти значення священництва Мельхіседека.

Підтримка є засобом, з допомогою якого можна надати особі хоробрість та впевненість. Вона може надати поштовх до кращої моделі поведінки в критичній ситуації. Вона вселяє надію. Кожному час від часу потрібна підтримка у вигляді похвали та високої оцінки. Підтримка має здатність полегшувати тягар або може навіть змінити чиєсь життя. Біблія наголошує на тому, щоб ми підтримували один одного, як Бог підтримує тих, хто вірить в Нього та слухає Його.

Одкровення Бога аналізується як таїнство та керівництво для вибраних. Пояснюються притчі про таланти та мудрість, а також про цнотливих дів. Всі таїнства аналізуються в їх послідовності.

Ця праця продовжує тему першої та розповідає про духовне значення Новомісяч. Також досліджується дотримання Церквою Новомісяч впродовж століть.

На основі біблійного тексту пояснюється концепція вічного життя поряд з співвічністю Месії та Бога. Розглядаються концепції Часу та Вічності, тринітарна думка про них. Філософські проблеми, на які натикаємося в процесі даного розгляду, порівнюються з біблійними текстами.

В роботі йдеться про вірний об’єкт поклоніння, тобто про Елоаха, Месія ж аналізується з точки зору його місця в біблійному тексті. Праця розповідає про Бога перед початком, Початку, радою Елохіма як Синів Господа та Зірок Бога. Син, який був елохімом Ізраїлю, також аналізується. Визначаються стосунки Месії як вищого священника з Богом Богів, який через нього діє. Пояснюється інкарнація як другий прихід.

Робота обговорює природу свідчень і ставить межу для здійснення єдиного біблійного означення. Обговорюються дві життєві альтернативи, так само, як рух, що включає часову подорож. Все це представляє собою непомічене вирішення, що не применшує його важливої та збуджуючої можливості.

Робота розповідає про два аспекту Свята Сурм. Першим є повернення Месії. Ця фаза продовжується в розвитку Церкви до пришестя та тисячолітнього царювання Христа та підняття Ізраїлю. Другим аспектом є Шлюбна Вечеря Ягняти. Тут детально розглядається значення євангелія та обговорюється його відношення до шлюбу Христа з Церквою. Основний фактор природи шлюбних шат вибраного є важливим для всіх християн.

Критично важливим для розуміння ролі Месії є розуміння Дня Очищення. Обговорюється мета очищення в храмі жертв разом з його функцією в Ювілейній системі.

Жертвоприношення, яке розпочинає Свято Кучок, регулюється законом та має ряд вимог, які повинен знати християнин. Вимагається три послідовних жертвоприношення. Робота розповідає про Свято Зібрання урожаю, очищувальні перепис та збори, повні місяці, П’ятидесятницю, Сурми, суд Сатани, діла воскреслих, навчання в армії Бога.

Ця праця розповідає про сім печатей Одкровення та пояснює їхнє значення. Аналізується їх розвиток впродовж останніх двох тисячоліть та подається їх послідовність аж до повернення Месії. Кульмінацією є сьома печатка, яка, по суті, є сьома сурмами.

Сім сурм Одкровення ведуть до Месії. Кінцеві війни є частиною цієї послідовності. Деталізується дійсна послідовність в русі послідовностей печаток та сурм.

Робота веде мову про пророцьке тлумачення падіння Єріхо та пояснює, як співвідношення семи печаток та сурм з гнівом Бога відображається в історії Єріхо. Показується значення історії Рахаба як історії, яка передбачила навернення неєвреїв та вказала на Месію як на правителя народів.

Праця розповідає про перше і друге воскресіння з мертвих. Обговорюється мета кожного воскресіння як кінцевий результат. Також тут присутнє пояснення людини до Адама, що є важливим для всіх тих, хто намагається перевірити Біблію з допомогою наукових відкриттів останнього століття.

Дана робота представляє собою детальний коментар Пісні Пісень з використанням власне раввіністичних коментарів для вирізнення чистого Месіанського змісту Пісні. Ця вражаюча історія необхідна для всіх, хто здатен побачити можливість навернення Юди та краще зрозуміти природу Церкви та її зв’язок з Месією.

Ця невелика праця коротко розповідає про імена Нового Завіту, що відносяться до Церкви, та визначає загальну назву, що до неї відноситься, якою є “Церква Бога” в однині та “Церкви Бога” в множині.

Метою цієї роботи є аналіз підгрунтя для цього твердження, а також тестування духів, як нам наказано, з тим, щоб, відокремити природу цього вираження та розробити керівництво для вибраних в їх спілкуванні з тими, хто знаходився під дією цього явища, підтримує ідею його існування та пропагує його існування.

Більшість церков стверджує, що має владу над різними аспектами людського життя, а також що її учасники для того, щоб справді бути її учасниками, повинні брати участь у визначених сферах церковного життя. В роботі аналізуються заяви про таїнство шлюбу, похоронної церемонії, Евхаристії (Святого Причастя ), хрещення, Господньої Вечері, та робить висновок про те, що за Новим Завітом існує лише два подібні повноваження Церкви.

Чи всі люди прикликані тепер? Чи працює Бог виключно через одну велику міжнародну організацію? Більшість людей на землі не є християнами, тому чи не програла Церква? Чи є Сатана занадто сильним для Бога? Ця робота обговорює останні дні в Книзі Даніїла, час неєвреїв, притчу про сіяча, передвизначеність, заклики Єремії та Ісаї, переслідування першого воскресіння, 144000 та велику кількість, чому існує лише два воскресіння, причастя щотижня як ритуал атанайської церкви та дохристиянське таїнство, системи Діосезана та Пресбітеріана, розрізнення між Господньої Вечерею та Пасхою, Реформацією та фундаменталістичним зростанням, а також Унітарним послання в Англії та жорстоким вбивчим придушення унітаріїв тринітаріями, що за цим послідувало, лише п’ять з семи церковних ер прийнятні для Господа, а також події останніх днів.

Розповсюдженим явищем є помилкове переконання в тому, що Бог дав два повністю відмінних завіту в часи Старого Завіту та в новозавітну еру, так, ніби Бог помилився стосовно древнього Ізраїлю і зруйнував його, а тепер намагається виправити грубі помилки Новим Завітом. Правда ж заключається в тому, що Бог є достовірний та надійний, Він не робить помилок. Він завжди чинить справедливо і послідовно, і завіти демонструють ці якості. Його Завіт людству впродовж історії його існування не є фрагментарним чи примхливим. Дана робота досліджує мету Завіту та його вплив на три групи, що є важливими для Бога: Авраама, Ізраїля на Синаї та новозавітних християн.

Нефіліма вперше було згадано в Біблії в Книзі Буття 6:4 як нащадка “синів Бога” та “людських дочок”. Це є загальна тема, яку ми знаходимо в стародавньому світі, і яка не обмежується Біблією. Ця робота досліджує стародавні записи, титанів, раксасу Рамаяни, Звитки Мертвого моря, розвиток Апокрифону, Гіббоврім та Рефаїм. Використовуючи різні праці, особливо порівняльну Біблію, робляться висновки щодо Нефіліма.

Однією з найсуперечливіших тем Християнства є тема Святого Духу. Всі згідні з тим, що він/воно існує, але існує дуже багато думок про те, чим він/воно є. Деякі використовують грецьке Святе Письмо, яке говорить про Святого Духа як про “нього”, тому робиться висновок, що Святий Дух є особою. В цій роботі проаналізоване це Святе Письмо і зроблено висновки по визначення роду Святого Духу.

Призначена для людей, які не здатні дотримуватись традицій спільноти, до якої вони належать.

Пояснює, чому з’явились християнські Церкви Бога і чому вони не об’єднались з іншими групами.

Праця торкається теми про неправильне розуміння природи Христа. Деякі вірують, що якщо Христос не був богом і одночасно вічною неземною істотою, то його жертви було недостатньо для примирення людства з Богом. Корені цього вірування є хибними, і базуються на неадекватній грецькій філософії та неправильному розумінні природи біблійної системи та мети творіння. Пояснення складається з двох частин. Одна з них розповідає про мету творення, інша - про біблійну систему. Невідповідність грецької філософії продемонстровано з допомогою її порівняння з біблійними текстами.

Сплата десятини є звичайним явищем для багатьох релігій. Деякі провідники запровадили високі вимоги для своїх послідовників, іноді навіть восхваляючи три окремі десятини. Ця робота досліджує десятину в Біблії та робить висновки, які сьогодні є важливими для євреїв та християн. Особи, які сплатили три десятини, будуть приємно вражені.

Протягом століть Християнські церкви різних сект ідентифікували гріх Онана з манструбацією та визначали, що саме через це Господь вбив Онана. Ця історія стала світським міфом і породила спеціальним мовний термін. Дана робота вказує на помилку в цьому віруванні та на споріднений гріх, який самі чинять багато церков.

Християнство, Іудаїзм та Іслам мають спільне коріння в Авраамі. Великі теологи (наприклад, Кальвін, Гарнак, Бруннер) сходяться на тому, що раціональний теїзм, Іудаїзм, Біблія та Іслам - Унітарні. Теоретично, релігії повинні бути спроможними домовитись про Бога, якому вони молитимуться, і працювати у напрямку створенням єдиної світової родини Чому це не так? Ця робота досліджує подібності та протиріччя в історії та віруваннях. Вона аналізує Бога Біблії та Корану, імена Бога, історичний розвиток знань , концепцій та подробиць про Месію, вірування в Тисячолітнє Царство Христове та воскресіння. Багато християн будуть здивовані, коли дізнаються про подане в Корані Магомеда вчення про Христа з Біблії.

Чи є Християнська Біблія натхненним словом всесильного люблячого Бога, як говорять деякі, чи це просто збірка творів мудрих людей, як говорять інші? Ця робота є відповіддю на розслідування організації римської католицької церкви, яка вчить, що Біблія не є єдиним джерелом правил віри.

Багато християн виросли на концепції тринітарного християнства про Божество, яка була представлена за декілька століть після Христа та його апостолів, прийнявши її без питань та контролю по Біблії. Парадоксально, але Біблія не вчить Трійці. Апостоли навіть ніколи не чули слова “трійця” і звичайно ніколи не вчили про три частини Божества. В двадцятому століття Гербертом Амстронгом була представлена концепція про дуалізм співвічного Божества. Дана робота адресована основам бінітарної (або більш точно - дитеїстичної) доктрини Амстронга та з’ясовує, чого вона домагається. Також тут доводиться правильність унітарного вчення Біблії, а саме того, що існує лише один правдивий Бог.

Серед тринітаріїв поширеною є тенденція, що базується передусім на православній пропаганді, що проповідує ігнорування, щодо ототожнення Унітаризму з Аріанством. Завданням даної роботи є як можна простіше окреслити різниці між Унітарною та Аріанською позиціями, а також окреслення того, що бачиться як напіваріанська позиція.

Пилат сказав Ісусові Христу “Що є правдою?”. В цій роботі ми намагаємось прослідкувати, що правда пов’язана зі Святим Духом. Що отримала Церква разом зі Святим Духом?

Багато християн були б здивовані, коли б взнали, що біблійне пророцтво говорить, що буде час, коли Месія повернеться в славі та на свій власний розсуд перебудує суспільства цього світу. Однією з інституцій, які він відновить, буде система Нових Місяців, яка зараз в більшості випадків ігнорується тими, хто заявляє про своє слідування за ним. Ця робота аналізує місце Нових Місяців у перебудованій цивілізації.

Церква має одне доручення, що дав їй Ісус Христос, та про яке сказано в Євангелії від Матвія 28:18-20. В Церквах Бога, що дотримуються Суботи, нещодавно з’явилось явище, що значна кількість людей розчарувалась в подіях в деяких церквах та відмовились від доручення Христа і відвідують домашні церкви та не беруть участі в роботі по поширенню Євангелія серед всіх народів. Це є відступленням від обов’язку, покладеного Ісусом Христом, та тим самим гріхом, який Христос засудив як поховання таланту.

Існує позиція, рекламована невеликою групою в Церквах Бога, що П’ятидесятниця завжди повинна святкуватися 6 Сивану. Інші вважають підходящим для святкування днем понеділок. Ця праця аналізує вищезазначені позиції.

Відношення Бога до державної влади є біблійною темою, яка дуже часто розуміється невірно. Людина його визначила з допомогою концепцій, що додавалися до Святого Письма, але в основному вони основуються на принципах системи Євангелія. Суперечка навколо структури державної влади була первинною проблемою небесних Ангелів і стала причиною повстання Сатани.

Більшість з течій сучасного Християнства, включаючи Бінітаризм чи Тринітаризм, не розуміють, що було безліч синів Бога. Вони нехтують Діяння 1:6 та 2:1, що показують, що було безліч синів Бога та що в Зібранні серед них Сатана був сином Божим. Існує безліч Ранкових Зірок, що є званням, яке мав Сатана та яке успадкував Христос.

Ми багато що можемо прослідкувати в біблійних текстах стосовно способу, в який спочатку існувала влада під небесним шатром. Ми здатні зробити це по відношенню до значимої деталі, тому що земний шатер або Храм був створений за подобаю небесної системи. В роботі аналізується структура влади Бога.

Доктор Самуель Бакчіокчі з Андрівського Університету нещодавно здійснив деякі дослідження щодо Святих Днів та прийшов до висновку, що їх потрібно дотримуватися. Це, звичайно, завжди було проблемою для Адвентистської Церкви Сьомого Дня, оскільки символізм Очищення і правосуддя вибраних базувався на умовах, запропонованих Еленом Дж. Уайтом і які виявилися невірними. Сем Бакчіокчі зіткнувся з проблемою сенсового обгрунтування Святих Днів. Здійснити це дуже тяжко з причин, окреслених в цій роботі. Іудаїзм має ту саму проблему, тому що він не розуміє пришесть Месії та формування церкви. Тому їх розуміння порядку правосуддя також провалилось.

Є прекрасний Псалом, який називається “Пісня Любові”. Він є пророцьким зображенням Ісуса Христа як королівського жениха та його Церкви як королівської нареченої. Цей псалом також зображає або описує відносини Ісуса Христа та Бога Отця. Ісус Христос був помазаний Отцем не лише на позицію нареченого своєму народові, а й на місце елогіма, що йде від Його влади.

Цей Псалом є коротким, але дуже важливим. Текст є одним з 134 текстів, змінених Соферімом, де Яхве або Єгова був замінений на Адоная. Він починається вказівкою на те, що це є псалом Давида. Тому вірш адресується не Давидові, але Господові Давида. Отже, істотою є Месія. Він згадується як Єгова в Псалмі 110:5 і це ім’я, як ми далі побачимо, було замінено на Адоная.

Всесвітньо відома Церква Бога в ранніх дев’яностих прийняла тринітарне пояснення християнського Божества. Одним з тих, хто активно став на захист цьому, був представник коледжу доктор Ставринідес. Робота є коментарем однієї з публікацій доктора Ставринідеса з цього приводу.

Книга Одкровення веде мову про часи, коли буде встановлено Місто Боже. В роботі обговорюється цей Новий Єрусалим, його символізм та значення.

Книга Одкровення пророкує людську боротьбу з Христом в його поверненні як Король Королів. Чому вони будуть це робити? Це століття бачило зростаюче розповсюдження наукової фантастики, яка розповідає про вторгнення на Землю істот-чужинців, з якими люди героїчно боротимуться і в кінці кінців переможуть. Ця робота обговорює фільм/книгу про Зоряні війни як фактор в обумовленні людей системою неприйняття їх Спасителя. Тут включені також вправи останніх днів на теми фільму.

В перший день П’ятидесятниці Новозавітної Церкви, апостоли “говорять на мовах”. Ця робота редактора Адвокату Біблії обговорює те, що мається на увазі під “мовами” і як довго існувало це явище. Дається порада по тому, як можна перевірити генія на того, що “говорить на мовах”.

Деякі групи слідують за раввіністичним календарем та його датами у визначенні Щорічних Свят Біблії, тому що Герберт Амстронг вирішив, що євреї мають виключне право на визначення цих дат. Це рішення було прийняте через його неспроможність знайти логічне підтвердження календареві в Біблії та через посилання Павла в Посланні до римлян на євреїв як на утримувачів “святощів Бога”, в які включався і календар. Ця робота аналізує такі “святощі Бога”.

Люди Бога мають погану звичку дивитися на Єгипет для того, щоб бути накормленими, замість того, щоб дивитися на Бога. Вчителя повинні бути керманичами та пастухами, що направляють нас у вірному напрямку та пояснюють, коли це необхідно, правду Бога. Вони ніколи не можуть вважатися правдивими тільки через те, що вони служать в Божій церкві, але вони можуть вважатися правдивими чи неправдивими, виходячи з того, що вони говорять - перевірка здійснюється за тим, чому вчить нас Святий Дух. Ми ніколи не повинні слідувати за людиною чи організацією, а лише за Божою правдою, дозволяючи Богові пасти нас Святим Духом.

В пустій порожнечі до початку часу та простору був Єдиний. Він ніколи не розпочинав свого існування - Він існував завжди, вічно (Ів. 5:26; 1Тим. 6:16). Він існував і тому був істотою (або тим, що існує). Давня староєврейська називає Його Елоахом, халдейська йменує Його Елах. Це слово дійшло до арабів як Аллах. Він був одиничним і єдиним (див. Второзаконня 32:15, 17; Діяння (45 місць); Езд. 4:24 та 7:26; Дан. 3:25; Пр. 30:4-5). Він Був. Дана робота досліджує існування, яке творить Бог.

Метою цієї роботи є доповнення праці про Вегетаріанство, аналіз Біблії, а також вироблення правильного та збалансованого бачення використання алкогольних напоїв по відношенню до законів Божих.

Це Є Правдою. Ми Не Спасемося Добрими Діяннями, Дотримання Субот теж Не Врятує Нас. Але В Чому Ж Справа? Головна лінія Ми не врятуємось дотриманням Суботи, яка є також невірною, використовувалась як суперечлива доктрина, що викликала непотрібний розбрат, і використовувана зараз є більшою мірою хибна, ніж є правильною. Коли її вперше було застосовано, вона викликала шоковий ефект, тому була засобом привертання уваги; з неї поставало і постає багато питань. Зараз вона використовується як аргумент до необхідності врятування наших душ, щоб відволікти нашу увагу від доктринальних розбіжностей. Дійсність цього положення залежить від аудиторії, якій воно адресується. Наша віра чекає системи, де б Суботи символізували знак послуху людей Бога. Наш учитель зберігав послух до самої смерті, прийнявши її як один з нас, навіть більше - він помер на хресті.

Період єврейського Пасоверу (Пасхи) є найбільш важливим періодом церковного календаря. Приготування до цього свята є центральної проблемою для кожного християнина. Багато хто протягом років ігнорує такі приготування і платить за цю помилку або недостатність поваги своїм духовним життям. Кульмінацією приготувань є період Господньої Вечері, яка знову присвячується їжі в Ніч, Яка Повинна Пам’ятатися. Перше, Вечеря Господа представляє призначення вибраних духовним Ізраїлем. Друге, їжа Виходу 12 представляє спасіння всіх, хто шукає прихистку в Христі, які вважаються частиною народу Ізраїлю, що спасся жертвою Христа, якого в той вечір було вбито за них.

Ця робота розповідає про короля Єробоама, першого короля десяти племен Ізраїлю та того, хто забрав королівських титул від Соломонового сина через ідолопоклонство його батька Соломона. Робота веде мову про гріхи Єробоама щодо свят та ідолів, а також щодо визначення стародавньої церкви пізнішої Пасхи та визначення місяцю Нісану згідно стародавніх правил. Все це заперечує ранню практику Юди щодо формування так званого Гіллельського календаря. Деталі, що оточують стародавній календар, ведучи його до Гіллельського календаря 358 року та до остаточного продукту останніх років, аналізуються як протилежні до гріха Єробоама в його створенні свята восьмого місяця, як це ми бачимо в єврейському календарі в восьмий та дев’ятнадцятий роки пересеного циклу єврейської системи.

Терміни Господній День та Останні Дні або Пізніші Дні часто плутаються та неправильно тлумачаться в традиційній християнській літературі. Тут ми аналізуємо терміни для їх біблійного застосування та з різних текстів бачимо, що День Господа не є сценарієм Господнього Дня Християнства недільного поклоніння, але сильним часом катаклізмів, що почнуться з пришестям Месії та триватимуть протягом всього часу божественного втручання в справи людські. Ми також побачимо, що терміни Останні Дні або Пізніші Дні відносяться до всієї Месіанської Ери та спеціально зазначаються в пророцтві в зв’язку з визначеною метою та кінцем.

Божество свідомо затуманювалось традиційним Християнством. Проте, якщо уважно вивчити Біблію, можна побачити досить чітку картину. Ця робота як можна чіткіше та простіше говорить про те, що говорить Біблія про Божество.

Цю роботу побудовано на поширених цитатах з авторитетних джерел та з Біблії, які демонструють читачеві ненадійність та надуманість єврейських та інших обгрунтувань їх відкладальної системи. Самі по собі відкладання не були повними аж до одинадцятого століття, коли їх почали запроваджувати захисники таких відкладань.

Завітна Арка є центральною фігурою Святої Святих Шатра та Храму Бога. Вона насичена духовним символізмом та представляє природу та Владу Бога. Вона є фізичним представленням духовної істоти. Вона мала вказати шлях до величнішої структури та була перенесена та прихована, як стверджується, пророком Єремією. Тут ми обговорюємо її конструкцію, символізм та пророцтва, що оточують її місце знаходження та відновлення.

Дана робота досліджує походження сережок та інших прикрас в стародавньому Ізраїлі та сусідніх цивілізаціях. Існує багато традицій, пов’язаних з використанням косметики та ювелірних виробів, котрі в загальному заперечують таке використання в християнському світі або бачать в ньому недуховну основу. Деякі слова з Біблії стосовно сережок, невірно перекладені на англійську, ведуть до неправильного розуміння їх сенсу.

Часто серед християн існує розбіжність, кого слід вважати Спасителем. Біблія ніби ототожнює Бога та Христа як Спасителя. Чи це означає, що вони є одним цілим, як стверджують нам тринітарії? Яким є справжнє пояснення?

Притчі Євангелія від Луки 15 мають недостатньо оцінене широке значення. Багато хто вважає притчу про блудного сина уособленням грішників, що збилися з істинного шляху, але більшість не розуміє великого масштабу та символізму цих притч. Так само мало хто розуміє, що всі притчі пов’язані, і центральну притчу, яка і є ключем, знаходимо лише в Євангелії від Луки.

Ця робота присвячена поясненню виходу закону від природи Бога. Вона розповідає про побудову закону в двох великих заповідях та про десять заповідей, які складають дві заповіді. Любов Бога та Любов Ближнього стають основою всієї структури закону, що витікає з двох та десяти і, в результаті, на двох великих заповідях стоїть весь закон та пророки.

Сьогодні світ судить кількістю людей та батальйонів, і Бога виключено з битви. Цей текст показує роздуми з приводу найманих загонів для битви. Це послання призначене для сучасної церкви.

Доктрини Николаїтів засуджуються в Одкровенні 2:6 в посланні до Ефеської

Церкви, яка не мала доктрин і ненавиділа їх. Пергамська Церква була

осуджена через те, що не мала в своїх рядах тих, хто підтримував доктрини

Валаама та Николаїтів (часто вимовлювана як Николаїтани), про які Христос

говорив, що він їх ненавидів (Одкр. 2:14-15). Ким вони є і якими були їхні

доктрини? Чи розуміє сучасне Християнство розгалуження цього Христового

осуду?

Дотримання П’ятидесятниці є особливим часом, що пов'язаний з однією з трьох святкових систем, викладених в Біблії, а також місцем, яке, як наказано зборами Бога, Він обере. Церква стверджувала, що ця подія станеться в певний час і в певному місці.

Доктрина Валаама часто з’єднується з доктринами Николаїтів і обидві

засуджуються Христом. Зв'язок відходить від грецького тексту Одкровення, яке може пояснюватися у спосіб, придатний для створення такого зв'язку. Тому здається, що доктрини ідуть пліч-о-пліч. До певної міри вони співвідносяться, але в той же час є досить різними, як ми побачимо далі. Тут ми досліджуємо їхнє походження та співіснування з доктринами Николаїтів.

Даний коментар робиться на численні прохання та призначений для здійснення аналізу роботи, посланої цій церкві. Робота має серйозний недолік, який з допомогою коментарів стане очевидним.

Це є проста історія про людину, якій була дана власність, і яка не могла побачити наслідки шляху, яким він управляв власністю, йому довіреної поза правилами, які покладаються на власника по піклуванню за цією власністю.

Найбільш сучасні християни припускають, що релігія, за якою вони слідують, походить від апостолів та вчення Ісуса Христа. Проте світ все ще на месі та Християнство спричинило та продовжує спричиняти багато убозтва і розорення. Виявляється, що проблемою є їхні християнські провідники. Що є правильною позицією і яким є розв’язання проблеми?

Часто виникає конфлікт з приводу того, що бачиться як розумний і логічний підхід відповідно до Святого Письма і переслідуваного людьми, з тим, що Біблія описує, як ентузіазм, але не як знання. Такий підхід описується, як неврівноважений. Дехто йде навіть далі в описуванні його як такого, що не відповідає здоровому глузду. Дана праця намагається дати деякі керівні принципи по темі цього балансу.

Хто є правдивим братом? Багато хто з нас сумує за братом або сестрою, яких ніколи не мав або втратив через якісь обставини. Ми всі маємо справжнього брата. Просто треба вміти розпізнати його та його риси.

Ця праця є поясненням терміну Син Бога в його використанні в Біблії і як він розумівся євреями і ранньою Церквою.

Для більшості людей слово слухатися і поняття покірності є прокляттям.

Проте Бог говорить нам, що Він хоче покірності або милосердя більш, ніж

жертв. Фактично, покірність законові виробляє люблячу доброзичливість або

милосердя і тому є жертвою (Ос. 6:; Мат. 9:13; Мат. 12:7).

Бог наказав нам визначати Новий Рік від Нісану (або Абібу), який повинен бути початком місяців. Іудаїзм визначає Новий Рік на Тирші. Одночасно Іудаїзм і Біблія не можуть бути правильними. Що є Новий Рік? Чи це урочисте свято Господа? Позиція Біблії на цьому важливому дні була свідомо затемнена пізнішим раввіністичним Іудаїзмом, щоб виправдати їхні традиції, що для них перевищують Біблію та вказівки Бога. Для свого виявлення Бог вибрав символізм Нового Місяця, який знаменує початок Нового Року і показує нам символізм Його відносин з Церквою під керівництвом Месії.

Значення козлів в Спокутуванні часто плутається, ймення Азазела часто невірно відтворюється або використовується. Це є давньою інтерпретацією символізму, що походить зі стародавнього Ізраїлю і втілюється в текстах різних періодів. Той символізм досліджується в даній роботі в його месіанській типології або типології кінцевого часу.

Королівство Бога є системою, мало зрозумілою для сучасного Християнства. Це система засобів існування і майбутнього для всієї людської раси. Воно діє за встановленими принципами і у відповідності зі встановленими законами. Як і ким воно встановлюється?

Місцезнаходження розп’яття на хресті є важливою історією зі своєю власною правотою. Де воно сталося і яким було значенням подій, які там відбулися? Що означають назви місць?

Люди говорять про Всесвітнє Потепління немовби про тривалий період або про подію, далеку від проблем. Багато хто думає, що це буде 100 років перед тим, як океан підіймається 60 сантиметрів (2 фути). Біблія має багато що сказати про кліматичні умови останніх днів. Що вона говорить про Всесвітнє Потепління? Чи таке вже воно далеке і що нам необхідно зробити або що ми можемо зробити стосовно нього?

Розуміння подій, які призведуть до приходу Месії, було найбільш спірною та пов’язаною зі зловживаннями темою в історії. Багато людей будували попередні теорії щодо часу приходу Христа і всі вони виявилися хибними. Сценарій 1844, даний Адвентистами Сьомого Дня щодо приходу, та пізніші поправки Елена Уайта теж були невірними. "1975 в Пророцтві" Герберта Амстронга був неправильний. Проблему закладено в помилці незастосування всього пророцтва. Більшість теорій були побудовані на помилковій теології і не брали до уваги точні слова багатьох важливих текстів. У цій праці ми об'єднуємо тексти і послідовність діяльності, яка, як говориться в Біблії, має розгорнутися. Цим шляхом ми побачимо, що є визначений період з рядом серйозних вимог, які необхідно зустріти.

В двадцятому столітті одним з найбільш традиційних гріхів Церков Бога був гріх упередження в залежності від становища особи. Багато хто не розуміє його і багато хто навіть не знає, що це є гріх. Що про це говорить Біблія і як ми реагуємо на дискримінаційне ставлення в залежності від соціального становища?

Більшість людей знають про символ золотистого теляти, даний Аароном Ізраїлю, коли Мойсей перебував на горі. Однак, більшість не розуміє, що означало це теля чи який вплив воно справляло на Ізраїль і яке його значення для релігійної структури Середнього Сходу. Теля не було простим ідолом теляти. Воно було символом системи поклоніння, який повинен був проникнути в Ізраїль і знищити релігійну систему Юди.

Назва Люцифер приписується Сатані в якості його імені. Назва стала персоніфікованою і прийняла негативного значення. Так само, термін Ранкова Зоря була приписана Христові, в якому вона персоніфікувалась. Коли виявляється, що Біблія звертається до Сатани, як до Зірки Дня або Ранкової Зорі, і до Христа, як до Носія Світла, що за значенням відповідає Люциферові, люди теж так застосовують імена і роблять неправильні висновки. Дехто навіть пішов до сплутання Христа з Сатаною.

Книга пророка Ісаї 9:6 часто використовується на підтвердження тринітарної або бінітарної/дитеїстичної теології. Ця робота досліджує її використання і розуміння в різних перекладах, як стародавніх, так і сучасних.

Ця презентація робить огляд Призначених Свят Бога, Субот і Новомісяч в їх відношенні до ‘тижня творення в Книзі Буття. Робота також досліджує взаємодію свят і їх керівних періодів.

Притча про Лазаря та Багату Людину була використана традиційним Християнством для ряду неправедних намірів. Її було використано для підтримання доктрин Душі, а також доктрин Неба і Пекла як житла для померлих. Що означає ця притча? До кого вона адресована?

Цей трактат є раннім Англійським документом Суботньої Церкви. Він безперечно демонструє, що первинні доктрини Млинового Двору Баптистської Церкви Сьомого Дня Млинового стосовно Божества були унітарними, як безпосередньо визначають богослови Млинового Двору і узгоджують з доктринами Християнських Церков Бога.

На противагу до розповсюдженого вірування, мати Ісуса Христа не носила імені Марія. Вона не залишалася цнотливою і народила своєму чоловікові багато інших дітей, які зіграли відчутну роль в розвитку ранньої Церкви. Так само Христос мав інших кровних родичів, які, разом з його братами і племінниками, зіграли значну роль в ранній Церкві. Те, що з ними сталося, є несподіваним засудженням Християнської релігії.

Ця робота досліджує пропозицію, яка була висунута деякими церквами про те, що Герберт Амстронг був Іллею, а також про те, що його син, Гарнер Тед Амсторнг, чи пізніший послідовник, Джозеф Ткач, уособлювали Елішу.

Це підбадьорююче перефразування сцени з Дії IV Шекспірівської п’єси "Життя КОРОЛЯ ГЕНРІ П'ЯТОГО" пропонується Джеймсом Дайллеєм. Запам'ятайте: ми будемо боротись в іншій битві, на іншому святі, для кращого воскресіння під величнішим королем.

Християн запевнили в тому, що Різдво і Великдень є життєво важливою частиною християнської традиції. Факти ж свідчать про те, що вони обидва не є християнськими і походять від таємничих культів, Сатурналіїв, поклоніння богині Матері та богам Сонця. Вони є прямо несумісними з законами Бога і Його системи.

Цю статтю про походженні Різдва і Великодня попросили написати після бесід з редактором австралійської газети. Дослідницька праця за назвою Походження Різдва і Великодня була написана як підготовча до цієї статті, яка не містить докладних і необхідних наукових моментів, які є дещо нудними для читачів.

Ця робота А. Кноха була завершена декілька років тому і є значним вкладом до вивчення теології Божества. Вона розглядає ряд біблійних деталей, які демонструють унітарну природу Бога. Належним чином висвітлюються стосунки Ісуса Христа з Богом і структура поняття Божественності Месії. Теологічні перспективи Кноха досліджуються в наступній роботі Сучасний унітаризм.

Обов'язки по народженню кінцевого часу Зебулуна та Іссахара містяться в дуже важливому для них дорученні. В розумінні цього пророцтва є дуже важливим визначення цих двох.

Ця стаття була опублікована в Єврейському Щоквартальному Журналі, Volume 25, No. 1, 1997, і за дозволом перевидається. Єврейська Асоціація Біблії має свою сторінку в мережі Інтернет: http://www.jewishbible.org.

Імена часто використовуються, як слова сили. У теології, загальне використання призначене для благання. Вони використовуються для того, щоб дати особі, що вимовляє мантру, управління над тим, до кого вона звертається, або примусити його виконати її прохання. Це використання в загальному пов’язане з окультизмом, числами і символами Кабали, різних форм містицизму, включаючи примітивне чаклунство та шаманство. Теперішнє використання залишається близьким до використання в ранніх Таємних Релігіях і Секретних сектах.

Ізраїлеві було наказано освятити Храм перед Єврейською пасхою. Це був процес освячення, який поступово підготовляв до Єврейської пасхи. У деяких випадках, Єврейська пасха затримувалась через неправильне проведення процесу освячення. Значення процесу має серйозний вплив на Християнство.

Багато християн неналежно оцінюють події пасхального періоду та час і значення смерті Месії як Ягняти Бога.

Рабин Бен-Єхуда припустив, Ісаак був дійсно принесений в жертву, як розповідає нам історія в Книзі Буття 22, і пізніше воскрес для того, щоб одружитися з Ребеккою. Докази Бен-Єхуди старанно зважуються

і знаходиться недоліки. Той факт, що Ісаак зветься тільки сином Авраама передбачає зовсім іншу інтерпретацію подій, одним з аспектів якої є обряд проходження, як пояснення спокутувального ритуалу для першонароджених кожної жінки.

Відновлення під королем Осією мало ряд ознак, важливих для нашого сьогоднішнього християнського розуміння.

Ця робота стосується питань Едемського Саду, падіння Адама та Єви і Доктрини Первинного Гріха.

Лінії Адама через Сета та Каїна мають значення для плану спасіння, яке, як правило, взагалі не розуміється і не роз'яснюється. Дві структури мають ясне значення і історію, яка пояснює план Бога і розповідає про нього, починаючи з початку.

Це є старий адвентистський документ, який стосується серії статей, опублікованих Римською Католицькою Церквою в Сполучених Штатах в 1893, що відображають ставлення Суботнього поклоніння в противазі з Недільним поклонінням. Вона перевіряє, чому жоден протестант не може поклонятися в Неділю, як в законний Сабат.

Відновлення під Езрою та Неємією було дуже важливим. Шлях, яким воно було зроблене, і час, коли це сталося, був втіленням біблійного закону і Ювілейної системи. Сьогодні ця система є так само важливою.

Закон охоплюється двома Заповідями. Ці Дві Великі Заповіді утворюють основу всього закону і свідчення пророків, включаючи Ісуса Христа, які писали те саме, що зрозуміле з Біблії. Перша Велика Заповідь говорить: Люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю. Друга Велика Заповідь є подібною до цієї: Люби ближнього свого, як самого себе.

Послання чотирьох ангелів в Одкровенні 14 є важливим для керівництва до прибуття Месії. Воно має велике значення для послання, направлення і поштовху церкви останніх днів.

Вік, в якому ми живемо, має значення прикінцевого часу, план і визначену мету. Ця часова діаграма дає короткий перегляд того, що сталася за період пророцтва Біблії, яке поступово підводить нас до кінця цього віку. Незабаром бог цього світу буде скинутий і почнеться нова тисячолітня система під керівництвом Ісуса Христа. Ця робота допомагає нам зрозуміти те, що відбувається в процесі підготовки до цього часу.

Накази Біблії як нагадування Закону Бога говорять, що ми вдягаємо блакитні стрічки, які розміщуються на бахромах або кордонах нашого одягу.